Опубліковано

ПРО НОВИЙ ПІДХІД ДО ВИЗНАЧЕННЯ ТЕПЛОТВОРНОСТІ ПРИРОДНОГО ГАЗУ, ЯКИЙ ПОСТАЧАЮТЬ СПОЖИВАЧАМ, ТА ЙОГО КУБОМЕТРОБАРОМЕТРІЮ

Головна > Архів > № 2 (179) 2019 > 84-89


Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 2 (179) 2019, 84-89.

https://doi.org/

Йосип СВОРЕНЬ

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, e-mail: igggk@mail.lviv.ua

Анотація

Показано, що зміною тиску і температури природних газів у сховищах, газгольдерах, різних установках від гідратів вуглеводневих газів у їхньому складі можна відривати воду в потрібній концентрації, що створює її збільшену домішку в трубах і в підсумку впливає на кінцеву теплотворність палива. Запропоновано новий підхід до визначення теплотворності природного газу, який постачають споживачам, шляхом обґрунтування необхідності введення такої одиниці, як кубометробар (м3бар). Це сприятиме встановленню співвідношення теплотворності видобутого природного газу і газу, який постачається споживачам, тобто визначенню якості cпожитого газу.

Ключові слова

природний газ, газогідрати, калорійність природного газу, кубометробарометрія, закон Бойля–Маріотта, пара води, газолічильники.

Використані літературні джерела

Конституція України. Із змінами, внесеними згідно з Законом № 2222-ІУ від 8 грудня 2004 року. (2006). Київ: Велес, с. 13.

Рудько, Г. І., Бондар, О. І., Ловинюков, В. І., Бакаржієв, А. Х., Григіль, В. Г., Хомин, В. Р. … Лагода, О. А. (2014). Енергетичні ресурси геологічного середовища України (стан та перспективи) (Т. 1–2). Чернівці: Букрек. Сворень, Й. М., Наумко, І. М. (2006). Нова теорія синтезу і генезису природних вуглеводнів: абіогенно-біогенний дуалізм. Доп. НАН України, 2, 111–116.

Опубліковано

ОЦІНКА ВПЛИВУ БУДІВНИЦТВА ВІТРОЕНЕРГЕТИЧНИХ УСТАНОВОК НА ГІДРОГЕОЛОГІЧНІ ТА ГЕОЕКОЛОГІЧНІ УМОВИ ПОЛОНИНИ БОРЖАВА (ЗАКАРПАТТЯ)

Головна > Архів > № 3-4 (176-177) 2018 > 110-125


Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3-4 (176-177) 2018, 110-125.

Василь ДЯКІВ

Львівський національний університет імені Івана Франка

Михайло ЯРЕМОВИЧ

2ТзОВ «Геол-тех», Львів

Андрій КОВАЛЬЧУК

ФО-підприємець

Мар’яна ІВАНСЬКА

2ТзОВ «Геол-тех», Львів

Анотація

У пресі, інтернет-просторі та інших засобах масової інформації Закарпатської області часто дискутується питання доцільності чи недоцільності, шкідливого впливу на довкілля будівництва вітроенергетичних установок на Полонині Боржава. Насамперед, слід зазначити, що визначальним чинником під час вибору інвесторами Полонини Боржава для будівництва таких установок є найвищий в Україні вітроенергетичний потенціал карпатських полонин, з високою питомою потужністю вітрової енергії в окремий момент часу та її сумарною величиною за різні проміжки часу (місяць, сезон, рік), зокрема середня швидкість вітру та граничні характеристики вітроенергетичних установок (мінімальна та максимальна швидкість, за яких може працювати генератор вітроустановок).

Безумовно, будівництво будь-яких об’єктів призводить до того чи іншого впливу на довкілля загалом і на гідрогеологічні та геоекологічні умови зокрема. Наскільки високим є цей вплив, чи призводить він до ризиків порушення умов формування підземних вод та негативних змін хімічного складу підземних та поверхневих вод, спробуємо з’ясувати в цій статті.

Ключові слова

Полонина Боржава, вітроенергетичні установки, гідрогеологічні та геоекологічні умови, довкілля.

Використані літературні джерела

Водна рамкова директива ЄС 2000/60/ЕС. Основні терміни та їх визначення / пер. з англ. – К., 2006. – 240 с.

Деревська К. І., Бурлаченко Ю. В. Проблема будівництва вітроелектростанції на Полонині Боржава: вплив на водні ресурси. – Режим доступу : https://www.facebook.com/notes/врятуй-боржаву/проблема-будівництва-вітроелектростанції-на-полонині-боржава-вплив-на-водні-ресу/211691606078846/

Дмитренко Л. В., Барандіч С. Л. Вітроенергетичні ресурси в Україні // Наук. праці УкрНДГМІ. – 2007. – Вип. 256. – С. 166–173.


Опубліковано

ВЛАСТИВІСТЬ ГЛИБИННОГО АБІОГЕННОГО МЕТАНОВМІСНОГО ВИСОКОТЕРМОБАРНОГО ФЛЮЇДУ УТВОРЮВАТИ ВУГІЛЛЯ

Головна > Архів > № 3-4 (176-177) 2018 > 105-109


Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3-4 (176-177) 2018, 105-109.

Йосип СВОРЕНЬ

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, е-mail: igggk@mail.lviv.ua

Анотація

Встановлено властивість глибинного абіогенного метановмісного високотермобарного флюїду розкладати органічні рештки в земній корі планети Земля і утворювати пласти вугілля.

Ключові слова

абіогенний метановмісний високотермобарний флюїд, пласти вугілля, органічні рештки, мас-спектрометричний метод дослідження.

Використані літературні джерела

Сворень Й. М. Источники углеродсодержащих газов включений // Углерод и его соединения в эндогенных процессах минералообразования (по данным изучения флюидных включений в минералах) : тез. докл. респ. совещ. (Львов, сент. 1975 г.). – Львов, 1975. – С. 104–106.

Сворень Й. М. Примеси газов в кристаллах минералов и других твердых телах (их способы извлечения, состав, формы нахождения и влияние на свойства веществ) : автореф. дис. … канд. техн. наук. – Львов, 1984. – 19 с.

Сворень Й. М. Питання теорії генезису природних вуглеводнів та шляхи пошуку їх покладів // Тектогенез і нафтогазоносність надр України : тези доп. наук. наради (20–22 жовт. 1992 р.). – Л., 1992. – С. 143–145.

Сворень Й. М. Термобарометрія і геохімія газів прожилково-вкрапленої мінералізації у відкладах нафтогазоносних областей і металогенічних провінцій: природа вугільного метану // Уголь Украины. – 2008. – № 8 (620). – С. 42–46.

Сворень Й. М., Наумко І. М. Нова технологія визначення генезису вуглеводневих газів // Нафта і газ України. – Івано-Франківськ : УНГА, 2000. – Т. 1. – С. 118.

Сворень Й. М., Наумко І. М. Нова теорія синтезу і генезису природних вуглеводнів: абіогенно-біогенний дуалізм // Доп. НАН України. – 2006. – № 2. – С. 111–116.

Сворень Й. М., Наумко І. М., Давиденко М. М. Нова технологія визначення перспективи нафтогазоносності локальної площі // Нафта і Газ України : V Міжнар. конф. УНГА : тези доп. – Полтава : УНГА, 1998. – Т. 1. – С. 111–112.


Опубліковано

ЗАКОНОМІРНІСТЬ ПРИРОДНИХ ПРОЦЕСІВ СИНТЕЗУ ДОСКОНАЛИХ КРИСТАЛІВ ДІАМАНТА

Головна > Архів > № 3-4 (172–173) 2017 > 106-111


Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3-4 (172-173) 2017, 106-111.

Йосип СВОРЕНЬ

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, е-mail: igggk@mail.lviv.ua.

Анотація

На основі досліджень включень (дефектів) у мінералах, встановлено, що вихідним джерелом вуглецю у природних процесах синтезу досконалих кристалів діаманта є мантійний діоксид вуглецю (СО2) з Р = 6,1 МПа та δ13С = (-6,1±0,5) ‰. Розроблено новий механізм синтезу природних кристалів діаманта, піропу, магнетиту, кварцу тощо. Показано, що під впливом потужного імпульсу тектоногенної енергії в окремих ділянках літосфери виникають глибинні розриви-трубки, якими вкорінюється-мігрує розплав у напрямі земної кори. Під час міграції у контактній зоні «розплав-породи літосфери» внаслідок їхньої контактної взаємодії-тертя утворюється високовольтне електричне поле складної форми, в якому СО2 переходить в енергозбуджений стан, його молекули розпадаються на окремі радикали й атоми. У розплаві-електроліті під впливом електричного поля іони-катіони переміщуються в певних напрямках залежно від конфігурації поля, яка зумовлена магмою, контактними породами літосфери та швидкістю руху магми у розриві-трубці. Переміщуючись, ці іони зазнають численних зіткнень з наявними там молекулами, зокрема, СО2 та його атомами й радикалами, тимчасово утворюючи нестабільні сполуки, які потрапляють у зону з наявними сполуками заліза тощо. Кисень СО2 поатомно відривається від молекули й утворює FeO∙Fe2O3 (магнетит), а хімічноактивним атомам вуглецю найбільш енергетично вигідно в такому середовищі-розплаві з’єднуватися між собою, утворюючи кристал діаманта. Виділені молекули SiO2 хімічно утворюють групу гранатів, кварц тощо.

Ключові слова

надра Землі – природний фізико-хімічний реактор, розплав, астеносферний діоксид вуглецю, досконалі кристали діаманта, фізико-хімічні реакції.

Використані літературні джерела

Газовые флюиды контактных базальтов дна Индийского океана (по реликтовым включениям) / Е. Ф. Шнюков, В. А. Калюжный, А. С. Щирица и др. // Докл. АН СССР. – 1987. – № 6. – С. 1457–1460.

Изотопный состав углерода свободной углекислоты из базальта дна Индийского океана / Г. П. Мамчур, И. М. Сворень, В. А. Калюжный и др. // Тез. докл. Всесоюз. совещ. по геохимии углерода. – М. : ГЕОХИ, 1981. – С. 234–235.

Сворень Й. М. Примеси газов в кристаллах минералов и других твердых телах (их способы изготовления, состав, формы нахождения и влияние на свойства веществ) : автореф. дис. … канд. техн. наук. – Львов, 1984. – 19 с.

Сворень Й. Новий механізм утворення природних кристалів піропу та алмазу // Міжнар. наук. конф., присвячена 140-річчю кафедри мінералогії  Львів. нац. ун-ту ім. І. Франка (Львів–Шацьк, 2004 р.). – Львів, 2004.  – С. 62–63.

Сворень Й. Значення  ізотопів вуглецю для вирішення проблем генези родовищ корисних копалин // Геологія і геохімія горючих копалин. – 2012. – № 1–2 (158–159). – С. 129–139.

Сворень Й. Надра Землі – природний фізико-хімічний реактор: схема утворення кристалів діаманта // Моделі утворення алмазу та його корінних родовищ. Перспективи алмазоносності Українського щита і суміжних територій : зб. тез Міжнар. наук. конф. (Київ, 11–13 верес. 2012 р.). – К. : КОМПРИНТ, 2012. – С. 169–171.

Сворень Й. М., Наумко І. М. Надра Землі – природний фізико-хімічний реактор // Доп. НАН України. – 2009. – № 9. – С. 138–143.

Состав флюидов во включениях в кристаллах алмаза Якутии / М. Д. Братусь, И. H. Зинчук, К. П. Аргунов, И. М. Сворень  // Минерал.  журн. – 1990. – 12. – № 4. – С. 49–56.