Опубліковано

ПЕРСПЕКТИВИ ВІДКРИТТЯ НА НЕВЕЛИКИХ ГЛИБИНАХ ГАЗОВИХ РОДОВИЩ У СХІДНІЙ ЧАСТИНІ ДНІПРОВСЬКО-ДОНЕЦЬКОЇ ЗАПАДИНИ УКРАЇНИ

Головна > Архів > № 1–2 (189–190) 2023 > 5–16


Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1–2 (189–190) 2023, 5–16

https://doi.org/10.15407/ggcm2023.189-190.005

Ярослав ЛАЗАРУК

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: igggk@mail.lviv.ua

Анотація

Об’єктом досліджень є Устинівська ділянка у північно-східній частині Дніпровсько-Донецької западини на границі між північним бортом та приосьовою її частиною. Геологічна будова структур ділянки висвітлена з позицій гравітаційного тектогенезу. У відкладах карбону виокремлені два ешелони брахіантиклінальних піднять, генетично пов’язаних з Красноріцьким та Муратівсько-Тубським скидами. Вони виникли в слабколітифікованих товщах в умовах розтягування і швидкого опускання Дніпровсько-Донецького грабена. Сейсморозвідкою встановлені сім антикліналей, особливістю яких є орієнтування структур уздовж дугоподібних тектонічних порушень, асиметричність та зміщення склепінь з глибиною до південного заходу. За геоморфологічними ознаками річкової долини Сіверського Донця спрогнозоване нове підняття в опущеному блоці Тубського скиду. У Воронівській антикліналі у відкладах башкирського ярусу встановлені три газові поклади. Недалеко розташовані Борівське, Муратівське, Євгеніївське, Краснопопівське та інші газоконденсатні родовища. Тому гравігенні структури Устинівської ділянки є перспективними для відкриття нових родовищ. Перспективні горизонти башкирського ярусу знаходяться на невеликих глибинах: від 2 до 2,5 км. Оцінені нами запаси і ресурси газу Устинівської ділянки становлять відповідно 262 і 2100 млн м3. Надано рекомендації для уточнення форми гравігенних тектонічних порушень та пов’язаних з ними антикліналей. Визначено задачі для деталізаційних сейсморозвідувальних робіт і буріння. Запропоновано розташування пошукових та розвідувальних свердловин. Враховуючи зміщення склепінь гравігенних структур з глибиною, для розкриття продуктивних пластів в апікальних частинах піднять пропонуємо бурити похило спрямовані свердловини в південно-західному напрямку. Окреслено завдання і для промислового освоєння покладів Воронівської структури.

Ключові слова

перспективи газоносності, Дніпровсько-Донецька западина, гравігенні структури, пастки нафти і газу, запаси вуглеводнів

Використані літературні джерела

Бабадаглы, В. А., Лазарук, Я. Г., Кучерук, Е. В., & Кельбас, Б. И. (1981). Особенности геологического строения зоны мелкой складчатости Северного Донбасса. Геология нефти и газа, 1, 34–39.          

Іванюта, М. М. (Ред.). (1998). Атлас родовищ нафти і газу України (Т. 1). Львів: Центр Європи.

Лазарук, Я. Г., & Крейденков, В. Г. (1995). Новий тип пасток вуглеводнів у відкладах карбону Дніпровсько-Донецької западини. Мінеральні ресурси України, 3–4, 42–46.

Лукін, О. (2008). Вуглеводневий потенціал надр України та основні напрями його освоєння. Вісник Національної академії наук України, 4, 56–67.

Мирошниченко, Р., Полохов, В., & Бородулін, Є. (2018). Звіт про результати сейсморозвідувальних робіт 2D на Устинівській ділянці Сєвєродонецької площі. Придніпровська геофізична розвідувальна експедиція ДГП «Укргеофізика». Новомосковськ.

Рудько Г. І., Ляху, М. В., Ловинюков, В. І., Багнюк, М. М., & Григіль, В. Г. (2016). Підрахунок запасів нафти і газу. Київ: Букрек.

Сьомін, О., Аксьонов, В., & Письменний, І. (2016). Уточнений проєкт промислової розробки Борівського газоконденсатного родовища: звіт про науково-дослідну роботу. УкрНДІГаз ПАТ «Укргазвидобування». Харків.

Товстюк, З. М., Єфіменко, Т. А., & Тітаренко, О. В. (2014). Новітня розломно-блокова тектоніка Дніпровсько-Донецької западини. Український журнал дистанційного зондування Землі, 2, 4–13.

Prior, D. B., & Coleman, J. M. (1982). Active slides and flows in underconsolidated marine sediments on the slopes of the Mississippi delta. In S. Saxov & J. K. Nieuwenhuis (Eds.), Marine slides and other mass movements (pp. 21–49). New York: Plenum press. https://doi.org/10.1007/978-1-4613-3362-3_3


Опубліковано

ПЕТРОФІЗИЧНІ МОДЕЛІ ТЕРИГЕННИХ КОЛЕКТОРІВ КАМ’ЯНОВУГІЛЬНИХ ВІДКЛАДІВ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЧАСТИНИ ДНІПРОВСЬКО-ДОНЕЦЬКОЇ ЗАПАДИНИ

Головна > Архів > №1 178 (2019) > 63-73


Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1 (178) 2019, 63-73.

https://doi.org/

Юлія ЛИСАК, Юрій ШПОТ, Андрій ШИРА, Зоряна КУЧЕР, Ігор КУРОВЕЦЬ

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів,
e-mail: y.shufliak@gmail.com

Анотація

Досліджено петрофізичні властивості порід-колекторів кам’яновугільних відкладів у центральній частині Дніпровсько-Донецької западини. Побудовано типові петрофізичні моделі для окремих площ та уніфіковані моделі, отримані на об’єднаній вибірці для нижньокам’яновугільних відкладів цього регіону. Глибина залягання покладів є одним з інформативних параметрів, які необхідно враховувати при побудові петрофізичних моделей, а отримані моделі є петрофізичною базою для кількісної інтерпретації даних геофізичних досліджень у свердловинах.

Ключові слова

петрофізичні моделі, Дніпровсько-Донецька западина, катагенетичні процеси.

Використані літературні джерела

Атлас родовищ нафти і газу України. Т. 1 : Східний нафтогазоносний район / під ред. М. М. Іванюти, В. О. Федишина, Б. І. Денеги, Ю. О. Арсія, Я. Г. Лазарука. – Л. : УНГА, 1998. – 494 с.

Геология и нефтегазоносность Днепровско-Донецкой впадины / Б. П. Кабышев, П. Ф. Шпак, О. Д. Билык и др. – Киев : Наук. думка, 1989. – 204 с.

Куровець І. М. Стан і проблеми вивчення петрофізичних властивостей порід-колекторів нафти і газу // Геологія і геохімія горючих копалин. – 2001. – № 2. – С. 136–147.

Куровець І. М., Притулка Г. Й. Оцінка впливу геологічних факторів на петрофізичні властивості теригенних колекторів // Там само. – № 4. – С. 81–92.

Куровець І. М., Притулка Г. Й., Зубко О. С., Шеремета О. В. Петрофізична параметрична основа для підрахунку запасів газу в сарматських відкладах Більче-Волицької зони Передкарпатського прогину // Там само. – 1999. – № 4. – С. 15–24.

Литология и породы коллекторы на больших глубинах в нефтегазоносных провинциях Украины / Д. В. Гуржий, М. П. Габинет, А. Е. Киселев и др. – Киев : Наук. думка, 1989. – 184 с.

Петкевич Г. И., Шеремета О. В., Притулка Г. И. Методика петрофизического изучения коллекторов нефти и газа в условиях, моделирующих пластовые. – Киев : Наук. думка, 1979. – 128 с.

Элланский М. М. Петрофизические связи и комплексная интерпретация данных промысловой геофизики. – М. : Недра, 1978. – 215 с.

Опубліковано

ГЕОЛОГО-СТРУКТУРНІ, ГЕОХІМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ПОКЛАДІВ ВУГЛЕВОДНІВ У СРІБНЯНСЬКІЙ ДЕПРЕСІЇ

Головна > Архів > № 1-2 (174-175) 2018 > 40-53


Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1-2 (174-175) 2018, 40-53.

Віталій ГЛОНЬ

Інститут геологічних наук НАН України, Київ, е-mail: vitaliyglon@gmail.com

Анотація

Виконаний системний аналіз геолого-структурних-термоатмогеохімічних досліджень нафтогазоперспективних об’єктів Дніпровсько-Донецької западини. Здійснено інтерпретацію та узагальнення новітніх даних у межах Срібнянської депресії. Схарактеризовані критерії нафтогазоперспективних формаційних комплексів. За аналізом геолого-структурних, термометричних, атмогеохімічних даних виокремлені перспективні ділянки на вуглеводні.

Ключові слова

Дніпровсько-Донецька западина, Срібнянська депресія, перспективи нафтогазоносності, аномалії, вуглеводні.

Використані літературні джерела

Багрій І. Д. Прогнозування розломних зон підвищеної проникності гірських порід для вирішення геоекологічних та пошукових задач. – К. : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2003. – 149 с.

Багрій І. Д. Розробка геолого-структурно-термо-атмогеохімічної технології прогнозування пошуків корисних копалин та оцінки геоекологічного стану довкілля. – К. : Логос, 2013. – 511 с.

Багрій І. Д., Гладун В. В., Довжок Т. Є. Розробка комплексу структурно-атмогео-хімічних методів для прогнозування та пошуків покладів вуглеводнів // Геол. журн. – 2001. – № 2 (296). – С. 89–93.

Вакарчук Г. І. Геологія, літологія і фації карбонатних відкладів візейського яруса центральної частини Дніпровсько-Донецької западини в зв’язку з нафтогазоносністю. – Чернігів : ЦНТЕІ, 2003. – 163 с.

Гавриш В. К. Закономерности распространения комбинированных ловушек в Днепровско-Донецкой впадине. – Киев, 1987. – 56 с. – Препр. / АН УССР. Ин-т геол. наук; 87-12.

Комплексна методика структурно-термо-атмогідрогеохімічних досліджень (СТАГД) : а. с. № 28176, Україна / І. Д. Багрій, П. Ф. Гожик ; заявник і власник Ін-т геол. наук НАН України. – 31.03.2009.

Лукин О. Ю. Формации и вторичные изменения каменноугольных отложений Днепровско-Донецкой впадины в связи с нефтегазоносностью. – М. : Недра, 1977. – 100 с.

Нафтогазоперспективні об’єкти України. Прогнозування нафтогазоперспективних об’єктів Дніпровсько-Донецької газонафтоносної області з застосуванням комплексу нетрадиційних приповерхневих методів досліджень / І. Д. Багрій, В. В. Гладун, П. Ф. Гожик та ін. – К. : Варта, 2007. – 533 c.

Николаенко Б. А. Карта линейных и кольцевых структур Украинской ССР, м-б 1 : 1 000 000. – Киев, 1989. – 114 с.

Прогнозування геодинамічних зон та перспективних площ для видобутку шахтного метану вугільних родовищ Донбасу / І. Д. Багрій, П. Ф. Гожик, В. І. Почтаренко та ін. – К. : Фоліант, 2011. – 235 с.