Опубліковано

ДОТРИМАННЯ ПРИНЦИПУ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОНВЕРСІЇ ПРИ ВИДОБУТКУ ВУГЛЕВОДНЕВОЇ СИРОВИНИ НА ПРИКЛАДІ ДОБРІВЛЯНСЬКОГО ГАЗОКОНДЕНСАТНОГО РОДОВИЩА (Передкарпатська нафтогазоносна область)

Головна > Архів > № 3–4 (195–196) 2024 > 87–99


Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3–4 (195–196) 2024, 87–99

https://doi.org/10.15407/ggcm2024.195-196.087

Василь ГАРАСИМЧУК1, Галина МЕДВІДЬ1, Олег ЧЕБАН2, Ольга ТЕЛЕГУЗ1

1 Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: igggk@mail.lviv.ua
2 ТОВ «НГСН», Київ, Україна, е-mail: ovcheb2015@gmail.com

Анотація

Реалізація принципу екологічної конверсії при видобутку вуглеводневої сировини на Добрівлянському газоконденсатному родовищі полягає в поверненні високомінералізованих, збагачених мікрокомпонентами та органічною речовиною супутніх пластових вод у виснажені пласти-колектори. Високі ємнісно-фільтраційні характеристики, достатня потужність і витриманість виснаженого пласта-колектора НД-12а забезпечують необхідну приймальну здатність для наявних об’ємів супутніх пластових вод. Ін’єкція супутніх пластових вод здійснюється через свердловину № 4. Встановлено, що за хімічними параметрами ці води ідентичні з водами водоносних горизонтів родовища. Вони мають хлоридний кальцієво-натрієвий, магнієво-натрієвий склад з підвищеними значеннями мінералізації. Оцінено геохімічну сумісність супутніх пластових вод із водами пласта-колектора НД-12а, яка не передбачає утворення соляних осадів та кольматації порового простору. Результати моніторингових досліджень хімічного складу вод четвертинного водоносного горизонту ділянки родовища та прилеглих населених пунктів вказують на відсутність негативного впливу утилізації супутніх пластових вод.

Ключові слова

екологічна конверсія, газоконденсатне родовище, супутні пластові води, утилізація, моніторинг

Використані літературні джерела

Гарасимчук, В. Ю., & Колодій, В. В. (2002). Походження і умовини формування підземних вод Лопушнянського нафтового родовища у південно-східній частині Передкарпатського прогину. Геологія і геохімія горючих копалин, 3, 21–36.

Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною (ДСанПіН 2.2.4-171-10). (2010). Київ.

ДК «Укртрансгаз». (2004). Підземні сховища газу. Регламент повернення супутньо-пластових вод у надра (СОУ 60.3-30019801-009-2004). Київ.

Іванюта, М. М. (Ред.). (1998). Атлас родовищ нафти і газу України: Т. 4. Західний нафтогазоносний регіон. Львів: Центр Європи.

Колодій, В. В. (2010). Гідрогеологія. Підручник. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка.

Медвідь, Г., Чебан, О., Кость, М., Телегуз, О., Гарасимчук, В., Сахнюк, І., Майкут, О., & Кальмук, С. (2022). Еколого-геохімічна характеристика природних вод в межах впливу Добрівлянського газоконденсатного родовища. Геологія і геохімія горючих копалин, 1–2(187–188), 115–126. https://doi.org/10.15407/ggcm2022.01-02.115

Німець, Н. Н., Брусенцева, Т. В., & Німець, О. Д. (2019). Підвищення екологічної безпеки видобування вуглеводнів шляхом вивчення сумісності супутньо-пластових вод при поверненні в надра. Вісник Національного технічного університету «ХПІ». Серія: Інноваційні дослідження у наукових роботах студентів, 15, 42–50. https://doi.org/10.20998/2220-4784.2019.15.08

ТОВ «Бурпроект». (2018). Уточнений проект дослідно-промислової розробки Добрівлянського родовища. Львів.

ТОВ «Стрийнафтогаз». (2020). Технологічний проект повернення супутньо-пластових вод (СПВ) у надра Добрівлянського родовища. Львів.

УкрНДІгаз. (2013). Методика визначення привнесених компонентів та вимоги до їх вмісту при поверненні супутньо-пластових вод у надра (СОУ 09.1-30019775-004:2013). Київ.

Al-Hubail, J., & El-Dash, K. (2006). Managing Disposal of Water Produced with Petroleum in Kuwait. Journal of Environmental Management, 79, 43–50. https://doi.org/10.1016/j.jenvman.2005.05.012

Clark, C. E., & Veil, J. A. (2009). Produced water volumes and management practices in the United States [Technical Report]. https://doi.org/10.2172/1007397

Haneef, T., Mustafa, M. R. U., Farhan Yasin, H. M., Farooq, S., & Hasnain Isa, M. (2020). Study of Ferrate(VI) oxidation for COD removal from wastewater. IOP Conference Series: Earth and Environmental Science, 442, 012007. https://doi.org/10.1088/1755-1315/442/1/012007

Hanson, B. R., & Davies, S. H. (1994). Review of potential technologies for the removal of dissolved components from produced water. Chemical Engineering Research and Design, 72, 176–188.


Опубліковано

РОЗВИТОК МЕТОДІВ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОНВЕРСІЇ НЕКОНДИЦІЙНИХ ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНИХ РЕСУРСІВ ЗАХІДНОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ

Головна > Архів > № 3–4 (195–196) 2024 > 73–86


Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3–4 (195–196) 2024, 73–86

https://doi.org/10.15407/ggcm2024.195-196.073

Мирослав ПОДОЛЬСЬКИЙ, Олег ГВОЗДЕВИЧ, Леся КУЛЬЧИЦЬКА-ЖИГАЙЛО

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: cencon@ukr.net

Анотація

На території України розташовані всі види горючих корисних копалин – нафта, природний газ, газовий конденсат, вугілля, торф, горючі сланці, однак обсяги їхнього видобування та способи використання в сукупності не забезпечують необхідного рівня енергетичної безпеки держави. Додаткові труднощі в енергетичній сфері спричинили тривалі військові дії на сході та півдні країни. Тому завдання підвищення ефективності використання наявних некондиційних паливно-енергетичних ресурсів, зокрема в західному регіоні, є актуальним і своєчасним. Некондиційними горючими копалинами можна вважати балансові та позабалансові запаси первинних видів енергетичних матеріалів та обсяги вуглецевмісних відходів, які наразі через енергетичні чи геологічні умови не відповідають економічним критеріям видобування та використання традиційними способами.

Наведено порівняльний огляд відомих методів конверсії (перероблення) некондиційного палива, зокрема піролізу, гідрогенізації та газифікації. Показано, що за основними показниками найбільш придатними для екологічної конверсії некондиційного палива є методи газифікації. Представлено розроблені прямі та комбіновані способи екологічної конверсії некондиційних твердих горючих копалин та вуглецевмісних відходів з отриманням газоподібного, рідкого та твердого палива, а також розглянуто перспективи їхнього впровадження в західному регіоні України.

Ключові слова

некондиційні горючі копалини, вуглецевмісні відходи, екологічна конверсія, західний регіон України

Використані літературні джерела

Брик, Д., Гвоздевич, О., Кульчицька-Жигайло, Л., & Подольський, М. (2019). Техногенні вуглевмісні об’єкти Червоноградського гірничопромислового району та деякі технічні рішення їхнього використання. Геологія і геохімія горючих копалин, 4(181), 45–65. https://doi.org/10.15407/ggcm2019.04.045

Брик, Д. В., Подольський, М. Р., & Гвоздевич, О. В. (2014). Фізико-технічне обґрунтування виробництва синтетичного палива з вугілля (на прикладі Львівсько-Волинського басейну). Углехимический журнал, 3–4, 69–74. http://nbuv.gov.ua/UJRN/ukhj_2014_3-4_14

Брик, Д., Подольський, М., Хоха, Ю., Любчак, О., Кульчицька-Жигайло, Л., & Гвоздевич, О. (2021). Некондиційні вуглецевмісні горючі копалини та способи їхнього термохімічного перероблення. Геологія і геохімія горючих копалин, 1–2(183–184), 89–109. https://doi.org/10.15407/ggcm2021.01-02.089

Гвоздевич, О. В., Подольський, М. Р., Кульчицька-Жигайло, Л. З., Побережський, А. В., & Бучинська, І. В. (2024). Спосіб комбінованої конверсії некондиційного вугілля (Заявка на видачу патенту України на винахід (корисна модель) від 30.04.2024). Рішення про державну реєстрацію корисної моделі, «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» (УКРНОІВІ) від 10.10.2024 р.

Котляров, Є. І., Шульга, І. В., Кизим, М. О., & Хаустова, В. Є. (2024). Техніко-економічна оцінка різних способів газифікації бурого вугілля для виробництва синтетичного моторного палива. Бізнес Інформ, 2, 128–138. https://doi.org/10.32983/2222-4459-2024-2-128-138

Подольський, М., Брик, Д., Кульчицька-Жигайло, Л., & Гвоздевич, О. (2021). Використання горючих копалин в контексті цілей сталого розвитку України та глобальних змін навколишнього середовища. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4(185–186), 109–125. https://doi.org/10.15407/ggcm2021.03-04.109

Подольський, М. Р., Гвоздевич, О. В., Брик, Д. В., & Хоха, Ю. В. (2020a). Реактор для термічного перероблення вуглецевмісної сировини (Патент на корисну модель України № 144101). Бюлетень, 17. https://sis.nipo.gov.ua/uk/search/detail/1451514/

Подольський, М. Р., Гвоздевич, О. В., Брик, Д. В., & Хоха, Ю. В. (2020b). Спосіб термічного перероблення вуглецевмісної сировини (Патент на корисну модель України № 141323). Бюлетень, 7. https://sis.nipo.gov.ua/uk/search/detail/1423059/

Фальбе, Ю. М. (1980). Химические вещества из угля. Москва: Химия.

Шиллинг, Г., Бонн, Б., & Краус, У. (1986). Газификация угля: горное дело – сырье – энергия. Москва: Недра.

Wang, T., & Stiegel, G. J. (2016). Integrated Gasification Combined Cycle (IGCC) Technologies. Elsevier Ltd. https://doi.org/10.1016/B978-0-08-100167-7.00001-9