породи-колектори – Геологія і геохімія горючих копалин

Опубліковано Березень 2026Квітень 2026 від GGCMJournal

АСПЕКТИ ЛІТОГЕНЕЗУ НАФТОГАЗОНОСНИХ ТОВЩ МЕЗОЗОЙ-КАЙНОЗОЮ КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ

Головна > Архів > № 1 (201) 2026 > 5–20

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1 (201) 2026, 5–20

ISSN 0869-0774 (Print), ISSN 2786-8621 (Online)

https://doi.org/

Наталія РАДКОВЕЦЬ^a, Юрій КОЛТУН^b, Ігор ПОПП^c, Марта МОРОЗ^d, Юлія ГАЄВСЬКА^e, Галина ГАВРИШКІВ^f, Петро МОРОЗ^g
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна

^ae-mail: radkov_n@ukr.net, https://orcid.org/0000-0002-1770-6996
^bhttps://orcid.org/0000-0001-9884-5957
^chttps://orcid.org/0000-0002-7459-0037
^dhttps://orcid.org/0009-0001-3695-2682
^ehttps://orcid.org/0009-0006-8947-3913
^f https://orcid.org/0009-0002-3376-8895
^ghttps://orcid.org/0009-0007-5997-5768

Анотація

Відклади нижньої крейди північного схилу Українських Карпат, хоч і не містять промислових покладів вуглеводнів, а лише окремі прояви нафтогазоносності, за результатами проведених досліджень залишаються перспективним об’єктом для подальших пошуків родовищ нафти і газу. Встановлено, що в осадових утвореннях верхньої крейди поширені гранулярні порові і змішані (порово-тріщинні) колектори з добрими фільтраційно-ємнісними властивостями, пов’язані з «ямнеподібними» пісковиками. Мінералого-петрографічні дослідження псамітових товщ палеоцену й еоцену дали змогу вивчити особливості їхньої літолого-фаціальної мінливості та оцінити закономірності поширення цих нашарувань, як по латералі, так і в розрізі в межах Бориславсько-Покутської та передових скиб Скибової зон Українських Карпат в аспекті перспектив їхньої нафтогазоносності. Реконструкція осадонагромадження флішових відкладів палеоцену та еоцену дала можливість встановити джерела надходження теригенного матеріалу в басейн седиментації. Літолого-геохімічні дослідження олігоценових відкладів дозволили вивчити закономірності їхньої фаціальної мінливості, як щодо поширення псамітових товщ, які є колекторами нафти і газу, так і збагачених розсіяною органічною речовиною відкладів менілітової світи. Як показали дослідження, останні зазнають істотних змін у напрямку від Бориславсько-Покутської і Скибової до Кросненської зони, змінюючи не лише товщину та обсяг нафтогазогенерувальних порід, але й ступінь їхньої термальної зрілості, а отже, і діапазон глибин поширення зони генерації нафтових і газових вуглеводнів. Верхньоюрські відклади фундаменту Зовнішньої зони Передкарпатського прогину є одним з основних нафтогазоносних комплексів Заходу України. Проведені дослідження дали змогу отримати нові результати щодо закономірностей поширення різних типів порід-колекторів у межах цих нашарувань.

Повний текст

Ключові слова

Українські Карпати, Передкарпатський прогин, літогенез, фації, нафтогазогенераційний потенціал, породи-колектори

Використані літературні джерела

Гавришків, Г. Я., & Гаєвська, Ю. П. (2021). Фаціальні особливості палеоцен-еоценових відкладів передових скиб Скибової зони Українських Карпат. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4(185–186), 44–55. https://doi.org/10.15407/ggcm2021.03-04.044

Гаєвська, Ю. (2025). Літолого-фаціальні та мінералого-петрографічні особливості відкладів еоцену Українських Карпат. In Modern science: trends, challenges, solutions: proceedings of IV International scientific and practical conference (November 13–15, 2025) (pp. 329–338). Liverpool: Cognum Publishing House. https://sci-conf.com.ua/iv-mizhnarodna-naukovo-praktichna-konferentsiya-modern-science-trends-challenges-solutions-13-15-11-2025-liverpul-velikobritaniya-arhiv/

Колтун, Ю. В. (2000). Генерація вуглеводнів у флішових відкладах Внутрішньої зони Передкарпатського прогину. Геологія і геохімія горючих копалин, 4, 26‒33.

Крупський, Ю. З., Куровець, І. М., Сеньковський, Ю. М., Михайлов, В. А., Чепіль, П. М., Дригант, Д. М., Шлапінський, В. Є., Колтун, Ю. В., Чепіль, В. П., Куровець, С. С., & Бодлак, В. П. (2014). Нетрадиційні джерела вуглеводнів України: Кн. 2. Західний нафтогазоносний регіон. Київ: Ніка-Центр.

Мороз, М. В. (2023). Літогенез верхньоюрських відкладів Зовнішньої зони Передкарпатського прогину. Геологія і геохімія горючих копалин, 3‒4(191–192), 105–121. https://doi.org/10.15407/ggcm2023.191-192.105

Попп, І., Гавришків, Г., Гаєвська, Ю., Мороз, П., & Шаповалов, М. (2023). Еволюція умов седиментогенезу в карпатському флішовому басейні в крейді–палеогені. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4(191–192), 86–104. https://doi.org/10.15407/ggcm2023.191-192.086

Попп, І., Мороз, П., & Шаповалов, М. (2019). Літолого-геохімічні типи крейдово-палеогенових відкладів Українських Карпат та умови їхнього формування. Геологія і геохімія горючих копалин, 4(181), 116‒133. https://doi.org/10.15407/ggcm2019.04.116

Попп, І., Шаповалов, М., & Мороз, П. (2018). Мінералогічний та геохімічний аспект проблеми сланцевого газу (на прикладі чорних аргілітів заходу України). Мінералогічний збірник, 1(68), 184–186.

Сеньковський, Ю. М., Григорчук, К. Г., Колтун, Ю. В., Гнідець, В. П., Радковець, Н. Я., Попп, І. Т., Мороз, М. В., Мороз, П. В., Ревер, А. О., Гаєвська, Ю. П., Гавришків, Г. Я., Кохан, О. М., & Кошіль, Л. Б. (2018). Літогенез осадових комплексів океану Тетіс. Карпато-Чорноморський сегмент. Київ: Наукова думка.

Сеньковський, Ю. М., Колтун, Ю. В., Григорчук, К. Г., Гнідець, В. П., Попп, І. Т., & Радковець, Н. Я. (2012). Безкисневі події океану Тетіс. Карпато-Чорноморський сегмент. Київ: Наукова думка.

Havryshkiv, H., & Radkovets, N. (2020). Paleocene deposits of the Ukrainian Carpathians: geological and petrographic characteristics, reservoir properties. Baltica, 33(2), 109–127. https://doi.org/10.5200/baltica.2020.2.1

Koltun, Y. V. (1992). Organic matter in Oligocene Menilite formation rocks of the Ukrainian Carpathians: palaeoenvironment and geochemical evolution. Organic Geochemistry, 18(4), 423–430. https://doi.org/10.1016/0146-6380(92)90105-7

Kotarba, М. J., Bilkiewicz, E., Więcław, D., Radkovets, N. Y., Koltun, Y. V., Kowalski, A., Kmiecik, N., & Romanowski, T. (2020). Origin and migration of oil and natural gas in the central part of the Ukrainian outer Carpathians: Geochemical and geological approach. AAPG Bulletin, 104(6), 1323–1356. https://doi.org/10.1306/01222018165

Kotarba, М. J., Więcław, D., Bilkiewicz, E., Radkovets, N. Y., Koltun, Y. V., Kmiecik, N., Romanowski, T., & Kowalski, A. (2019). Origin and migration of oil and natural gas in the western part of the Ukrainian Outer Carpathians: Geochemical and geological approach. Marine and Petroleum Geology, 103, 596–619. https://doi.org/10.1016/j.marpetgeo.2019.02.018

Надійшла до редакції: 12.01.2026 р.
Прийнята до друку: 23.02.2026 р.
Опублікована: 2026 р.

Опубліковано Листопад 2024Січень 2025 від GGCMJournal

ЛІТОЛОГО-ФАЦІАЛЬНА БУДОВА ТА ПЕРСПЕКТИВИ НАФТОГАЗОНОСНОСТІ СЕРЕДНЬОЮРСЬКИХ ВІДКЛАДІВ ПЕРЕДДОБРУДЗЬКОГО ПРОГИНУ

Головна > Архів > № 3–4 (195–196) 2024 > 24–35

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3–4 (195–196) 2024, 24–35

https://doi.org/10.15407/ggcm2024.195-196.024

Костянтин ГРИГОРЧУК¹, Володимир ГНІДЕЦЬ², Оксана КОХАН, Ліна БАЛАНДЮК
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: ¹kosagri@ukr.net; ²vgnidets53@gmail.com

Анотація

Викладено результати комплексних літогенетичних досліджень відкладів середньої юри Переддобрудзького прогину. Встановлено характер літолого-літмологічної прострово-вікової мінливості келовейських та бат-байоських відкладів, на основі чого побудовано літофізичні моделі та з’ясовано особливості розвитку порід-колекторів різного типу та флюїдотривів. У літологічній структурі середньої юри, за співвідношенням товщотворних компонентів, виокремлено три типи розрізу. Встановлено, що літмологічна будова келовейських та бат-байоських відкладів є істотно різною: глинисті, а також алевроліто-піщані літміти властиві бат-байосу, а змішані та теригенні літміти з карбонатним компонентом – келовею. У розрізі бат-байосу виокремлено дві кластогенні пачки регіонального поширення в припідошовній та середній частинах розрізу, завтовшки 55–60 та 50–240 м, розмежованих пачкою глинистих утворень. Келовейські відклади характеризуються розвитком змішаних літмітів, певною мірою збагачених карбонатними породами. Виявлено зменшення вмісту останніх у розрізі товщі як у напрямку депоцентру, так і периферії басейну. Побудовані літофізичні моделі середньоюрських відкладів дозволили з’ясувати особливості розвитку порід-колекторів різного типу та флюїдотривів. Локалізовано три нафтогазоперспективні ділянки. По-перше, це район св. Суворівська-4, де у відкладах келовею прогнозується розвиток комбінованої (антиклінальна та літологічно обмежена) пастки; по-друге – зона між св. Червоноармійська-2 та Суворівська-4, де у відкладах бат-байосу спостерігається виклинювання десяти горизонтів як порових, так і тріщинних колекторів; по-третє – район св. Старотроянівська-1, де існує склепінна пастка з розвитком у відкладах бат-байосу двох пачок порових колекторів, які екрановані доволі потужними флюїдотривами.

Повний текст

Ключові слова

відклади середньої юри, літолого-літмологічні особливості, породи-колектори, Переддобрудзький прогин

Використані літературні джерела

Белозеров, В. Б. (2011). Роль седиментационных моделей в электрофациальном анализе терригенных отложений. Известия Томского политехнического университета, 319(1), 116–123.

Гнідець, В. П., Григорчук, К. Г., Кохан, О. М., Ревер, А. О., & Баландюк, Л. В. (2023). Літогенез майкопських відкладів Причорноморського мегапрогину. Львів. http://iggcm.org.ua/wp-content/uploads/2023/12/ЛІТОГЕНЕЗ-МАЙКОПСЬКИХ-ВІДКЛАДІВ.pdf

Гнідець, В. П., Григорчук, К. Г., Куровець, І. М., Куровець, С. С., & Приходько, О. А. (2013). Геологія верхньої крейди Причорноморсько-Кримської нафтогазоносної області України (геологічна палеоокеанографія, літогенез, породи-колектори і резервуари вуглеводнів, перспективи нафтогазоносності). Львів.

Гнідець, В. П., Григорчук, К. Г., Павлюк, М. І., Кошіль, Л. Б., & Яковенко, М. Б. (2021). Літогенетичні передумови формування резервуарів і порід-колекторів у середньодевонських відкладах Східносаратського родовища (Переддобрудзький прогин). Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ, 3(80), 7–18. https://doi.org/10.31471/1993-9973-2021-3(80)-7-18

Дулуб, В. Г., Лещух, Р. Й., & Полухтович, Б. М. (1985). К стратиграфии юрских отложений Преддобруджского прогиба. Геологический журнал, 45(5), 74–79.

Лещух, Р. Й., Пермяков, В. В., & Полухтович, Б. М. (1999). Юрські відклади півдня України. Львів: Євросвіт.

Лукін, О. Ю. (Відп. вик.). (2005). Наукове обґрунтування освоєння вуглеводневих ресурсів карбонатних формацій України: Кн. 2. Південний нафтогазоносний регіон України [Звіт]. Чернігів.

Муромцев, В. С. (1984). Электрометрическая геология песчаных тел литологических ловушек нефти и газа. Ленинград: Недра.

Науменко, О. Д., Коржнев, П. М., Стрижак, В. П., & Дезес, М. О. (2019). Прогноз нафтогазоносності середньо- та верхньоюрських карбонатних товщ північно-західної частини Чорного моря та прилеглого суходолу за седиментаційно-палеогеоморфологічними критеріями. Геологія і корисні копалини Світового океану, 15(2), 52–67. https://doi.org/10.15407/gpimo2019.02.052

Пермяков, В. В., Сапунов, И. Г., Тесленко, Ю. В., & Чумаченко, П. В. (1986). Корреляция юрских отложений черноморских побережий Болгарии и Украины [Препринт]. Киев: АН УССР, Институт геологических наук.

Полухтович, Б. М., Самарская, Е. В., & Самарский, А. Д. (1985). Особенности строения верхнеюрских рифов Юга Украины. В Геология рифов и их нефтегазоносность: тезисы докладов Всесоюзного совещания (г. Карши, УзССР, 16–18 апреля 1985 г.) (с. 134–136). Карши.

Опубліковано Грудень 2023Лютий 2024 від GGCMJournal

МІНЕРАЛОГО-ПЕТРОГРАФІЧНА ТА ГЕОХІМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВІДКЛАДІВ СЕРЕДНЬОГО ДЕВОНУ ЛЬВІВСЬКОГО ПРОГИНУ В АСПЕКТІ ПЕРСПЕКТИВ ЇХНЬОЇ НАФТОГАЗОНОСНОСТІ

Головна > Архів > № 3–4 (191–192) 2023 > 20–30

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3–4 (191–192) 2023, 20–30

https://doi.org/10.15407/ggcm2023.191-192.020

Наталія РАДКОВЕЦЬ, Юрій КОЛТУН
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: radkov_n@ukr.net

Анотація

Відклади середнього девону в межах Львівського прогину Волино-Подільської плити значною мірою недорозвідані і є перспективними для пошуків вуглеводнів. Проведено мінералого-петрографічні дослідження цих відкладів з метою вивчення різних типів порід-колекторів. Алевроліти та пісковики являють собою породи-колектори гранулярного типу, фільтраційні властивості яких забезпечуються міжзерновим простором, а тріщинуватість має підпорядковане значення. Карбонатні породи-колектори представлені широким діапазоном літологічних типів – від слабкодоломітизованих біодетритових вапняків до вторинних доломітів. У цих породах переважає тріщинуватість, а пористість має другорядне значення. Дослідження природних газів з продуктивних горизонтів карбонатних і теригенних порід-колекторів середнього девону показали, що компонентом, який у них домінує, є метан. Його вміст сягає 95,4 об’ємних %. На решту гомологів метану припадає 1,45–2,16 об’ємних %. Сумарна частка невуглеводневих газів становить до 5,082 об’ємних %. Наявність двох відкритих родовищ газу та поширення обох типів порід-колекторів у межах Львівського прогину вказують на перспективність відкладів цього вікового інтервалу для подальших пошуково-розвідувальних робіт.

Повний текст

Ключові слова

Львівський прогин, середній девон, породи-колектори, мінералого-петрографічний склад порід, молекулярний склад газів

Використані літературні джерела

Крупський, Ю. З. (2001). Геодинамічні умови формування і нафтогазоносність Карпатського та Волино-Подільського регіонів України. Київ: УкрДГРІ.

Крупський, Ю. З., Куровець, І. М., Сеньковський, Ю. М., Михайлов, В. А., Куровець, С. С., & Бодлак, В. П. (2014). Нетрадиційні джерела вуглеводнів України: Т. 2. Західний нафтогазоносний регіон. Київ: Ніка-Центр.

Помяновская, Г. М. (1974). Стратиграфия девона Волыно-Подольской окраины Восточно-Европейской платформы. В Стратиграфия УССР: Девон (с. 7–14, 36–83). Киев: Наукова думка.

Ризун, Б. П., Медведев, А. П., & Чиж, Е. И. (1976). Формации осадочного чехла Волыно-Подолья. Литология и полезные ископаемые, 3, 85–92.

Ризун, Б. П., & Чиж, Е. И. (1980). Перспективы нефтегазоносности Волыно-Подольской плиты. В Геология и нефтегазоносность Волыно-Подольской плиты (с. 79–99). Киев: Наукова думка.

Федишин, В. О. (Гол. ред.). (1998). Атлас родовищ нафти і газу України: Т. 4. Західний нафтогазоносний регіон. Львів: Центр Європи.

Чебаненко, И. И., Вишняков, И. Б., Власов, Б. И., & Воловник, Б. Я. (1990). Геотектоника Волыно-Подолии. Киев: Наукова думка.

Kiessling, W., Flügel, E., & Golonka, J. (2003). Patterns of Phanerozoic carbonate platform sedimentation. Lethaia, 36(3), 195–226. https://doi.org/10.1080/00241160310004648

Radkovets, N., & Koltun, Y. (2022). Dynamics of sedimentation within the southwestern slope of the East European Platform in the Silurian-Early Devonian. Geodynamics, 1(32), 36–48. https://doi.org/10.23939/jgd2022.02.036

Radkovets, N., Kotarba, M., & Wójcik, K. (2017). Source rock geochemistry, petrography of reservoir horizons and origin of natural gas in the Devonian of the Lublin and Lviv basins (SE Poland and western Ukraine). Geological Quarterly, 61(3), 569–589. https://doi.org/10.7306/gq.1361