Головна > Архів > № 3–4 (191–192) 2023 > 7–19
Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3–4 (191–192) 2023, 7–19
https://doi.org/10.15407/ggcm2023.191-192.007
Ярослав ЛАЗАРУК, Мирослав ПАВЛЮК
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: igggk@mail.lviv.ua
Анотація
На південно-західних теренах України в межах Одеської області розташована південна частина Придобрудзького прогину. Тут на території піднятого Білоліського блоку в хемогенно-карбонатній товщі середнього і верхнього девону встановлені Східносаратське, Жовтоярське, Сариярське, Зарічнянське нафтові скупчення. Поклади приурочені до вапняків і доломітів з вторинними тріщинно-каверново-поровими колекторами. Вони залягають на глибинах 2500–3200 м. Під час випробування двох десятків свердловин отримували фільтрат бурового розчину з невеликою кількістю нафти з розрахунковими дебітами у декілька тонн на добу. Підйом рівня нафти у свердловинах швидко припинявся, гідродинамічний зв’язок свердловин з продуктивними пластами втрачався. Застосування відомих сьогодні методів інтенсифікації припливу вуглеводневих флюїдів до позитивних результатів не привело. За даними петрографічного вивчення шліфів доведено, що найбільші за розміром пустоти порід-колекторів запечатані нерухомим бітумом, у менших порожнинах міститься рухома нафта. Нерухомі бітуми заповнюють магістральні канали і блокують зв’язок між порожнинами породи. Це є основною причиною відсутності промислових припливів нафти. Ще однією суттєвою причиною є низькі фільтраційні властивості колекторів. Більшість з них має проникність менше 0,01∙мД. Іншими причинами невдач промислового освоєння нафтових покладів є висока динамічна в’язкість нафт через значний вміст асфальтенів, силікагелевих смол, парафінів, невисокий енергетичний потенціал нафтових покладів унаслідок їхньої дегазації упродовж тривалого геологічного розвитку території, а також відсутність гідродинамічного зв’язку нафтових покладів з природними водонапірними системами. Висловлено припущення, що нафтові родовища середнього і верхнього девону Західного Причорномор’я є головно бітумними. З огляду на значні глибини залягання покладів їхня промислова розробка сьогодні технічно неможлива. Тому планувати подальші наукові дослідження згаданого комплексу недоцільно. Натомість слід переорієнтувати дослідження на теригенно-карбонатний комплекс силуру та теригенний комплекс нижнього девону, які гідродинамічно більш закриті і в яких можуть зберегтися не дегазовані вуглеводневі скупчення.
Ключові слова
нафта, бітум, поклад, пастки нафти, карбонатний колектор, теригенний комплекс, запаси вуглеводнів, розвідка і розроблення покладів
Використані літературні джерела
Гнідець, В. П., Григорчук, К. Г., Полухтович, Б. М., & Федишин, В. О. (2003). Літогенез девонських відкладів Придобрудзького прогину (палеоокеанографія, седиментаційна циклічність, формування порід-колекторів). Київ: УкрДГРІ.
Лазарук, Я. Г., Мельник, А. Ю., Василина, Р. М., & Шеремет, Б. Б. (2017a). Геолого-економічна оцінка Східносаратського нафтового родовища Одеської області [Звіт]. Київ: ПрАТ НВК «Укрнафтінвест».
Лазарук, Я. Г., Мельник, А. Ю., Василина, Р. М., & Шеремет, Б. Б. (2017b). Геолого-економічна оцінка Жовтоярського нафтового родовища Одеської області [Звіт]. Київ: ПрАТ НВК «Укрнафтінвест».
Павлюк, М. І. (2014). Геодинамічна еволюція та нафтогазоносність Азово-Чорноморського і Баренцовоморського периконтинентальних шельфів. Львів: Проман.
Сергій, Г. Б., & Постнікова, Н. М. (2014). Уточнення геологічної будови перспективних відкладів Білоліського блока Переддобрудзького прогину на основі поглибленої обробки та інтерпретації даних сейсморозвідки [Звіт]. Київ: ПрАТ НВК «Укрнафтінвест».
Трохименко, Г. Л. (2013). Особливості природних резервуарів вуглеводнів у потужних карбонатних комплексах. Геология и полезные ископаемые Мирового океана, 4, 46–62.