Позначка: акреційна призма

Головна > Архів > № 2 (202) 2026 > 31–45

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 2 (202) 2026, 31–45

ISSN 0869-0774 (Print), ISSN 2786-8621 (Online)

https://doi.org/10.15407/ggcm2026.202.031

Олег ГНИЛКО

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна

e-mail: ohnilko@yahoo.com, https://orcid.org/0000-0001-5983-952X

---

Анотація

Доповнено та узагальнено уявлення про геологічну будову і розвиток хаотичних і флішових комплексів Пенінської зони і Монастирецького флішового покриву Внутрішніх Карпат, що розглядаються як акреційна палеопризма. У них виокремлені синорогенні формації – грубозернисті відклади жолобів перед фронтом призми, та посторогенні формації – відклади басейнів «на тілі» призми (wedge-top basins). Комплекс Пенінської зони складений сильно дислокованими (аж до тектонічного меланжу) утвореннями і паралелізується з крейдово-палеоценовою акреційною призмою, сформованою внаслідок субдукції основи басейну Пенінської зони під активну окраїну Алькапи. У палеоцені–еоцені Передалькапська призма наростилася турбідитними відкладами Монастирецького покриву. Насування наприкінці палеогену Пенінсько-Магурської призми на осади пасивної окраїни Тисії-Дакії вказує на закриття басейну між активним краєм Алькапи і пасивною окраїною Тисії-Дакії та на колізію мікроконтинентів Алькапи та Тисії-Дакії.

Ключові слова

Українські Карпати, терейни Алькапа та Тисія-Дакія, Пенінська зона, Монастирецький покрив, акреційна призма

Використані літературні джерела

Вялов, О. С., Гавура, С. П., Даныш, В. В., Лемишко, О. Д., Лещух, Р. Й., Пономарeва, Л. Д., Романив, А. М., Смирнов, С. Е., Смолинская, Н. И., & Царненко, П. Н. (1988). Стратотипы меловых и палеогеновых отложений Украинских Карпат. Киев: Наукова думка.

Гнилко, О. М. (2012). Тектонічне районування Карпат у світлі терейнової тектоніки. Стаття 2. Флішові Карпати – давня акреційна призма. Геодинаміка, 1(12), 67–78. https://doi.org/10.23939/jgd2012.01.067

Гнилко, О. М., Гнилко, С. Р., & Генералова, Л. В. (2015). Формирование структур Утесовых зон и межутесового флиша Внутренних Украинских Карпат – результат сближения и коллизии микроконтинентальных террейнов. Вестник Санкт-Петербургского университета. Серия 7, 2, 4–24.

Гнилко, С. Р. (2015). Стратиграфія за форамініферами палеоценово-еоценових відкладів внутрішніх флішевих покривів Зовнішніх Українських Карпат. Геологічний журнал, 3(352), 87–100. https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2015.3.139291

Гнилко, С. Р., Гнилко, О. М., Супрун, І. С., Наварівська, К. О., & Генералова, Л. В. (2023). Стратиграфія верхньокрейдових відкладів з океанічними червоноколірними верствами (CORBs), Українські Карпати. Геологічний журнал, 3(384), 79–107. https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2023.3.281067

Мацьків, Б. В., Пукач, Б. Д., Воробканич, В. М., Пастуханова, С. В., & Гнилко, О. М. (2009). Державна геологічна карта України масштабу 1 : 200 000, аркуші M-34-XXXVI (Хуст), L-34-VI (Бая-Маре), M-35-XXXI (Надвірна), L-35-I (Вішеу-Де-Сус). Карпатська серія. Пояснювальна записка. Київ: УкрДГРІ.

Третяк, К. Р., Максимчук, В. Ю., Кутас, Р. І., Рокитянський, І. І., Гнилко, О. М., Кендзера, О. В., Пронишин, Р. С., Климкович, Т. А., Кузнєцова, В. Г., Марченко, Д. О., Смірнова, О. М., Серант, О. В., Бабак, В. І., Вовк, А. І., Романюк, В. В., & Терешин, А. В. (2015). Сучасна геодинаміка і геофізичні поля Карпат та суміжних територій. Львів: Видавництво Львівської політехніки.

Artoni, A. (2013). The Pliocene-Pleistocene stratigraphic and tectonic evolution of the Central sector of the Western Periadriatic Basin of Italy. Marine and Petroleum Geology, 42, 82–106. https://doi.org/10.1016/j.marpetgeo.2012.10.005

Balla, Z. (1982). Development of the Pannonian basin basement through the Cretaceous-Cenozoic collision: A new synthesis. Tectonophysics, 88(1–2), 61–102. https://doi.org/10.1016/0040-1951(82)90203-7

Cawood, P. A., Kröner, A., Collins, W. J., Kusky, T. M., Mooney, W. D., & Windley, B. F. (2009). Accretionary orogens through Earth history. Geological Society, London, Special Publications, 318, 1–36. https://doi.org/10.1144/SP318.1

Csontos, L., & Nagymarosy, A. (1998). The Mid-Hungarian line: a zone of repeated tectonic inversions. Tectonophysics, 297(1–4), 51–71. https://doi.org/10.1016/S0040-1951(98)00163-2

Csontos, L., & Vörös, A. (2004). Mesozoic plate tectonic reconstruction of the Carpathian region. Palaeogeography, Palaeoclimatology, Palaeoecology, 210(1), 1–56. https://doi.org/10.1016/j.palaeo.2004.02.033

Golonka, J., Krobicki, M., & Waśkowska, A. (2018). The Pieniny Klippen Belt in Poland. Geology, Geophysics and Environment, 44(1), 111–125. https://doi.org/10.7494/geol.2018.44.1.111

Hnylko, O. M., & Hnylko, S. R. (2024). Tectonic-sedimentary evolution of the Dukla Nappe, Ukrainian Carpathians. Geologičnij žurnal, 4, 15–33. https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2024.4.299015

Hnylko, O., Hnylko, S., Heneralova, L., Murovskaya, A., Bohdanova, M., Dvorzhak, O., & Navarivska, K. (2025). Junction area between the Western and Eastern Outer Carpathians (Ukraine) as the contact of two accretionary prisms: geological structure, sedimentary features and stratigraphy based on foraminifera. Geological Quarterly, 69(3), 29. https://doi.org/10.7306/gq.1802

Hnylko, S., & Hnylko, O. (2016). Foraminiferal stratigraphy and palaeobathymetry of Paleocene–lowermost Oligocene deposits (Vezhany and Monastyrets nappes, Ukrainian Carpathians). Geological Quarterly, 60(1), 77–105. https://doi.org/10.7306/gq.1247

Horvath, F., & Galacz, A. (Eds.). (2006). The Carpathian-Pannonian Region: A Reviev of Mesozoic-Cenozoic Stratigraphy and Tectonics: Vol. 1. Stratigraphy. Vol. 2. Geophysics, Tectonics, Facies, Paleogeography. Budapest: Hantken Press.

Kováč, M., Plašienka, D., Soták, J., Vojtko, R., Oszczypko, N., Less, G., Ćosović, V., Fügenschuh, B., & Králiková, S. (2016). Paleogene palaeogeography and basin evolution of the Western Carpathians, Northern Pannonian domain and adjoining areas. Global and Planetary Change, 140, 9–27. https://doi.org/10.1016/j.gloplacha.2016.03.007

Kovács, I., Csontos, L., Szabó, Cs., Bali, E., Falus, Gy., Benedek, K., & Zajacz, Z. (2007). Paleogene-early Miocene igneous rocks and geodynamics of the Alpine-Carpathian-Pannonian-Dinaric region: An integrated approach. Geological Society of America, Special Paper, 418, 93–112. https://doi.org/10.1130/2007.2418(05)

Krobicki, M., Kruglov, S. S., Matyja, B. A., Wierzbowski, A., Albrecht, R., Bubniak, A. & Bubniak, I. (2003). Relation between Jurassic klippen successions in the Polish and Ukrainian parts of the Pieniny Klippen Belt. Mineralia Slovaca, 35, 56–58.

Murovskaya, A., Hnylko, O., Makarenko, I., Savchenko, O., Kitchka, A., Verpakhovska, O., & Legostaeva, O. (2026). Review and updates of the lithosphere structure and geodynamics evolution of the Neogene Transcarpathian Basin and its substratum (Ukraine). Geological Society, London, Special Publications, 554(1). https://doi.org/10.1144/SP554-2024-19

Mutti, E., Tinterri, R., Benevelli, G., di Biase, D., & Cavanna, G. (2003). Deltaic, mixed and turbidite sedimentation of ancient foreland basins. Marine and Petroleum Geology, 20(6–8), 733–755. https://doi.org/10.1016/j.marpetgeo.2003.09.001

Nagymarosy, A., & Båldi-Beke, M. (1993). The Szolnok Unit and its probable paleogeographic position. Tectonophysics, 226(1–4), 457–470. https://doi.org/10.1016/0040-1951(93)90132-4

Oszczypko, N., & Oszczypko-Clowes, M. (2014). Geological structure and evolution of the Pieniny Klippen Belt to the east of the Dunajec River – a new approach (Western Outer Carpathians, Poland). Geological Quarterly, 58(4), 737–758. https://doi.org/10.7306/gq.1177

Oszczypko, N., Oszczypko-Clowes, M., Golonka, J., & Krobicki, M. (2005). Position of the Marmarosh Flysch (Eastern Carpathians) and its relation to the Magura Nappe (Western Carpathians). Acta Geologica Hungarica, 48(3), 259–282. https://doi.org/10.1556/ageol.48.2005.3.2

Plašienka, D. (2018). Continuity and episodicity in the early Alpine tectonic evolution of the Western Carpathians: How large-scale processes are expressed by the orogenic architecture and rock record data. Tectonics, 37(7), 2029–2079. https://doi.org/10.1029/2017TC004779

Plašienka, D. (2019). Linkage of the Manín and Klape units with the Pieniny Klippen Belt and Central Western Carpathians: balancing the ambiguity. Ceologica Carpathica, 70(1), 35–61. https://doi.org/10.2478/geoca-2019-0003

Plašienka, D., & Soták, J. (2015). Evolution of Late Cretaceous-Palaeogene synorogenic basins in the Pieniny Klippen Belt and adjacent zones (Western Carpathians, Slovakia): tectonic controls over a growing orogenic wedge. Annales Societatis Geologorum Poloniae, 85(1), 43–76. https://doi.org/10.14241/asgp.2015.005

Sandulescu, M. (1988). Cenozoic tectonic history of the Carpathians. In L. H. Royden & F. Horváth (Eds.), The Pannonian Basin: A study in basin evolution (AAPG Memoir, 45, 17–26). https://doi.org/10.1306/M45474C2

Schmid, S., Bernoulli, D., Fügenschuh, B., Matenco, L., Schefer, S., Schuster, R., Tischler, M., & Ustaszewski, K. (2008). The Alpine-Carpathian-Dinaric orogenic system: correlation and evolution of tectonic units. Swiss Journal of Geosciences, 101, 139–183. https://doi.org/10.1007/s00015-008-1247-3

Schmid, S. M., Fügenschuh, B., Kounov, A., Maţenco, L., Nievergelt, P., Oberhansli, R., Pleuger, J., Schefer, S., Schuster, R., Tomljenović, B., Ustaszewski, K., & van Hinsbergen, D. J. J. (2020). Tectonic units of the Alpine collision zone between Eastern Alps and western Turkey. Gondwana Research, 78, 308–374. https://doi.org/10.1016/j.gr.2019.07.005

---

Надійшла до редакції: 09.02.2026 р.
Прийнята до друку: 26.02.2026 р.
Опублікована: 29.05.2026 р.

Головна > Архів > №3 180 (2019) > 5-24

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3 (180) 2019, 5-24.

https://doi.org/10.15407/ggcm2019.03.005

Мирослав Павлюк, Володимир Шлапінський, Альберт Медведєв, Богдан Різун, Мирослав Тернавський

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів,
e-mail: igggk@mail.lviv.ua

---

Анотація

У статті обґрунтовується модель формування складчасто-покривно-блокової споруди Карпат у часовому інтервалі, що охоплює пізньогерцинські та альпійські події. Здебільшого це стосується Зовнішних Карпат, але в загальних рисах охарактеризована вся Карпатська дуга. Дається критична оцінка застосування таких термінів, як «терейни», «акреційна призма», «сутура», «субдукція» та Закарпатський глибинний розлом (ЗГР). Показано, що формування Карпат проходило в декілька етапів під дією різноспрямованих, переважно горизонтальних, рухів, у результаті чого відбувалася деструкція раніше сформованої герцинської континентальної кори, закладення геосинклінальних трогів, формування і подальші перетворення основи флішових Карпат, її колізії з євразійською континентальною окраїною, підсування останньої під флішові комплекси. Після завершення цих процесів мали місце головно вертикальні рухи, які остаточно сформували структуру Карпат як складчасто-покривно-блокову. Унаслідок останніх подій (пліоцен–плейстоцен) відбувся диференційований розвиток інтенсивної тріщинуватості, з припливом вуглеводнів і заповненням ними сформованих на той час пасток.

Ключові слова

формування Карпат, терейни, акреційна призма, Закарпатський розлом, крокодилова тектоніка, Зовнішні Карпати, складчасто-покривно-блокова структура.

Використані літературні джерела

Артюшков, Е. В. (1993). Физическая тектоника. Москва: Наука.     

Василенко, А. Ю. (2016). Неогеновий магматизм в системі Закарпатського глибинного розлому. (Автореф. дис. канд. геол. наук). Київський національний університет ім. Тараса Шевченка. Київ.

Волошин, А. А. (1971). Геологическое строение и полезные ископаемые бассейна верхнего течения реки Тиса (отчет о результатах геологосъемочных работ массштаба 1 : 50 000 и 1 : 25 000, Раховский район) (Т. 1). Берегово: Фонди ДП «Західукргеологія».

Габинет, М. П., Кульчицкий, Я. О., Матковский, О. І. (1976). Геология и полезные ископаемые Украинских Карпат (Ч. 1). Львов: Вища школа, 79–80.

Галабуда, М. І. (2000). Фіксизм, мобілізм чи циклічне розширення Землі. Геодинаміка, 1 (3), 28–38.

Галабуда, М. І. (2002). Космічно-аномалістична концепція формування земної кори. Геологія і геохімія горючих копалин, 3, 100–108.

Глушко, В. В., Круглов, С. С. (Ред.). (1986). Тектоническая карта Украинских Карпат. М-б 1 : 200 000. Киев: УкрНИГРИ, Мингео УССР.

Гнилко, О. М. (2011). Тектонічне районування Карпат у світлі терейнової тектоніки. Частина 1. Основні елементи Карпатської споруди. Геодинаміка, 1 (10), 47–57.

Гнилко, О. М. (2012). Тектонічне районування Карпат у світлі терейнової тектоніки. Частина 2. Флішові Карпати – давня акреційна призма. Геодинаміка, 1 (12), 67–78.

Гнилко, О. М. (2014). Тектоніка та процеси становлення покривно-складчастої споруди Українських Карпат. В Сучасна геодинаміка та геофізичні поля Карпат і суміжних територій (с. 24–71). Львів.

Гнилко, О. М., Генералова, Л. В. (2014). Тектоно-седиментационное развитие Предмармарошской аккреционной призмы Украинских флишевых Карпат. Вестник Санкт-Петербургского университета, 7 (2), 5–23.

Гнилко, О. М. (2016). Геологічна будова та еволюція Українських Карпат. (Автореф. дис. д-ра геол. наук). Львів.

Гордиенко, В. В. (1998). Глубинные процессы в тектоносфере Земли. Киев: Наукова думка.

Гофштейн, І. Д. (1971). Що розуміти під сучасною структурою Карпат. Геологія і геохімія горючих копалин, 22, 34–36.

Гофштейн, И. Д. (1995). Геоморфологический очерк Украинских Карпат. Киев: Наукова думка.

Доленко, Г. Н., Бойчевская, Л. Т., Данилович, Л. Г. и др. (1980). Глубинное строение, развитие и нефтегазоносность Украинских Карпат. Киев: Наукова думка.

Есипович, С. М. (1998). История развития планеты Земля – пульсирующее расширение под действием космического прессинга. Одесса: Астропринт.

Єсипович, С. М. (2000). Деякі аспекти розвитку планети Земля. Геодинаміка, 1 (3), 28–38.

Жигунова, З. Ф., Коваль, Ж. С., Петров, В. Г. (1968). Отчет о поисково-съемочных работах масштаба 1 : 25 000, проведенных на площади Перечин Закарпатской области УССР в 1966–1967 гг. (Т. 1–2). Львов: Фонди ДП «Західукргеологія».

Жигунова, З. Ф., Петров, В. Г., Коваль, Ж. С. (1969). Отчет о поисково-съемочных работах масштаба 1 : 25 000, проведенных на площади Турья Поляна Закарпатской области УССР в 1968 г. (Т. 1–2). Львов: Фонди ДП «Західукргеологія».

Зейлик, Б. С. (1978). О происхождении дугообразных и кольцевых структур на Земле и других планетах (ударно-взрывная тектоника). Москва: ВИЭМС.

Клиточенко, И., Анцупов, П., Вуль, М. (1964). О времени складкообразования во Внутренной зоне Предкарпатского краевого прогиба. В Нефтяная и газовая геология (с. 8–11). Москва: ЦНИИТЭН Нефтегаз.

Круглов, С. С., Смирнов, С. Е., Спитковская, С. М. и др. (1985). Геодинамика Карпат. Киев: Наукова думка.

Круглов, С. С. (1998). Тектоніка і геодинаміка Українських Карпат. Геодинаміка, 1, 86–89.

Круглов, С. С. (2000). О корреляции мезозойских и кайнозойских формаций Украинских, Словацких и Польских Карпат. Геодинаміка, 1 (3), 58–65.

Круглов, С. С. (2001). Проблемы тектоники и палеогеодинамики запада Украины (критический обзор новых публикаций). Львов.

Кузовенко, В., Шлапінський, В. (2007). До природи й умов розміщення «скель» неокомських діябазів у Буркутському покрові Українських Карпат. Праці НТШ. Геологічний збірник, 19, 40–49.

Лазько, Е. М., Резвой, Д. П. (1962). О тектонической природе зоны Карпатских утесов. Вісник Львівського університету ім. І. Франка. Сер. геол., 1, 60–65.

Лещух, Р. Й. (1982). Нижньокрейдові амоніти Українських Карпат. Київ: Наукова думка.

Ляшкевич, З. М., Медведев, А. П., Крупский, Ю. З. и др. (1995). Тектоно-магматическая эволюция Карпат. Киев: Наукова думка.

Ляшкевич, З. (2014). Еволюція та генезис кайнозойського вулканізму Панкардії. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 3 (66), 21–26.

Максимов, А. А., Немков, Т. И. (1949). Объяснительная записка к листам геологической карты M-35-XXXI (Надворная) и L-35-I (Чивчины). (T. 14. Ч. 1. Отчет о работах Карпатской геологической экспедиции МГРИ). Москва: Фонди ДП «Західукргеологія»

Маршалко, Р. (1980). Палеотектонические реконструкции пьенинских и примыкающих флишевых желобов и их субстрата в Восточной Словакии. В Материалы ХІ конгресса КБГА. Литология (с. 140–148). Киев: Наукова думка.

Медведєв, А. П., Варичев, О. С. (2000). Пра-Карпати (конструкція і деструкція). Львів.

Монин, А. С., Зоненшайн Л. П. (Ред.). (1987). История океана Тетис. Москва: Институт океанологии АН СССР.

Николаев, В. Г. (1986). Паннонский бассейн (строение осадочного чехла и развитие). Труды ГИН АН СССР, 406.

Павлюк, М. І., Медведєв, А. П. (2004). Панкардія: проблеми еволюції. Львів: Ліга-Прес.

Павлюк, М., Ляшкевич, З., Медведєв, А. (2013). Українські Карпати в структурі Панкардії (магматизм і геодинаміка). Геодинаміка, 1 (14), 45–60.

Паталаха, Е. И., Лукиенко, А. И., Гончар, В. В. (1995). Тектонические потоки как основа понимания геологических структур. Киев.

Третяк, К. Р., Максимчук, В. Ю., Кутас, Р. І. (Ред.). (2014). Сучасна геодинаміка та геофізичні поля Карпат і суміжних територій. Львів.

Утробин, В. Н., Линецкая, Л. В. (1975). О взаимоотношениях Карпатской и Динарской геосинклинальных складчатых систем. Бюллетень Московского общества испытателей природы. Отдел геол., 50 (3), 145–146.

Хаин, В. Е., Беэр, М. А., Бызова, С. Л. и др. (1977). Основные черты тектонической истории Карпат (в свете новых идей в учении о геосинклиналях). Вестник Московского университета. Сер. Геология, 3, 3–20.

Хаин, В. Е., Лобковский, Л. И. (1990). Об особенностях формирования коллизионных орогенов. Геотектоника, 6, 20–31.

Хаин, В. Е., Ломизе, М. Г. (1995). Геотектоника с основами геодинамики. Москва: Наука.

Хаин, В. Е. (2001). Тектоника континентов и океанов. Москва: Научый мир.

Шлапінський, В. Є., Кузовенко, В. В. (1998). Вивчення геолого-геофізичних матеріалів по південно-східній частині внутрішніх флішових покровів Українських Карпат з метою виявлення перспективних на нафту та газ об’єктів (1995–1998 рр.). Т. 1. Львів: Фонди ДП «Західукргеологія».

Шлапінський, В. Є. (2009). Мікрофауна в олістостромових утвореннях верхньої крейди Говерлянського субпокрову в районі Ясіні. В П. Ф. Гожик (відп. ред.). Викопна фауна і флора України: палеоекологічний та стратиграфічний аспекти (с. 179–183). Київ.

Шлапінський, В. (2012). Деякі питання тектоніки Українських Карпат. Праці НТШ. Геологічний збірник, 30, 48–68.

Шлапінський, В. Є., Мачальський, Д. В., Хомяк, Л. М. (2013). Уточнені дані щодо палеогенових відкладів Пенінського покриву Українських Карпат. Тектоніка і стратиграфія, 40, 125–133.

Шлапінський, В. Є., Жабіна, Н. М., Мачальський, Д. В., Тернавський, М. М. (2017). Геологічна будова Пенінського покриву Українських Карпат. Геодинаміка, 1 (22), 55–73.

Evolution of the Northern margin of Tethys: the results of IGCP Project 198. (1990). Mem. Soc. Geol. Fr, 154, 1–200.

Meissner, R., & Reston, T. (1989). The three-dimensional structure of the oberpfalz – an alternative interpretation of the DEKORP–KTB data. Tectonophysics, 157 (1–3), 1–11.

Ney, R. (1976). The Carpathians and plate tectonics. Prz. geol., 24 (6), 309–316.

Oszczypko, N., Uchman, A., & Malata, E. (Red.). (2006). Rozwój paleotektoniczny basenów Karpat zewnętrznych i pienińskiego pasa skałkowego. Kraków: Instytut Nauk Geologicznych Uniwersytetu Jagiellońskiego.

Rădulesku, D. P., & Săndulesku, M. (1973). The plate-tectonics concept and the geological structure of the Carpathians. Tectonophysics, 16 (3–4), 155–161.

Saleebe, J. B. (1983). According tectonics of the North American Cordillera. Annual Reviews of the Earth and Planetary Science, 15, 45–73.