Головна > Архів > № 1 (182) 2020 > 76-86
Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1 (182) 2020,76-86.
https://doi.org/10.15407/ggcm2020.01.076
Марія КОСТЬ, Галина МЕДВІДЬ, Василь ГАРАСИМЧУК, Ольга ТЕЛЕГУЗ, Ірина САХНЮК, Орися МАЙКУТ
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, e-mail: igggk@mail.lviv.ua
Анотація
Встановлено геохімічні особливості річкових та ґрунтових вод у межах Зовнішньої зони Передкарпатського прогину. Виявлено, що головною особливістю розподілу показників сольового складу в р. Дністер та її допливах є гідрохімічна зональність, яка не залежить від напрямку течії річок, але узгоджується із фізико-географічними та геологічними особливостями території, на які накладається техногенний чинник.
Спостерігається зростання концентрацій сульфатів, Кальцію в лівобережній притоці р. Щирка. Вода із річок Тисмениця, Колодниця та Дністер у с. Колодруби характеризується найвищими кількостями Натрію та хлоридів і за складом є хлоридно-гідрокарбонатна натрієво-кальцієва. За складом води Дністра (с. Розвадів), його приток Бистриця і Летнянка гідрокарбонатні кальцієві (натрієво-магнієво-кальцієві), Щирка, Верещиця – сульфатно-гідрокарбонатні кальцієві (магнієво-кальцієві). Показник біохімічного споживання кисню за 5 діб у водах р. Тисмениця досягав 4,5 мг О2/дм3, тоді як в інших річках становив 0,70–3,20 мг О2/дм3. Вміст О2 розчинного у водах р. Верещиця становив 0,29 мг/дм3, значення БCК5 – 11,4 мг О2/дм3.
У хімічному складі річкових вод спостерігається зростання концентрації йонів Натрію, Калію та хлоридів від ліво- до правобережних приток Дністра. У лівобережних притоках у хімічному складі вод домінує вміст іонів Кальцію й гідрокарбонатів.
Неоднорідність літологічного складу, непостійність потужності водоносної товщі як в горизонтальному, так і вертикальному напрямках, різний техногенний вплив формують нерівномірність забруднення та його локальне поширення у ґрунтових водах.
Ключові слова
річкові води, ґрунтові води, геохімічні особливості, геохімічна зональність, Зовнішня зона, Передкарпатський прогин.
Використані літературні джерела
Бабієнко, В. В., Левковська, В. Ю., Ганикіна, С. О. (2017). Гігієнічна оцінка джерел забруднення річки Дністер. Одеський медичний журнал, 4, 64–67.
Геренчук, К. І. (Ред.). (1972). Природа Львівської області. Львів: Вища школа. Видавництво Львівського університету.
Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною. (2010) ДСанПіН 2.2.4-171-10. Наказ МОЗ України № 400 від 2010-05-12. Київ.
Жарких, М. І. (Ред.). (1998). Дослідження Дністра: 10 років громадської екологічної експедиції «Дністер». Львів; Київ.
Іванюта, М. М. (ред.). (1998). Атлас родовищ нафти і газу України. Т. 4. Західний нафтогазоносний регіон. Львів: Центр Європи.
Лотоцька, О. В. (2019). Гігієнічні проблеми охорони поверхневих і підземних вод від антропотехногенного забруднення та їх використання в питному водопостачанні в Західному регіоні України. (Автореф. дис. д-ра мед. наук, Національна академія медичних наук України, Державна установа «Інcтитут громадського здоров’я ім. О. М. Марзєєва НАМН України»). Київ.
Паньків, Р., Кость, М., Гарасимчук, В., Майкут, О., Мандзя, О., Сахнюк, І., Козак, Р., Пальчикова, О. (2015). Геохімічні особливості поверхневих вод басейну річки Дністер у межах України. Геологія і геохімія горючих копалин, 1–2 (166–167), 135–144.
Перечень рыбохозяйственных нормативов: предельно-допустимых концентраций (ПДК) и ориентировочно безопасных уровней веществ (ОБУВ) для воды водных объектов, имеющих рыбохозяйственное значение. (1999). Москва: Издательство ВНИРО.
Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища у Львівській області в 2018 році. (2019). Львів. https://drive.google.com/file/d/1Q7lX0uKWoT bv5rsga5PnSRsl7Tff6qc0/view
Штогрин, О. Д., Гавриленко, К. С. (1968). Підземні води західних областей України. Київ: Наукова думка.