Головна > Архів > № 1–2 (189–190) 2023 > 17–25
Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1–2 (189–190) 2023, 17–25
https://doi.org/10.15407/ggcm2023.189-190.017
Володимир ШЛАПІНСЬКИЙ, Мирослав ТЕРНАВСЬКИЙ
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: igggk@mail.lviv.ua
Анотація
У північно-західній частині Мармароського кристалічного масиву на Рахівській ділянці виокремлено верхньопалеозойську кузинську світу. Стратотип світи – потік Кузя. У її складі – філіти, вапняки, кварцити та доломіти. Світа поширена в Діловецькому субпокриві Мармароського покриву на Рахівській і Чивчинській ділянках. Існують дві альтернативні точки зору на вік кузинської світи. Одні геологи відносять її до палеозою (верхній девон – нижній карбон), інші, нижню її частину, – до верхнього палеозою, а верхню – до тріасу. Існує і різна оцінка літологічного складу й об’єму кузинської світи. Так, 1970 р. А. К. Бойко розділив її на мунцелульську (нижню) філіто-кварцитову палеозойского віку і верхню (тріас) філіто-карбонатну, за якою зберіг назву кузинська світа. Важливим є те, що між названими одиницями зафіксована стратиграфічна перерва. Тріасова філіто-карбонатна кузинська світа датується на підставі трансгресивного залягання на ній доломітів середнього тріасу, знахідках у її низах на горі Соймул післяпалеозойських мшанок, а у верхах – комплексу спор і пилку мезозойського віку. Геологи, які не визнають ідеї про приналежність частини світи до мезозою, вказують на таке протиріччя: прийнявши мезозойський вік кузинської світи, доведеться стверджувати, що на масиві одночасно відкладалися карбонатні товщі середнього тріасу – юри, а за 5–8 км на південь, у межах тієї самої зони відбувався регіональний метаморфізм порід кузинської світи (до речі, за одними даними в інтервалі 148–178 та 175–181 млн років, а за іншими – в інтервалі 196–221 млн років). Це зауваження не коректне, тому що вік кузинської світи нижній тріас (251,9–247,2 млн років), а метаморфізм відбувся пізніше. У тих розрізах, де кузинська світа лежить на мунцелульській, у її підошві присутні базальні конгломерати, складені із гальки й уламків кварцитів, мунцелульської світи. Породи мунцелульської і кузинської світ подібні за ступенем метаморфізму. Для мезозойської кузинської – характерні прояви основного магматизму, на відміну від верхньопалеозойського кислого. Факти свідчать, що мезозойська кузинська світа існує, проте є певна невизначеність щодо її дрібнішого поділу, стратиграфічного обсягу і співвідношення з відкладами середнього тріасу.
Ключові слова
кузинська, мунцелульська, світа, тріас, палеозой, Мармароський покрив, Діловецький субпокрив, метаморфізм
Використані літературні джерела
Белов, А. А. (1981). Тектоническое развитие альпийской складчатой зоны в палеозое. Москва: Наука.
Бойко, А. К. (1970). Доверхнепалеозойский комплекс северо-западного окончания Мармарошского массива (Восточные Карпаты). Львов: Издательство Львовского университета.
Бойко, А. К. (1975). Вопросы древней геологической истории Восточных и Западных Карпат и радиометрическое датирование. Киев: Наукова думка.
Бойко, А. К., Іванченко, А. І., & Курячий, Л. К. (1964). Про вік кузинської світи Рахівського масиву. Доповіді Академії наук УРСР, 8, 1095–1098.
Волошин, А. А. (1981). Геологическое строение и рудоносность северо-западного окончания Мармарошского массива. Киев: Наукова думка.
Габинет, М. П., Кульчицкий, Я. О., & Матковский, О. И. (1976). Геология и полезные ископаемые Украинских Карпат (Ч. 2). Львов: Вища школа.
Глушко, В. В., & Круглов, С. С. (Ред.). (1971). Геологическое строение и горючие ископаемые Украинских Карпат. Труды УкрНИГРИ, 25.
Данілович, Ю. Р. (1989). Метаморфизм кристаллического фундамента и домелового чехла Украинских Карпат. В Геология Советских Карпат: сборник научных трудов (с. 48–56). Киев: Наукова думка.
Круглов, С. С. (2009). Геологія України: Т. 3. Геологія і металогенія Українських Карпат. Київ: УкрДГРІ.
Лашманов, В. И. (1973). К стратиграфии древнемезозойских отложений Мармарошского массива. Геологический сборник Львовского геологического общества, 14, 28–34.
Ляшкевич, З. М., Медведев, А. П., Крупский, Ю. З., Варичев, А. С., Тимощук, В. Р., & Ступка, О. О. (1995). Тектоно-магматическая эволюция Карпат. Киев: Наукова думка.
Матковский, О. И., Малаева, И. П., & Акимова, К. Г. (1973). Стратиформные колчедан-полиметаллические месторождения и рудопроявления в Мармарошском массиве Восточных Карпат. Геологический сборник Львовского геологического общества, 4, 36–48.
Мацьків, Б. В., Пукач, Б. Д., Воробканич, В. М., Пастуханов, С. В., & Гнилко, О. М. (2009). Державна геологічна карта України. Масштаб 1 : 200 000. Карпатська серія. Аркуші: М-34-XXXVI (Хуст), L-34-VI (Бая-Маре), M-35-XXXI (Надвірна), L-35-I (Вішеу-Де-Сус). Київ.
Ненчук, И. Ф. (1967). О метаморфизме пород кузинской свиты Раховского массива. В Вопросы геологии Карпат (с. 165–167). Львов: Издательство Львовского университета.
Славин, В. И. (1963). Триасовые и юрские отложения Восточных Карпат и Паннонского срединного массива. Москва: Госгеолтехиздат.
Соловьев, В. О. (2011). Хронология тектонических движений: фазы, эпохи, циклы тектогенеза. Харьков.
Ткачук, Л. Г., & Гуржий, Д. В. (1957). Раховский кристаллический массив. Киев: Издательство АН УССР.
Ткачук, Л. Г., & Данілович, Ю. Р. (1965). Метаморфізм кристалічних сланців Східних Українських Карпат. Геологічний журнал АН УРСР, 25(6).