мергелі – Геологія і геохімія горючих копалин

Опубліковано Травень 2026Травень 2026 від GGCMJournal

ВПЛИВ ХІМІЧНОГО СКЛАДУ ВОД МОРСЬКОГО ТА КОНТИНЕНТАЛЬНОГО ПОХОДЖЕННЯ НА ФОРМУВАННЯ ГЛИНИСТИХ МІНЕРАЛІВ ЕВАПОРИТОВИХ ФОРМАЦІЙ (НА ПРИКЛАДІ ПЕРЕДКАРПАТТЯ ТА ФОРМАЦІЇ СОЛЯНИЙ КРЯЖ (ПАКИСТАН)): ОГЛЯД

Головна > Архів > № 2 (202) 2026 > 76–97

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 2 (202) 2026, 76–97

ISSN 0869-0774 (Print), ISSN 2786-8621 (Online)

https://doi.org/10.15407/ggcm2026.202.076

Ярослава ЯРЕМЧУК^a, Софія ГРИНІВ^b, Надія ГОРОДЕЧНА^c, Людмила БІЛИК^d
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна

^ae-mail: slava.yaremchuk@gmail.com, https://orcid.org/0009-0008-3952-6356
^bhttps://orcid.org/0000-0001-9721-1290
^chttps://orcid.org/0009-0003-8389-5953
^dhttps://orcid.org/0009-0007-8692-3437

Анотація

Розглянуто вплив хімічного складу морських і континентальних вод на формування та трансформацію глинистих мінералів у неогенових евапоритах Передкарпатського прогину та верхньонеопротерозойсько-нижньокембрійських відкладах формації Соляний кряж (Пакистан). Притік континентальних вод у Передкарпатті встановлено в усіх фаціях за геохімічними ознаками, а в гіпсоангідритовій і галітовій – також за нетиповими мінеральними асоціаціями. Головний чинник трансформації шаруватих алюмосилікатів у гіперсолоних умовах – концентрація розсолів у басейні та захоронених відкладах; другорядний – взаємодія з органічною речовиною на тлі вулканічної активності. Органічна речовина бере участь у структурних перетвореннях глинистих мінералів, фіксується в міжшарових проміжках лабільних фаз і підвищує їхню стійкість до фізико-хімічних змін. Баденська кам’яна сіль Передкарпаття та верхньонеопротерозойсько-нижньокембрійські мергелі Соляного кряжу зазнали впливу епігенетичної органічної речовини, зумовленого в Карпатському регіоні міграцією бітумів, а у формації Соляний кряж – бітумінозними прошарками товщі Савал.

Виявлено генетичну спорідненість і відмінності асоціацій глинистих мінералів евапоритів формації Соляний кряж на різних стадіях згущення розсолів: спільність проявляється у проміжних стадіях трансформації, тоді як відмінності – у вищій кристалічності та відсутності дефектних структур у соляній товщі Біліанвала порівняно з мергелями Савал, що підтверджує визначальний вплив концентрації.

Деградацію глинистих мінералів зумовлює дія прісних вод на евапорити, що спричиняє вилуговування калію з міжшарового простору гідрослюди та формування змішаношаруватої фази гідрослюда-монтморилоніт.

Повний текст

Ключові слова

глинисті мінерали, аградаційна і деградаційна трансформація, взаємодія із органічною речовиною, евапоритові відклади, зона гіпергенезу, Соляний кряж, мергелі

Використані літературні джерела

Білоніжка, П. М. (1992a). Глинисті мінерали – індикатори умов соленагромадження. Геологія і геохімія горючих копалин, 78(1), 95–102.

Білоніжка, П. М. (1992b). Трансформаційні перетворення теригенних глинистих мінералів під час галогенезу. Мінералогічний збірник, 45(2), 51–56.

Галамай, А. Р. (2003). Вміст брому у галіті баденських соленосних відкладів Карпатського регіону як показник їх генезису і умов формування. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4, 102–111.

Гринів, С. П., Яремчук, Я. В., & Вовнюк, С. В. (2022). Циклічні зміни асоціацій глинистих мінералів евапоритових відкладів фанерозою як відображення еволюції хімічного складу океанічної води. У Від мінералогії і геогнозії до геохімії, петрології, геології та геофізики: фундаментальні і прикладні тренди ХХІ століття: матеріали наукової конференції “MinGeoIntegration XXI” (Київ, 28–30 вересня 2022 р.) (с. 33–37). Київ.

Гринів, С., Яремчук, Я., & Радковець, Н. (2023). Вплив вод морського і континентального походження на процеси трансформації глинистих мінералів евапоритових відкладів (на прикладі Калуш-Голинського родовища Передкарпатського прогину). Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4(191–192), 122–134. https://doi.org/10.15407/ggcm2023.191-192.122

Олійович, О., Яремчук, Я., & Гринів, С. (2004). Глини галогенних відкладів і кори звітрювання Калуш-Голинського родовища калійних солей (міоцен, Передкарпаття). Мінералогічний збірник, 54(2), 214–223.

Перит, Т. М., Побережський, А. В., & Ясьоновський, M. (1995). Фації баденських гіпсів Придністров’я. Геологія і геохімія горючих копалин, 1–2, 16–27.

Перит, Т. М., Побережський, А. В., Ясьоновський, M., Петриченко, О. Й., & Перит, Д. (2004). Кореляція баденських сульфатних відкладів Наддністров’я. Геологія і геохімія горючих копалин, 1, 56–69.

Петриченко, О. Й. (1988). Физико-химические условия осадкообразования в древних солеродных бассейнах. Киев: Наукова думка.

Рудько, Г. І., & Петришин, В. Ю. (2017). Соляні ресурси Передкарпаття та перспективи їх використання. Київ; Чернівці: Букрек.

Соколова, Т. Н. (1982). Аутигенное силикатное минералообразование разных стадий осолонения. Москва: Наука.

Яремчук, Я. В. (2010). Глинисті мінерали евапоритів фанерозою та їхня залежність від стадії згущення розсолів і хімічного типу океанічної води. Збірник наукових праць Інституту геологічних наук НАН України, 3, 138–146. https://doi.org/10.30836/igs.2522-9753.2010.147301

Яремчук, Я. (2012). Залежність асоціацій глинистих мінералів у неогенових евапоритах Карпатського регіону від концентрації розсолів солеродних басейнів. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4(160–161), 119–130.

Яремчук, Я., Вовнюк, С., Гринів, С., Тарік, М., Менг, Ф., Білик, Л., & Кочубей, В. (2017). Умови утворення глинистих мінералів верхньонеопротерозойсько-нижньокембрійської кам’яної солі формації Соляний кряж, Пакистан. Мінералогічний збірник, 2(67), 72–90.

Яремчук, Я., & Галамай, А. (2009). Мінеральний склад водонерозчинного залишку баденської кам’яної солі Українського Передкарпаття (ділянка Гринівка). Геологія і геохімія горючих копалин, 1(146), 79–90.

Яремчук, Я. В., & Гринів, С. П. (2008). Мінеральний склад глин кам’яної солі міоценових евапоритів Карпатського регіону України. Збірник наукових праць Інституту геологічних наук НАН України, 1, 209–215.

Яремчук, Я., Менг, Ф., Гринів, С., Вовнюк, С., & Городечна, Н. (2025). Асоціації глинистих мінералів верхньонеопротерозойсько-нижньокембрійських мергелів формації Соляний кряж, Пакистан. Геологія і геохімія горючих копалин, 1–2(197–198), 91–110. https://doi.org/10.15407/ggcm2025.197-198.091

Яремчук, Я. В., & Побережський, А. В. (2009). Мінеральний склад глин баденських гіпсів Наддністров’я. Мінералогічний збірник, 59(1), 116–127.

Ahmad, W., & Alam, S. (2007). Organic geochemistry and source rock characteristics of Salt Range Formation, Potwar Basin, Pakistan. Journal of Hydrocarbon Research, 17, 37–59.

Bąbel, M. (2004). Badenian evaporite basin of the northern Carpathian Foredeep as a drawdown salina basin. Acta Geologica Polonica, 54(3), 317–337.

Bąbel, M., & Schreiber, B. C. (2014). Geochemistry of Evaporites and Evolution of Seawater. In H. D. Holland & K. K. Turekian (Eds.), Treatise on Geochemistry (2nd ed., Vol. 9, pp. 483–560). Oxford: Elsevier. https://doi.org/10.1016/B978-0-08-095975-7.00718-X

Bilonizhka, P., Iaremchuk, Ia., Hryniv, S., & Vovnyuk, S. (2012). Clay minerals of Miocene evaporites of the Carpathian Region, Ukraine. Biuletyn Państwowego Instytutu Geologicznego, 449, 137–146.

Bodine, M. W. (1985). Trioctahedral clay mineral assemblages in Paleozoic marine evaporite rocks. In Sixth International Symposium on Salt (Vol. 1, pp. 267–284).

Calvo, J. P., Blanc-Valleron, M. M., Rodríguez-Aranda, J. P., Rouchy, J. M., & Sanz, M. E. (1995). Authigenic clay minerals in continental evaporitic environments. In M. Thiry & R. Simon-Coinçon (Eds.), Palaeoweathering, Palaeosurfaces and Related Continental Deposits (pp. 129–151). Oxford. https://doi.org/10.1002/9781444304190.ch5

Cendón, D. I., Peryt, T. M., Ayora, C., Pueyo, J. J., & Taberner, C. (2004). The importance of recycling processes in the Middle Miocene Badenian evaporite basin (Carpathian foredeep): palaeoenvironmental implications. Palaeogeography, Palaeoclimatology, Palaeoecology, 212(1–2), 141–158. https://doi.org/10.1016/j.palaeo.2004.05.021

Claret, F., Bauer, A., Schäfer, T., Griffault, L., & Lanson, B. (2002). Experimental investigation of the interaction of clays with high pH solutions: A case study from the Callovo-Oxfordian formation, Meuse-Haute Marne underground laboratory (France). Clays and Clay Minerals, 50(5), 633–646. https://doi.org/10.1346/000986002320679369

Claret, F., Sakharov, B. A., Drits, V. A., Velde, B., Meunier, A., Griffault, L., & Lanson, B. (2004). Clay minerals in the Meuse-Haute Marne underground laboratory (France): Possible influence of organic matter on clay mineral evolution. Clays and Clay Minerals, 52(5), 515–532. https://doi.org/10.1346/CCMN.2004.0520501

Dopieralska, J., Belka, Z., Zieliński, M., Górka, M., Poberezhskyy, A., Stupka, O., Walczak, A., & Wysocka, A. (2024). Neodymium and strontium isotopes track the origin of parent brines of primary gypsum deposits (Miocene, Fore-Carpathian Basin). Chemical Geology, 648, 121963. https://doi.org/10.1016/j.chemgeo.2024.121963

Dunoyer de Segonzac, G. (1970). The transformation of clay minerals during diagenesis and low-grade metamorphism: A review. Sedimentology, 15(3–4), 281–346. https://doi.org/10.1111/j.1365-3091.1970.tb02190.x

Eberl, D. D., Farmer, V. C., & Barrer, R. M. (1984). Clay Mineral Formation and Transformation in Rocks and Soils [and Discussion]. Philosophical Transactions of the Royal Society of London, Series A: Mathematical and Physical Sciences, 311(1517), 241–257. https://doi.org/10.1098/rsta.1984.0026

Flecker, R., & Ellam, R. M. (2006). Identifying Late Miocene episodes of connection and isolation in the Mediterranean-Paratethyan realm using Sr isotopes. Sedimentary Geology, 188–189, 189–203. https://doi.org/10.1016/j.sedgeo.2006.03.005

Galán, E. (2006). Genesis of Clay Minerals. In F. Bergaya, B. K. G. Theng & G. Lagaly (Eds.), Developments in Clay Science: Vol. 1. Handbook of Clay Science (Ch. 14, pp. 1129–1162). Amsterdam: Elsevier. https://doi.org/10.1016/S1572-4352(05)01042-1

Garcia-Veigas, J., Cendón, D. I., Gibert, L., Lowenstein, T. K., & Artiaga, D. (2018). Geochemical indicators in Western Mediterranean Messinian evaporites: Implications for the salinity crisis. Marine Geology, 403, 197–214. https://doi.org/10.1016/j.margeo.2018.06.005

Grim, R. E. (1969). Clay Mineralogy. McGraw-Hill Book Company.

Hodell, D. A., Mueller, P. A., & Garrido, J. R. (1991). Variations in the strontium isotopic composition of seawater during the Neogene. Geology, 19(1), 24–27. https://doi.org/10.1130/0091-7613(1991)019<0024:VITSIC>2.3.CO;2

Hryniv, S., Parafiniuk, J., & Peryt, T. M. (2007). Sulphur isotopic composition of K-Mg sulphates of the Miocene evaporites of the Carpathian Foredeep, Ukraine. Geological Society, London, Special Publications, 285, 211–219. https://doi.org/10.1144/SP285.15

Iaremchuk, Ia., Tariq, M., Hryniv, S., Vovnyuk, S., & Meng, F. (2017). Clay minerals from rock salt of Salt Range Formation (Late Neoproterozoic–Early Cambrian, Pakistan). Carbonates and Evaporites, 32(1), 63–74. https://doi.org/10.1007/s13146-016-0294-5

Kasprzyk, A., Pueyo, J. J., Hałas, S., & Fuenlabrada, J. M. (2007). Sulphur, oxygen and strontium isotope composition of Middle Miocene (Badenian) calcium sulphates from the Carpathian Foredeep, Poland: palaeoenvironmental implications. Geological Quarterly, 51(3), 285–294.

Kazmi, A. H., & Jan, M. Q. (1997). Geology and Tectonics of Pakistan. Graphic Publishers.

Khan, I., Zhong, N., Luo, Q., Ai, J., Yao, L., & Luo, P. (2020). Maceral composition and origin of organic matter input in Neoproterozoic–Lower Cambrian organic-rich shales of Salt Range Formation, upper Indus Basin, Pakistan. International Journal of Coal Geology, 217, 103319. https://doi.org/10.1016/j.coal.2019.103319

Kovalevych, V. M., Marshall, T., Peryt, T. M., Petrychenko, O. Y., & Zhukova, S. A. (2006). Chemical composition of seawater in Neoproterozoic: Results of fluid inclusion study of halite from Salt Range (Pakistan) and Amadeus Basin (Australia). Precambrian Research, 144(1–2), 39–51. https://doi.org/10.1016/j.precamres.2005.10.004

Lagaly, G., Ogawa, M., & Dékány, I. (2006). Clay mineral organic interactions. In F. Bergaya, B. K. G. Theng & G. Lagaly (Eds.), Developments in Clay Science: Vol. 1. Handbook of Clay Science (Ch. 7.3, pp. 309–377). Elsevier. https://doi.org/10.1016/S1572-4352(05)01010-X

Lanson, B., Beaufort, D., Berger, G., Bauer, A., Cassagnabère, A., & Meunier, A. (2002). Authigenic kaolin and illitic minerals during burial diagenesis of sandstones: a review. Clay Minerals, 37(1), 1–22. https://doi.org/10.1180/0009855023710014

Lanson, B., Sakharov, B. A., Claret, F., & Drits, V. A. (2009). Diagenetic smectite-to-illite transition in clay-rich sediments: A reappraisal of X-ray diffraction results using the multi-specimen method. American Journal of Science, 309(6), 476–516. https://doi.org/10.2475/06.2009.03

Lippmann, F., & Savaşçin, M. Y. (1969). Mineralogische Untersuchungen an Lösungsrückständen eines württembergischen Keupergipsvorkommens. Tschermaks mineralogische und petrographische Mitteilungen, 13, 165–190. https://doi.org/10.1007/BF01088021

Lucas, J. (1962). La transformation des minéraux argileux dans la sédimentation. Etudes sur les argiles du Trias. Mém. Serv. Carte géol. Alsace-Lorraine, Strasbourg, France. Vol. 23.

McArthur, J. M., Howarth, R. J., & Bailey, T. R. (2001). Strontium isotope stratigraphy: LOWESS Version 3: Best fit to the marine Sr-isotope curve for 0–509 Ma and accompanying look-up table for deriving numerical age. The Journal of Geology, 109(2), 155–170. https://doi.org/10.1086/319243

McCaffrey, M. A., Lazar, B., & Holland, H. D. (1987). The evaporation path of seawater and the coprecipitation of Br^– and K⁺ with halite. Journal of Sedimentary Petrology, 57(5), 928–937. https://doi.org/10.1306/212F8CAB-2B24-11D7-8648000102C1865D

Millot, G. (1970). Geology of Clays: Weathering, Sedimentology, Geochemistry. New York; Berlin: Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-662-41609-9

Millot, G., Lucas, J., & Paquet, H. (1966). Evolution géochimique par dégradation et agradation des minéraux argileux dans l’hydrosphère. Geologische Rundschau, 55, 1–20. https://doi.org/10.1007/BF01982951

Moore, D. M., & Reynolds, R. C. (1997). X-Ray diffraction and the identification and analysis of clay minerals. Oxford University Press.

Peryt, T. M. (1996). Sedimentology of Badenian (middle Miocene) gypsum in eastern Galicia, Podolia аnd Bukovina (West Ukraine). Sedimentology, 43(3), 571–588. https://doi.org/10.1046/j.1365-3091.1996.d01-26.x

Peryt, T. M., & Hryniv, S. (2001). On strontium isotope composition of Miocene potash evaporites in the Ukrainian Carpathian Foredeep. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4(156–157), 81–95.

Peryt, T. M., Hryniv, S. P., & Anczkiewicz, R. (2010). Strontium isotope composition of Badenian (Middle Miocene) Ca-sulfate deposits in West Ukraine: a preliminary study. Geological Quarterly, 54(4), 465–476.

Pozo, M., & Calvo, J. P. (2018). An overview of authigenic magnesian clays. Minerals, 8(11), 520. https://doi.org/10.3390/min8110520

Rosenberg, P. E. (2002). The nature, formation, and stability of end-member illite: A hypothesis. American Mineralogist, 87(1), 103–107. https://doi.org/10.2138/am-2002-0111

Rowe, M. C., & Brewer, B. J. (2018). AMORPH: A statistical program for characterizing amorphous materials by X-ray diffraction. Computers & Geosciences, 120, 21–31. https://doi.org/10.1016/j.cageo.2018.07.004

Shah, S. M. I. (1977). Stratigraphy of Pakistan (Geological Survey of Pakistan Memoir, Vol. 12).

Smith, A. G. (2012). A review of the Ediacaran to Early Cambrian (“Infra-Cambrian”) evaporates and associated sediments of the Middle East. Geological Society, London, Special Publications, 366, 229–250. https://doi.org/10.1144/SP366.12

Sonnenfeld, P. (1984). Brines and Evaporites. Orlando: Academic Press.

Wójtowicz, A., Hryniv, S. P., Peryt, T. M., Bubniak, A., Bubniak, I., & Bilonizhka, P. M. (2003). K/Ar dating of the Miocene potash salts of the Carpathian Foredeep (West Ukraine): application to dating of tectonic events. Geologica Carpathica, 54(4), 243–249.

Yaremchuk, Y., Hryniv, S., & Meng, F. (2025). The peculiarities of the clay minerals of Sahwal Marl Member of the Salt Range Formation, Pakistan. In Modern science: trends, challenges, solutions: Proceedings of IV International scientific and practical conference (November 13–15, 2025) (pp. 320–328). Liverpool: Cognum Publishing House. https://sci-conf.com.ua/iv-mizhnarodna-naukovo-praktichna-konferentsiya-modern-science-trends-challenges-solutions-13-15-11-2025-liverpul-velikobritaniya-arhiv/

Yaremchuk, Y., Hryniv, S., & Peryt, T. (2025). Controls on the transformation of clay minerals in the Miocene evaporite deposits of the Ukrainian Carpathian Foredeep. Minerals, 15(4), 395. https://doi.org/10.3390/min15040395

Yaremchuk, Y., Hryniv, S., Peryt, T., Vovnyuk, S., & Meng, F. (2020). Controls on associations of clay minerals in Phanerozoic evaporite formations: An overview. Minerals, 10(11), 974. https://doi.org/10.3390/min10110974

Yaremchuk, Y. V., Vovnyuk, S. V., & Hryniv, S. P. (2020). The peculiarities of high-magnesium clay minerals occurrence in Phanerozoic evaporite formation. Geodynamics, 1(28), 52–61. https://doi.org/10.23939/jgd2020.01.052

Надійшла до редакції: 09.02.2026 р.
Прийнята до друку: 25.02.2026 р.
Опублікована: 29.05.2026 р.

Опубліковано Червень 2025Вересень 2025 від GGCMJournal

АСОЦІАЦІЇ ГЛИНИСТИХ МІНЕРАЛІВ ВЕРХНЬОНЕОПРОТЕРОЗОЙСЬКО-НИЖНЬОКЕМБРІЙСЬКИХ МЕРГЕЛІВ ФОРМАЦІЇ СОЛЯНИЙ КРЯЖ, ПАКИСТАН

Головна > Архів > № 1–2 (197–198) 2025 > 91–110

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1–2 (197–198) 2025, 91–110

https://doi.org/10.15407/ggcm2025.197-198.091

Ярослава ЯРЕМЧУК¹, Фанвей МЕНГ², Софія ГРИНІВ¹, Сергій ВОВНЮК¹, Надія ГОРОДЕЧНА¹
¹Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: slava.yaremchuk@gmail.com
²Китайський університет гірничої справи і технологій (CUMT), Сюйчжоу, провінція Цзянсу, Китай, e-mail: fwmeng@isl.ac.cn

Анотація

Розглянуто особливості мінерального складу пелітової фракції мергелів верхньонеопротерозойсько-нижньокембрійської формації Соляний кряж як відображення впливу регіональних та глобальних чинників на формування глинистих мінералів. Досліджено пелітову фракцію 53 зразків мергелю цієї формації із мергелевої товщі Савал (48 зразків), гіпсової товщі Бандар Кас (2 зразки), верхньої частини соляної товщі Білліанвала (3 зразки). За даними комплексу аналізів (XRD, SЕМ та EDX), глинисті мінерали представлені гідрослюдою, хлоритом, коренситом, хлорит-коренситом, хлорит-монтморилонітом, монтморилонітом, гідрослюда-монтморилонітом, дефектним хлоритом та дефектним коренситом. Монтморилоніт, хлорит та змішано-шаруваті утворення хлорит-монтморилоніту є магнезіальними триоктаедричними мінералами, а гідрослюда – залізистою діоктаедричною, що вказує на їхнє аутигенне походження. Значна кількість лабільних мінералів і фаз в асоціаціях зумовлена поєднанням впливів одновікового вулканізму, низької концентрації розсолів евапоритового басейну та присутності органічної речовини, переважно епігенетичної. Вулканічна активність на тлі низької концентрації розсолів сприяла формуванню лабільних глинистих мінералів та змішаношаруватих фаз, а їхня взаємодія із органічними сполуками уповільнювала процеси аградаційної трансформації. Підвищений вміст магнію та присутність у пелітовій фракції досліджених відкладів магнезіальних глинистих мінералів характерні для евапоритових відкладів, сформованих на етапах сульфатного типу океанічної води, що узгоджується із сульфатним типом океанічної води в неопротерозої.

Повний текст

Ключові слова

неопротерозой, глинисті мінерали, Х-променевий аналіз, мергелі, формація Соляний кряж, Пакистан

Використані літературні джерела

Дриц, В. А., & Коссовская, А. Г. (1990). Глинистые минералы: смектиты, смешанослойные образования. Москва: Наука.

Франк-Каменецкий, В. А. (Ред.). (1983). Рентгенография основных типов породообразующих минералов (слоистые и каркасные силикаты). Ленинград: Недра.

Яремчук, Я., & Побережський, А. (2009). Мінеральний склад глин баденських гіпсів Наддністер’я. Мінералогічний збірник, 59(1), 116–127.

Ahmad, W., & Alam, S. (2007). Organic geochemistry and source rock characteristics of Salt Range Formation, Potwar Basin, Pakistan. Pakistan Journal of Hydrocarbon Research, 17, 37–59.

Allen, P. A. (2007). The Huqf Supergroup of Oman: Basin development and context for Neoproterozoic glaciations. Earth-Science Reviews, 84(3–4), 139–185. https://doi.org/10.1016/j.earscirev.2007.06.005

Baker, D. M., Lillie, R. J., Yeats, R. S., Johnson, G. D., Yousuf, M., & Zamin, A. S. H. (1988). Development of the Himalayan frontal thrust zone: Salt Range, Pakistan. Geology, 16(1), 3–7. https://doi.org/10.1130/0091-7613(1988)016%3C0003:DOTHFT%3E2.3.CO;2

Bodine, M. W., Jr. (1983). Trioctahedral clay mineral assemblages in Paleozoic marine evaporite rocks. In Sixth International Symposium on Salt (Vol. 1, pp. 267–284). Alexandria: Salt Institute.

Brigatti, M. F., Galan, E., & Theng, B. K. G (2006). Structures and mineralogy of clay minerals. Іn F. Bergaya, B. K. G. Theng, & G. Lagaly (Eds.), Developments in Clay Science: Vol. 1. Handbook of Clay Science (Chapter 2, pp. 19–86). Elsevier. https://doi.org/10.1016/S1572-4352(05)01002-0

Brindley, G. W. (1961). Chlorite minerals. In G. Brown (Ed.), The X-ray identification and crystal structures of clay minerals (pp. 242–296). The Mineralogical Society, London.

Brown, G., & Brindley, G. W. (1980). X-ray diffraction procedures for clay mineral identification. In G. W. Brindley & G. Brown (Eds.), Crystal Structures of Clay Minerals and their X-Ray Identification (pp. 305–360). https://doi.org/10.1180/mono-5.5

Calvo, J. P., Blanc-Valleron, M. M., Rodriguez Arandia, J. P., Rouchy, J. M., & Sanz, M. E. (1999). Authigenic clay minerals in continental evaporitic environments. In M. Thiry & R. Simon-Coinçon (Eds.), Palaeoweathering, Palaeosurfaces and Related Continental Deposits (pp. 129–151). International Association of Sedimentologists, Special Publication, 27. https://doi.org/10.1002/9781444304190.ch5

Carrado, K. A., Decarreau, A., Petit, S., Bergaya, F., & Lagaly, G. (2006). Synthetic clay minerals and purification of natural clays. Іn F. Bergaya, B. K. G. Theng, & G. Lagaly (Eds.), Developments in Clay Science: Vol. 1. Handbook of Clay Science (Chapter 4, pp. 115–139). Elsevier. https://doi.org/10.1016/S1572-4352(05)01004-4

Cozzi, A., Rea, G., & Craig, J. (2012). From global geology to hydrocarbon exploration: Ediacaran–Early Cambrian petroleum plays of India, Pakistan and Oman. In G. M. Bhat, J. Craig, J. W. Thurow, B. Thusu, & A. Cozzi (Eds.). Geology and Hydrocarbon Potential of Neoproterozoic–Cambrian Basins in Asia. Geological Society, London, Special Publications, 366, 131–162. https://doi.org/10.1144/SP366.14

Drits, V. A., Ivanovskaya, T. A., Sakharov, B. A., Zviagina, B. B., Gor’kova, N. V., Pokrovskaya, E. V., & Savichev, A. T. (2011). Mixed-layer corrensite–chlorites and their formation mechanism in the glauconitic sandstone-clayey rocks (Riphean, Anabar Uplift). Lithology and Mineral Resources, 46, 566–593. https://doi.org/10.1134/S0024490211060022

Dunoyer de Segonzac, G. (1970). The transformation of clay minerals during diagenesis and low-grade metamorphism: a review. Sedimentology, 15(3–4), 281–346. https://doi.org/10.1111/j.1365-3091.1970.tb02190.x

Hazen, R. M., Sverjensky, D. A., Azzolini, D., Bish, D. L., Elmore, S. C., Hinnov, L., & Milliken, R. E. (2013). Clay mineral evolution. American Mineralogist, 98(11–12), 2007–2029. https://doi.org/10.2138/am.2013.4425

Honty, M., Uhlík, P., Šucha, V., Čaplovičova, M., Franců, J., Clauer, N., & Biroň, A. (2004). Smectite-to-illite alteration in salt-bearing bentonites (East Slovak Basin). Clays and Clay Minerals, 52(5), 533–551. https://doi.org/10.1346/CCMN.2004.0520502

Hover, V. C., Walter, L. M., Peacor, D. R., & Martini, A. M. (1999). Mg-Smectite authigenesis in a marine evaporative environment, Salina Ometepec, Baja California. Clays and Clay Minerals, 47(3), 252–268. https://doi.org/10.1346/CCMN.1999.0470302

Husseini, M. I., & Husseini, S. I. (1990). Origin of the Infracambrian Salt Basins of the Middle East. Geological Society, London, Special Publications, 50, 279–292. https://doi.org/10.1144/gsl.sp.1990.050.01.14

Iaremchuk, I., Tariq, M., Hryniv, S., Vovnyuk, S., & Meng, F. (2017). Clay minerals from rock salt of Salt Range Formation (Late Neoproterozoic–Early Cambrian, Pakistan). Carbonates and Evaporites, 32, 63–74. https://doi.org/10.1007/s13146-016-0294-5

Kazmi, A. H., & Jan, M. Q. (1997). Geology and tectonics of Pakistan. Graphic Publishers.

Kovalevych, V. M., Marshall, T., Peryt, T. M., Petrychenko, O. Y., & Zhukova, S. A. (2006). Chemical composition of seawater in Neoproterozoic: results of fluid inclusion study of halite from Salt Range (Pakistan) and Amadeus Basin (Australia). Precambrian Research, 144(1–2), 39–51. https://doi.org/10.1016/j.precamres.2005.10.004

Lagaly, G., Ogawa, M., & Dékány, I. (2006). Clay mineral organic interactions. Іn F. Bergaya, B. K. G. Theng, & G. Legaly, (Eds.), Developments in Clay Science: Vol. 1. Handbook of Clay Science (Chapter 7.3, pp. 309–377). Elsevier. https://doi.org/10.1016/S1572-4352(05)01010-X

Lippmann, F., & Savaşçin, M. Y. (1969). Mineralogische Untersuchungen an Lösungsrückständen eines württembergischen Keupergipsvorkommens. Tschermaks Mineralogische und Petrographische Mitteilungen, 13, 165–190. https://doi.org/10.1007/BF01088021

Lucas, J. (1962). La transformation des mineraux argileux dans la sedimentation. Etudes sur les argiles du Trias. Mem. Serv. Carte Geol. Als. et Lorraine, 23.

Mazumdar, A., & Bhattacharya, S. K. (2004). Stable isotopic study of late Neoproterozoic–early Cambrian (?) sediments from Nagaur–Ganganagar basin, western India: Possible signatures of global and regional C-isotopic events. Geochemical Journal, 38(2), 163–175. https://doi.org/10.2343/geochemj.38.163

Mazumdar, A., & Strauss, H. (2006). Sulfur and strontium isotopic compositions of carbonate and evaporite rocks from the late Neoproterozoic–early Cambrian Bilara Group (Nagaur–Ganganagar Basin, India): Constraints on intrabasinal correlation and global sulfur cycle. Precambrian Research, 149(3–4), 217–230. https://doi.org/10.1016/j.precamres.2006.06.008

Meng, F., Zhang, Z., Bukowski, K., Zhuo, Q., Ahsan, N., Ur-Rehman, S., & Ni, P. (2021). A strongly positive sulphur isotopic shift in late Ediacaran-early Cambrian seawater: evidence from evaporites in the Salt Range Formation, northern Pakistan. Geological Quarterly, 65(2). http://dx.doi.org/10.7306/gq.1598

Moore, D. M., & Reynolds, R. C. (1997). X-Ray diffraction and the identification and analysis of clay minerals. New York: Oxford University Press.

Pozo, M., & Calvo, J. P. (2018). An overview of authigenic magnesian clays. Minerals, 8(11), 520. https://doi.org/10.3390/min8110520

Shah, S. M. I. (1977). Stratigraphy of Pakistan. Geological Survey of Pakistan Memoir, 12.

Smith, A. G. (2012). A review of the Ediacaran to Early Cambrian (“Infra-Cambrian”) evaporites and associated sediments of the Middle East. Geological Society, London, Special Publications, 366, 229–250. https://doi.org/10.1144/SP366.12

Turner, C. E., & Fishman, N. S. (1991). Jurassic Lake T’oo’dichi: a large alkaline, saline lake, Morison Formation, eastern Colorado Plateau. Geological Society of America Bulletin, 103(4), 538–558. https://doi.org/10.1130/0016-7606(1991)103<0538:JLTODA>2.3.CO;2

Uhlík, P., Honty, M., Šucha, V., Franců, J., Biroň, A., Clauer, N., Hanzelyová, Z., & Majzlan, J. (2002). Influence of salt-bearing environment to illitization. In Proceedings of the XVII Congress of Carpathian-Balkan Geological Association (Bratislava, September 1–4, 2002). Geologica Carpathica, Special issues, 53 (CD).

Warren, J. K. (2016). Evaporites: A geological compendium. Springer Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-319-13512-0