GGCMJournal – Сторінка 2 – Геологія і геохімія горючих копалин

Опубліковано Квітень 2026Квітень 2026 від GGCMJournal

ОБЧИСЛЕННЯ МЕТАНОГЕНЕРАЦІЙНОЇ ЗДАТНОСТІ ВИКОПНОЇ ОРГАНІЧНОЇ РЕЧОВИНИ

Головна > Архів > № 1 (201) 2026 > 51–62

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1 (201) 2026, 51–62

ISSN 0869-0774 (Print), ISSN 2786-8621 (Online)

https://doi.org/10.15407/ggcm2026.201.051

Юрій ХОХА^a, Олександр ЛЮБЧАК^b, Мирослава ЯКОВЕНКО^c
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна

^аe-mail: khoha_yury@ukr.net, https://orcid.org/0000-0002-8997-9766
^be-mail: oleksandr.lyubchak@gmail.com, https://orcid.org/0000-0002-0700-6929
^ce-mail: myroslavakoshil@ukr.net, https://orcid.org/0000-0001-8967-0489

Анотація

Оцінювання здатності викопної органічної речовини до генерування метану є важливим завданням нафтогазової геохімії, оскільки метан становить значну частку природного газу, газоконденсату та присутній у розчиненій формі в нафті. У роботі обґрунтовано спрощений підхід до кількісного опису утворення CH₄ у системі «тверда органічна матриця – флюїд», який поєднує структурну оцінку запасу метильних фрагментів –CH₃ у матриці керогену/вугілля/торфу та кінетичний контроль виходу метану. Показано, що термодинамічні моделі рівноваги коректно визначають верхню межу потенційного виходу метану, однак у природних умовах процес є переважно кінетично контрольованим; тому доцільним є введення інтегрального кінетичного параметра – характеристичного часу τ, який визначають з початкового нахилу кінетичної кривої CH₄(t). Запропоновано узагальнену стехіометрично коректну кінетичну схему для радикального утворення CH₄, введено коефіцієнт реакційної доступності метильного пулу α ≤ 1 та описано експериментально-аналітичний протокол для визначення метаногенераційної здатності. Методологія сумісна з сучасними підходами (FTIR із деконволюцією смуг, кількісний твердофазний ¹³C MAS ЯМР, піроліз-GC/GC-MS, Rock-Eval) і придатна для порівняльних досліджень органічної речовини різного походження та ступеня зрілості.

Повний текст

Ключові слова

органічна речовина, кероген, метан, метаногенерація, кінетика, FTIR, ¹³C MAS ЯМР, програмований піроліз

Використані літературні джерела

Вергельська, Н. В. (2016). Теоретичні основи перервно-неперервного формування вугільно-вуглеводневих формацій [Автореф. дис. д-ра геол. наук, НАН України, Інститут геологічних наук]. Київ.

Жеребецька, Л., Хоха, Ю., Любчак, О., & Храмов, В. (2011). Механізм генерації метану з органічної частини вугілля. Геологія і геохімія горючих копалин, 1–2(154–155), 56–57.

Хоха, Ю., Любчак, О., & Яковенко, М. (2019). Термодинаміка трансформації керогену ІІ типу. Геологія і геохімія горючих копалин, 3(180), 25–40. https://doi.org/10.15407/ggcm2019.03.025

Хоха, Ю. В., Павлюк, М. І., Яковенко, М. Б., & Любчак, О. В. (2020). Термодинамічна реконструкція режимів еволюції органічної речовини Дніпровсько-Донецької западини. Збірник наукових праць Інституту геологічних наук НАН України, 13, 3–13. https://doi.org/10.30836/igs.2522-9753.2020.215156

Храмов, В., & Любчак, О. (2009). Механізм генерації метану в поровому просторі вугілля. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4(148–149), 44–54.

Behar, F., Beaumont, V., & Penteado, H. L. de B. (2001). Rock-Eval 6 technology: performances and developments. Oil & Gas Science and Technology, 56(2), 111–134. https://doi.org/10.2516/ogst:2001013

Galimov, E. M. (1988). Sources and mechanisms of formation of gaseous hydrocarbons in sedimentary rocks. Chemical Geology, 71(1–3), 77–95. https://doi.org/10.1016/0009-2541(88)90107-6

Henry, A. A., & Lewan, M. D. (1999). Comparison of kinetic-model predictions of deep gas generation (No. 99-326). U.S. Department of the Interior, U.S. Geological Survey. https://doi.org/10.3133/ofr99326

Ibarra, J. V., Muñoz, E., & Moliner, R. (1996). FTIR study of the evolution of coal structure during the coalification process. Organic Geochemistry, 24(6–7), 725–735. https://doi.org/10.1016/0146-6380(96)00063-0

Johnson, R. L., & Schmidt-Rohr, K. (2014). Quantitative solid-state ¹³C NMR with signal enhancement by multiple cross polarization. Journal of Magnetic Resonance, 239, 44–49. https://doi.org/10.1016/j.jmr.2013.11.009

Kenney, J. F., Kutcherov, V. A., Bendeliani, N. A., & Alekseev, V. A. (2002). The evolution of multicomponent systems at high pressures: VI. The thermodynamic stability of the hydrogen–carbon system: The genesis of hydrocarbons and the origin of petroleum. Proceedings of the National Academy of Sciences, 99(17), 10976–10981. https://doi.org/10.1073/pnas.172376899

Khokha, Yu. V., Yakovenko, M. B., & Lyubchak, O. V. (2020). Entropy maximization method in thermodynamic modelling of organic matter evolution at geodynamic regime changing. Geodynamics, 2(29), 79–88. https://doi.org/10.23939/jgd2020.02.079

Kuwatsuka, S., Tsutsuki, K., & Kumada, K. (1978). Chemical studies on soil humic acids: 1. Elementary composition of humic acids. Soil Science and Plant Nutrition, 24(3), 337–347. https://doi.org/10.1080/00380768.1978.10433113

Lai, D., Zhan, J. H., Tian, Y., Gao, S., & Xu, G. (2017). Mechanism of kerogen pyrolysis in terms of chemical structure transformation. Fuel, 199, 504–511. https://doi.org/10.1016/j.fuel.2017.03.013

Sweeney, J. J., & Burnham, A. K. (1990). Evaluation of a simple model of vitrinite reflectance based on chemical kinetics. AAPG Bulletin, 74(10), 1559–1570. https://doi.org/10.1306/0C9B251F-1710-11D7-8645000102C1865D

Tissot, B. P., & Welte, D. H. (2013). Petroleum formation and occurrence. Springer Science & Business Media.

Wei, L., Yin, J., Li, J., Zhang, K., Li, C., & Cheng, X. (2022). Mechanism and controlling factors on methane yields catalytically generated from low-mature source rocks at low temperatures (60–140 °C) in laboratory and sedimentary basins. Frontiers in Earth Science, 10, 889302. https://doi.org/10.3389/feart.2022.889302

Надійшла до редакції: 25.01.2026 р.
Прийнята до друку: 20.02.2026 р.
Опублікована: 21.04.2026 р.

Опубліковано Квітень 2026Квітень 2026 від GGCMJournal

ГЕОХІМІЯ ГАЛОГЕНЕЗУ І ПОСТСЕДИМЕНТАЦІЙНИЙ МІНЕРАЛОГЕНЕЗ ОКРЕМИХ ЕВАПОРИТОВИХ БАСЕЙНІВ НА ТЕРИТОРІЇ КИТАЮ І ТУРЕЧЧИНИ У ЗВ’ЯЗКУ З ФОРМУВАННЯМ КОМПЛЕКСУ КОРИСНИХ КОПАЛИН

Головна > Архів > № 1 (201) 2026 > 63–89

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1 (201) 2026, 63–89

ISSN 0869-0774 (Print), ISSN 2786-8621 (Online)

https://doi.org/10.15407/ggcm2026.201.063

Анатолій ГАЛАМАЙ^a, Дарія СИДОР^b, Софія МАКСИМУК^c, Оксана ОЛІЙОВИЧ-ГЛАДКА^d
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна

^ae-mail: galamaytolik@ukr.net, https://orcid.org/0000-0003-4864-6401
^bhttps://orcid.org/0009-0007-5704-3748
^chttps://orcid.org/0009-0004-6301-9988
^dhttps://orcid.org/0009-0005-7678-1725

Анотація

На основі комплексних досліджень мессінських соленосних відкладів басейну Туз Голю (Туреччина) і плейстоценових басейну Кайдам (Китай) встановлено особливості геохімії галогенезу і постседиментаційного мінералогенезу цих басейнів. Особливу увагу приділено вивченню флюїдних включень у галіті.

Для басейну Туз Голю визначено континентально-морське джерело солей та перспективи виявлення в розрізі формації соляних товщ певного мінерального складу: низькі – щодо калійних, високі – щодо натрієво-сульфатних (глауберитових). Для басейну Кайдам реконструйовано основний механізм утворення полігаліту: висолювання гіпсу, який на стадії седиментогенезу та діагенезу перетворювався в полігаліт.

Встановлені особливості геохімії галогенезу і постседиментаційного мінералогенезу басейнів дадуть змогу встановити генетичну природу комплексу корисних копалин, пов’язаних з евапоритами, відтак – вдосконалити їхній прогноз у межах соленосних басейнів.

Повний текст

Ключові слова

флюїдні включення, галіт, глауберит, полігаліт, джерела солей

Використані літературні джерела

Валяшко, М. Г. (1962). Закономерности формирования месторождений солей. Москва: Московский университет.

Валяшко, М. Г., & Пельш, Г. К. (1952). Метаморфизация насыщенных сульфатных растворов бикарбонатом кальция. Труды ВНИИГ, 23, 177–200.

Вахрамеева, В. А. (1956). К минералогии и петрографии соляных отложений залива Карабогаз-Гол. Труды ВНИИГ, 32, 67–86.

Галамай, А. Р. (2012a). Вплив континентальних вод на склад морських розсолів центральної частини баденського солеродного басейну Українського Передкарпаття. Мінералогічний збірник, 62(2), 228–235.

Галамай, А. (2012b). Умови утворення галіту в баденському Закарпатському солеродному басейні (за дослідженнями включень). Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4(160–161), 82–101.

Галамай, А., Зінчук, І., & Сидор, Д. (2023). Термометричні дослідження флюїдних включень у баденському галіті карпатського регіону в контексті встановлення глибини солеродного басейну. Геологія і геохімія горючих копалин, 1–2(189–190), 54–65. https://doi.org/10.15407/ggcm2023.189-190.054

Галамай, А., Побережський, А., Гринів, С., Вовнюк, С., Сидор, Д., Яремчук, Я., Максимук, С., Олійович-Гладка, О., & Білик, Л. (2021). Геохімічні особливості евапоритових формацій Євразії у контексті еволюції хімічного складу морської води протягом фанерозою. Геологія і геохімія горючих копалин, 1–2(183–184), 110–129. https://doi.org/10.15407/ggcm2021.01-02.110

Галамай, А. Р., Сидор, Д. В., & Олійович-Гладка, О. В. (2021). Досвід практичного використання ультрамікрохімічного методу дослідження хімічного складу розсолів флюїдних включень у галіті. У Геологічна наука в незалежній Україні: збірник тез наукової конференції, присвяченої 30-тій річниці Незалежності України (8–9 вересня 2021 р.) (с. 26–28). Київ.

Зінчук, І. М. (2003). Геохімія мінералоутворюючих розчинів золото-поліметалевих рудопроявів Центрального Донбасу (за включеннями у мінералах) [Автореф. дис. канд. геол. наук, Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України]. Львів.

Кашкаров, О. Д. (1956). Садка солей в соляных озерах. Труды ВНИИГ, 32, 3–33.

Ковалевич, В. М. (1990). Галогенез и химическая эволюция океана в фанерозое. Киев: Наукова думка.

Морачевский, Ю. В., & Петрова, Е. М. (1965). Методы анализа рассолов и солей. Москва; Ленинград: Химия.

Павлишин, В. І., Дяків, В. О., Цар, Х. М., & Кицмур, І. І. (2012). Онтогенічні закономірності кристалізації мірабіліт-тенардитових агрегатів з ропи калійних родовищ Передкарпаття. Мінералогічний журнал, 2(34), 17–25.

Петриченко, О. Й. (1973). Методи дослідження включень у мінералах галогенних порід. Kиїв: Наукова думка.

Петриченко, О. Й. (1988). Физико-химические условия осадкообразования в древних солеродных бассейнах. Киев: Наукова думка.

Akgün, F., Kayseri-Özer, M. S., Tekin, E., Varol, B., Şen, Ş., Herece, E., Gündoğan, İ., Sözeri, K., & Us, M. S. (2021). Late Eocene to Late Miocene palaeoecological and palaeoenvironmental dynamics of the Ereğli–Ulukışla Basin (Southern Central Anatolia). Geological Journal, 56(2), 673–703. https://doi.org/10.1002/gj.4021

Andeskie, A. S., & Benison, K. C. (2020). Using sedimentology to address the marine or continental origin of the Permian Hutchinson Salt Member of Kansas. Sedimentology, 67(2), 882–896. https://doi.org/10.1111/sed.12665

Ayora, C., Garcia-Veigas, J., & Pueyo, J. J. (1994). The chemical and hydrological evolution of an ancient potash-forming evaporite basin as constrained by mineral sequence, fluid inclusion composition, and numerical simulation. Geochimica et Cosmochimica Acta, 58(16), 3379–3394. https://doi.org/10.1016/0016-7037(94)90093-0

Benison, K. C., & Goldstein, R. H. (1999). Permian paleoclimate data from fluid inclusions in halite. Chemical Geology, 154(1–4), 113–132. https://doi.org/10.1016/S0009-2541(98)00127-2

Charykova, M. V., Kurilenko, V. V., & Charykov, N. A. (1992). Temperatures of formation of certain salts in sulfate-type brines. Journal of Applied Chemistry of the USSR, 65(6), 1037–1040.

Demir, E., & Varol, E. (2022). Origin and palaeodepositional environment of evaporites in the Bala sub-basin, Central Anatolia, Türkiye. International Geology Review, 65(11), 1900–1922. https://doi.org/10.1080/00206814.2022.2114021

Doebelin, N., & Kleeberg, R. (2015). Profex: a graphical user interface for the Rietveld refinement program BGMN. Journal of Applied Crystallography, 48, 1573–1580. https://doi.org/10.1107/S1600576715014685

Dumon, M., & Van Ranst, E. (2016). PyXRD v0.6.7: a free and open-source program to quantify disordered phyllosilicates using multi-specimen X-ray diffraction profile fitting. Geoscientific Model Development, 9, 41–57. https://doi.org/10.5194/gmd-9-41-2016

Ercan, H. Ü., Karakaya, M. Ç., Bozdağ, A., Karakaya, N., & Delikan, A. (2019). Origin and evolution of halite based on stable isotopes (δ³⁷Cl, δ⁸¹Br, δ¹¹B and δ⁷Li) and trace elements in Tuz Gölü Basin, Turkey. Applied Geochemistry, 105, 17–30. https://doi.org/10.1016/j.apgeochem.2019.04.008

Galamay, A. R., Karakaya, M. Ç., Bukowski, K., Karakaya, N., & Jaremchuk, Y. (2023). Geochemistry of brine and paleoclimate reconstruction during sedimentation of Messinian salt in the Tuz Gölü Basin (Türkiye): Insights from the study of fluid inclusions. Minerals, 13(2), 171. https://doi.org/10.3390/min13020171

Galamay, A. R., Meng, F., & Bukowski, K. (2014). Sulphur isotopes in anhydrite from Badenian (Middle Miocene) salts of the Hrynivka area (Ukrainian Carpathian Foredeep). Geological Quarterly, 58(3), 439–448. https://doi.org/10.7306/gq.1159

Garcia-Veigas, J., Orti, F., Rosell, L., Ayora, C., Rouchy, J.-M., & Lugli, S. (1995). The Messinian salt of the Mediterranean: geochemical study of the salt from the Central Sicily Basin and comparison with the Lorca Basin (Spain). Bulletin de la Societé géologique de France, 166(6), 699–710.

Görür, N., & Derman, A. S. (1978). Stratigraphic and tectonic analysis of the Tuz Gölü-Haymana Basin (Turkish Petroleum Corporation Report 1514). TPAO. Ankara, Turkey.

Görür, N., Okay, F. Y., Seymen, I., & Şengör, A. M. C. (1984). Paleotectonic evolution of the Tuzgölü basin complex, Central Turkey: Sedimentary record of a Neo-Tethyan closure. Geological Society, London, Special Publications, 17, 467–482. https://doi.org/10.1144/GSL.SP.1984.017.01.34

Gündoğan, I., & Helvaci, С. (1996). Geology, hydrochemistry, mineralogy and economic potential of the Bolluk lake (Cihanbeyli-Konya) and the adjacent area. Turkish Journal of Earth Sciences, 5(2), 91–104. https://doi.org/10.55730/1300-0985.1741

Hua, Z., Liu, C., Zhang, Y., & Dai, T. (2015). Characteristics and hydrogen–oxygen isotopic compositions of halite fluid inclusions in the Thakhek area, Laos, and the way of salt material supplie. Acta Geologica Sinica, 11, 2134–2140.

Karakaya, M. C., Bozdağ, A., Ercan, H. Ü., & Karakaya, N. (2020). The origin of Miocene evaporites in the Tuz Gölü basin (Central Anatolia, Turkey): Implications from strontium, sulfur and oxygen isotopic compositions of the Ca-Sulfate minerals. Applied Geochemistry, 120, 104682. https://doi.org/10.1016/j.apgeochem.2020.104682

Karakaya, M. Ç., Bozdağ, A., Ercan, H. Ü., Karakaya, N., & Delikan, A. (2019). Origin of Miocene halite from Tuz Gölü basin in Central Anatolia, Turkey: Evidences from the pure halite and fluid inclusion geochemistry. Journal of Geochemical Exploration, 202. https://doi.org/10.1016/j.gexplo.2019.03.004

Karakaya, M. Ç., Bozdağ, A., & Karakaya, N. (2021). Elemental and C, O and Mg isotope geochemistry of middle-late Miocene carbonates from the Tuz Gölü Basin (Central Anatolia, Turkey): Evidence for Mediterranean incursions. Journal of Asian Earth Sciences, 221, 104946. https://doi.org/10.1016/j.jseaes.2021.104946

Kovalevych, V. M., Jarmołowicz-Szulc, K., Peryt, T. M., & Poberegski, A. V. (1997). Messinian chevron halite from the Red Sea (DSDP Sites 225 and 227): fluid inclusion study. N. Jb. Mineral. Mh., 10, 433–450. https://doi.org/10.1127/njmm/1997/1997/433

Li, C., Li, В., & Li, Z. (1990). Census report of the potash deposit in Kunteyi, Lenghu Town, Qinghai Province. Delingha. The Qinghai Qiandam comprehensive geological survey unit. [in Chinese]

Li, J., Li, W., Miao, W., Tang, Q., Li, Y., Yuan, X., Hai, Q., Du, Y., & Zhang, X. (2022). Reconstruction of polyhalite ore-formed temperature from Late Middle Pleistocene brine temperature research in Kunteyi Playa, Western China. Geofluids, 255886. https://doi.org/10.1155/2022/6255886

Li, M., Fang, X., Galy, A., Wang, H., Song, X., & Wang, X. (2020). Hydrated sulfate minerals (bloedite and polyhalite): formation and paleoenvironmental implications. Carbonates and Evaporites, 35, 126. https://doi.org/10.1007/s13146-020-00660-y

Liu, C., Ma, L., Jiao, P., Sun, X., & Chen, Y. (2010). Chemical sedimentary sequence of Lop Nur salt lake in Xinjiang and its controlling factors. Mineral. Deposits, 29(4), 625–630.

Lowenstein, T. K., Li, J., & Brown, C. B. (1998). Paleotemperatures from fluid inclusions in halite: method verification and a 100,000 year paleotemperature record, Death Valley, CA. Chemical Geology, 150(3–4), 223–245. https://doi.org/10.1016/S0009-2541(98)00061-8

Lowenstein, T. K., Timofeeff, M. N., Brennan, S. T., Hardie, L. A., & Demicco, R. V. (2001). Oscillations in Phanerozoic seawater chemistry: evidence from fluid inclusions. Science, 294(5544), 1086–1088. https://doi.org/10.1126/science.1064280

McCaffrey, M. A., Lazar, B., & Holland, H. D. (1987). The evaporation path of seawater and the coprecipitation of Br⁻ and K⁺ with halite. Journal of Sedimentary Research, 57(5), 928–937. https://doi.org/10.1306/212F8CAB-2B24-11D7-8648000102C1865D

Palmer, M. R., Helvací, C., & Fallick, A. E. (2004). Sulphur, sulphate oxygen and strontium isotope composition of Cenozoic Turkish evaporites. Chemical Geology, 209(3–4), 341–356. https://doi.org/10.1016/j.chemgeo.2004.06.027

Şafak, Ü., Kelling, G., Gökçen, N. S., & Gürbüz, K. (2005). The mid-Cenozoic succession and evolution of the Mut basin, southern Turkey, and its regional significance. Sedimentary Geology, 173(1–4), 121–150. https://doi.org/10.1016/j.sedgeo.2004.03.012

Timofeeﬀ, M. N., Lowenstein, T. K., Martins da Silva, M. A., & Harris, N. B. (2006). Secular variation in the major-ion chemistry of seawater: Evidence from ﬂuid inclusions in Cretaceous halites. Geochimica et Cosmochimica Acta, 70(8), 1977–1994. https://doi.org/10.1016/j.gca.2006.01.020

Wang, M., Yang, Z., Liu, C., Xie, Z., Jiao, P., & Li, C. (1997). Potash deposits and their exploitation prospects of saline lakes of the north Qaidam Basin. Beijing: Geological Publishing House. [in Chinese]

Wei, X., Shao, C., Wang, M., Zhao, D., Cai, K., Jiang, J., He, G. & Hu, W. (1993). Material constituents, depositional features and formation conditions of potassium-rich Salt Lakes in western Qaidam Basin. Beijing: Geological Publishing House.

Xu, Y., Cao, Y., & Liu, C. (2021). Whether the Middle Eocene salt-forming brine in the Kuqa Basin reached the potash-forming stage: Quantitative evidence from halite fluid inclusions. Geofluids, 5574772. https://doi.org/10.1155/2021/5574772

Zhang, X., Fan, Q., Li, Q., Du, Y., Qin, Z., Wei, H., & Shan, F. (2019). The source, distribution, and sedimentary pattern of K-rich brines in the Qaidam Basin, Western China. Minerals, 9(11), 655. https://doi.org/10.3390/min9110655

Zhang, Y., & Xuan, Z. (1996). Economic evaluation of potassium and magnesium solid deposit in Kunteyi and Mahai Salt Lake of Qinghai Province. Journal of Salt Lake Science, 4(1), 36–45. [in Chinese]

Zhou, J., Gong, D., & Li, M. (2015). The characteristic of evaporite, migration of salt basins and its tectonic control in Triassic Sichuan Basin. Acta Geologica Sinica, 11, 1945–1952.

Zimmermann, H. (2000). Tertiary seawater chemistry – implications from primary fluid inclusions in marine halite. American Journal of Science, 300(10), 723–767. https://doi.org/10.2475/ajs.300.10.723

Надійшла до редакції: 21.01.2026 р.
Прийнята до друку: 23.02.2026 р.
Опублікована: 21.04.2026 р.

Опубліковано Квітень 2026Квітень 2026 від GGCMJournal

ВІДОМИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІНЕРАЛОГ-ТЕРМОБАРОГЕОХІМІК ЗЕНОН ІВАНОВИЧ КОВАЛИШИН (до 90-річчя від уродин)

Головна > Архів > № 1 (201) 2026 > 90–98

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1 (201) 2026, 90–98

ISSN 0869-0774 (Print), ISSN 2786-8621 (Online)

https://doi.org/10.15407/ggcm2026.201.090

Ігор НАУМКО
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна

e-mail: naumko@ukr.net, https://orcid.org/0000-0003-3735-047X

Анотація

Обговорено життєвий шлях і творчі здобутки знаного українського ученого в галузі мінералогії і термобарогеохімії, авторитетного дослідника процесів природного мінералоутворення – Зенона Івановича Ковалишина (28.02.1936–23.07.2006), кандидата геолого-мінералогічних наук, старшого наукового співробітника відділу геохімії глибинних флюїдів та директора Дослідного підприємства Інституту геології і геохімії горючих копалин НАН України. Широкий діапазон його дослідницьких розвідок охоплював родовища корисних копалин різноманітного генетичного типу в різних регіонах України (Український щит, Закарпаття, Дніпровсько-Донецька западина) та колишнього Радянського Союзу. Виконані вченим прецизійні дослідження складу летких компонентів флюїдних включень у мінералах стали основою для з’ясування геохімічних і термобаричних особливостей процесів ендогенного мінералогенезу та вагомим внеском у розвиток термобарогеохімії – фундаментальної науки про включення в мінералах. У творчому доробку Зенона Ковалишина близько 120 наукових праць, зокрема трьох монографій. Він – автор і співавтор понад 20 науково-дослідних і науково-виробничих звітів, трьох нових методик пошуків та оцінки мінеральної сировини. Учений здобув заслужений авторитет і визнання геологічної спільноти України, близького й далекого зарубіжжя, гідно представляв українську науку на міжнародних, всесоюзних і вітчизняних форумах. Багатолітній працівник Інституту – незмінного місця праці – Зенон Ковалишин гідно пройшов шлях від інженера до старшого наукового співробітника, кандидата геолого-мінералогічних наук і несподівано та передчасно відійшов у засвіти 23 липня 2006 р. Місцем його вічного спочинку став Янівський цвинтар. Світлу пам’ять про ученого, неординарну особистість, щиросердну й чуйну людину збережемо назавжди!

Повний текст

Ключові слова

геологія, мінералогія, термобарогеохімія, Зенон Ковалишин, кандидат геолого-мінералогічних наук, старший науковий співробітник, 90 років

Використані літературні джерела

Калюжний, В. А. (Ред.). (1971). Мінералоутворюючі флюїди та парагенезиси мінералів пегматитів заноришевого типу України (рідкі включення, термобарометрія, геохімія). Київ: Наукова думка.

Ковалишин, З. И. (1969). Геохимические исследования газов глубинного происхождения по включениям в минералах [Автореф. дис. канд. геол.-мин. наук]. Львов.

Ковалишин, З. И. (1978). Содержание углекислоты в газовой фазе, как индикатор физико-химических условий минералообразования занорышевых пегматитов Волыни. В Углерод и его соединения в эндогенных процессах минералообразования (по данным изучения флюидных включений в минералах) (с. 78–82). Киев: Наукова думка.

Ковалишин, З. И., & Братусь, М. Д. (1984). Флюидный режим гидротермальных процессов Закарпатья. Киев: Наукова думка.

Ковалишин, З. И., & Данилович, Л. Г. (1982). О составе глубинных флюидов вулканических образований Закарпатского прогиба. Геология и геохимия горючих ископаемых, 58, 39–44.

Ковалишин, З. И., & Мамчур, Г. П. (1990). Изотопный состав углерода углекислого газа и метана минералообразующих флюидов. Геохимия, 12, 1778–1782.

Ковалишин, З. І., Наумко, І. М., & Ковалевич, В. М. (1999). Методика експресного визначення калію в мінералотворних флюїдах для розбракування збагачених золотом і безрудних утворень. В Наукові основи прогнозування, пошуків та оцінки родовищ золота: матеріали міжнародної наукової конференції (Львів, 27–30 вересня 1999 р.) (с. 65–66). Львів: Видавничий центр ЛДУ імені Івана Франка.

Колодій, В. В. (Ред.). (2004). Карпатська нафтогазоносна провінція. Львів; Київ: Український видавничий центр.

Матковський, О., Наумко, І., Павлунь, М., & Сливко, Є. (2021). Термобарогеохімія в Україні. Львів: Простір-М.

Назаревич, А. В., Назаревич, Л. Є., & Ковалишин, З. І. (2001). Природа підзони знижених швидкостей у «гранітах» кори Закарпаття та її перспективні ресурси. Вісник Львівського університету. Серія геологічна, 15, 119–125.

Наумко, І., Калюжний, В., Братусь, М., Зінчук, І., Ковалишин, З., Матвієнко, О., Редько, Л., & Сворень, Й. (2000). Учення про мінералотворні флюїди: пріоритетні завдання розвитку на сучасному етапі. Мінералогічний збірник, 50(2), 22–30.

Наумко, І., Ковалишин, З., & Матвіїшин, З. (2003). Типоморфні ознаки флюїдних включень золотовмісних парагенезисів рудоносних штокверкових тіл Берегівського рудного поля (Закарпаття). Мінералогічний збірник, 53(1–2), 70–78.

Наумко, І., Ковалишин, З., Сава, H., Братусь, М., Шашорін, Ю., & Сахно, Б. (2007). Термометрична і геохемічна характеристика флюїдів мінералоутворювального середовища кварцово-жильних рудопроявів південної частини Кіровоградського блоку Українського щита. Праці Наукового товариства імені Шевченка. Геологія, 19, 136–146.

Kovalishin, Z., Kalyuzhnyi, V., & Naumko, I. (2000). Physico-chemical state of mineral-forming fluid during crystallization of the Volhyn chamber pegmatites, Ukraine. Archiwum mineralogiczne. A journal of geochemistry, mineralogy and petrology, 53(1–2), 133–136.

Kovalishin, Z., Naumko, I., & Shkljanka, V. (2001). Gold-bearing manifestations of the Vyshkovo ore field (Transcarpathia, Ukraine). Biuletyn Państwowego Institutu Geologicznego, 396, 85–86.

Kovalyshyn, Z. I., & Naumko, I. M. (1999). Evolution of gaseous components of fluid inclusions in magmatic and postmagmatic rocks of Ukraine. In Terra Nostra, 99/6: European Current Research on Fluid Inclusions ECROFI XV: Abstracts and program (Potsdam, June, 21–24, 1999) (pp. 177–178). Potsdam.

Naumko, I. M., Kovalyshyn, Z. I., Svoren’, J. M., Sakhno, B. E., & Telepko, L. F. (1999). Towards forming conditions of veinlet mineralization in sedimentary oil- and gas-bearing layers of Carpathian region (obtained by data of fluid inclusions research). Геологія і геохімія горючих копалин, 3(108), 83–91.

Svoren’, J. M., Naumko, I. M., Kovalyshyn, Z. I., Bratus’, M. D., & Davydenko, M. M. (1999). New technology of local forecast of enriched areas of gold ore fields. В Наукові основи прогнозування, пошуків та оцінки родовищ золота: матеріали міжнародної наукової конференції (Львів, 27–30 вересня 1999 р.) (с. 121–125). Львів: Видавничий центр ЛДУ імені Івана Франка.

Надійшла до редакції: 12.01.2026 р.
Прийнята до друку: 21.01.2026 р.
Опублікована: 21.04.2026 р.

Опубліковано Грудень 2025Лютий 2026 від GGCMJournal

ДО 90-ЛІТНЬОГО ЮВІЛЕЮ ПЕТРА МИХАЙЛОВИЧА БІЛОНІЖКИ

Головна > Архів > № 3–4 (199–200) 2025 > 82–90

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3–4 (199–200) 2025, 82–90

https://doi.org/10.15407/ggcm2025.199-200.082

Ігор НАУМКО, Андрій ПОБЕРЕЖСЬКИЙ, Наталія БАЦЕВИЧ, Галина ЗАНКОВИЧ
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: naumko@ukr.net; andriy.poberezhskyy@gmail.com; natalja_bats@ukr.net; zankovuch@gmail.com

Анотація

Висвітлено сторінки життя та науково-просвітницької діяльності Петра Михайловича Білоніжки – знаного українського вченого, геолога-мінералога і педагога, кандидата геолого-мінералогічних наук, доцента кафедри мінералогії Львівського національного університету імені Івана Франка, дійсного члена Наукового товариства імені Шевченка, почесного члена Українського мінералогічного товариства, популяризатора науки, знавця та пропагандиста національної історії України, активного громадського діяча.

Наукові інтереси ювіляра охоплюють широке коло питань геології і мінералогії, термінології в мінералогії і геохімії, історії науки, підготовки спеціалістів у галузі наук про Землю, які викладено в близько 400 друкованих наукових працях: монографіях, навчальних посібниках, довідково-інформаційних та літературно-публіцистичних виданнях, статтях у наукових фахових виданнях України та інших держав, науково-дослідних проєктах, доповідях на Міжнародних і Всеукраїнських нарадах. Як педагог, він уміло передавав набутий педагогічний і методичний досвід, викладаючи і розробивши програми і методичні вказівки з багатопрофільних дисциплін. Результати ґрунтовних наукових розвідок Петра Білоніжки стали підставою для обрання його дійсним членом НТШ і почесним членом УМТ, удостоєння медалями, почесними грамотами, грамотами й подяками. Плідною виявилася творча співдружність ученого й педагога з Інститутом геології і геохімії горючих копалин НАН України, який став першим місцем його праці. Він є співавтором монографій, статей, матеріалів і тез доповідей з працівниками Інституту, офіційним опонентом кандидатських дисертацій численних працівників нашого Інституту. Багатолітній працівник геологічного факультету, Петро Білоніжка гідно пройшов шлях від студента до викладача й науковця, аж до виходу на заслужений відпочинок. Попри поважний вік, ветеран не припиняє творчої праці. З Роси та Води Вам, дорогий Петре Михайловичу, на Многії і Благії Літа у здоров’ї й гаpаздaх у мирній нескореній Україні! Нехай щастить!

Повний текст

Ключові слова

геологія, мінералогія, Петро Білоніжка, доцент, кандидат геолого-мінералогічних наук, учений, педагог, ювілей, 90 років

Використані літературні джерела

Білоніжка, П. (2017а). Геохімічні закономірності формування родовищ калійних солей Передкарпаття. Львів: ЛНУ імені Івана Франка.

Білоніжка, П. (2017b). Нариси з мінералогії Гірського Криму (межиріччя Бодраку і Качі). Львів: ЛНУ імені Івана Франка.

Білоніжка, П. (2018). Геохімія біосфери. Львів: ЛНУ імені Івана Франка.

Білоніжка, П. (2019). Геохімія ізотопів: навч. посібник. Львів: ЛНУ імені Івана Франка.

Білоніжка, П. (2020). Ноосфера та проблеми її розвитку. Львів: ЛНУ імені Івана Франка.

Білоніжка, П. (2025). Вода в неживій і живій природі. Львів: Простір-М.

Білоніжка, П., Матковський, О., Наумко, І., & Сливко, Є. (2019). Ангеліна Андріївна Ясинська. Львів: ЛНУ імені Івана Франка.

Білоніжка, П., Матковський, О., Павлунь, М., & Сливко, Є. (2008). Геологічний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка (1945–2005): довідково-інформаційне видання. Львів: Видавничий центр Львівського національного університету.

Білоніжка, П., Матковський, О., Павлунь, М., & Сливко, Є. (2010). Геологічний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка (1945–2010): довідково-інформаційне видання (Видання друге, перероблене і доповнене). Львів: Видавничий центр Львівського національного університету.

Кушнір, Р., & Наумко, І. (2025). Наші славні НТШівські ювіляри. Петро Білоніжка. Вісник НТШ, 72, 106–137.

Матковський, О. І., Білоніжка, П. М., Бойко, Г. Ю., Возняк, Д. К., Галабурда, Ю. А., Гринів, С. П., Діденко, О. В., Дудок, І. В., Ковалевич, В. М., Кульчицька, Г. О., Скакун, Л. З., Сребродольський, Б. І., Хмелівський, В. О., Петриченко, О. Й., Побережський, А. В., Сеньковський, А. Ю., Данилович, Ю. Р., Ремешило, Б. Г., Балабаєва, С. Л., & Бірук, С. В. (2003). Мінерали Українських Карпат. Борати, арсенати, фосфати, молібдати, сульфати, карбонати, органічні мінерали і мінералоїди (О. І. Матковський, гол. ред.). Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка.

Матковський, О., Білоніжка, П., Возняк, Д., Дяків, В., Ковальчук, М., Наумко, І., Попп, І., Семененко, В., Скакун, Л., Сливко, Є., Словотенко, Н., Степанов, В., Ціхонь, С., & Кріль, С. (2014). Мінерали Українських Карпат. Процеси мінералоутворення (О. Матковський, ред.). Львів: ЛНУ імені Івана Франка.

Матковський, О., Білоніжка, П., & Павлишин, В. (2005). Академік Євген Лазаренко. Нарис про життєвий і творчий шлях, спогади, фотоальбом (І. Вакарчук, відп. ред.). Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка.

Матковський, О., Білоніжка, П., & Павлишин, В. (2012). Євген Лазаренко – видатна постать ХХ століття (І. Вакарчук, відп. ред.). Львів: ЛНУ імені Івана Франка.

Матковський, О., Білоніжка, П., Скакун, Л., & Сливко, Є. (2004). Кафедра мінералогії Львівського національного університету імені Івана Франка (1864–2004): довідково-інформаційне видання. Львів: Видавничий центр Львівського національного університету.

Матковський, О., Квасниця, В., Наумко, І., Білоніжка, П., Гречановська, О., Квасниця, І., Мельников, В., Попп, І., Скакун, Л., Сливко, Є., Словотенко, Н., Бондар, Р., Манчур, Б., Матвіїшин, З., & Шемякіна, Т. (2011). Мінерали Українських Карпат. Силікати (О. Матковський, ред.). Львів: ЛНУ імені Івана Франка.

Опубліковано Грудень 2025Лютий 2026 від GGCMJournal

ПРОФЕСОР ТАДЕУШ МАРЕК ПЕРИТ (до 75-річчя від уродин)

Головна > Архів > № 3–4 (199–200) 2025 > 73–81

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3–4 (199–200) 2025, 73–81

https://doi.org/10.15407/ggcm2025.199-200.073

Андрій ПОБЕРЕЖСЬКИЙ, Ігор НАУМКО
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: andriy.poberezhskyy@gmail.com; naumko@ukr.net

Анотація

Стисло схарактеризовано життєвий і творчий шлях професора Тадеуша Марека Перита, видатного польського вченого, багаторічного директора Державного геологічного інституту Польщі, члена-кореспондента Польської академії мистецтв та наук, іноземного члена Національної академії наук України. Наукові інтереси доктора габілітованого Тадеуша Перита охоплюють широке коло фундаментальних проблем седиментології, літології, геохімії, біо- та літостратиграфії, геодинаміки фанерозою як основи пошуків і розвідки покладів нафти та газу, міді, солей, гіпсу, сірки, інших корисних копалин, які ним висвітлено в понад 300 наукових працях, головно в наукометричних базах даних Web of Science і Scopus, загальне число цитувань у яких перевищує 5760. Професор Тадеуш Марек Перит добре відомий активною міжнародною науковою й організаційною діяльністю. Він багато зробив для розвитку польських періодичних геологічних видань, громадських організацій і наукових товариств. Серед численних нагород видатного геолога і науковця є й нагороди на державному рівні, зокрема орден Відродження Польщі. Професор Тадеуш Марек Перит доклав і докладає значних зусиль для розвитку наукового співробітництва польських і українських геологів як організатор виконання українсько-польських проєктів, стажування українських науковців у Польщі, підготовки спільних публікацій, конференцій. Особливо плідною виявилася творча співдружність ученого з Інститутом геології і геохімії горючих копалин НАН України, насамперед з відділом геохімії осадових товщ нафтогазоносних провінцій, та його праця у складі редакційної колегії наукового журналу «Геологія і геохімія горючих копалин». Великий друг України, ювіляр беззастережно підтримав нашу державу в перші дні повномасштабного вторгнення Росії і надалі сприяє стабілізації польсько-українських наукових контактів, які ускладнилися через російсько-українську війну, і ми висловлюємо йому щиру вдячність за слова і дієвість підтримки. «Многая і Благая Літа!» «Sto lat, sto lat! Niech żyje, żyje nam! Sto lat, sto lat! Niech żyje, żyje nam! Jeszcze raz, jeszcze raz, niech żyje, żyje nam! Niech żyje nam!»

Повний текст

Ключові слова

геологія, Тадеуш Марек Перит, професор, доктор габілітований, член-кореспондент Польської академії мистецтв та наук, іноземний член НАН України, ювілей, 75 років

Використані літературні джерела

Перит, Т. М., Побережський, А. В., Ясьоновський, М., Петриченко, О. Й., Лизун, С. О., & Турчинов, І. І. (2004). Кореляція баденських сульфатних відкладів Наддністров’я. Геологія і геохімія горючих копалин, 1, 56–69.

Петриченко, О. Й. (1995). Міжнародний симпозіум «Міоценові евапорити Центрального Паратетису: фації, корисні копалин, проблеми екології». Геологія і геохімія горючих копалин, 1–2(90–91), 119–120.

Петриченко, О. Й., Перит, Т. М., & Ковалевич, В. М. (2001). Вплив хімічного складу і мінералізації морських вод на інтенсивність нагромадження бітумінозних і фосфатоносних осадків в епіконтинентальних басейнах фанерозою. Геологія і геохімія горючих копалин, 2, 75–89.

Петриченко, О. Й., Перит, Т. М., & Побережський, А. В. (1996). Інформативність результатів досліджень мікроорганізмів у кристалах гіпсу Передкарпатського прогину. Доповіді НАН України, 12, 130–134.

García-Veigas, J., Cendón, D. I., Pueyo, J. J., & Peryt, T. M. (2011). Zechstein saline brines in Poland, evidence of overturned anoxic ocean during the Late Permian mass extinction event. Chemical Geology, 290(3–4), 189–201. https://doi.org/10.1016/j.chemgeo.2011.09.016

Kiersnowski, H., Paul, J., Peryt, T., & Smith, D. (1995). Facies, paleogeography, and sedimentary history of the Southern Permian Basin in Europe. In P. A. Scholle, T. M. Peryt, D. S. Ulmer-Scholle (Eds.), The Permian of Northern Pangea: Vol. 2. Sedimentary Basins and Economic Resources (pp. 119–136). Berlin; Heidelberg: Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-642-78590-0_7

Kiersnowski, H., Peryt, T. M., Buniak, A., & Mikołajewski, Z. (2010). From the intra-desert ridges to the marine carbonate island chain: middle to late Permian (Upper Rotliegend–Lower Zechstein) of the Wolsztyn–Pogorzela high, west Poland. Geological Journal, 45(2–3), 319–335. https://doi.org/10.1002/gj.1189

Kovalevich, V. M., Peryt, T. M., & Petrichenko, O. I. (1998). Secular variation in seawater chemistry during the Phanerozoic as indicated by brine inclusions in halite. Journal of Geology, 106(6), 695–712. https://doi.org/10.1086/516054

Kovalevych, V. M., Marshall, T., Peryt, T. M., Petrychenko, O. Y., & Zhukova, S. A. (2006). Chemical composition of seawater in Neoproterozoic: Results of fluid inclusion study of halite from Salt Range (Pakistan) and Amadeus Basin (Australia). Precambrian Research, 144, 39–51. https://doi.org/10.1016/j.precamres.2005.10.004

Oszczypko, N., Krzywiec, P., Popadyuk, I., & Peryt, T. (2006). Carpathian Foredeep Basin (Poland and Ukraine): its sedimentary, structural, and geodynamic evolution. In J. Golonka, F. J. Picha (Eds.), The Carpathians and Their Foreland: Geology and Hydrocarbon Resources: AAPG Memoir, 84, 293–350. https://doi.org/10.1306/985612M843072

Peryt, T. M. (Ed.). (1983). Coated Grains. Berlin: Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-642-68869-0

Peryt, T. M. (1984). Sedimentation and early diagenesis of the Zechstein Limestone in western Poland. Prace Instytutu Geologicznego, 109, 1–80.

Peryt, T. M. (1996). Sedimentology of Badenian (middle Miocene) gypsum in eastern Galicia, Podolia and Bukovina (West Ukraine). Sedimentology, 43(3), 571–588. https://doi.org/10.1046/j.1365-3091.1996.d01-26.x

Peryt, T. M. (2001). Gypsum facies transitions in basin-marginal evaporites: middle Miocene (Badenian) of west Ukraine. Sedimentology, 48(5), 1103–1119. https://doi.org/10.1046/j.1365-3091.2001.00410.x

Peryt, T. M. (2006). The beginning, development and termination of the Middle Miocene Badenian salinity crisis in Central Para-tethys. Sedimentary Geology, 188–189, 379–396. https://doi.org/10.1016/j.sedgeo.2006.03.014

Peryt, T. M. (2018a). Audiatur et altera pars: on the issue of the execution of geological survey tasks – polemics. Przegląd Geologiczny, 66(10), 624–628.

Peryt, T. M. (2018b). Science and the national geological survey. Przegląd Geologiczny, 66(8), 475–476.

Peryt, T. M. (2019). Polish Geological Institute as the national geological survey – hundred years at the service for Poland. Przegląd Geologiczny, 67(7), 519–534.

Peryt, T. M., Geluk, M. C., Mathiesen, A., Paul, J., & Smith, K. (2010). Zechstein. In Petroleum geological atlas of the Southern Permian Basin area (pp. 123–147).

Peryt, T., & Gluszyński, A. (2020). Science in the national geological survey. Przegląd Geologiczny, 68(5), 312–318.

Peryt, T. M., Hałas, S., & Hryniv, S. P. (2010). Sulphur and oxygen isotope signatures of late Permian Zechstein anhydrites, West Poland: seawater evolution and diagenetic constraints. Geological Quarterly, 54(4), 387–400.

Peryt, T. M., & Kasprzyk, A. (1992). Earthquake-induced resedimentation in the Badenian (Middle Miocene) gypsum of southern Poland. Sedimentology, 39(2), 235–249. https://doi.org/10.1111/j.1365-3091.1992.tb01036.x

Peryt, T. M., & Kovalevich, V. M. (1997). Association of redeposited salt breccias and potash evaporites in the Lower Miocene of Stebnyk (Carpathian Foredeep, West Ukraine). Journal of Sedimentary Research, 67(5), 913–922. https://doi.org/10.1306/D4268676-2B26-11D7-8648000102C1865D

Peryt, T. M., Peryt, D., Jasionowski, M., Poberezhsky, A. V., & Durakiewicz, T. (2004). Post-evaporitic restricted deposition in the Middle Miocene Chokrakian-Karaganian of East Crimea (Ukraine). Sedimentary Geology, 170(1–2), 21–36. https://doi.org/10.1016/j.sedgeo.2004.04.003

Peryt, T. M., Poberezskі, A. W., Jasionowski, M., Petrіchenko, O. І., Peryt, D., & Ryka, W. (1994). Facje gypsów badeńskich Ponidzia i Naddniestrza. Przegląd Geologiczny, 42(9), 771–776.

Peryt, T. M., Raczyński, P., Peryt, D., & Chłódek, K. (2012). Upper Permian reef complex in the basinal facies of the Zechstein Limestone (Ca1), western Poland. Geological Journal, 47(5), 537–552. https://doi.org/10.1002/gj.2440

Petrychenko, O. Y., & Peryt, T. M. (2004). Geochemical conditions of deposition in the Upper Devonian Prypiac’ and Dnipro-Donets evaporite basins (Belarus and Ukraine). Journal of Geology, 112, 577–592. https://doi.org/10.1086/422667

Rosell, L., Orti, F., Kasprzyk, A., Playa, E., & Peryt, T. M. (1998). Strontium geochemistry of Miocene primary gypsum: Messinian of southeastern Spain and Sicily and Badenian of Poland. Journal of Sedimentary Research, 68(1), 63–79. https://doi.org/10.2110/jsr.68.63

Scholle, P. A., Peryt, T. M., & Ulmer-Scholle, D. S. (Eds.). (1995). The Permian of Northern Pangea. Berlin; Heidelberg: Springer.

Wołkowicz, S., & Peryt, T. M. (2019). One hundred years of the Polish Geological Institute – an outline of the material history. Przegląd Geologiczny, 67(7), 507–518.

Опубліковано Грудень 2025Лютий 2026 від GGCMJournal

ОЦІНКА ЕКОЛОГО-ГЕОХІМІЧНОГО СТАНУ ҐРУНТОВИХ ВОД БОРИСЛАВСЬКО-ПОКУТСЬКОЇ ЗОНИ ПЕРЕДКАРПАТСЬКОГО ПРОГИНУ

Головна > Архів > № 3–4 (199–200) 2025 > 58–72

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3–4 (199–200) 2025, 58–72

https://doi.org/10.15407/ggcm2025.199-200.058

Ольга ТЕЛЕГУЗ, Галина МЕДВІДЬ, Василь ГАРАСИМЧУК
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: olga_teleguz@ukr.net

Анотація

Представлено результати аналітичних визначень 35 проб вод із неглибоких колодязів і свердловин, які населення використовує для господарсько-питних потреб. Встановлено, що склад досліджуваних вод змінюється від гідрокарбонатних кальцієвих до хлоридних кальцієво-натрієвих. Статистичний аналіз даних вмісту макроелементів у ґрунтових водах показав аномальний характер варіювання для концентрацій хлору, вмісту натрію і калію, мінералізації і магнію. З’ясовано, що основними процесами, які впливають на геохімічний склад ґрунтових вод є взаємодія вода–порода, антропогенний вплив та випаровування. Встановлено перевищення нормативів санітарно-хімічних показників безпечності та якості питної води за загальною жорсткістю, перманганатною окиснюваністю, вмістом хлоридів, загальним вмістом солей і нітратів. Невідповідність нормативів фізіологічної повноцінності мінерального складу питної води фіксується за вмістом кальцію, калію, натрію, загальним вмістом солей, загальною жорсткістю, лужністю і за вмістом магнію, що робить їх обмежено придатними до споживання людиною. У більшості проб відхилення від нормативних величин для досліджуваних показників не спостерігається.

Повний текст

Ключові слова

ґрунтові води, макрокомпонентний склад, еколого-геохімічні показники, якість вод, нафтогазоносний район

Використані літературні джерела

Гарасимчук, В., Паньків, Р., & Камінецька, Б. (2013). Гідродинамічне моделювання та оцінка еколого-геохімічних характеристик ґрунтових вод сільської місцевості (на прикладі с. Новосілка Львівської області). Геологія і геохімія горючих копалин, 1–2, 78–87. http://nbuv.gov.ua/UJRN/giggk_2013_1-2_10

Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною (ДСанПіН 2.2.4-171-10). (2010). Київ. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0452-10#Text

Директива Європейського Парламенту і Ради 2000/60/ЄС «Про встановлення рамок заходів Співтовариства в галузі водної політики». (2000). Взято 30.10.2025 з https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_962#Text

Іванюта, М. М. (Ред.). (1998). Атлас родовищ нафти і газу України: Т. 4. Західний нафтогазоносний регіон. Львів: Центр Європи.

Кость, М., Медвідь, Г., Гарасимчук, В., Телегуз, О., Сахнюк, І., & Майкут, О. (2020). Геохімічна характеристика річкових та ґрунтових вод (Зовнішня зона Передкарпатського прогину). Геологія і геохімія горючих копалин, 1(182), 76–87. https://doi.org/10.15407/ggcm2020.01.076

Лютий, Г. Г., Люта, Н. Г., & Саніна, І. В. (2021). Оцінка змін якості підземних вод водоносних горизонтів Дніпровсько-Донецького артезіанського басейну. Мінеральні ресурси України, 3, 20–23. https://doi.org/10.31996/mru.2021.3.20-23

Медвідь, Г. Б., Кость, М. В., Телегуз, О. В., Сахнюк, І. І., & Кальмук, С. Д. (2023). Особливості формування геохімічного складу ґрунтових вод в межах північно-західної частини Бориславсько-Покутського нафтогазоносного району. У Надрокористування в Україні. Перспективи інвестування (с. 489–493). Київ: ДКЗ. https://conf.dkz.gov.ua/files/2023_materials_net.pdf

Мелконян, Д. В., Черкез, Є. А., & Тюремина, В. Г. (2021). Eколого-геохімічна характеристика ґрунтових вод межиріччя Південний Буг – Синюха. Вісник Одеського національного університету. Географічні та геологічні науки, 26(1(38), 149–168. https://doi.org/10.18524/2303-9914.2021.1(38).234688

Павлюк, В. (2010). Вплив геологічних факторів на екзогенні процеси міоценових соленосних відкладів Українського Передкарпаття. Геологія і геохімія горючих копалин, 2(151), 89–104.

Паньків, Р. П., Кость, М. В., Сахнюк, І. І., Майкут, О. М., Мандзя, О. Б., Навроцька, І. П., & Козак, Р. П. (2016). Геохімічні особливості ґрунтових вод в межах території Львівського прогину. Вода і водоочисні технології. Науково-технічні вісті, 1, 23–30. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vvt_2016_1_5

Про охорону навколишнього природного середовища (Закон України № 1268–XII). (1991). Відомості Верховної Ради України, 41, 546. Взято 30.10.2025 з https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text

Про питну воду та питне водопостачання (Закон України № 2887–IX). (2002). Відомості Верховної Ради України, 16, 112. Взято 30.10.2025 з https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2918-14#Text

Романюк, О. І., & Шевчик, Л. З. (2013). Комплексний екологічний моніторинг нафтозабруднених територій на прикладі м. Борислава. Вісник Вінницького політехнічного інституту, 5, 19–22.

Скрипник, В. С. (2010). Cистема екологічного моніторингу та заходи стабілізації стану довкілля Надвірнянського нафтогазопромислового району. Екологічна безпека та збалансоване ресурсокористування, 1, 16–26.

Трапезнікова, Л. В., Монич, І. І., & Хрипта, Ю. В. (2013). Екологічний стан поверхневих та ґрунтових вод басейну р. Іршава. Науковий вісник Ужгородського університету. Хімія, 1(29), 87–93.

Чушкіна, І. В., Максимова, Н. М., & Бордальова, А. Ю. (2020). Оцінка відповідності якості водних ресурсів с. Мала Белозірка вимогам стандартів. Збірник наукових праць ΛΌГOΣ, 79–83. https://doi.org/10.36074/11.12.2020.v2.23

Aghazadeh, N., Chitsazan, M., & Golestan, Y. (2017). Hydrochemistry and quality assessment of groundwater in the Ardabil area, Iran. Applied Water Science, 7, 3599–3616. https://doi.org/10.1007/s13201-016-0498-9

El-Wahed, M. A., El-Horiny, M. M., Ashmawy, M., & El Kereem, S. A. (2022). Multivariate statistical analysis and structural sovereignty for geochemical assessment and groundwater Prevalence in Bahariya Oasis, Western Desert, Egypt. Sustainability, 14(12), 6962. https://doi.org/10.3390/su14126962

Gibbs, R. J. (1970). Mechanisms controlling world water chemistry. Science, 170(3962), 1088–1090. https://doi.org/10.1126/science.170.3962.1088

Li, X., Wu, H., Qian, H., & Gao, Y. (2018). Groundwater chemistry regulated by hydrochemical processes and geological structures: A case study in Tongchuan, China. Water, 10(3), 338. https://doi.org/10.3390/w10030338

Marandi, A., & Shand, P. (2018). Groundwater chemistry and the Gibbs Diagram. Applied Geochemistry, 97, 209–212. https://doi.org/10.1016/j.apgeochem.2018.07.009

Musa, A., Oluwafemi, A., Changlai, X., & Xuijuan, L. (2019). Hydrogeochemistry of groundwater from Kazaure Area, NW Nigeria using multivariate statistics. E3S Web of Conferences, 98, 07001. https://doi.org/10.1051/e3sconf/20199807001

Piper, A. M. (1944). A graphic procedure in the geochemical interpretation of water-analyses. Trans. Am. Geophys. Union, 25(6), 914–928. https://doi.org/10.1029/TR025i006p00914

Ravikumar, P., Somashekar, R. K., & Prakash, K. L. (2015). A comparative study on usage of Durov and Piper diagrams to interpret hydrochemical processes in groundwater from SRLIS river basin, Karnataka, India. Elixir Earth Sci., 80, 31073–31077. https://www.researchgate.net/publication/273886861

Sajil Kumar, P. J. (2013). Interpretation of groundwater chemistry using Piper and Chadha’s diagrams: a comparative study from Perambalur Taluk. Elixir Geoscience, 54, 12208–12211. https://www.researchgate.net/publication/234128522

Sun, Q., Yang, K., Li, C., Li, C., Ling, X., & Yang, D. (2024). Analysis on the chemical characteristics and genesis of drinking groundwater in rural areas of Suihua City, Northeast China. Environmental Forensics, 25(6), 614–625. https://doi.org/10.1080/15275922.2023.2297871

Toteva, А., & Shanov, S. (2021). Chemical composition of groundwater in the zone of slow water exchange of the Upper Pontian aquifer, Northwestern Bulgaria. Engineering Geology and Hydrogeology, 35, 23–30. https://doi.org/10.52321/igh.35.1.23

Varol, S., & Davraz, A. (2016). Evaluation of potential human health risk and investigation of drinking water quality in Isparta city center (Turkey). Journal of Water and Health, 14(3), 471–488. https://doi.org/10.2166/wh.2015.187

Xiao, Y., Gu, X., Yin, S., Pan, X., Shao, J., & Cui, Y. (2017). Investigation of geochemical characteristics and controlling processes of groundwater in a typical long-term reclaimed water use area. Water, 9(10), 800. https://doi.org/10.3390/w9100800

Опубліковано Грудень 2025Лютий 2026 від GGCMJournal

ОЦІНКА САНІТАРНО-ХІМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ДЖЕРЕЛЬНИХ ВОД МІСТА ЛЬВОВА ТА ЙОГО ОКОЛИЦЬ

Головна > Архів > № 3–4 (199–200) 2025 > 44–57

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3–4 (199–200) 2025, 44–57

https://doi.org/10.15407/ggcm2025.199-200.044

Соломія КАЛЬМУК, Галина МЕДВІДЬ, Василь ГАРАСИМЧУК, Ольга ТЕЛЕГУЗ, Ірина САХНЮК, Орися МАЙКУТ
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: solomiya.kalmuk@gmail.com

Анотація

Досліджено й оцінено санітарно-хімічні показники та якість вод із п’ятнадцяти джерел, розташованих у межах міста Львова. Води всіх джерел (окрім одного) є прісними та гідрокарбонатними кальцієвими за складом. Лише джерело в Білогорщі є нетиповим – вода слабкомінералізована (1544,5 мг/дм³), сульфатного кальцієвого складу. Більшість досліджених вод є дуже жорсткими, що зумовлено перевищенням вмісту іонів кальцію в переважній більшості проб. Вода з джерела «Спартак» – помірно жорстка. У шести джерелах спостерігається перевищення гранично-допустимої концентрації (ГДК) з твердості води. Вміст нітритів та амонію не виявлений у жодній пробі води. У джерелах Високий замок та «Зелене око» зафіксовано перевищення ГДК по нітратах, концентрація сульфатів у джерелі в Білогорщі в 1,5 раза вище норми. Встановлено, що лише вода із джерел у Брюховичах (вул. Січових Стрільців, 17) і «Спартак» (вул. Топольна, 39а) є цілком придатною для споживання людиною.

Проаналізовано зміну санітарно-хімічних показників води упродовж останніх 14–15 років на прикладі десяти популярних джерел Львова. Моніторинг складу води джерела «Спартак» проведено з 2006 р.

Повний текст

Ключові слова

санітарно-хімічні показники, джерела Львова, мінералізація, водневий показник, жорсткість води, нітрати, гранично-допустима концентрація

Використані літературні джерела

Андрейчук, Ю. М., Волошин, П. К., Савка, Г. С., Шандра, Ю. Я., & Шушняк, В. М. (2020). Нова спеціальна гідрогеологічна карта Львова. У Ресурси природних вод Карпатського регіону (Проблеми охорони та раціонального використання): збірник наукових статей ХІХ Міжнародної науково-практичної конференції (Львів, 8–9 жовтня 2020 р.) (с. 6–9). Львів.

Волошин, П. К. (2004). Моніторинг підземних вод центральної частини м. Львова. У Ресурси природних вод Карпатського регіону (Проблеми охорони та раціонального використання): збірник наукових статей ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції (Львів, 15–16 червня 2004 р.) (с. 126–133). Львів.

Вода питна. Гігієнічні вимоги і контроль за якістю (ГОСТ 2874-82). (1982). Москва. https://online.budstandart.com/ua/catalog/doc-page?id_doc=52582

Директива Ради 98/83/ЄС від 3 листопада 1998 р. про якість води, призначеної для споживання людиною. (1998). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_963#Text

Дідула, Р. П., & Кондратюк, Є. І. (2018). Оцінка якості води популярних джерел Львівщини. У Ресурси природних вод Карпатського регіону (Проблеми охорони та раціонального використання): збірник наукових статей ХVII Міжнародної науково-практичної конференції (Львів, 24–25 травня 2018 р.) (с. 88–93). Львів.

Дідула Р. П., Кондратюк, Є. І., Блавацький, Ю. Б., Усов, В. Ю., & Пилипович, О. В. (2018). Оцінка санітарно-хімічних показників безпечності та якості води популярних джерел різних геоструктурних зон Львівщини. Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія, 4(51), 87–101. http://nbuv.gov.ua/UJRN/glghge_2018_4_8

Колодій, В. В., Колодій, І. В., & Маєвський, Б. Й. (2009). Нафтогазова гідрогеологія. Івано-Франківськ: Факел.

Колодій, В., Паньків, Р., & Майкут, О. (2007). До гідрогеології і гідрогеохемії Львова й околиць. Праці наукового товариства ім. Шевченка. Геологічний збірник, 19, 175–181. http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73811

Кондратюк, Є., Дідула, Р., Блавацький, Ю., & Тригуба, Л. (2012). Вивчення якості господарсько-питних вод міста Львова. Суть та актуальність проблеми. Медична гідрологія та реабілітація, 10(4). http://nbuv.gov.ua/UJRN/MedGid_2012_10_4_12

Мандзюк, М. І., Пилипович, О. В., Грицанюк, В. В., Дідула, Р. П., Костенко, Є. А., & Ільченко, В. А. (2024). Оцінка санітарно-хімічних показників безпечності та якості води популярних сакральних джерел Львівщини. У Надрокористування в Україні. Перспективи інвестування: матеріали ІХ Міжнародної науково-практичної конференції (Львів, 7–11 жовтня 2024 р.) (с. 567–573). Львів. https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/14028

Паньків, Р. П., Лєх, Д., Висоцка, І., Лішевска, М., Майкут, О. М., & Дацюк, О. І. (2010). Особливості геохімії мікроелементів джерельних вод м. Львова. У Ресурси природних вод Карпатського регіону (Проблеми охорони та раціонального використання): збірник наукових статей IX Міжнародної науково-практичної конференції (Львів, 27–28 травня 2010 р.) (с. 147–150). Львів.

Паньків, Р. П., & Майкут, О. М. (2003). Геохімічні особливості джерельних вод м. Львова. У Ресурси природних вод Карпатського регіону (Проблеми охорони та раціонального використання): збірник наукових статей II Міжнародної науково-практичної конференції (Львів, 15–16 травня 2003 р.) (с. 212–216). Львів.

Паньків, Р. П., & Майкут, О. М. (2005). Гідрогеохімія мікроелементів у джерельних водах м. Львова. У Ресурси природних вод Карпатського регіону (Проблеми охорони та раціонального використання): збірник наукових статей IV Міжнародної науково-практичної конференції (Львів, 26–27 травня 2005 р.) (с. 213–216). Львів.

Підлісна, О. (2016). Джерела підземних вод Львова як пам’ятки неживої природи. У Геотуризм: практика і досвід: матеріали ІІ міжнародної науково-практичної конференції (Львів, 5–7 травня 2016 р.) (с. 111–112). Львів. https://geography.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2018/01/geotourism_Lviv_2016.pdf

Шестопалов, В. М. (2022). Проблеми збереження та ефективного використання якісних підземних вод у контексті водної безпеки України. Стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 11 травня 2022 року. Вісник НАН України, 7, 69–74. https://doi.org/10.15407/visn2022.07.069

Шмалєй, С. (2003). Критерії оцінки якості води для рекреаційних та естетичних цілей. У Ресурси природних вод Карпатського регіону (Проблеми охорони та раціонального використання): збірник наукових статей II Міжнародної науково-практичної конференції (Львів, 15–16 травня 2003 р.) (с. 170–178). Львів.

Опубліковано Грудень 2025Лютий 2026 від GGCMJournal

ГЕОХІМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗПОДІЛУ РУХОМИХ ФОРМ Pb, Cd, As, Hg У ТОРФОВИЩАХ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Головна > Архів > № 3–4 (199–200) 2025 > 25–43

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3–4 (199–200) 2025, 25–43

https://doi.org/10.15407/ggcm2025.199-200.025

Мирослав ПАВЛЮК¹, Мирослава ЯКОВЕНКО², Юрій ХОХА³, Ольга СЕРДЮКОВА⁴
^{1, 2, 3}Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: ¹pavlyuk.myroslav@gmail.com; ²myroslavakoshil@ukr.net; ³khoha_yury@ukr.net
⁴Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Харків, Україна, e-mail: ⁴serd.64@ukr.net

Анотація

Проведено кількісну оцінку та інтерпретацію просторової варіабельності рухомих форм Pb, Cd, As і Hg шести торфовищ Львівщини (26 зразків; 0–140 см). Визначення Pb, Cd, As виконано методом ICP-AES після екстракції, Hg проаналізовано безпосередньо в сухих зразках аналізатором ртуті класу DMA (NIC MA-3 Solo). Геохімічний розподіл рухомих форм Pb, Cd, As, Hg оцінено із застосуванням описової статистики, а також методів багатовимірного статистичного аналізу (до і після нормалізації на зольність): кореляційного (рангові кореляції Спірмена), кластерного (метод Уорда) та факторного аналізу (метод головних компонент із варімакс-ротацією, PCA).

Встановлено, що розподіли елементів є логнормальними із вираженими локальними аномаліями: приповерхневі піки Hg та «заглиблені» максимуми Pb і Cd – у Гончарах (60–80/120–140 см), а також глибинне збагачення As – у Гамаліївці (120–140 см).

Кореляційний аналіз виявив тісну асоціацію Pb–Cd (r > 0,9), а PCA виокремив три фактори/процеси контролю варіабельності: органічно-керований (особливо для As після нормалізації), металевий Pb–Cd (стійкий парагенетичний блок), волого-редокс-кислотно-основний (Hg у протиставленні вологості та з pH). Порівняння результатів багатовимірного аналізу до і після нормалізації на зольність дало змогу оцінити роль органічної та мінеральної фаз у контролі міграції металів, відокремити елементи, чутливі до мінеральної домішки (Pb, Cd), від тих, чия визначувана рухомість/міграційна здатність тісніше пов’язана з органічною складовою й умовами середовища (As, Hg).

Повний текст

Ключові слова

торф, геохімія, рухомі форми, свинець, кадмій, миш’як, ртуть, Львівський регіон

Використані літературні джерела

Войткевич, Г. В., Мирошников, А. Е., Поваренных, А. С., & Прохоров, В. Г. (1970). Краткий справочник по геохимии. Москва: Недра.

Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського Української академії аграрних наук. (2006). Якість ґрунту. Визначення рухомих сполук фосфору і калію за методом Кірсанова в модифікації ННЦ ІГА (ДСТУ 4405:2005). Київ: Держспоживстандарт України.

Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського Української академії аграрних наук. (2008). Меліоранти ґрунту та середовища росту. Готування проб до хімічного та фізичного аналізу, визначення вмісту сухої речовини, вмісту вологи та лабораторно ущільненої насипної щільності (ДСТУ EN 13040:2005). Київ.

Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН (2016). Торф і продукти його перероблення для сільського господарства. Методи визначення обмінної й активної кислотності (ДСТУ 7882:2015). Київ.

Клос, В. Р., Бірке, М., Жовинський, Е. Я., Акінфієв, Г. О., Амашукелі, Ю. А., & Кламенс, Р. (2012). Регіональні геохімічні дослідження ґрунтів України в рамках міжнародного проекту з геохімічного картування сільськогосподарських та пасовищних земель Європи (GEMAS). Пошукова та екологічна геохімія, 1(12), 51–66.

Технічний комітет стандартизації «Ґрунтознавство» (ТК 142) та Національний науковий центр «Інститут ґрунтознавства та агрохімії ім. О. Н. Соколовського» (2015). Якість ґрунту. Визначення зольності торфу і торфового ґрунту (ДСТУ 7942:2015). Київ.

Borówka, R. K., Sławińska, J., Okupny, D., Osóch, P., & Tomkowiak, J. (2022). Mercury in the sediments of selected peatlands in Małopolska region. Acta Geographica Lodziensia, 112, 61–76. https://doi.org/10.26485/AGL/2022/112/5

Bowen, H. J. M. (1979). Environment Chemistry of the Elements. London; New York; Toronto; Sydney; San Francisco: Academic Press.

Fiałkiewicz-Kozieł, B., Smieja-Król, B., & Palowski, B. (2011). Heavy metal accumulation in two peat bogs from southern Poland. Studia Quaternaria, 28, 17–24.

Jensen, A. (1997). Historical deposition rates of Cd, Cu, Pb, and Zn in Norway and Sweden estimated by 210Pb dating and measurement of trace elements in cores of peat bogs. Water, Air, and Soil Pollution, 95(1), 205–220. https://doi.org/10.1007/BF02406166

Kempter, H., & Frenzel, B. (1999). The local nature of anthropogenic emission sources on the elemental content of nearby ombrotrophic peat bogs, Vulkaneifel, Germany. Science of the Total Environment, 241(1–3), 117–128. https://doi.org/10.1016/S0048-9697(99)00331-9

Miszczak, E., Stefaniak, S., Michczyński, A., Steinnes, E., & Twardowska, I. (2020). A novel approach to peatlands as archives of total cumulative spatial pollution loads from atmospheric deposition of airborne elements complementary to EMEP data: priority pollutants (Pb, Cd, Hg). Science of the Total Environment, 705, 135776. https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2019.135776

Nieminen, T. M., Ukonmaanaho, L., & Shotyk, W. (2002). Enrichment of Cu, Ni, Zn, Pb and As in an ombrotrophic peat bog near a Cu–Ni smelter in Southwest Finland. Science of the Total Environment, 292(1–2), 81–89. https://doi.org/10.1016/S0048-9697(02)00028-1

Ukonmaanaho, L., Nieminen, T. M., Rausch, N., & Shotyk, W. (2004). Heavy Metal and Arsenic Profiles in Ombrogenous Peat Cores from Four Differently Loaded Areas in Finland. Water, Air, & Soil Pollution, 158, 277–294. https://doi.org/10.1023/B:WATE.0000044860.70055.32

Vile, M. A., Wieder, R. K., & Novák, M. (1999). Mobility of Pb in Sphagnum-derived peat. Biogeochemistry, 45(1), 35–52. https://doi.org/10.1007/BF00992872

Опубліковано Грудень 2025Лютий 2026 від GGCMJournal

ПІДВИЩЕННЯ ВИДОБУТКУ ВУГЛЕВОДНІВ ІЗ ТОНКОШАРУВАТИХ НЕОГЕНОВИХ ПОРІД-КОЛЕКТОРІВ БІЛЬЧЕ-ВОЛИЦЬКОЇ ЗОНИ ПЕРЕДКАРПАТСЬКОГО ПРОГИНУ

Головна > Архів > № 3–4 (199–200) 2025 > 5–12

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3–4 (199–200) 2025, 5–12

https://doi.org/10.15407/ggcm2025.199-200.005

Дмитро ФЕДОРИШИН¹, Олександр ТРУБЕНКО², Сергій ФЕДОРИШИН³, Тарас ЛІНЬКО⁴
^{1, 2, 3}Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, Івано-Франківськ, Україна, e-mail: ¹dmytro.fedoryshyn@nung.edu.ua; ²geotom@nung.edu.ua; ³serhii.fedoryshyn@nung.edu.ua
⁴АТ «Тисменицягаз», Тисмениця, Україна, e-mail: ⁴taras.lenko-a103-23@nung.edu.ua

Анотація

У роботі розглянуто проблематику підвищення ефективності видобутку вуглеводнів із порід-колекторів, сформованих у тонкошаруватих неогенових відкладах Більче-Волицької зони Передкарпатського прогину. Ці колектори характеризуються складною літологічною будовою, низькою проникністю та значною неоднорідністю, що ускладнює процес вилучення нафти і газу. Проаналізовано геологічні, петрофізичні та фільтраційні особливості тонкошаруватих пісковиково-алевролітових товщ, а також чинники, які впливають на продуктивність свердловин.

Повний текст

Ключові слова

гірська порода, поровий простір, пористість, електричний опір, глинистість

Використані літературні джерела

Грицишин, В. І. (1987). Комплексне вивчення колекторів нафтових і газових родовищ Прикарпаття (№ 195/88). ІФІНГ. Івано-Франківськ.

Грицишин, В. І. (2012). Петрофізична характеристика колекторів нафтових і газових родовищ Карпатського регіону і Дніпровсько-Донецької западини. Івано-Франківськ: НТШ, Івано-Франківський осередок.

Нестеренко, М. Ю. (2010). Петрофізичні основи обґрунтування флюїдонасичення порід-колекторів. Київ: УкрДГРІ.

Петкевич, Г. І., Шеремета, О. В., & Притулко, Г. І. (1979). Методика петрофізичного вивчення колекторів нафти і газу, в умовах моделювання пластів. Київ: Наукова думка.

Федишин, В. О. (2005). Низькопористі породи-колектори газу промислового призначення. Київ: УкрДГРІ.

Федоришин, Д. Д., Федоришин, С. Д., Старостін, А. В., & Коваль, Я. М. (2006). Причини низькоомності порід-колекторів та оцінка характеру їх насичення в умовах нафтогазових родовищ України. Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ, 3, 35–40.

Опубліковано Грудень 2025Лютий 2026 від GGCMJournal

ОСАДОНАГРОМАДЖЕННЯ ТА ПОСТСЕДИМЕНТАЦІЙНІ ПЕРЕТВОРЕННЯ МІОЦЕНОВОГО КОМПЛЕКСУ ПОРІД ЗОВНІШНЬОЇ ЗОНИ ПЕРЕДКАРПАТСЬКОГО ПРОГИНУ

Головна > Архів > № 3–4 (199–200) 2025 > 13–24

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3–4 (199–200) 2025, 13–24

https://doi.org/10.15407/ggcm2025.199-200.013

Ігор МИХАЙЛОВСЬКИЙ
ТзОВ «БУРПРОЕКТ», Львів, Україна, e-mail: igormykhailovskyi@ukr.net

Анотація

Метою досліджень є доповнення уявлень про баден-сарматське осадонагромадження автохтонної частини Передкарпатського прогину та з’ясування природи консидиментаційних і постседиментаційних дислокацій всередині верхніх молас. Міоценова епоха розвитку Зовнішньої зони Передкарпатського прогину супроводжувалася регіональною трансгресією з нагромадженням потужної товщі баден-сарматських, в основному, теригенних відкладів. Основним чинником формування розривних та плекативних дислокацій всередині верхньомоласового комплексу були сили гравітації, що особливо активізувалися на ділянках зі значною крутизною схилів. Вони привели до формування регіональних та локальних скидо-зсувів, які супроводжувалися антитетичними (компенсаційними) порушеннями.

Повний текст

Ключові слова

прогин, западина, прибортова частина, тектонічні порушення, денудація, поверхня розмиву

Використані літературні джерела

Андрейчук, М. М. (2006). До питання осадонагромадження верхньобаденських порід у Коломийській системі палеоврізів Зовнішньої зони Передкарпатського прогину. Геологія і геохімія горючих копалин, 1, 66–76.

Андрейчук, М. М. (2012). Роль донеогенових ерозійних процесів у формуванні структурних елементів Зовнішньої зони Передкарпатського прогину. Вісник Львівського університету. Серія геологічна, 26, 212–220.

Андрейчук, М. М. (2013). Особливості геологічної будови і пастки вуглеводнів Зовнішньої зони Передкарпатського прогину [Автореф. дис. канд. геол. наук]. Львів.

Галамай, А. Р. (2001). Фізико-хімічні умови формування евапоритових відкладів Карпатського регіону [Автореф. дис. канд. геол. наук]. Львів.

Заяць, Х. Б. (2004). Нові погляди на перспективи газоносності баденських відкладів південного сходу Більче-Волицької зони Передкарпатського прогину. Геологія і геохімія горючих копалин, 1, 102–105.

Заяць, Х. (2013). Глибинна будова надр Західного регіону України на основі сейсмічних досліджень і напрямки пошукових робіт на нафту та газ. Львів: Центр Європи.

Заяць, Х. Б., Морошан, Р. П., & Довгий, І. І. (2000). Особливості давнього ерозійного рельєфу мезопалеозойської основи Передкарпатського прогину за сейсмічними даними. Геологія і геохімія горючих копалин, 1, 60–64.

Крупський, Ю. (2001). Геодинамічні умови формування і нафтогазоносність Карпатського та Волино-Подільського регіонів України. Київ: УкрДГРІ.

Крупський, Ю. (2020). Геологія і нафтогазоносність Західного регіону України. Львів: СПОЛОМ.

Крупський, Ю. З., Андрейчук, М. М., & Чепіль, П. М. (2006). Обстановки осадконагромадження в міоцені Зовнішньої зони Передкарпатського прогину і нафтогазоносність. Геологічний журнал, 1(315), 27–41.

Лазарук, Я., Заяць, Х., & Побігун, І. (2013). Гравітаційний тектогенез Більче-Волицької зони Передкарпатського прогину. Геологія і геохімія горючих копалин, 1–2(162–163), 5–16.

Павлюх, О. (2009). Особливості геологічної будови та формування покладів газу в Зовнішній зоні Передкарпатського прогину. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4(148–149), 31–43.

Пелипчак, Б. П. (1985). Зональный прогноз нефтегазоносности баден-сарматских отложений Бильче-Волицкой зоны Предкарпатского прогиба [Автореф. дис. канд. геол.-мин. наук]. Львов.

Побігун, І., & Гривняк, Г. (2011). Особливості розривної тектоніки Зовнішньої зони Передкарпатського прогину і Волино-Подільської плити. Геологія і геохімія горючих копалин, 1–2(154–155), 139–140.

Смирнов, С. Є., Самарська, О. В., Смоголюк, Н. В., & Трофимович, Н. А. (1994). Тираські гіпси Передкарпаття – глибоководні утворення. Новий погляд на проблему. Геологія і геохімія горючих копалин, 1–2(86–87), 65–71.

Чебан, О. В. (2000). Особливості будови газових родовищ Зовнішньої зони Передкарпатського прогину і напрямки їх дорозвідки. Геологія і геохімія горючих копалин, 4, 106–108.

Чебан, О. В. (2004). Вплив диз’юнктивних порушень на умови формування покладів вуглеводнів північно-західної частини Зовнішньої зони Передкарпатського прогину [Автореф. дис. канд. геол. наук]. Львів.