Позначка: запаси вуглеводнів

Головна > Архів > № 3–4 (191–192) 2023 > 7–19

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3–4 (191–192) 2023, 7–19

https://doi.org/10.15407/ggcm2023.191-192.007

Ярослав ЛАЗАРУК, Мирослав ПАВЛЮК

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: igggk@mail.lviv.ua

---

Анотація

На південно-західних теренах України в межах Одеської області розташована південна частина Придобрудзького прогину. Тут на території піднятого Білоліського блоку в хемогенно-карбонатній товщі середнього і верхнього девону встановлені Східносаратське, Жовтоярське, Сариярське, Зарічнянське нафтові скупчення. Поклади приурочені до вапняків і доломітів з вторинними тріщинно-каверново-поровими колекторами. Вони залягають на глибинах 2500–3200 м. Під час випробування двох десятків свердловин отримували фільтрат бурового розчину з невеликою кількістю нафти з розрахунковими дебітами у декілька тонн на добу. Підйом рівня нафти у свердловинах швидко припинявся, гідродинамічний зв’язок свердловин з продуктивними пластами втрачався. Застосування відомих сьогодні методів інтенсифікації припливу вуглеводневих флюїдів до позитивних результатів не привело. За даними петрографічного вивчення шліфів доведено, що найбільші за розміром пустоти порід-колекторів запечатані нерухомим бітумом, у менших порожнинах міститься рухома нафта. Нерухомі бітуми заповнюють магістральні канали і блокують зв’язок між порожнинами породи. Це є основною причиною відсутності промислових припливів нафти. Ще однією суттєвою причиною є низькі фільтраційні властивості колекторів. Більшість з них має проникність менше 0,01∙мД. Іншими причинами невдач промислового освоєння нафтових покладів є висока динамічна в’язкість нафт через значний вміст асфальтенів, силікагелевих смол, парафінів, невисокий енергетичний потенціал нафтових покладів унаслідок їхньої дегазації упродовж тривалого геологічного розвитку території, а також відсутність гідродинамічного зв’язку нафтових покладів з природними водонапірними системами. Висловлено припущення, що нафтові родовища середнього і верхнього девону Західного Причорномор’я є головно бітумними. З огляду на значні глибини залягання покладів їхня промислова розробка сьогодні технічно неможлива. Тому планувати подальші наукові дослідження згаданого комплексу недоцільно. Натомість слід переорієнтувати дослідження на теригенно-карбонатний комплекс силуру та теригенний комплекс нижнього девону, які гідродинамічно більш закриті і в яких можуть зберегтися не дегазовані вуглеводневі скупчення.

Ключові слова

нафта, бітум, поклад, пастки нафти, карбонатний колектор, теригенний комплекс, запаси вуглеводнів, розвідка і розроблення покладів

Використані літературні джерела

Гнідець, В. П., Григорчук, К. Г., Полухтович, Б. М., & Федишин, В. О. (2003). Літогенез девонських відкладів Придобрудзького прогину (палеоокеанографія, седиментаційна циклічність, формування порід-колекторів). Київ: УкрДГРІ.

Лазарук, Я. Г., Мельник, А. Ю., Василина, Р. М., & Шеремет, Б. Б. (2017a). Геолого-економічна оцінка Східносаратського нафтового родовища Одеської області [Звіт]. Київ: ПрАТ НВК «Укрнафтінвест».

Лазарук, Я. Г., Мельник, А. Ю., Василина, Р. М., & Шеремет, Б. Б. (2017b). Геолого-економічна оцінка Жовтоярського нафтового родовища Одеської області [Звіт]. Київ: ПрАТ НВК «Укрнафтінвест».

Павлюк, М. І. (2014). Геодинамічна еволюція та нафтогазоносність Азово-Чорноморського і Баренцовоморського периконтинентальних шельфів. Львів: Проман.

Сергій, Г. Б., & Постнікова, Н. М. (2014). Уточнення геологічної будови перспективних відкладів Білоліського блока Переддобрудзького прогину на основі поглибленої обробки та інтерпретації даних сейсморозвідки [Звіт]. Київ: ПрАТ НВК «Укрнафтінвест».

Трохименко, Г. Л. (2013). Особливості природних резервуарів вуглеводнів у потужних карбонатних комплексах. Геология и полезные ископаемые Мирового океана, 4, 46–62.

---

Головна > Архів > № 1–2 (189–190) 2023 > 5–16

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1–2 (189–190) 2023, 5–16

https://doi.org/10.15407/ggcm2023.189-190.005

Ярослав ЛАЗАРУК

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: igggk@mail.lviv.ua

---

Анотація

Об’єктом досліджень є Устинівська ділянка у північно-східній частині Дніпровсько-Донецької западини на границі між північним бортом та приосьовою її частиною. Геологічна будова структур ділянки висвітлена з позицій гравітаційного тектогенезу. У відкладах карбону виокремлені два ешелони брахіантиклінальних піднять, генетично пов’язаних з Красноріцьким та Муратівсько-Тубським скидами. Вони виникли в слабколітифікованих товщах в умовах розтягування і швидкого опускання Дніпровсько-Донецького грабена. Сейсморозвідкою встановлені сім антикліналей, особливістю яких є орієнтування структур уздовж дугоподібних тектонічних порушень, асиметричність та зміщення склепінь з глибиною до південного заходу. За геоморфологічними ознаками річкової долини Сіверського Донця спрогнозоване нове підняття в опущеному блоці Тубського скиду. У Воронівській антикліналі у відкладах башкирського ярусу встановлені три газові поклади. Недалеко розташовані Борівське, Муратівське, Євгеніївське, Краснопопівське та інші газоконденсатні родовища. Тому гравігенні структури Устинівської ділянки є перспективними для відкриття нових родовищ. Перспективні горизонти башкирського ярусу знаходяться на невеликих глибинах: від 2 до 2,5 км. Оцінені нами запаси і ресурси газу Устинівської ділянки становлять відповідно 262 і 2100 млн м³. Надано рекомендації для уточнення форми гравігенних тектонічних порушень та пов’язаних з ними антикліналей. Визначено задачі для деталізаційних сейсморозвідувальних робіт і буріння. Запропоновано розташування пошукових та розвідувальних свердловин. Враховуючи зміщення склепінь гравігенних структур з глибиною, для розкриття продуктивних пластів в апікальних частинах піднять пропонуємо бурити похило спрямовані свердловини в південно-західному напрямку. Окреслено завдання і для промислового освоєння покладів Воронівської структури.

Ключові слова

перспективи газоносності, Дніпровсько-Донецька западина, гравігенні структури, пастки нафти і газу, запаси вуглеводнів

Використані літературні джерела

Бабадаглы, В. А., Лазарук, Я. Г., Кучерук, Е. В., & Кельбас, Б. И. (1981). Особенности геологического строения зоны мелкой складчатости Северного Донбасса. Геология нефти и газа, 1, 34–39.          

Іванюта, М. М. (Ред.). (1998). Атлас родовищ нафти і газу України (Т. 1). Львів: Центр Європи.

Лазарук, Я. Г., & Крейденков, В. Г. (1995). Новий тип пасток вуглеводнів у відкладах карбону Дніпровсько-Донецької западини. Мінеральні ресурси України, 3–4, 42–46.

Лукін, О. (2008). Вуглеводневий потенціал надр України та основні напрями його освоєння. Вісник Національної академії наук України, 4, 56–67.

Мирошниченко, Р., Полохов, В., & Бородулін, Є. (2018). Звіт про результати сейсморозвідувальних робіт 2D на Устинівській ділянці Сєвєродонецької площі. Придніпровська геофізична розвідувальна експедиція ДГП «Укргеофізика». Новомосковськ.

Рудько Г. І., Ляху, М. В., Ловинюков, В. І., Багнюк, М. М., & Григіль, В. Г. (2016). Підрахунок запасів нафти і газу. Київ: Букрек.

Сьомін, О., Аксьонов, В., & Письменний, І. (2016). Уточнений проєкт промислової розробки Борівського газоконденсатного родовища: звіт про науково-дослідну роботу. УкрНДІГаз ПАТ «Укргазвидобування». Харків.

Товстюк, З. М., Єфіменко, Т. А., & Тітаренко, О. В. (2014). Новітня розломно-блокова тектоніка Дніпровсько-Донецької западини. Український журнал дистанційного зондування Землі, 2, 4–13.

Prior, D. B., & Coleman, J. M. (1982). Active slides and flows in underconsolidated marine sediments on the slopes of the Mississippi delta. In S. Saxov & J. K. Nieuwenhuis (Eds.), Marine slides and other mass movements (pp. 21–49). New York: Plenum press. https://doi.org/10.1007/978-1-4613-3362-3_3

---