Позначка: Волино-Поділля

Опубліковано від

ГЕТЕРОГЕННІСТЬ ЛІТОГЕНЕЗУ ВІДКЛАДІВ СИЛУРУ ВОЛИНО-ПОДІЛЛЯ

Головна > Архів > № 3–4 (191–192) 2023 > 74–85

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3–4 (191–192) 2023, 74–85

https://doi.org/10.15407/ggcm2023.191-192.074

Володимир ГНІДЕЦЬ1, Костянтин ГРИГОРЧУК2, Ліна БАЛАНДЮК

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: 1vgnidets53@gmail.com; 2kosagri@ukr.net

Анотація

Розглянуто особливості літолого-літмологічної будови та режиму катагенезу силурійських відкладів Ліщинської та Рава-Руської ділянок Волино-Поділля. Показано, що з південного заходу на північний схід у складі товщі зростає роль карбонатних порід, що пов’язане зі встановленою фаціальною зональністю. Утім структура розрізу в цих ділянках відрізняється: у Рава-Руській – вона є більш тонкошаруватою. Відклади також характеризуються просторово-віковою гетерогенністю поширення карбонатних літмітів: у першому випадку вони тяжіють до границі верхнього і нижнього та середини верхнього силуру, а в другому – розвинені у верхах нижнього, у нижній, середній та горішній частинах верхнього силуру. Встановлено циклічний характер силурійського осадонагромадження. При цьому в Ліщинській ділянці фіксується чотири регресивні епізоди, а в Рава-Руській – п’ять, що може вказувати на певну специфіку умов седиментації в різних частинах басейну. Останнє безпосередньо впливає на своєрідність просторово-вікового поширення порід-колекторів та флюїдотривів. Показано, що післяседиментаційні перетворення пов’язані головно з розвитком аутигенного кремнезему та кальциту, що виявлено як в глинистих, так і карбонатних породах. Встановлено, що історія формування нафтогазових систем Ліщинської та Рава-Руської ділянок суттєво відрізняється. Це дає змогу по-різному оцінити їхні перспективи. Так, у першому випадку генераційний потенціал органічної речовини відкладів силуру був значно вичерпаний до кінця мезозою, у другому – лише у палеоген-неогеновий час розпочалися масштабні процеси генерації та міграції вуглеводневих флюїдів.

Повний текст

Ключові слова

Волино-Поділля, силурійські відклади, літологічна будова, циклічність, катагенез

Використані літературні джерела

Баженова, Т. К., & Шиманский, В. К. (2007). Исследование онтогенеза углеводородных систем как основа реального прогноза нефте- и газоносности осадочных бассейнов. Нефтегазовая геология. Теория и практика, 2. http://www.ngtp.ru/rub/1/008.pdf

Григорчук, К. Г. (2010). Особливості літофлюїдодинаміки ексфільтраційного катагенезу. Геологія і геохімія горючих копалин, 1, 60–68.

Григорчук, К. Г. (2012). Динаміка катагенезу порід осадових комплексів нафтогазоносних басейнів [Автореф. дис. д-ра геол. наук, Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України]. Львів.

Дригант, Д. М. (2000). Нижній і середній палеозой Волино-Подільської окраїни Східно-Європейської платформи та Передкарпатського прогину. Наукові записки Державного природознавчого музею НАН України, 15, 24–129.

Иванова, А. В. (2016). Влияние геотектонических условий на формирование угленосных формаций Львовского и Преддобруджинского прогибов. Геологічний журнал, 1(354), 36–50.

Карогодин, Ю. Н. (1980). Седиментационная цикличность. Москва: Недра.

Крупський, Ю. З., Куровець, І. М., Сеньковський, Ю. М., Михайлов, В. А., Дригант, Д. М., Шлапінський, В. Є., Колтун, Ю. В., Чепіль, В. П., Харченко, М. В., & Куровець, С. С. (2013). Нетрадиційні джерела вуглеводнів України: Кн. 2. Західний нафтогазоносний регіон. Київ: Ніка-Центр.

Кудельский, А. В. (1982). Литогенез, проблемы гидрогеохимии и энергетики нефтегазоносных бассейнов. Литология и полезные ископаемые, 5, 101–116.

Сеньковський, Ю. М., & Павлюк, М. І. (2006). Встановлення умов міграції і акумуляції природних вуглеводнів Півдня України, визначення динаміки літогенезу та формування колекторів крейди північно-західного шельфу Чорного моря та уточнення перспектив нафтогазоносності силурійських рифів Волино-Поділля і Придобруджя [Звіт]. Львів.

Леонов, Ю. Г., & Волож, Ю. А. (Ред.). (2004). Осадочные бассейны: методика изучения, строение и эволюция. Москва: Научный мир.

Johnson, M. E. (2006). Relationship of Silurian sea-level fluctuations to oceanic episodes and events. GFF, 128(2), 115–121. https://doi.org/10.1080/11035890601282115

Środon, J., Paszkowsky, M., Drygant, D., Anczkiewicz, A., & Banaś, M. (2013). Thermal history of Lower Paleozoic rocks on the Peri-Tornquist margin of the East European craton (Podolia, Ukraine) inferred from combined XRD, K-Ar and AFT data. Clays and Clay Minerals, 61(2), 107–132. https://doi.org/10.1346/CCMN.2013.0610209

Опубліковано від

ДЕВОН ЗОНИ ТЕЙССЕЙРЕ–ТОРНКВІСТА НА ПІВДЕННО-ЗАХІДНІЙ ОКРАЇНІ СХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОЇ ПЛАТФОРМИ (УКРАЇНА)

Головна > Архів > № 3-4 (172–173) 2017 > 41-55

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3-4 (172-173) 2017, 41-55.

Данило ДРИГАНТ

Державний природознавчий музей НАН України, Львів, e-mail: d.drygant@gmail.com

Анотація

Зона Тейссейре–Торнквіста (ТТЗ) на південно-західній (Волино-Подільській) окраїні Східноєвропейської платформи являє собою грабен завширшки до 75 км і вирізняється заглибленою (до 3200–4000 м) підошвою палеозойської товщі та максимальною потужністю силурійських відкладів. Грабен заповнений морськими осадами кембрійського (520 м), ордовицького (близько 150 м), силурійського (900–1500 м) та девонського (близько 1900 м) віку. Девонська товща у ТТЗ послідовно нарощує силурійську і формує з нею безперервну послідовність наверствувань. Представлена вона здебільшого теригенними, часто різнобарвними геміпелагічними осадами, які чітко зіставляються із тиверським надгоризонтом (530 м), дністерською серією (485 м) та підрозділами ейфелю–фамену (близько 895 м). Стратиграфічні перерви, перем’ятість та складчастість для них (як і для силурійських, ордовицьких, кембрійських) не характерні. Це, як і незмінність потужностей підрозділів девону на всій площі поширення, доводить безпідставність виокремлення Боянецького передового (ранньодевонського) прогину і Рава-Руської зони каледонід, а також спростовує твердження про різку на початку середньодевонської епохи зміну структурного плану окраїни платформи, яка б зумовила виникнення структури, названої Львівським прогином.

Повний текст

Ключові слова

девон, зона Тейссейре–Торнквіста, Волино-Поділля, Східноєвропейська платформа.

Використані літературні джерела

Балтийско-Приднестровская система перикратонных опусканий / Р. Г. Гарецкий, Г. В. Зиновенко, И. Б. Вишняков, В. В. Глушко, Г. М. Помяновская, А. В. Хижняков // Геология запада Восточно-Европейской платформы. – Минск: Наука и техника, 1981. – С. 44–61.

Вишняков И. Б. Особенности геологического строения и развития Волыно-Подолии и Предкарпатья : автореф. дис. … канд. геол.-мин. наук. – Львов, 1978. – 25 с.

Геологическая история территории Украины. Палеозой / отв. ред. П. Д. Цегельнюк. – Киев : Наук. думка, 1993. – 199 с.

Дригант Д. М. Забарвлення конодонтів як показник геологічних процесів (Волино-Поділля) // Палеонтол. зб. – 1993. – № 29. – С. 35–37.

Дригант Д. М. Про верхню межу девону в Львівському прогині // Палеонтол. зб. – 1998. – № 32. – С. 83–89.

Дригант Д. М. Нижній і середній палеозой Волино-Подільської окраїни Східно-Європейської платформи та Передкарпатського прогину // Наук. зап. ДПМ НАН України. – 2000. – 15. – С. 24–129.

Дригант Д. М. Девонські конодонти південно-західної окраїни Східноєвропейської платформи (Волино-Поділля, Україна). – К. : Академперіодика, 2010. – 156 с. (+46).

Дригант Д. До геології фундаменту Передкарпатського прогину // Геологія і геохімія горючих копалин. – 2011. – № 3–4. – С. 139–155.

К характеристике девонских отложений Волыно-Подольской окраины Русской платформы / К. Я.Гуревич, У. А. Завьялова, Г. М. Помяновская, А. В. Хижняков // Вопросы геологии нефтегазоносных районов Украины : Тр. УкрНИГРИ. – М. : Гостоптехиздат, 1963. – Вып. 3. – С. 137–169.

Крупський Ю. З. Геодинамічні умови формування і нафтогазоносність Карпатського та Волино-Подільського регіонів України. – К. : УкрНДГРІ, 2001. – 144 с.

Крупський Ю. З., Вислоцька О. І. Дослідження простягання зони Тейссейре-Торнквіста (ТТЗ) на території Західної України //Геодинаміка. – 2014. – 1 (16). – С. 34–42.

Нарбутас В. В. Красноцветная формация нижнего девона Прибалтики и Подолии. – Вильнюс : Мокслас, 1984. – 136 с.

Новые данные о геологическом строении и нефтегазоносности запада УССР по материалам региональных геолого-геофизических исследований (1958–1967) /В. С. Буров, С. П. Витрик, В. В. Глушко, В. В. Кузовенко, Б. В. Мыкита, Э. С. Муравинский и др. –  Львові : Изд-во Львов. ун-та, 1971. – 172 с.

Опорный разрез силура и нижнего девона Подолии / О. И. Никифорова, Н. Н. Предтеченский, А. Ф. Абушик, М. М. Игнатович, Т. Л. Модзалевская, А. Я. Бергер, Л. С. Новоселова, Ю. К. Бурков. – Ленинград : Наука, 1972. – 262 с.

Сандлер Я. М. Рава-Русская опорная скважина. Опорные скважины СССР. 1. Восточные и западные области УССР // Тр. ВНИГНИ. – Ленинград : Гостоптехиздат, 1960. – Вып. 24. –   С. 243–283.

Сандлер Я. М., Глушко В. В. Складчатый силур в северо-западной части Львовской области // Докл. АН УССР. – 1955. – 103. – № 4. – С. 685–688.

Стратиграфія УРСР. – К. : Наук. думка, 1974.  – Т. 4. –  Ч. 2. Девон. – 263 с.

Тектоника Украины / отв. ред. С. С. Круглов, А. К. Цыпко // Тр. УкрНИГРИ. – М. : Недра, 1988.  –  Вып. 36.  –  254 с.

Хоменко В. И. Тектоническое районирование фундамента юго-запада Восточно-Европейской платформы и прилегающих территорий (по материалам геофизических исследований) // Геология запада Восточно-Европейской платформы. – Минск : Наука и техника, 1981. – С. 7–15.

Цегельнюк П. Д. Брахиоподы и стратиграфия нижнего палеозоя Волыно-Подолии. – Киев : Наук. думка, 1976. – 156 с.

Юго-западный край Восточно-Европейской платформы на Украине и в Молдавии / И. Б. Вишняков, В. В. Глушко, Г. М. Помяновская, Э. И. Сафаров, А. В. Хижняков, Л. Е. Фильштинский // Геология запада Восточно-Европейской платформы. – Минск : Наука и техника, 1981. – С. 22–35.

Brochwicz-Lewiński W., Pożaryski W., Tomczyk H. Ruchy przesuwcze w południowej Polsce w paleozoiku // Prżegląd Geologiczny. – 1983.– 31. – № 12. – P. 651–658.

Buggisch W., Mann U. Carbon isotope stratigraphy of Lochkovian to Eifelian limestones from the Devonian of central and southern Europe // International Journal of Earth Sciences. – 2004. – 93. – P. 52–541.

Carbon isotope stratigraphy across the Silurian–Devonian transition in Podolia, Ukraine: evidence for a global biogeochemical perturbation / K. Małkowski, G. Racki, D. Drygant, H. Szaniawski // Geol. Mag. – 2009. – 146,issue 5. – P. 647–689.

Chiżniakow A. W., Żelichowski A. M. Zarys tektoniki obszaru lubelsko – lwowskiego // Kwartalnik geologiczny. – 1974. – 18. – Nr 4. – P. 707–719.

Deep structure of the Earth’s crust in the contact zone of the Palaeozoic and Precambrian platforms in Poland (Tornquist−Teisseyre zone) / A. Guterch, M. Grad, R. Materzok, E. Perchuc / In: D. A. Galson and St. Mueller (Eds.). The European Geotraverse, Part 2 // Tectonophysics. – 1986. – 128. – P. 251–279.

Drygant D., Szaniawski H. Lochkovian conodonts from Podolia, Ukraine, and their stratigraphic significance // Acta Palaeontologica Polonica. – 2012. – 57 (4). – P. 833–861.

Geological and physical-chemical characteristics of Lower Paleozoic deposits of Volhyno-Podillya, Western Ukraine / I. Kurovets, D. Drygant, I. Naumko, S. Kurovets, Y. Koltun // Biul. Państwowego Instytutu Geologicznego. – 2012. – Nr 449. – P. 119–130.

Poprawa P., Pacześna J. Rozwój ryftu w późnym neoproterozoiku−wczesnym paleozoiku na lubelsko-podlaskim skłonie kratonu wschodnioeuropejskiego − analiza subsydencji i zapisu facjalnego // Prżegląd geologiczny. –2002. – 50. – № 1. – P. 49–63.

Pożaryski W., Brochwicz-Lewiński W., Tomczyk H. O heterochroniczności linii Teisseyre’a-Tornquista // Prżegląd geologiczny. – 1982. – 30. – № 11. – P. 569–574.

Pożaryski W., Tomczyk H. Przekrój geologiczny przez Polskę Południowo−Wschodnią // Prżegląd geologiczny. – 1993. – 41. – № 10. – P. 687–695.

Three global carbon isotope shifts in the Silurian of Podolia (Ukraine): stratigraphical implications / D. Kaljo, V. Grytsenko, T. Martma, M. A. Mõtus // Estonian Journal of Earth Sciences. –2007. – 56. – P. 205–220.

Tomczyk H. Główne fazy rozwoju Gór świętokrzyskich // Prace Instytutu Geografii WSP w Kielcach. – 2000. – 4. – S. 67–91.