Позначка: водоносний горизонт

Головна > Архів > № 1–2 (197–198) 2025 > 14–25

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1–2 (197–198) 2025, 14–25

https://doi.org/10.15407/ggcm2025.197-198.014

Василь ГАРАСИМЧУК¹, Галина МЕДВІДЬ¹, Ольга ТЕЛЕГУЗ¹, Іванна КОЛОДІЙ¹, Мирослав СПРИНСЬКИЙ²

¹ Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: igggk@mail.lviv.ua
² Університет Миколая Коперника в Торуні, Торунь, Польща, e-mail: kontakt@umk.pl

---

Анотація

Досліджено гідрогеологічні особливості структур Гвіздецького нафтового родовища. Виокремлено специфічні ознаки підземних вод, що визначають наявність вуглеводневих скупчень, з метою їхнього використання на інших ділянках досліджуваного регіону під час пошуків нових родовищ.

З’ясовано, що в усіх водоносних горизонтах родовища пластовий тиск перевищує гідростатичний на величину від 3 до 13 МПа. Максимальні значення тисків фіксуються як у межах контуру нафтогазоносності, так і поблизу контакту нафта–вода. Встановлено, що високі значення надгідростатичності пластових вод відображають щільну гідродинамічну ізольованість окремих водоносних горизонтів і ділянок Гвіздецького нафтового родовища та безпосередньо вказують на їхню високу гідрогеологічну сприятливість щодо збереження покладів. Просторовий розподіл гідродинамічних векторів вказує на потенційні шляхи міграції флюїдів – як у бік Більче-Волицької зони Передкарпатського прогину, так і в напрямку Скибової зони Карпат.

Макрокомпонентний склад, вміст мікроелементів та співвідношення компонентів пластових вод Гвіздецького нафтового родовища відображають квазізастійні гідрогеологічні умови, які сприяють збереженню тут вуглеводневих покладів. Наявність гідрокарбонатно-натрієвих вод менілітових відкладів із пониженою мінералізацією та підвищеним вмістом гідрокарбонат-іона розглядається як прямий гідрогеологічний критерій, пов’язаний з відновленням сірки сульфатів при взаємодії підземних вод із вуглеводнями ореолу розсіювання нафтового покладу родовища.

Газогідрогеохімічними ознаками нафтоносності є зростання газонасичення вод при наближенні до покладу та збільшення у складі водорозчинених газів відносної частки гомологів метану.

Ключові слова

поклади вуглеводнів, гідрогеологічні критерії нафтогазоносності, водоносний горизонт, пластовий тиск, макрокомпоненти, мікрокомпоненти

Використані літературні джерела

Гавриленко, К. С., Демедюк, М. С., & Архільдєєва, Є. О. (1971). Порівняльна характеристика хімічного складу підземних вод Передкарпатського і Закарпатського прогинів в аспекті оцінки нафтогазоносності надр. Геологія і геохімія горючих копалин, 27, 52–60.

Іванюта, М. М. (Ред.). (1998). Атлас родовищ нафти і газу України: Т. 4. Західний нафтогазоносний регіон. Львів: Центр Європи.

Колодий, В. В. (1985). Подземные конденсационные и солюционные воды нефтяных, газоконденсатных и газовых месторождений. Киев: Наукова думка.

Колодій, В. В. (1998). Вільні та водорозчинені гази Карпатської нафтогазоносної провінції. Геологія і геохімія горючих копалин, 1(102), 53–63.

Колодій, В. В., Бойко, Г. Ю., Бойчевська, Л. Т., Братусь, М. Д., Величко, Н. З., Гарасимчук, В. Ю., Гнилко, О. М., Даниш, В. В., Дудок, І. В., Зубко, О. С., Калюжний, В. А., Ковалишин, З. І., Колтун, Ю. В., Копач, І. П., Крупський, Ю. З., Осадчий, В. Г., Куровець, І. М., Лизун, С. О., Наумко, І. М., . . . Щерба, О. С. (2004). Карпатська нафтогазоносна провінція. Львів; Київ: Український видавничий центр.

Колодій, В. В., Колодій, І. В., & Маєвський, Б. Й. (2009). Нафтогазова гідрогеологія. Івано-Франківськ: Факел.

Колодій, В. В., Спринський, М. І., Паньків, Р. П., & Гаєвський, В. Г. (1996). Рідкісні лужні елементи в пластових водах Лопушнянського нафтового родовища. Геологія і геохімія горючих копалин, 1–2, 45–53.

Лозинский, В. А., & Баньковский, В. П. (1972). Гидрохимический разрез Внутренней зоны Предкарпатского прогиба. Геология нефти и газа, 11, 27–34.

Лозинский, В. А., & Романюк, А. Ф. (1969). Гидрогеологические особенности Битковского нефтегазоносного района. Геология нефти и газа, 5, 18–22.

Новосілецький, Р. М. (1969). Пластові води у надрах України. Київ: Техніка.

Орлов, А. А. (1980). Аномально пластовые давления в нефтегазоносных областях Украины. Львов: Вища школа.

Осадчий, В. Г., Куровець, І. М., Грицик, І. І., & Мельничук, С. П. (2005). Термобаричні параметри продуктивних горизонтів вуглеводнів і родовищ Карпатської нафтогазоносної провінції. Геологія і геохімія горючих копалин, 1, 28–35.

Романюк, А. Ф., Лихоманова, І. М., & Тесляр, І. Ф. (1973). Про гідрохімічні аномалії в палеогенових відкладах газоконденсатних родовищ Росільна і Космач. Геологія і геохімія горючих копалин, 34, 59–64.

Романюк, А. Ф., & Ярош, Е. Н. (1985). Маломинерализованные воды нефтяных и газоконденсатных месторождений Бориславско-Покутской зоны Предкарпатского прогиба. В Маломинерализованные воды глубоких горизонтов нефтегазоносных провинций (с. 27–32). Киев: Наукова думка.

Щепак, В. М. (1971). Нафтогазопошукове значення амонію в підземних водах Передкарпатського прогину. Геологія і геохімія горючих копалин, 23, 83–91.

---

Головна > Архів > № 1–2 (193–194) 2024 > 141–153

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1–2 (193–194) 2024, 141–153

https://doi.org/10.15407/ggcm2024.193-194.141

Соломія КАЛЬМУК, Ірина САХНЮК, Оксана КОХАН, Галина ЗАНКОВИЧ

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: solomiya.kalmuk@gmail.com

---

Анотація

Проведено дослідження зміни якості питної води зі свердловин приватних будинків з двох вулиць південно-західної частини селища Брюховичі. Встановлено, що упродовж 2011–2023 рр. у більшості точок відбору якість води суттєво погіршилася, у деяких – змінився склад води, багато показників макрокомпонентів перевищило ГДК. За водневим показником води є нейтральні і не перевищують гранично допустимі концентрації. Незначні зміни спостерігаються лише у двох пробах води. За ступенем мінералізації досліджувані проби води зі свердловин приватних осель були прісними. За 12 років ситуація суттєво погіршилася – мінералізація зросла і наближається чи перевищила гранично допустимі концентрації, вода із прісної стала слабкомінералізованою. Щодо твердості води, то у всіх досліджуваних пробах вода стала жорсткою, твердість зросла і перевищила гранично допустимі концентрації у двох свердловинах. Змінився також вміст макрокомпонентів, який перевищує або наближається до гранично допустимих концентрацій. Тобто, у всіх відібраних пробах спостерігається тенденція до погіршення якості питної води. Вміст амонію (NH₄⁺), нітратів та нітритів у досліджуваних пробах води зменшився або зріс несуттєво, що свідчить про незначний антропогенний вплив. Чинником зміни якості питної води, імовірно, може бути близькість до Солукського родовища мінеральних вод.

Ключові слова

водоносний горизонт, водневий показник, мінералізація, жорсткість води, питна вода, Брюховичі

Використані літературні джерела

Андрейчук, Ю. М., Волошин, П. К., Савка, Г. С., Шандра, Ю. Я., & Шушняк, В. М. (2020). Нова спеціальна гідрогеологічна карта Львова. У Ресурси природних вод Карпатського регіону (Проблеми охорони та раціонального використання): збірник наукових статей XIX Міжнародної науково-практичної конференції (Львів, 8–9 жовтня 2020 р.) (с. 6–9). Львів.

Волошин, П. К. (2003). Моніторингові дослідження підземних вод урбосистеми Львова. Наукові праці УкрНДГМІ, 252, 80–96.

Волошин, П. (2012). Оцінка природної захищеності та уразливості підземних вод території Львова від антропогенного забруднення. Вісник Львівського університету. Серія «Географія», 40(1), 149–155. http://publications.lnu.edu.ua/bulletins/index.php/geography/article/view/2039

Волошин, П. К., Наконечний, М. В., & Ільченко, А. В. (2003). Екологічний стан вод підземної гідросфери історичної забудови Львова. Геоінформатика, 2, 93–98.

Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною (ДСанПіН 2.2.4-171-10). (2010). Київ.

Дідула, Р. П., Кондратюк, Є. І., Блавацький, Ю. Б., Усов, В. Ю., & Пилипович, О. В. (2018). Оцінка санітарно-хімічних показників безпечності та якості води популярних джерел різних геоструктурних зон Львівщини. Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія, 4, 87–101. http://nbuv.gov.ua/UJRN/glghge_2018_4_8

Кальмук, С. Д., Сахнюк, І. І., & Мандзя, О. Б. (2013). Оцінка якості питної води у північно-західній частині Брюхович. У Ресурси природних вод Карпатського регіону (Проблеми охорони та раціонального використання): збірник наукових статей ХІІ Міжнародної науково-практичної конференції (Львів, 30–31 травня 2013 р.) (с. 122–124). Львів.

Колодій, В. В., Колодій, І. В., & Маєвський, Б. Й. (2009). Нафтогазова гідрогеологія. Івано-Франківськ: Факел.

Колодій, В., Паньків, Р., & Майкут, О. (2007). До гідрогеології і гідрогеохемії Львова й околиць. Праці наукового товариства ім. Шевченка. Геологічний збірник, 19, 175–181.

Кондратюк, Є., Дідула, Р., Блавацький, Ю., & Тригуба, Л. (2012). Вивчення якості господарсько-питних вод міста Львова. Суть та актуальність проблеми. Медична гідрологія та реабілітація, 10(4), 1–10. http://nbuv.gov.ua/UJRN/MedGid_2012_10_4_12

Кохан, О., Занкович, Г., Кальмук, С., Сахнюк, І., & Герльовський, Ю. (2023). Моніторинг оцінки якості питної води у північно-західній частині смт Брюховичі (вул.Ожинова). У Ресурси природних вод Карпатського регіону (Проблеми охорони та раціонального використання): збірник наукових статей ХХІ Міжнародної науково-практичної конференції (Львів, 25–26 травня 2012 р.) (с. 31–33). Львів.

Матолич, Б. М. (Ред.). (2007). Екологічний атлас Львівщини. Львів.

Остроух, О. А. (2014). Багаторічні тенденції змін мінералізації ґрунтових підземних вод території південно-західної частини Закарпатської області (на основі ГІС). Вісник Дніпропетровського університету. Серія «Геологія. Географія», 15, 2–8.

Шестопалов, В. М., Богуславский, А. С., & Бублясь, В. Н. (2007). Оценка защищенности и уязвимости подземных вод с учетом зон быстрой миграции. Киев: Институт геологических наук НАН Украины.

Medvid, H., Yanush, L., Solovey, T., Panov, D., & Harasymchuk, V. (2023). Assessment of groundwater vulnerability within the cross-border areas of Ukraine and Poland. Visnyk of V. N. Karazin Kharkiv National University. Series “Geology. Geography. Ecology”, 58, 73–84. https://doi.org/10.26565/2410-7360-2023-58-06

---