Місяць: Грудень 2019

Головна > Архів > №3 180 (2019) > 76-89

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3 (180) 2019, 76-89.

https://doi.org/10.15407/ggcm2019.03.076

Олексій Бартащук

Український науково-дослідний інститут природних газів, Харків,
e-mail: alekseybart@gmail.соm

---

Анотація

Стаття є першою частиною трилогії, присвяченої дослідженням тектонічної інверсії Дніпровсько-Донецької западини. Вивчався структурно-тектонічний каркас та тектонічний стиль колізійних деформацій південно-східної частини рифтогенної структури. Аналітичну базу досліджень склали нові матеріали геологічного картування зони зчленування западини з Донецькою складчастою спорудою.

Із використанням польових визначень напрямків тектонічних рухів по розломах проводився тектоно-фізичний аналіз різновікових систем тектонітів. Встановлено, що структурні деформації чохла контролювалися решітками тектонітів герцинської, ларамійської та аттичної фаз тектогенезу регіонально усталеної північної, північно-західної та північно-східної орієнтації напрямків рухів. Спільно вони контролюють покривно-насувні та лінійні складчасті структурні форми, що утворюють Західно-Донецьку покривно-складчасту область. Структурно-тектонічний каркас області складають динамічно спряжені решітки трьох генерацій тектонітів, ешелоновані куліси лінійних підкидо-складок, пластини-покриви поперечного витискання осадових геомас від осьової до бортових зон та складчасті покриви поздовжнього насування геомас з боку Донбасу.

Через насування неодноразово деформованих, зім’ятих у складки геомас осадових порід з південного сходу на слабко дислоковані синеклізні відклади сформовано клиноформний сегмент тектонічного насування. Він є головним структурним елементом, що визначає тектонічний стиль зони зчленування. Його північний фланг формують лінійні зони відкритих палеозойських структур донецького типу – Торсько-Дробишівська, Північно-Донецька, Матросько-Тошківська, південний – Петрівсько-Новотроїцька антикліналі. Центральну складчасту зону складають Велико-Комишуваська, Новотроїцька, Дружківсько-Костянтинівська та Головна антикліналі. Вона розділяє Західно-Донецьку тектонічну область на два тектонічні райони за тектонічним стилем та інтенсивністю деформацій осадової товщі. Північну частину обіймає Лугансько-Комишуваський район кулісно-ешелонованої лінійної складчастості насування, а південну – Кальміус-Торецький район лускатих тектонічних покривів.

На підставі структурного аналізу даних геокартування вперше доведено, що колізійними деформаціями вщент зруйновано рифтогенну структуру південно-східної частини Дніпровсько-Донецької западини.

Ключові слова

решітка тектонітів, покриви насування, підкидо- складчастість, сегмент насування, покривно-складчаста область.

Використані літературні джерела

Алексеев, В. (1990). Структурный парагенезис зон стресс-метаморфизма. Геотектоника, 5, 21–32.

Бартащук, О. (2019). Еволюція напружено-деформованого стану земної кори Дніпровсько-Донецького палеорифту у фанерозої. Доповіді НАН України, 3, 62–71.

Глушко, В. (Ред). (1978). Глубинные геологические срезы Днепровско-Донецкой впадины (в связи с перспективами нефтегазоносности). Объяснительная записка к геологическим картам ДДВ на срезах –5000 и –6000 м масштаба 1 : 500 000. Киев: Изд-во УКРНИИГАЗ, УКРНИГРИ.

Горяйнов, С. (1999). Об альпийском усложнении геологической структуры в различных регионах Украины. Доповіді НАН України, 8, 106–111.

Горяйнов, С. (2004). О ларамийском усложнении геологических структур Украины. Доповіді НАН України, 12, 114–121.

Горяйнов, С. В., Коренев, В. В., Аксенов, С. В., Алтухов, А. С., Воробьев, С. В., Исаева, Е. П. (2009). Метаморфические и метасоматические комплексы Приазовья и Южного Донбасса. Харьков: Экограф.

Горяйнов, С., Скляренко, Ю. (Відп. вик.). (2017). Прогноз локалізації та газоносності літологічних пасток південного сходу ДДЗ в межах ліцензійних ділянок ГПУ «Шебелинкагазвидобування» (Ч. 1. Створення структурно-геологічної основи). (Договір № 100 ШГВ 2017-2017 (тема № 34.521/2017-2017)). Харків: УкрНДІгаз.

Копп, М., Корчемагин, В. (2010). Кайнозойские поля напряжений/деформаций Донбасса и их вероятные источники. Геодинаміка, 1 (9), 37–49.

Копп, М. (2017). Дугообразные структуры растяжения в кинематическом анализе региональных и глобальных тектонических обстановок. Геотектоника, 6, 18–36.

Копп, М., Колесниченко, А., Васильев, Н., Мострюков, А. (2017). Реконструкция кайнозойских напряжений/деформаций востока Русской плиты и пути ее применения для решения региональных и прикладных задач. Геодинаміка, 2 (23), 46–67.

Корчемагин, В., Рябоштан, Ю. (1987). Тектоника и поля напряжений Донбасса. В Поля напряжений и деформаций в земной коре (с. 164–170). Москва: Наука.

Леонов, Ю. (1995). Напряжения в литосфере и внутриплитная тектоника. Геотектоника, 6, 3–21.

Лукьянов, А. (1991). Пластические деформации и тектонические течения в литосфере. Москва: Наука. (Труды ГИН АН СССР, 460).

Орлюк, М., Ищенко, М. (2019). Сравнительный анализ современной деформации и новейших движений земной поверхности на территории Украины. Геофизический журнал, 4 (41), 161–181.

Паталаха, Е. (1979). Механизм возникновения структур течения в зонах сжатия. Алма-Ата: Наука.

Ребецкий, Ю. (2002).Обзор методов реконструкции тектонических напряжений и приращений сейсмотектонических деформаций. В Тектоника сегодня (с. 227–243). Москва: ОИФЗ РАН.

Тимурзиев, А. (2014). Структуры горизонтального сдвига осадочных бассейнов и опыт применения тектонофизических методов для повышения эффективности поисков, разведки и освоения присдвиговой нефти. Геофизический журнал, 2, (36), 172–185.

Головна > Архів > №3 180 (2019) > 60-75

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3 (180) 2019, 60-75.

https://doi.org/10.15407/ggcm2019.03.060

Олександр ПРИХОДЬКО, Ігор ГРИЦИК, Ігор КУРОВЕЦЬ, Світлана МЕЛЬНИЧУК

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів,
e-mail: igggk@mail.lviv.ua

---

Анотація

Для прогнозної оцінки перспективних пошуково-розвідувальних територій, а також роздільного прогнозування окремих продуктивних горизонтів пошуково-розвідувальних площ на нафту та газ необхідно встановлення закономірностей у розміщенні вже розвіданих покладів вуглеводнів з урахуванням структурно-тектонічної будови, літолого-стратиграфічних особливостей, гідрогеологічних та геотермобаричних умов нафтогазоносного регіону. Взаємозв’язок геотермобаричних параметрів з фазовим станом вуглеводнів у вертикальному розрізі має слугувати важливим фактором для розв’язання поставленої задачі.

У межах Східного нафтогазоносного регіону України встановлена просторова зональність у розміщенні газових, нафтових і газоконденсатних покладів. У цілому розподіл температур і тисків на різних глибинах, середніх геотермічних градієнтів, градієнтів однойменних літолого-стратиграфічних горизонтів (витриманих як по площі, так і за потужністю) тісно пов’язані з глибинною геологічною будовою досліджуваного регіону і підтверджують уявлення про роль тектонічних, літолого-стратиграфічних та гідрогеологічних чинників на формування теплового режиму осадових басейнів.

Розроблено вертикальну зональність розміщення покладів вуглеводнів нафтогазоносних горизонтів за геотермобаричними параметрами північно-західної частини Дніпровсько-Донецької западини та 8 з 15 районів Східного нафтогазоносного регіону, а саме: Монастирищенсько-Софіївського і Талалаївсько-Рибальського нафтогазоносних, Глинсько-Солохівського газонафтоносного, Рябухинсько-Північно-Голубівського і Машівсько-Шебелинського газоносних, Руденківсько-Пролетарського нафтогазоносного, Красноріцького газоносного районів, а також нафтогазоносного району північного борту.

Виявлені закономірності розподілу пластових температур, тисків, геотермічного і термобаричного коефіцієнтів з урахуванням особливостей тектонічної будови Дніпровсько-Донецького грабена дозволяють більш обґрунтовано вирішувати теоретичні проблеми, пов’язані з міграцією вуглеводнів, формуванням та збереженням покладів, що дасть можливість ефективніше вести пошуки нових родовищ на великих глибинах у межах досліджуваної території.

Ключові слова

термобаричні параметри, початкові пластові температури, початкові пластові тиски, термобаричний коефіцієнт, гідростатичний тиск, коефіцієнт гідростатичності, продуктивний горизонт, нафтогазоносний комплекс, фазовий стан вуглеводнів, пошуково-розвідувальні роботи; нафтові, газові, газоконденсатні поклади.

Використані літературні джерела

Атлас родовищ нафти і газу України. Т. 1–3. Східний нафтогазоносний регіон. (1998). Львів: Центр Європи.

Колодий, В. В. (1979). Термобарические условия и нефтегазоносность водонапорных бассейнов. Геология и геохимия горючих ископаемых, 52, 3–8.

Колодий, В. В., Приходько, А. А. (1989). Геотермическая зональность и распределение залежей УВ на северо-западе ДДВ. Нефтяная и газовая промышленность, 1, 12–14.

Куровець, І., Приходько, О., Грицик, І., Мельничук, С. (2019). Геотермічні умови Східного нафтогазоносного регіону України. Геологія і геохімія горючих копалин, 2 (179), 47–54.

Лялько, В. И., Митнык, М. М. (1978). Исследование процессов переноса тепла и вещества в земной коре. Киев: Наукова думка.

Осадчий, В. Г., Лурье, А. И., Ерофеев, В. Ф. (1976). Геотермические критерии нефтегазоносности недр. Киев: Наукова думка.

Приходько, А. А., Осадчий, В. Г., Куцяба, И. В., Вакарчук, Г. И., Бабаев, В. В. (1981). Региональные геотермические исследования в северо-западной части Днепровско-Донецкой впадины. В Проблемы горной теплофизики: тезисы выступлений II Всесоюзной научно-технической конференции (Ленинград, 17–19 ноября 1981 г.) (с. 75). Ленинград.

Приходько, О. А., Осадчий, В. Г., Куровець, І. М. (2005). Термобаричні умовини продуктивних горизонтів родовищ вуглеводнів північно-західної частини Дніпровсько-Донецької западини. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4, 5–12.

Головна > Архів > №3 180 (2019) > 52-59

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3 (180) 2019, 52-59.

https://doi.org/10.15407/ggcm2019.03.052

Андрій ПОБЕРЕЖСЬКИЙ, Ірина БУЧИНСЬКА, Олена ШЕВЧУК, Тарас МУКАН

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів,
e-mail: igggk@mail.lviv.ua

---

Анотація

Розглянуто вплив експлуатації і ліквідації вугільних шахт гірничовидобувного комплексу Львівсько-Волинського вугільного басейну на екосистему регіону. Проаналізовано основні екологічні проблеми території. Встановлено, що підвищене техногенне забруднення Червоноградського геолого-промислового району спричинене попаданням високозабруднених дренажних вод із териконів шахт та породних відвалів Червоноградської Центральної збагачувальної фабрики в ґрунти, поверхневі, ґрунтові та підземні води. Негативний вплив териконів зумовлюється високим рівнем тектонічної порушеності і тріщинуватості корінних порід, рівнинним характером місцевості.

Визначено вплив техногенних об’єктів на якість атмосферного повітря. Проаналізовані кількості викидів забруднювальних речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення для м. Червонограда і Сокальського району, за даними Головного управління статистики у Львівській області.

Щоб попередити подальше погіршення екологічного стану, рекомендуємо проводити формування плоских териконів, їхню рекультивацію та озеленення з обов’язковим покриттям поверхні шаром нейтральних порід, дотримання заходів із запобігання горінню териконів. Із метою стабілізації ситуації та запобігання забрудненню ґрунтів, поверхневих та підземних вод слід створити постійну мережу спостережень за станом геологічного середовища, здійснювати системний геолого-екологічний моніторинг.

Ключові слова

Львівсько-Волинський басейн, гірничовидобувний комплекс, терикони, ґрунти, підземні води, атмосфера.

Використані літературні джерела

Баньковская, В. М., Максимович, Н. Г. (1989). Геохимические изменения природной среды в районах размещения отвалов угледобывающей промышленности. География и природные ресурсы, 2, 42–45.

Бучацька, Г. М. (2009). Гідрогеологічні умови та гідрогеохімічна зональність Львівсько-Волинського вугільного басейну. Вісник Львівського університету. Серія геологічна, 23, 175–183.

Бучинська, І. В., Шевчук, О. М. (2013). Основні чинники та джерела забруднення довкілля вуглевидобувним комплексом Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну. В Збірник наукових статей IV Всеукраїнського з’їзду екологів з міжнародною участю (Екологія/Ecology–2013) (с. 75–77). Вінниця: ДІЛО.

Довкілля Львівської області. Статистичний збірник. 2017. (2018). Львів: Головне управління статистики у Львівській області.

ДП «Львіввугілля». (2020). Шахтар Галичини. Взято з http://www.lvug.com.ua/lvivvugillya/

Екологічна інформація за IV кв. 2018 р. про підприємства, які є основними забруднювачами довкілля Львівщини. (2019). Департамент екології та природних ресурсів Львівської ОДА. Взято з http://deplv.gov.ua/ekologichna-informaciya-za

Заболотный, А. Г., Григорюк, Е. В. (2000). Экологические проблемы в угольной отрасли Украины. Уголь Украины, 7, 12–14.

Іванців, О. Є., Лизун, О. С., Кухар, З. Я. (1999). Геолого-екологічний стан та соціальні проблеми Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну. Геологія і геохімія горючих копалин, 2, 20–28.

Книш, І. Б. (2006). Перспективи використання відходів вугільної промисловості Львівщини як нової мінеральної сировини. Вісник Львівського університету. Серія геологічна, 20, 111–123.

Максимович, Н. Г., Горбунова, К. А. (1991). Геохимические изменения геологической среды при разработке угольных месторождений. Известия вузов. Серия. Геология и разведка, 5, 137–140.

Манько, А. (2004). Деякі проблеми функціювання депресивних гірничодобувних районів України (на прикладі Львівсько-Волинського вугільного басейну). Вісник Львівського університету. Серія географічна, 30, 184–187.

Попович, В. В., Підгородецький, Я. І., Піндер, В. Ф. (2016). Типологія териконів Львівсько-Волинського басейну. Науковий вісник НЛТУ України, 26, 238–243

Про Концепцію поліпшення екологічного становища гірничодобувних регіонів України: Постанова Кабінету Міністрів України від 31.08.1999 р. № 1606 (1999).

Решко, М. Я., Андрейчук, М. М., Кондратюк, Є. І та ін. (2002). Розробка методики та проведення робіт по прогнозуванню впливу видобутку та збагачення вугілля на оточуюче середовище у Львівсько-Волинському басейні (Червоноградський та Південно-Західний райони) (Т. 1.). Львів: Фонди ДГП «Західукргеологія».

Ткачук, В. Г., Калашников, В. К. (1990). Карта естественной защищенности подземных вод Украинской ССР. Масштаб 1 : 200 000. Львовская область. Киев: Главк КГУ «Укргеология» ПГО «Западукргеология».

Головна > Архів > №3 180 (2019) > 41-51

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3 (180) 2019, 41-51.

https://doi.org/10.15407/ggcm2019.03.041

В’ячеслав ЛУКІНОВ, Костянтин БЕЗРУЧКО, Любов КУЗНЕЦОВА

Інститут геотехнічної механіки ім. М. С. Полякова НАН України, Дніпро,
e-mail: gvrvg@meta.ua

Михайло МАТРОФАЙЛО

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів,
e-mail: igggk@mail.lviv.ua

---

Анотація

Проведено аналіз досвіду робіт з прогнозування та попередження викидонебезпечності вугільних пластів Донецького та Львівсько-Волинського вугільних басейнів. Окремі вугільні пласти, які відпрацьовуються у Львівсько-Волинському вугільному басейні, на сучасних глибинах розробки, за даними геологорозвідувальних робіт належать до загрозливих через раптові викиди вугілля та газу. Проте викиди, на сучасних глибинах ведення робіт (від 300 до 600 м), у Львівсько-Волинському вугільному басейні до сьогодні не зафіксовані. Метою досліджень було визначення глибини можливого виникнення раптових викидів вугілля та газу в басейні з урахуванням особливостей його геологічної будови.

Наведено порівняльну оцінку можливої глибини прояву викидонебезпечності вугільних пластів Львівсько-Волинського вугільного басейну, яка виконана за нормативною методикою і розрахована за формулами, отриманими за результатами статистичного аналізу фактичного положення мінімальної глибини викидів вугілля та газу на шахтах Донбасу. Відсутність раптових викидів вугілля та газу на шахтах Львівсько-Волинського басейну пояснюється особливостями геологічної будови, головними з яких є наявність потужної товщі покривних відкладів та значно більша глибина зони метанових газів. Для шахти «Степова» ДП «Львіввугілля», яка зараз відпрацьовує вугільні пласти на глибинах до 600 м, викидонебезпечна ситуація, за виконаними розрахунками, прогнозується на глибинах понад 700 м.

Ключові слова

Львівсько-Волинський вугільний басейн, вугільні пласти, раптові викиди, зона метанових газів, прогноз викидонебезпечності.

Використані літературні джерела

Булат, А. Ф., Лукінов, В. В., Безручко, К. А. та ін. (2017). Геологічні особливості формування метановості гірничих виробок шахти «Степова» ДП «Львіввугілля». Уголь Украины, 7–8, 54–63.

Временное руководство по прогнозу выбросоопасности угольных пластов Донецкого бассейна при геологоразведочных работах. (1980). Москва: ИГД им. Скочинского.

Забигайло, В. Е. (1973). К основам регионального прогноза выбросоопасности угольных пластов, пород и газа по геологоразведочным данным. В Современные методы изучения и прогнозирования горно-геологических условий при разведке угольных месторождений: тезисы докладов Всесоюзного научно-технического семинара (с. 53–57). Ростов-на-Дону.

Забигайло, В. Е. (1978). Геологические основы теории прогноза выбросоопасности угольных пластов и горных пород. Киев: Наукова думка.

Забигайло, В. Е., Широков, А. З., Кратенко, Л. Я. и др. (1980). Геологические условия выбросоопасности угольных пластов Донбасса. Киев: Наукова думка.

Забигайло, В. Е., Лукинов, В. В., Зражевская, Н. Г. (1985). О прогнозной оценке минимальной глубины выбросов угля и газа на шахтах. Уголь Украины, 5, 41.

Кушнирук, В. А. (1978). Газоносность угленосной толщи Львовско-Волынского угольного бассейна. Киев: Наукова думка.

Лукінов, В. В., Приходченко, В. Ф., Жикаляк, М. В., Приходченко, О. В. (2016). Методи прогнозу гірничо-геологічних умов розробки вугільних родовищ. Дніпро: НГУ.

Печук, И. М. (1963). Определение выбросоопасности пластов. Уголь Украины, 11, 50–52.

Правила ведення гірничих робіт на пластах, схильних до газодинамічних явищ: СОУ 10.1.00174088.011–2005. (2005). Київ: Мінвуглепром України.

Сокоренко, С., Костик, І., Матрофайло, М. (2011). Особливості сучасної природної газоносності вугільних пластів та вуглевмісних порід Любельського родовища кам’яного вугілля Львівсько-Волинського басейну. Геолог України, 2 (34), 81–89.

Струев, М. И., Исаков, В. И., Шпакова, В. Б. и др. (1984). Львовско-Волынский каменноугольный бассейн. Геолого-промышленный очерк. Киев: Наукова думка.

Головна > Архів > №3 180 (2019) > 25-40

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3 (180) 2019, 25-40.

https://doi.org/10.15407/ggcm2019.03.025

Юрій Хоха, Олександр Любчак, Мирослава Яковенко

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів,
e-mail: igggk@mail.lviv.ua

---

Анотація

Розглянуто погляди на хімічну будову керогену ІІ типу та проведено оцінку змін його структури при проходженні через стадії катагенезу від незрілого до пост-зрілого. Наведено структурні моделі керогену ІІ типу на різних стадіях катагенезу: як одержані емпіричним шляхом після вивчення структури фізико-хімічними методами, так і за результатами моделювання методами молекулярної динаміки. Методами рівноважної термодинаміки розрахований склад системи кероген–гази для ділянок земної кори в діапазоні 1–20 км із тепловим потоком від 40 до 100 мВт/м². Показано, що концепція «метаново-графітної смерті», яка має місце в стані термодинамічної рівноваги при перетворенні органічної речовини, є помилковою. Встановлено характер змін концентрацій вуглеводневих газів у рівновазі з керогеном ІІ типу, що свідчить про наявність «нафтового вікна» у слабкопрогрітих зонах у межах глибин 2–4 км.

Ключові слова

кероген ІІ типу, катагенез, «нафтове вікно», рівноважна термодинаміка, формалізм Джейнса.

Використані літературні джерела

Любчак, О. В., Хоха, Ю. В., Яковенко, М. Б. (2018). Співвідношення структурних елементів вуглеводневої складової аргілітів східних карпат за формалізмом Джейнса. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, сер. «Геологія. Географія. Екологія», 49, 83–94.

Никонов, В. Н. (1961). Тяжелые углеводороды и их соотношение в газах нефтяных и газовых залежей. Геология нефти и газа, 8, 15–21.

Тиссо, Б., Вельте, Д. (1981). Образование и распространение нефти. Москва: Мир.

Хоха, Ю. В. (2014). Термодинаміка глибинних вуглеводнів у прогнозуванні регіональної нафтогазоносності. Київ: Наукова думка.

Хоха, Ю. В., Любчак, О. В., Яковенко, М. Б. (2018). Вплив температурного режиму на газогенераційний потенціал гумінових кислот органічної речовини. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4 (176–177), 49–63.

Хоха, Ю. В., Любчак, О. В., Яковенко, М. Б. (2019). Енергія Гіббса утворення компонентів природного газу в осадових товщах. Геологія і геохімія горючих копалин, 2 (179), 37–47.

Behar, F., & Vandenbroucke, M. (1987). Chemical modelling of kerogens. Organic Geochemistry, 11, 15–24.

Behar, F., Kressmann, S., Rudkiewicz, J. L., & Vandenbroucke, M. (1992). Experimental simulation in a confined system and kinetic modelling of kerogen and oil cracking. Organic Geochemistry, 19 (1–3), 173–189.

Behar, F., Roy, S., & Jarvie, D. (2010). Artificial maturation of a Type I kerogen in closed system: Mass balance and kinetic modelling. Organic Geochemistry, 41, 1235–1247.

Bell, I. H., Wronski, J., Quoilin, S., & Lemort, V. (2014). Pure and Pseudo-pure Fluid Thermophysical Property Evaluation and the Open-Source Thermophysical Property Library CoolProp. Industrial & Engineering Chemistry Research, 53 (6), 2498–2508.

Durand, B. (1980). Sedimentary organic matter and kerogen. Definition and quantitative importance of kerogen. In B. Durand (Ed.), Kerogen, Insoluble Organic Matter from Sedimentary Rocks (pp. 13–34). Paris: Editions Technip.

Forsman, J. P., & Hunt, J. M. (1958). Insoluble organic matter (kerogen) in sedimentary rocks. Geochimica et Cosmochimica Acta, 15, 170–182.

Helgeson, H., Richard, L., McKenzie, W., Norton, D., & Schmitt, A. (2009). A chemical and thermodynamic model of oil generation in hydrocarbon source rocks. Geochimica et Cosmochimica Acta, 73 (3), 594–695.

Kelemen, S. R., Afeworki, M., Gorbaty, M. L., Sansone, M., Kwiatek, P. J., Walters, C. C., … Behar, F. (2007). Direct Characterization of Kerogen by X-ray and SolidState ¹³C Nuclear Magnetic Resonance Methods. Energy Fuels, 21 (3), 1548−1561.

Lindsey, A. S., & Jeskey, H. (1957). The Kolbe-Schmitt Reaction. Chemical Reviews, 57 (4), 583–620.

Planche, H. (1996). Finite time thermodynamics and the quasi-stability of closed-systems of natural hydrocarbon mixtures. Geochimica et Cosmochimica Acta, 22 (60), 4447–4465.

Stuermer, D. H., Peters, K. E., & Kaplan, I. R. (1978). Source indicators of humic substances and proto-kerogen. Stable isotope ratios, elemental compositions and electron spin resonance spectra. Geochimica et Cosmochimica Acta, 42 (7), 989–997.

Tomic, J., Behar, F., Vandenbroucke, M., & Tang, Y. (1995). Artificial maturation of Monterey kerogen (Type II-S) in a closed system and comparison with Type II kerogen: implications on the fate of sulfur. Organic Geochemistry, 23 (7), 647–660.

Ungerer, P., Collell, J., & Yiannourakou, M. (2015). Molecular Modeling of the Volumetric and Thermodynamic Properties of Kerogen: Influence of Organic Type and Maturity. Energy Fuels, 29 (1), 91–105.

Van Krevelen, D. W., & Chermin, H. A. G. (1951). Estimation of the free enthalpy (Gibbs free energy) of formation of organic compounds from group contributions. Chemical Engineering Science, 1 (2), 66–80.

Vandenbroucke, M., & Largeau, C. (2007). Kerogen origin, evolution and structure. Organic Geochemistry, 38, 719–833

Zhao, T., Li, X., Zhao, H., Li, M. (2017). Molecular simulation of adsorption and thermodynamic properties on type II kerogen: Influence of maturity and moisture content. Fuel, 190 (15), 198–207.

Головна > Архів > №3 180 (2019) > 5-24

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3 (180) 2019, 5-24.

https://doi.org/10.15407/ggcm2019.03.005

Мирослав Павлюк, Володимир Шлапінський, Альберт Медведєв, Богдан Різун, Мирослав Тернавський

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів,
e-mail: igggk@mail.lviv.ua

---

Анотація

У статті обґрунтовується модель формування складчасто-покривно-блокової споруди Карпат у часовому інтервалі, що охоплює пізньогерцинські та альпійські події. Здебільшого це стосується Зовнішних Карпат, але в загальних рисах охарактеризована вся Карпатська дуга. Дається критична оцінка застосування таких термінів, як «терейни», «акреційна призма», «сутура», «субдукція» та Закарпатський глибинний розлом (ЗГР). Показано, що формування Карпат проходило в декілька етапів під дією різноспрямованих, переважно горизонтальних, рухів, у результаті чого відбувалася деструкція раніше сформованої герцинської континентальної кори, закладення геосинклінальних трогів, формування і подальші перетворення основи флішових Карпат, її колізії з євразійською континентальною окраїною, підсування останньої під флішові комплекси. Після завершення цих процесів мали місце головно вертикальні рухи, які остаточно сформували структуру Карпат як складчасто-покривно-блокову. Унаслідок останніх подій (пліоцен–плейстоцен) відбувся диференційований розвиток інтенсивної тріщинуватості, з припливом вуглеводнів і заповненням ними сформованих на той час пасток.

Ключові слова

формування Карпат, терейни, акреційна призма, Закарпатський розлом, крокодилова тектоніка, Зовнішні Карпати, складчасто-покривно-блокова структура.

Використані літературні джерела

Артюшков, Е. В. (1993). Физическая тектоника. Москва: Наука.     

Василенко, А. Ю. (2016). Неогеновий магматизм в системі Закарпатського глибинного розлому. (Автореф. дис. канд. геол. наук). Київський національний університет ім. Тараса Шевченка. Київ.

Волошин, А. А. (1971). Геологическое строение и полезные ископаемые бассейна верхнего течения реки Тиса (отчет о результатах геологосъемочных работ массштаба 1 : 50 000 и 1 : 25 000, Раховский район) (Т. 1). Берегово: Фонди ДП «Західукргеологія».

Габинет, М. П., Кульчицкий, Я. О., Матковский, О. І. (1976). Геология и полезные ископаемые Украинских Карпат (Ч. 1). Львов: Вища школа, 79–80.

Галабуда, М. І. (2000). Фіксизм, мобілізм чи циклічне розширення Землі. Геодинаміка, 1 (3), 28–38.

Галабуда, М. І. (2002). Космічно-аномалістична концепція формування земної кори. Геологія і геохімія горючих копалин, 3, 100–108.

Глушко, В. В., Круглов, С. С. (Ред.). (1986). Тектоническая карта Украинских Карпат. М-б 1 : 200 000. Киев: УкрНИГРИ, Мингео УССР.

Гнилко, О. М. (2011). Тектонічне районування Карпат у світлі терейнової тектоніки. Частина 1. Основні елементи Карпатської споруди. Геодинаміка, 1 (10), 47–57.

Гнилко, О. М. (2012). Тектонічне районування Карпат у світлі терейнової тектоніки. Частина 2. Флішові Карпати – давня акреційна призма. Геодинаміка, 1 (12), 67–78.

Гнилко, О. М. (2014). Тектоніка та процеси становлення покривно-складчастої споруди Українських Карпат. В Сучасна геодинаміка та геофізичні поля Карпат і суміжних територій (с. 24–71). Львів.

Гнилко, О. М., Генералова, Л. В. (2014). Тектоно-седиментационное развитие Предмармарошской аккреционной призмы Украинских флишевых Карпат. Вестник Санкт-Петербургского университета, 7 (2), 5–23.

Гнилко, О. М. (2016). Геологічна будова та еволюція Українських Карпат. (Автореф. дис. д-ра геол. наук). Львів.

Гордиенко, В. В. (1998). Глубинные процессы в тектоносфере Земли. Киев: Наукова думка.

Гофштейн, І. Д. (1971). Що розуміти під сучасною структурою Карпат. Геологія і геохімія горючих копалин, 22, 34–36.

Гофштейн, И. Д. (1995). Геоморфологический очерк Украинских Карпат. Киев: Наукова думка.

Доленко, Г. Н., Бойчевская, Л. Т., Данилович, Л. Г. и др. (1980). Глубинное строение, развитие и нефтегазоносность Украинских Карпат. Киев: Наукова думка.

Есипович, С. М. (1998). История развития планеты Земля – пульсирующее расширение под действием космического прессинга. Одесса: Астропринт.

Єсипович, С. М. (2000). Деякі аспекти розвитку планети Земля. Геодинаміка, 1 (3), 28–38.

Жигунова, З. Ф., Коваль, Ж. С., Петров, В. Г. (1968). Отчет о поисково-съемочных работах масштаба 1 : 25 000, проведенных на площади Перечин Закарпатской области УССР в 1966–1967 гг. (Т. 1–2). Львов: Фонди ДП «Західукргеологія».

Жигунова, З. Ф., Петров, В. Г., Коваль, Ж. С. (1969). Отчет о поисково-съемочных работах масштаба 1 : 25 000, проведенных на площади Турья Поляна Закарпатской области УССР в 1968 г. (Т. 1–2). Львов: Фонди ДП «Західукргеологія».

Зейлик, Б. С. (1978). О происхождении дугообразных и кольцевых структур на Земле и других планетах (ударно-взрывная тектоника). Москва: ВИЭМС.

Клиточенко, И., Анцупов, П., Вуль, М. (1964). О времени складкообразования во Внутренной зоне Предкарпатского краевого прогиба. В Нефтяная и газовая геология (с. 8–11). Москва: ЦНИИТЭН Нефтегаз.

Круглов, С. С., Смирнов, С. Е., Спитковская, С. М. и др. (1985). Геодинамика Карпат. Киев: Наукова думка.

Круглов, С. С. (1998). Тектоніка і геодинаміка Українських Карпат. Геодинаміка, 1, 86–89.

Круглов, С. С. (2000). О корреляции мезозойских и кайнозойских формаций Украинских, Словацких и Польских Карпат. Геодинаміка, 1 (3), 58–65.

Круглов, С. С. (2001). Проблемы тектоники и палеогеодинамики запада Украины (критический обзор новых публикаций). Львов.

Кузовенко, В., Шлапінський, В. (2007). До природи й умов розміщення «скель» неокомських діябазів у Буркутському покрові Українських Карпат. Праці НТШ. Геологічний збірник, 19, 40–49.

Лазько, Е. М., Резвой, Д. П. (1962). О тектонической природе зоны Карпатских утесов. Вісник Львівського університету ім. І. Франка. Сер. геол., 1, 60–65.

Лещух, Р. Й. (1982). Нижньокрейдові амоніти Українських Карпат. Київ: Наукова думка.

Ляшкевич, З. М., Медведев, А. П., Крупский, Ю. З. и др. (1995). Тектоно-магматическая эволюция Карпат. Киев: Наукова думка.

Ляшкевич, З. (2014). Еволюція та генезис кайнозойського вулканізму Панкардії. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 3 (66), 21–26.

Максимов, А. А., Немков, Т. И. (1949). Объяснительная записка к листам геологической карты M-35-XXXI (Надворная) и L-35-I (Чивчины). (T. 14. Ч. 1. Отчет о работах Карпатской геологической экспедиции МГРИ). Москва: Фонди ДП «Західукргеологія»

Маршалко, Р. (1980). Палеотектонические реконструкции пьенинских и примыкающих флишевых желобов и их субстрата в Восточной Словакии. В Материалы ХІ конгресса КБГА. Литология (с. 140–148). Киев: Наукова думка.

Медведєв, А. П., Варичев, О. С. (2000). Пра-Карпати (конструкція і деструкція). Львів.

Монин, А. С., Зоненшайн Л. П. (Ред.). (1987). История океана Тетис. Москва: Институт океанологии АН СССР.

Николаев, В. Г. (1986). Паннонский бассейн (строение осадочного чехла и развитие). Труды ГИН АН СССР, 406.

Павлюк, М. І., Медведєв, А. П. (2004). Панкардія: проблеми еволюції. Львів: Ліга-Прес.

Павлюк, М., Ляшкевич, З., Медведєв, А. (2013). Українські Карпати в структурі Панкардії (магматизм і геодинаміка). Геодинаміка, 1 (14), 45–60.

Паталаха, Е. И., Лукиенко, А. И., Гончар, В. В. (1995). Тектонические потоки как основа понимания геологических структур. Киев.

Третяк, К. Р., Максимчук, В. Ю., Кутас, Р. І. (Ред.). (2014). Сучасна геодинаміка та геофізичні поля Карпат і суміжних територій. Львів.

Утробин, В. Н., Линецкая, Л. В. (1975). О взаимоотношениях Карпатской и Динарской геосинклинальных складчатых систем. Бюллетень Московского общества испытателей природы. Отдел геол., 50 (3), 145–146.

Хаин, В. Е., Беэр, М. А., Бызова, С. Л. и др. (1977). Основные черты тектонической истории Карпат (в свете новых идей в учении о геосинклиналях). Вестник Московского университета. Сер. Геология, 3, 3–20.

Хаин, В. Е., Лобковский, Л. И. (1990). Об особенностях формирования коллизионных орогенов. Геотектоника, 6, 20–31.

Хаин, В. Е., Ломизе, М. Г. (1995). Геотектоника с основами геодинамики. Москва: Наука.

Хаин, В. Е. (2001). Тектоника континентов и океанов. Москва: Научый мир.

Шлапінський, В. Є., Кузовенко, В. В. (1998). Вивчення геолого-геофізичних матеріалів по південно-східній частині внутрішніх флішових покровів Українських Карпат з метою виявлення перспективних на нафту та газ об’єктів (1995–1998 рр.). Т. 1. Львів: Фонди ДП «Західукргеологія».

Шлапінський, В. Є. (2009). Мікрофауна в олістостромових утвореннях верхньої крейди Говерлянського субпокрову в районі Ясіні. В П. Ф. Гожик (відп. ред.). Викопна фауна і флора України: палеоекологічний та стратиграфічний аспекти (с. 179–183). Київ.

Шлапінський, В. (2012). Деякі питання тектоніки Українських Карпат. Праці НТШ. Геологічний збірник, 30, 48–68.

Шлапінський, В. Є., Мачальський, Д. В., Хомяк, Л. М. (2013). Уточнені дані щодо палеогенових відкладів Пенінського покриву Українських Карпат. Тектоніка і стратиграфія, 40, 125–133.

Шлапінський, В. Є., Жабіна, Н. М., Мачальський, Д. В., Тернавський, М. М. (2017). Геологічна будова Пенінського покриву Українських Карпат. Геодинаміка, 1 (22), 55–73.

Evolution of the Northern margin of Tethys: the results of IGCP Project 198. (1990). Mem. Soc. Geol. Fr, 154, 1–200.

Meissner, R., & Reston, T. (1989). The three-dimensional structure of the oberpfalz – an alternative interpretation of the DEKORP–KTB data. Tectonophysics, 157 (1–3), 1–11.

Ney, R. (1976). The Carpathians and plate tectonics. Prz. geol., 24 (6), 309–316.

Oszczypko, N., Uchman, A., & Malata, E. (Red.). (2006). Rozwój paleotektoniczny basenów Karpat zewnętrznych i pienińskiego pasa skałkowego. Kraków: Instytut Nauk Geologicznych Uniwersytetu Jagiellońskiego.

Rădulesku, D. P., & Săndulesku, M. (1973). The plate-tectonics concept and the geological structure of the Carpathians. Tectonophysics, 16 (3–4), 155–161.

Saleebe, J. B. (1983). According tectonics of the North American Cordillera. Annual Reviews of the Earth and Planetary Science, 15, 45–73.

Головна > Архів > № 2 (179) 2019 > 84-89

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 2 (179) 2019, 84-89.

https://doi.org/

Йосип СВОРЕНЬ

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, e-mail: igggk@mail.lviv.ua

---

Анотація

Показано, що зміною тиску і температури природних газів у сховищах, газгольдерах, різних установках від гідратів вуглеводневих газів у їхньому складі можна відривати воду в потрібній концентрації, що створює її збільшену домішку в трубах і в підсумку впливає на кінцеву теплотворність палива. Запропоновано новий підхід до визначення теплотворності природного газу, який постачають споживачам, шляхом обґрунтування необхідності введення такої одиниці, як кубометробар (м³бар). Це сприятиме встановленню співвідношення теплотворності видобутого природного газу і газу, який постачається споживачам, тобто визначенню якості cпожитого газу.

Ключові слова

природний газ, газогідрати, калорійність природного газу, кубометробарометрія, закон Бойля–Маріотта, пара води, газолічильники.

Використані літературні джерела

Конституція України. Із змінами, внесеними згідно з Законом № 2222-ІУ від 8 грудня 2004 року. (2006). Київ: Велес, с. 13.

Рудько, Г. І., Бондар, О. І., Ловинюков, В. І., Бакаржієв, А. Х., Григіль, В. Г., Хомин, В. Р. … Лагода, О. А. (2014). Енергетичні ресурси геологічного середовища України (стан та перспективи) (Т. 1–2). Чернівці: Букрек. Сворень, Й. М., Наумко, І. М. (2006). Нова теорія синтезу і генезису природних вуглеводнів: абіогенно-біогенний дуалізм. Доп. НАН України, 2, 111–116.

Головна > Архів > № 2 (179) 2019 > 68-83

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 2 (179) 2019, 68-83.

https://doi.org/

Василь ГАРАСИМЧУК, Галина МЕДВІДЬ, Марія КОСТЬ, Ольга ТЕЛЕГУЗ

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, e-mail: v_harasymchuk@ukr.net

---

Анотація

На основі палео- та сучасних гідрогеологічних ознак встановлено просторово-часовий механізм формування і збереження покладів газу та нафти в Більче-Воли-цькій зоні Карпатської нафтогазоносної провінції.

Часовий інтервал припадає на останній цикл гідрогеологічного розвитку. Чинниками міграції водо-вуглеводневих сумішей із глибоких піднасувних структур Карпат були геодинамічні та вторинні геостатичні навантаження, які проявилися протягом динамо-елізійного етапу (пізній баден – по сьогодні), розвиток якого зумовили насувотворні рухи покривів. Розрахунки часу збереження покладів газових родовищ встановили, що їхній вік не перевищує 6 млн років.

Південно-західна спрямованість руху палео- та сучасних інфільтрогенних вод у поєднанні зі зворотною динамо-елізійною спричинили існування тут затиснутої між ними гідродинамічно зрівноваженої системи, яка вирізняється сприятливими умовами для формування і збереження покладів вуглеводнів.

З’ясовано пов’язаність п’єзомаксимумів із ділянками тектонічних порушень, головним чином, поперечних, що вказує на шляхи перетоків водо-вуглеводневих сумішей із глибоких горизонтів. Площі розвантаження (перспективні в плані пошуків нових покладів) обмежені локальними п’єзомінімумами на тлі регіональних гідробаричних полів. Сприятливими для локалізації вуглеводневих покладів є площі палеоп’єзомінімумів прирозломної частини Угерсько-Косівського блоку на межі зі Східноєвропейською платформою.

Результати бароосмотичного аналізу гідрогеологічних умов газових та нафтових родовищ виявили бароосмотичні потоки молекул води в товщах глинистих порід, їхні інтенсивності і напрями руху та взаємозв’язки з покладами.

Ключові слова

Більче-Волицька нафтогазоносна зона, палеогідрогеологія, палеогеографія, палеогідрохімія, гідрогеохімія, палеогідродинаміка, елізія, інфільтрація, бароосмос.

Використані літературні джерела

Атлас родовищ нафти і газу (Т. 4). (1998). Львів: УНГА.

Бабинец, А. Е., Мальская, Р. В. (1975). Геохимия минерализованных вод Предкарпатья. Киев: Наук. думка.

Вишняков, І. Б., Вуль, М. Я., Гоник, І. О., Зур’ян, О. В., Старинський, В. О. (2014). Сучасний стан вуглеводневої сировинної бази західного нафтогазоносного регіону України та основні напрями геологорозвідувальних робіт щодо її освоєння. Мінеральні ресурси України, 4, 33–38.

Гарасимчук, В. Ю., Колодій, В. В., Кулинич, О. В. (2004). Ґенеза висококонцентрованих солянок піднасувних відкладів південно-східної частини Зовнішньої зони Передкарпатського прогину. Геологія і геохімія горючих копалин, 4, 105–119.

Гарасимчук, В. Ю., Медвидь, Г. Б. (2010). Гидрогеологические условия разрушения газовых месторождений Внешней зоны Предкарпатского прогиба: Фундаментальные проблемы нефтегазовой гидрогеологии. В Материалы Всероссийской научной конференции, посвященной 85-летию А. А. Карцева (Россия, Москва, 21–23 сентября 2010 г.) (с. 83–87). Москва.

Карцев, А. А. (1963). Гидрогеология нефтяных и газовых месторождений. Москва: Гостоптехиздат.

Колодий, В. В., Койнов, И. М. (1984). Изотопный состав водорода и кислорода подземных вод Карпатского региона и вопросы их происхождения. Геохимия, 5, 721–733.

Колодій, В. В., Бойко, Г. Ю., Бойчевська, Л. Т. та ін. (2004). Карпатська нафтогазоносна провінція. Львів; Київ: Укр. вид. центр.

Кушнір, С. В. (2009). Бароосмотичний аналіз як новий метод гідрогеологічних досліджень. Доп. НАН України, 11, 104–110.

Кушнір, С., Кость, М., Дудок, І., Паньків, Р. (2012). Бароосмотичний аналіз гідрогеологічних умов Хідновицького газового родовища (Українське Передкарпаття). Геологія і геохімія горючих копалин, 1–2 (158–159), 68–82.

Лазарук, Я. Г. (2019). Перспективи відкриття родовищ зі значними запасами вуглеводнів на території України. В VI Міжнар. наук.-практ. конф. : Надрокористування в Україні. Перспективи інвестування (с. 302–306). Трускавець.

Медвідь, Г. (2018). Палеогідрогеологічна характеристика міоцену північно-західної частини Зовнішньої зони Передкарпатського прогину. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4, 73–84.

Медвідь, Г. Б., Спринський, М. І., Колодій, В. В. та ін. (2006). Палеогідродинамічні реконструкції північно-західної частини Зовнішньої зони Передкарпаського прогину в контексті проблеми нафтогазоносності. Геологія і геохімія горючих копалин, 2, 20–32.

Щепак, В. М. (1965). Гидрогеологические условия Внешней зоны Предкарпатского прогиба в связи с газонефтеносностью. (Дис. канд. геол.-мин. наук). Институт геологии и геохимии горючих ископаемых АН УССР, Львов.

Kushnir, S., Kost’, M., Dudok, I., Pankiv, R., Palchykova, O. (2012). Baroosmotic analysis of processes in ground waters of the Kokhanivka-Svydnytsia area (Ukrainian Carpathian Foredeep). Biuletyn Państwowego Instytutu Geologicznego, 449, 195–202.

Головна > Архів > № 2 (179) 2019 >55-67

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 2 (179) 2019, 55-67.

https://doi.org/10.15407/ggcm2019.02.055

Михайло ЯРЕМОВИЧ

ТзОВ «Геол-тех», Львів, e-mail: mishayaremovich@gmail.com

---

Анотація

Охарактеризовано тектоно-магматичну позицію Мармароської зони скель та визначення її місця в загальній структурі Українських Карпат. Наведено історію вивченості магматичних порід. На підставі опрацювання наявних літературних джерел здійснено порівняльний аналіз поглядів на структуру і положення Мармароської зони скель у будові Карпатської споруди. Детально висвітлено основні риси геологічної будови і тектонічного районування зони.

Ключові слова

Мармароська зона скель, тектоніка, насув, зсув, покрив, олістострома, горст-антиклінорій, магматизм, офіолітовий комплекс.

Використані літературні джерела

Бызова, С. Л. (1972). К тектонике зоны Мармарошских утесов. Вестник Московского университета, 2, 36–44.

Варычев, А. С. (1993). Петрология мезозойских вулканитов Украинских Карпат. (Дис. … канд. геол. наук). Львов.

Данилович, В. Г. (1977). Петрогенезис магматичних утворень Карпат за даними вивчення ізотопного складу стронцію. Геол. журнал, 37 (4), 49–61.

Звіт відділу проблем тектоніки Карпат. (2010). (О. Гнилко. Гл. 6. Тектонічне районування та теренова тектоніка Карпат). Львів.

Круглов, С. С. (1965). О природе Мармарошских утёсов Советских Карпат. Геол. сб. Львов. геол. о-ва, 9, 41–54.

Ломизе, М. Г., Маслакова, Н. И. (1967). О верхнемеловом возрасте вулканических образований района Горинчево-Полянское (Восточные Карпаты). Вестник Московского университета. Серия 4. Геология, 1, 115–118.

Ломизе, М. Г., Плошко, В. В. (1969). О гипербазитах Главного Мармарошского разлома (Восточные Карпаты). Геотектоника, 2, 91–106.

Славин, В. И., Хаин, В. Е., Рудаков, С. Г. (1972). О тектонической природе зоны Мармарошских утёсов и ее положении в структуре советских Карпат. Вестник Московского университета, 2, 44–55.

Соболев, В. С., Белякова, С. М. (1947). Об ультраосновной породе в Закарпатской области. Тр. Львов. геол. о-ва, петрограф серия, 1, 72–78.

Ступка, О. О. (2013). Офіоліти Українських Карпат: геохімія і мінералогія. (Дис. … канд. геол. наук). Львів.

Чернов, В. Г. (1972а). К проблеме структуры и происхождения зоны Мармарошских утёсов Советских Карпат. Вестник Московского университета, 2.

Чернов, В. Г. (1972б). Стратиграфия Мармарошской зоны утесов Советских Карпат. Бюл. МОИП. Отд. геол., 6.

Чернов, В. Г. (1972в). Тектоника Мармарошской зоны утесов Советских Карпат. Вестник Московского университета, 2.

Săndulescu, M., Kräutner, H. G., Balintoni, I., Russo-Săndulescu, D., & Micu, M. (1981). The Structure of the East Carpathians (Moldavia – Maramureş area): Guide to Excursion B1: Carpathian-Balkan Geological Association, XII Congres. Bucharest.

Головна > Архів > № 2 (179) 2019 > 47-54

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 2 (179) 2019, 47-54.

https://doi.org/

Ігор КУРОВЕЦЬ, Олександр ПРИХОДЬКО, Ігор ГРИЦИК, Світлана МЕЛЬНИЧУК

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, e-mail: igggk@mail.lviv.ua

---

Анотація

Формування температурного режиму Дніпровсько-Донецької западини зумовлюється величиною глибинного теплового потоку, структурно-тектонічними особливостями регіону, літологією осадового комплексу, розвитком у регіоні потужного комплексу хемогенних і вулканічних порід, а також гідрогеологічними умовами.

За результатами аналізу фактичного геотермічного матеріалу у свердловинах, отриманого під час проведення геофізичних досліджень, замірів температур при визначенні геотермічних градієнтів та випробуванні продуктивних горизонтів, визначено геотермічні параметри, що характеризують температурний стан порід і флюїдів різних тектонічних зон Східного нафтогазоносного регіону. Наведено схеми розподілу температур на глибинах 2000, 8000 м, середнього геотермічного градієнта, глибин залягання ізотерм 150 і 180 °С та проаналізовано закономірності розподілу геотермічних параметрів. Встановлено латеральну зональність цих параметрів, виокремлено зони їхніх максимальних, середніх та низьких значень. Враховуючи особливості тектонічної будови Дніпровсько-Донецького грабена, у міру занурення осадового комплексу здійснюється поступова заміна нафтових родовищ нафтогазовими, а потім – газовими з північного заходу на південний схід. Геотермічні параметри характеризують геотермічну активність надр западини і дають змогу встановити її зональність, а також прогнозувати фазовий стан вуглеводневих систем на великих глибинах.

Ключові слова

геотермічні параметри, термобаричні умови, середній геотермічний градієнт, «фонові» регіональні температури, ізотермічна поверхня, фазовий стан вуглеводнів, Східний нафтогазоносний регіон.

Використані літературні джерела

Атлас родовищ нафти і газу України (Т. 1. Східний нафтогазоносний регіон). (1998). Львів: УНГА.

Грицик, І. І., Колодій, В. В., Осадчий, В. Г., Приходько, О. А., Пуцило, В. І. (1999). Геотермічний режим Дніпровсько-Донецької западини на глибині понад 5 км. Сборник научных трудов НГА Украины, 6 (Т. 1. Геология полезных ископаемых), 36–39.

Грицик, І. І., Осадчий, В. Г., Приходько, О. А. (1998). Карта розподілу регіональних фонових температур Дніпровсько-Донецької западини на глибині 2000 м. В Матеріали V Міжнар. конф. «Нафта–газ України–98» (Полтава, 15–17 верес. 1998 р.) (Т. 1, с. 153). Полтава.

Колодий, В. В., Приходько, А. А. (1989). Геотермическая зональность и распределение залежей УВ на северо-западе ДДВ. Hефт. и газовая пром-ть, 1, 12–14.

Приходько, О. А., Осадчий, В. Г., Куровець, І. М. (2005). Термобаричні умовини продуктивних горизонтів родовищ вуглеводнів північно-західної частини Дніпров-сько-Донецької западини. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4, 5–12.

Prykhodko, A., Lourie, A. (1998). Geothermic field, oil and gas content of the Dnieper-Donets cavity. In Proceedings of the International conference: The Earth’s thermal field and related research methods (Moscow, Russia, May 19–21, 1998) (pp. 220–221). Moscow.