Опубліковано

КОЛІЗІЙНІ ДЕФОРМАЦІЇ ДНІПРОВСЬКО-ДОНЕЦЬКОЇ ЗАПАДИНИ Стаття 3. Геодинамічна модель тектонічної інверсії

Головна > Архів > № 1 (182) 2020 > 40-51


Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1 (182) 2020, 40-51.

Індекс DOI 10.15407/ggcm2020.01.040

Олексій БАРТАЩУК

Український науково-дослідний інститут природних газів, Харків, e-mail: alekseybart@gmail.соm

Анотація

Стаття завершує трилогію, присвячену інверсійним деформаціям Дніпровсько-Донецької западини. На підставі результатів структурно-кінематичного аналізу деформаційних структур у складчастих поверхах осадового чохла Західно-Донецького грабена, з урахуванням попередніх моделей інверсійного структуроформування, зроблено спробу створити оригінальну модель тектонічної інверсії рифтогенної структури западини.

Тектонічна інверсія Дніпровсько-Донецької западини та Донбасу розпочалася в пізньогерцинську епоху за умов загальноплитної колізії. Тектонофізичний аналіз деформацій свідчить, що складчастість у западині та лінійні анти- та синформи Донбасу формувалися за природним механізмом поздовжнього вигину внаслідок колізійного короблення горизонтів у геодинамічному режимі транспресії. У пізньому мезозої–кайнозої інверсія продовжувалася в полі правобічних горизонтально-зсувних деформацій із перемінною стискальною складовою. Цей режим зумовив насування осадових геомас з боку складчастого Донбасу на герцинський неоавтохтон та слабко дислокований синеклізний автохтон південного сходу западини. Через тиск тектонічного штампу Донбасу сформувався Західно-Донецький тектонічний сегмент, який ідентифіковано ороклином вторгнення геомас. У фронті та осьовій зоні ороклину утворилися геодинамічні смуги нагнітання та витискання осадових геомас, де формувалися головні складчасті зони. На закінченнях магістральних насувів, що слугували «тектонічними рейками» вторгнення, у западині сформувалося передове лускате віяло стискання. У тилу ороклину, у Донбасі на корінні складчастих покривів насування сформовані тектонічні сутури.

Створено геодинамічну модель тектонічної інверсії Дніпровсько-Донецької западини, якою передбачено руйнування рифтогенної структури на південному сході насуванням ороклину тектонічного вторгнення з боку Донбасу із формуванням Західно-Донецької покривно-складчастої тектонічної області. Показано, що на північному заході та в центрі структуру западини ускладнюють дві поздовжні зони інверсійних дислокацій – південна і північна, що відрізняються переважаючим у їхніх межах режимом деформацій – транспресії або транстенсії.

Ключові слова

геодинамічна модель, тектонічна інверсія, хвилі поздовжніх деформацій, покривно-складчаста область.

Використані літературні джерела

Бартащук, О. В. (2019а). Горизонтальні переміщення геомасивів у континентальних рифтогенних геоструктурах (на прикладі Дніпровського-Донецького палеорифта). Частина 3. Системна організація пострифтових реїдних деформацій. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Геологія. Географія. Екологія», 51, 26‒40.

Бартащук, О. В. (2019б). Еволюція напружено-деформованого стану земної кори Дніпровсько-Донецького палеорифту у фанерозої. Доповіді НАН України, 3, 62–71.

Бартащук, О. В. (2019в). Колізійні деформації рифтогенної структури Дніпровсько-Донецької западини. Стаття 1. Тектоніка зони зчленування з Донецькою складчастою спорудою. Геологія і геохімія горючих копалин, 3 (180), 77‒90.

Бартащук, О. В. (2019г). Колізійні деформації рифтогенної структури Дніпровсько-Донецької западини. Стаття 2. Кінематичні механізми тектонічної інверсії. Геологія і геохімія горючих копалин, 4 (181), 1‒13.

Гинтов, О. Б. (2005). Полевая тектонофизика и ее применение при изучении деформаций земной коры Украины. Киев: Феникс.

Глушко, В. (Ред.). (1978). Глубинные геологические срезы Днепровско-Донецкой впадины (в связи с перспективами нефтегазоносности). Объяснительная записка к геологическим картам ДДВ на срезах ‒5000 и ‒6000 м масштаба 1 : 500 000. Киев: УКРНИИГАЗ, УКРНИГРИ.

Гончар, В. В. (2019). Тектоническая инверсия Днепровско-Донецкой впадины и Донбасса (модели и реконструкции). Геофизический журнал, 41 (5), 47‒86.

Горяйнов, С., Скляренко, Ю. (Відп. вик.). (2017). Прогноз локалізації та газонос-нос­ті літологічних пасток південного сходу ДДЗ в межах ліцензійних ділянок ГПУ «Шебелинкагазвидобування» (Ч. 1. Створення структурно-геологічної основи). (Договір № 100 ШГВ 2017-2017 (тема № 34.521/2017-2017)). Харків: УкрНДІгаз.

Дудник, В. А., Корчемагин, В. А. (2004). Киммерийское поле напряжений в пределах Ольховатско-Волынцевской антиклинали Донбасса, его связь с разрывными структурами и магматизмом. Геофизический журнал, 26 (4), 75‒84.

Истомин, А. Н. (1996). Геодинамическая модель формирования Донецкого складчатого сооружения на основе идей тектоники литосферных плит в связи с оценкой перспектив нефтегазоносности. В Нафта і газ України‒96: матеріали науково-практичної конференції (Т. 1, с. 176‒180). Харків: УкрНДІГаз.

Корчемагин, В. А., Емец, В. С. (1987). Особенности развития тектонической структуры и поля напряжений Донбасса и Восточного Приазовья. Геотектоника, 3, 49‒55.

Корчемагин, В. А., Рябоштан, Ю. С. (1987). Тектоника и поля напряжений Донбасса. В Поля напряжений и деформаций в земной коре (с. 167‒170) Москва: Наука.

Круглов, С. С., Гурський, Д. С. (Ред.). (2007). Тектонічна карта України. Масштаб 1 : 1 000 000. Міністерство охорони навколишнього природного середовища України. Державна геологічна служба України. Київ.

Крылов, Н. (Ред.). (1988). Карта разрывных нарушений и основных зон линеаментов юго-запада СССР (с использованием материалов космической съемки) масштаб 1 : 1 000 000. Москва: Министерство геологии СССР.

Лукинов, В. В., Пимоненко, Л. И. (2008). Тектоника метаноугольных месторождений Донбасса. Киев: Наукова думка.

Майданович, И. А., Радзивилл, А. Я. (1984). Особенности тектоники угольных бассейнов Украины. Киев: Наукова думка.

Милановский, Е. Е., Никишин, А. М. (1991). Модели характера деформации при сжатии континентальных рифтогенных прогибов. В Рифтогены и полезные ископаемые (с. 3‒15). Москва: Наука.

Михалев, А. К., Бородулин, М. И. (1976). О глубинной струкутуре Донецкого басейна в свете современных геофизических данных. Геотектоника, 4, 39‒54.

Полівцев, А. В. (Відп. вик.). (2008). Складання атласу геолого-геофізичних карт прикордонних територій України (міжнародний проект): звіт про НДР 654 (заключний). Український державний геологорозвідувальний інститут. Київ, 2008.

Попов, В. С. (1963). Донецкий басейн: тектоника. В Геология месторождений угля и горючих сланцев СССР (Т. 1, с. 103‒151). Москва: ГОНТИ.

Хаин, В. Е. (1977). Региональная геотектоника. Внеальпийская Европа и Западная Азия (с. 185‒205). Москва: Недра.

Turcotte, D. L. (1974). Membrane Tectonics. Geophysical Journal International, 36 (1), 33‒42.

Опубліковано

ВИЗНАЧЕННЯ КІЛЬКОСТІ КЕРОГЕНУ, НЕОБХІДНОГО ДЛЯ ФОРМУВАННЯ РОДОВИЩ ВУГЛЕВОДНІВ ЗАХІДНОГО НАФТОГАЗОНОСНОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ

Головна > Архів > № 1 (182) 2020 > 52-61


Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1 (182) 2020, 52-61.

Індекс DOI 10.15407/ggcm2020.01.052

Юрій ХОХА, Олександр ЛЮБЧАК, Мирослава ЯКОВЕНКО, Дмитро БРИК

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, e-mail: igggk@mail.lviv.ua

Анотація

Розглянуто питання визначення максимальної кількості вуглеводнів, які можуть генеруватися керогеном, з допомогою термодинамічних методів. Показано, що хімічний склад природного газу або газоконденсату несе в собі інформацію щодо генеративної здатності керогену, з якого він формувався. На основі дослідів з піролізу керогену ІІ та І типів та термодинамічних розрахунків методом максимізації ентропії, створена методика визначення кількості керогену, з якого утворився газ, який містить 1 дм3 метану за заданого співвідношення ізомерів бутану. Одержані дані інтерпретовані як показник зрілості керогену в контексті глибини його деструкції із виділенням низькомолекулярних складових нафти і газу.

Розроблений метод застосовано до родовищ вуглеводнів Західного нафтогазоносного регіону України. За результатами розрахунку побудовані картосхеми розподілу кількості метану, згенерованого керогеном ІІ типу. Встановлено, що кероген, який був вихідним матеріалом для родовищ вуглеводнів Бориславсько-Покутського нафтогазоносного району, майже вичерпав свій газогенераційний потенціал. Натомість кероген газових та газоконденсатних родовищ Більче-Волицького нафтогазоносного району ще зберіг потенціал для генерування вуглеводнів.

Ключові слова

кероген, ізомери бутану, термодинамічне моделювання, газогенераційний потенціал.

Використані літературні джерела

Іванюта, М. М. (Ред.). Атлас родовищ нафти і газу України (Т. 4–5). (1998). Львів: Центр Європи.

Тиссо, Б., Вельте, Д. (1981). Образование и распространение нефти. Москва: Мир.

Хоха, Ю., Любчак, О., Яковенко, М. (2018). Вплив температурного режиму на газогенераційний потенціал гумінових кислот органічної речовини. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4 (176–177), 37–47.

Хоха, Ю., Любчак, О., Яковенко, М. (2019). Термодинаміка трансформації керогену ІІ типу. Геологія і геохімія горючих копалин, 3 (180), 25–40.

Behar, F., Beaumont, V., & Penteado, H. L. De B. (2001). Rock-Eval 6 Technology: Performances and Developments. Oil & Gas Science and Technology – Rev. IFP, 56 (2), 111–134.

Gai, H., Tian, H., & Xiao, X. (2018). Late gas generation potential for different types of shale source rocks: Implications from pyrolysis experiments. International Journal of Coal Geology, 193, 16–29.

Langford, F. F., & Blanc-Valleron, M.-M. (1990). Interpreting Rock-Eval pyrolysis data using graphs of pyrolizable hydrocarbons vs. total organic carbon. AAPG Bulletin, 74 (6), 799–804.

Li, J., Li, Z., Wang, X., Wang, D., Xie, Z., Li, J., Wang, Y., Han, Z., Ma, C., Wang, Z., Cui, H., Wang, R., & Hao A. (2017). New indexes and charts for genesis identification of multiple natural gases. Petroleum Exploration and Development, 44 (4), 535–543.

Magnier, C., & Huc, A. Y. (1995). Pyrolysis of asphaltenes as a tool for reservoir geochemistry. Organic Geochemistry, 23 (10), 963–967.

Peters, K. E. (1986). Guidelines for Evaluating Petroleum Source Rock Using Programmed Pyrolysis. AAPG Bulletin, 70 (3), 318–329.

Prinzhofer, A., Mello, M. R., & Takaki, T. (2000). Geochemical Characterization of Natural Gas: A Physical Multivariable Approach and its Applications in Maturity and Migration Estimates. AAPG Bulletin, 84 (8), 1152–1172.

Wood, J. M., & Sanei, H. (2016). Secondary migration and leakage of methane from a major tight-gas system. Nature Communications, 7, Article 13614. https://doi.org/ 10.1038/ncomms13614

Опубліковано

КРИТИЧНИЙ РОЗГЛЯД ПРОБЛЕМНИХ ПИТАНЬ СТРАТИГРАФІЇ І ТЕКТОНІКИ СКЛАДЧАСТИХ КАРПАТ І ПРИЛЕГЛИХ ТЕРИТОРІЙ НА ПРИКЛАДІ «ДЕРЖГЕОКАРТИ–200»

Головна > Архів > № 1 (182) 2020 > 5-39


Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1 (182) 2020, 5-39.

Індекс DOI статті: 10.15407/ggcm2020.01.005

Володимир ШЛАПІНСЬКИЙ, Мирослав ПАВЛЮК, Мирослав ТЕРНАВСЬКИЙ

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, e-mail: igggk.mail.lviv.ua

Анотація

У статті подається критична оцінка низки положень, які містяться в матеріалах Державної геологічної карти масштабу 1 : 200 000 (Карпатська серія аркушів), виданої у 2003–2009 рр. Визнається її наукова і практична цінність як джерела знань про будову та природні ресурси Карпат. Водночас відзначені численні неточності у сфері стратиграфії і тектоніки, виявлені в рецензованій праці. Це негативно відбилося на якості представлених у ній геологічної і тектонічної карт Складчастих Карпат, що своєю чергою може не на краще вплинути на оцінку перспектив нафтогазоносності регіону. Автори статті на підставі аналізу значного за обсягом фактичного матеріалу, зокрема отриманого після видання ДГК–200, провели виправлення виявлених недоліків. Звернено увагу на можливість створення новітньої досконалішої карти Зовнішніх Карпат масштабу 1 : 100 000. Її базовий варіант уже існує.

Ключові слова

Складчасті, Зовнішні Карпати, стратиграфія і тектоніка, легенда «Держгеокарти–200», тектонічне районування, покриви, субпокриви, луски.

Використані літературні джерела

Андреева-Григорович, А. С., Вялов, О. С., Гавура, С. П. и др. (1984). Объяснительная записка к региональной стратиграфической схеме палеогеновых отложений Украинских Карпат. Киев: ИГН УССР. (Препринт / Институт геологических наук АН УССР; 84–19).

Андреева-Григорович, А. С., Грузман, А. Д., Досин, Г. Д. (1981). К вопросу о границе олигоцена и миоцена Покутско-Буковинских Карпат. В Материалы XII конгресса КБГА (с. 57–58). Киев.

Андреєва-Григорович, А. С., Ващенко, В. О., Гнилко, О. М., Трофімович, Н. А. (2011). Стратиграфія неогенових відкладів Українських Карпат та Передкарпатського прогину. Тектоніка і стратиграфія, 38, 67–77.

Андрєєва-Григорович, А. С., Грузман, А. Д., Кульчицький, Я. О. та ін. (1995). Схема стратиграфії неогенових відкладів Західного (Центрального) Паратетису в межах України. Палеонтологічний збірник, 31, 8–88.

Бабинец, А. Е., Буров, В. С., Вялов, О. С. и др. (1958). Путеводитель экскурсии Съезда Карпато-Балканской ассоциации, сентябрь 1958 г. Львов: Издательство Львовского университета.

Буров, В. С., Вишняков, И. Б., Глушко, В. В. и др. (1986). Тектоника Украинских Карпат. Объяснительная записка к тектонической карте Украинских Карпат. М-б 1 : 200 000. Киев.

Ващенко, В. О., Гнилко, О. М. (2003). Про стратиграфію соленосних молас Українського Прикарпаття. Збірник наукових праць УкрНДГРІ, 2, 71–78.

Ващенко, В. О., Євтушко, Т. Л., Британ, А. Й. (2003). Державна геологічна карта України. Масштаб 1 : 200 000. Карпатська серія. Аркуші: М-34-XXXII (Чернівці), L-35-II (Кимпилунг–Молдовенеск). Київ.

Вульчин, Е. И., Кульчицкий, Я. О. (1959). О новых находках и основных чертах пирокластических образований в меловых и третичных образованиях Восточных Карпат. Труды УкрНИГРИ, 1, 97–107.

Вялов, О. С. (1983). Дискуссионные вопросы тектоники и стратиграфии Украинских Карпат. Геологический журнал, 43 (2), 117–126.

Вялов, О. С., Гавура, С. П., Даныш, В. В. и др. (1988). Стратотипы меловых и палеогенових отложений Украинских Карпат. Киев: Наукова думка.

Геологическое строение и горючие ископаемые Советских Карпат. (1971). Труды УкрНИГРИ, 25.

Глушко, В. В., Кульчицкий, Я. О., Мышкин, Л. П. (1982). Анализ и обобщение геолого-геофизических материалов по Предкарпатскому прогибу с целью выявления закономерностей размещения средних по запасам месторождений нефти и газа и определения главных направлений работ (Ги 22-80) (с. 299). Львов: Фонди ДП «Західукргеологія».

Гофштейн, И. Д. (1953). О чешуе Meletta из черных сланцев Закарпатья. Труды Львовского геологического обществава. Серия палеонтологическая, 2, 99–110.

Грузман, А. Д. (1972). Распределение мелких фораминифер в олигоценовых отложениях северо-западной части Украинских Карпат. Палеонтологический сборник, 9 (1), 17–22.

Грузман, А. Д. (1983). Фораминиферы и стратиграфия олигоцена и нижнего миоцена Украинских Карпат. (Автореф. дис. канд. геол.-мин. наук). Киев.

Дабагян, Н. В., Кульчицкий, Я. О., Лозыняк, П. Ю. (1967). Геологическое строение и стратиграфия мела Раховской зоны. В Доклады VII конгресса КБГА (Т. 1, с. 283–287). Белград.

Даниш, В. В. (1994). Деякі проблеми геології Українських Карпат. Геологія і геохімія горючих копалин, 1–2 (86–87), 163–169.

Досин, Г. Д. (1964). Вулканічні туфи в кросненських відкладах Українських Карпат. Геологический журнал, 24 (2), 63–67.

Жигунова, З. Ф., Коваль, Ж. С., Петров, В. Г. (1966). Отчет о поисково-съемочных работах масштаба 1 : 25 000, проведенных на площади Люта Закарпатской области УССР в 1964–1965 гг. Львов: Фонди ДП «Західукргеологія».

Жигунова, З. Ф., Коваль, Ж. С., Петров, В. Г. (1968). Отчет о поисково-съемочных работах масштаба 1 : 25 000, проведенных на площади Перечин Закарпатской области УССР в 1966–1967 гг. Львов: Фонди ДП «Західукргеологія».

Жураковский, А. Г., Некрасова, Л. П., Петров, В. Г. (1962). Отчет о геологических исследованиях, проведенных на площади Свалява, Свалявского р-на Закарпатской области УССР в 1961 г. Львов: Фонди ДП «Західукргеологія».

Кантолинский, С. И. (1972). Разработка рекомендаций по направлению поисково-разведочных работ на юго-западном склоне Восточных Карпат в р-не Свалява-Водица Закарпатской обл. УССР по материалам геологических съемок 1961–1969 гг. Львов: Фонди ДП «Західукргеологія».

Кантолинский, С. И., Пономарева, С. В. (1962). Отчет о геологических исследованиях, проведенных на площади Поляна, Закарпатской области в 1961 г. Львов: Фонди ДП «Західукргеологія».

Круглов, С. С. (Ред.). (1995). Поновлена легенда «Держгеолкарти–200» Карпатської серії листів. Львів; Берегово.

Круглов, С. С. (2001). Проблемы тектоники и геодинамики Запада Украины (критический обзор новых публикаций). Львов.

Круглов, С. С., Смирнов, С. Е. (1979). Стратиграфия Поркулецкого покрова Украинских Карпат. Геологический журнал, 39 (2), 93–102.

Крупський, Ю. З., Куровець, І. М., Сеньковський, Ю. М., Михайлов, В. А., Чепіль, П. М., Дригант, Д. М., Шлапінський, В. Є., Колтун, Ю. В.,Чепіль, В. П., Куровець, С. С., Бодлак, В. П. (2014). Нетрадиційні джерела вуглеводнів України. Кн. 2. Західний нафтогазоносний регіон. Київ: Ніка-Центр.

Кузовенко, В. В., Глушко, В. В., Мышкин, Л. П. и др. (1990). Изучение геолого-геофизических материалов по Скибовой и Кросненской зонам Складчатых Карпат с целью выявления перспективных на нефть и газ объектов за 1988–1990 гг. Львов: Фонди ДП «Західукргеологія».

Кузовенко, В. В., Жигунова, З. Ф., Бунда, В. А. (1982). Отчет о групповом геологическом доизучении и комплексной съемке масштаба 1 : 50 000 на площади Вышков Ивано-Франковской и Закарпатской областей УССР в 1978–1982 гг. (листы М-34-120-А, В; М-34-131-Б; М-34-132-А, В). Львов: Фонди ДП «Західукргеологія».

Кузовенко, В. В., Жигунова, З. Ф., Петров, В. Г. (1973). Отчет о результатах комплексной геологической съёмки масштаба 1 : 50 000, проведенной на площади Ломна Львовской и Закарпатской областей УССР в 1969–1972 гг. Львов: Фонди ДП «Західукргеологія».

Кузовенко, В. В., Жигунова, З. Ф., Петров, В. Г. (1977). Отчет о результатах групповой комплексной геологической съемки масштаба 1 : 50 000, проведенной на площади Климец Львовской и Закарпатской областей УССР в 1973–1976 гг. Львов: Фонди ДП «Західукргеологія».

Кузовенко, В. В., Тарасенко, В. И. (1987). Региональные стратиграфические схемы меловых, палеогеновых и неогеновых отложений Украинских Карпат, Предкарпатского и Закарпатского прогибов и юго-западной окраины Восточно-Европейской платформы и объяснительная записка к ним. Львов: Фонди ДП «Західукргеологія».

Кузовенко, В., Шлапінський, В. (2007). До природи й умов розміщення «скель» неокомських діябазів у Буркутському покрові Українських Карпат. Праці Наукового товариства ім. Шевченка. Геологічний збірник, 19, с. 40–49.

Кузовенко, В. В., Шлапінський, В. Є., Мачальський, Д. В. (2001). Деталізація геологічної будови північно-західної частини Внутрішніх флішових покровів Українських Карпат з метою виявлення обʼєктів перспективних на нафту і газ (1998–2001 рр.). Львів: Фонди ДП «Західукргеологія».

Кульчицкий, Я. О., Совчик, Я. В. (1985). Граница палеогена и неогена в Карпатах. Известия АН СССР. Серия геологическая, 11, 56–63.

Ладыженский, Н. Р., Гавура, С. П. (1968). Черногорский тектонический элемент и его северо-западное продолжение. Геология и геохимия горючих ископаемых, 14, 3–8.

Лещух, Р. Й. (1982). Нижньокрейдові амоніти Українських Карпат. Київ: Наукова думка.

Лозиняк, П., Місюра, Я. (2010). Особливості геологічної будови донеогенового фундаменту Закарпатського прогину. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4 (152–153), 73–84.

Максимов, А. В. (1959). Стратиграфия и фауна моллюсков палеогена Восточных Карпат. (Автореф. дис. канд. геол.-мин. наук). Львов.

Мацьків, Б. В. (Відп. вик). (2006). Геологічна будова та корисні копалини басейнів верхньої течії рік Тиса, Прут та Черемош. Звіт: Геологічне довивчення площ масштабу 1 : 200 000. Рахівська група аркушів М-34-XXXVI, L-34-VI, M-35-XXXI (Надвірна), L-35-I в межах України на площі 12 100 кв. км (1997–2006). Київ.

Мацьків, Б. В., Ковальов, Ю. В., Пукач, Б. Д., Воробканич, В. М. та ін. (2003). Державна геологічна карта України. Масштаб 1 : 200 000. Карпатська серія. Аркуші: М-34-XXIX (Сніна), M-34-XXXV (Ужгород), L-34-V (Сату-Маре). Київ.

Мацьків, Б. В., Пукач, Б. Д., Воробканич, В. М. та ін. (2009). Державна геологічна карта України. Масштаб 1 : 200 000. Карпатська серія. Аркуші: М-34-XXXVI (Хуст), L-34-VI (Бая-Маре), M-35-XXXI (Надвірна), L-35-I (Вішеу). Київ.

Панов, Г. М. (1967). Маркирующие горизонты палеогена Северо-Буковинских Карпат. В Вопросы геологии Карпат (с. 93–98). Львов: Издательство Львовского университета.

Совчик, Я. В. (1984). О тектоническом районировании и формировании структуры Карпат. Геотектоника, 5, 47–60.

Старосельский, М. В. (1959). Геологический отчет о результатах поискового бурения, проведенного на площади Битля Львовской и Закарпатской областей УССР в 1957–1958 гг. Львов: Фонди ДП «Західукргеологія».

Стратиграфический словарь УССР. (1985). Киев: Наукова думка.

Хлопонин, К. Л. (1970). Стратиграфия и фауна нуммулитов палеогена Восточных Карпат. (Автореф. дис. канд. геол.-мин. наук). Львов.

Шакин, В. А. (1960). Стратиграфия и литология олигоценовых отложений юго-восточной части Советских Карпат. (Дис. канд. геол.-мин. наук). Львов.

Шакин, В. А. (Ред). (1977). Геологическая карта Украинских Карпат и прилегающих прогибов. М-б 1 : 200 000. Киев: Мингео УССР, УкрНИГРИ.

Шакін, В. О. (1958). Горизонт смугастих вапняків і його значення для зіставлення олігоценових відкладів Східних Карпат. Доповіді АН УPCP, 4, 414–416.

Шлапінський, В. Є. (2007). Літологічний склад і стратиграфія нижнього олігоцену межиріччя Чорної Тиси і Чорного Черемошу. В Прикладна геологічна наука сьогодні: здобутки та проблеми: Матеріали міжнародної науково-технічної конференції, присвяченої 50-річчю створення УкрДГРІ (Київ, 5–6 липня 2007 р.) (с. 194–196). Київ.

Шлапінський, В. (2012). Про границю між олігоценом і міоценом в Бориславсько-Покутському покриві Передкарпатського прогину і Складчастих Карпатах. Праці Наукового товариства ім. Шевченка. Геологічний збірник, 30, 100–118.

Шлапінський, В. Є., Глушко, В. В., Кузовенко, В. В. (1994). Вивчення геологічної будови і перспектив нафтогазоносності зони зчленування Дуклянського, Чорногорського і Кросненського покровів Українських Карпат в 1991–1994 рр. (Т. 1). Львів: Фонди ДП «Західукргеологія».

Шлапінський, В. Є., Жабіна, Н. М., Мачальський, Д. В., Тернавський, М. М. (2017). Геологічна будова Пенінського покриву Українських Карпат. Геодинаміка, 1 (22), 55–73.

Шлапінський, В. Є., Кузовенко, В. В., Мачальський, Д. В. (1998). Вивчення геолого-геофізичних матеріалів по південно-східній частині внутрішніх флішових покровів Українських Карпат з метою виявлення перспективних на нафту та газ об’єктів (1995–1998 рр.) (Т. 1). Львів: Фонди ДП «Західукргеологія».

Шлапінський, В., Мачальський, Д. (2006). До історії відкриття та дослідження маркувального горизонту смугастих вапняків в Українських Карпатах. В Проблеми геології та нафтогазоносності Карпат: тези доповідей Міжнародної наукової конференції до 100-річчя від дня народження член-кореспондента НАН України М. Р. Ладиженського та 55-річчя Інституту геології і геохімії горючих копалин НАН України (26–28 вересня 2006 р.) (с. 242–244). Львів.

Шлапінський, В. Є., Мачальський, Д. В., Хомяк, Л. М. (2013). Уточнені дані щодо палеогенових відкладів Пенінського покриву Українських Карпат. Тектоніка і стратиграфія, 40, 125–133.

Шлапінський, В., Павлюк, М., Медведєв, А., Тернавський, М. (2019). Олістострома в олігоцені Турківського субпокриву Кросненського покриву і Ставнянського субпокриву Дуклянсько-Чорногорського покриву. Геологія і геохімія горючих копалин, 1 (178), 5–20.

Bucur, J. (1971). Observatii privind nomenclatura tectonică in flischul cretacic si paleogen din Carpatii Orientali. Dări de seamă ale sedintelor. Inst. geol. (1969–1970), 57 (5), 23–32.

Danysh, V., Hnylko, O., Pavlyuk, M., Tsarnenko, P., Jankowski, L., Kopciowski, R., Ryłko, W., Anastasiu, N., Dragan, E., Popa, M., & Roban, R. (2007). Geological Map of the Outer Carpathians: Borderland of Ukraine and Romania. 1 : 200 000. Warsaw: Polish Geological Institute.

Haczewski, G. (1989). Poziomy wapieni kokkolitowych w serii menilitowo-krośnieńskiej – rozróżnianie, korelacja i geneza. Annales Societatis Geologorum Poloniae, 59 (3–4), 435–523.

Jankowski, L., Kopciowski, R., Ryłko, W., Danysh, V., Tsarnenko, P., Janocko, J., & Jacko, S. (2004). Geological Map of the Outer Carpathians: Borderlands of Poland, Ukraine and Slovakia. 1 : 200 000. Warsaw: Polish Geological Institute.

Shlapinskyi, V. E. (2018). Pokuttia deep fault and its influence on tectonics and the oil- and gas-bearing of the south-eastern segment of the Carpathians. Geodynamics, 2 (25), 53–69.

Опубліковано

РІВНОВАЖНІ ТЕМПЕРАТУРИ ФОРМУВАННЯ ВУГЛЕВОДНЕВИХ ГАЗІВ В ОСАДОВИХ ТОВЩАХ ЗАХІДНОГО НАФТОГАЗОНОСНОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ (за даними термодинамічного моделювання)

Головна > Архів > №4 181 (2019) > 66-77


Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 4 (181) 2019, 66-77.

Doi

Юрій Хоха, Мирослава Яковенко, Олександр Любчак, Дмитро Брик

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів,
e-mail: igggk@mail.lviv.ua

Анотація

Розглянуто питання інтерпретації компонентного складу природних газів з точки зору їхньої еволюції. Виокремлені доступні для вивчення параметри, які демонструють сильну кореляцію з умовами утворення, міграції та накопичення природних вуглеводневих газів. Серед цих параметрів для термодинамічного аналізу відібрано співвідношення ізомерної форми бутану до нормальної як надійний показник температурного режиму деструкції керогену.

Методом, що базується на формалізмі Джейнса, розраховано склад рівноважної системи гази/кероген в умовах осадової товщі для двох теплових потоків – 75 та 100 мВт/м2. Серед вуглеводневої компоненти газів обчислювався вміст усіх ізомерних форм бутану і пентану, а також метану, етану та пропану. За результатами обчислень виявлено монотонну залежність рівноважної температури та глибини утворення від відношення ізобутану до н-бутану (i-C4/n-C4).

Для 59 родовищ Західного нафтогазоносного регіону, відомості про яких містили дані i-C4/n-C4, визначено рівноважні температури утворення та побудовано їхні картосхеми. Аналіз картосхем показав наявність двох чітко виражених температурних максимумів, зосереджених у Бориславсько-Покутському нафтогазоносному районі на перетині регіональних розломів. Висунуто припущення про віддалення джерела вуглеводнів від сучасного покладу.

Ключові слова

кероген, Західний нафтогазоносний район, ізомери бутану, еволюція газу, температура утворення, формалізм Джейнса.

Використані літературні джерела

Атлас родовищ нафти і газу України (Т. 4). (1998). Львів: Центр Європи.

Крупський, Ю. З. (2001). Геодинамічні умови формування і нафтогазоносність Карпатського та Волино-Подільського регіонів України. Київ: УкрДГРІ.

Тиссо, Б., Вельте, Д. (1981). Образование и распространение нефти. Москва: Мир.

Хоха, Ю. В. (2014). Термодинаміка глибинних вуглеводнів у прогнозуванні регіональної нафтогазоносності. Київ: Наукова думка.

Хоха, Ю. В., Любчак, О. В., Яковенко, М. Б. (2019). Термодинаміка трансформації керогену ІІ типу. Геологія і геохімія горючих копалин, 3 (179), 25–40.

Bell, I. H., Wronski, J., Quoilin, S., & Lemort, V. (2014). Pure and Pseudo-Pure Fluid Thermophysical Property Evaluation and the Open-Source Thermophysical Property Library CoolProp. Industrial & Engineering Chemistry Research, 53 (6), 2498–2508.

Prinzhofer, A., & Battani, A. (2003). Gas Isotopes Tracing: an Important Tool for Hydrocarbons Exploration. Oil & Gas Science and Technology – Rev. IFP, 58 (2), 299–311.

Prinzhofer, A., Mello, M. R., & Takaki, T. (2000). Geochemical Characterization of Natural Gas: A Physical Multivariable Approach and its Applications in Maturity and Migration Estimates. AAPG Bulletin, 84 (8), 1152–1172.

Vandenbroucke, M., & Largeau, C. (2007). Kerogen origin, evolution and structure. Organic Geochemistry, 38, 719–833.

Wood, J. M., & Sanei, H. (2016). Secondary migration and leakage of methane from a major tight-gas system. Nature Communications, 7. https://doi.org/10.1038/ncomms13614

Опубліковано

ТЕХНОГЕННІ ВУГЛЕВМІСНІ ОБ’ЄКТИ ЧЕРВОНОГРАДСЬКОГО ГІРНИЧОПРОМИСЛОВОГО РАЙОНУ ТА ДЕЯКІ ТЕХНІЧНІ РІШЕННЯ ЇХНЬОГО ВИКОРИСТАННЯ

Головна > Архів > №4 181 (2019) > 45-65


Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 4 (181) 2019, 45-65.

Doi

Дмитро Брик, Олег Гвоздевич, Леся Кульчицька-Жигайло, Мирослав Подольський

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів,
e-mail: cencon@ukr.net

Анотація

Україна має значні запаси вугілля. Червоноградський гірничопромисловий район є головним вуглевидобувним комплексом на заході України. Концентрація вугільних техногенних об’єктів (копальні, гірнича інфраструктура, відходи вуглевидобутку та вуглезбагачення) на відносно невеликій площі спричинила деградацію навколишнього середовища. Тому технологічні та екологічні аспекти використання вуглевмісних техногенних об’єктів у Червоноградському гірничопромисловому районі мають особливе значення та актуальність.

Представлено характеристики відвалів вуглевидобутку та результати технічного аналізу вуглевмісних відходів на території Червоноградського гірничопромислового району. Показано негативний вплив вуглевмісних техногенних об’єктів вуглевидобутку на навколишнє середовище.

Розглянуто розроблені і запатентовані технічні та технологічні рішення щодо використання техногенних вуглевмісних об’єктів. Мета цих рішень – отримання цінних компонентів, а також енергії з техногенних відходів вугільних копалень та поліпшення довкілля.

Ключові слова

Червоноградський гірничопромисловий район, відвали вугільних шахт, вуглевмісні відходи, технологічні рішення.

Використані літературні джерела

Брик, Д. В., Павлюк, М. І., Гвоздевич, О. В. (2010). Геотехнологія дегазації метану вугільних пластів з використанням свердловинних гідромоніторів. Уголь Украины, 11, 42–45.

Брык, Д. В., Гвоздевич, О. В., Наливайко, Я. М., Стефаник, Ю. В., Степанчиков, А. Е. (2000). Извлечение метана угольных месторождений с использованием скважинного гидровруба. Геотехническая механика, 17, 95–99.

Бучацька, Г., Дворянська, Н., Дворянський, А., Дяків, В. (2014). Мінеральний склад відходів видобутку і збагачення вугілля, їхні екзогенні зміни та вплив на природні води за результатами гідроекологічного моделювання (Червоноградський гірничопромисловий район). Мінералогічний збірник, 64 (2), 176–194.

Бучинська, А. В., Гвоздевич, О. В., Кульчицька-Жигайло, Л. З. (2011). Загальні положення оцінки ефективності систем збору низькопотенційного тепла масивів. В Сталий розвиток територій: енергія, вода, відходи, рекультивація: матеріали Міжнародної науково-технічної конференції (Львів–Рудно, 6–8 квітня 2011 р.) (с. 184–192). Львів: Тріада-плюс.

Волотковская, Ю. А. (2015). Обоснование направления капиталовложений при утилизации террикона с использованием ранга токсичности. Економічний простір, 100, 232–241. http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecpros_2015_100_23

Гвоздевич, О. В. (2008). Деякі технічні рішення для технології рекультивації Львівського полігону твердих побутових відходів. В Полігони твердих побутових відходів: проектування та експлуатація, вимоги Європейського Союзу, Кіотський протокол: матеріали Міжнародної науково-технічної конференції (Славське, 16–18 квітня 2008 р.) (с. 51–66). Львів: Тріада-плюс.

Гвоздевич, О. В., Брик, Д. В., Бучинська, А. В., Подольський, М. Р., Кульчицька-Жигайло, Л. З. (2018). Патент на корисну модель № 129618, Україна. Трубчастий реактор газифікації некондиційних твердих горючих копалин. Бюл., 21.

Гвоздевич, О. В., Брик, Д. В., Подольський, М. Р., Бучинська, А. В., Кульчицька-Жигайло, Л. З. (2018). Патент на корисну модель № 124857, Україна. Спосіб термічного перероблення відходів вуглевидобутку. Бюл., 8.

Гвоздевич, О. В., Брик, Д. В., Хоха, Ю. В., Любчак, О. В. (2019). Патент на корисну модель № 131556, Україна. Спосіб комплексної двостадійної наземної термохімічної переробки вугілля. Бюл., 2.

Гвоздевич, О. В., Павлюк, М. І., Стефаник, Ю. В., Шведенко, Г. В. (2007). Патент на корисну модель № 70030, Україна. Спосіб рекультивації відпрацьованого кар’єру. Бюл. Пром. власн., 3.

Гвоздевич, О., Подольський, М., Кульчицька-Жигайло, Л. (Уклад.). (2016). Інноваційне використання місцевих енергетичних ресурсів. Львів: Тріада плюс.

Гвоздевич, О. В., Стефаник, Ю. В., Брик, Д. В., Прокопенко, Я. П., Горбаль, Б. М. (2003). Деклараційний патент на винахід UA № 57322. Пристрій для дегазації техногенного масиву. Бюл. Пром. власн., 6.

Головне управління статистики у Львівській області. (б. д.). Банк даних. Державна служба статистики України. Взято 15.07.19 з http://database.ukrcensus.gov.ua/statbank_lviv/Database/ 24PRYRODA/databasetree_uk.asp

ДНВП «Геоінформ України». (б. д.). Інтерактивна карта родовищ корисних копалин. Взято 15.07.19 з http://geoinf.kiev.ua/wp/interaktyvna-karta-rodovyshch-korysnykh-kopalyn.htm

Забигайло, В. Е., Васючков, Ю. Ф., Репка, В. В. (1989). Физико-химические методы управления состоянием угольно-породного массива. Киев: Наукова думка.

Іванов, Є., Яцух, О., Лобанська, Н. (2010). Геохімічне забруднення ґрунтів підприємствами вугільної промисловості (на прикладі шахти «Зарічна»). Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені В. Гнатюка. Сер. Географія. Спеціальний випуск. Стале природокористування: підходи, проблеми, перспектива, 1 (27), 241−245.

Книш, І. Б. (2008). Геохімія мікроелементів у породах терикона шахти Візейська Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну. Вісник Львівського університету. Сер. геологічна, 22, 58–71.

Книш, І., Карабин, В. (2010). Геохімія мікроелементів у породах терикону копальні Межирічанська Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4 (152–153), 85–101.

Лизун, С. О., Іванців, О. Є., Дудок, І. В. та ін. (2001). Закономірності розподілу метану у кам’яновугільних басейнах України та перспективи його видобутку і використання. Геологія і геохімія горючих копалин, 2, 122–127.

Міністерство енергетики та захисту довкілля України. (б. д.). Вугільна промисловість. Взято 15.07.19 з http://mpe.kmu.gov.ua/minugol/control/uk/publish/officialcategory? cat_id=194359

Наливайко, Я. М., Степанчиков, О. О., Стефаник, Ю. В., Брик, Д. В., Гвоздевич, О. В. (2001). Деклараційний патент України № 37584. Свердловинний гідромонітор. Бюл., 4.

Павлюк, М. І., Хоха, Ю. В., Брик, Д. В., Яковенко, М. Б. (2019). Сапропелітове вугілля заходу України як потенційне джерело енергетичної та хімічної сировини. В Надрокористування в Україні. Перспективи інвестування: VI Міжнародна науково-практична конференція (Трускавець, 8–10 жовтня 2019 р.) (с. 307–311). Київ.

Рудько, Г. І., Бондар, О. І. (Ред.). (2016). Екологічна безпека вугільних родовищ України. Київ; Чернівці: Букрек, 12–17.

Скіра, В., Тімофеєв, І., Стефаник, Ю., Степанчіков, О., Брик, Д. (1999). Апаратура для глибокого дренування. В Поступ в нафтогазопереробній і нафтохімічній промисловості: тези доповідей ІІ науково-технічної конференції (Львів, квітень 1999 р.) (с. 60). Львів.

Степанчиков, А. Е., Гвоздевич, О. В., Баширов, В. В., Темнов, Г. М. (1990). Скважинные гидроструйные аппараты для интенсификации процесса нефтеизвлечения. Москва: ВНИИЭНГ.

Степанчиков, А. Е., Стефаник, Ю. В., Гвоздевич, О. В. (2001). Деклараційний патент України № 37471. Спосіб свердловинної гідроперфорації та пристрій для його здійснення. Бюл. Пром. власн., 4.

Чекалюк, Э. Б., Стефаник, Ю. В., Брык, Д. В. (1989). Авторское свидетельство № 1460072, СССР. Способ термической переработки высокозольного топлива. Бюл., 7.

BP Statistical Review of World Energy 2019. (2019). https://www.bp.com/content/dam/bp/business-sites/en/global/corporate/pdfs/energy-economics/statistical-review/

bp-stats-review-2019-full-report.pdf

Petlovanyi, M. V., & Medianyk, V. Y. (2018). Assessment of coal mine waste dumps development priority. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu, 4, 28–35. doi.org/10.29202/nvngu/2018-4/3

Опубліковано

КОЛІЗІЙНІ ДЕФОРМАЦІЇ ДНІПРОВСЬКО-ДОНЕЦЬКОЇ ЗАПАДИНИ Стаття 2. Кінематичні механізми тектонічної інверсії

Головна > Архів > №4 181 (2019) > 32-44


Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 4 (181) 2019, 32-44.

Doi

Олексій БАРТАЩУК

Український науково-дослідний інститут природних газів, Харків,
e-mail: alekseybart@gmail.соm

Анотація

На основі матеріалів геологічного картування території Західно-Донецького грабена отримано структурні докази руйнування рифтогенної структури колізійними тектонічними рухами герцинського та альпійського тектогенезу. Наслідком інверсійних деформацій є формування Західно-Донецької покривно-складчастої тектонічної області у складі Лугансько-Комишуваського тектонічного району кулісно ешелонованої підкидо-складчастості та Кальміус-Торецького району лускатих покривів насування, що розділяються Головною антикліналлю.

Для діагностики кінематичних механізмів тектонічної інверсії використано дані реконструкції полів тектонічних напруг та кількісного моделювання деформацій південної околиці Східноєвропейської платформи. За результатами тектоно-фізичної діагностики деформаційних структур встановлено, що в геодинамічних умовах групування осей стискання в центральній частині Західно-Донецького грабена на тлі скорочення геологічного простору по горизонталі та нарощування розрізу шляхом формування покривно-складчастого алохтону відбувалися флексурні деформації первинно лінійних герцинських складчастих форм. Такі дані дозволяють вважати кінематичним механізмом тектонічної інверсії вторгнення «тектонічного штампу» з боку Донецької складчастої споруди. Під його впливом через насування неодноразово зім’ятих у складки осадових геомас у зоні зчленування між западиною і складчастою спорудою сформувався клиноформний сегмент тектонічного насування, який діагностовано ороклином поперечного висування підсувного типу. У фронті насування сформувалися складчасті зони витискання геомас, які складаються з кулісно зчленованих підкидо-антикліналей та складчастих пластин-покривів тектонічного насування. У вершині ороклину, на закінченнях динамічно спряжених магістральних насувів, сформоване передове тектонічне віяло стискання. У тилу ороклину сформовані сутури – корені складчастих покривів.

Ключові слова

тектонічна інверсія, кінематичний механізм деформацій, пластини-покриви насування, підкидо-складки, ороклин поперечного висування.

Використані літературні джерела

Бартащук, О. (2019а). Еволюція напружено-деформованого стану земної кори Дніпровсько-Донецького палеорифту у фанерозої. Доповіді НАН України, 3, 62–71.

Бартащук, О. (2019б). Колізійні деформації Дніпровсько-Донецької западини. Стаття 1. Тектоніка зони зчленування з Донецькою складчастою спорудою. Геологія і геохімія горючих копалин, 3 (180), 76–89.

Гончар, В. (2019). Тектоническая инверсия Днепровско-Донецкой впадины и Донбасса (модели и реконструкции). Геофизический журнал, 41 (5), 47–86.

Горяйнов, С., Скляренко, Ю. (Відп. вик.). (2017). Прогноз локалізації та газоносності літологічних пасток південного сходу ДДЗ в межах ліцензійних ділянок ГПУ «Шебелинкагазвидобування»: Ч. 1. Створення структурно-геологічної основи (Договір № 100 ШГВ 2017-2017 (тема № 34.521/2017-2017)). Харків: УкрНДІгаз.

Дудник, В., Корчемагин, В. (2004). Киммерийское поле напряжений в пределах Ольховатско-Волынцевской антиклинали Донбасса, его связь с разрывными структурами и магматизмом. Геофизический журнал, 26 (4), 75–84.

Казьмин, В., Тихонова, Н. (2005). Раннемезозойские окраинные моря в Черноморско-Кавказском регионе: палеотектонические реконструкции. Геотектоника, 5, 20–35.

Копп, М. (1991). Структурные рисунки, связанные с продольными перемещениями внутри складчатых поясов (на примере Средиземноморско-Гималайского пояса). Геотектоника, 1, 21–36.

Копп, М. Колесниченко, А., Васильев, Н. (2017). Реконструкция кайнозойских напряжений/деформаций востока Русской плиты и пути ее применения для решения региональных и прикладных задач. Геодинаміка, 2 (23), 46–66.

Копп, М., Корчемагин, В. (2010). Кайнозойские поля напряжений/деформаций Донбасса и их вероятные источники. Геодинаміка, 1 (9), 37–49.

Корчемагин, В., Рябоштан, Ю. (1987). Тектоника и поля напряжений Донбасса. В Поля напряжений и деформаций в земной коре (с. 164–170). Москва: Наука.

Ребецкий, Ю. (2002). Обзор методов реконструкции тектонических напряжений и приращений сейсмотектонических деформаций. В Тектоника сегодня (с. 227–243). Москва: ОИФЗ РАН.

Опубліковано

ГЕОЛОГО-ПЕТРОФІЗИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВІДКЛАДІВ СИЛУРУ ВОЛИНО-ПОДІЛЬСЬКОЇ ОКРАЇНИ СХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОЇ ПЛАТФОРМИ

Головна > Архів > №4 181 (2019) > 17-31


Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 4 (181) 2019, 17-31.

Doi

Ігор КУРОВЕЦЬ, Юлія ЛИСАК, Павло ЧЕПУСЕНКО, Степан МИХАЛЬЧУК, Роман-Данило КУЧЕР

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів,
e-mail: i.kurovets@gmail.com

Анотація

Проаналізовано та систематизовано матеріали лабораторних досліджень петрофізичних параметрів порід-колекторів відкладів силуру Волино-Подільської плити з урахуванням даних ГДС. Проведені дослідження петрофізичних властивостей порід свідчать, що в силурійських відкладах поширені карбонатні колектори зі складною будовою порового простору. Спостерігається помітна зміна ємнісно-фільтраційних параметрів порід силурійських відкладів з глибиною. Пористість порід з глибиною зменшується, а проникність збільшується, що є підтвердженням формування в породах вторинної тріщинно-кавернозної пористості. Збільшення коефіцієнта проникності з глибиною більш характерне для карбонатних порід.

Ключові слова

ємнісно-фільтраційні властивості, літолого-петрофізична характеристика, відклади силуру, Волино-Подільська плита.

Використані літературні джерела

Доленко, Г. Н., Ризун, Б. П., Сеньковский, Ю. Н. и др. (1980). Геология и нефтегазоносность Волыно-Подольской плиты. Киев: Наукова думка.

Дригант, Д. М. (2000). Нижній і середній палеозой Волино-Подільської окраїни Східно-Європейської платформи та Передкарпатського прогину. Наукові записки Державного природознавчого музею, 15, 24–129.

Крупський, Ю. З. (2001). Геодинамічні формування і нафтогазоносність Карпатського та Волино-Подільського регіонів України. Київ: УкрДГРІ.

Крупський, Ю. З., Куровець, І. М., Сеньковський, Ю. М., Михайлов, В. А., Чепіль, П. М., Дригант, Д. М. … Бодлак, В. П. (2014). Нетрадиційні джерела вуглеводнів України: Т. 2. Західний нафтогазоносний регіон. Київ: Ніка-Центр.

Куровець, І., Лисак, Ю., Чепусенко, П. (2017). Петрофізична характеристика карбонатних відкладів силуру Волино-Подільської плити. Геологія і геохімія горючих копалин, 1–2 (170–171), 79–80.

Куровець, І. М., Наумко, І. М. (2009). Петрофізична і мінералофлюїдологічна характеристика розрізу деяких перспективно нафтогазоносних структур Львівського палеозойського прогину. Наукові праці УкрНДМІ НАН України, 5 (ч. 2), 92–98.

Куровець, І., Приходько, О., Грицик, І., Чепіль, П. (2017). Теоретико-експериментальні засади діагностики нетрадиційних покладів вуглеводнів за петрофізичними критеріями. Геологія і геохімія горючих копалин, 1–2 (170–171), 82–84.

Лисак, Ю. Є. (2012). Петрофізична характеристика палеозойських відкладів Волино-Подільської окраїни Східноєвропейської платформи. В Сейсмологічні та геофізичні дослідження в сейсмоактивних регіонах: тези доповідей наукової конференції-семінару, присвяченої 80-річчю з дня народження Тараса Зиновійовича Вербицького (Львів, 2930 травня 2012 р.) (с. 92–94). Львів: СПОЛОМ.

Лисак, Ю. Є., Шира, А. І., Кучер, З. І. (2016). Результати статистичного аналізу петрофізичних параметрів відкладів силуру Львівського палеозойського прогину. В Сучасна геологічна наука і практика в дослідженні студентів і молодих фахівців: матеріали XII Всеукраїнської науково-практичної конференції (Криворізький національний університет, 24–26 березня 2016 р.) (с. 64–69). Кривий Ріг: Видавничий центр Криворізького національного університету.

Наумко, І. М., Куровець, І. М., Сахно, В. Е., Чепусенко, П. С. (2009). Комплексування мінералофлюїдологічних і петрофізичних методів: нетрадиційний підхід до вивчення порід-колекторів вуглеводнів (на прикладі Львівського палеозойського прогину). Доповіді НАН України, 1, 106–113.

Чиж, Е. И., Ризун, Б. П., Дрыгант, Д. М. (1985). История развития органогенных построек силура и разломная тектоника Волыно-Подолья в связи с нефтегазоносностью. Деп. ИГГГИ, № 125-Б-85. Львов.

Artym, I. V., Kurovets, S. S., Zderka, T. V., Yarema, A. V., & Kurovets I. M. (2019). Development of the rocks fracturing model on the Carpathian region example. In Theoretical and Applied Aspects Paper presented at the 18th International Conference Geoinformatics (EAGE, May 1316, Kyiv, Ukraine). Retrieved from www.scopus.

Kurovets, І., Drygant, D., Naumko, І., Kurovets, S., & Koltun, Yu. (2012a). Depositional environments of prospective for shale gas Silurian deposits of the East-European Platform, Ukraine. In Abstracts of the 74th EAGE Conference & Exhibition incorporating SPE EUROPEC 2012 (Copenhagen, Denmark, June 47, 2012) (Extended Abstracts and Exhibitors’catalogue) (CD).

Kurovets, І., Drygant, D., Naumko, І., Kurovets, S., & Koltun, Yu. (2012b). Geological and physical-chemical characteristics of Lower Paleozoic deposits of Volhyno-Podillya, Western Ukraine. Biulletyn PIG, 449, 119–130.

Kurovets, S. S., Artym, I. V., & Kurovets, I. M. (2018). Researching the fracturing of the reservoir rocks. Journal of Hydrocarbon Power Engineering, 5 (1), 1–6. Naumko, I. M., Kurovets’, I. M., Zubyk, M. I., Batsevych, N. V., Sakhno, B. E., & Chepusenko, P. S. (2017). Hydrocarbon compounds and plausible mechanism of gas generation in “shale” gas prospective Silurian deposits of Lviv Paleozoic depression. Geodynamics, 1 (22), 21–41.

Опубліковано

Нові підходи до визначення перспектив нафтогазоносності південно-східної частини внутрішніх флішових покривів Українських Карпат

Головна > Архів > №4 181 (2019) > 5-16


Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 4 (181) 2019, 5-16.

Doi

ПАВЛЮК Мирослав, ШЛАПІНСЬКИЙ Володимир, САВЧАК Олеся, ТЕРНАВСЬКИЙ Мирослав, ГУЗАРСЬКА Любов, ТРІСКА Назар, ОГРЕНДА Наталія

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів,
e-mail: igggk@mail.lviv.ua

Анотація

Вивчався крейдовий і палеогеновий фліш Дуклянсько-Чорногорського, Буркутського, Рахівського, Мармароського та П’єнінського покривів, які в південно-східному секторі Українських Карпат поблизу кордону з Румунією (Гуцульський сегмент) відзначаються дуже похилими насувами. Просторово ці тектонічні одиниці розташовані в так званому гідротермальному полі, яке в цілому несприятливе щодо присутності в ньому вуглеводнів у значних масштабах. Проте в його межах виокремлені невеликі за площею ділянки з перевагою вуглеводнів у складі газів. З цими ділянками, що просторово тяжіють до Закарпатського прогину, слід пов’язувати перспективи газоносності району.

Однією з таких ділянок є Великобичківський сектор Монастирецького субпокриву. Тут пропонується закласти параметричну св. 1-Великий Бичків, щоб розкрити можливий параавтохтон Вежанського субпокриву і палеоген Діловецького субпокриву. Крім того, за даними сейсморозвідки, у цьому перетині Карпат під Мармароським покривом прогнозується значне підняття дофлішової основи, покрівля якої в місці розташування рекомендованої свердловини може бути на глибині 5000–5500 м. Вона може бути представлена наймолодшими відкладами доальпійського комплексу – тріасовими верствами, промислово нафтогазонасиченими в суміжних країнах.

Ключові слова

внутрішні флішові покриви, гідротермальне поле, склад вільних газів, нафтогазоносність, перспективні ділянки, Закарпатський прогин.

Використані літературні джерела

Бобровник, М. Д. (1973). Некоторые данные о коллекторских свойствах пород Флишевых Карпат. В С. С. Круглов (Ред.), Перспективы нефтегазоносности и направление региональных и поисковых работ на нефть и газ в Украинских Карпатах (с. 15–19). Львов: УкрНИГРИ.

Волейшо, В. О. (1970). Отчет о результатах разведки Горнотисенского месторождения мышьяковистых и углекислых вод и оценка их эксплуатационных запасов по состоянию на 25.09.1970 г. (Закарпатская обл.) (Кн. 1). Киев: КГРТ, Фонди ДП «Західукргеологія».

Волошин, А. А. (1971). Геологическое строение и полезные ископаемые бассейна верхнего течения реки Тиса (отчет о результатах геологосъемочных работ м-ба 1 : 50 000 и 1 : 25 000, Раховский район) (Т. 1). Берегово: Фонди ДП «Західукргеологія».

Волошин, А. А. (1973). Отчет о результатах геологосъемочных и геофизических работ масштаба 1 : 50 000 на площади листов М-34-144-А, В (Т. 1). Берегово: Фонди ДП «Західукргеологія».

Волошин, А. А. (1976). Отчет о результатах доизучения геологического строения в м-бе 1 : 50 000 территории листов М-34-144-Б, Г и L-34-12-Б, выполненого Тячевской геологосъемочной партией и Закарпатской геофизической партией в 1974–1976 гг. (Т. 1). Берегово: Фонди ДП «Західукргеологія».

Даніленко, В. А., Лещух, Р. Й., Маковський, С. А., Щерба, В. М. (1972). Деякі особливості геологічної будови і перспективи нафтогазоносності Солотвинської частини Закарпатського прогину. Геологія і геохімія горючих копалин, 32, 8–13.

Данк, В., Комяти, Я., Лелкеш, А. и др. (1981). Паннонский нефтегазоносный бассейн. В В. В. Семенович, Ю. Г. Наместников (Ред.), Нефтегазоносные бассейны социалистических стран Европы (НРБ, ВНР, ГДР, ПНР, СРР, СССР, ЧССР, СФРЮ) и республики Куба (с. 187–230). Москва.

Жиловский, Н. И. (1963). Геологическое строение и оценка перспектив нефтегазоносности юго-западного склона Украинских Карпат. (Дис. канд. геол.-мин. наук). Львовский госуниверситет, Львов.

Кантолинский, С. И. (1967). Отчет о геологических исследованиях, проведенных на пл. Дубове, Закарпатской области УССР в 1966 г. (Т. 1). Львов: Фонди ДП «Західукргеологія».

Кантолинский, С. И. (1968). Отчет о поисково-съемочных работах, проведенных на пл. Водица Закарпатской обл. УССР в 1967 г. (Т. 1). Львов: Фонди ДП «Західукргеологія».

Кантолинский, С. И. (1972). Разработка рекомендаций по направлению поисково-разведочных работ на юго-западном склоне Восточных Карпат в р-не Свалява–Водица Закарпатской обл. УССР по материалам геологических съемок 1961–1969 гг. Львов: Фонди ДП «Західукргеологія».

Кульчицкий, Я. О. (1962). Тектоника и перспективы нефтегазоносности юго-восточной части Украинских Карпат. Львов: УкрНИГРИ, Фонди ДП «Західукргеологія».

Кульчицкий, Я. О. (1966). Тектоника и перспективы нефтегазоносности южного склона Украинских Карпат (Т. 1). Львов: УкрНИГРИ, Фонди ДП «Західукргеологія».

Максимов, А. А., Немков, Т. И. (1949). Объяснительная записка к листам геологической карты M-35-XXXI (Надворная) и L-35-I (Чивчины) (T. 14, ч. 1). Москва: Фонди ДП «Західукргеологія».

Мацкив, Б. В., Ковалев, Ю. В., Волошина, Б. В., Рапп, В. В. (1984). Отчет о глубинном геологическом картировании в пределах листов M-35-133-Б, Г; L-35-1-А, Б за 1980–1984 гг. (Раховский рудный район) (Т. 1). Берегово: Фонди ДП «Західукргеологія».

Павлюк, М., Шлапінський, В., Савчак, О., Тернавський, М. (2019). Перспективи нафтогазоносності північно-західної частини внутрішніх флішових покривів Українських Карпат. Геологія і геохімія горючих копалин, 2 (179), 5–20.

Селецкий, Т. М. (1964). Тема № 608. Изучение гидрогеологических и гидрохимических показателей нефтегазоносности Закарпатского внутреннего прогиба и Внутренней антиклинальной зоны Карпат (Т. 1). Львов: УкрНИГРИ, Фонди ДП «Західукргеологія».

Справочник по нефтяным и газовым месторождениям зарубежных стран: Кн. 1. Европа. Северная и Центральная Америка. (1976). Москва: Недра.

Шлапинский, В. Е. (1989). Геохимические аномалии Складчатых Карпат и их связь с нефтегазоносностью. В Проблемы геологии и геохимии горючих ископаемых запада Украинской ССР: тезисы докладов республиканской конференции (Львов, 2–6 октября 1989 г.) (Т. 3, с. 77–78). Львов. 

Шлапинский, В. Е. (2003). Прямые и непрямые признаки нефтегазоносности Украинских Карпат как новые критерии её оценки. В Новые идеи в науках о Земле: VI Международная конференция (Т. 1, с. 277). Москва.

Шлапінський, В. Є. (2015). Геологічна будова Скибового, Кросненського і Дуклянсько-Чорногорського покривів Українських Карпат та перспективи їх нафтогазоносності. (Автореф. дис. канд. геол. наук). Львів.

Patrulius, D., Bombită, G., Kräutner, H., & Kräutner, F. (1968). Notă explicativă la harta geologică 1 : 200 000, foaia Viseu, Inst. geol.

© Мирослав Павлюк. Володимир Шлапінський. Олеся Савчак,
Мирослав Тернавський. Любов Гузарська, Назар Тріска, Наталія Огренда. 2019
ISSN 0869-0774. Геологія і геохімія горючих копалин. 2019. № 4 (181)

Опубліковано

Геолого-геохімічні особливості міграції та формування газових родовищ у нафтогазоносних регіонах України

Головна > Архів > №1 178 (2019) > 21-40


Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1 (178) 2019, 21-40.

DOI

ОЛЕСЯ САВЧАК

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів,
e-mail: igggk@mail.lviv.ua

Анотація

Проаналізовано геохімічний склад основних компонентів природного газу трьох
нафтогазоносних регіонів України: Західного (40 родовищ Передкарпатського про-
гину, 4 родовища газу Закарпатського прогину та 2 родовища в межах Львівського
палеозойського прогину), Східного (склад природних газів на 12 родовищах) та Пів-
денного (аналіз даних хімічного складу природних газів 8 родовищ акваторії про-
гину та 13 родовищ суходолу).
Порівняно склад природних вуглеводнів у межах Західного регіону по основних
структурно-тектонічних елементах регіону: зовнішній, внутрішній зонах Перед-
карпатського прогину, Закарпатський прогин та Львівський палеозойський прогин;
у межах Східного регіону – Північний борт западини, Південний борт западини та
сама западина; в межах Південного – акваторія і суходіл. На основі цього визначено
певну зональність поширення вуглеводневих компонентів природного газу в межах
нафтогазоносних регіонів. Такий різний склад газів свідчить про самостійні джере-
ла постачання вуглеводнів та різну тривалість шляху міграції останніх.
Аналіз особливостей поширення компонентів природного газу основних нафто-
газоносних регіонів України та газоносності в сукупності дав змогу визначити основні
аспекти процесів як латеральної, так і вертикальної міграції вуглеводнів.



Ключові слова

геохімічні особливості, міграція, вуглеводні, Західний, Східний, Південний нафтогазоносні регіони України.

Використані джерела

Атлас родовищ нафти і газу України : у 6 т. / Гол. ред. М. М. Іванюта. – Л., 1998. – Т. 4–5 : Західний нафтогазоносний регіон.

Геодинамічні умови формування нафтогазоносних провінцій України / М. Павлюк, М. Галабуда, Б. Різун та ін. // Геологія і геохімія горючих копалин. – 2008. – № 3 (144). – С. 16–25.

Нафтогазоносні провінції України (геодинамічний аспект) / М. І. Павлюк, С. О. Варічев, Б. П. Різун, О. З. Савчак // Там само. – 2002. – № 1. – С. 3–12.

Савчак О. З. Геохімічні особливості нафт і конденсатів Південного нафтогазоносного регіону України // Там само. – 2003. – № 3–4. – С. 27–37.

Савчак О. З. Геодинамічні аспекти розташування родовищ нафти і газу нафтогазоносних провінцій України // Геологія горючих копалин : матеріали Міжнар. наук. конф. (Київ, 2–4 верес. 2015 р.). – К., 2015. – С. 96–98.

Савчак О. Геохімічні аспекти процесів нафтогазонагромадження нафтогазоносних регіонів України // Геологія і геохімія горючих копалин. – 2017а. – № 1–2 (170–171). – С. 154–156.

Савчак О. Геохімічні аспекти процесів міграції та акумуляції вуглеводнів Східного нафтогазоносного регіону України // Там само. – 2017б. – № 3–4 (172–173). – С. 9–29.

Савчак О. Геодинамічні та геохімічні аспекти нафтогазонагромадження Західного нафтогазоносного регіону України // Там само. – 2018. – № 3–4 (176–177). – С. 5–20.

Савчак О. З. Геолого-геохімічні особливості розміщення родовищ нафти і газу нафтогазоносних провінцій України // Тези доп. Наук. конф., присвяченої 50-річчю Ін-ту геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М. П. Семененка НАН України (Київ, 14–16 трав. 2019 р.). – К., 2019. – Т. 2. – С. 82–84.

Опубліковано

КОЛІЗІЙНІ ДЕФОРМАЦІЇ ДНІПРОВСЬКО-ДОНЕЦЬКОЇ ЗАПАДИНИ Стаття 1. Тектоніка зони зчленування з Донецькою складчастою спорудою

Головна > Архів > №3 180 (2019) > 76-89


Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3 (180) 2019, 76-89.

Doi

Олексій Бартащук

Український науково-дослідний інститут природних газів, Харків,
e-mail: alekseybart@gmail.соm

Анотація

Стаття є першою частиною трилогії, присвяченої дослідженням тектонічної інверсії Дніпровсько-Донецької западини. Вивчався структурно-тектонічний каркас та тектонічний стиль колізійних деформацій південно-східної частини рифтогенної структури. Аналітичну базу досліджень склали нові матеріали геологічного картування зони зчленування западини з Донецькою складчастою спорудою.

Із використанням польових визначень напрямків тектонічних рухів по розломах проводився тектоно-фізичний аналіз різновікових систем тектонітів. Встановлено, що структурні деформації чохла контролювалися решітками тектонітів герцинської, ларамійської та аттичної фаз тектогенезу регіонально усталеної північної, північно-західної та північно-східної орієнтації напрямків рухів. Спільно вони контролюють покривно-насувні та лінійні складчасті структурні форми, що утворюють Західно-Донецьку покривно-складчасту область. Структурно-тектонічний каркас області складають динамічно спряжені решітки трьох генерацій тектонітів, ешелоновані куліси лінійних підкидо-складок, пластини-покриви поперечного витискання осадових геомас від осьової до бортових зон та складчасті покриви поздовжнього насування геомас з боку Донбасу.

Через насування неодноразово деформованих, зім’ятих у складки геомас осадових порід з південного сходу на слабко дислоковані синеклізні відклади сформовано клиноформний сегмент тектонічного насування. Він є головним структурним елементом, що визначає тектонічний стиль зони зчленування. Його північний фланг формують лінійні зони відкритих палеозойських структур донецького типу – Торсько-Дробишівська, Північно-Донецька, Матросько-Тошківська, південний – Петрівсько-Новотроїцька антикліналі. Центральну складчасту зону складають Велико-Комишуваська, Новотроїцька, Дружківсько-Костянтинівська та Головна антикліналі. Вона розділяє Західно-Донецьку тектонічну область на два тектонічні райони за тектонічним стилем та інтенсивністю деформацій осадової товщі. Північну частину обіймає Лугансько-Комишуваський район кулісно-ешелонованої лінійної складчастості насування, а південну – Кальміус-Торецький район лускатих тектонічних покривів.

На підставі структурного аналізу даних геокартування вперше доведено, що колізійними деформаціями вщент зруйновано рифтогенну структуру південно-східної частини Дніпровсько-Донецької западини.

Ключові слова

решітка тектонітів, покриви насування, підкидо- складчастість, сегмент насування, покривно-складчаста область.

Використані літературні джерела

Алексеев, В. (1990). Структурный парагенезис зон стресс-метаморфизма. Геотектоника, 5, 21–32.

Бартащук, О. (2019). Еволюція напружено-деформованого стану земної кори Дніпровсько-Донецького палеорифту у фанерозої. Доповіді НАН України, 3, 62–71.

Глушко, В. (Ред). (1978). Глубинные геологические срезы Днепровско-Донецкой впадины (в связи с перспективами нефтегазоносности). Объяснительная записка к геологическим картам ДДВ на срезах –5000 и –6000 м масштаба 1 : 500 000. Киев: Изд-во УКРНИИГАЗ, УКРНИГРИ.

Горяйнов, С. (1999). Об альпийском усложнении геологической структуры в различных регионах Украины. Доповіді НАН України, 8, 106–111.

Горяйнов, С. (2004). О ларамийском усложнении геологических структур Украины. Доповіді НАН України, 12, 114–121.

Горяйнов, С. В., Коренев, В. В., Аксенов, С. В., Алтухов, А. С., Воробьев, С. В., Исаева, Е. П. (2009). Метаморфические и метасоматические комплексы Приазовья и Южного Донбасса. Харьков: Экограф.

Горяйнов, С., Скляренко, Ю. (Відп. вик.). (2017). Прогноз локалізації та газоносності літологічних пасток південного сходу ДДЗ в межах ліцензійних ділянок ГПУ «Шебелинкагазвидобування» (Ч. 1. Створення структурно-геологічної основи). (Договір № 100 ШГВ 2017-2017 (тема № 34.521/2017-2017)). Харків: УкрНДІгаз.

Копп, М., Корчемагин, В. (2010). Кайнозойские поля напряжений/деформаций Донбасса и их вероятные источники. Геодинаміка, 1 (9), 37–49.

Копп, М. (2017). Дугообразные структуры растяжения в кинематическом анализе региональных и глобальных тектонических обстановок. Геотектоника, 6, 18–36.

Копп, М., Колесниченко, А., Васильев, Н., Мострюков, А. (2017). Реконструкция кайнозойских напряжений/деформаций востока Русской плиты и пути ее применения для решения региональных и прикладных задач. Геодинаміка, 2 (23), 46–67.

Корчемагин, В., Рябоштан, Ю. (1987). Тектоника и поля напряжений Донбасса. В Поля напряжений и деформаций в земной коре (с. 164–170). Москва: Наука.

Леонов, Ю. (1995). Напряжения в литосфере и внутриплитная тектоника. Геотектоника, 6, 3–21.

Лукьянов, А. (1991). Пластические деформации и тектонические течения в литосфере. Москва: Наука. (Труды ГИН АН СССР, 460).

Орлюк, М., Ищенко, М. (2019). Сравнительный анализ современной деформации и новейших движений земной поверхности на территории Украины. Геофизический журнал, 4 (41), 161–181.

Паталаха, Е. (1979). Механизм возникновения структур течения в зонах сжатия. Алма-Ата: Наука.

Ребецкий, Ю. (2002).Обзор методов реконструкции тектонических напряжений и приращений сейсмотектонических деформаций. В Тектоника сегодня (с. 227–243). Москва: ОИФЗ РАН.

Тимурзиев, А. (2014). Структуры горизонтального сдвига осадочных бассейнов и опыт применения тектонофизических методов для повышения эффективности поисков, разведки и освоения присдвиговой нефти. Геофизический журнал, 2, (36), 172–185.