Категорія: Тверді горючі копалини

Головна > Архів > № 1–2 (189–190) 2023 > 26–40

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1–2 (189–190) 2023, 26–40

https://doi.org/10.15407/ggcm2023.189-190.026

Ігор КУРОВЕЦЬ, Ігор ГРИЦИК, Олександр ПРИХОДЬКО, Павло ЧЕПУСЕНКО, Степан МИХАЛЬЧУК, Світлана МЕЛЬНИЧУК, Роман-Данило КУЧЕР

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: igggk@mail.lviv.ua

---

Анотація

Досліджено інформативність електромагнітних параметрів для визначення впливу техногенної діяльності гірничовидобувних підприємств і джерел забруднення промислових об’єктів Червоноградського геолого-промислового району Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну (Львівська область) на ступінь порушення первинного стану геологічного середовища та сформовано оптимальний апаратурно-методичний комплекс виявлення та діагностики малоамплітудних розривних порушень вуглевмісних товщ електромагнітними методами (ПІЕМПЗ, ПЕП). Розроблено оптимальні методики польових досліджень обробки та інтерпретації даних.

Ключові слова

малоамплітудна тектоніка, природне електричне поле, імпульсне електромагнітне поле Землі, вугленосні товщі, геофізичні профілі

Використані літературні джерела

Забигайло, В. Е. (1991). К развитию исследований по прогнозу малоамплитудной тектоники. В Малоамплитудная тектоника. Методы и результаты прогнозирования: тезисы докладов (с. 3−7). Киев: Наукова думка.

Куровець, І., Грицик, І., Чепусенко, П., Михальчук, С., & Приходько, О. (2019). Вивчення малоамплітудної тектоніки вугільних родовищ методами електромагнітних полів. У Геофізика і геодинаміка: прогнозування та моніторинг геологічного середовища: тези VIIІ Міжнар. наук. конф. (Львів, 24–26 вересня 2019 р.) (с. 92–94). Львів.

Павлюк, М. І. та ін. (2016). Геоекологічні проблеми Заходу України (на прикладі території Львівської області) (Б-ІІ-02-12) [Звіт]. Львів.

Kurovets, I. M., Zubko, O. S., Kosianenko, G. P., & Chepusenko, P. S. (2000). Diagnostics of physical state of hydrotechnical constructions of enterprises by electromagnetic methods. In 4^th European coal conference (September 26–28, 2000, Ustron, Poland) (pp. 43–44). PIG.

Lysoon, S. O., Kurovets, I. M., & Prytulkа, G. I. (2000). New prognostification technology of low-amplitude tectonic dislocations of coal seams. In 4^th European coal conference (September 26–28, 2000, Ustron, Poland) (p. 45). PIG.

---

Головна > Архів > № 1–2 (187–188) 2022 > 58–70

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1–2 (187–188) 2022, 58–70.

https://doi.org/10.15407/ggcm2022.01-02.058

Мирослава ЯКОВЕНКО

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, myroslavakoshil@ukr.net

---

Анотація

Досліджено геохімічні особливості розподілу, нагромадження і міграції Стронцію в низинних торфах Львівської області та виявлено основні чинники, що впливають на нерівномірність його концентрації як по латералі, так і вертикалі.

Встановлено значну нерівномірність розподілу концентрації, високу дисперсію та варіабельність (коефіцієнт варіації – 116,61; ст. відхилення – 564,11) Sr у торфах у межах родовищ, районів та області загалом, як з глибиною, так і за площею поширення, та високі показники вмісту Sr відносно кларків літосфери, ґрунтів, золи рослин (КК відносно літосфери = 1,42; КК відносно кларків ґрунтів = 1,94; Кс відносно фонових значень у ґрунтах України = 4,56; КК відносно кларків наземних рослин = 1,61).

Вміст Sr у торфах Львівської області коливається в межах 40–3190 мг/кг (середній вміст – 483,75 мг/кг, вміст за медіаною або фоновий вміст – 250 мг/кг), що зумовлено природно-кліматичними, геологічними, літологічними, гідро-геохімічними та антропогенними факторами.

Встановлено, що на особливості розподілу та ступінь концентрації Sr у торфовищах Львівської області в основному впливають хіміко-мінералого-петрографічний склад корінних порід області зносу при їхньому вивітрюванні; рельєф місцевості, кліматичні, геоморфологічні, тектонічні та гідрогеологічні умови району, від яких залежить інтенсивність процесів вивітрювання порід областей зносу, ступінь перетворення теригенного матеріалу в процесах вивітрювання, швидкість нагромадження біомаси та швидкість її розкладу; особливості водно-мінерального живлення торфовища. Високий вміст Стронцію в торфах Львівської області віддзеркалює місцеві регіональні процеси концентрування елемента в масі торфу і може вказувати на нагромадження у верхніх шарах торф’яних профілів Sr як природного, так і антропогенного походження. Спостерігається збагачення Sr верхніх інтервалів покладів (0–1 м) родовищ північно-східної частини Львівської області (Малополіська торф’яна область).

Ключові слова

торф, торф’яний поклад, Стронцій, мікроелементний склад, концентрація, кларк концентрації, нагромадження, міграція

Використані літературні джерела

Бойко, Т. І. (1995). Геохімія сірки та стронцію в зоні техногенезу сіркодобувних підприємств Передкарпаття [Автореф. дис. канд. геол. наук]. Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України. Львів.

Бурков, В. В., & Подпорина, Е. К. (1962). Стронций. Труды Института минералогии, геохимии и кристаллографии редких металлов, 12, 180.

Бучинська, І., Лазар, Г., Савчинський, Л., & Шевчук, О. (2013). Умови утворення вугілля пласта n₈ Львівсько-Волинського басейну за геохімічними даними. Геологія і геохімія горючих копалин, 1–2, 32–41.

Войткевич, Г. В., Мирошников, А. Е., Поваренных, А. С., & Прохоров, В. Г. (1970). Краткий справочник по геохимии. Москва: Недра.

Иванцив, О. Е., & Уженков, Г. А. (1984). Геохимические особенности торфяно-болотного литогенеза Прикарпатья. В Осадочные породы и руды (с. 215–220). Киев: Наукова думка.

Кабата-Пендиас, А., & Пендиас, X. (1989). Микроэлементы в почвах и растениях. Москва: Мир.

Кирильчук, А. А., & Бонішко, О. С. (2011). Хімія ґрунтів. Основи теорії і практикум. Львів: ЛНУ імені Івана Франка.

Клос, В. Р., Бірке, М., Жовинський, Е. Я., Акінфієв, Г. О., Амаїиукелі, Ю. А., & Кламенс, Р. (2012). Регіональні геохімічні дослідження ґрунтів України в рамках міжнародного проекту з геохімічного картування сільськогосподарських та пасовищних земель Європи (GEMAS). Пошукова та екологічна геохімія, 1, 51–66.

Кушнир, С. В., Шутер, Я. Н., Панькив, Р. II., & Сребродольский, Б. И. (1982). Основные формы нахождения стронция в серных рудах Предкарпатья. В Геология и геохимия неметаллических ископаемых (с. 102–108). Киев: Наукова думка.

Кушнір, С. В., Вівчар, О. І., & Бойко, Т. І. (1995). Деякі геохімічні наслідки застосування «вапняково-сірчаного добрива». Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4(88–89), 27–35.

Лазар, Г. (2017). Особливості поширення стронцію у вугіллі пласта v₆ Львівсько-Волинського басейну. Геологія і геохімія горючих копалин, 1–2(170–171), 86.

Пампура, В. Д., Сандимирова, Г. П., & Брандт, С. Б. (1991). Геохимия и изотопный состав стронция в гидротермальных системах. Наука, Сибирское отделение.

Скляров, Е. В., Бараш, И. Г., Буланов, В. А., Гладкочуб, Д. П., Донская, Т. В., Иванов, А. В., Летникова, Е. Ф., Миронов, А. Г., & Сизых, А. И. (2001). Интерпретация геохимических данных. Москва: Интерметинжиниринг.

Спринський, М. І. (1999). Літій, рубідій, цезій і стронцій у підземних водах Карпатської нафтогазоносної провінції [Автореф. дис. канд. геол. наук]. Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України. Львів.

Фор, Г., & Джонс, Л. (1974). Изотопный состав стронция в россыпях Красного моря. В Современное гидротермальное рудоотложение (с. 141–148). Москва: Мир.

Чертко, Н. К., & Чертко, Э. Н. (2008). Геохимия и экология химических элементов. Минск: Издательский центр БГУ.

Яковенко, М., Хоха, Ю., & Любчак, О. (2022). Геохімічні особливості накопичення і міграції важких металів у торфах Львівської області. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, cерія «Геологія. Географія. Екологія», 56, 105–121. https://doi.org/10.26565/2410-7360-2022-56-07

Яковенко, М., Хоха, Ю., & Любчак, О. (2021). Розподіл хімічних елементів у низинних торфах Львівської області. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4(185–186), 65–72. https://doi.org/10.15407/ggcm2021.03-04.065

Angino, E., Billings, G. K., & Andersen, N. (1966). Observed variations in the strontium concentration of seawater. Chemical Geology, 1, 145–153. https://doi.org/10.1016/0009-2541(66)90013-1

Bowen, H. J. M. (1979). Environment Chemistry of the Elements. London; New-York; Toronto; Sydney; San-Francisco: Academic Press.

Noll, W. (1931). Über die Bestimmung des Strontiums in der Mineral- und Gesteinsanalyse. Zeitschrift für anorganische und allgemeine Chemie, 199(1), 193–208. https://doi.org/10.1002/zaac.19311990121

Odum, H. T. (1951). Notes on the Strontium Content of Sea Water, Celestite Radiolaria, and Strontianite Snail Shells. Science, 114(2956), 211–213. https://doi.org/10.1126/science.114.2956.211

Orru, H., & Orru, M. (2006). Sources and distribution of trace elements in Estonian peat. Global and Planetary Change, 53(4), 249–258. https://doi.org/10.1016/j.gloplacha.2006.03.007

Turekian, K. K., & Kulp, J. L. (1956). The geochemistry of strontium. Geochimica et Cosmochimica Acta, 10(5–6), 245–296. https://doi.org/10.1016/0016-7037(56)90015-1

---

Головна > Архів > № 3–4 (185–186) 2021 > 73–91

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3–4 (185–186) 2021, 73–91.

https://doi.org/10.15407/ggcm2021.03-04.073

Михайло МАТРОФАЙЛО, Ірина БУЧИНСЬКА, Андрій ПОБЕРЕЖСЬКИЙ, Оксана СТУПКА, Іван ЯЦЕНКО, Олена ШЕВЧУК, Ірина КУДРИЧ

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: igggk@mail.lviv.ua

---

Анотація

На основі морфологічного аналізу та детального вивчення літолого-фаціального складу й умов утворення вугленосних відкладів проведено дослідження нижньої частини кам’яновугільних відкладів Львівсько-Волинського басейну південно-західної окраїни Східноєвропейської платформи. Зокрема проаналізовано існуючий геологічний матеріал; досліджено початкові умови карбонового вуглеутворення (пізній турне – початок пізнього візе) та обґрунтовано положення нижньої границі вугленосної формації; вивчена наявність промислової вугленосності (потужність вугільних пластів 0,6 м і більше) нижньої частини карбону; визначено промислову вугленосність візейського і нижньої частини серпуховського ярусів нижньої підформації басейну; досліджено вплив внутрішньоформаційних та епігенетичних розмивів та інших чинників, які зумовили утворення й зміни нижньої частини вугленосної формації, морфології вугільних пластів; обґрунтовано можливості промислової розробки вугільних пластів нижніх горизонтів.

Виокремлено найбільш перспективні для пошуку промислових вугільних пластів площі і ділянки з робочою потужністю у відкладах нижньої вугленосної підформації для розширення промислової вугленосності та визначення напрямків пошуку і розвідки перспективних покладів вугілля басейну. Зазначено, що в межах таких ділянок (Ковельська площа, Бубнівська ділянка, Буське родовище та ін.) на тривалий час встановлювався континентальний режим і в умовах заболоченої приморської низовини з розвинутою річковою системою та розчленованим палеорельєфом відбувалося періодичне торфонагромадження, яке зумовило формування промислових вугільних пластів.

Надійний прогноз гірничо-геологічних умов розробки та оцінка промислової придатності вугільних пластів нижньої частини карбонових відкладів, загалом на території басейну і в межах діючих шахт, забезпечать стабільний розвиток Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну.

Ключові слова

вугільний пласт, промислова вугленосність, перспективні вугленосні площі і ділянки, нижня вугленосна підформація, прогнозні ресурси, Львівсько-Волинський кам’яновугільний басейн

Використані літературні джерела

Бартошинская, Е. С., & Бык, С. И. (1979). Фациальные условия накопления исходного материала углей визейского и серпуховского ярусов Львовско-Волынского баcсейна. Труды Института геологии и геохимии горючих ископаемых АН УССР, 12, 17–43. Киев: Наукова думка. Деп. в ВИНИТИ 19.09.1979, № 3434-79. 

Бартошинская, Е. С., Бык, С. И., Муромцева, А. А., & Сывый, М. Я. (1983). Угленосные формации карбона юго-западной окраины Восточно-Европейской платформы. Киев: Наукова думка.

Бартошинська, Є., Бик, С., & Бучинська, І. (2008). Початковий етап формування вугленосної формації карбону Львівсько-Волинського басейну. Геологія і геохімія горючих копалин, 3(144), 26–36.

Вдовенко, М. В., Полєтаєв, В. І., & Шульга, В. Ф. (2013). Стратиграфія карбону Львівського палеозойського прогину. У П. Ф. Гожик (Ред.), Стратиграфія верхнього протерозою та фанерозою України: Т. 1. Стратиграфія верхнього протерозою, палеозою та мезозою України (с. 316–331). Київ: ІГН НАН України; Логос.

Вырвич, Г. П., Гигашвили, Э. П., Дубик, З. Г., Ершов, В. З., Жуков, П. П., Лукьяненко, Н. И., Науменко, Л. В., & Петровский, Ю. В. (1978). Каменные угли Львовско-Волынского бассейна. Львов: Вища школа.

Костик, І. О., & Матрофайло, М. М. (2005). Перспективи промислової вугленосності Буського родовища Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну. Геологія і геохімія горючих копалин, 2, 30–39.

Костик, І., Матрофайло, М., & Король, М. (2013). Перспективи сучасної природної газоносності вугільних пластів глибоких горизонтів Львівсько-Волинського басейну. Геолог України, 3(43), 50–59.

Костик, І. О., Матрофайло, М. М., & Сокоренко, С. С. (2007). Перспективи промислової вугленосності нижньої частини кам’яновугільної формації Львівсько-Волинського басейну. Геологія і геохімія горючих копалин, 1, 27–44.

Костик, І. О., Матрофайло, М. М., & Шульга, В. Ф. (2008). Про нижню границю вугленосної формації Львівсько-Волинського басейну. Геологія і геохімія горючих копалин, 3(144), 26–39.

Костик, І. О., Матрофайло, М. М., Шульга, В. Ф., & Король, М. Д. (2010). Перспективи промислової вугленосності глибоких горизонтів Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну. Стаття 1. Морфологія серпуховського вугільного пласта υ₆ Львівсько-Волинського басейну і особливості його утворення. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4(152–153), 27–44.

Кушнирук, В. А., Бартошинская, Е. С., Мельничук, И. П., & Мартюк, К. М. (1975). Генетические типы углей визейского возраста Львовско-Волынского бассейна. В Рефераты научно-исследовательских работ Института геологии и геохимии горючих ископаемых АН УССР (1973) (с. 40–43). Киев: Наукова думка.

Матрофайло, М. (2016). Щодо методики морфологічного аналізу вугільних пластів Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну. Вісник Львівського університету. Серія геологічна, 30, 159–164.

Матрофайло, М. М. (2017). Застосування морфологічного аналізу вугільних пластів у Львівсько-Волинському басейні. Вісник Львівського університету. Серія геологічна, 31, 56–66.

Матрофайло, М. М. (2019а). Морфологічний аналіз покладів вугілля Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну. У Здобутки і перспективи розвитку геологічної науки в Україні: збірник тез наукової конференції, присвяченої 50-річчю Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення імені М. П. Семененка (Київ, 14–16 травня 2019 р.) (Т. 2, с. 64–66). Київ: Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення імені М. П. Семененка НАН України.

Матрофайло, М. М. (2019б). Особливості морфології вугільного пласта n₉ Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну. У Надрокористування в Україні. Перспективи інвестування: матеріали VI Міжнародної науково-практичної конференції (7–11 жовтня 2019 р., Трускавець) (Т. 1, с. 315–321). Київ: Державна комісія України по запасах корисних копалин.

Матрофайло, М. М., & Король, М. Д. (2019). Особливості морфології і утворення вугільного пласта υ₀³ Ковельської вугленосної площі Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну. Вісник Львівського університету. Серія геологічна, 33, 129–142.

Матрофайло, М. М., Решко, М. Я., & Костик, І. О. (2004). Геолого-промислова типізація вугільних пластів Південно-Західного району Львівсько-Волинського басейну. Геологія і геохімія горючих копалин, 3, 85–90.

Матрофайло, М., Шульга, В., Костик, І., & Король, М. (2012). Перспективи промислової вугленосності глибоких горизонтів Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну. Стаття 2. Морфологія візейського вугільного пласта υ₀³ і особливості його утворення (Ковельська площа). Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4(160–161), 29–48.

Струев, М. И., Исаков, В. И., Шпакова, В. Б., Караваев, В. Я., Селинный, В. И., & Попель, Б. С. (1984). Львовско-Волынский каменноугольный бассейн: Геолого-промышленный очерк. Киев: Наукова думка.

Шульга, В. Ф., Здановски, А., Зайцева, Л. Б., Иванова, А. В., Иванина, А. В., Король, Н. Д., Котасова, А., Котас, А., Костик, И. Е., Лелик, Б. И., Мигер, Т., Маничев, В. И., Матрофайло, М. Н., Птак, Б., Савчук, В. С., Седаева, Г. М., & Степаненко, Я. Г. (2007). Корреляция карбоновых угленосных формаций Львовско-Волынского и Люблинского бассейнов. Киев: Варта.

Шульга, В. Ф., Костик, И. Е., Матрофайло, М. Н., & Король, Н. Д. (2009). О зарождении карбоновой угленосной формации Львовско-Волынского угольного бассейна. Доклады Национальной академии наук Украины, 7, 121–127.

Шульга, В. Ф., Костик, И. Е., Матрофайло, М. Н., & Король, Н. Д. (2008). О начале турнейско-визейского этапа углеобразования на юго-западе Восточно-Европейской платформы. Геологія і геохімія горючих копалин, 4(145), 68–77.

Шульга, В. Ф., Матрофайло, М. Н., Костик, И. Е., & Король, Н. Д. (2013). Особенности формирования пластов угля глубоких горизонтов Львовско-Волынского бассейна. Статья 1. Серпуховский угольный пласт υ₆. Геологічний журнал, 2, 75–88.

Шульга, В. Ф., Решко, М. Я., Гурей, П. Т., Гирный, Е. И., & Лелик, Б. И. (1997). Новые данные об угленосности юго-запада Львовско-Волынского бассейна. Доповіді Національної академії наук України, 1, 137–141.

Шульга, П. Л. (1975). Львовско-Волынский бассейн. В Основные черты стратиграфии карбона СССР (с. 117–126). Москва: Недра.

Shulga, V., Kostyk, I., Matrofailo, М., & Korol, M. (2009). Beginnings of the coal formation in Lvov-Volhynian basin. In Geologia formacji węglonośnych Polski: XXVIII Sympozjum naukovo-techniczny (22–23 kwietnia 2009 r.) (s. 61–68). Kraków: Academia górniczo-hutnicza w Krakowie.

---

Головна > Архів > № 3–4 (185–186) 2021 > 65–72

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3–4 (185–186) 2021, 65–72.

https://doi.org/10.15407/ggcm2021.03-04.065

Мирослава ЯКОВЕНКО¹, Юрій ХОХА², Олександр ЛЮБЧАК³

^{1, 2, 3} Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: ¹myroslavakoshil@ukr.net; ²khoha_yury@ukr.net; ³lubchak1973@ukr.net

---

Анотація

Вивчено та проведено інтерпретацію вмісту хімічних елементів у низинних торфах Львівської області. Торф володіє вираженою здатністю до фізичної сорбції та хемосорбції, унаслідок чого він здатен накопичувати значну кількість металів, зокрема тих, що становлять небезпеку – важких, токсичних і радіоактивних. Останнім часом торф використовують не лише як енергетичну сировину, але й як сировину для хімічної та фармацевтичної промисловості. Отже, геохімічні дослідження торфу мають важливе наукове та прикладне значення для широкого спектра галузей та екологічного моніторингу. Спектр застосувань торфу залежить від концентрації мікроелементів. Для розглянутих родовищ виявлені основні геохімічні особливості. Встановлено значну нерівномірність розподілу концентрації мікроелементів як з глибиною, так і за площею поширення та високі показники вмісту Mo, Yb, Sr, Be, Co, Ag, Ba, Pb відносно кларків літосфери, ґрунтів, золи рослин та ін.

Ключові слова

торф, мікроелементний склад, концентрація, кларк концентрації, нагромадження

Використані літературні джерела

Білецький, В. С. (2004). Мала гірнича енциклопедія (Т. 1–3). Донецьк: Донбас.

Брадис, Є. М. (1973). Торфово-болотний фонд УРСР, його районування та використання. Київ: Наукова думка.

Войткевич, Г. В., Мирошников, А. Е., Поваренных, А. С., & Прохоров, В. Г. (1970). Краткий справочник по геохимии. Москва: Недра.

Галенко, В. Г., Семчук, С. А., & Екимова, Н. А. (1974). Отчёт по теме «Составление геолого-экономических обзоров по основным торфодобывающим областям УССР» (Львовская область). Львов: Фонди ДП «Західукргеологія».

Клос, В. Р., Бірке, М., Жовинський, Е. Я., Акінфієв, Г. О., Амаїиукелі, Ю. А., & Кламенс, Р. (2012). Регіональні геохімічні дослідження ґрунтів України в рамках міжнародного проекту з геохімічного картування сільськогосподарських та пасовищних земель Європи (GEMAS). Пошукова та екологічна геохімія, 1, 51–66.

Крештапова, В. Н. (1974). Методические рекомендации по оценке содержания микроэлементов в торфяных месторождениях европейской части РСФСР. Москва: Изд-во Мингео РСФСР.

Тюремнов, С. Н. (1976). Торфяные месторождения. Москва: Недра.

Яковенко, М. Б., Хоха, Ю. В., & Лукʼянчук, Д. В. (2015а). Мікрокомпонентний склад торфів Львівської області. У Новітні проблеми геології: матеріали науково-практичної конференції, присвяченої 100-річчю від дня народження В. П. Макридіна (Харків, 21–23 травня 2015 р.) (с. 175–176). Харків.

Яковенко, М. Б., Хоха, Ю. В., & Лукʼянчук, Д. В. (2015б). Накопичення мікроелементів у низинних торфах Львівської області. У Фундаментальне значення і прикладна роль геологічної освіти і науки:матеріали міжнародної наукової конференції, присвяченої 70-річчю геологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка (Львів, 7–9 жовтня 2015 р.) (с. 238–239). Львів.

Яковенко, М. Б., Хоха, Ю. В., & Любчак, О. В. (2020). Розподіл молібдену в низинних торфах Львівської області. У Ресурси природних вод Карпатського perioну (Проблеми охорони та раціонального використання):збiрник наукових статей XІХ мiжнародної науково-практичної конференцiї (Львів, 8–9 жовтня 2020 р.) (с. 210–214). Львів.

Яковенко, М. Б., Хоха, Ю. В., & Любчак, О. В. (2019). Розподіл Свинцю в низинних торфах Львівської області. У Ресурси природних вод Карпатського perioну (Проблеми охорони та раціонального використання): збiрник наукових статей XVІІІ мiжнародної науково-практичної конференцiї (Львiв, 26–27 травня 2019 р.) (с. 263–265). Львiв.

Bowen, H. J. M. (1979). Environment Chemistry of the Elements. London; New-York; Toronto; Sydney; San Francisco: Academic Press.

---

Головна > Архів > № 1–2 (183–184) 2021 > 76–88

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1–2 (183–184) 2021, 76–88.

https://doi.org/10.15407/ggcm2021.01-02.076

Мирослава ЯКОВЕНКО¹, Юрій ХОХА², Олександр ЛЮБЧАК³

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, e-mail: ¹myroslavakoshil@ukr.net, ²khoha_yury@ukr.net, ³lubchak1973@ukr.net

---

Анотація

Коротко розглянуто проблеми торф’яної галузі України та встановлено причини її занепаду, серед яких низька якість торфу як джерела енергії. Ми припускаємо, що найближчим часом використання торфу для брикетування припиниться з огляду на економічні та політичні чинники. З іншого боку, торф може слугувати джерелом хімічних речовин та їхніх сумішей, які знайшли застосування в сільському господарстві та промисловості. Відомо, що додавання гуматів натрію до бурового розчину поліпшує його реологічні властивості та робить екологічно безпечним, особливо при проходженні водоносних горизонтів. Нами поставлена мета визначити геолого-технологічні та геохімічні характеристики торфу Львівської області, встановити його придатність до вилучення гумінових кислот та виокремити перспективні ділянки для видобутку торфу. Дослідження мікроелементного складу торфів Радехівського району Львівської області засвідчило, що ці торфи не забруднені важкими металами, про що свідчать значення індексів забруднення. Показано, що вміст хімічних елементів в торфах менший за кларковий порівняно з літосферою, ґрунтами і наземними рослинами. Виявлена тенденція до розсіяння халькофільних і більшості сидерофільних елементів, меншою мірою літофільних. Визначення виходу загальних та вільних гумінових кислот засвідчило можливість використання торфів Львівської області для вилучення гуматів. Досліджені зразки характеризувалися високим вмістом гумінових кислот у перерахунку на суху масу. Попередню оцінку придатності родовищ для видобутку торфу ми проводили за такими параметрами: запаси родовища, ступінь розкладання, вміст гумусу та зольність. Після побудови картосхем розподілу перелічених геохімічних характеристик, ми виокремили декілька найбільш перспективних родовищ Львівської області: у Кам’янка-Бузькому районі – Дідилівське та Яричівське; у Миколаївському – Вербізьке, Сайківське, Демнянське та Тростянецьке.

Ключові слова

торф, гумінові речовини, мікроелементи, геохімічний аналіз, зольність, ступінь розкладання.

Використані літературні джерела

Войткевич, Г. В., Мирошников, А. Е., Поваренных, А. С., & Прохоров, В. Г. (1970). Краткий справочник по геохимии. Москва: Недра.

Галенко, В. Г., Семчук, С. А., & Екимова, Н. А. (1974). Составление геолого-экономических обзоров по основным торфодобывающим областям УССР (Львовская область) (Т. 1). [Отчет]. Львов: Львовская геологическая экспедиция.

Клос, В. Р., Бірке, М., Жовинський, Е. Я., Акінфієв, Г. О., Амаїиукелі, Ю. А., & Кламенс, Р. (2012). Регіональні геохімічні дослідження ґрунтів України в рамках міжнародного проекту з геохімічного картування сільськогосподарських та пасовищних земель Європи (GEMAS). Пошукова та екологічна геохімія, 1, 51–66.

Лиштван, И. И., Базин, Е. Т., Гамаюнов, Н. И., & Терентьев, А. А. (1989). Физика и химия торфа. Москва: Недра.

Хоха, Ю. В., Яковенко, М. Б., & Лук’янчук, Д. В. (2013). Геолого-геохімічні та геотехнологічні особливості торф’яних родовищ Львівської області. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4(164–165), 56–61.

Яковенко, М. Б., Хоха, Ю. В., & Любчак, О. В. (2020). Розподіл молібдену в низинних торфах Львівської області. У Ресурси природних вод Карпатського регіону. Проблеми охорони та раціонального використання: матеріали XIX Міжнародної науково-практичної конференції (Львів, 8–9 жовтня 2020 р.) (с. 210–214). Львів: Національний університет «Львівська політехніка».

Bowen, H. J. M. (1979). Environment Chemistry of the Elements. London; New-York; Toronto; Sydney; San Francisco: Academic Press.

---