Головна > Архів > № 1 (182) 2020 > 40-51
Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1 (182) 2020, 40-51.
https://doi.org/10.15407/ggcm2020.01.040
Олексій БАРТАЩУК
Український науково-дослідний інститут природних газів, Харків, e-mail: alekseybart@gmail.соm
Анотація
Стаття завершує трилогію, присвячену інверсійним деформаціям Дніпровсько-Донецької западини. На підставі результатів структурно-кінематичного аналізу деформаційних структур у складчастих поверхах осадового чохла Західно-Донецького грабена, з урахуванням попередніх моделей інверсійного структуроформування, зроблено спробу створити оригінальну модель тектонічної інверсії рифтогенної структури западини.
Тектонічна інверсія Дніпровсько-Донецької западини та Донбасу розпочалася в пізньогерцинську епоху за умов загальноплитної колізії. Тектонофізичний аналіз деформацій свідчить, що складчастість у западині та лінійні анти- та синформи Донбасу формувалися за природним механізмом поздовжнього вигину внаслідок колізійного короблення горизонтів у геодинамічному режимі транспресії. У пізньому мезозої–кайнозої інверсія продовжувалася в полі правобічних горизонтально-зсувних деформацій із перемінною стискальною складовою. Цей режим зумовив насування осадових геомас з боку складчастого Донбасу на герцинський неоавтохтон та слабко дислокований синеклізний автохтон південного сходу западини. Через тиск тектонічного штампу Донбасу сформувався Західно-Донецький тектонічний сегмент, який ідентифіковано ороклином вторгнення геомас. У фронті та осьовій зоні ороклину утворилися геодинамічні смуги нагнітання та витискання осадових геомас, де формувалися головні складчасті зони. На закінченнях магістральних насувів, що слугували «тектонічними рейками» вторгнення, у западині сформувалося передове лускате віяло стискання. У тилу ороклину, у Донбасі на корінні складчастих покривів насування сформовані тектонічні сутури.
Створено геодинамічну модель тектонічної інверсії Дніпровсько-Донецької западини, якою передбачено руйнування рифтогенної структури на південному сході насуванням ороклину тектонічного вторгнення з боку Донбасу із формуванням Західно-Донецької покривно-складчастої тектонічної області. Показано, що на північному заході та в центрі структуру западини ускладнюють дві поздовжні зони інверсійних дислокацій – південна і північна, що відрізняються переважаючим у їхніх межах режимом деформацій – транспресії або транстенсії.
Ключові слова
геодинамічна модель, тектонічна інверсія, хвилі поздовжніх деформацій, покривно-складчаста область.
Використані літературні джерела
Бартащук, О. В. (2019а). Горизонтальні переміщення геомасивів у континентальних рифтогенних геоструктурах (на прикладі Дніпровського-Донецького палеорифта). Частина 3. Системна організація пострифтових реїдних деформацій. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Геологія. Географія. Екологія», 51, 26‒40.
Бартащук, О. В. (2019б). Еволюція напружено-деформованого стану земної кори Дніпровсько-Донецького палеорифту у фанерозої. Доповіді НАН України, 3, 62–71.
Бартащук, О. В. (2019в). Колізійні деформації рифтогенної структури Дніпровсько-Донецької западини. Стаття 1. Тектоніка зони зчленування з Донецькою складчастою спорудою. Геологія і геохімія горючих копалин, 3 (180), 77‒90.
Бартащук, О. В. (2019г). Колізійні деформації рифтогенної структури Дніпровсько-Донецької западини. Стаття 2. Кінематичні механізми тектонічної інверсії. Геологія і геохімія горючих копалин, 4 (181), 1‒13.
Гинтов, О. Б. (2005). Полевая тектонофизика и ее применение при изучении деформаций земной коры Украины. Киев: Феникс.
Глушко, В. (Ред.). (1978). Глубинные геологические срезы Днепровско-Донецкой впадины (в связи с перспективами нефтегазоносности). Объяснительная записка к геологическим картам ДДВ на срезах ‒5000 и ‒6000 м масштаба 1 : 500 000. Киев: УКРНИИГАЗ, УКРНИГРИ.
Гончар, В. В. (2019). Тектоническая инверсия Днепровско-Донецкой впадины и Донбасса (модели и реконструкции). Геофизический журнал, 41 (5), 47‒86.
Горяйнов, С., Скляренко, Ю. (Відп. вик.). (2017). Прогноз локалізації та газонос-ності літологічних пасток південного сходу ДДЗ в межах ліцензійних ділянок ГПУ «Шебелинкагазвидобування» (Ч. 1. Створення структурно-геологічної основи). (Договір № 100 ШГВ 2017-2017 (тема № 34.521/2017-2017)). Харків: УкрНДІгаз.
Дудник, В. А., Корчемагин, В. А. (2004). Киммерийское поле напряжений в пределах Ольховатско-Волынцевской антиклинали Донбасса, его связь с разрывными структурами и магматизмом. Геофизический журнал, 26 (4), 75‒84.
Истомин, А. Н. (1996). Геодинамическая модель формирования Донецкого складчатого сооружения на основе идей тектоники литосферных плит в связи с оценкой перспектив нефтегазоносности. В Нафта і газ України‒96: матеріали науково-практичної конференції (Т. 1, с. 176‒180). Харків: УкрНДІГаз.
Корчемагин, В. А., Емец, В. С. (1987). Особенности развития тектонической структуры и поля напряжений Донбасса и Восточного Приазовья. Геотектоника, 3, 49‒55.
Корчемагин, В. А., Рябоштан, Ю. С. (1987). Тектоника и поля напряжений Донбасса. В Поля напряжений и деформаций в земной коре (с. 167‒170) Москва: Наука.
Круглов, С. С., Гурський, Д. С. (Ред.). (2007). Тектонічна карта України. Масштаб 1 : 1 000 000. Міністерство охорони навколишнього природного середовища України. Державна геологічна служба України. Київ.
Крылов, Н. (Ред.). (1988). Карта разрывных нарушений и основных зон линеаментов юго-запада СССР (с использованием материалов космической съемки) масштаб 1 : 1 000 000. Москва: Министерство геологии СССР.
Лукинов, В. В., Пимоненко, Л. И. (2008). Тектоника метаноугольных месторождений Донбасса. Киев: Наукова думка.
Майданович, И. А., Радзивилл, А. Я. (1984). Особенности тектоники угольных бассейнов Украины. Киев: Наукова думка.
Милановский, Е. Е., Никишин, А. М. (1991). Модели характера деформации при сжатии континентальных рифтогенных прогибов. В Рифтогены и полезные ископаемые (с. 3‒15). Москва: Наука.
Михалев, А. К., Бородулин, М. И. (1976). О глубинной струкутуре Донецкого басейна в свете современных геофизических данных. Геотектоника, 4, 39‒54.
Полівцев, А. В. (Відп. вик.). (2008). Складання атласу геолого-геофізичних карт прикордонних територій України (міжнародний проект): звіт про НДР 654 (заключний). Український державний геологорозвідувальний інститут. Київ, 2008.
Попов, В. С. (1963). Донецкий басейн: тектоника. В Геология месторождений угля и горючих сланцев СССР (Т. 1, с. 103‒151). Москва: ГОНТИ.
Хаин, В. Е. (1977). Региональная геотектоника. Внеальпийская Европа и Западная Азия (с. 185‒205). Москва: Недра.
Turcotte, D. L. (1974). Membrane Tectonics. Geophysical Journal International, 36 (1), 33‒42.