Опубліковано

КОРЕЛЯЦІЯ СХІДНОГО СЕГМЕНТУ ТЕТИЧНОГО РИФОВОГО БАР’ЄРУ ВЕРХНЬОЇ ЮРИ ТА ПРИЛЕГЛИХ ФАЦІЙ (Карпато-Кримсько-Кавказька область)

Головна > Архів > № 1–2 (193–194) 2024 > 95–112


Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1–2 (193–194) 2024, 95–112

https://doi.org/10.15407/ggcm2024.193-194.095

Наталія ЖАБІНА

Інститут геологічних наук НАН України, Київ, Україна, e-mail: zhabinanatalia@gmail.com

Анотація

Східний сегмент верхньоюрського рифового бар’єру простягається через Карпати і Прикарпаття, Придобрудзький прогин, Гірський Крим і Великий Кавказ. На основі власних досліджень та аналізу опублікованих даних простежено поширення фаціальних поясів карбонатного шельфу верхньої юри – нижньої крейди (оксфорд–валанжин), проведено комплексну кореляцію рифогенних і пов’язаних з ними відкладів на підставі порівняння літофаціального і мікропалеонтологічного складу. Для цього використано Стандартну біозональну шкалу за тинтинідами і корелятивні асоціації форамініфер. У Гірських структурах рифогенний комплекс представлений фрагментарно, а на території Польської низовини і в Переддобрудзькому прогині він значно розмитий. Проте в Стрийському юрському прогині заходу України представлений повним комплексом рифового бар’єру і простежуються закономірні фаціальні заміщення. Усі фаціальні пояси в зазначених регіонах характеризуються подібним літологічним складом, асоціаціями форамініфер і тинтинід, що дало можливість провести їхню кореляцію на рівні стратиграфічних підрозділів.

Ключові слова

верхня юра, нижня крейда, рифовий бар’єр, Карпати і Передкарпаття, Переддобрудзький прогин, Гірський Крим, Великий Кавказ, фаціальні пояси, форамініфери, тинтиніди, стратиграфічна кореляція

Використані літературні джерела

Акимец, В. С., & Каримова, А. А. (2005). Стратиграфическая схема юрских отложений Беларуси. Литосфера, 1(22), 114–123.

Анікеєва, О. В., & Жабіна, Н. М. (2009). Умови седиментації верхньоюрських відкладів Гірського Криму (Ялтинський амфітеатр). У П. Ф. Гожик (Ред.), Викопна фауна і флора України: палеоекологічний та стратиграфічний аспекти: збірник наукових праць Інституту геологічних наук НАН України (Т. 2, с. 99–103). Київ. https://doi.org/10.30836/igs.2522-9753.2009.147929

Аркадьев, В. В., & Рогов, М. А. (2006). Новые данные по биостратиграфии и аммонитам верхнего кимериджа и титона восточного Крыма. Стратиграфия и геологическая корреляция, 14(2), 90–104.

Борисенко, Л. С., Кропачева, С. К., Пивоваров, С. В., & Василевская, А. Е. (1974). Первая находка верхнеюрских галогенных отложений в Горном Крыму. Доклады АН СССР, 219(4), 933–935.

Гаврилишин, В. І. (1993). Стратиграфія юрських відкладів Волині. Геологія і геохімія горючих копалин, 1(82), 8–12.

Гаврилишин, В. И., Лещух, Р. И., & Полухтович, Б. М. (1985). Макрофауна и стратиграфия юры и мела восточной части Преддобруджского прогиба. В Ископаемые организмы и стратиграфия осадочного чехла Украины (с. 96–100). Киев: Наукова думка.

Гожик, П. Ф. (Відп. ред.). (2013). Стратиграфія верхнього протерозою та фанерозою України: Т. 1. Стратиграфія верхнього протерозою, палеозою та мезозою України. Київ: Логос.

Дулуб, В. Г., Бурова, М. И., Буров, В. С., & Вишняков, И. Б. (1986). Объяснительная записка к региональной стратиграфической схеме юрских отложений Предкарпатского прогиба и Волыно-Подольской окраины Восточно-Европейской платформы. Ленинград: ВСЕГЕИ.

Дулуб, В. Г., Жабіна, Н. М., Огороднік, М. Є., & Смірнов, С. Є. (2003). Пояснювальна записка до стратиграфічної схеми юрських відкладів Передкарпаття (Стрийський юрський басейн). Львів: ЛВ УкрДГРІ.

Жабіна, Н. М. (1996). Форамініфери рифогенних утворень титону-беріасу південно-східного Криму [Дис. канд. геол. наук]. Інститут геологічних наук НАН України. Київ.

Жабіна, Н. М. (1998). До кореляції верхньоюрських відкладів західного і південного регіонів України. Палеонтологічний збірник, 32, 77–83.

Жабіна, Н. М. (2008). Біостратиграфія та кореляція відкладів верхньої юри–нижньої крейди Тетичної палеопровінції за тинтинідами. Геологічний журнал, 1, 54–62.

Жабіна, Н. М. (2011). Біостратиграфія відкладів верхньої юри-нижньої крейди (оксфорд-валанжин) Українського Передкарпаття за форамініферами і тинтинідами [Дис. д-ра геол. наук]. Інститут геологічних наук НАН України. Київ.

Жабіна, Н. М. (2021). Комплексна схема біостратиграфії юрських відкладів Пенінської зони Українських Карпат. Геологічний журнал, 3(376), 48–73. https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2021.3.228194

Жабіна, Н. М., & Анікеєва, О. В. (2007). Оновлена стратиграфічна схема верхньої юри–неокому Українського Передкарпаття. Збірник наукових праць УкрДГРІ, 3, 46–56.

Жабіна, Н., Анікеєва, О., & Самарська, О. (2015). Нові дані про умови седиментації карбонатного комплексу верхньої юри на території Переддобрудзького прогину. Вісник КНУ. Геологія, 4(71), 11–17. https://doi.org/10.17721/1728-2713.71.02

Жабіна, Н. М., & Мінтузова, Л. Г. (2000). Модель геологічної будови південно-східного Криму. Геологія і геохімія горючих копалин, 1, 25–35.

Зесашвили, В. И., Пайчадзе, Т. А., Тодриа, В. А., Топчишвили, М. В., & Ракус, М. (1978). Стратиграфия и фации юры Кавказа и Западных Карпат. Geologické Práce, Správy 69, 81–140.

Іванік, М. М., Жабіна, Н. М., & Анікеєва, О. В. (2013). Особливості будови титон-беріаських відкладів Південно-східного Криму (район м. св. Іллі). Геологічний журнал, 4, 33–45. https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2013.4.139091

Клименко, З. М., Каримова, А. А., & Яковлева, А. С. (2005). Стратиграфическая схема меловых отложений Беларуси. Литосфера, 1(22), 108–113.

Макарьева, С. Ф. (1979). Дробная стратиграфическая схема верхнего оксфорда–валанжина Северного Кавказа по тинтиннидам. Вопросы микропалеонтологии, 22, 50–63.

Макарьева, С. Ф., & Мациева, Т. В. (1985). Стратиграфия верхнеюрских отложений Северного Кавказа по фораминиферам. В Стратиграфия и корреляция верхней юры СССР по фораминиферам (с. 32–42). Москва: Геологический институт АН СССР.

Мехтиева, З. Н. (2022). Фациальный анализ и палеогеографическая схема юго-восточного Кавказа в верхнеюрскую эпоху (Азербайджан). Endless Light in Science. Наука о Земле, 288–295.

Митянина, И. В. (1957). О фораминиферах юрских отложений юго-запада Белоруссии. Палеонтология и стратиграфия БССР, 2, 210–247.

Приходько, М. Г., Андреєва-Григорович, А. С., Жабіна, Н. М., & Анікеєва, О. В. (2019). Регіональна стратиграфічна схема мезокайнозойських відкладів фундаменту Закарпатського прогину. Геологічний журнал, 1(366), 88–108. https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2019.1.159243

Сахаров, А. С. (1984). Пограничные отложения юры и мела северо-восточного Кавказа. В Пограничные ярусы юрской и меловой систем (с. 36–42). Москва: Наука.

Слюсар, Б. С. (1971). Юрские отложения северо-западного Причерноморья. Кишинев: Штиинца.

Тодриа, В. А. (1977). Позднеюрские фораминиферы Рачи и Юго-Осетии. Труды ГИН АН ГССР, 58.

Тодриа, В. А. (1985). Микробиостратиграфия верхней юры Грузии и корреляция с одновозрастными образованиями бореальных районов СССР. В Стратиграфия и корреляция верхней юры СССР по фораминиферам (с. 43–50). Москва: Геологический институт АН СССР.

Тодриа, В. А. (1999). Позднеюрско-раннемеловые Tintinnida и их распространение в Грузии. В Проблемы палеобиологии (Т. 1, с. 88–108). Тбилиси: МЕЦНИЕРЕБА.

Тодриа, В. А. (2008). Стратиграфия верхнебайосско-нижнеготеривских флишоидных отложений Северо-Западной Абхазии по микрофауне. Новости палеонтологии и стратиграфии. Приложение к журналу «Геология и геофизика» (Т. 49), 1011, 292–294.

Уилсон, Дж. Л. (1980). Карбонатные фации в геологической истории. Москва: Недра.

Цирекидзе, Л. Р. (1999). Биостратиграфия нижнемеловых отложений Грузии по микрофауне. Труды АН Грузии, Геологический институт, новая серия, 109.

Grabowski, J., & Pszchółkowski, A. (2006). Magneto- and biostratigraphy of the Tithonian–Berriasian pelagic sediments in the Tatra Mountains (central Western Carpathians, Poland): sedimentary and rock magnetic changes at the Jurassic/Cretaceous boundary. Cretaceous Research, 27(3), 398–417. https://doi.org/10.1016/j.cretres.2005.07.007

Gutowski, J. (1998). Oxfordian and Kimmeridgian of the norteastern margin of the Holy Cross Mountains, Central Poland. Geological Quarterly, 42(1), 59–72.

Krajewsky, M., & Olszewska, B. (2006). New data about microfacies and stratigraphy of the Late Jurassic Aj-Petri carbonate buildup (SW Crimea Mountains, S Ukraine). N. Jb. Geol. Paläont. Mh., 5, 298–312.

Niemczycka, T., Brochwicz-Lewinski, W., & Moryc, W. (1997). Formacje skalne, ih stratygrafia i paleogeografia. Jura Gorna. In Epikontynentalny perm i mezozoik w Polsce (S. Marek & M. Pajchlowa, Red.): Prace Panstwowego Instytutu Geologicznego, 153, 300–335.

Olszewska, B. (2005). Microfossils of the Cieszyn Beds (Silesian Unit, Polish Outer Carpathians) – a thin sections study. Polish Geological Institute special papers, 19.

Olszewska, B., Matyszkiewicz, J., Krol, K., & Krajewski, M. (2012). Correlation of the Upper Jurassic–Cretaceous epicontinental sediments in Southern Poland and Southwestern Ukraine based on thin sections. Biuletyn Panstwowego Instytutu Geologicznego, 453, 29–80.

Olszewska, B., & Wieczorek, J. (2000). The Jurassic of the Andrychow Klippes (Western Outher Carpathians) – new paleontological studies and palaeogeographical remarks. Slowak Geol. Mag., 6, 2–3.


Опубліковано

ЛІТОГЕНЕЗ ВЕРХНЬОЮРСЬКИХ ВІДКЛАДІВ ЗОВНІШНЬОЇ ЗОНИ ПЕРЕДКАРПАТСЬКОГО ПРОГИНУ

Головна > Архів > № 3–4 (191–192) 2023 > 105–121


Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3–4 (191–192) 2023, 105–121

https://doi.org/10.15407/ggcm2023.191-192.105

Марта МОРОЗ

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: martamgv69@gmail.com

Анотація

Розглянуто геолого- та біолого-палеоокеанографічні умови седиментогенезу в межах Карпатського сегмента Мезотетису (Зовнішня зона Передкарпатського прогину) упродовж титонського часу. Встановлено породотворні організми із карбонатною функцією (флора і фауна), що складають основні літологічні типи карбонатних порід.

Розроблено структурну класифікацію пізньоюрських карбонатних осадів дослідженого регіону. За структурою серед пізньоюрських карбонатних осадів Зовнішньої зони Передкарпатського прогину виокремлено: пелітові, алевритові, псамітові та рудитові осадові утворення.

Наведено геолого-палеоокеанографічну модель поширення осадів титонського віку в межах Карпатського сегмента океану Тетис.

На основі мікроскопічного вивчення верхньоюрських карбонатних порід Зовнішньої зони Передкарпатського прогину визначено їхні діагенетичні та катагенетичні зміни. З’ясовано, що в структурному відношенні процеси діагенезу відобразилися в перекристалізації, мікритизації та цементації, у мінералогічному – у перетворенні первинно арагонітових і магнезіально кальцитових скелетних решток організмів у кальцитові, а також у процесах доломітизації, озалізнення та скременіння. До аутигенних новоутворень стадії діагенезу належать мінерали заліза, а саме: глауконіт і пірит. Катагенетичні перетворення згаданих порід проявилися в розчиненні решток організмів, зерен карбонатного цементу та в пізній цементації пор і мікротріщин. Зміни карбонатних порід пов’язані головним чином із привнесенням речовин в осад (сульфатизація, целестинізація) чи винесенням їх (дедоломітизація, децементація). Новоутворені мінерали стадії катагенезу – ангідрит і целестин. Постседиментаційне розчинення карбонатного матеріалу по-різному впливає на колекторські властивості відкладів: аутигенне мінералоутворення (за винятком доломітизації) призводить до їхнього погіршення, а перекристалізація – до покращення.

Ключові слова

карбонатні породи, седиментогенез, діагенез, катагенез, аутигенне мінералоутворення, колекторські властивості, верхня юра, Передкарпатський прогин

Використані літературні джерела

Вильямс, Х., Тернер, Ф., & Гилберт, Ч. (1985). Петрография (Т. 2). Москва: Мир.

Гаврилишин, В. І., & Граб, М. В. (1996). Про знахідку юрських рифогенних утворень в автохтоні піднасуву Карпат (район Лопушна). Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4, 125–131.

Гарецкий, Р. Г. (Ред.). (1985). Осадконакопление и палеогеография запада Восточно-Европейской платформы в мезозое. Минск: Наука и техника.

Градзиньский, Р., Костецкая, А., Радомский, А., & Унруг, Р. (1980). Седиментология (Р. Е. Мельцер & Н. П. Григорьев, Пер.; Н. Б. Вассоевич & М. Г. Бергер, Ред.). Москва: Недра.

Дегенс, Э. Т. (1967). Геохимия осадочных образований. Москва: Мир.

Каледа, Г. А., & Калистова, Е. А. (1970). Перекристаллизация карбонатных пород палеозоя Русской платформы. Литология и полезные ископаемые, 6, 50–73.

Мороз, М. В. (2012). Літологія верхньоюрських відкладів Зовнішньої зони Передкарпатського прогину [Дис. канд. геол. наук]. Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України. Львів.

Сандлер, Я. М. (1969). Стратиграфія юрських відкладів УРСР: Передкарпаття і прилеглі частини Руської платформи. У Стратиграфія УРСР: Т. 7. Юра (с. 144–163). Київ.

Сеньковський, Ю., Григорчук, К., Гнідець, В., Колтун, Ю., & Попп, І. Т. (2004). Геологічна палеоокеанографія океану Тетіс. Київ: Наукова думка.

Сеньковський, Ю. М., Григорчук, К. Г., Колтун, Ю. В., Гнідець, В. П., Радковець, Н. Я., Попп, І. Т., Мороз, М. В., Мороз, П. В., Ревер, А. О., Гавришків, Г. Я., Гаєвська, Ю. П., Кохан, О. М., & Кошіль, Л. Б. (2018). Літогенез осадових комплексів океану Тетіс. Київ: Наукова думка.

Сеньковський, Ю. М., Колтун, Ю. М., Григорчук, К. Г., Гнідець, В. П., Попп, І. Т., & Радковець, Н. Я. (2012). Безкисневі події океану Тетіс. Київ: Наукова думка.

Cтрахов, Н. М. (1962). Основы теории литогенеза (Т. 1). Москва.

Уилсон, Дж. Л. (1980). Карбонатные фации в геологической истории. Москва: Недра.

Dragastan, O., Gielisch, H., Richter, D.K., Grewer, T., Kaziur, T., Cube, B., & Radusch, C.(1994). Jurassic algae of the Perachora – Peninsula: Biostratigraphical and paleoecological implications. Beitrage zur palaontologie, 19, 49−80.

Golonka, J., & Krobicki, M. (2001). Upwelling regime in the Carpathian Tethys: a Jurassic − Cretaceous paleogeographic and paleoclimatic perspective. Geologogical Quarterly, 45(1), 15–32.

Golonka, J., Ross, M. I., & Scotese, C. R. (1994). Phanerozoic paleogeographic and paleoclimatic modeling maps. In A. F. Embry, B. Beachamp & D. J. Glass (Eds.), Pangea: Global Environments and Resources: Canadian Society of Petroleum Geologists, Memoirs 17, 1–47.

Haczewski, G. (Red.). (2008). Wyksztalcenie wapieni skalistych Bramy Bolechowickiej: przewodnik sesji terenowych: Pierwszy Polski Kongres Geologiczny (26–28 czerwca 2008, Krakow). Polskie Towarzystwo Geologiczne.