Опубліковано

КОЛІЗІЙНІ ДЕФОРМАЦІЇ ДНІПРОВСЬКО-ДОНЕЦЬКОЇ ЗАПАДИНИ Стаття 3. Геодинамічна модель тектонічної інверсії

Головна > Архів > № 1 (182) 2020 > 40-51


Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1 (182) 2020, 40-51.

Індекс DOI 10.15407/ggcm2020.01.040

Олексій БАРТАЩУК

Український науково-дослідний інститут природних газів, Харків, e-mail: alekseybart@gmail.соm

Анотація

Стаття завершує трилогію, присвячену інверсійним деформаціям Дніпровсько-Донецької западини. На підставі результатів структурно-кінематичного аналізу деформаційних структур у складчастих поверхах осадового чохла Західно-Донецького грабена, з урахуванням попередніх моделей інверсійного структуроформування, зроблено спробу створити оригінальну модель тектонічної інверсії рифтогенної структури западини.

Тектонічна інверсія Дніпровсько-Донецької западини та Донбасу розпочалася в пізньогерцинську епоху за умов загальноплитної колізії. Тектонофізичний аналіз деформацій свідчить, що складчастість у западині та лінійні анти- та синформи Донбасу формувалися за природним механізмом поздовжнього вигину внаслідок колізійного короблення горизонтів у геодинамічному режимі транспресії. У пізньому мезозої–кайнозої інверсія продовжувалася в полі правобічних горизонтально-зсувних деформацій із перемінною стискальною складовою. Цей режим зумовив насування осадових геомас з боку складчастого Донбасу на герцинський неоавтохтон та слабко дислокований синеклізний автохтон південного сходу западини. Через тиск тектонічного штампу Донбасу сформувався Західно-Донецький тектонічний сегмент, який ідентифіковано ороклином вторгнення геомас. У фронті та осьовій зоні ороклину утворилися геодинамічні смуги нагнітання та витискання осадових геомас, де формувалися головні складчасті зони. На закінченнях магістральних насувів, що слугували «тектонічними рейками» вторгнення, у западині сформувалося передове лускате віяло стискання. У тилу ороклину, у Донбасі на корінні складчастих покривів насування сформовані тектонічні сутури.

Створено геодинамічну модель тектонічної інверсії Дніпровсько-Донецької западини, якою передбачено руйнування рифтогенної структури на південному сході насуванням ороклину тектонічного вторгнення з боку Донбасу із формуванням Західно-Донецької покривно-складчастої тектонічної області. Показано, що на північному заході та в центрі структуру западини ускладнюють дві поздовжні зони інверсійних дислокацій – південна і північна, що відрізняються переважаючим у їхніх межах режимом деформацій – транспресії або транстенсії.

Ключові слова

геодинамічна модель, тектонічна інверсія, хвилі поздовжніх деформацій, покривно-складчаста область.

Використані літературні джерела

Бартащук, О. В. (2019а). Горизонтальні переміщення геомасивів у континентальних рифтогенних геоструктурах (на прикладі Дніпровського-Донецького палеорифта). Частина 3. Системна організація пострифтових реїдних деформацій. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Геологія. Географія. Екологія», 51, 26‒40.

Бартащук, О. В. (2019б). Еволюція напружено-деформованого стану земної кори Дніпровсько-Донецького палеорифту у фанерозої. Доповіді НАН України, 3, 62–71.

Бартащук, О. В. (2019в). Колізійні деформації рифтогенної структури Дніпровсько-Донецької западини. Стаття 1. Тектоніка зони зчленування з Донецькою складчастою спорудою. Геологія і геохімія горючих копалин, 3 (180), 77‒90.

Бартащук, О. В. (2019г). Колізійні деформації рифтогенної структури Дніпровсько-Донецької западини. Стаття 2. Кінематичні механізми тектонічної інверсії. Геологія і геохімія горючих копалин, 4 (181), 1‒13.

Гинтов, О. Б. (2005). Полевая тектонофизика и ее применение при изучении деформаций земной коры Украины. Киев: Феникс.

Глушко, В. (Ред.). (1978). Глубинные геологические срезы Днепровско-Донецкой впадины (в связи с перспективами нефтегазоносности). Объяснительная записка к геологическим картам ДДВ на срезах ‒5000 и ‒6000 м масштаба 1 : 500 000. Киев: УКРНИИГАЗ, УКРНИГРИ.

Гончар, В. В. (2019). Тектоническая инверсия Днепровско-Донецкой впадины и Донбасса (модели и реконструкции). Геофизический журнал, 41 (5), 47‒86.

Горяйнов, С., Скляренко, Ю. (Відп. вик.). (2017). Прогноз локалізації та газонос-нос­ті літологічних пасток південного сходу ДДЗ в межах ліцензійних ділянок ГПУ «Шебелинкагазвидобування» (Ч. 1. Створення структурно-геологічної основи). (Договір № 100 ШГВ 2017-2017 (тема № 34.521/2017-2017)). Харків: УкрНДІгаз.

Дудник, В. А., Корчемагин, В. А. (2004). Киммерийское поле напряжений в пределах Ольховатско-Волынцевской антиклинали Донбасса, его связь с разрывными структурами и магматизмом. Геофизический журнал, 26 (4), 75‒84.

Истомин, А. Н. (1996). Геодинамическая модель формирования Донецкого складчатого сооружения на основе идей тектоники литосферных плит в связи с оценкой перспектив нефтегазоносности. В Нафта і газ України‒96: матеріали науково-практичної конференції (Т. 1, с. 176‒180). Харків: УкрНДІГаз.

Корчемагин, В. А., Емец, В. С. (1987). Особенности развития тектонической структуры и поля напряжений Донбасса и Восточного Приазовья. Геотектоника, 3, 49‒55.

Корчемагин, В. А., Рябоштан, Ю. С. (1987). Тектоника и поля напряжений Донбасса. В Поля напряжений и деформаций в земной коре (с. 167‒170) Москва: Наука.

Круглов, С. С., Гурський, Д. С. (Ред.). (2007). Тектонічна карта України. Масштаб 1 : 1 000 000. Міністерство охорони навколишнього природного середовища України. Державна геологічна служба України. Київ.

Крылов, Н. (Ред.). (1988). Карта разрывных нарушений и основных зон линеаментов юго-запада СССР (с использованием материалов космической съемки) масштаб 1 : 1 000 000. Москва: Министерство геологии СССР.

Лукинов, В. В., Пимоненко, Л. И. (2008). Тектоника метаноугольных месторождений Донбасса. Киев: Наукова думка.

Майданович, И. А., Радзивилл, А. Я. (1984). Особенности тектоники угольных бассейнов Украины. Киев: Наукова думка.

Милановский, Е. Е., Никишин, А. М. (1991). Модели характера деформации при сжатии континентальных рифтогенных прогибов. В Рифтогены и полезные ископаемые (с. 3‒15). Москва: Наука.

Михалев, А. К., Бородулин, М. И. (1976). О глубинной струкутуре Донецкого басейна в свете современных геофизических данных. Геотектоника, 4, 39‒54.

Полівцев, А. В. (Відп. вик.). (2008). Складання атласу геолого-геофізичних карт прикордонних територій України (міжнародний проект): звіт про НДР 654 (заключний). Український державний геологорозвідувальний інститут. Київ, 2008.

Попов, В. С. (1963). Донецкий басейн: тектоника. В Геология месторождений угля и горючих сланцев СССР (Т. 1, с. 103‒151). Москва: ГОНТИ.

Хаин, В. Е. (1977). Региональная геотектоника. Внеальпийская Европа и Западная Азия (с. 185‒205). Москва: Недра.

Turcotte, D. L. (1974). Membrane Tectonics. Geophysical Journal International, 36 (1), 33‒42.

Опубліковано

КОЛІЗІЙНІ ДЕФОРМАЦІЇ ДНІПРОВСЬКО-ДОНЕЦЬКОЇ ЗАПАДИНИ Стаття 1. Тектоніка зони зчленування з Донецькою складчастою спорудою

Головна > Архів > №3 180 (2019) > 76-89


Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3 (180) 2019, 76-89.

Doi

Олексій Бартащук

Український науково-дослідний інститут природних газів, Харків,
e-mail: alekseybart@gmail.соm

Анотація

Стаття є першою частиною трилогії, присвяченої дослідженням тектонічної інверсії Дніпровсько-Донецької западини. Вивчався структурно-тектонічний каркас та тектонічний стиль колізійних деформацій південно-східної частини рифтогенної структури. Аналітичну базу досліджень склали нові матеріали геологічного картування зони зчленування западини з Донецькою складчастою спорудою.

Із використанням польових визначень напрямків тектонічних рухів по розломах проводився тектоно-фізичний аналіз різновікових систем тектонітів. Встановлено, що структурні деформації чохла контролювалися решітками тектонітів герцинської, ларамійської та аттичної фаз тектогенезу регіонально усталеної північної, північно-західної та північно-східної орієнтації напрямків рухів. Спільно вони контролюють покривно-насувні та лінійні складчасті структурні форми, що утворюють Західно-Донецьку покривно-складчасту область. Структурно-тектонічний каркас області складають динамічно спряжені решітки трьох генерацій тектонітів, ешелоновані куліси лінійних підкидо-складок, пластини-покриви поперечного витискання осадових геомас від осьової до бортових зон та складчасті покриви поздовжнього насування геомас з боку Донбасу.

Через насування неодноразово деформованих, зім’ятих у складки геомас осадових порід з південного сходу на слабко дислоковані синеклізні відклади сформовано клиноформний сегмент тектонічного насування. Він є головним структурним елементом, що визначає тектонічний стиль зони зчленування. Його північний фланг формують лінійні зони відкритих палеозойських структур донецького типу – Торсько-Дробишівська, Північно-Донецька, Матросько-Тошківська, південний – Петрівсько-Новотроїцька антикліналі. Центральну складчасту зону складають Велико-Комишуваська, Новотроїцька, Дружківсько-Костянтинівська та Головна антикліналі. Вона розділяє Західно-Донецьку тектонічну область на два тектонічні райони за тектонічним стилем та інтенсивністю деформацій осадової товщі. Північну частину обіймає Лугансько-Комишуваський район кулісно-ешелонованої лінійної складчастості насування, а південну – Кальміус-Торецький район лускатих тектонічних покривів.

На підставі структурного аналізу даних геокартування вперше доведено, що колізійними деформаціями вщент зруйновано рифтогенну структуру південно-східної частини Дніпровсько-Донецької западини.

Ключові слова

решітка тектонітів, покриви насування, підкидо- складчастість, сегмент насування, покривно-складчаста область.

Використані літературні джерела

Алексеев, В. (1990). Структурный парагенезис зон стресс-метаморфизма. Геотектоника, 5, 21–32.

Бартащук, О. (2019). Еволюція напружено-деформованого стану земної кори Дніпровсько-Донецького палеорифту у фанерозої. Доповіді НАН України, 3, 62–71.

Глушко, В. (Ред). (1978). Глубинные геологические срезы Днепровско-Донецкой впадины (в связи с перспективами нефтегазоносности). Объяснительная записка к геологическим картам ДДВ на срезах –5000 и –6000 м масштаба 1 : 500 000. Киев: Изд-во УКРНИИГАЗ, УКРНИГРИ.

Горяйнов, С. (1999). Об альпийском усложнении геологической структуры в различных регионах Украины. Доповіді НАН України, 8, 106–111.

Горяйнов, С. (2004). О ларамийском усложнении геологических структур Украины. Доповіді НАН України, 12, 114–121.

Горяйнов, С. В., Коренев, В. В., Аксенов, С. В., Алтухов, А. С., Воробьев, С. В., Исаева, Е. П. (2009). Метаморфические и метасоматические комплексы Приазовья и Южного Донбасса. Харьков: Экограф.

Горяйнов, С., Скляренко, Ю. (Відп. вик.). (2017). Прогноз локалізації та газоносності літологічних пасток південного сходу ДДЗ в межах ліцензійних ділянок ГПУ «Шебелинкагазвидобування» (Ч. 1. Створення структурно-геологічної основи). (Договір № 100 ШГВ 2017-2017 (тема № 34.521/2017-2017)). Харків: УкрНДІгаз.

Копп, М., Корчемагин, В. (2010). Кайнозойские поля напряжений/деформаций Донбасса и их вероятные источники. Геодинаміка, 1 (9), 37–49.

Копп, М. (2017). Дугообразные структуры растяжения в кинематическом анализе региональных и глобальных тектонических обстановок. Геотектоника, 6, 18–36.

Копп, М., Колесниченко, А., Васильев, Н., Мострюков, А. (2017). Реконструкция кайнозойских напряжений/деформаций востока Русской плиты и пути ее применения для решения региональных и прикладных задач. Геодинаміка, 2 (23), 46–67.

Корчемагин, В., Рябоштан, Ю. (1987). Тектоника и поля напряжений Донбасса. В Поля напряжений и деформаций в земной коре (с. 164–170). Москва: Наука.

Леонов, Ю. (1995). Напряжения в литосфере и внутриплитная тектоника. Геотектоника, 6, 3–21.

Лукьянов, А. (1991). Пластические деформации и тектонические течения в литосфере. Москва: Наука. (Труды ГИН АН СССР, 460).

Орлюк, М., Ищенко, М. (2019). Сравнительный анализ современной деформации и новейших движений земной поверхности на территории Украины. Геофизический журнал, 4 (41), 161–181.

Паталаха, Е. (1979). Механизм возникновения структур течения в зонах сжатия. Алма-Ата: Наука.

Ребецкий, Ю. (2002).Обзор методов реконструкции тектонических напряжений и приращений сейсмотектонических деформаций. В Тектоника сегодня (с. 227–243). Москва: ОИФЗ РАН.

Тимурзиев, А. (2014). Структуры горизонтального сдвига осадочных бассейнов и опыт применения тектонофизических методов для повышения эффективности поисков, разведки и освоения присдвиговой нефти. Геофизический журнал, 2, (36), 172–185.