Автор: GGCMJournal

Головна > Архів > № 2 (202) 2026 > 98–110

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 2 (202) 2026, 98–110

ISSN 0869-0774 (Print), ISSN 2786-8621 (Online)

https://doi.org/10.15407/ggcm2026.202.098

Діна ГОЛОВЧЕНКО

Державна установа «Науковий центр гірничої геології, геоекології та розвитку інфраструктури НАН України», Київ, Україна

e-mail: dinka666999@gmail.com, https://orcid.org/0009-0004-6206-6651

---

Анотація

Дослідження міграції флюїдів, особливо вуглеводневих, у різних геологічних структурах України є одним із провідних напрямів для визначення їхнього впливу на формування та генетичне походження родовищ корисних копалин. Формування жильних мінеральних комплексів є одним із показників постформаційних процесів флюїдопереносу речовини і механізмів заліковування тріщин в осадових породах та характерне для флішу теригенних відкладів Дуклянської і Кросненської структурно-фаціальних одиниць Українських Карпат. На утворення мінеральних жил, представлених кальцитом і кварцом, зокрема й типу «мармароських діамантів», у відкладах флішової формації регіону в олігоцен-міоценовий період впливали регіональні флюїдодинамічні процеси. Формування кількох генерацій вторинних включень у «мармароських діамантах» може свідчити про те, що поперечний Рахівсько-Тисенський глибинний розлом, у зоні впливу якого знаходяться досліджувані жили, розвивався в умовах періодичної розрядки напруг, наслідком чого є формування розривних порушень. Зважаючи на циклічний (поетапний) процес виповнення розривних порушень, кристали кварцу утворювалися на завершальних етапах формування жильних утворень у зоні впливу Рахівсько-Тисенського поперечного глибинного розлому. Отримані результати дозволяють визначити окремі локальні та регіональні тенденції, характерні в межах Кросненської і Дуклянської структурно-тектонічних зон. Дані, отримані у результаті комплексних прецизійних досліджень, доцільно застосовувати як пошуковий критерій вуглеводневих скупчень у межах регіону.

Ключові слова

жильні мінерали, флюїдні включення, вуглеводні, Кросненська зона, Дуклянський покрив, Рахівсько-Тисенський глибинний розлом, Українські Карпати

Використані літературні джерела

Братусь, М. Д., & Ломов, С. Б. (1996). Умови мінералоутворення та ізотопна природа компонентів флюїдів у жилах серед осадочних порід Складчастих Карпат. Геологія і геохімія горючих копалин, 1–2(94–95), 85–95.

Вовк, О. П., Наумко, І. М., & Занкович, Г. О. (2025). Псевдосиметрія кристалів кварцу та її мінералого-генетичне значення. Мінералогічний журнал, 47(1), 33–44. https://doi.org/10.15407/mineraljournal.47.01.033

Гнилко, О. М. (2012). Тектонічне районування Карпат у світлі терейнової тектоніки. Стаття 2. Флішові Карпати – давня акреційна призма. Геодинаміка, 1(12), 67–78. https://doi.org/10.23939/jgd2012.01.067

Головченко, Д. (2003). Типоморфні особливості кальциту з жильних утворень олігоценового флішу Кросненської зони Українських Карпат. У Тези доповідей до VIII наукової конференції молодих вчених та спеціалістів Інституту геології і геохімії горючих копалин НАН України та НАК «Нафтогаз України» (с. 47–50). Львів.

Головченко, Д. М. (2004). До питання про можливість застосування деяких термобарогеохімічних методів для вирішення проблем пошукової геохімії (на прикладі термобарогеохімічних досліджень жильних утворень з флішових відкладів Кросненської та Дуклянської структурно-тектонічних одиниць Українських Карпат). Пошукова та екологічна геохімія, 4, 69–72.

Головченко, Д. М., & Кшановська, Т. О. (2004). Мінеральний склад та поширення карбонатних утворень кросненської світи Українських Карпат. Мінералогічний збірник, 54(2), 230–234.

Головченко, Д. М., Марусяк, В. П., & Попівняк, І. В. (2003). Мармароські «діаманти» з карбонатних жил села Кваси (Рахівський рудний район, Закарпаття). У Сучасні проблеми геологічної науки: збірник наукових праць Інституту геологічних наук НАН України (pp. 202–204). Київ.

Головченко, Д., & Попівняк, І. (2009). Особливості мінерального складу гідротермальних жил у пісковиках з околиць с. Кваси (Рахівський рудний район, Закарпаття). Мінералогічний збірник, 59(2), 143–148.

Гопко, Л. М., Дацюк, Ю. Р., Попівняк, І. В., Ціхонь, С. І., & Головченко, Д. М. (2004). Дослідження вуглецьмістячих теригенних порід лугівської світи (Рахівський район, Закарпаття). Мінералогічний збірник, 54(1), 137–142.

Дудок, І. В. (1996). Газовий склад включень у жильних мінералах з флішу Українських Карпат. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4(96–97), 98–104.

Дудок, І. В., & Вовнюк, С. В. (2000). Геохімія ізотопів вуглецю і кисню у жильних утвореннях флішу Українських Карпат. Геологія і геохімія горючих копалин, 4, 30–37.

Занкович, Г. О. (2016). Геохімія флюїдів прожилково-вкрапленої мінералізації перспективно нафтогазоносних комплексів північно-західної частини Кросненської зони Українських Карпат [Автореф. дис. канд. геол. наук, Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України]. Львів.

Іванюта, М. М. (Ред.). (1998). Атлас родовищ нафти і газу України (Т. 1–6). Львів: Центр Європи.

Калюжний, В. А., & Сахно, Б. Е. (1998). Перспективи прогнозування корисних копалин за типоморфними ознаками флюїдних включень вуглеводнів та вуглець-діоксиду (Закарпатський прогин, Складчасті Карпати. Україна). Геологія і геохімія горючих копалин, 3(104), 133–147.

Колодій, В. В. (Відп. ред.). (2004). Карпатська нафтогазоносна провінція. Львів; Київ: Український видавничий центр.

Круглов, С. С., Арсірій, Ю. О., Веліканов, В. Я., Знаменська, Т. О., Лисак, А. М., Лукін, О. Ю., Шашкевич, І. К., Попадюк, І. В., Радзівілл, А. Я., & Холодних, А. Б. (2007). Тектонічна карта України. Масштаб 1 : 1 000 000. Пояснювальна записка (Ч. 1). Київ: УкрДГРІ.

Матковський, О. І. (Гол. ред.). (2003). Мінерали Українських Карпат. Борати, арсенати, фосфати, молібдати, сульфати, карбонати, органічні мінерали і мінералоїди. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка.

Матковський, О. І. (Гол. ред.). (2011). Мінерали Українських Карпат. Силікати. Львів: ЛНУ імені Івана Франка.

Матковський, О. І. (Гол. ред.). (2014). Мінерали Українських Карпат. Процеси мінералоутворення. Львів: ЛНУ імені Івана Франка.

Матковський, О., Наумко, І., Павлунь, М., & Сливко, Є. (2021). Термобарогеохімія в Україні. Львів.

Мацьків, Б. В., Пукач, Б. Д., Воробканич, В. М., Пастуханова, С. В., & Гнилко, О. М. (2009). Державна геологічна карта України масштабу 1 : 200 000, аркуші M 34 XXXVI (Хуст), L 34 VI (Бая-Маре), M 35 XXXI (Надвірна), L 35 I (Вішеу-Де-Сус). Карпатська серія. Пояснювальна записка. Київ: УкрДГРІ.

Наумко, І. М. (2006). Флюїдний режим мінералогенезу породно-рудних комплексів України (за включеннями у мінералах типових парагенезисів) [Автореф. дис. д-ра геол. наук, Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України]. Львів.

Наумко, І., Занкович, Г., Кохан, О., Куземко, Я., Сахно, Б., & Серкіз, Р. (2022). Нерудні мінерали прожилково-вкрапленої мінералізації у відкладах Кросненської зони Українських Карпат (район нового Бескидського залізничного тунелю). Геологія і геохімія горючих копалин, 1–2(187–188), 103–114. https://doi.org/10.15407/ggcm2022.01-02.103

Наумко, І. М., Занкович, Г. О., Куземко, Я. Д., Дяків, В. О., & Сахно, Б. Е. (2017). Вуглеводневі гази флюїдних включень у «мармароських діамантах» з жил у відкладах флішової формації району нового Бескидського тунелю (Кросненська зона Українських Карпат). Доповіді НАН України, 10, 70–77. https://doi.org/10.15407/dopovidi2017.10.070

Сворень, Й. М., & Наумко, І. М. (2005). Термобарометрія і геохімія газів прожилково-вкрапленої мінералізації у відкладах нафтогазоносних областей і металогенічних провінцій – природний феномен літосфери Землі. Доповіді НАН України, 2, 109–113.

Третяк, К. Р., Максимчук, В. Ю., Кутас, Р. І., Рокитянський, І. І., Гнилко, О. М., Кендзера, О. В., Пронишин, Р. С., Климкович, Т. А., Кузнєцова, В. Г., Марченко, Д. О., Смірнова, О. М., Серант, О. В., Бабак, В. І., Вовк, А. І., Романюк, В. В., & Терешин, А. В. (2015). Сучасна геодинаміка і геофізичні поля Карпат та суміжних територій. Львів: Видавництво Львівської політехніки.

Шлапінський, В. (2022). Деякі питання тектоніки Українських Карпат. Праці Наукового товариства  імені Шевченка. Геологічний збірник, 30, 100–118.

Deer, W. A., Howie, R. A., & Zussman, J. (1966). An introduction to the rock-forming minerals (1st ed.). Harlow, UK: Longman Scientific and Technical Publishing.

Hnylko, O., Hnylko, S., Heneralova, L., Murovskaya, A., Bohdanova, M., Dvorzhak, O., & Navarivska, K. (2025). Junction area between the Western and Eastern Outer Carpathians (Ukraine) as the contact of two accretionary prisms: geological structure, sedimentary features and stratigraphy based on foraminifera. Geological Quarterly, 69(3), 29. https://doi.org/10.7306/gq.1802

Vovk, O., Naumko, I., Zankovych, H., & Kuzemko, Ya. (2022). Comparison of morphology of guartz crystals – «Marmarosh diamonds» – from Paleogene Flysch sequences of Krosno (Silesian) Zone, Dukla Zone in Ukrainian Carpathians, and Intra-Carpathian sequences of Western Carpathians. Mineralia Slovaca, 54(2), 163–174. https://doi.org/10.56623/ms.2022.54.2.3

---

Надійшла до редакції: 24.04.2026 р.
Прийнята до друку: 11.05.2026 р.
Опублікована: 29.05.2026 р.

Головна > Архів > № 2 (202) 2026 > 76–97

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 2 (202) 2026, 76–97

ISSN 0869-0774 (Print), ISSN 2786-8621 (Online)

https://doi.org/10.15407/ggcm2026.202.076

Ярослава ЯРЕМЧУК^a, Софія ГРИНІВ^b, Надія ГОРОДЕЧНА^c, Людмила БІЛИК^d

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна

^a e-mail: slava.yaremchuk@gmail.com, https://orcid.org/0009-0008-3952-6356
^b https://orcid.org/0000-0001-9721-1290
^c https://orcid.org/0009-0003-8389-5953
^d https://orcid.org/0009-0007-8692-3437

---

Анотація

Розглянуто вплив хімічного складу морських і континентальних вод на формування та трансформацію глинистих мінералів у неогенових евапоритах Передкарпатського прогину та верхньонеопротерозойсько-нижньокембрійських відкладах формації Соляний кряж (Пакистан). Притік континентальних вод у Передкарпатті встановлено в усіх фаціях за геохімічними ознаками, а в гіпсоангідритовій і галітовій – також за нетиповими мінеральними асоціаціями. Головний чинник трансформації шаруватих алюмосилікатів у гіперсолоних умовах – концентрація розсолів у басейні та захоронених відкладах; другорядний – взаємодія з органічною речовиною на тлі вулканічної активності. Органічна речовина бере участь у структурних перетвореннях глинистих мінералів, фіксується в міжшарових проміжках лабільних фаз і підвищує їхню стійкість до фізико-хімічних змін. Баденська кам’яна сіль Передкарпаття та верхньонеопротерозойсько-нижньокембрійські мергелі Соляного кряжу зазнали впливу епігенетичної органічної речовини, зумовленого в Карпатському регіоні міграцією бітумів, а у формації Соляний кряж – бітумінозними прошарками товщі Савал.

Виявлено генетичну спорідненість і відмінності асоціацій глинистих мінералів евапоритів формації Соляний кряж на різних стадіях згущення розсолів: спільність проявляється у проміжних стадіях трансформації, тоді як відмінності – у вищій кристалічності та відсутності дефектних структур у соляній товщі Біліанвала порівняно з мергелями Савал, що підтверджує визначальний вплив концентрації.

Деградацію глинистих мінералів зумовлює дія прісних вод на евапорити, що спричиняє вилуговування калію з міжшарового простору гідрослюди та формування змішаношаруватої фази гідрослюда-монтморилоніт.

Ключові слова

глинисті мінерали, аградаційна і деградаційна трансформація, взаємодія із органічною речовиною, евапоритові відклади, зона гіпергенезу, Соляний кряж, мергелі

Використані літературні джерела

Білоніжка, П. М. (1992a). Глинисті мінерали – індикатори умов соленагромадження. Геологія і геохімія горючих копалин, 78(1), 95–102.

Білоніжка, П. М. (1992b). Трансформаційні перетворення теригенних глинистих мінералів під час галогенезу. Мінералогічний збірник, 45(2), 51–56.

Галамай, А. Р. (2003). Вміст брому у галіті баденських соленосних відкладів Карпатського регіону як показник їх генезису і умов формування. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4, 102–111.

 Гринів, С. П., Яремчук, Я. В., & Вовнюк, С. В. (2022). Циклічні зміни асоціацій глинистих мінералів евапоритових відкладів фанерозою як відображення еволюції хімічного складу океанічної води. У Від мінералогії і геогнозії до геохімії, петрології, геології та геофізики: фундаментальні і прикладні тренди ХХІ століття: матеріали наукової конференції “MinGeoIntegration XXI” (Київ, 28–30 вересня 2022 р.) (с. 33–37). Київ.

Гринів, С., Яремчук, Я., & Радковець, Н. (2023). Вплив вод морського і континентального походження на процеси трансформації глинистих мінералів евапоритових відкладів (на прикладі Калуш-Голинського родовища Передкарпатського прогину). Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4(191–192), 122–134. https://doi.org/10.15407/ggcm2023.191-192.122

Олійович, О., Яремчук, Я., & Гринів, С. (2004). Глини галогенних відкладів і кори звітрювання Калуш-Голинського родовища калійних солей (міоцен, Передкарпаття). Мінералогічний збірник, 54(2), 214–223.

Перит, Т. М., Побережський, А. В., & Ясьоновський, M. (1995). Фації баденських гіпсів Придністров’я. Геологія і геохімія горючих копалин, 1–2, 16–27.

Перит, Т. М., Побережський, А. В., Ясьоновський, M., Петриченко, О. Й., & Перит, Д. (2004). Кореляція баденських сульфатних відкладів Наддністров’я. Геологія і геохімія горючих копалин, 1, 56–69.

Петриченко, О. Й. (1988). Физико-химические условия осадкообразования в древних солеродных бассейнах. Киев: Наукова думка.

Рудько, Г. І., & Петришин, В. Ю. (2017). Соляні ресурси Передкарпаття та перспективи їх використання. Київ; Чернівці: Букрек.

Соколова, Т. Н. (1982). Аутигенное силикатное минералообразование разных стадий осолонения. Москва: Наука.

Яремчук, Я. В. (2010). Глинисті мінерали евапоритів фанерозою та їхня залежність від стадії згущення розсолів і хімічного типу океанічної води. Збірник наукових праць Інституту геологічних наук НАН України, 3, 138–146. https://doi.org/10.30836/igs.2522-9753.2010.147301

Яремчук, Я. (2012). Залежність асоціацій глинистих мінералів у неогенових евапоритах Карпатського регіону від концентрації розсолів солеродних басейнів. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4(160–161), 119–130.

Яремчук, Я., Вовнюк, С., Гринів, С., Тарік, М., Менг, Ф., Білик, Л., & Кочубей, В. (2017). Умови утворення глинистих мінералів верхньонеопротерозойсько-нижньокембрійської кам’яної солі формації Соляний кряж, Пакистан. Мінералогічний збірник, 2(67), 72–90.

Яремчук, Я., & Галамай, А. (2009). Мінеральний склад водонерозчинного залишку баденської кам’яної солі Українського Передкарпаття (ділянка Гринівка). Геологія і геохімія горючих копалин, 1(146), 79–90.

Яремчук, Я. В., & Гринів, С. П. (2008). Мінеральний склад глин кам’яної солі міоценових евапоритів Карпатського регіону України. Збірник наукових праць Інституту геологічних наук НАН України, 1, 209–215.

Яремчук, Я., Менг, Ф., Гринів, С., Вовнюк, С., & Городечна, Н. (2025). Асоціації глинистих мінералів верхньонеопротерозойсько-нижньокембрійських мергелів формації Соляний кряж, Пакистан. Геологія і геохімія горючих копалин, 1–2(197–198), 91–110. https://doi.org/10.15407/ggcm2025.197-198.091

Яремчук, Я. В., & Побережський, А. В. (2009). Мінеральний склад глин баденських гіпсів Наддністров’я. Мінералогічний збірник, 59(1), 116–127.

Ahmad, W., & Alam, S. (2007). Organic geochemistry and source rock characteristics of Salt Range Formation, Potwar Basin, Pakistan. Journal of Hydrocarbon Research, 17, 37–59.

Bąbel, M. (2004). Badenian evaporite basin of the northern Carpathian Foredeep as a drawdown salina basin. Acta Geologica Polonica, 54(3), 317–337.

Bąbel, M., & Schreiber, B. C. (2014). Geochemistry of Evaporites and Evolution of Seawater. In H. D. Holland & K. K. Turekian (Eds.), Treatise on Geochemistry (2nd ed., Vol. 9, pp. 483–560). Oxford: Elsevier. https://doi.org/10.1016/B978-0-08-095975-7.00718-X

Bilonizhka, P., Iaremchuk, Ia., Hryniv, S., & Vovnyuk, S. (2012). Clay minerals of Miocene evaporites of the Carpathian Region, Ukraine. Biuletyn Państwowego Instytutu Geologicznego, 449, 137–146.

Bodine, M. W. (1985). Trioctahedral clay mineral assemblages in Paleozoic marine evaporite rocks. In Sixth International Symposium on Salt (Vol. 1, pp. 267–284).

Calvo, J. P., Blanc-Valleron, M. M., Rodríguez-Aranda, J. P., Rouchy, J. M., & Sanz, M. E. (1995). Authigenic clay minerals in continental evaporitic environments. In M. Thiry & R. Simon-Coinçon (Eds.), Palaeoweathering, Palaeosurfaces and Related Continental Deposits (pp. 129–151). Oxford. https://doi.org/10.1002/9781444304190.ch5

Cendón, D. I., Peryt, T. M., Ayora, C., Pueyo, J. J., & Taberner, C. (2004). The importance of recycling processes in the Middle Miocene Badenian evaporite basin (Carpathian foredeep): palaeoenvironmental implications. Palaeogeography, Palaeoclimatology, Palaeoecology, 212(1–2), 141–158. https://doi.org/10.1016/j.palaeo.2004.05.021

Claret, F., Bauer, A., Schäfer, T., Griffault, L., & Lanson, B. (2002). Experimental investigation of the interaction of clays with high pH solutions: A case study from the Callovo-Oxfordian formation, Meuse-Haute Marne underground laboratory (France). Clays and Clay Minerals, 50(5), 633–646. https://doi.org/10.1346/000986002320679369

Claret, F., Sakharov, B. A., Drits, V. A., Velde, B., Meunier, A., Griffault, L., & Lanson, B. (2004). Clay minerals in the Meuse-Haute Marne underground laboratory (France): Possible influence of organic matter on clay mineral evolution. Clays and Clay Minerals, 52(5), 515–532. https://doi.org/10.1346/CCMN.2004.0520501

Dopieralska, J., Belka, Z., Zieliński, M., Górka, M., Poberezhskyy, A., Stupka, O., Walczak, A., & Wysocka, A. (2024). Neodymium and strontium isotopes track the origin of parent brines of primary gypsum deposits (Miocene, Fore-Carpathian Basin). Chemical Geology, 648, 121963. https://doi.org/10.1016/j.chemgeo.2024.121963

Dunoyer de Segonzac, G. (1970). The transformation of clay minerals during diagenesis and low-grade metamorphism: A review. Sedimentology, 15(3–4), 281–346. https://doi.org/10.1111/j.1365-3091.1970.tb02190.x

Eberl, D. D., Farmer, V. C., & Barrer, R. M. (1984). Clay Mineral Formation and Transformation in Rocks and Soils [and Discussion]. Philosophical Transactions of the Royal Society of London, Series A: Mathematical and Physical Sciences, 311(1517), 241–257. https://doi.org/10.1098/rsta.1984.0026

Flecker, R., & Ellam, R. M. (2006). Identifying Late Miocene episodes of connection and isolation in the Mediterranean-Paratethyan realm using Sr isotopes. Sedimentary Geology, 188–189, 189–203. https://doi.org/10.1016/j.sedgeo.2006.03.005

Galán, E. (2006). Genesis of Clay Minerals. In F. Bergaya, B. K. G. Theng & G. Lagaly (Eds.), Developments in Clay Science: Vol. 1. Handbook of Clay Science (Ch. 14, pp. 1129–1162). Amsterdam: Elsevier. https://doi.org/10.1016/S1572-4352(05)01042-1

Garcia-Veigas, J., Cendón, D. I., Gibert, L., Lowenstein, T. K., & Artiaga, D. (2018). Geochemical indicators in Western Mediterranean Messinian evaporites: Implications for the salinity crisis. Marine Geology, 403, 197–214. https://doi.org/10.1016/j.margeo.2018.06.005

Grim, R. E. (1969). Clay Mineralogy. McGraw-Hill Book Company.

Hodell, D. A., Mueller, P. A., & Garrido, J. R. (1991). Variations in the strontium isotopic composition of seawater during the Neogene. Geology, 19(1), 24–27. https://doi.org/10.1130/0091-7613(1991)019<0024:VITSIC>2.3.CO;2

Hryniv, S., Parafiniuk, J., & Peryt, T. M. (2007). Sulphur isotopic composition of K-Mg sulphates of the Miocene evaporites of the Carpathian Foredeep, Ukraine. Geological Society, London, Special Publications, 285, 211–219. https://doi.org/10.1144/SP285.15

Iaremchuk, Ia., Tariq, M., Hryniv, S., Vovnyuk, S., & Meng, F. (2017). Clay minerals from rock salt of Salt Range Formation (Late Neoproterozoic–Early Cambrian, Pakistan). Carbonates and Evaporites, 32(1), 63–74. https://doi.org/10.1007/s13146-016-0294-5

Kasprzyk, A., Pueyo, J. J., Hałas, S., & Fuenlabrada, J. M. (2007). Sulphur, oxygen and strontium isotope composition of Middle Miocene (Badenian) calcium sulphates from the Carpathian Foredeep, Poland: palaeoenvironmental implications. Geological Quarterly, 51(3), 285–294.

Kazmi, A. H., & Jan, M. Q. (1997). Geology and Tectonics of Pakistan. Graphic Publishers.

Khan, I., Zhong, N., Luo, Q., Ai, J., Yao, L., & Luo, P. (2020). Maceral composition and origin of organic matter input in Neoproterozoic–Lower Cambrian organic-rich shales of Salt Range Formation, upper Indus Basin, Pakistan. International Journal of Coal Geology, 217, 103319. https://doi.org/10.1016/j.coal.2019.103319

Kovalevych, V. M., Marshall, T., Peryt, T. M., Petrychenko, O. Y., & Zhukova, S. A. (2006). Chemical composition of seawater in Neoproterozoic: Results of fluid inclusion study of halite from Salt Range (Pakistan) and Amadeus Basin (Australia). Precambrian Research, 144(1–2), 39–51. https://doi.org/10.1016/j.precamres.2005.10.004

Lagaly, G., Ogawa, M., & Dékány, I. (2006). Clay mineral organic interactions. In F. Bergaya, B. K. G. Theng & G. Lagaly (Eds.), Developments in Clay Science: Vol. 1. Handbook of Clay Science (Ch. 7.3, pp. 309–377). Elsevier. https://doi.org/10.1016/S1572-4352(05)01010-X

Lanson, B., Beaufort, D., Berger, G., Bauer, A., Cassagnabère, A., & Meunier, A. (2002). Authigenic kaolin and illitic minerals during burial diagenesis of sandstones: a review. Clay Minerals, 37(1), 1–22. https://doi.org/10.1180/0009855023710014

Lanson, B., Sakharov, B. A., Claret, F., & Drits, V. A. (2009). Diagenetic smectite-to-illite transition in clay-rich sediments: A reappraisal of X-ray diffraction results using the multi-specimen method. American Journal of Science, 309(6), 476–516. https://doi.org/10.2475/06.2009.03

Lippmann, F., & Savaşçin, M. Y. (1969). Mineralogische Untersuchungen an Lösungsrückständen eines württembergischen Keupergipsvorkommens. Tschermaks mineralogische und petrographische Mitteilungen, 13, 165–190. https://doi.org/10.1007/BF01088021

Lucas, J. (1962). La transformation des minéraux argileux dans la sédimentation. Etudes sur les argiles du Trias. Mém. Serv. Carte géol. Alsace-Lorraine, Strasbourg, France. Vol. 23.

McArthur, J. M., Howarth, R. J., & Bailey, T. R. (2001). Strontium isotope stratigraphy: LOWESS Version 3: Best fit to the marine Sr-isotope curve for 0–509 Ma and accompanying look-up table for deriving numerical age. The Journal of Geology, 109(2), 155–170. https://doi.org/10.1086/319243

McCaffrey, M. A., Lazar, B., & Holland, H. D. (1987). The evaporation path of seawater and the coprecipitation of Br^– and K⁺ with halite. Journal of Sedimentary Petrology, 57(5), 928–937. https://doi.org/10.1306/212F8CAB-2B24-11D7-8648000102C1865D

Millot, G. (1970). Geology of Clays: Weathering, Sedimentology, Geochemistry. New York; Berlin: Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-662-41609-9

Millot, G., Lucas, J., & Paquet, H. (1966). Evolution géochimique par dégradation et agradation des minéraux argileux dans l’hydrosphère. Geologische Rundschau, 55, 1–20. https://doi.org/10.1007/BF01982951

Moore, D. M., & Reynolds, R. C. (1997). X-Ray diffraction and the identification and analysis of clay minerals. Oxford University Press.

Peryt, T. M. (1996). Sedimentology of Badenian (middle Miocene) gypsum in eastern Galicia, Podolia аnd Bukovina (West Ukraine). Sedimentology, 43(3), 571–588. https://doi.org/10.1046/j.1365-3091.1996.d01-26.x

Peryt, T. M., & Hryniv, S. (2001). On strontium isotope composition of Miocene potash evaporites in the Ukrainian Carpathian Foredeep. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4(156–157), 81–95.

Peryt, T. M., Hryniv, S. P., & Anczkiewicz, R. (2010). Strontium isotope composition of Badenian (Middle Miocene) Ca-sulfate deposits in West Ukraine: a preliminary study. Geological Quarterly, 54(4), 465–476.

Pozo, M., & Calvo, J. P. (2018). An overview of authigenic magnesian clays. Minerals, 8(11), 520. https://doi.org/10.3390/min8110520

Rosenberg, P. E. (2002). The nature, formation, and stability of end-member illite: A hypothesis. American Mineralogist, 87(1), 103–107. https://doi.org/10.2138/am-2002-0111

Rowe, M. C., & Brewer, B. J. (2018). AMORPH: A statistical program for characterizing amorphous materials by X-ray diffraction. Computers & Geosciences, 120, 21–31. https://doi.org/10.1016/j.cageo.2018.07.004

Shah, S. M. I. (1977). Stratigraphy of Pakistan (Geological Survey of Pakistan Memoir, Vol. 12).

Smith, A. G. (2012). A review of the Ediacaran to Early Cambrian (“Infra-Cambrian”) evaporates and associated sediments of the Middle East. Geological Society, London, Special Publications, 366, 229–250. https://doi.org/10.1144/SP366.12

Sonnenfeld, P. (1984). Brines and Evaporites. Orlando: Academic Press.

Wójtowicz, A., Hryniv, S. P., Peryt, T. M., Bubniak, A., Bubniak, I., & Bilonizhka, P. M. (2003). K/Ar dating of the Miocene potash salts of the Carpathian Foredeep (West Ukraine): application to dating of tectonic events. Geologica Carpathica, 54(4), 243–249.

Yaremchuk, Y., Hryniv, S., & Meng, F. (2025). The peculiarities of the clay minerals of Sahwal Marl Member of the Salt Range Formation, Pakistan. In Modern science: trends, challenges, solutions: Proceedings of IV International scientific and practical conference (November 13–15, 2025) (pp. 320–328). Liverpool: Cognum Publishing House. https://sci-conf.com.ua/iv-mizhnarodna-naukovo-praktichna-konferentsiya-modern-science-trends-challenges-solutions-13-15-11-2025-liverpul-velikobritaniya-arhiv/

Yaremchuk, Y., Hryniv, S., & Peryt, T. (2025). Controls on the transformation of clay minerals in the Miocene evaporite deposits of the Ukrainian Carpathian Foredeep. Minerals, 15(4), 395. https://doi.org/10.3390/min15040395

Yaremchuk, Y., Hryniv, S., Peryt, T., Vovnyuk, S., & Meng, F. (2020). Controls on associations of clay minerals in Phanerozoic evaporite formations: An overview. Minerals, 10(11), 974. https://doi.org/10.3390/min10110974

Yaremchuk, Y. V., Vovnyuk, S. V., & Hryniv, S. P. (2020). The peculiarities of high-magnesium clay minerals occurrence in Phanerozoic evaporite formation. Geodynamics, 1(28), 52–61. https://doi.org/10.23939/jgd2020.01.052

---

Надійшла до редакції: 09.02.2026 р.
Прийнята до друку: 25.02.2026 р.
Опублікована: 29.05.2026 р.

Головна > Архів > № 2 (202) 2026 > 62–75

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 2 (202) 2026, 62–75

ISSN 0869-0774 (Print), ISSN 2786-8621 (Online)

https://doi.org/10.15407/ggcm2026.202.062

Мирослава ЯКОВЕНКО^a, Юрій ХОХА^b, Олександр ЛЮБЧАК^c

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна

^a e-mail: myroslavakoshil@ukr.net, https://orcid.org/0000-0001-8967-0489
^b e-mail: khoha_yury@ukr.net, https://orcid.org/0000-0002-8997-9766
^c e-mail: oleksandr.lyubchak@gmail.com, https://orcid.org/0000-0002-0700-6929

---

Анотація

Розглянуто роль порової структури викопної органічної речовини у формуванні локальних термобаричних умов, за яких можливе утворення метану внаслідок ланцюгових вільнорадикальних реакцій. Вихідною гіпотезою є уявлення про систему газ–органічна речовина як гетерогенне дисперсне середовище, у якому нано-, мікро- та мезопорові елементи не можуть бути описані лише значеннями тиску й температури. Для оцінювання використано безрозмірний коефіцієнт порового тиску π = P_п/P_∞, де P_п – поровий тиск; P_∞ – геостатичний тиск. Значення π, менші за одиницю, характеризують дефіцит порового тиску відносно геостатичного, а величина 1 − π та абсолютний перепад ΔP = (1 − π)P_∞ можуть розглядатися як міри відносного й абсолютного розрідження. Проаналізовано модельні ряди для пор діаметром 0,5; 1; 2; 5; 10; 20; 50; 100 і 1000 нм у діапазоні глибин 0–10 км, а також окремі тренди для торфу, бурого/кам’яного вугілля та антрациту за теплових потоків 40 і 100 мВт/м². Показано, що розмір пори є головним чинником відхилення порового тиску від геостатичного: у порах 0,5–2 нм π залишається суттєво нижчим за одиницю навіть на глибині 10 км, натомість пори 100–1000 нм наближаються до квазірівноважного режиму. Підвищення теплового потоку посилює відхилення π у малих порах, але цей вплив є другорядним порівняно з геометричним чинником. Отримані результати дають змогу пояснити, чому еволюція порового спектра від торфу й бурого вугілля до антрациту змінює не лише сорбційні властивості органічної речовини, а й імовірність виникнення локальних зон, сприятливих для механічної деструкції, стабілізації радикалів і метаногенерації.

Ключові слова

вугілля, торф, антрацит, пористість, метан, поровий тиск, розрідження, вільні радикали, геостатичний тиск, тепловий потік

Використані літературні джерела

Булат, А. Ф., Звягильский, Е. Л., Лукинов, В. В., Перепелица, В. Г., Пимоненко, Л. И., & Шевелев, Г. А. (2008). Углепородный массив Донбасса как гетерогенная среда. Киев: Наукова думка.

Клим, М. М., & Якібчук, П. М. (2003). Молекулярна фізика. Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка.

Хоха, Ю. В., Любчак, О. В., & Яковенко, М. Б. (2019). Енергія Гіббса утворення компонентів природного газу в осадових товщах. Геологія і геохімія горючих копалин, 2(179), 37–46. https://doi.org/10.15407/ggcm2019.02.037

Храмов, В., & Любчак, О. (2009). Механізм генерації метану в поровому просторі вугілля. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4(148–149), 44–54.

Эттингер, И. Л. (1988). Необъятные запасы и непредсказуемые катастрофы: Твердые растворы газов в недрах Земли. Москва: Наука.

Boelter, D. H. (1969). Physical properties of peats as related to degree of decomposition. Soil Science Society of America Journal, 33(4), 606–609. https://doi.org/10.2136/sssaj1969.03615995003300040033x

Clarkson, C. R., & Bustin, R. M. (1996). Variation in micropore capacity and size distribution with composition in bituminous coal of the Western Canadian Sedimentary Basin: Implications for coalbed methane potential. Fuel, 75(13), 1483–1498. https://doi.org/10.1016/0016-2361(96)00142-1

Clarkson, C. R., & Bustin, R. M. (1999a). The effect of pore structure and gas pressure upon the transport properties of coal: A laboratory and modeling study. 1. Isotherms and pore volume distributions. Fuel, 78(11), 1333–1344. https://doi.org/10.1016/S0016-2361(99)00055-1

Clarkson, C. R., & Bustin, R. M. (1999b). The effect of pore structure and gas pressure upon the transport properties of coal: A laboratory and modeling study. 2. Adsorption rate modeling. Fuel, 78(11), 1345–1362. https://doi.org/10.1016/S0016-2361(99)00056-3

Dziewonski, A. M., & Anderson, D. L. (1981). Preliminary reference Earth model. Physics of the Earth and Planetary Interiors, 25(4), 297–356. https://doi.org/10.1016/0031-9201(81)90046-7

Gan, H., Nandi, S. P., & Walker, P. L. (1972). Nature of the porosity in American coals. Fuel, 51(4), 272–277. https://doi.org/10.1016/0016-2361(72)90003-8

Hasterok, D., & Chapman, D. S. (2011). Heat production and geotherms for the continental lithosphere. Earth and Planetary Science Letters, 307(1–2), 59–70. https://doi.org/10.1016/j.epsl.2011.04.034

Kleimeier, C., Rezanezhad, F., Van Cappellen, P., & Lennartz, B. (2017). Influence of pore structure on solute transport in degraded and undegraded fen peat soils. Mires and Peat, 19, 18. https://doi.org/10.19189/MaP.2017.OMB.282

Li, Y., Liu, W., Song, D., Ren, Z., Wang, H., & Guo, X. (2023). Full-scale pore characteristics in coal and their influence on the adsorption capacity of coalbed methane. Environmental Science and Pollution Research, 30, 72187–72206. https://doi.org/10.1007/s11356-023-27298-2

Liu, D., Qiu, F., Liu, N., Cai, Y., Guo, Y., Zhao, B., & Qiu, Y. (2022). Pore structure characterization and its significance for gas adsorption in coals: A comprehensive review. Unconventional Resources, 2, 139–157. https://doi.org/10.1016/j.uncres.2022.10.002

McCarter, C. P. R., Rezanezhad, F., Quinton, W. L., Gharedaghloo, B., Lennartz, B., Price, J., Connon, R., & Van Cappellen, P. (2020). Pore-scale controls on hydrological and geochemical processes in peat: Implications on interacting processes. Earth-Science Reviews, 207, 103227. https://doi.org/10.1016/j.earscirev.2020.103227

Nie, B., Liu, X., Yang, L., Meng, J., & Li, X. (2015). Pore structure characterization of different rank coals using gas adsorption and scanning electron microscopy. Fuel, 158, 908–917. https://doi.org/10.1016/j.fuel.2015.06.050

Pan, J., Wang, K., Hou, Q., Niu, Q., Wang, H., & Ji, Z. (2016). Micro-pores and fractures of coals analysed by field emission scanning electron microscopy and fractal theory. Fuel, 164, 277–285. https://doi.org/10.1016/j.fuel.2015.10.011

Rezanezhad, F., Price, J. S., & Craig, J. R. (2012). The effects of dual porosity on transport and retardation in peat: A laboratory experiment. Canadian Journal of Soil Science, 92(5), 723–732. https://doi.org/10.4141/cjss2011-050

Rezanezhad, F., Price, J. S., Quinton, W. L., Lennartz, B., Milojevic, T., & Van Cappellen, P. (2016). Structure of peat soils and implications for water storage, flow and solute transport: A review update for geochemists. Chemical Geology, 429, 75–84. https://doi.org/10.1016/j.chemgeo.2016.03.010

Rezanezhad, F., Quinton, W. L., Price, J. S., Elrick, D., Elliot, T. R., & Heck, R. J. (2009). Examining the effect of pore size distribution and shape on flow through unsaturated peat using computed tomography. Hydrology and Earth System Sciences, 13, 1993–2002. https://doi.org/10.5194/hess-13-1993-2009

Sing, K. S. W., Everett, D. H., Haul, R. A. W., Moscou, L., Pierotti, R. A., Rouquerol, J., & Siemieniewska, T. (1985). Reporting physisorption data for gas/solid systems with special reference to the determination of surface area and porosity (Recommendations 1984). Pure and Applied Chemistry, 57(4), 603–619. https://doi.org/10.1351/pac198557040603

Zou, G., She, J., Peng, S., Yin, Q., Liu, H., & Che, Y. (2020). Two-dimensional SEM image-based analysis of coal porosity and its pore structure. International Journal of Coal Science & Technology, 7, 350–361. https://doi.org/10.1007/s40789-020-00301-8

---

Надійшла до редакції: 21.04.2026 р.
Прийнята до друку: 08.05.2026 р.
Опублікована: 29.05.2026 р.

Головна > Архів > № 2 (202) 2026 > 46–61

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 2 (202) 2026, 46–61

ISSN 0869-0774 (Print), ISSN 2786-8621 (Online)

https://doi.org/10.15407/ggcm2026.202.046

Наталія ЖАБІНА¹, Олена АНІКЕЄВА²

¹ Інститут геологічних наук НАН України, Київ, Україна

e-mail: zhabinanatalia@gmail.com, https://orcid.org/0000-0003-2759-2010

---

² Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна

e-mail: geolena@ukr.net, https://orcid.org/0000-0001-8177-4304

Анотація

За аналізом та співставленням комплексу опублікованих даних і результатами власних мікрофауністичних та мікрофаціальних досліджень, уточнено будову та склад депресійних утворень карбонатного комплексу верхньої юри – нижньої крейди Українського Передкарпаття. Вони складаються із передрифової фації оксфорду – нижнього беріасу і відкрито-морських утворень верхнього беріасу – раннього валанжину та простягаються вузькою смугою вздовж Краковецького розлому, з регіональним розмивом перекриті відкладами неогену. У верхній частині відомі численні нафтопрояви та дрібні родовища. Повний розріз відкрито п’ятьма свердловинами. Наведено детальну літологічну та палеонтологічну характеристику цих відкладів на макро- та мікроскопічному рівнях, схарактеризовано зональність за форамініферами і тинтинідами, визначено корелятивні мікрофації з планктонними мікроорганізмами. Продовження депресійних, зокрема передрифових, відкладів прогнозується під насувними структурами Карпат, що розширює перспективи нафтогазоносності регіону і потребує подальших комплексних досліджень із застосуванням широкого спектру геологічних та геофізичних методів.

Ключові слова

верхня юра – нижня крейда, депресійні відклади, літологічний та палеонтологічний склад, умови седиментації, Українське Передкарпаття

Використані літературні джерела

Губич, І., Сирота, Т., Донець, Г., & Барчук, В. (2001). До питання походження нафти у юрських відкладах Косівсько-Угерської підзони (Більче-Волицька зона). У Геологія горючих копалин України: тези доповідей Міжнародної наукової конференції (с. 77–78). Львів.

Дулуб, В. Г. (1995). Стратифікація депресійних утворень верхньої юри Більче-Волицької зони Передкарпатського прогину. У Нафта і газ України: матеріали науково-практичної конференції (Київ, 17–19 травня 1994 р.) (Т. 1, с. 118). Львів: УНГА.

Дулуб, В. Г., Бурова, М. И., Буров, В. С., & Вишняков, И. Б. (1986). Объяснительная записка к региональной стратиграфической схеме юрских отложений Предкарпатского прогиба и Волыно-Подольской окраины Восточно-Европейской платформы. Ленинград: Мингео УССР.

Дулуб, В. Г., Жабіна, Н. М., Огороднік, М. Є., & Смірнов, С. Є. (2003). Пояснювальна записка до стратиграфічної схеми юрських відкладів Передкарпаття (Стрийський юрський басейн). Львів: ЛВ УкрДГРІ.

Жабіна, Н. М. (2011). Біостратиграфія відкладів верхньої юри – нижньої крейди (оксфорд–валанжин) Українського Передкарпаття за форамініферами і тинтинідами [Дис. д-ра геол. наук]. Інститут геологічних наук НАН України. Київ.

Жабіна, Н. (2024). Кореляція східного сегменту Тетичного рифового бар’єру верхньої юри та прилеглих фацій (Карпато-Кримсько-Кавказька область). Геологія і геохімія горючих копалин, 1–2(193–194), 95–112. https://doi.org/10.15407/ggcm2024.193-194.095

Жабіна, Н. М., & Анікеєва, О. В. (2007). Оновлена стратиграфічна схема верхньої юри – неокому Українського Передкарпаття. Збірник наукових праць УкрДГРІ, 3, 46–56.

Карпенчук, Ю. Р., Жабіна, Н. М., & Анікеєва, О. В. (2006). Особливості будови і перспективи нафтогазоносності верхньоюрських рифогенних комплексів Більче-Волицької (Зовнішньої) зони Передкарпатського прогину. Геологія і геохімія горючих копалин, 2, 44–52.

Крупський, Ю. З. (2020). Геологія і нафтогазоносність Західного регіону України. Львів: СПОЛОМ.

Самарська, О. В., Жабіна, Н. М., & Смірнов, С. Є. (1995). Седиментаційна модель карбонатної юри Більче-Волицької зони Передкарпатського прогину. У Нафта і газ України: матеріали науково-практичної конференції (17–19 травня 1994 р.) (Т. 1, с. 63–64). Львів: УНГА.

Anikeyeva, O. V., & Zhabina, N. M. (2002). Facies of Late Jurassic source rocks: Ukrainian Carpathian Foredeep. In Nowe metody i technologie w geologii naftowej, wiertnictwie, eksploatacji otworowej i gazownictwie: XIII Międzynarodowa konferencja naukowo-techniczna (Kraków, 20–21 czerwca 2002 r.). Kraków.

Dulub, V. G., & Zhabina, N. M. (1999). Stratigraphic and sedimentary aspects of the Upper Jurassic carbonate-evaporite deposits in the Ukrainian Carpathian foredeep. Biuletyn Państwowego Instytutu Geologicznego, 387, 25–26.

Dulub, V. G., & Zhabina, N. M. (2001). Upper Jurassic deposits in the Ukrainian Precarpathian area. In Carpathians palaeogeography and geodynamics: a multidisciplinary approach: 12th meeting of the Association of European Geological Societies MAEGS 2001 (Krakow, Poland, 8–15 September, 2001): abstracts (p. 41). Krakow.

Misik, M., & Rehakova, D. (2009). Vapence Slovenska. I cast. Biohermne, krinoidove, sladkovodne, ooidove a onkoidove vapence. Bratislava: VEDA.

Rehakova, D. (2019). Plankton evolution and biostratigraphy during Late Jurassic and Early Cretaceous. In I. Broska, M. Kohút & A. Tomašových (Eds.), Proceedings of the Geologica Carpathica 70 Conference (Smolenice Castle, Slovakia, October 9–11, 2019) (pp. 137–140). Bratislava

Rehakova, D., Matyja, A., Wierzbowski, A., Schlogl, J., Krobicki, M., & Barski, M. (2011). Stratigraphy and microfacies of the Jurassic and lowermost Cretaceous of the Veliky Kamenets section (Pieniny Klippen Belt, Carpathians, Western Ukraine). Volumna Jurassica, 9(1), 61–104.

Zhabina, N. M., Shlapinsky, V. Y., Prykhodko, M. G., Anikeyeva, O. V., & Machalsky, D. V. (2017). The generalizated stratigraphic scheme of the Jurassic of Western Ukraine. Геологічний журнал, 4(361), 9–22. https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2017.4.121165

---

Надійшла до редакції: 18.04.2026 р.
Прийнята до друку: 28.04.2026 р.
Опублікована: 29.05.2026 р.

Головна > Архів > № 2 (202) 2026 > 31–45

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 2 (202) 2026, 31–45

ISSN 0869-0774 (Print), ISSN 2786-8621 (Online)

https://doi.org/10.15407/ggcm2026.202.031

Олег ГНИЛКО

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна

e-mail: ohnilko@yahoo.com, https://orcid.org/0000-0001-5983-952X

---

Анотація

Доповнено та узагальнено уявлення про геологічну будову і розвиток хаотичних і флішових комплексів Пенінської зони і Монастирецького флішового покриву Внутрішніх Карпат, що розглядаються як акреційна палеопризма. У них виокремлені синорогенні формації – грубозернисті відклади жолобів перед фронтом призми, та посторогенні формації – відклади басейнів «на тілі» призми (wedge-top basins). Комплекс Пенінської зони складений сильно дислокованими (аж до тектонічного меланжу) утвореннями і паралелізується з крейдово-палеоценовою акреційною призмою, сформованою внаслідок субдукції основи басейну Пенінської зони під активну окраїну Алькапи. У палеоцені–еоцені Передалькапська призма наростилася турбідитними відкладами Монастирецького покриву. Насування наприкінці палеогену Пенінсько-Магурської призми на осади пасивної окраїни Тисії-Дакії вказує на закриття басейну між активним краєм Алькапи і пасивною окраїною Тисії-Дакії та на колізію мікроконтинентів Алькапи та Тисії-Дакії.

Ключові слова

Українські Карпати, терейни Алькапа та Тисія-Дакія, Пенінська зона, Монастирецький покрив, акреційна призма

Використані літературні джерела

Вялов, О. С., Гавура, С. П., Даныш, В. В., Лемишко, О. Д., Лещух, Р. Й., Пономарeва, Л. Д., Романив, А. М., Смирнов, С. Е., Смолинская, Н. И., & Царненко, П. Н. (1988). Стратотипы меловых и палеогеновых отложений Украинских Карпат. Киев: Наукова думка.

Гнилко, О. М. (2012). Тектонічне районування Карпат у світлі терейнової тектоніки. Стаття 2. Флішові Карпати – давня акреційна призма. Геодинаміка, 1(12), 67–78. https://doi.org/10.23939/jgd2012.01.067

Гнилко, О. М., Гнилко, С. Р., & Генералова, Л. В. (2015). Формирование структур Утесовых зон и межутесового флиша Внутренних Украинских Карпат – результат сближения и коллизии микроконтинентальных террейнов. Вестник Санкт-Петербургского университета. Серия 7, 2, 4–24.

Гнилко, С. Р. (2015). Стратиграфія за форамініферами палеоценово-еоценових відкладів внутрішніх флішевих покривів Зовнішніх Українських Карпат. Геологічний журнал, 3(352), 87–100. https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2015.3.139291

Гнилко, С. Р., Гнилко, О. М., Супрун, І. С., Наварівська, К. О., & Генералова, Л. В. (2023). Стратиграфія верхньокрейдових відкладів з океанічними червоноколірними верствами (CORBs), Українські Карпати. Геологічний журнал, 3(384), 79–107. https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2023.3.281067

Мацьків, Б. В., Пукач, Б. Д., Воробканич, В. М., Пастуханова, С. В., & Гнилко, О. М. (2009). Державна геологічна карта України масштабу 1 : 200 000, аркуші M-34-XXXVI (Хуст), L-34-VI (Бая-Маре), M-35-XXXI (Надвірна), L-35-I (Вішеу-Де-Сус). Карпатська серія. Пояснювальна записка. Київ: УкрДГРІ.

Третяк, К. Р., Максимчук, В. Ю., Кутас, Р. І., Рокитянський, І. І., Гнилко, О. М., Кендзера, О. В., Пронишин, Р. С., Климкович, Т. А., Кузнєцова, В. Г., Марченко, Д. О., Смірнова, О. М., Серант, О. В., Бабак, В. І., Вовк, А. І., Романюк, В. В., & Терешин, А. В. (2015). Сучасна геодинаміка і геофізичні поля Карпат та суміжних територій. Львів: Видавництво Львівської політехніки.

Artoni, A. (2013). The Pliocene-Pleistocene stratigraphic and tectonic evolution of the Central sector of the Western Periadriatic Basin of Italy. Marine and Petroleum Geology, 42, 82–106. https://doi.org/10.1016/j.marpetgeo.2012.10.005

Balla, Z. (1982). Development of the Pannonian basin basement through the Cretaceous-Cenozoic collision: A new synthesis. Tectonophysics, 88(1–2), 61–102. https://doi.org/10.1016/0040-1951(82)90203-7

Cawood, P. A., Kröner, A., Collins, W. J., Kusky, T. M., Mooney, W. D., & Windley, B. F. (2009). Accretionary orogens through Earth history. Geological Society, London, Special Publications, 318, 1–36. https://doi.org/10.1144/SP318.1

Csontos, L., & Nagymarosy, A. (1998). The Mid-Hungarian line: a zone of repeated tectonic inversions. Tectonophysics, 297(1–4), 51–71. https://doi.org/10.1016/S0040-1951(98)00163-2

Csontos, L., & Vörös, A. (2004). Mesozoic plate tectonic reconstruction of the Carpathian region. Palaeogeography, Palaeoclimatology, Palaeoecology, 210(1), 1–56. https://doi.org/10.1016/j.palaeo.2004.02.033

Golonka, J., Krobicki, M., & Waśkowska, A. (2018). The Pieniny Klippen Belt in Poland. Geology, Geophysics and Environment, 44(1), 111–125. https://doi.org/10.7494/geol.2018.44.1.111

Hnylko, O. M., & Hnylko, S. R. (2024). Tectonic-sedimentary evolution of the Dukla Nappe, Ukrainian Carpathians. Geologičnij žurnal, 4, 15–33. https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2024.4.299015

Hnylko, O., Hnylko, S., Heneralova, L., Murovskaya, A., Bohdanova, M., Dvorzhak, O., & Navarivska, K. (2025). Junction area between the Western and Eastern Outer Carpathians (Ukraine) as the contact of two accretionary prisms: geological structure, sedimentary features and stratigraphy based on foraminifera. Geological Quarterly, 69(3), 29. https://doi.org/10.7306/gq.1802

Hnylko, S., & Hnylko, O. (2016). Foraminiferal stratigraphy and palaeobathymetry of Paleocene–lowermost Oligocene deposits (Vezhany and Monastyrets nappes, Ukrainian Carpathians). Geological Quarterly, 60(1), 77–105. https://doi.org/10.7306/gq.1247

Horvath, F., & Galacz, A. (Eds.). (2006). The Carpathian-Pannonian Region: A Reviev of Mesozoic-Cenozoic Stratigraphy and Tectonics: Vol. 1. Stratigraphy. Vol. 2. Geophysics, Tectonics, Facies, Paleogeography. Budapest: Hantken Press.

Kováč, M., Plašienka, D., Soták, J., Vojtko, R., Oszczypko, N., Less, G., Ćosović, V., Fügenschuh, B., & Králiková, S. (2016). Paleogene palaeogeography and basin evolution of the Western Carpathians, Northern Pannonian domain and adjoining areas. Global and Planetary Change, 140, 9–27. https://doi.org/10.1016/j.gloplacha.2016.03.007

Kovács, I., Csontos, L., Szabó, Cs., Bali, E., Falus, Gy., Benedek, K., & Zajacz, Z. (2007). Paleogene-early Miocene igneous rocks and geodynamics of the Alpine-Carpathian-Pannonian-Dinaric region: An integrated approach. Geological Society of America, Special Paper, 418, 93–112. https://doi.org/10.1130/2007.2418(05)

Krobicki, M., Kruglov, S. S., Matyja, B. A., Wierzbowski, A., Albrecht, R., Bubniak, A. & Bubniak, I. (2003). Relation between Jurassic klippen successions in the Polish and Ukrainian parts of the Pieniny Klippen Belt. Mineralia Slovaca, 35, 56–58.

Murovskaya, A., Hnylko, O., Makarenko, I., Savchenko, O., Kitchka, A., Verpakhovska, O., & Legostaeva, O. (2026). Review and updates of the lithosphere structure and geodynamics evolution of the Neogene Transcarpathian Basin and its substratum (Ukraine). Geological Society, London, Special Publications, 554(1). https://doi.org/10.1144/SP554-2024-19

Mutti, E., Tinterri, R., Benevelli, G., di Biase, D., & Cavanna, G. (2003). Deltaic, mixed and turbidite sedimentation of ancient foreland basins. Marine and Petroleum Geology, 20(6–8), 733–755. https://doi.org/10.1016/j.marpetgeo.2003.09.001

Nagymarosy, A., & Båldi-Beke, M. (1993). The Szolnok Unit and its probable paleogeographic position. Tectonophysics, 226(1–4), 457–470. https://doi.org/10.1016/0040-1951(93)90132-4

Oszczypko, N., & Oszczypko-Clowes, M. (2014). Geological structure and evolution of the Pieniny Klippen Belt to the east of the Dunajec River – a new approach (Western Outer Carpathians, Poland). Geological Quarterly, 58(4), 737–758. https://doi.org/10.7306/gq.1177

Oszczypko, N., Oszczypko-Clowes, M., Golonka, J., & Krobicki, M. (2005). Position of the Marmarosh Flysch (Eastern Carpathians) and its relation to the Magura Nappe (Western Carpathians). Acta Geologica Hungarica, 48(3), 259–282. https://doi.org/10.1556/ageol.48.2005.3.2

Plašienka, D. (2018). Continuity and episodicity in the early Alpine tectonic evolution of the Western Carpathians: How large-scale processes are expressed by the orogenic architecture and rock record data. Tectonics, 37(7), 2029–2079. https://doi.org/10.1029/2017TC004779

Plašienka, D. (2019). Linkage of the Manín and Klape units with the Pieniny Klippen Belt and Central Western Carpathians: balancing the ambiguity. Ceologica Carpathica, 70(1), 35–61. https://doi.org/10.2478/geoca-2019-0003

Plašienka, D., & Soták, J. (2015). Evolution of Late Cretaceous-Palaeogene synorogenic basins in the Pieniny Klippen Belt and adjacent zones (Western Carpathians, Slovakia): tectonic controls over a growing orogenic wedge. Annales Societatis Geologorum Poloniae, 85(1), 43–76. https://doi.org/10.14241/asgp.2015.005

Sandulescu, M. (1988). Cenozoic tectonic history of the Carpathians. In L. H. Royden & F. Horváth (Eds.), The Pannonian Basin: A study in basin evolution (AAPG Memoir, 45, 17–26). https://doi.org/10.1306/M45474C2

Schmid, S., Bernoulli, D., Fügenschuh, B., Matenco, L., Schefer, S., Schuster, R., Tischler, M., & Ustaszewski, K. (2008). The Alpine-Carpathian-Dinaric orogenic system: correlation and evolution of tectonic units. Swiss Journal of Geosciences, 101, 139–183. https://doi.org/10.1007/s00015-008-1247-3

Schmid, S. M., Fügenschuh, B., Kounov, A., Maţenco, L., Nievergelt, P., Oberhansli, R., Pleuger, J., Schefer, S., Schuster, R., Tomljenović, B., Ustaszewski, K., & van Hinsbergen, D. J. J. (2020). Tectonic units of the Alpine collision zone between Eastern Alps and western Turkey. Gondwana Research, 78, 308–374. https://doi.org/10.1016/j.gr.2019.07.005

---

Надійшла до редакції: 09.02.2026 р.
Прийнята до друку: 26.02.2026 р.
Опублікована: 29.05.2026 р.

Головна > Архів > № 2 (202) 2026 > 19–30

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 2 (202) 2026, 19–30

ISSN 0869-0774 (Print), ISSN 2786-8621 (Online)

https://doi.org/10.15407/ggcm2026.202.019

Аріадна ІВАНОВА^a, Людмила ЗАЙЦЕВА^b, Віктор ГАВРИЛЬЦЕВ^c

Інститут геологічних наук НАН України, Київ, Україна

^a e-mail: ariadna.v.ivanova@gmail.com, https://orcid.org/0000-0001-6540-5605
^b e-mail: l.b.zaitseva@gmail.com, https://orcid.org/0000-0002-2572-3139
^c e-mail: gavriltsev@gmail.com, https://orcid.org/0000-0002-4234-2282

---

Анотація

Вугілля Дніпровського буровугільного басейну містить високоякісний бітум – сировину для виробництва буровугільного воску, який використовують у багатьох галузях промисловості. Кількісна оцінка змінності бітумінозності від ряду показників з їхньою можливою генетичною інтерпретацією виявила залежність виходу бітуму від петрографічного складу вугілля та деяких його хіміко-технологічних параметрів.

Встановлено позитивну кореляційну залежність бітумінозності від вмісту мікрокомпонентів групи ліптиніту, насамперед бітумініто-десміту, виходу летких та елементного складу вугілля, відсутність або зворотну залежність вмісту бітуму від зольності та золоутворювальних компонентів, а також зворотну залежність вмісту бітуму та гумінових кислот.

Зафіксовано незначні кореляційні зв’язки бітуму Верхньодніпровського родовища з деякими рідкісними елементами. На підставі аналізу розподілу бітуму по площі Верхньодніпровського родовища та значень коефіцієнтів Лейфмана – Вассоєвича і Вернера підтверджено стимуляційний вплив морських умов перетворення органічної речовини, зокрема утворення бітуму.

У межах Верхньодніпровського родовища виявлено певне зменшення бітумінозності в його крайових частинах. Імовірно, що ці частини торфовища розташовувалися на схилах ерозійно-тектонічної палеодолини, де вплив морських вод на процеси перетворення органічної речовини був менш вираженим. Позитивну роль морських умов на утворення бітуму підтверджено на прикладі Новомиргородського, Миронівського та Оратівського родовищ. Залежності бітумінозності від потужності пласта, порід покрівлі й підошви та глибини його залягання не виявлено.

Ключові слова

буре вугілля, бітумінозність, віск, смола, рідкісні та розсіяні елементи

Використані літературні джерела

Балмасов, Н. Н., Бранчугов, В. К., Быкадоров, В. С., Голицын, М. В., Евстрахин, В. А., Ильин, В. И., Козловский, Е. А., Краев, А. Г., Красавин, А. П., Петров, И. Ф., Твердохлебов, В. Ф., Файдов, О. Е., & Череповский, В. Ф. (1999). Минерально-сырьевая база угольной промышленности России: Т. 1 (состояние, динамика, развитие) (А. Е. Евтушенко & Ю. Н. Малышев, Ред.). Москва: Издательство Московского государственного горного университета.

Белов, А. П., Гладун, П. И., Барна, Т. В., & Гладун, Е. П. (2009). К вопросу о реализации энергосберегающих технологий переработки бурого угля Днепробасса. Геолог України, 3, 190–192.

Вассоевич, Н. Б., & Лейфман, И. Е. (1979). Об оценке доли водорода, определяющей нефтематеринский потенциал органического вещества. В Н. Б. Вассоевич & П. П. Тимофеев (Ред.), Нефтематеринские свиты и принципы их диагностики (с. 36–46). Москва: Наука.

Гойжевский, А. А. (1982). Тектонические условия образования полезных ископаемых осадочного чехла Украинского щита. Киев: Наукова думка.

ДНВП «Державний інформаційний геологічний фонд України». (2021). Мінеральні ресурси України.

Жарова, М. Н., & Серова, Н. Б. (1975). Сырьевые ресурсы производства буроугольного воска. Химия твердого топлива, 6, 21–30.

Зайцева, Л. Б., Іванова, А. В., & Гаврильцев, В. Б. (2021). Умови формування палеогенового вугілля Сула-Удайського родовища Дніпро-Донецької вугленосної площі. Геологічний журнал, 4(377), 104–116. https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2021.4.238131

Игнатченко, Н. А., & Зайцева, Л. Б. (1978). Принципы рациональной классификации микрокомпонентов и типов углей Днепровского бассейна. Геологический журнал, 6, 72–82.

Игнатченко, Н. А., & Зайцева, Л. Б. (1981). Петрография бурых углей Днепровского бассейна и их битуминозность [Препринт]. Киев: АН УССР, Ин-т геол. наук.

Игнатченко, Н. А., & Зайцева, Л. Б. (1982). Зависимость битуминозности углей Верхнеднепровского месторождения от их петрографического состава. Геологический журнал, 4, 86–96.

Іванова, А. В., Зайцева, Л. Б., & Гаврильцев, В. Б. (2025). Закономірності поширення петрографічних типів бурого вугілля та змін характеристик вугленосності Дніпровського басейну. Геологічний журнал, 2(391), 56–70. https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2025.2.328356

Кирилюк, В. П., & Шевченко, О. М. (2023). Визначальні структурні елементи фундаменту Українського щита (з досвіду складання оглядових карт геологічного змісту). Мінеральні ресурси України, 4, 27–37. https://doi.org/10.31996/mru.2023.4.27-37

Конторович, А. Э., & Борисова, Л. С. (1994). Состав асфальтенов как индикатор типа рассеянного органического вещества. Геохимия, 11, 1660–1667.

Крайнов, С. Р., & Швец, В. М. (1980). Основы геохимии подземных вод. Москва: Недра.

Кухаренко, Т. А. (1960). Химия и генезис ископаемых углей. Москва: Госгортехиздат.

Нестеренко, П. Г. (1957). Днепровский буроугольный бассейн. Москва: Углетехиздат.

Радзивилл, А. Я., Гуридов, С. А., Самарин, М. А., Металиди, С. В., & Оксенчук, Р. М. (1987). Днепровский буроугольный бассейн. Киев: Наукова думка.

Самарин, М. А. (1982). Днепровский буроугольный бассейн – сырьевая база для производства горного воска. Геологический журнал, 42(1), 117–121.

Сябряй, В. Т. (1958). Генезис бурых углей Днепровского бассейна. Киев: Издательство АН УССР.

Сябряй, В. Т. (1959). Дніпровський буровугільний басейн. Київ: Видавництво АН УРСР.

Тиссо, Б., & Вельте, Д. (1981). Образование и распространение нефти. Москва: Мир.

Штах, Э., Тейхмюллер, М., Маковски, М.-Т., Тейлор, Г., Чандра, Д., & Тейхмюллер, Р. (1978). Петрология углей. Москва: Мир.

Юдович, Я. Э., & Кетрис, М. П. (2015). Неорганическое вещество углей. Москва; Берлин: Директ-Медиа.

Ivanova, A. V., Zaitseva, L. B., & Gavriltsev, V. B. (2021). Reconstruction of sediment and peat accumulation conditions based on the petrographic composition of coal in the Verkhnedneprovsk deposit, Dnieper Brown Coal Basin. Lithology and Mineral Resources, 56, 535–547. https://doi.org/10.1134/S0024490221050023

Ivanova, A. V., Zaitseva, L. B., & Gavryltsev, V. B. (2025). Rare and trace elements of the Verkhniodniprovske deposit of the Dnipro brown coal basin as an indicator of Ukrainian Shield metallogeny. Geologičnij žurnal, 1(390), 25–32. https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2025.1.316816

Werner, H. (1954). Über den Nachweis mariner Beeinflussung von Torf und Kohle. Geologisches Jahrbuch, 69, 287–292.

---

Надійшла до редакції: 09.03.2026 р.
Прийнята до друку: 21.04.2026 р.
Опублікована: 29.05.2026 р.

Головна > Архів > № 2 (202) 2026 > 5–18

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 2 (202) 2026, 5–18

ISSN 0869-0774 (Print), ISSN 2786-8621 (Online)

https://doi.org/10.15407/ggcm2026.202.005

Ірина БУЧИНСЬКА

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна

e-mail: ibuchynska@ukr.net, https://orcid.org/0000-0002-8154-4485

---

Анотація

Тяглівське родовище найбільш газоносне у Львівсько-Волинському басейні. Розподіл газів характеризується крайньою непостійністю по площі і залежить від тектонічної будови ділянки. Розглянуто газоносність і технологічні особливості вугільних пластів та вуглевмісних пісковиків серпуховського і башкирського ярусів карбону. У межах поля шахти Тяглівська № 1 досліджували вугільні пласти b₄, n₉, n₈^в, n₈, n₇^в, n₇ (бужанська світа середнього карбону) та інтервали вуглевмісних пісковиків, що належать до серпуховського ярусу нижнього карбону (n₀⁶Sn₇) та башкирського ярусу середнього карбону (n₈Sn₉, n₉Sb₁, b₁Sb₄). Наведено схеми газоносності цих об’єктів. Проаналізовано та узагальнено комплекс чинників, що впливають на загальну газоносність (метаноносність) вугленосної товщі. На основі викладеного матеріалу оцінено перспективність площі поля шахти Тяглівська № 1 з урахуванням у вугленосній товщі вільного та сорбованого газу. За всіма запропонованими геологічними критеріями вугленосна товща поля шахти Тяглівська № 1 може бути перспективною для видобутку метану. З огляду на геолого-пошукову характеристику можна говорити про реальні перспективи самостійного видобутку метану.

Ключові слова

Львівсько-Волинський кам’яновугільний басейн, Тяглівське родовище, вугільний пласт, вуглевмісна товща, газоносність, критерії

Використані літературні джерела

Бучинська, І. В. (2010). Літологічний склад, колекторські властивості та газоносність пісковиків кам’яновугільного віку Львівсько-Волинського вугільного басейну (поле шахти Тяглівська № 1). Геологія і геохімія горючих копалин, 2(151), 30–35.

Бучинська, І., & Матрофайло, М. (2021). Перспективи нарощування мінерально-сировинної бази Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну. Гiрнича геологiя та геоекологiя, 1, 5–23. https://doi.org/10.59911/mgg.2786-7994.2020.1.234260

Бучинська, І. В., Матрофайло, М. М., Побережський, А. В., & Ступка, О. О. (2023). Геологічна характеристика та перспективи освоєння метановугільного Тяглівського родовища Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну. У Надрокористування в Україні. Перспективи інвестування: матеріали Восьмої міжнародної науково-практичної конференції (9–12 жовтня 2023 р., м. Львів) (с. 325–330). Державна комісія України по запасах корисних копалин.

Державна комісія України по запасах корисних копалин. (2013). Методичні вказівки із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до підрахунку запасів і оцінки ресурсів пластового газу (метану) вугільних родовищ на ділянках надр, промислова розробка яких не здійснювалась (Наказ № 569). https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0569339-13#Text

Костик, І. О., Бучинська, І. В., & Побережський, А. В. (2021). Класифікація запасів вугілля Тяглівського і Любельського родовищ Південно-Західного вугленосного району Львівсько-Волинського басейну за основними природними показниками. Геологічний журнал, 1(374), 53–69. https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2021.1.214013

Кравцов, А. И. (Ред.). (1980). Газоносность угольных бассейнов и месторождений СССР: Т. 3. Генезис и закономерности распределения природных газов угольных бассейнов и месторождений СССР. Москва: Недра.

Лукінов, В., & Безручко, К. (2010). Умови формування межі колекторів газу в пісковиках локальних антиклінальних структур Донбасу. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4(152–153), 5–18.

Матрофайло, М., Бучинська, І., & Побережський, А. (2017). Розподіл і походження вуглеводневих газів у вугленосних відкладах Львівсько-Волинського кам’яно-вугільного басейну. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4(172–173), 87–105.

Матрофайло, М. М., Бучинська, І. В., & Побережський, А. В. (2024). Основні геологічні чинники газоносності і видобувний потенціал перспективних ділянок газовугільних родовищ Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну. У Наукові аспекти збереження та відновлення природних ресурсів в умовах сучасного розвитку суспільства (с. 534–559). Рига: Baltija Publishing. https://doi.org/10.30525/978-9934-26-511-2-21

Михайлов, В. А. (Ред.). (2013). Нетрадиційні джерела вуглеводнів України: Кн. 7. Метан вугільних родовищ, газогідрати, імпактні структури і накладені западини Українського щита. Київ: Ніка-Центр.

Міністерство енергетики України. (2022). Енергетична стратегія України до 2050 р. https://www.mev.gov.ua/reforma/enerhetychna-stratehiya

Про газ (метан) вугільних родовищ, Закон України № 1392-VI (2009). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1392-17#Text

Про затвердження Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 року, Закон України № 3268-VI (2011). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3268-17#Text

Явний, П., & Бучинська, І. (2012). Оцінка метаноносності вугленосної товщі Львівсько-Волинського басейну. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4(160–161), 17–28.

Явний, П., Книш, І., Бучинська, І., & Бик, С. (2009). Прогноз газоносності вугільних пластів Тяглівського родовища Львівсько-Волинського басейну. Геологія і геохімія горючих копалин, 2(147), 39–50.

Zięba, M., & Smoliński, A. (2025). Methane emissions from mining in the European Union. Energies, 18(4), 791. https://doi.org/10.3390/en18040791

---

Надійшла до редакції: 12.03.2026 р.
Прийнята до друку: 27.03.2026 р.
Опублікована: 29.05.2026 р.

Головна > Архів > № 1 (201) 2026 > 5–20

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1 (201) 2026, 5–20

ISSN 0869-0774 (Print), ISSN 2786-8621 (Online)

https://doi.org/10.15407/ggcm2026.201.005

Наталія РАДКОВЕЦЬ^a, Юрій КОЛТУН^b, Ігор ПОПП^c, Марта МОРОЗ^d, Юлія ГАЄВСЬКА^e, Галина ГАВРИШКІВ^f, Петро МОРОЗ^g

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна

^a e-mail: radkov_n@ukr.net, https://orcid.org/0000-0002-1770-6996
^b https://orcid.org/0000-0001-9884-5957
^c https://orcid.org/0000-0002-7459-0037
^d https://orcid.org/0009-0001-3695-2682
^e https://orcid.org/0009-0006-8947-3913
^f https://orcid.org/0009-0002-3376-8895
^g https://orcid.org/0009-0007-5997-5768

---

Анотація

Відклади нижньої крейди північного схилу Українських Карпат, хоч і не містять промислових покладів вуглеводнів, а лише окремі прояви нафтогазоносності, за результатами проведених досліджень залишаються перспективним об’єктом для подальших пошуків родовищ нафти і газу. Встановлено, що в осадових утвореннях верхньої крейди поширені гранулярні порові і змішані (порово-тріщинні) колектори з добрими фільтраційно-ємнісними властивостями, пов’язані з «ямнеподібними» пісковиками. Мінералого-петрографічні дослідження псамітових товщ палеоцену й еоцену дали змогу вивчити особливості їхньої літолого-фаціальної мінливості та оцінити закономірності поширення цих нашарувань, як по латералі, так і в розрізі в межах Бориславсько-Покутської та передових скиб Скибової зон Українських Карпат в аспекті перспектив їхньої нафтогазоносності. Реконструкція осадонагромадження флішових відкладів палеоцену та еоцену дала можливість встановити джерела надходження теригенного матеріалу в басейн седиментації. Літолого-геохімічні дослідження олігоценових відкладів дозволили вивчити закономірності їхньої фаціальної мінливості, як щодо поширення псамітових товщ, які є колекторами нафти і газу, так і збагачених розсіяною органічною речовиною відкладів менілітової світи. Як показали дослідження, останні зазнають істотних змін у напрямку від Бориславсько-Покутської і Скибової до Кросненської зони, змінюючи не лише товщину та обсяг нафтогазогенерувальних порід, але й ступінь їхньої термальної зрілості, а отже, і діапазон глибин поширення зони генерації нафтових і газових вуглеводнів. Верхньоюрські відклади фундаменту Зовнішньої зони Передкарпатського прогину є одним з основних нафтогазоносних комплексів Заходу України. Проведені дослідження дали змогу отримати нові результати щодо закономірностей поширення різних типів порід-колекторів у межах цих нашарувань.

Ключові слова

Українські Карпати, Передкарпатський прогин, літогенез, фації, нафтогазогенераційний потенціал, породи-колектори

Використані літературні джерела

Гавришків, Г. Я., & Гаєвська, Ю. П. (2021). Фаціальні особливості палеоцен-еоценових відкладів передових скиб Скибової зони Українських Карпат. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4(185–186), 44–55. https://doi.org/10.15407/ggcm2021.03-04.044

Гаєвська, Ю. (2025). Літолого-фаціальні та мінералого-петрографічні особливості відкладів еоцену Українських Карпат. In Modern science: trends, challenges, solutions: proceedings of IV International scientific and practical conference (November 13–15, 2025) (pp. 329–338). Liverpool: Cognum Publishing House. https://sci-conf.com.ua/iv-mizhnarodna-naukovo-praktichna-konferentsiya-modern-science-trends-challenges-solutions-13-15-11-2025-liverpul-velikobritaniya-arhiv/

Колтун, Ю. В. (2000). Генерація вуглеводнів у флішових відкладах Внутрішньої зони Передкарпатського прогину. Геологія і геохімія горючих копалин, 4, 26‒33.

Крупський, Ю. З., Куровець, І. М., Сеньковський, Ю. М., Михайлов, В. А., Чепіль, П. М., Дригант, Д. М., Шлапінський, В. Є., Колтун, Ю. В., Чепіль, В. П., Куровець, С. С., & Бодлак, В. П. (2014). Нетрадиційні джерела вуглеводнів України: Кн. 2. Західний нафтогазоносний регіон. Київ: Ніка-Центр.

Мороз, М. В. (2023). Літогенез верхньоюрських відкладів Зовнішньої зони Передкарпатського прогину. Геологія і геохімія горючих копалин, 3‒4(191–192), 105–121. https://doi.org/10.15407/ggcm2023.191-192.105

Попп, І., Гавришків, Г., Гаєвська, Ю., Мороз, П., & Шаповалов, М. (2023). Еволюція умов седиментогенезу в карпатському флішовому басейні в крейді–палеогені. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4(191–192), 86–104. https://doi.org/10.15407/ggcm2023.191-192.086

Попп, І., Мороз, П., & Шаповалов, М. (2019). Літолого-геохімічні типи крейдово-палеогенових відкладів Українських Карпат та умови їхнього формування. Геологія і геохімія горючих копалин, 4(181), 116‒133. https://doi.org/10.15407/ggcm2019.04.116

Попп, І., Шаповалов, М., & Мороз, П. (2018). Мінералогічний та геохімічний аспект проблеми сланцевого газу (на прикладі чорних аргілітів заходу України). Мінералогічний збірник, 1(68), 184–186.

Сеньковський, Ю. М., Григорчук, К. Г., Колтун, Ю. В., Гнідець, В. П., Радковець, Н. Я., Попп, І. Т., Мороз, М. В., Мороз, П. В., Ревер, А. О., Гаєвська, Ю. П., Гавришків, Г. Я., Кохан, О. М., & Кошіль, Л. Б. (2018). Літогенез осадових комплексів океану Тетіс. Карпато-Чорноморський сегмент. Київ: Наукова думка.

Сеньковський, Ю. М., Колтун, Ю. В., Григорчук, К. Г., Гнідець, В. П., Попп, І. Т., & Радковець, Н. Я. (2012). Безкисневі події океану Тетіс. Карпато-Чорноморський сегмент. Київ: Наукова думка.

Havryshkiv, H., & Radkovets, N. (2020). Paleocene deposits of the Ukrainian Carpathians: geological and petrographic characteristics, reservoir properties. Baltica, 33(2), 109–127. https://doi.org/10.5200/baltica.2020.2.1

Koltun, Y. V. (1992). Organic matter in Oligocene Menilite formation rocks of the Ukrainian Carpathians: palaeoenvironment and geochemical evolution. Organic Geochemistry, 18(4), 423–430. https://doi.org/10.1016/0146-6380(92)90105-7

Kotarba, М. J., Bilkiewicz, E., Więcław, D., Radkovets, N. Y., Koltun, Y. V., Kowalski, A., Kmiecik, N., & Romanowski, T. (2020). Origin and migration of oil and natural gas in the central part of the Ukrainian outer Carpathians: Geochemical and geological approach. AAPG Bulletin, 104(6), 1323–1356. https://doi.org/10.1306/01222018165

Kotarba, М. J., Więcław, D., Bilkiewicz, E., Radkovets, N. Y., Koltun, Y. V., Kmiecik, N., Romanowski, T., & Kowalski, A. (2019). Origin and migration of oil and natural gas in the western part of the Ukrainian Outer Carpathians: Geochemical and geological approach. Marine and Petroleum Geology, 103, 596–619. https://doi.org/10.1016/j.marpetgeo.2019.02.018

---

Надійшла до редакції: 12.01.2026 р.
Прийнята до друку: 23.02.2026 р.
Опублікована: 21.04.2026 р.

Головна > Архів > № 1 (201) 2026 > 21–36

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1 (201) 2026, 21–36

ISSN 0869-0774 (Print), ISSN 2786-8621 (Online)

https://doi.org/10.15407/ggcm2026.201.021

Леонід ХОМ’ЯК^a, Мілена БОГДАНОВА^b

Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, Україна

^a e-mail: leonid.khomyak@lnu.edu.ua, https://orcid.org/0000-0002-5944-9684
^b e-mail: milena.bohdanova@lnu.edu.ua, https://orcid.org/0000-0002-7850-4482

---

Анотація

У межах техногенно змінених ландшафтів житлової забудови м. Львова є ділянки складного ерозійного й ерозійно-денудаційного рельєфу, де можна почерпнути інформацію про геологічну будову місцевості. Мета досліджень полягала у вивченні геологічної і геоморфологічної будови північної частини Снопківського парку, приуроченої до балки по вулиці Кримській. Об’єктом вивчення були відклади крейдової і неогенової систем, горизонт підземних вод та мезо- і мікроформи рельєфу. Головні завдання дослідження зводилися до з’ясування геологічної будови означеної місцевості, вивчення будови розрізу і літологічного складу неогенових відкладів, їхнього фаціального типу, гідрогеологічних умов залягання підземних вод, а також ролі структурного і літологічного чинників у формуванні рельєфу. Польовими геологічними і геоморфологічними методами виявлено, що в донній частині балки поширені мергелі верхньої крейди, а вододільні відроги Львівського плато складені відкладами неогену. Розріз неогенової системи тут утворений трьома пачками сталої стратиграфічної послідовності: І – піщанистих літотамнієвих вапняків (баранівські верстви); ІІ – пісків миколаївських верств з великою кількістю фрагментів літотамнієвих вапняків у верхній частині; ІІІ – літотамнієвих вапняків нараївських верств. Товща неогенових відкладів розбита малоамплітудними скидами із диференційованою вертикальною компонентою переміщення крил, має блоковий стиль тектоніки. Тріщинуватість і краща водопроникність порід у межах зон динамічного впливу розломів зумовили місця закладення та розвитку ерозійних форм рельєфу.

Ключові слова

баденський регіоярус, літотамнієві вапняки, структурно-геоморфологічний аналіз, фація

Використані літературні джерела

Байрак, Г. (2018). Методи геоморфологічних досліджень. Львів: ЛНУ імені Івана Франка.

Борняк, У., Гоцанюк, Г., Іваніна, А., & Шайнога, І. (2019). Систематизація і стислий огляд геотуристичних об’єктів міста Львова. Вісник Львівського університету. Серія геологічна, 33, 60–77.

Венглінський, І. В., & Горецький, В. А. (1979). Стратотипи міоценових відкладів Волино-Подільської плити, Передкарпатського і Закарпатського прогинів. Київ: Наукова думка.

Волошин, П., & Кремінь, Н. (2021). Просторово-часові зміни хімічного складу підземних вод центральної частини Львова. Вісник Львівського університету. Серія геологічна, 35, 33–40. https://doi.org/10.30970/vgl.35.04

Генералова, Л., & Хом’як, Л. (2019). Штормові відклади баденського моря у розрізі гори Кортумової (Розточчя). Вісник Львівського університету. Серія геологічна, 33, 3–19.

Герасимов, Л. С., & Герасимова, І. І. (1970). Геологічна карта листів М-34-96-Б (Миколаїв), М-35-85-А (Великі Глібовичі), М-35-85-В (Жидачів). Звіт Миколаївської геологозйомочної партії за 1967–1970 рр. Львів: Фонди ЛГРЕ.

Герасимов, Л. С., Покотилова, Л. П., & Герасимова, І. І. (1967). Звіт про результати комплексної геолого-гідрогеологічної зйомки масштабу 1 : 50 000 аркушів М-34-72-Г (Нестерів), -83-Б (Яворів), 84-А (Івано-Франково) -Б (Брюховичі) -В (Городок) -Г (Пустомити), М-35-73-А (Львів), -В (Виники), проведеної Куликівською партією в 1962–1967 рр. Львів: Фонди ЛГРЕ.

Герасимов, Л. С., Чалий, С. В., Плотніков, А. А., Герасимова, І. І., Полкунова, Г. В., Костик, І. О., & Євтушко, Т. Л. (2004). Державна геологічна карта України масштабу 1 : 200 000 аркуші М-34-ХVІІІ (Рава-Руська), M-35-XІІІ (Червоноград), M-35-XIX (Львів). Київ: Міністерство екології та природних ресурсів України, Державна геологічна служба, Національна акціонерна компанія «Надра України», Дочірнє підприємство «Західукргеологія», Львівська геологорозвідувальна експедиція.

Гоцанюк, Г. І., Іваніна, А. В., Підлісна, О. І., & Спільник, Г. В. (2018). Систематизація та характеристика геотуристичних об’єктів регіонального ландшафтного парку «Знесіння» (м. Львів). Вісник Дніпропетровського університету. Геологія, географія, 26(1), 50–63. https://doi.org/10.15421/111806

Іваніна, А., Богданова, М., Лосів, В., Яремович, М., & Костюк, О. (2024). Типові розрізи неогену Розточчя (Західна Україна). Вісник Львівського університету. Серія геологічна, 38, 61–72. https://doi.org/10.30970/vgl.38.05

Кудрін, Л. М. (1966). Стратиграфія, фації й екологічний аналіз фауни палеогенових і неогенових відкладів Передкарпаття. Львів: Видавництво Львівського університету.

Łomnicki, M. (1897). Geologia Lwowa i okolicy. Atlas geologiczny Galicyi, zeszyt 10, czesc 1. Kraków: Wydawnictwo Fizjograficzne Akademii Um.

Nowak, J. (1914). Budowa geologiczna okolic Lwowa. Przyroda Lwowa. Lwow: Muzeum im. Dzieduszyckich.

Radwański, A., Górka, M., & Wysocka, A. (2014). Badenian (Middle Miocene) echinoids and starfish from western Ukraine,and their biogeographic and stratigraphic significance. Acta Geologica Polonica, 64(2), 207–247. https://doi.org/10.2478/agp-2014-0012

Wysocka, A. (2002). Clastic Badenian deposits and sedimentary environments of the Roztocze Hills across the Polish-Ukrainian border. Acta Geologica Polonica, 52(4), 535–561.

Wysocka, A., Radwański, A., & Górka, M. (2012). Mykolaiv Sands in Opole Minor and beyond: sedimentary features and biotic content of Middle Miocene (Badenian) sand shoals of Western Ukraine. Geological Quarterly, 56(3), 475–492. https://doi.org/10.7306/gq.1034

---

Надійшла до редакції: 09.12.2025 р.
Прийнята до друку: 27.02.2026 р.
Опублікована: 21.04.2026 р.

Головна > Архів > № 1 (201) 2026 > 37–50

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1 (201) 2026, 37–50

ISSN 0869-0774 (Print), ISSN 2786-8621 (Online)

https://doi.org/10.15407/ggcm2026.201.037

Галина МЕДВІДЬ^a, Василь ГАРАСИМЧУК^b, Ольга ТЕЛЕГУЗ^c, Іванна КОЛОДІЙ^d, Соломія КАЛЬМУК^e, Ірина САХНЮК ^f

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна,
e-mail: igggk@mail.lviv.ua

^a https://orcid.org/0000-0002-5059-245X
^b https://orcid.org/0000-0002-4377-2655
^c https://orcid.org/0000-0001-5761-7528
^d https://orcid.org/0000-0002-6879-1051
^e https://orcid.org/0000-0002-1350-9696
^f https://orcid.org/0009-0000-6700-1532

---

Анотація

Досліджено гідрогеохімічні характеристики водоносних горизонтів Бориславсько-Покутського нафтогазоносного району, які визначаються насамперед палеогідрогеологічним розвитком та ступенем гідрогеологічної ізольованості. Геохімічний склад пластових вод є результатом складної палеогідрогеологічної історії, а гідрохімічна зональність порушується локальними інверсіями, зумовленими тектонічними, гідродинамічними та геохімічними процесами, а також різним рівнем ізольованості водоносних систем. Непрямими гідрогеохімічними критеріями нафтогазоносності району є: висока мінералізація та метаморфізація вод, їхній хлоридно-натрієвий або хлоридно-кальцієво-натрієвий склад, збагачення мікроелементами та мікрокомпонентами, а також понижений вміст сульфатів. Газогідрогеохімічний аналіз дозволив простежити закономірності поширення водорозчинених газів у розрізі продуктивних комплексів. Води верхніх водоносних горизонтів Бориславсько-Покутського району, що використовуються для господарсько-питного водопостачання, переважно гідрокарбонатно-кальцієвого складу. У деяких пробах виявлено перевищення нормативів санітарно-хімічних показників безпечності та якості питної води за загальною жорсткістю, перманганатною окиснюваністю, вмістом хлоридів і загальною кількістю солей, а в окремих випадках – за концентрацією нітратів. Поверхневі води району здебільшого мають гідрокарбонатно-кальцієвий склад, проте зафіксовано окремі проби хлоридно-натрієвого, сульфатно-натрієвого та рідше – магнієвого складу. Виявлено відхилення від нормативів за показниками біохімічного споживання кисню за 5 діб, розчиненого кисню та перманганатної окиснюваності.

Ключові слова

гідрогеологія, палеогідродинаміка, гідрогеохімія, газогідрогеохімія, нафтогазонагромадження, поверхневі та підземні води

Використані літературні джерела

Андрєєва-Григорович, А. С., Ващенко, В. О., Гнилко, О. М., & Трофимович, Н. А. (2011). Стратиграфія неогенових відкладів Українських Карпат та Передкарпаття. Тектоніка і стратиграфія, 38, 67–77. https://doi.org/10.30836/igs.0375-7773.2011.92245

Андрєєва-Григорович, А. С., Грузман, А. Д., Кульчицький, Я. О. та ін. (1995). Схема стратиграфії неогенових відкладів Західного (Центрального) Паратетису в межах України. Палеонтологічний збірник, 31, 8–88.

Вуль, М. Я., Вишняков, І. Б., & Гоник, І. О. та ін. (2011). Вивчення закономірностей просторового поширення покладів вуглеводнів у тектонічних зонах Західного регіону України з метою обґрунтування пріоритетних напрямків пошукових робіт на нафту і газ. Львів: УкрДГРІ.

Гарасимчук, В. Ю., Колодій, В. В., & Кулинич, О. В. (2004). Генеза висококонцентрованих солянок піднасувних відкладів південно-східної частини Зовнішньої зони Передкарпатського прогину. Геологія і геохімія горючих копалин, 4, 105–119.

Гарасимчук, В., Медвідь, Г., Телегуз, О., & Колодій, І. (2025). Гідрогеологічні ознаки нафтоносності Гвіздецького нафтового родовища (Бориславсько-Покутський нафтогазоносний район). Геологія і геохімія горючих копалин, 1–2(197–198), 14–25. https://doi.org/10.15407/ggcm2025.197-198.014

Гнилко, О. М., & Ващенко, В. О. (2004). Еволюція Бориславсько-Покутського та Самбірського покривів та тектонічна позиція міоценових моласових басейнів (Українське Прикарпаття). Геодинаміка, 1(4), 24–32.

Іванюта, М. М. (Ред.). (1998). Атлас родовищ нафти і газу України (Т. 4–5). Львів: Центр Європи.

Колодій, В. В., & Бойчевська, Л. Т. (2001). Історія геологічного розвитку водонапірних систем Карпатського регіону. Геологія і геохімія горючих копалин, 2, 63–75.

Колодій, І. В., & Петраш, Ю. І. (2025). Встановлення закономірностей просторового розміщення вуглеводневих систем у Внутрішній зоні Передкарпатського прогину. Геотехнології, 8, 153–160. https://library.kpi.kharkov.ua/files/JUR/geo_2025_8.pdf

Куровець, І., Кучер, Р.-Д., Лисак, Ю., Мельничук, С., Михальчук, С., & Чепусенко, П. (2025). Основні типи порід-колекторів та їхні петрофізичні властивості західного нафтогазоносного регіону України. Геофізичний журнал, 47(2), 241–246. https://doi.org/10.24028/gj.v47i2.322544

Медвідь, Г., Гарасимчук, В., & Телегуз, О. (2025). Гідрогеохімічні особливості палеогенових відкладів Пнівського нафтового родовища (Бориславсько-Покутський нафтогазоносний район). Проблеми геоморфології і палеогеографії Українських Карпат і прилеглих територій, 18(1), 226–241. https://doi.org/10.30970/gpc.2025.1.4879

Медвідь, Г. Б., Кость, М. В., Телегуз, О. В., Сахнюк, І. І., & Кальмук, С. Д. (2023). Особливості формування геохімічного складу ґрунтових вод в межах північно-західної частини Бориславсько-Покутського нафтогазоносного району. У Надрокористування в Україні. Перспективи інвестування: матеріали VIII міжнародної науково-практичної конференції (Львів, 9–12 жовтня 2023 р.) (с. 493–497). Київ. https://conf.dkz.gov.ua/files/2023_materials_net.pdf

Медвідь, Г., Телегуз, О., Кость, М., Гарасимчук, В., Сахнюк, І., Майкут, О., & Кальмук, С. (2023). Еколого-геохімічна характеристика природних вод в межах Бориславсько-Покутського нафтогазоносного району. У Ресурси природних вод Карпатського регіону. Проблеми охорони та раціонального використання: матеріали XXI Міжнародної науково-практичної конференції (с. 15–17). Львів: Національний університет «Львівська політехніка». https://ichem.md/sites/default/files/2024-10/RESOURCES%20OF%20NATURAL%20WATERS_2023.pdf

Медвідь, Г., Телегуз, О., Кость, М., Гарасимчук, В., Сахнюк, І., Майкут, О., & Кальмук, С. (2024). Еколого-геохімічна характеристика поверхневих вод в межах Долинського нафтогазопромислового району. У Ресурси природних вод Карпатського регіону. Проблеми охорони та раціонального використання: матеріали XXII Міжнародної науково-практичної конференції (с. 67–70). https://c112f93f-6ef6-44ea-abb2-56f920627140.filesusr.com/ugd/096c8d_a9de6722198f4679a39183731aa24bc8.pdf

Сеньковський, Ю. М., Колтун, Ю. В., & Граб, М. В. (1996). Палеоокеанографічні умови теригенної седиментації в Карпатському седиментаційному басейні в крейді–палеогені. Геологія і геохімія горючих копалин, 1–2(94–95), 3–9.

Телегуз, О., Медвідь, Г., & Гарасимчук, В. (2025). Еколого-геохімічний стан ґрунтових вод Бориславсько-Покутської зони Передкарпатського прогину. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4(199–200), 58–72. https://doi.org/10.15407/ggcm2025.199-200.058

Темнюк, Ф. П., Сеньковська, С. С., & Лісовенко, Л. Ф. (1973). Седиментаційні умови у крейдовий і палеогеновий час у Передкарпатському прогині. Геологія і геохімія горючих копалин, 34, 21–30.

---

Надійшла до редакції: 16.01.2026 р.
Прийнята до друку: 19.02.2026 р.
Опублікована: 21.04.2026 р.