Опубліковано

АПАРАТУРНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС ДОСЛІДЖЕНЬ ПЕТРОФІЗИЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ТРІЩИНУВАТИХ ПОРІД-КОЛЕКТОРІВ ВУГЛЕВОДНІВ

Головна > Архів > № 3–4 (191–192) 2023 > 37–44


Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3–4 (191–192) 2023, 37–44

https://doi.org/10.15407/ggcm2023.191-192.037

Ігор КУРОВЕЦЬ, Олександр ЗУБКО, Ігор ГРИЦИК, Олександр ПРИХОДЬКО, Роман-Даниїл КУЧЕР

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: igggk@mail.lviv.ua

Анотація

Розроблено апаратурно-методичний комплекс лабораторних досліджень тріщинуватих порід-колекторів вуглеводнів. На основі вивчення мінливості акустичних властивостей у різноорієнтованих напрямках вимірів на необроблених кусках керна розроблено апаратуру для експресної діагностики внутрішньої будови породи. Результати аналізу анізотропії акустичних властивостей керна дають змогу відібрати зразки з аномальними властивостями, на яких проводять подальші дослідження для встановлення факторів неоднорідності породи. Вимірювання швидкості поширення поздовжніх та поперечних коливань із записом їхніх хвильових картин проводять в акустичній ванні. Акустична система обладнана відповідним адаптером для підключення до комп’ютера, що дає змогу вести цифровий запис усіх параметрів вимірювань. Для оцінки проникності мікротріщин та впливу на них складнонапруженого стану розроблено пристрій для досліджень радіальної фільтрації, за результатами яких оцінюється проникність породи внаслідок зміни структури та розмірів мікротріщин залежно від величини та характеру напруженого стану. Для вимірювання деформаційно-міцнісних параметрів розроблено і виготовлено відповідну установку, додатково обладнану лічильником для заміру деформації, що дозволяє вимірювати значення контактної твердості, модуль пружності та границю міцності породи при одновісному навантаженні. Параметри визначають у довільно вибраних точках на зрізах керна, а швидкість навантаження напівавтоматично регулюється в широких межах. Установка обладнана електронним контролером, що дає змогу не тільки вимірювати величину контактної твердості, але й у реальному часі вести спостереження на дисплеї за зміною деформації від величини навантаження та заносити параметри досліджень у відповідну базу даних. Отримані характеристики порід є не тільки параметричною основою для інтерпретації матеріалів ГДС, але й для оцінки зміни об’єму, типу порового простору та проникності, а також для моделювання умов утворення тріщинного колектора і загалом для прогнозування зон (ділянок), де щільна порода з відповідними механічними параметрами могла б набути властивостей колектора. Застосування комплексу досліджень тріщинуватості в нафтовій геології дає змогу розширити прогноз і відкриття нових родовищ вуглеводнів та покращити видобувні й експлуатаційні можливості вже діючих.

Ключові слова

апаратурно-методичний комплекс, тріщинуваті породи-колектори, акустичні хвилі, деформаційно-міцнісні параметри, радіальна фільтрація

Використані літературні джерела

Зубко, А. С. (1989). Некоторые особенности методики лабораторного определения водонасыщенности пород-коллекторов. В Геофизическая диагностика нефтегазоносных и угленосных разрезов: сборник научных трудов АН УССР (с. 103–113). Киев: Наукова думка.

Зубко, А. С., & Шеремета, О. В. (1988). Разработка универсальной установки высокого давления УВД-500 и методика изучения петрофизических свойств горных пород для условий, моделирующих пластовые [Отчет]. Львов: Фонды ИГГГИ АН УССР.

Крупський, Ю. З., Куровець, І. М., Сеньковський, Ю. М., Михайлов, В. А., Чепіль, П. М., Дригант, Д. М., Шлапінський, В. Є., Колтун, Ю. В., Чепіль, В. П., Куровець, С. С., & Бодлак, В. П. (2014). Нетрадиційні джерела вуглеводнів України: Кн. 2. Західний нафтогазоносний регіон. Київ: Ніка-Центр.

Куровець, І., Зубко, О., Грицик, І., Приходько, О., & Кучер, Р.-Д. (2023). Особливості формування ємнісно-фільтраційних властивостей порід-колекторів Внутрішньої зони Передкарпатського прогину. У Геофізика і геодинаміка: прогнозування та моніторинг геологічного середовища: збірник матеріалів IX Міжнародної наукової конференції (10–12 жовтня 2023 р.) (c. 109–112). Львів.

Куровець, І. М., Зубко, О. С., Кіт, Н. О., & Гвоздевич, О. В. (2007). Пристрій для визначення проникності зразка гірської породи (Деклараційний патент України № 80551). Бюлетень, 16.

Павлюк, М., Наумко, І., Лазарук, Я., Хоха, Ю., Крупський, Ю., Савчак, О., Різун, Б., Медведєв, А., Шлапінський, В., Колодій, І., Любчак, О., Яковенко, М., Тернавський, М., Гривняк, Г., Тріска, Н., Сенів, О., & Гузарська, Л. (2022). Резерв нафтогазовидобутку Західного регіону України (Електрон. вид.). Львів. http://iggcm.org.ua/wp-content/uploads/2015/10/РЕЗЕРВ-НАФТОГАЗОВИДОБУТКУ-ЗАХІДНОГО-РЕГІОНУ-УКРАЇНИ.pdf


Опубліковано

ОЦІНКА ДИНАМІКИ ЗМІНИ ВОДОНАФТОВИХ КОНТАКТІВ ТА ВСТАНОВЛЕННЯ ЕФЕКТИВНИХ ТОВЩИН ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ КОМПЛЕКСНИХ ГЕОФІЗИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Головна > Архів > № 3–4 (191–192) 2023 > 31–36


Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3–4 (191–192) 2023, 31–36

https://doi.org/10.15407/ggcm2023.191-192.031

Дмитро ФЕДОРИШИН1, Ігор МИХАЙЛОВСЬКИЙ2, Сергій ФЕДОРИШИН3, Олег ТРУБЕНКО4

1, 3, 4 Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, Івано-Франківськ, Україна
2 ТзОВ «БУРПРОЕКТ», Львів, Україна
e-mail: 1dmytro.fedoryshyn@nung.edu.ua; 2burproekt@ukr.net; 3serhii.fedoryshyn@nung.edu.ua; 4geotom@nung.edu.ua


Анотація

Метою роботи є оцінка достовірності результатів геолого-геофізичних досліджень складнопобудованих неогенових відкладів електричними методами та розроблення оптимально-достовірних підходів до виділення насичених вуглеводнями порід з оцінкою їхніх колекторських параметрів. Окрім того, встановити фактори, які впливають на неоднозначність геолого-геофізичних заключень у процесі досліджень складнопобудованих літолого-стратиграфічних товщ, що в кінцевому результаті зумовлює пропуск насичених вуглеводнями порід-колекторів. Отримані експериментальні результати досліджень кернового матеріалу, відібраного зі свердловин суміжних газоконденсатних родовищ, дозволили означити основні чинники та параметри, що визначають фільтраційно-ємнісні параметри неогенових відкладів.

Ключові слова

геофізичні дослідження моно- та поліміктових порід-колекторів складної будови, гамма-спектрометрія, літолого-стратиграфічний розріз, глинистість, водонасиченість, пористість, питомий опір

Використані літературні джерела

Заяць, Х. (2013). Глибинна будова надр Західного регіону України на основі сейсмічних досліджень і напрямки пошукових робіт на нафту та газ. Львів: Центр Європи.

Заяць, Х., & Гаврилко, В.  (2007). Порівняльна характеристика геологічної будови та сейсмічної інформації родовищ Лопушна (Україна) та Лонкта (Польща). Геологія та геохімія горючих копалин, 4, 55–62.

Крупський, Ю. (2001). Геодинамічні умови формування і нафтогазоносність Карпатського та Волино-Подільського регіонів України. Київ: УкрДГРІ.

Лазарук, Я., Заяць, Х., & Побігун, І. (2013). Гравітаційний тектогенез Більче-Волицької зони Передкарпатського прогину. Геологія і геохімія горючих копалин, 1–2(162–163), 5–16.

Павлюх, О. (2009). Особливості геологічної будови та формування покладів газу в Зовнішній зоні Передкарпатського прогину. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4(148–149), 31–43. http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/58960

Прокопів, В. Й., & Федоришин, Д. Д. (2003). Оцінка геолого-геофізичних неоднорідностей при дослідженнях складнопобудованих порід-колекторів. Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ, 2(7), 28–34. http://elar.nung.edu.ua/handle/ 123456789/6307

Федишин, В. О. (2005). Низькопористі породи-колектори газу промислового призначення. Київ: УкрДГРІ.

Федоришин, Д. Д. (1999). Теоретико-експериментальні основи петрофізичної та геофізичної діагностики тонкопрошаркових порід-колекторів нафти і газу (на прикладі Карпатської нафтогазоносної провінції) [Дис. д-ра геол. наук]. Львів.

Федоришин, Д. Д., Трубенко, О. М., Федоришин, С. Д., Фтемов, Я. М., & Коваль, Я. М. (2016). Перспективи ядерно-фізичних методів під час виділення газонасичених порід-колекторів складнопобудованих неогенових відкладів. Геодинаміка, 2, 134–143. https://doi.org/10.23939/jgd2016.02.134

Хомин, В., Цьомко, В., Гоптарьова, Н., Броніцька, Н., & Трубенко, А. (2019). Геолого-промислові особливості розкриття та випробування слабопроникних газонасичених відкладів. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 1(84), 42–48. https://doi.org/10.17721/1728-2713.84.06

Catuneanu, O. (2006). Principles of sequence stratigraphy. Amsterdam: Elsevier.

Honarpour, M. M., Nagarajan, N. R., & Sampath, K. (2006). Rock/fluid characterization and their integration – Implications on reservoir management. Journal of Petroleum Technology, 58(9), 120–130. https://doi.org/10.2118/103358-JPT

Larsen, J. K., & Fabricius, I. L. (2004). Interpretation of water saturation above the transitional zone in chalk reservoirs. SPE Reservoir Evaluation and Engineering, 7(2), 155–163. https://doi.org/10.2118/69685-PA

Miall, A. D. (2006). The geology of fluvial deposits. Sedimentory facies, basin analysis, and petroleum geology. Springer.

Tissot, B. P., & Welte, D. H. (1984). Petroleum Formation and Occurrence. Berlin: Springer-Verlag. https://doi.org/10.1007/978-3-642-87813-8

Trubenko, O. M., Fedoryshyn, D. D., Artym, I. V., Fedoryshyn, S. D., & Fedoryshyn, D. S. (2021). Geophysical interpretation methods’ improvement of Bilche-Volytska zone of Pre-carpathian foredeep complex geological cross-sections’ comprehensive research results. Prospecting and Development of Oil and Gas Fields, 4(81), 33–40. https://doi.org/10.31471/1993-9973-2021-4(81)-33-40


Опубліковано

МІНЕРАЛОГО-ПЕТРОГРАФІЧНА ТА ГЕОХІМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВІДКЛАДІВ СЕРЕДНЬОГО ДЕВОНУ ЛЬВІВСЬКОГО ПРОГИНУ В АСПЕКТІ ПЕРСПЕКТИВ ЇХНЬОЇ НАФТОГАЗОНОСНОСТІ

Головна > Архів > № 3–4 (191–192) 2023 > 20–30


Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3–4 (191–192) 2023, 20–30

https://doi.org/10.15407/ggcm2023.191-192.020

Наталія РАДКОВЕЦЬ, Юрій КОЛТУН

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: radkov_n@ukr.net

Анотація

Відклади середнього девону в межах Львівського прогину Волино-Подільської плити значною мірою недорозвідані і є перспективними для пошуків вуглеводнів. Проведено мінералого-петрографічні дослідження цих відкладів з метою вивчення різних типів порід-колекторів. Алевроліти та пісковики являють собою породи-колектори гранулярного типу, фільтраційні властивості яких забезпечуються міжзерновим простором, а тріщинуватість має підпорядковане значення. Карбонатні породи-колектори представлені широким діапазоном літологічних типів – від слабкодоломітизованих біодетритових вапняків до вторинних доломітів. У цих породах переважає тріщинуватість, а пористість має другорядне значення. Дослідження природних газів з продуктивних горизонтів карбонатних і теригенних порід-колекторів середнього девону показали, що компонентом, який у них домінує, є метан. Його вміст сягає 95,4 об’ємних %. На решту гомологів метану припадає 1,45–2,16 об’ємних %. Сумарна частка невуглеводневих газів становить до 5,082 об’ємних %. Наявність двох відкритих родовищ газу та поширення обох типів порід-колекторів у межах Львівського прогину вказують на перспективність відкладів цього вікового інтервалу для подальших пошуково-розвідувальних робіт.

Ключові слова

Львівський прогин, середній девон, породи-колектори, мінералого-петрографічний склад порід, молекулярний склад газів

Використані літературні джерела

Крупський, Ю. З. (2001). Геодинамічні умови формування і нафтогазоносність Карпатського та Волино-Подільського регіонів України. Київ: УкрДГРІ.

Крупський, Ю. З., Куровець, І. М., Сеньковський, Ю. М., Михайлов, В. А., Куровець, С. С., & Бодлак, В. П. (2014). Нетрадиційні джерела вуглеводнів України: Т. 2. Західний нафтогазоносний регіон. Київ: Ніка-Центр.

Помяновская, Г. М. (1974). Стратиграфия девона Волыно-Подольской окраины Восточно-Европейской платформы. В Стратиграфия УССР: Девон (с. 7–14, 36–83). Киев: Наукова думка.

Ризун, Б. П., Медведев, А. П., & Чиж, Е. И. (1976). Формации осадочного чехла Волыно-Подолья. Литология и полезные ископаемые, 3, 85–92.

Ризун, Б. П., & Чиж, Е. И. (1980). Перспективы нефтегазоносности Волыно-Подольской плиты. В Геология и нефтегазоносность Волыно-Подольской плиты (с. 79–99). Киев: Наукова думка.

Федишин, В. О. (Гол. ред.). (1998). Атлас родовищ нафти і газу України: Т. 4. Західний нафтогазоносний регіон. Львів: Центр Європи.

Чебаненко, И. И., Вишняков, И. Б., Власов, Б. И., & Воловник, Б. Я. (1990). Геотектоника Волыно-Подолии. Киев: Наукова думка.

Kiessling, W., Flügel, E., & Golonka, J. (2003). Patterns of Phanerozoic carbonate platform sedimentation. Lethaia, 36(3), 195–226. https://doi.org/10.1080/00241160310004648

Radkovets, N., & Koltun, Y. (2022). Dynamics of sedimentation within the southwestern slope of the East European Platform in the Silurian-Early Devonian. Geodynamics, 1(32), 36–48. https://doi.org/10.23939/jgd2022.02.036

Radkovets, N., Kotarba, M., & Wójcik, K. (2017). Source rock geochemistry, petrography of reservoir horizons and origin of natural gas in the Devonian of the Lublin and Lviv basins (SE Poland and western Ukraine). Geological Quarterly, 61(3), 569–589. https://doi.org/10.7306/gq.1361


Опубліковано

НАПРЯМКИ ОПТИМІЗАЦІЇ РОЗВІДКИ І РОЗРОБЛЕННЯ НАФТОВИХ РОДОВИЩ ЗАХІДНОГО ПРИЧОРНОМОР’Я УКРАЇНИ

Головна > Архів > № 3–4 (191–192) 2023 > 7–19


Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3–4 (191–192) 2023, 7–19

https://doi.org/10.15407/ggcm2023.191-192.007

Ярослав ЛАЗАРУК, Мирослав ПАВЛЮК

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: igggk@mail.lviv.ua

Анотація

На південно-західних теренах України в межах Одеської області розташована південна частина Придобрудзького прогину. Тут на території піднятого Білоліського блоку в хемогенно-карбонатній товщі середнього і верхнього девону встановлені Східносаратське, Жовтоярське, Сариярське, Зарічнянське нафтові скупчення. Поклади приурочені до вапняків і доломітів з вторинними тріщинно-каверново-поровими колекторами. Вони залягають на глибинах 2500–3200 м. Під час випробування двох десятків свердловин отримували фільтрат бурового розчину з невеликою кількістю нафти з розрахунковими дебітами у декілька тонн на добу. Підйом рівня нафти у свердловинах швидко припинявся, гідродинамічний зв’язок свердловин з продуктивними пластами втрачався. Застосування відомих сьогодні методів інтенсифікації припливу вуглеводневих флюїдів до позитивних результатів не привело. За даними петрографічного вивчення шліфів доведено, що найбільші за розміром пустоти порід-колекторів запечатані нерухомим бітумом, у менших порожнинах міститься рухома нафта. Нерухомі бітуми заповнюють магістральні канали і блокують зв’язок між порожнинами породи. Це є основною причиною відсутності промислових припливів нафти. Ще однією суттєвою причиною є низькі фільтраційні властивості колекторів. Більшість з них має проникність менше 0,01∙мД. Іншими причинами невдач промислового освоєння нафтових покладів є висока динамічна в’язкість нафт через значний вміст асфальтенів, силікагелевих смол, парафінів, невисокий енергетичний потенціал нафтових покладів унаслідок їхньої дегазації упродовж тривалого геологічного розвитку території, а також відсутність гідродинамічного зв’язку нафтових покладів з природними водонапірними системами. Висловлено припущення, що нафтові родовища середнього і верхнього девону Західного Причорномор’я є головно бітумними. З огляду на значні глибини залягання покладів їхня промислова розробка сьогодні технічно неможлива. Тому планувати подальші наукові дослідження згаданого комплексу недоцільно. Натомість слід переорієнтувати дослідження на теригенно-карбонатний комплекс силуру та теригенний комплекс нижнього девону, які гідродинамічно більш закриті і в яких можуть зберегтися не дегазовані вуглеводневі скупчення.

Ключові слова

нафта, бітум, поклад, пастки нафти, карбонатний колектор, теригенний комплекс, запаси вуглеводнів, розвідка і розроблення покладів

Використані літературні джерела

Гнідець, В. П., Григорчук, К. Г., Полухтович, Б. М., & Федишин, В. О. (2003). Літогенез девонських відкладів Придобрудзького прогину (палеоокеанографія, седиментаційна циклічність, формування порід-колекторів). Київ: УкрДГРІ.

Лазарук, Я. Г., Мельник, А. Ю., Василина, Р. М., & Шеремет, Б. Б. (2017a). Геолого-економічна оцінка Східносаратського нафтового родовища Одеської області [Звіт]. Київ: ПрАТ НВК «Укрнафтінвест».

Лазарук, Я. Г., Мельник, А. Ю., Василина, Р. М., & Шеремет, Б. Б. (2017b). Геолого-економічна оцінка Жовтоярського нафтового родовища Одеської області [Звіт]. Київ: ПрАТ НВК «Укрнафтінвест».

Павлюк, М. І. (2014). Геодинамічна еволюція та нафтогазоносність Азово-Чорноморського і Баренцовоморського периконтинентальних шельфів. Львів: Проман.

Сергій, Г. Б., & Постнікова, Н. М. (2014). Уточнення геологічної будови перспективних відкладів Білоліського блока Переддобрудзького прогину на основі поглибленої обробки та інтерпретації даних сейсморозвідки [Звіт]. Київ: ПрАТ НВК «Укрнафтінвест».

Трохименко, Г. Л. (2013). Особливості природних резервуарів вуглеводнів у потужних карбонатних комплексах. Геология и полезные ископаемые Мирового океана, 4, 46–62.


Опубліковано

ПРО КУЗИНСЬКУ СВІТУ МАРМАРОСЬКОГО ПОКРИВУ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ

Головна > Архів > № 1–2 (189–190) 2023 > 17–25


Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1–2 (189–190) 2023, 17–25

https://doi.org/10.15407/ggcm2023.189-190.017

Володимир ШЛАПІНСЬКИЙ, Мирослав ТЕРНАВСЬКИЙ

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: igggk@mail.lviv.ua

Анотація

У північно-західній частині Мармароського кристалічного масиву на Рахівській ділянці виокремлено верхньопалеозойську кузинську світу. Стратотип світи – потік Кузя. У її складі – філіти, вапняки, кварцити та доломіти. Світа поширена в Діловецькому субпокриві Мармароського покриву на Рахівській і Чивчинській ділянках. Існують дві альтернативні точки зору на вік кузинської світи. Одні геологи відносять її до палеозою (верхній девон – нижній карбон), інші, нижню її частину, – до верхнього палеозою, а верхню – до тріасу. Існує і різна оцінка літологічного складу й об’єму кузинської світи. Так, 1970 р. А. К. Бойко розділив її на мунцелульську (нижню) філіто-кварцитову палеозойского віку і верхню (тріас) філіто-карбонатну, за якою зберіг назву кузинська світа. Важливим є те, що між названими одиницями зафіксована стратиграфічна перерва. Тріасова філіто-карбонатна кузинська світа датується на підставі трансгресивного залягання на ній доломітів середнього тріасу, знахідках у її низах на горі Соймул післяпалеозойських мшанок, а у верхах – комплексу спор і пилку мезозойського віку. Геологи, які не визнають ідеї про приналежність частини світи до мезозою, вказують на таке протиріччя: прийнявши мезозойський вік кузинської світи, доведеться стверджувати, що на масиві одночасно відкладалися карбонатні товщі середнього тріасу – юри, а за 5–8 км на південь, у межах тієї самої зони відбувався регіональний метаморфізм порід кузинської світи (до речі, за одними даними в інтервалі 148–178 та 175–181 млн років, а за іншими – в інтервалі 196–221 млн років). Це зауваження не коректне, тому що вік кузинської світи нижній тріас (251,9–247,2 млн років), а метаморфізм відбувся пізніше. У тих розрізах, де кузинська світа лежить на мунцелульській, у її підошві присутні базальні конгломерати, складені із гальки й уламків кварцитів, мунцелульської світи. Породи мунцелульської і кузинської світ подібні за ступенем метаморфізму. Для мезозойської кузинської – характерні прояви основного магматизму, на відміну від верхньопалеозойського кислого. Факти свідчать, що мезозойська кузинська світа існує, проте є певна невизначеність щодо її дрібнішого поділу, стратиграфічного обсягу і співвідношення з відкладами середнього тріасу.

Ключові слова

кузинська, мунцелульська, світа, тріас, палеозой, Мармароський покрив, Діловецький субпокрив, метаморфізм

Використані літературні джерела

Белов, А. А. (1981). Тектоническое развитие альпийской складчатой зоны в палеозое. Москва: Наука.

Бойко, А. К. (1970). Доверхнепалеозойский комплекс северо-западного окончания Мармарошского массива (Восточные Карпаты). Львов: Издательство Львовского университета.

Бойко, А. К. (1975). Вопросы древней геологической истории Восточных и Западных Карпат и радиометрическое датирование. Киев: Наукова думка.

Бойко, А. К., Іванченко, А. І., & Курячий, Л. К. (1964). Про вік кузинської світи Рахівського масиву. Доповіді Академії наук УРСР, 8, 1095–1098.

Волошин, А. А. (1981). Геологическое строение и рудоносность северо-западного окончания Мармарошского массива. Киев: Наукова думка.

Габинет, М. П., Кульчицкий, Я. О., & Матковский, О. И. (1976). Геология и полезные ископаемые Украинских Карпат (Ч. 2). Львов: Вища школа.

Глушко, В. В., & Круглов, С. С. (Ред.). (1971). Геологическое строение и горючие ископаемые Украинских Карпат. Труды УкрНИГРИ, 25.

Данілович,     Ю. Р. (1989). Метаморфизм кристаллического фундамента и домелового чехла Украинских Карпат. В Геология Советских Карпат: сборник научных трудов (с. 48–56). Киев: Наукова думка.

Круглов, С. С. (2009). Геологія України: Т. 3. Геологія і металогенія Українських Карпат. Київ: УкрДГРІ.

Лашманов, В. И. (1973). К стратиграфии древнемезозойских отложений Мармарошского массива. Геологический сборник Львовского геологического общества, 14, 28–34.

Ляшкевич, З. М., Медведев, А. П., Крупский, Ю. З., Варичев, А. С., Тимощук, В. Р., & Ступка, О. О. (1995). Тектоно-магматическая эволюция Карпат. Киев: Наукова думка.

Матковский, О. И., Малаева, И. П., & Акимова, К. Г. (1973). Стратиформные колчедан-полиметаллические месторождения и рудопроявления в Мармарошском массиве Восточных Карпат. Геологический сборник Львовского геологического общества, 4, 36–48.

Мацьків, Б. В., Пукач, Б. Д., Воробканич, В. М., Пастуханов, С. В., & Гнилко, О. М. (2009). Державна геологічна карта України. Масштаб 1 : 200 000. Карпатська серія.  Аркуші: М-34-XXXVI (Хуст), L-34-VI (Бая-Маре), M-35-XXXI (Надвірна), L-35-I (Вішеу-Де-Сус). Київ.

Ненчук, И. Ф. (1967). О метаморфизме пород кузинской свиты Раховского массива. В Вопросы геологии Карпат (с. 165–167). Львов: Издательство Львовского университета.

Славин, В. И. (1963). Триасовые и юрские отложения Восточных Карпат и Паннонского срединного массива. Москва: Госгеолтехиздат.

Соловьев, В. О. (2011). Хронология тектонических движений: фазы, эпохи, циклы тектогенеза. Харьков.

Ткачук, Л. Г., & Гуржий, Д. В. (1957). Раховский кристаллический массив. Киев: Издательство АН УССР.

Ткачук, Л. Г., & Данілович, Ю. Р. (1965). Метаморфізм кристалічних сланців Східних Українських Карпат. Геологічний журнал АН УРСР, 25(6).


Опубліковано

ПЕРСПЕКТИВИ ВІДКРИТТЯ НА НЕВЕЛИКИХ ГЛИБИНАХ ГАЗОВИХ РОДОВИЩ У СХІДНІЙ ЧАСТИНІ ДНІПРОВСЬКО-ДОНЕЦЬКОЇ ЗАПАДИНИ УКРАЇНИ

Головна > Архів > № 1–2 (189–190) 2023 > 5–16


Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1–2 (189–190) 2023, 5–16

https://doi.org/10.15407/ggcm2023.189-190.005

Ярослав ЛАЗАРУК

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: igggk@mail.lviv.ua

Анотація

Об’єктом досліджень є Устинівська ділянка у північно-східній частині Дніпровсько-Донецької западини на границі між північним бортом та приосьовою її частиною. Геологічна будова структур ділянки висвітлена з позицій гравітаційного тектогенезу. У відкладах карбону виокремлені два ешелони брахіантиклінальних піднять, генетично пов’язаних з Красноріцьким та Муратівсько-Тубським скидами. Вони виникли в слабколітифікованих товщах в умовах розтягування і швидкого опускання Дніпровсько-Донецького грабена. Сейсморозвідкою встановлені сім антикліналей, особливістю яких є орієнтування структур уздовж дугоподібних тектонічних порушень, асиметричність та зміщення склепінь з глибиною до південного заходу. За геоморфологічними ознаками річкової долини Сіверського Донця спрогнозоване нове підняття в опущеному блоці Тубського скиду. У Воронівській антикліналі у відкладах башкирського ярусу встановлені три газові поклади. Недалеко розташовані Борівське, Муратівське, Євгеніївське, Краснопопівське та інші газоконденсатні родовища. Тому гравігенні структури Устинівської ділянки є перспективними для відкриття нових родовищ. Перспективні горизонти башкирського ярусу знаходяться на невеликих глибинах: від 2 до 2,5 км. Оцінені нами запаси і ресурси газу Устинівської ділянки становлять відповідно 262 і 2100 млн м3. Надано рекомендації для уточнення форми гравігенних тектонічних порушень та пов’язаних з ними антикліналей. Визначено задачі для деталізаційних сейсморозвідувальних робіт і буріння. Запропоновано розташування пошукових та розвідувальних свердловин. Враховуючи зміщення склепінь гравігенних структур з глибиною, для розкриття продуктивних пластів в апікальних частинах піднять пропонуємо бурити похило спрямовані свердловини в південно-західному напрямку. Окреслено завдання і для промислового освоєння покладів Воронівської структури.

Ключові слова

перспективи газоносності, Дніпровсько-Донецька западина, гравігенні структури, пастки нафти і газу, запаси вуглеводнів

Використані літературні джерела

Бабадаглы, В. А., Лазарук, Я. Г., Кучерук, Е. В., & Кельбас, Б. И. (1981). Особенности геологического строения зоны мелкой складчатости Северного Донбасса. Геология нефти и газа, 1, 34–39.          

Іванюта, М. М. (Ред.). (1998). Атлас родовищ нафти і газу України (Т. 1). Львів: Центр Європи.

Лазарук, Я. Г., & Крейденков, В. Г. (1995). Новий тип пасток вуглеводнів у відкладах карбону Дніпровсько-Донецької западини. Мінеральні ресурси України, 3–4, 42–46.

Лукін, О. (2008). Вуглеводневий потенціал надр України та основні напрями його освоєння. Вісник Національної академії наук України, 4, 56–67.

Мирошниченко, Р., Полохов, В., & Бородулін, Є. (2018). Звіт про результати сейсморозвідувальних робіт 2D на Устинівській ділянці Сєвєродонецької площі. Придніпровська геофізична розвідувальна експедиція ДГП «Укргеофізика». Новомосковськ.

Рудько Г. І., Ляху, М. В., Ловинюков, В. І., Багнюк, М. М., & Григіль, В. Г. (2016). Підрахунок запасів нафти і газу. Київ: Букрек.

Сьомін, О., Аксьонов, В., & Письменний, І. (2016). Уточнений проєкт промислової розробки Борівського газоконденсатного родовища: звіт про науково-дослідну роботу. УкрНДІГаз ПАТ «Укргазвидобування». Харків.

Товстюк, З. М., Єфіменко, Т. А., & Тітаренко, О. В. (2014). Новітня розломно-блокова тектоніка Дніпровсько-Донецької западини. Український журнал дистанційного зондування Землі, 2, 4–13.

Prior, D. B., & Coleman, J. M. (1982). Active slides and flows in underconsolidated marine sediments on the slopes of the Mississippi delta. In S. Saxov & J. K. Nieuwenhuis (Eds.), Marine slides and other mass movements (pp. 21–49). New York: Plenum press. https://doi.org/10.1007/978-1-4613-3362-3_3


Опубліковано

ТЕКТОНІЧНІ ОДИНИЦІ КРОСНЕНСЬКОГО (СІЛЕЗЬКОГО) ПОКРИВУ СКЛАДЧАСТИХ КАРПАТ: СТРУКТУРИ ТИХИЙ (УКРАЇНА) І ВЕТЛІНА (ПОЛЬЩА) – ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА І ГАЗОНОСНІСТЬ

Головна > Архів > № 1–2 (187–188) 2022 > 5–26


Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1–2 (187–188) 2022, 5–26.

https://doi.org/10.15407/ggcm2022.01-02.005

Володимир ШЛАПІНСЬКИЙ, Мирослав ПАВЛЮК,
Мирослав ТЕРНАВСЬКИЙ

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: igggk@mail.lviv.ua

Анотація

У південно-західній частині Кросненського покриву на терені України, який на суміжній польській території має назву jednostka Szląska (Сілезька одиниця), присутні відповідно дві тектонічні структури Тихий і Ветліна, складені флішем крейдово-палеогенового віку. Вони розташовані в одній і тій самій лусці та являють собою частково збережену антиклінальну складку північно-західного простягання. Структури Тихий і Ветліна виявлені за результатами буріння. Унаслідок виконаних бурових робіт встановлена промислова газоносність обох структур. Максимальні дебіти газу з відкладів олігоцену на цих структурах становлять приблизно 60 тис. м3/добу. Видобувні запаси структури Ветліна обраховані в 73 млн м3 газу. Поклад не розробляється через локалізацію на площі в межах Бескидського національного парку. Автори вважають, що розвідувальне буріння за межами структури в розташованих далі на північний схід від структури Тихий лусках Волосянка–Підполоззя і Гусне–Буковець буде малоефективним, через відсутність у їхньому складі перспективних об’єктів. Існують передумови припускати наявність ще однієї газонасиченої складки – Лютської – на південний захід від структури Тихий, під лусками Дуклянсько-Чорногорського покриву. Про потенційну промислову газоносність прогнозованої перспективної структури свідчать припливи нафти і газу в картувальних свердловинах площі Лютня. Для перевірки цього припущення доцільно провести сейсмічні дослідження.

Ключові слова

Кросненський покрив, структури Тихий і Ветліна, геологічна будова, газоносність

Використані літературні джерела

Вялов, О. С., Гавура, С. П., Даныш, В. В., Лемишко, О. Д., Лещух, Р. Й., Пономарева, Л. Д., Романив, А. М., Смирнов, С. Е., Смолинская, Н. И., & Царненко, П. Н. (1988). Стратотипы меловых и палеогеновых отложений Украинских Карпат. Киев: Наукова думка.

Глушко, В. В., Кузовенко, В. В., & Шлапінський, В. Є. (1999). Нові погляди на геологічну будову північно-західної частини Дуклянського покрову Українських Карпат. Вісник Львівського університету. Серія геологічна, 13, 94–101.

Жигунова, З. Ф., Коваль, Ж. С., & Петров, В. Г. (1966). Отчет о поисково-съемочных работах масштаба 1 : 25 000, проведенных на площади Люта Закарпатской области УССР в 1964–1965 гг. Трест «Львовнефтегазразведка», ЛГПК. Львов: Фонди ДП «Західукргеологія».

Жигунова, З. Ф., Петров, В. Г., & Татарченко, В. М. (1964). Отчет о геологических исследованиях, проведенных на площади Буковец Закарпатской области УССР в 1963 году. Трест «Львовнефтегазразведка», ЛГПК. Львов: Фонди ДП «Західукргеологія».

Крупський, Ю. З., Куровець, І. М., Сеньковський, Ю. М., Михайлов, В. А., Чепіль, П. М., Дригант, Д. М., Шлапінський, В. Є., Колтун, Ю. В.,Чепіль, В. П., Куровець, С. С., & Бодлак, В. П. (2014). Нетрадиційні джерела вуглеводнів України: Кн. 2. Західний нафтогазоносний регіон. Київ: Ніка-Центр.

Кузовенко, В. В., Жигунова, З. Ф., & Петров, В. Г. (1973). Отчет о результатах комплексной геологической съёмки масштаба 1 : 50 000, проведенной на площади Ломна Львовской и Закарпатской областей УССР в 19691972 гг. Трест «Львовнефтегазразведка», КГП. Львов: Фонди ДП «Західукргеологія».

Мочалин, И. П., & Некрасова, Л. П. (1964). Отчет о геологических исследованиях, проведенных на площади Луги Закарпатской области УССР в 1963 г. Львов: Фонди ДП «Західукргеологія».

Шлапінський, В. Є., Глушко, В. В., & Кузовенко, В. В. (1994). Вивчення геологічної будови і перспектив нафтогазоносності зони зчленування Дуклянського, Чорногорського і Кросненського покровів Українських Карпат в 19911994 рр. [Звіт] (Т. 1). Львів: Фонди ДП «Західукргеологія».

Karnkowski, P. (1993). Złoża gazu ziemnego i ropy naftowej w Polsce: T. 2. Karpaty i zapadlisko Przedkarpackie. Częśc 1. Karpaty. Kraków.

Komunikat rządu Rzeczypospolitej Polskiej dotyczący dyrektywy 94/22/WE Parlamentu Europejskiego i Rady w sprawie warunków udzielania i korzystania z zezwoleń na poszukiwanie, badanie i produkcję węglowodorów. (2019). https://www.prawo.pl/akty/dz-u-ue-c-2019-105-76,69161005.html

Kowalczyk, A. (12.01.2012). Aurelian z dwiema nowymi koncesjami. Rynek Infrastruktury. https://www.rynekinfrastruktury.pl/wiadomosci/aurelian-z-dwiema-nowymi-koncesjami-36271.html

Marcińkowski, A., & Szewczyk, E. (2008). Produktywność karpackich skal zbiórnikowych w świetle historii wydobycia więglowodorów. Geologia, 34(3), 405–421.

Szuflicki, M., Malon, A., & Tymiński, M. (Eds.). (2021). Bilans zasobów złóż kopalin w Polsce wg stanu na 31 XII 2020 r. Warszawa: Państwowy Instytut Geologiczny–Państwowy Instytut Badawczy. Publikacja dostępna na stronie internetowej http://surowce.pgi.gov.pl

Zielińska, Cz. (1994). Dokumentacja geologiczna w kat. C złoża gazu ziemnego “Wetlina” w miejsc. Smerek i Wetlina, gm. Cisna, woj. krośnińskie. Nr CBDG 85621. Inw. 1481/95 Arch. CAG PIG, Warszawa; Kat. DZ/418 Arch. PGNiG S.A., Warszawa. http://dokumenty.pgi.gov.pl/wyszukiwarka/dokument/85621?lang=pl


Опубліковано

ДЕФОРМАЦІЇ ЗОНИ НАСУВУ МІЖ СКИБАМИ ЗЕЛЕМ’ЯНКА І ПАРАШКА СКИБОВОГО ПОКРИВУ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ (Гребенівський кар’єр)

Головна > Архів > № 1–2 (187–188) 2022 > 48–57


Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1–2 (187–188) 2022, 48–57.

https://doi.org/10.15407/ggcm2022.01-02.048

Мілена БОГДАНОВА

Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, Україна, e-mail: milena_bogdanova@ukr.net

Анотація

У статті на основі власних польових спостережень висвітлені дислокаційні структури зони насуву скиби Зелем’янка на скибу Парашка Скибового покриву Українських Карпат, які відслонені в Гребенівському кар’єрі в басейні р. Опір (Львівська обл., Сколівський р-н). Розріз Гребенівського кар’єру представлений тектонічно дезінтегрованою товщею стрийської світи, що характеризується розвитком жорстких блоків пісковиків (утворених переважно внаслідок будинування), розміщених у відносно пластичному глинистому матриксі. Ці утворення пропонують вважати «брокен-формаціями» (зруйнованими утвореннями, англ. broken formation), які є сильнотектонізованими, проте зберігають свою літологічну і стратиграфічну ідентичність і є перехідним елементом від слабкодеформованих товщ до тектонічних меланжів. Структурні ознаки свідчать, що деформації в описаних утвореннях мали крихкий характер. Насувні процеси супроводжувалися формуванням дуплексів, зокрема антиформних стогоподібних дуплексів, які також добре виражені в кар’єрі.

Ключові слова

Українські Карпати, Скибовий покрив, брокен-формація, зона насуву, деформації, дуплекси

Використані літературні джерела

Астахов, К. П. (1989). Альпийская геодинамика Украинских Карпат [Автореф. дис. канд. геол.-мин. наук]. Московский государственный университет. Москва.

Богданова, М. І. (2001). Особливості внутрішньої будови принасувної частини скиби Зелем’янка. Вісник Львівського університету. Серія геологічна, 15, 144–151.

Гнилко, О. М. (2012). Тектонічне районування Карпат у світлі терейнової тектоніки. Стаття 2. Флішові Карпати – давня акреційна призма. Геодинаміка, 1(12), 67–78. https://doi.org/10.23939/jgd2012.01.067

Калінін, В. І., Гурський, Д. С., & Антакова, І. В. (Ред.). (2006). Геологічні пам’ятки України (Т. 1). Київ: Державна геологiчна служба України.

Лукієнко, О. І., Вакарчук, С. Г., & Кравченко, Д. В. (2014). Структурно-парагенетичний аналіз (на тектонофаціальній основі): Кн. 1. Епізона. Київ.

Boyer, S. E., & Elliott, D. (1982). Thrust systems. Bulletin of the American Association of Petroleum Geologists, 66(9), 1196–1230. https://doi.org/10.1306/03B5A77D-16D1-11D7-8645000102C1865D

Festa, A., Pini, G. A., Ogata, K., & Dilek, Y. (2019). Diagnostic features and field-criteria in recognition of tectonic, sedimentary and diapiric mélanges in orogenic belts and exhumed subduction-accretion complexes. Gondwana Research, 74, 7–30. https://doi.org/10.1016/j.gr.2019.01.003

Fossen, H. (2016). Structural Geology (2nd ed.). Cambridge: Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/9781107415096

McClay, K. R. (1992). Glossary of thrust tectonics terms. In K. R. McClay (Ed.), Thrust Tectonics (pp. 419–433). London: Chapman and Hall.

McClay, K. R., & Insley, M. W. (1986). Duplex structures in the Lewis thrust sheet, Crowsnest Pass, Rocky Mountains, Alberta, Canada. Journal of Structural Geology, 8(8), 911–922. https://doi.org/10.1016/0191-8141(86)90036-2

Schmid, S. M., Fügenschuh, B., Kounov, A., Maţenco, L., Nievergelt, P., Oberhänsli, R., Pleuger, J., Schefer, S., Schuster, R., Tomljenović, B., Ustaszewski, K., & van Hinsbergen, D. J. J. (2020). Tectonic units of the Alpine collision zone between Eastern Alps and western Turkey. Gondwana Research, 78, 308–374. https://doi.org/10.1016/j.gr.2019.07.005

Starzec, К., Malata, E., Wronka, A., & Malina, L. (2015). Mélanges and broken formations at the boundary zone of the Magura and Silesian nappes (Gorlice area, Polish Outer Carpathians) – a result of sedimentary and tectonic processes. Geological Quarterly, 59(1), 169–178. https://doi.org/10.7306/gq.1173


Опубліковано

ВІК ТА УМОВИ НАГРОМАДЖЕННЯ ПАЛЕОЦЕНОВИХ ВІДКЛАДІВ СКИБОВОГО ПОКРИВУ КАРПАТ НА ОСНОВІ МІКРОПАЛЕОНТОЛОГІЧНИХ ТА СЕДИМЕНТОЛОГІЧНИХ ДАНИХ

Головна > Архів > № 1–2 (187–188) 2022 > 36–47


Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1–2 (187–188) 2022, 36–47.

https://doi.org/10.15407/ggcm2022.01-02.036

Олег ГНИЛКО,  Аїда АНДРЄЄВА-ГРИГОРОВИЧ, Світлана ГНИЛКО

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: igggk@mail.lviv.ua

Анотація

Наведено результати мікропалеонтологічних і седиментологічних досліджень палеоценових відкладів північно-східної частини Скибового покриву Українських Зовнішніх (Флішових) Карпат – верхньострийської підсвіти та ямненської світи. За нанопланктоном і форамініферами верхньострийська підсвіта датована данієм–частково зеландієм, а ямненська – зеландієм–танетом. Седиментологічні особливості дозволили виокремити в палеоценових відкладах (включаючи розріз флішу в м. Яремче) різнозернисті турбідити та грейніти, що перешаровуються між собою та з глинистими (гемі)пелагітами. У фонових геміпелагічних глинистих утвореннях домінує глибоководна біота – численні аглютиновані форамініфери кременистого складу (глибоководні аглютиновані форамініфери, англ. DWAF), які належать до родів Rhabdammina, Hyperammina, Dendrophrya, Ammodiscus, Glomospira, Hormosina, Reophax, Haplophragmoides, Recurvoides, Trochamminoides, Paratrochamminoides, Spiroplectammina, Karreriella і становлять до 100 % черепашок в асоціаціях мікрофауни, що вказує на нижньобатіально-абісальні глибини седиментаційного палеобасейну. Серед палеоценового флішу виокремлені літофації русел (ямненські пісковики) та міжруслових ділянок (верхньострийська підсвіта, яремчанський горизонт) давнього глибоководного конусу виносу.

Ключові слова

Українські Карпати, Скибовий покрив, палеоцен, форамініфери, нанопланктон, седиментація

Використані літературні джерела

Андреева-Григорович, А. С. (1991). Зональная стратиграфия палеогена юга СССР по фитопланктону (диноцисты и нанопланктон) [Автореф. дис. д-ра геол.-мин. наук]. Институт геологических наук АН УССР. Киев.

Андреева-Григорович, А. С. (1994). Зональная шкала по цистам динофлагеллат для палеогена южных регионов СНГ. Альгология, 42, 66‒76.

Андреева-Григорович, А. С., Вялов, О. С., Гавура, С. П., Грузман, А. Д., Дабагян, Н. В., Даныш, В. В., Иваник, М. М., Кульчицкий, Я. О., Лозыняк, П. Ю., Маслун, Н. В., Петрашкевич, М. Й., Пономарева, Л. Д., Портнягина, Л. А., Смирнов, С. Е., & Совчик, Я. В. (1984). Объяснительная записка к региональной стратиграфической схеме палеогеновых отложений Украинских Карпат [Препринт № 84-19]. Киев: Институт геологических наук АН УССР.

Андрєєва-Григорович, А., Маслун, Н., Гнилко, С., & Гнилко, О. (2014). Про вік і умови седиментації горизонтів строкатих аргілітів у палеоцен-еоценових відкладах Українських Карпат. У Матеріали V Всеукраїнської наукової конференції «Проблеми геології фанерозою України»: тези доповідей (с. 3–6). Львів: Львівський національний університет імені І. Франка.

Вялов, О. С. (1951). Схема стратиграфии северного склона Карпат. Доклады Академии наук СССР, 7(77), 689–692.

Вялов, О. С., Гавура, С. П., Даныш, В. В., Лемишко, О. Д., Лещух, Р. Й., Пономарeва, Л. Д., Романив, А. М., Смирнов, С. Е., Смолинская, Н. И., & Царненко, П. Н. (1988). Стратотипы меловых и палеогеновых отложений Украинских Карпат. Киев: Наукова думка.

Гнилко, О. М. (2012). Тектонічне районування Карпат у світлі терейнової тектоніки. Стаття 2. Флішові Карпати – давня акреційна призма. Геодинаміка, 1(12), 67–78. https://doi.org/10.23939/jgd2012.01.067

Гнилко, О. (2016). Геологічна будова та еволюція Українських Карпат [Автореф. дис. д-ра геол. наук]. Львівський національний університет імені І. Франка. Львів.

Гнилко, О. М., & Слотюк, Б. М. (1993). До геологічної палеоокеанографії північно-західної частини Українських Карпат (басейн верхньої течії р. Дністер). Рання крейда–еоцен. Геологія і геохімія горючих копалин, 2–3(84–85), 80–86.

Иваник, М. М., & Маслун, Н. В. (1977). Кремнистые микроорганизмы и их использование для расчленения палеогенових отложений Предкарпатья. Киев: Наукова думка.

Маслакова, Н. И. (1955). Стратиграфия и фауна мелких фораминифер палеогеновых отложений Восточных Карпат. Москва: Госгеолиздат.

Мацьків, Б. В., Пукач, Б. Д., & Гнилко, О. М. (2009). Державна геологічна карта України масштабу 1 : 200 000. Аркуші M-35-XXXI (Надвірна), L-35-I (Вішеу-Де-Сус). Карпатська серія. Геологічна карта дочетвертинних утворень. Київ: УкрДГРІ.

Пилипчук, А. С. (1972). Литологические особенности и условия образования пестроцветных отложений Скибовой зоны Карпат. В Новые данные по геологии и нефтегазоносности УССР (с. 101–110). Львов: Издательство Львовского университета.

Рединг, Х. Г., Коллинсон, Дж. Д., Аллен, Ф. А., Эллиотт, Т., Шрейбер, Б. Ш., Джонсон, Г. Д., Болдуин, К. Т., Селлвуд, Б. У., Дженкинс, X. К., Стоу, Д. А. В., Эдуардз, М., & Митчелл, А. X. Г. (1990). Обстановки осадконакопления и фации (Х. Рединг, Ред.; Б. В. Баранов, И. С. Барсков, Л. Н. Индолев, М. А. Левитан & И. О. Мурдмаа, Пер.; Т. 2). Москва: Мир.

Сеньковський, Ю., Григорчук, К., Гнідець, В., & Колтун, Ю. (2004). Геологічна палеоокеанографія океану Тетіс. Київ: Наукова думка.

Andreyeva-Grigorovich, A. S. (1999). Biostratigraphic correlations of the Paleogene deposits of the Ukrainian Carpathians and Crimea-Bakhchisarai area using nannoplankton and dinocysts. Geologica Carpathica, 50, 10–12.

Einsele, G. (1992). Sedimentary Basins: evolution, facies and sediment budget. Berlin: Springer–Verlag. https://doi.org/10.1007/978-3-642-77055-5

Golonka, J., Gahagan, L., Krobicki, M., Marko, F., Oszczypko, N., & Ślączka, A. (2006). Plate tectonic evolution and paleogeography of the circum-Carpathian region. AAPG, Memoir, 84, 11–46. https://doi.org/10.1306/985606m843066

Golonka, J., Waśkowska, A., & Ślączka, A. (2019). The Western Outer Carpathians: Origin and evolution. Zeitschriftder Deutschen Gesellschaft für Geowissenschaften, 170(3–4), 229–254. https://doi.org/10.1127/zdgg/2019/0193

Kaminski, M. A., & Gradstein, F. M. (2005). Atlas of Paleogenecosmopolitan deep-water agglutinated foraminifera. Grzybowski Foundation Special Publication, 10.

Kováč, M., Márton, E., Oszczypko, N., Vojtko, R., Hók, J., Králiková, S., Plašienka, D., Klučiar, T., Hudáčková, N., & Oszczypko-Clowes, M. (2017). Neogene palaeogeography and basin evolution of the Western Carpathians, Northern Pannonian domain and adjoining areas. Global and Planetary Change, 155, 133–154. https://doi.org/10.1016/j.gloplacha.2017.07.004

Kováč, M., Plašienka, D., Soták, J., Vojtko, R., Oszczypko, N., Less, G., Ćosović, V., Fügenschuh, B., & Králiková, S. (2016). Paleogene palaeogeography and basin evolution of the Western Carpathians, Northern Pannonian domain and adjoining areas. Global and Planetary Change, 140, 9–27. https://doi.org/10.1016/j.gloplacha. 2016.03.007

Schmid, S., Bernoulli, D., Fugenschuh, B., Matenco, L., Schefer, S., Schuster, R., Tischler, M., & Ustaszewski, K. (2008). The Alpine-Carpathian-Dinaric orogenic system: correlation and evolution of tectonic units. Swiss Journal of Geosciences, 101, 139–183. https://doi.org/10.1007/s00015-008-1247-3


Опубліковано

ГЕОЛОГІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ЗОН, ПЕРСПЕКТИВНИХ ДЛЯ НАКОПИЧЕННЯ ЗАТРУБНИХ ЗАПАСІВ ГАЗУ (Східно-Новоселівське нафтогазоконденсатне родовище, Дніпровсько-Донецька западина)

Головна > Архів > № 1–2 (187–188) 2022 >27–35


Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1–2 (187–188) 2022, 27–35.

https://doi.org/10.15407/ggcm2022.01-02.027

В’ячеслав ЛУКІНОВ1, Костянтин БЕЗРУЧКО1,
Олексій ПРИХОДЧЕНКО1, Владислав КОБЕЗА2

1 Інститут геотехнічної механіки ім. М. С. Полякова НАН України, Дніпро, Україна, e-mail: gvrvg@meta.ua
2 Газопромислове управління «Шебелинкагазвидобування» АТ «Укргазвидобування», Донець, Харківська обл., Україна, e-mail: Kobeza15@gmail.com

Анотація

Проведено детальний аналіз геологічних умов Східно-Новоселівського нафтогазоконденсатного родовища, які сприяють формуванню додаткових ресурсів газу категорії «затрубні запаси», а також встановлення геолого-промислових показників перспективності утворення техногенних покладів. Беручи до уваги геологічні умови Східно-Новоселівського нафтогазоконденсатного родовища, отримання додаткових запасів газу слід очікувати з техногенних покладів, що розташовуються над промисловими горизонтами, що розробляються, і утворюються в низькопористих колекторах під дією геомеханічного чинника, у результаті їхнього розущільнення після вилучення газу з промислового колектору внаслідок його ущільнення. Відповідно до виконаних досліджень, найбільш перспективною областю, з позицій утворення техногенного покладу і накопичення затрубних запасів газу, у межах Східно-Новоселівського нафтогазоконденсатного родовища є товща, виокремлена в районі розташування свердловин № 16, 18, 60, в інтервалі розрізу на відстані 92,4 м вгору від покрівлі горизонту (В-3а) + (В-3б), яка поширюється від глибини 2 141 м до покрівлі горизонту В-3а, на глибині 2 233 м. Проведення технологічних робіт з освоєння техногенних покладів у перспективних зонах за обсадною колоною в експлуатованих свердловинах вимагає додаткових геофізичних робіт.

Ключові слова

газові родовища, геомеханічний чинник, техногенний колектор, затрубні запаси

Використані літературні джерела

Абєлєнцев, В. М., Лур’є, А. Й., Повєрєнний, С. Ф., & Сусяк, Т. Я. (2017). Нова методика інтерпретації результатів лабораторних досліджень гірських порід при моделюванні пластових умов. Геологічний журнал, 3, 23–30. https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2017.3.117319

Булат, А. Ф., Лукінов, В. В, Безручко, К. А., Круковський, О. П., & Круковська, В. В. (2018). Геомеханічний чинник надходження додаткових обсягів вільного метану при експлуатації газових родовищ. Доповіді Національної академії наук України, 8, 25–35. https://doi.org/10.15407/dopovidi2018.08.025

Булат, А. Ф., Лукінов, В. В, Безручко, К. А., & Приходченко, О. В. (2020). Вплив геомеханічних процесів на пластовий тиск при тривалій експлуатації газових родовищ. Розвідка та розробка нафтових та газових родовищ, 4(77), 62–76. https://doi.org/10.31471/1993-9973-2020-4(77)-62-76

Іванюта, М. М. (Ред.). (1998). Атлас родовищ нафти і газу України (Т. 3. Cхідний нафтогазоносний регіон;  Т. 4. Західний нафтогазоносний регіон). Львів: Українська нафтогазова академія.

Кирилюк, О. В., & Рудько, Г. І. (Ред.). (2019). Надрокористування в Україні. Чернівці: Букрек.

Класифікація запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр (1997). Постанова № 432. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/432-97-п#Text

Лукінов, В. В., Безручко, К. А., Приходченко, О. В., & Кобеза, В. С. (2021). Показники перспективності отримання додаткових припливів вуглеводнів на газових родовищах. У Від Мінералогії і Геогнозії до Геохімії, Петрології, Геології та Геофізики: фундаментальні і прикладні тренди XXI століття: матеріали конференції Київського національного університету імені Т. Г. Шевченка (Київ, Україна, 28–30 вересня 2021 р.) (с. 193–197). Київ.

Лукінов, В. В., Приходченко, В. Ф., Жикаляк, М. В., & Приходченко, О. В. (2016). Методи прогнозу гірничо-геологічних умов розробки вугільних родовищ. Дніпро: НГУ.

Чебан, О. В., & Владика, В. М. (2007). Перспективи нарощування видобутку газу на старих родовищах Передкарпаття на прикладі Рудківського газового родовища. Проблеми нафтогазової промисловості, 5, 326–328.