Опубліковано

ПРО ЛІТОФЛЮЇДОТЕРМОДИНАМІЧНУ СИСТЕМУ В ГЕОЛОГІЇ І ГЕОХІМІЇ

Головна > Архів > № 2 (179) 2019 > 28-36


Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 2 (179) 2019, 28-36.

Doi

Ігор НАУМКО

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, e-mail: igggk@mail.lviv.ua

Анотація

Проаналізовано підходи дослідників до терміна «флюїдні системи» як прототипу флюїдного середовища кристалізації мінералів, природно збережені релікти якого – включення флюїдів, відображають особливості флюїдного режиму мінералогенезу породно-рудних комплексів. Наголошено, що термін «флюїд» характеризує основну властивість речовини середовища мінералогенезу, найважливішої субстанції земної кори, – її найвищу мобільність, максимальну невпорядкованість структури, плинність, та охоплює як рідкий або газовий стан легколетких компонентів (газовий, водний розчин), так і розплав магматичної (силікатної, сольової, карбонатної) речовини. Під флюїдним режимом автор розуміє фізико-хімічну природу, просторово-часову послідовність прояву і мінливість параметричних характеристик флюїдів, тобто, усю сукупність фізико-хімічних та геологічних явищ і процесів, що зумовлюють закономірні (дискретні, періодичні, еволюційні) зміни агрегатного стану, РТ-параметрів і складу флюїдного середовища кристалізації мінералів та їхніх визначених (певних, конкретних) парагенезів. Наші багаторічні дослідження показали, що фізико-хімічна система флюїдного середовища мінералорудонафтидогенезу повинна охоплювати літоїдні (породні), флюїдні (генетичні) і термодинамічні (температура, тиск, концентрація) компоненти, які визначають масо-, тепло- й енергообмін між флюїдом та вмісною його породою. З огляду на це, таку фізико-хімічну систему ми визначаємо як «літофлюїдотермодинамічну» і вважаємо, що це визначення найповніше враховує всі відомі явища генерації, міграції, диференціації та акумуляції флюїдів, зокрема і вуглеводневих (вуглеводневмісних), у літосфері Землі. Прикладом літофлюїдотермодинамічної системи в надрах Землі – природному високоенергетичному фізико-хімічному реакторі – є вуглеводнегенерувальна і мінералорудоутворювальна система глибинного абіогенного високотермобарного флюїду.

Ключові слова

включення в мінералах, флюїдні системи, флюїди, флюїдний режим, літофлюїдотермодинамічна система, літосфера Землі.

Використані літературні джерела

Багдасарова, М. В., Сидоров, В. А. (2002). Гидротермальная природа месторождений углеводородов и новые геодинамические критерии их поисков. В Новые идеи в геологии и геохимии нефти и газа. К созданию общей теории нефтегазоносности недр: материалы VI междунар. конф. (Москва, 28–31 мая 2002 г.) (Кн. 1.) (с. 54–57). Москва: ГЕОС.

Григорчук, К. Г. (2010). Особливості літофлюїдодинаміки ексфільтраційного катагенезу. Геологія і геохімія горючих копалин, 1 (150), 60–68.

Дмитриевский, А. Н., Валяев, Б. М., Смирнова, М. Н. (2003). Механизмы, масштабы и темпы восполнения нефтегазовых залежей в процессе их разработки. В Генезис нефти и газа (с. 106–109). Москва: ГЕОС.

Ермаков, Н. П. (1972). Геохимические системы включений в минералах (включения минералообразующих сред – источник генетической информации). Москва: Недра.

Кабышев, Б. П., Кабышев, Ю. Б. (2001). Осадочно-флюидодинамическая концепция нафтидогенеза. В Генезис нафти і газу та формування їх родовищ в Україні як наукова основа прогнозу та пошуків нових скупчень: тези доп. Міжнар. наук.-практ. конф. (Чернігів, лютий 2001 р.) (с. 12–15). Чернігів.

Калюжный, В. А. (1982). Основы учения о минералообразующих флюидах. Киев: Наук. думка.

Кудельский, А. В., Гарецкий, Р. Г., Айсберг, Р. Е. (1997). Геофлюидодинамика и нефтегазообразование. Минск: Изд-во Ин-та геол. наук НАН Беларуси.

Курдюков, А. А. (1991). Флюиды и флюидные системы в процессах рудообразования. Зап. Всесоюз. минерал. о-ва, 120 (1), 123–128.

Леммлейн, Г. Г. (1959). Классификация жидких включений в минералах. Зап. Всесоюз. минерал. о-ва, 88 (2), 137–143.

Лукин, А. Е. (1999). О происхождении нефти и газа (геосинергетическая концепция природных углеводородно-генерирующих систем). Геол. журн., 1, 30–42.

Наумко, И. М., Сворень, И. М. (2003). О важности глубинного высокотемпературного флюида в создании условий для формирования месторождений природных углеводородов в земной коре. В Новые идеи в науках о Земле: материалы VI Междунар. конф. (Москва, 8–12 апреля 2003 г.) (Т. 1) (с. 249). Москва.

Наумко, И. М., Сворень, Й. М. (2005). О литофлюидотермодинамической системе в геологии и геохимии. В Новые идеи в геологии и геохимии нефти и газа. Нефтегазоносные системы осадочных бассейнов: материалы VIII междунар. конф. к 60-летию кафедры геологии и геохимии горючих ископаемых МГУ (Москва, 31 мая–2 июня 2005 г.) (с. 341–343). Москва: ГЕОС.

Наумко, І. М. (2006). Флюїдний режим мінералогенезу породно-рудних комплексів України (за включеннями у мінералах типових парагенезисів). (Автореф. дис. … д-ра геол. наук). Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів.

Наумко, І. М., Бекеша, С. М., Сворень, Й. М. (2008). Флюїди глибинних горизонтів літосфери: зв’язок з родовищами нафти і газу у земній корі (за даними вивчення включень у мінералах глибинного походження). Доп. НАН України, 8, 117–120.

Наумко, І. М., Павлюк, М. І., Сворень, Й. М., Зубик, М. І. (2015). Метан газовугільних родовищ – потужне додаткове джерело вуглеводнів в Україні. Вісн. НАН України, 6, 43–54.

Попівняк, І. В. (2002). Фізико-хімічне моделювання флюїдодинамічних рудогенеруючих палеосистем та прогнозування пов’язаного з ними зруденіння (на прикладі родовищ золота). (Автореф. дис. … д-ра геол. наук). Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів.

Сворень, И. М. (1984). Примеси газов в кристаллах минералов и других твердых телах (их способы извлечения, состав, формы нахождения и влияние на свойства веществ). (Автореф. дис. … канд. техн. наук). Институт геологии и геохимии горючих ископаемых НАН Украины, Львов.

Сворень, Й. М., Наумко, І. М. (2006). Нова теорія синтезу і генезису природних вуглеводнів: абіогенно-біогенний дуалізм. Доп. НАН України, 2, 111–116.

Сворень, Й. М., Наумко, І. М. (2009). Надра Землі – природний фізико-хімічний реактор. Доп. НАН України, 9, 138–143.

Cворень, Й. М. (2017). Явище утворення природних вуглеметанів під дією абіогенного високотермобарного глибинного флюїду. В Геологія горючих копалин: досягнення та перспективи: матеріали ІІ Міжнар. наук. конф. (Київ, 6–8 вересня 2017 р.) (с. 225–229). Київ: ІГН НАН України.

Смит, Ф. Г. (1968). Физическая геохимия. Москва: Недра.

Соколов, Б. А. (2002). К созданию общей теории нефтегазоносности недр. В Новые идеи в геологии и геохимии нефти и газа. К созданию общей теории нефтегазоносности недр: материалы VI междунар. конф. (Москва, 28–31 мая 2002 г.) (Кн. 1) (с. 6–8). Москва: ГЕОС.

Соколов, В. А., Гусева, А. Н. (1993). О возможной быстрой современной генерации нефти и газа. Вестн. МГУ. Сер. 4. Геология, 3, 39–46.

Теплов, В. П., Лейє, Ю. А. (1974). Про просторовий і генетичний зв’язок ендогенних рудних і нафтогазових проявів Закарпаття. Доп. АН УРСР. Сер. Б, 5, 433–436.

Чекалюк, Э. Б. (1971). Термодинамические основы теории минерального происхождения нефти. Киев: Наук. думка.

Hryhorchuk, К., Hnidets, V., & Balandyuk, L. (2018). Litogenetic aspects of oil and systems formation in the Volyno-Podolia Sylurian deposits. Geogynamics, 2 (25), 37–48.

Naumko, І. М., Кurovets’, І. М., Zubyk, М. І., Batsevych, N. V., Sakhno, B. Е., & Chepusenko, P. S. (2017). Hydrocarbon compounds and plausible mechanism of gas generation in “shale” gas prospective Silurian deposits of Lviv Paleozoic depression. Geodynamics, 1 (22), 21–41.

Roedder, E. (1984). Fluid inclusions. In Reviews in Mineralogy (Vol. 12). Virginia: Mine-ralogical Society of America. (перевод рус.: Рёддер, Э. (1987). Флюидные включения в минералах (Т. 1–2). Москва: Недра.).