Опубліковано

ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДІВ ІНФРАЧЕРВОНОЇ СПЕКТРОСКОПІЇ ДЛЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ТОРФУ (родовище Гончари, Львівська область)

Головна > Архів > № 1–2 (193–194) 2024 > 113–129


Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1–2 (193–194) 2024, 113–129

https://doi.org/10.15407/ggcm2024.193-194.113

Мирослава ЯКОВЕНКО1, Юрій ХОХА2

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: 1myroslavakoshil@ukr.net; 2khoha_yury@ukr.net

Анотація

Розглянуто використання методів інфрачервоної спектроскопії ближнього (англ. NIR – near-infrared reflectance) та середнього (англ. MIR – mid-infrared reflectance) діапазону для аналізу торфу, що дозволяє отримати інформацію про структуру органічної речовини на рівні функціональних груп.

Дослідження проводили на зразках торфу, відібраних з вертикальної колонки/розрізу (0–140 см) родовища Гончари (Львівська область). За результатами аналізу ідентифіковано спектри хімічних сполук, серед яких домінують такі функціональні групи: гідроксильні, метиленові, метильні та ароматичні.

Проведений аналіз ділянок ІЧ-спектрограм досліджуваного торфу показав, що спектроскопія середньої інфрачервоної області (400–4000 см−1) є значно інформативнішою порівняно зі спектрометрією ближнього інфрачервоного діапазону (3900 до 7400 см−1). Це свідчить про те, що середній інфрачервоний діапазон є більш ефективним для виявлення та ідентифікації хімічних сполук у торфі.

Оцінено можливість та ефективність використання методів інфрачервоної спектроскопії ближнього та середнього інфрачервоного діапазону для аналізу хімічного складу торфу та отримання інформації про структуру органічної речовини на рівні функціональних груп.

Виявлено, що методи MIR та NIR можуть бути використані та ефективно застосовані в комплексі з іншими методами як аналітичний інструмент для моніторингу якості торфу, одночасного вимірювання кількох параметрів якості та його подальшого використання в різних галузях промисловості і розробки екологічно чистих технологій.

Ключові слова

торф, мінеральний та органічний склад, інфрачервона спектроскопія, ближня інфрачервона спектроскопія, середня інфрачервона спектроскопія, функціональні групи

Використані літературні джерела

Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського Української академії аграрних наук. (2008). Меліоранти ґрунту та середовища росту. Готування проб до хімічного та фізичного аналізу, визначення вмісту сухої речовини, вмісту вологи та лабораторно ущільненої насипної щільності (EN 13040:1999, ІDТ) (ДСТУ EN 13040:2005).

Миронюк, О. В. (Уклад.). (2017). Інструментальні методи хімічного аналізу. Київ: НТУУ «КПІ ім. І. Сікорського».

Технічний комітет стандартизації «Ґрунтознавство». (2016). Якість ґрунту. Визначення зольності торфу і торфового ґрунту (ДСТУ 7942:2015).

Юрченко, О. М., Кормош, Ж. О., Савчук, Т. І., & Корольчук, С. І. (2021). Методичні рекомендації до вивчення теми «Інфрачервона спектроскопія» з дисципліни «Фізичні методи дослідження речовини». Луцьк.

A guide to near-infrared spectroscopic analysis of industrial manufacturing processes. (2013). Herisau: Metrohm AG.

Bellamy, L. J. (2013). The infra-red spectra of complex molecules. Springer Science & Business Media.

Burns, D. A., & Ciurczak, E. W. (Eds.). (2008). Handbook of near-infrared analysis (3rd ed.). CRC Press. https://doi.org/10.1201/9781420007374

Cross, A. D. (1960). An introduction to practical infra-red spectroscopy. Butterworths Scientific Publications.

Mistry, B. D. (2009). A handbook of spectroscopic data – chemistry (UV, IR, PMR, 13CNMR and Mass Spectroscopy). Oxford Book Company.

Rice, J. A., & MacCarthy, P. (1991). Statistical evaluation of the elemental composition of humic substances. Organic Geochemistry, 17(5), 635–648. https://doi.org/10.1016/0146-6380(91)90006-6

Stark, E., Luchter, K., & Margoshes, M. (1986). Near-infrared analysis (NIRA): A technology for quantitative and qualitative analysis. Applied Spectroscopy Reviews, 22(4), 335–399. https://doi.org/10.1080/05704928608060440

Szymanski, H. A., & Erickson, R. E. (1970). Infrared Band Handbook: Vol. 1. 4240–999 cm−1/Vol. 2. 999–29 cm−1 [Electronic resource]. Boston, MA: Springer US: Imprint: Springer. https://doi.org/10.1007/978-1-4684-6069-8

Tsutsuki, K., & Kuwatsuka, S. (1978). Chemical studies on soil humic acids: II. Composition of oxygen-containing functional groups of humic acids. Soil Science and Plant Nutrition, 24(4), 547–560. https://doi.org/10.1080/00380768.1978.10433134

Yonebayashi, K., & Hattori, T. (1988). Chemical and biological studies on environmental humic acids: I. Composition of elemental and functional groups of humic acids. Soil Science and Plant Nutrition, 34(4), 571–584. https://doi.org/10.1080/00380768.1988.10416472


Опубліковано

ХАРАКТЕРИСТИКА РОЗПОДІЛУ ХІМІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ У ВЕРТИКАЛЬНОМУ РОЗРІЗІ ТОРФІВ ЗА ДОПОМОГОЮ РЕНТГЕН-ФЛУОРЕСЦЕНТНОГО АНАЛІЗУ (родовище Гончари, Львівська область)

Головна > Архів > № 3–4 (191–192) 2023 > 45–60


Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3–4 (191–192) 2023, 45–60

https://doi.org/10.15407/ggcm2023.191-192.045

Мирослава ЯКОВЕНКО1, Юрій ХОХА2

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: 1myroslavakoshil@ukr.net; 2khoha_yury@ukr.net

Анотація

Розглянуто проблематику аналізу торфу за допомогою рентген-флуоресцентного аналізу (портативного ED-XRF) з метою вивчення їхнього якісного та кількісного елементного складу, зокрема і важких металів. Розподіл хімічних елементів є індикатором розмаїтих процесів у геохімічних та біологічних системах, які дозволяють відтворити палеоумови нагромадження. Тому цей аналіз є важливою складовою комплексного вивчення геохімії торфонагромадження, екологічності торфовидобутку, а також для визначення придатності торфу для промислового використання.

Порівняно вміст хімічних елементів, визначений за допомогою портативного рентген-флуоресцентного аналізу (Portable Energy Dispersive X-ray Fluorescence, PED-XRF) з середніми значеннями вмісту 21 хімічного елемента (Be, P, Sc, Ti, V, Cr, Mn, Co, Ni, Cu, Zn, Ga, Sr, Y, Zr, Mo, Ag, Sn, Ba, Yb, Pb), отриманими за результатами спектрального напівкількісного аналізу проб золи торфу, відібраних на глибинах 0,1–7 м у межах прилеглих досліджуваних ділянок Львівської області, які виокремлені як самостійні торфові родовища.

Оцінено можливість та ефективність використання портативного рентгенівського флуоресцентного спектрометра для аналізу макро- та мікроелементного складу торфів з різними показниками зольності.

Встановлено, що портативний рентген-флуоресцентний аналіз є потужним інструментом для швидкого та якісного елементного аналізу торфу, а спектр його застосування залежить від конкретних дослідницьких цілей і завдань.

Ключові слова

торф, рентген-флуоресцентна спектроскопія, XRF, мікроелементний склад, інтерпретація спектра

Використані літературні джерела

Галенко, В. Г., Семчук, С. А., & Екимова, Н. А. (1974). Составление геолого-экономических обзоров по основным торфодобывающим областям УССР (Львовская область) [Отчет]. Львов: Фонди ДП «Західукргеологія».

Яковенко, М. (2022). Геохімічні особливості нагромадження і міграції Стронцію в торфах Львівської області. Геологія і геохімія горючих копалин, 1–2(187–188), 58–70. https://doi.org/10.15407/ggcm2022.01-02.058

Яковенко, М., Хоха, Ю., & Любчак, О. (2022). Геохімічні особливості накопичення і міграції важких металів у торфах Львівської області. Visnyk of V. N. Karazin Kharkiv National University, Series “Geology. Geography. Ecology”, 56, 105–121. https://doi.org/10.26565/2410-7360-2022-56-07

Kaiser, B., & Wright, A. (2008). Draft Bruker XRF spectroscopy user guide: Spectral interpretation and sources of interference. BRUKER, Madison, WI.

Shand, C. A., & Wendler, R. (2014). Portable X-ray fluorescence analysis of mineral and organic soils and the influence of organic matter. Journal of Geochemical Exploration, 143, 31–42. https://doi.org/10.1016/j.gexplo.2014.03.005

Van Loon, L. L., McIntyre, N. S., Bauer, M., Sherry, N. S., & Banerjee, N. R. (2019). Peakaboo: Advanced software for the interpretation of X-ray fluorescence spectra from synchrotrons and other intense X-ray sources. Software Impacts, 2, 100010. https://doi.org/10.1016/j.simpa.2019.100010


Опубліковано

ГЕОХІМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ НАГРОМАДЖЕННЯ І МІГРАЦІЇ СТРОНЦІЮ В ТОРФАХ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Головна > Архів > № 1–2 (187–188) 2022 > 58–70


Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1–2 (187–188) 2022, 58–70.

https://doi.org/10.15407/ggcm2022.01-02.058

Мирослава ЯКОВЕНКО

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, myroslavakoshil@ukr.net

Анотація

Досліджено геохімічні особливості розподілу, нагромадження і міграції Стронцію в низинних торфах Львівської області та виявлено основні чинники, що впливають на нерівномірність його концентрації як по латералі, так і вертикалі.

Встановлено значну нерівномірність розподілу концентрації, високу дисперсію та варіабельність (коефіцієнт варіації – 116,61; ст. відхилення – 564,11) Sr у торфах у межах родовищ, районів та області загалом, як з глибиною, так і за площею поширення, та високі показники вмісту Sr відносно кларків літосфери, ґрунтів, золи рослин (КК відносно літосфери = 1,42; КК відносно кларків ґрунтів = 1,94; Кс відносно фонових значень у ґрунтах України = 4,56; КК відносно кларків наземних рослин = 1,61).

Вміст Sr у торфах Львівської області коливається в межах 40–3190 мг/кг (середній вміст – 483,75 мг/кг, вміст за медіаною або фоновий вміст – 250 мг/кг), що зумовлено природно-кліматичними, геологічними, літологічними, гідро-геохімічними та антропогенними факторами.

Встановлено, що на особливості розподілу та ступінь концентрації Sr у торфовищах Львівської області в основному впливають хіміко-мінералого-петрографічний склад корінних порід області зносу при їхньому вивітрюванні; рельєф місцевості, кліматичні, геоморфологічні, тектонічні та гідрогеологічні умови району, від яких залежить інтенсивність процесів вивітрювання порід областей зносу, ступінь перетворення теригенного матеріалу в процесах вивітрювання, швидкість нагромадження біомаси та швидкість її розкладу; особливості водно-мінерального живлення торфовища. Високий вміст Стронцію в торфах Львівської області віддзеркалює місцеві регіональні процеси концентрування елемента в масі торфу і може вказувати на нагромадження у верхніх шарах торф’яних профілів Sr як природного, так і антропогенного походження. Спостерігається збагачення Sr верхніх інтервалів покладів (0–1 м) родовищ північно-східної частини Львівської області (Малополіська торф’яна область).

Ключові слова

торф, торф’яний поклад, Стронцій, мікроелементний склад, концентрація, кларк концентрації, нагромадження, міграція

Використані літературні джерела

Бойко, Т. І. (1995). Геохімія сірки та стронцію в зоні техногенезу сіркодобувних підприємств Передкарпаття [Автореф. дис. канд. геол. наук]. Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України. Львів.

Бурков, В. В., & Подпорина, Е. К. (1962). Стронций. Труды Института минералогии, геохимии и кристаллографии редких металлов, 12, 180.

Бучинська, І., Лазар, Г., Савчинський, Л., & Шевчук, О. (2013). Умови утворення вугілля пласта n8 Львівсько-Волинського басейну за геохімічними даними. Геологія і геохімія горючих копалин, 1–2, 32–41.

Войткевич, Г. В., Мирошников, А. Е., Поваренных, А. С., & Прохоров, В. Г. (1970). Краткий справочник по геохимии. Москва: Недра.

Иванцив, О. Е., & Уженков, Г. А. (1984). Геохимические особенности торфяно-болотного литогенеза Прикарпатья. В Осадочные породы и руды (с. 215–220). Киев: Наукова думка.

Кабата-Пендиас, А., & Пендиас, X. (1989). Микроэлементы в почвах и растениях. Москва: Мир.

Кирильчук, А. А., & Бонішко, О. С. (2011). Хімія ґрунтів. Основи теорії і практикум. Львів: ЛНУ імені Івана Франка.

Клос, В. Р., Бірке, М., Жовинський, Е. Я., Акінфієв, Г. О., Амаїиукелі, Ю. А., & Кламенс, Р. (2012). Регіональні геохімічні дослідження ґрунтів України в рамках міжнародного проекту з геохімічного картування сільськогосподарських та пасовищних земель Європи (GEMAS). Пошукова та екологічна геохімія, 1, 51–66.

Кушнир, С. В., Шутер, Я. Н., Панькив, Р. II., & Сребродольский, Б. И. (1982). Основные формы нахождения стронция в серных рудах Предкарпатья. В Геология и геохимия неметаллических ископаемых (с. 102–108). Киев: Наукова думка.

Кушнір, С. В., Вівчар, О. І., & Бойко, Т. І. (1995). Деякі геохімічні наслідки застосування «вапняково-сірчаного добрива». Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4(88–89), 27–35.

Лазар, Г. (2017). Особливості поширення стронцію у вугіллі пласта v6 Львівсько-Волинського басейну. Геологія і геохімія горючих копалин, 1–2(170–171), 86.

Пампура, В. Д., Сандимирова, Г. П., & Брандт, С. Б. (1991). Геохимия и изотопный состав стронция в гидротермальных системах. Наука, Сибирское отделение.

Скляров, Е. В., Бараш, И. Г., Буланов, В. А., Гладкочуб, Д. П., Донская, Т. В., Иванов, А. В., Летникова, Е. Ф., Миронов, А. Г., & Сизых, А. И. (2001). Интерпретация геохимических данных. Москва: Интерметинжиниринг.

Спринський, М. І. (1999). Літій, рубідій, цезій і стронцій у підземних водах Карпатської нафтогазоносної провінції [Автореф. дис. канд. геол. наук]. Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України. Львів.

Фор, Г., & Джонс, Л. (1974). Изотопный состав стронция в россыпях Красного моря. В Современное гидротермальное рудоотложение (с. 141–148). Москва: Мир.

Чертко, Н. К., & Чертко, Э. Н. (2008). Геохимия и экология химических элементов. Минск: Издательский центр БГУ.

Яковенко, М., Хоха, Ю., & Любчак, О. (2022). Геохімічні особливості накопичення і міграції важких металів у торфах Львівської області. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, cерія «Геологія. Географія. Екологія», 56, 105–121. https://doi.org/10.26565/2410-7360-2022-56-07

Яковенко, М., Хоха, Ю., & Любчак, О. (2021). Розподіл хімічних елементів у низинних торфах Львівської області. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4(185–186), 65–72. https://doi.org/10.15407/ggcm2021.03-04.065

Angino, E., Billings, G. K., & Andersen, N. (1966). Observed variations in the strontium concentration of seawater. Chemical Geology, 1, 145–153. https://doi.org/10.1016/0009-2541(66)90013-1

Bowen, H. J. M. (1979). Environment Chemistry of the Elements. London; New-York; Toronto; Sydney; San-Francisco: Academic Press.

Noll, W. (1931). Über die Bestimmung des Strontiums in der Mineral- und Gesteinsanalyse. Zeitschrift für anorganische und allgemeine Chemie, 199(1), 193–208. https://doi.org/10.1002/zaac.19311990121

Odum, H. T. (1951). Notes on the Strontium Content of Sea Water, Celestite Radiolaria, and Strontianite Snail Shells. Science, 114(2956), 211–213. https://doi.org/10.1126/science.114.2956.211

Orru, H., & Orru, M. (2006). Sources and distribution of trace elements in Estonian peat. Global and Planetary Change, 53(4), 249–258. https://doi.org/10.1016/j.gloplacha.2006.03.007

Turekian, K. K., & Kulp, J. L. (1956). The geochemistry of strontium. Geochimica et Cosmochimica Acta, 10(5–6), 245–296. https://doi.org/10.1016/0016-7037(56)90015-1


Опубліковано

РОЗПОДІЛ ХІМІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ У НИЗИННИХ ТОРФАХ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Головна > Архів > № 3–4 (185–186) 2021 > 65–72


Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3–4 (185–186) 2021, 65–72.

https://doi.org/10.15407/ggcm2021.03-04.065

Мирослава ЯКОВЕНКО1, Юрій ХОХА2, Олександр ЛЮБЧАК3

1, 2, 3 Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: 1myroslavakoshil@ukr.net; 2khoha_yury@ukr.net; 3lubchak1973@ukr.net

Анотація

Вивчено та проведено інтерпретацію вмісту хімічних елементів у низинних торфах Львівської області. Торф володіє вираженою здатністю до фізичної сорбції та хемосорбції, унаслідок чого він здатен накопичувати значну кількість металів, зокрема тих, що становлять небезпеку – важких, токсичних і радіоактивних. Останнім часом торф використовують не лише як енергетичну сировину, але й як сировину для хімічної та фармацевтичної промисловості. Отже, геохімічні дослідження торфу мають важливе наукове та прикладне значення для широкого спектра галузей та екологічного моніторингу. Спектр застосувань торфу залежить від концентрації мікроелементів. Для розглянутих родовищ виявлені основні геохімічні особливості. Встановлено значну нерівномірність розподілу концентрації мікроелементів як з глибиною, так і за площею поширення та високі показники вмісту Mo, Yb, Sr, Be, Co, Ag, Ba, Pb відносно кларків літосфери, ґрунтів, золи рослин та ін.

Ключові слова

торф, мікроелементний склад, концентрація, кларк концентрації, нагромадження

Використані літературні джерела

Білецький, В. С. (2004). Мала гірнича енциклопедія (Т. 1–3). Донецьк: Донбас.

Брадис, Є. М. (1973). Торфово-болотний фонд УРСР, його районування та використання. Київ: Наукова думка.

Войткевич, Г. В., Мирошников, А. Е., Поваренных, А. С., & Прохоров, В. Г. (1970). Краткий справочник по геохимии. Москва: Недра.

Галенко, В. Г., Семчук, С. А., & Екимова, Н. А. (1974). Отчёт по теме «Составление геолого-экономических обзоров по основным торфодобывающим областям УССР» (Львовская область). Львов: Фонди ДП «Західукргеологія».

Клос, В. Р., Бірке, М., Жовинський, Е. Я., Акінфієв, Г. О., Амаїиукелі, Ю. А., & Кламенс, Р. (2012). Регіональні геохімічні дослідження ґрунтів України в рамках міжнародного проекту з геохімічного картування сільськогосподарських та пасовищних земель Європи (GEMAS). Пошукова та екологічна геохімія, 1, 51–66.

Крештапова, В. Н. (1974). Методические рекомендации по оценке содержания микроэлементов в торфяных месторождениях европейской части РСФСР. Москва: Изд-во Мингео РСФСР.

Тюремнов, С. Н. (1976). Торфяные месторождения. Москва: Недра.

Яковенко, М. Б., Хоха, Ю. В., & Лукʼянчук, Д. В. (2015а). Мікрокомпонентний склад торфів Львівської області. У Новітні проблеми геології: матеріали науково-практичної конференції, присвяченої 100-річчю від дня народження В. П. Макридіна (Харків, 21–23 травня 2015 р.) (с. 175–176). Харків.

Яковенко, М. Б., Хоха, Ю. В., & Лукʼянчук, Д. В. (2015б). Накопичення мікроелементів у низинних торфах Львівської області. У Фундаментальне значення і прикладна роль геологічної освіти і науки:матеріали міжнародної наукової конференції, присвяченої 70-річчю геологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка (Львів, 7–9 жовтня 2015 р.) (с. 238–239). Львів.

Яковенко, М. Б., Хоха, Ю. В., & Любчак, О. В. (2020). Розподіл молібдену в низинних торфах Львівської області. У Ресурси природних вод Карпатського perioну (Проблеми охорони та раціонального використання):збiрник наукових статей XІХ мiжнародної науково-практичної конференцiї (Львів, 8–9 жовтня 2020 р.) (с. 210–214). Львів.

Яковенко, М. Б., Хоха, Ю. В., & Любчак, О. В. (2019). Розподіл Свинцю в низинних торфах Львівської області. У Ресурси природних вод Карпатського perioну (Проблеми охорони та раціонального використання): збiрник наукових статей XVІІІ мiжнародної науково-практичної конференцiї (Львiв, 26–27 травня 2019 р.) (с. 263–265). Львiв.

Bowen, H. J. M. (1979). Environment Chemistry of the Elements. London; New-York; Toronto; Sydney; San Francisco: Academic Press.


Опубліковано

ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ ТОРФІВ ДЛЯ ВИЛУЧЕННЯ ГУМАТІВ (ЛЬВІВСЬКА ОБЛАСТЬ)

Головна > Архів > № 1–2 (183–184) 2021 > 76–88


Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1–2 (183–184) 2021, 76–88.

https://doi.org/10.15407/ggcm2021.01-02.076

Мирослава ЯКОВЕНКО1, Юрій ХОХА2, Олександр ЛЮБЧАК3

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, e-mail: 1myroslavakoshil@ukr.net, 2khoha_yury@ukr.net, 3lubchak1973@ukr.net

Анотація

Коротко розглянуто проблеми торф’яної галузі України та встановлено причини її занепаду, серед яких низька якість торфу як джерела енергії. Ми припускаємо, що найближчим часом використання торфу для брикетування припиниться з огляду на економічні та політичні чинники. З іншого боку, торф може слугувати джерелом хімічних речовин та їхніх сумішей, які знайшли застосування в сільському господарстві та промисловості. Відомо, що додавання гуматів натрію до бурового розчину поліпшує його реологічні властивості та робить екологічно безпечним, особливо при проходженні водоносних горизонтів. Нами поставлена мета визначити геолого-технологічні та геохімічні характеристики торфу Львівської області, встановити його придатність до вилучення гумінових кислот та виокремити перспективні ділянки для видобутку торфу. Дослідження мікроелементного складу торфів Радехівського району Львівської області засвідчило, що ці торфи не забруднені важкими металами, про що свідчать значення індексів забруднення. Показано, що вміст хімічних елементів в торфах менший за кларковий порівняно з літосферою, ґрунтами і наземними рослинами. Виявлена тенденція до розсіяння халькофільних і більшості сидерофільних елементів, меншою мірою літофільних. Визначення виходу загальних та вільних гумінових кислот засвідчило можливість використання торфів Львівської області для вилучення гуматів. Досліджені зразки характеризувалися високим вмістом гумінових кислот у перерахунку на суху масу. Попередню оцінку придатності родовищ для видобутку торфу ми проводили за такими параметрами: запаси родовища, ступінь розкладання, вміст гумусу та зольність. Після побудови картосхем розподілу перелічених геохімічних характеристик, ми виокремили декілька найбільш перспективних родовищ Львівської області: у Кам’янка-Бузькому районі – Дідилівське та Яричівське; у Миколаївському – Вербізьке, Сайківське, Демнянське та Тростянецьке.

Ключові слова

торф, гумінові речовини, мікроелементи, геохімічний аналіз, зольність, ступінь розкладання.

Використані літературні джерела

Войткевич, Г. В., Мирошников, А. Е., Поваренных, А. С., & Прохоров, В. Г. (1970). Краткий справочник по геохимии. Москва: Недра.

Галенко, В. Г., Семчук, С. А., & Екимова, Н. А. (1974). Составление геолого-экономических обзоров по основным торфодобывающим областям УССР (Львовская область) (Т. 1). [Отчет]. Львов: Львовская геологическая экспедиция.

Клос, В. Р., Бірке, М., Жовинський, Е. Я., Акінфієв, Г. О., Амаїиукелі, Ю. А., & Кламенс, Р. (2012). Регіональні геохімічні дослідження ґрунтів України в рамках міжнародного проекту з геохімічного картування сільськогосподарських та пасовищних земель Європи (GEMAS). Пошукова та екологічна геохімія, 1, 51–66.

Лиштван, И. И., Базин, Е. Т., Гамаюнов, Н. И., & Терентьев, А. А. (1989). Физика и химия торфа. Москва: Недра.

Хоха, Ю. В., Яковенко, М. Б., & Лук’янчук, Д. В. (2013). Геолого-геохімічні та геотехнологічні особливості торф’яних родовищ Львівської області. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4(164–165), 56–61.

Яковенко, М. Б., Хоха, Ю. В., & Любчак, О. В. (2020). Розподіл молібдену в низинних торфах Львівської області. У Ресурси природних вод Карпатського регіону. Проблеми охорони та раціонального використання: матеріали XIX Міжнародної науково-практичної конференції (Львів, 8–9 жовтня 2020 р.) (с. 210–214). Львів: Національний університет «Львівська політехніка».

Bowen, H. J. M. (1979). Environment Chemistry of the Elements. London; New-York; Toronto; Sydney; San Francisco: Academic Press.


Опубліковано

АНАТОМІЧНА БУДОВА ТКАНИН СТОВБУРІВ РОСЛИН КАРБОНУ УКРАЇНИ І ЇХ РОЛЬ У ТОРФО-ВУГЛЕУТВОРЕННІ

Головна > Архів > № 3-4 (176-177) 2018 > 21-48


Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3-4 (176-177) 2018, 21-48.

Василь УЗІЮК

Львівський національний університет імені Івана Франка, е-mail: coalgeol@franco.Lviv.ua

Анотація

Описано результати визначення інтенсивності стиснення вуглевмісних порід і вуглетворної фітомаси макроскопічними геологічними порівняльними методами в різних умовах залягання решток органів вуглетворних рослин, а також вивчення прозорих шліфів різних вуглетворних тканин фітолейм і петрифікацій макропалеоботанічним порівняльним і мікропалеоботанічним анатомо-морфологічним методами. Виявлений вплив мінерального складу неорганічних порід, що складають ядра фрагментів рослин або заповнюють порожнини клітин рослинних тканин, та інтенсивності їхнього розкладення при торфо-вуглеутворенні на інтенсивність стиснення фітомаси.

Ключові слова

карбон, рослина, торф, вугілля, вітрен, фітомаса, анатомія, торфо-вуглеутворення, стиснення, розкладення.

Використані літературні джерела

Волков В. Н. Генетические основы морфологии угольных пластов. – М. : Недра, 1973. – 135 с.

Волкова И. Б. Литология и стратиграфия мощного угольного пласта Березовского месторождения (Канско-Ачинский бассейн) // Сов. геология. – 1965. – № 6. – С. 90–103.

Егоров А. И. Механизм накопления биомассы и формирования угольного пласта // Геология угольных месторождений. – М. : Наука, 1969. – Т. 1. – С. 66–75.

Жизнь растений : в 6 т. – М. : Просвещение, 1978. – Т. 4 : Мхи, плауны, хвощи, папоротники, голосеменные растения. – 447 с.

Забигайло В. Е. Геологические условия выбросоопасности угольных пластов Донбасса. – Киев : Наук. думка, 1974. – 272 с.

Зарицкий П. В. О возможности использования конкреций для определения сокращения мощности исходного вещества каменного угля // Докл. АН СССР. – 1965. – Т. 164. – № 3. – С. 666–669.

Иванов Г. А., Сарбеева Л. И. Кливаж (отдельности) в углях и вмещающих породах и пути его практического использования // ГОНТИ. – 1940. – Ч. 2. – 50 с.

Иносова К. И. Исходный материал углей // Атлас углей нижнего карбона Донецкого бассейна. – М. : Наука, 1964. – С. 26–31.

Криштофович А. Н. Палеоботаника. – Л. : Госнаучтехиздат, 1957. – 650 с.

Левенштейн М. Л., Спирина О. И. Комплект карт метаморфизма углей Донецкого бассейна (поверхности палеозоя, срезов –400 м, –1000 м, –1600 м и структурных планов угольных пластов c61 и k8), масштаб 1 : 500 000. – Киев : ЦТЭ, 1991. – 104 с.

Новик Е. О. Каменноугольная флора Европейской части СССР. – М. : АН СССР, 1952. – 468 с.

Попов Е. И. К оценке точности изображения залежи полезного ископаемого по данным разведки // Зап. ЛГИ. – 1959. – Т. 36. – Вып. 2. – С. 178–189.

Приходько Ю. И. Наблюдения над усадкой углей и песчано-глинистых пород на Интинском каменноугольном месторождении // Изв. АН СССР. Сер. геол. – 1963. – № 2. – С. 99–105.

Прокопченко А. С. К вопросу о сокращении мощности угольных пластов Донбасса в ряду углефикации // Докл. АН СССР. – 1967. – Т. 173. – № 2. – С. 425–427.

Узиюк В. И. Исходный материал углей и физико-химические особенности витренов Донбасса // Геология и разведка угольных месторождений. – Тула : Тульский политехн. ин-т, 1970. – С. 220–238.

Узиюк В. И. Фитеральный анализ угольных пластов среднего карбона Юго-Западного Донбасса и его прикладное значение // Геология и геохимия горючих ископаемых. – 1990. – Вып. 75. – С. 24–30.

Узиюк В. И., Игнатченко Н. А. Микроструктуры витринизированных тканей растений (средний карбон Донбасса). – Киев : Наук. думка, 1985. – 100 с.

Узіюк В. І. Роль різних рослин карбону України, їх органів і тканин в утворенні вуглеводнів // Геологія і геохімія горючих копалин. – 1998. – № 1 (102). – С. 64–76.

Эсау К. Анатомия растений / пер. с 2-го англ. изд. А. Е. Васильева, М. Ф. Даниловой, Н. В. Первухиной и Н. С. Снигиревской. – М., 1969. – 564 с.

Stutzer O. Geology of coal. – Chicago, Illinois, 1940. – 461 p.