Опубліковано

ПЕРЕІНТЕРПРЕТАЦІЯ ГЕОЛОГІЧНИХ ДАНИХ ЩОДО ТЕКТОНІКИ ОКРЕМИХ ПОКРИВІВ І СУБПОКРИВІВ ЗОВНІШНІХ КАРПАТ (у контексті перспектив нафтогазоносності)

Головна > Архів > № 1–2 (193–194) 2024 > 5–21


Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1–2 (193–194) 2024, 5–21

https://doi.org/10.15407/ggcm2024.193-194.005

Володимир ШЛАПІНСЬКИЙ, Мирослав ПАВЛЮК, Олеся САВЧАК, Мирослав ТЕРНАВСЬКИЙ

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: igggk@mail.lviv.ua

Анотація

Українська частина Зовнішніх Карпат, попри численність попередньо проведених досліджень, залишається об’єктом наукових дискусій сучасних геологів. Досліджувана ділянка розташована в Рахівському районі Закарпатської області у верхній течії правих приток р. Тиси: Малої Шопурки, Середньої Ріки та Косівської. У геологічній будові ділянки беруть участь (з південного заходу на північний схід) покриви і субпокриви Зовнішних Карпат: Буркутський, Дуклянсько-Чорногорський (Говерлянсько-Красношорський субпокрив) і Кросненський (Бітлянсько-Свидовецький субпокрив). Ця ділянка була предметом вивчення геологів різних організацій. Її геологічна будова відтворена на сучасних картах Українських Карпат, опублікованих порівняно недавно. Однією з них є геологічна карта масштабу 1 : 200 000, видана у Польському геологічному інституті у Варшаві у два етапи у 2004 і 2007 рр. Друга група карт масштабу 1 : 200 000 Карпатської серії, виконана працівниками НАК «Надра України» ДП «Західукргеологія» Львівської і Закарпатської ГРЕ і УкрДГРІ, видана під егідою Міністерства охорони навколишнього природного середовища України. Об’єкт нашого дослідження уміщено на аркуші «Надвірна» цієї карти, підготовленої до видання групою геологів під керівництвом Б. В. Мацьківа (2009 р.). На обох цих картах бракує належної інформації про геологічну будову цієї ділянки Карпат. Тому виникла необхідність у геологічній карті масштабу 1 : 50 000 власної розробки. Ця карта створена з використанням матеріалів геологічної зйомки масштабу 1 : 50 000, проведеної в 1981–1985 рр. під керівництвом В. О. Ващенка. Проаналізовано матеріали понад 1000 відслонень. Це дало змогу набагато точніше відтворити геологічну будову району. Покривна тектоніка ділянки, яка відображена і на картах попередників, тут уточнена і доповнена низкою магістральних розломів типу скидо-зсувів, олістостроми у верхньокрейдових відкладах Говерлянсько-Красношорського субпокриву і нижньокрейдових Буркутського покриву.

Ключові слова

покриви, субпокриви, розломи, фліш, тектонічні останці, олістострома, діабази

Використані літературні джерела

Ващенко, В. А. (1985). Отчет по групповой геологической съемке массштаба 1 : 50 000 територии Ивано-Франковской и Закарпатской областей УССР за 1981–1985 гг. (Т. 1). Киев: Фонди ДП «Західукргеологія».

Вялов, О. С., Гавура, С. П., Даныш, В. В., Лемишко, О. Д., Лещух, Р. И., Пономарева, Л. Д., Романив, А. М., Смирнов, С. Е., Смолинская, Н. И., & Царненко, П. Н. (1988). Стратотипы меловых и палеогеновых отложений Украинских Карпат. Киев: Наукова думка.

Вялов, О. С., Даниш, В. В., & Царненко, П. Н. (1969). Деякі нові уявлення про тектоніку Східних Карпат. Геологічний журнал, 29(5), 23–35.

Вялов, О. С., & Царненко, П. Н. (1970). Крейдові відклади Свидовецької та Красношорської підзон в Українських Карпатах. Доповіді АН УРСР. Серія Б, 11, 969–972.

Габинет, М. П., Кульчицкий, Я. О., & Матковский, О. И. (1976). Геология и полезные ископаемые Украинских Карпат (Ч. 1). Львов.

Глушко, В. В., & Круглов, С. С. (Ред.). (1971). Геологическое строение и горючие ископаемые Советских Карпат: Труды УкрНИГРИ, 25.

Дабагян, Н. В., Лозыняк, П. Ю., Царненко, П. Н., & Шлапинский, В. Е. (1987). Стратиграфия, фораминиферы и радиолярии меловых отложений Черногорской зоны Советских Карпат. Доклады АН УССР, серия Б, 6, 77.

Жиловский, Н. И. (1963). Геологическое строение и оценка перспектив нефтегазоносности юго-западного склона Украинских Карпат [Дис. канд. геол.-мин. наук]. Львов.

Круглов, С. С. (1961). Крейдові вулканічні утворення п. Тростянця в Східних Карпатах. Доповіді АН УРСР, 10, 1350–1352.

Кузовенко, В., & Шлапінський, В. (2007). До природи й умов розміщення «скель» неокомських діябазів у Буркутському покрові Українських Карпат. Праці Наукового товариства імені Т. Шевченка. Геологічний збірник, 19, 40–49.

Мацьків, Б. В., Пукач, Б. Д., Воробканич, В. М., Пастуханов, С. В., & Гнилко, О. М. (2009). Державна геологічна карта України. Масштаб 1 : 200 000. Карпатська серія. Аркуші: М-34-XXXVI (Хуст), L-34-VI (Бая-Маре), M-35-XXXI (Надвірна), L-35-I (Вішеу-Де-Сус). Київ.

Царненко, П. Н. (1969). До стратиграфії крейдяних відкладів Чорногорської зони в районі с. Ясіня. Доповіді АН УРСР. Серія Б. Геологія, географія, хімія.

Царненко, П. Н. (1976). Геологическое строение Полонинско-Черногорских и Горганских Карпат [Автореф. дис. канд. геол.-мин. наук]. Львов.

Царненко, П. Н. (1989). О находках новых тектонических останцов в Украинских Карпатах. В XIV конгресс КБГА (с. 458–461). София.

Шлапінський, В. Є. (2009). Мікрофауна в олістостромових утвореннях верхньої крейди Говерлянського субпокрову в районі Ясіні. У П. Ф. Гожик (Ред.), Викопна фауна і флора України: палеоекологічний та стратиграфічний аспекти: збірник наукових праць Інституту геологічних наук НАН України (с. 179–183). Київ.

Шлапінський, В. Є., Кузовенко, В. В., & Гаращук, А. В. (1998). Вивчення геолого-геофізичних матеріалів по південно-східній частині внутрішніх флішових покровів Українських Карпат з метою виявлення перспективних на нафту та газ об’єктів (1995–1998 рр.) (Кн. 1) [Звіт]. Львів: Фонди ДП «Західукргеологія».

Danysh, V., Hnylko, O., Pavlyuk, M., Tsarnenko, P., Jankowski, L., Kopciowski, R., Ryłko, W., Anastasiu, N., Dragan, E., Popa, M., & Roban, R. (2007). Geological Map of the Outer Carpathians: Borderland of Ukraine and Romania. 1 : 200 000 (L. Jankowski, R. Kopciowski & W. Ryłko, Eds.). Warsaw: Polish Geological Institute.

Shlapinskyi, V. E. (2014). Tectonic klippes in the upper reaches of streams Svidovets and Stanislaw (Gorna Tysa basin) – geoturistic objects. In I. Bubniak & A. T. Solecki (Eds.), Geо-Carpathians – Potentia of the Cognitive Tourism (Vol. 30, pp. 77–81). Krosno.

Shlapinskyi, V. E. (2018). Pokuttia deep fault and its influence on tectonics and the oil- and gas-bearing of the south-eastern segment of the Carpathians. Geodynamics, 2(25), 53–69.


Опубліковано

ЕВОЛЮЦІЯ УМОВ СЕДИМЕНТОГЕНЕЗУ В КАРПАТСЬКОМУ ФЛІШОВОМУ БАСЕЙНІ В КРЕЙДІ–ПАЛЕОГЕНІ

Головна > Архів > № 3–4 (191–192) 2023 > 86–104


Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3–4 (191–192) 2023, 86–104

https://doi.org/10.15407/ggcm2023.191-192.086

Ігор ПОПП, Галина ГАВРИШКІВ, Юлія ГАЄВСЬКА, Петро МОРОЗ, Михайло ШАПОВАЛОВ

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: itpopp@ukr.net

Анотація

Метою роботи є показати еволюцію геолого-палеоокеанографічних і геохімічних умов осадонагромадження в Карпатському сегменті океану Тетис, виокремити основні етапи седиментогенезу, до яких приурочене формування нафтогазоматеринських і нафтогазоносних відкладів.

Наведено літолого-генетичну класифікацію крейдяно-палеогенового флішу Українських Карпат. За геохімічними умовами осадонагромадження виокремлено літолого-геохімічні, а за характером теригенної седиментації – літолого-фаціальні типи відкладів.

Встановлено чотири етапи седиментогенезу в історії геолого-палеоокеанографічного розвитку Карпатського флішового басейну: ранньокрейдовий (етап І), пізньокрейдовий (етап ІІ), палеоцен-еоценовий (етап ІІІ), олігоцен-ранньоміоценовий (етап ІV), кожному з яких притаманні певні геохімічні умови седименто-, діагенезу.

Показано, що крейдяно-палеогенові флішові відклади Українських Карпат формувалися під впливом дуже мінливих геолого-палеоокеанографічних і геохімічних факторів, спільна дія яких зумовила нафтогазоносність цього осадового комплексу. Сформувалися потужні товщі псамітолітів, що нагромаджувалися в періоди лавинної теригенної седиментації і є резервуарами вуглеводнів, а також бітумінозні нафтоматеринські кременисто-глинисті відклади, утворення яких пов’язане зі сповільненням процесів теригенного осадонагромадження і фазами океанічних безкисневих подій ОАЕ-1 (баррем–альб) і ОАЕ-4 (олігоцен).

Ключові слова

Карпатський флішовий басейн, седиментогенез, фліш, геолого-палеоокеанографічні і геохімічні умови, нафтогазоносність

Використані літературні джерела

Афанасьева, И. М. (1983). Литогенез и геохимия флишевой формации северного склона Советских Карпат. Киев: Наукова думка.

Вялов, О. С. (1971). О палеогеографических и формационных особенностях Карпат и примыкающих прогибов. Acta geolog., Acad. scient. Hungaricae, 15(1–4), 291–308.

Вялов, О. С., Гавура, С. П., Даныш, В. В., Лемишко, О. Д., Лещух, Р. И., Пономарева, Л. Д., Романив, А. М., Смирнов, С. Е., Смолинская, Н. И., & Царненко, П. Н. (1988). Стратотипы меловых и палеогеновых отложений Украинских Карпат. Киев: Наукова думка.

Вялов, О. С., Гавура, С. П., Даныш, В. В., Лещух, Р. И., Пономарева, Л. Д., Романив, А. М., Царненко, П. Н., & Циж, И. Т. (1981). История геологического развития Украинских Карпат. Киев: Наукова думка.

Габинет, М. П. (1985). Постседиментационные преобразования флиша Украинских Карпат. Киев: Наукова думка.

Габинет, М. П., & Габинет, Л. М. (1991). К геохимии органического вещества битуминозных аргиллитов флишевой формации Карпат. Геология и геохимия горючих ископаемых, 76, 23–31.

Габинет, М. П., Кульчицкий, Я. О., & Матковский, О. И. (1976). Геология и полезные ископаемые Украинских Карпат (Ч. 1). Львов: Издательство Львовского университета.

Гавришків, Г. Я. (2019). Мінералого-петрографічні особливості палеоценових відкладів Берегової і Орівської скиб Українських Карпат в аспекті їх нафтогазоносності [Автореф. дис. канд. геол. наук, Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України]. Львів.

Гаєвська, Ю. П. (2019). Літолого-фаціальні особливості еоценових відкладів Бориславсько-Покутської зони Передкарпатського прогину та передових скиб Скибової зони Українських Карпат у зв’язку з їх нафтогазоносністю [Автореф. дис. канд. геол. наук, Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України]. Львів.

Гнилко, О. М. (2010). Про седиментаційні процеси формування флішевих відкладів Українських Карпат. Збірник наукових праць Інституту геологічних наук НАН України, 3, 32‒37. https://doi.org/10.30836/igs.2522-9753.2010.146667

Гнилко, О., Гнилко, С., & Наварівська, К. (2021). Стратиграфія та умови накопичення чорносланцевих товщ Українських Карпат. Палеонтологічний збірник, 53, 35‒54. https://doi.org/10.30970/pal.53.03

Гуржий, Д. В. (1983). К вопросу о выделении вертикального ряда геоформаций в Советских Карпатах. Геологический журнал, 43(6), 128–129.

Колодій, В. В., Бойко, Г. Ю., Бойчевська, Л. Т., Братусь, М. Д., Величко, Н. З., Гарасимчук, В. Ю., Гнилко, О. М., Даниш, В. В., Дудок, І. В., Зубко, О. С., Калюжний, В. А., Ковалишин, З. І., Колтун, Ю. В., Копач, І. П., Крупський, Ю. З., Осадчий, В. Г., Куровець, І. М., Лизун, С. О., Наумко, І. М., . . . Щерба, О. С. (2004). Карпатська нафтогазоносна провінція. Львів; Київ: Український видавничий центр.

Ляшкевич, З. М., Медведев, А. П., Крупский, Ю. З. и др. (1995). Тектоно-магматическая эволюция Карпат. Киев: Наукова думка.

Панов, Г. М. (1982). Вертикальний ряд геоформацій в Радянських Карпатах. Доповіді АН УРСР. Сер. Б, 7, 21–23.

Панов, Г. М. (1984). О геологических формациях Карпат и прилегающих прогибов. Геологический журнал, 44(5), 131–133.

Попп, І. Т. (1995). Нафтоматеринські властивості бітумінозних кременистих відкладів Українських Карпат. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4(92–93), 35–41.

Попп, І. (2012a). Геохемічні умови седиментогенезу і діягенезу крейдово-палеогенових відкладів Українських Карпат. Праці Наукового товариства ім. Шевченка. Геологічний збірник, 30, 162–182.

Попп, І. (2012b). Мінералого-геохімічні фації відкладів крейдово-палеогенового флішу Українських Карпат. Мінералогічний збірник, 2(62), 206–215.

Попп, І., Мороз, П., & Шаповалов, М. (2019). Літолого-геохімічні типи крейдово-палеогенових відкладів Українських Карпат та умови їх формування. Геологія і геохімія горючих копалин, 4(181), 116‒133. https://doi.org/10.15407/ggcm2019.04.116

Попп, І. Т., & Сеньковський, Ю. М. (2003). Біогенні вуглецьвмісні силіцити баррем-альбу і олігоцену Українських Карпат – свідчення океанічних безкисневих подій. Частина 1. Петрографія і стадійні перетворення. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4, 65–82.

Попп, І. Т., Сеньковський, Ю. М., & Гаєвська, Ю. П. (2004a). Біогенні вуглецьвмісні силіцити баррем-альбу і олігоцену Українських Карпат – свідчення океанічних безкисневих подій. Частина 2. Палеоокеанографічні умови кремненагромадження. Геологія і геохімія горючих копалин, 2, 95–107.

Попп, І. Т., Сеньковський, Ю. М., Гаєвська, Ю. П., & Семенюк, М. В. (2004b). Геолого-палеоокеанографічні і геохімічні аспекти літогенезу еоцен-олігоценових відкладів Українських Карпат (у контексті проблеми “oceanic anoxic events”). Геологія і геохімія горючих копалин, 1, 41–56.

Сеньковський Ю., Григорчук К., Гнідець В., & Колтун Ю. (2004). Геологічна палеоокеанографія океану Тетіс (Карпато-Чорноморський сегмент). Київ: Наукова думка.

Сеньковский, Ю. М., Колтун, Ю. В., Григорчук, К. Г., Гнідець, В. П., Попп, І. Т., & Радковець, Н. Я. (2012). Безкисневі події океану Тетіс. Карпато-Чорноморський сегмент. Київ: Наукова думка.

Сеньковський, Ю. М., Григорчук, К. Г., Колтун, Ю. В., Гнідець, В. П., Радковець, Н. Я., Попп, І. Т., Мороз, М. В., Мороз, П. В., Ревер, А. О., Гаєвська Ю. П., Гавришків Г. Я., Кохан, О. М., & Кошіль Л. Б. (2019). Літогенез осадових комплексів океану Тетіс. Карпато-Чорноморський сегмент. Київ: Наукова думка.

Ступка, О., Ляшкевич, З., Пономарьова, Л. та ін. (2006). Еволюція Українських Карпат і суміжних областей з позиції регіональної геодинаміки. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4, 58–75.

Behl, R. J. (2011). Chert spheroids of the Monterey Formation, California (USA): early-diagenetic structures of bedded siliceous deposits. Sedimentology, 58, 325–351. https://doi.org/10.1111/j.1365-3091.2010.01165.x

Jenkyns, H. C. (1980). Cretaceous anoxic events: from continents to oceans. Journal of the Geological Society, 137(2), 171–188. https://doi.org/10.1144/gsjgs.137.2.0171

Jenkyns, H. C. (2010). Geochemistry of oceanic anoxic events. Geochem. Geophys. Geosyst., 11, Q03004. https://doi.org/10.1029/2009GC002788

Koltun, Yu. V. (1993). Source rock potential of the black formation of the Ukrainian Carpathians. Acta Geologica Hungarica, 2(36), 251–261.

Kosakowski, P., Koltun, Y., Machowski, G., Poprawa, P., & Papiernik, B. (2018). The geochemical characteristics of the Oligocene – Lower Miocene Menilite Formation in the Polish and Ukranian Outer Carpathians: a review. Journal of Petroleum Geology, 41(3), 319–335. https://doi.org/10.1111/jpg.12705

Olszewska, B., & Szydło, A. (2017). Environmental stress in the northern Tethys during the Paleogene: a review of foraminiferal and geochemical records from the Polish Outer Carpathians. Geological Quarterly, 3(61), 682‒695. https://doi.org/10.7306/gq.1369

Ozsvárt, P., Kocsis, L., Nyerges, A., Győri, O., & Pálfy, J. (2016). The Eocene-Oligocene climate transition in the Central Paratethys. Palaeogeography, Palaeoclimatology, Palaeoecology, 459, 471–487. https://doi.org/10.1016/j.palaeo.2016.07.034

Pearson, P. N., McMillan, I. K., Wade, B. S., Jones, T. D., Coxall, H. K., & Bown, P. R. (2008). Extinction and environmental change across the Eocene-Oligocene boundary in Tanzania. Geology, 2(36), 179–182. https://doi.org/10.1130/G24308A.1

Popp, I. T., Haiyevska, Yu. P., & Bubniak, I. M. (2022). Carbonate and siliceous rock horizons at the boundary of Eocene and Oligocene deposits in the Ukrainian Carpathians as geotourism sites. Journal of Geology, Geography and Geoecology, 31(2), 363–379. https://doi.org/10.15421/112234

Rauball, J. F., Sachsenhofer, R. F., Bechtel, A., Coric, S., & Gratzer, R. (2019). The Oligocene‒Miocene Menilite Formation in the Ukrainian Carpathians: a world-class source rock. Journal of Petroleum Geology, 4(42), 393‒415. https://doi.org/10.1111/jpg.12743

Schulz, H.-M., Bechtel, A., & Sachsenhofer, R. F. (2005). The birth of the Paratethys during the Early Oligocene: From Tethys to an ancient Black Sea analogue? Global and Planetary Change, 3–4, 163–176. https://doi.org/10.1016/j.gloplacha.2005.07.001

Shlanger, S. O., & Jenkyns, H. C. (1976). Cretaceons oceanic anoxic events couses and conseguences. Geolofie en Mijnbow, 55, 179–184.


Опубліковано

ФАЦІАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ПАЛЕОЦЕН-ЕОЦЕНОВИХ ВІДКЛАДІВ ПЕРЕДОВИХ СКИБ СКИБОВОЇ ЗОНИ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ

Головна > Архів > № 3–4 (185–186) 2021 > 44–55


Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3–4 (185–186) 2021, 44–55.

https://doi.org/10.15407/ggcm2021.03-04.044

Галина ГАВРИШКІВ1, Юлія ГАЄВСЬКА2

1, 2 Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: 1galinah2404@gmail.com; 2yuhaievska@ukr.net

Анотація

Вивчено та проведено реконструкцію процесів осадонагромадження й особливостей формування флішових осадів у палеоцен-еоценовий час у північно-східному сегменті Карпатського басейну.

На підставі аналізу речовинного складу палеоцен-еоценових відкладів дослідженої території за такими критеріями, як розмір уламкової частини, осадові текстури і співвідношення різних порід між собою, було виокремлено 7 фацій, які відкладалися в міру просування гравітаційних потоків униз по континентальному схилу.

Реконструкції осадонагромадження флішових відкладів палеоцен-еоценового віку показали, що теригенний матеріал у досліджений басейн седиментації надходив із двох джерел, одне з яких було на північному заході від дослідженої території і характеризувалося переважанням грубозернистих піщаних осадів, натомість в уламковому матеріалі, що надходив із джерела зносу з центральної частини басейну, переважали глинисті мули та дрібнозернистий псаміт.

Ключові слова

палеоцен, еоцен, фація, пісковик, фліш, континентальний схил, седиментація

Використані літературні джерела

Афанасьева, И. М. (1983). Литогенез и геохимия флишевой формации северного склона Советских Карпат. Киев: Наукова думка.

Вуль, М. Я. (1995). Формування та закономірності розміщення родовищ нафти і газу у піднасувних зонах Карпат. Львів: Фонди УкрДГРІ.

Вялов, О. С., Гавура, С. П., Даныш, В. В., Лещух, Р. Й., Пономарева, Л. Д., Романив, А. М., Смирнов, С. С., Царненко, П. Н., Лемишко, О. Д., & Циж, И. Т. (1988). Стратотипы меловых и палеогеновых отложений Украинских Карпат. Киев: Наукова думка.

Гавришків, Г. Я. (2019). Мінералого-петрографічні особливості палеоценових відкладів Берегової і Орівської скиб Українських Карпат в аспекті їх нафтогазоносності [Автореф. дис. канд. геол. наук]. Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України. Львів.

Гаєвська, Ю. П., & Попп, І. Т. (2008). Літолого-фаціальна мінливість середньоеоценових відкладів Українських Карпат. У П. Ф. Гожик (Ред.), Сучасні проблеми літології та мінерагенії осадових басейнів України та суміжних територій (с. 70–74). Київ: ЛОГОС.

Зоненшайн, Л. П. (1983). Глубоководные отложения на континентах. В Справочник по литологии (с. 426–429). Москва: Недра.

Зоненшайн, Л. П., Деркур, Ж., & Казьмин, В. Г. (1987). Эволюция Тетиса. В История океана Тетис (с. 4–115). Москва.

Иваник, М. М., & Маслун, Н. В. (1977). Кремнистые микроорганизмы и их использование для расчленения палеогеновых отложений Предкарпатья. Киев: Наукова думка.

Казьмин, В. Г. (1989). Коллизии и рифтогенез в истории океана Тетис. Геотектоника, 5, 14–23.

Лисицын, А. П. (1988). Лавинная седиментация и перерывы в осадконакоплении в морях и океанах. Москва: Наука.

Пилипчук, А. С., & Вуль, М. А. (1981). Палеоцен-эоценовый флиш Северного склона Украинских Карпат – отложения древних морских глубоководных конусов выноса. В Геология нефтегазоносных пластовых резервуаров (с. 33–42). Москва.

Пилипчук, А. С., & Рейфман, Л. М. (1984). Отложения пастообразных потоков в Карпатском флише (попельская свита). Осадочные породы и руды. Киев: Наукова думка.

Сеньковський, Ю. М., Григорчук, К. Г., Колтун, Ю. В., Гнідець, В. П., Радковець, Н. Я., Попп, І. Т., Мороз, М. В., Мороз, П. В., Ревер, А. О., Гаєвська, Ю. П., Гавришків, Г. Я., Кохан, O. M., & Кошіль, Л. Б. (2018). Літогенез осадових комплексів океану Тетис. Карпато-Чорноморський сегмент. Київ: Наукова думка.

Хаин, В. Е. (2000). Крупномасштабная цикличность в тектонической истории Земли и ее возможные причины. Геотектоника, 6, 3–14.

Шванов, В. Н. (1982). Опыт классификации осадочных формаций по вещественным (литомологическим) признакам. Вестник Ленинградского государственного университета, 24, 43–52.

Шлапінський, В. Є. (2015). Геологічна будова Скибового, Кросненського і Дуклянсько-Чорногорського покривів Українських Карпат та перспективи їх нафтогазоносності [Автореф. дис. канд. геол. наук]. Львів.

Шлапінський, В., Кузовенко, В., Крупський, Ю., & Харченко, М. (2006). Перспективи пошуків покладів вуглеводнів у Скибовій зоні Карпат. У Проблеми геології та нафтогазоносності Карпат: тези доповідей (с. 239–241). Львів.

Varban, B., Derer, C., Anastasiu, N., Roban, R., & Popa, M. (2001). Architecture of turbidite systems as revealed by the East Carpathians Paleogene sequences (“Tarceu formation” – siriu, Romania). St. cerc. geologie, 46, 19–37.