Опубліковано

ГІДРОГЕОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ПОХОДЖЕННЯ, МІГРАЦІЇ ТА ФОРМУВАННЯ РОДОВИЩ ВУГЛЕВОДНІВ ПІВДЕННОЇ ЧАСТИНИ ПРИЧОРНОМОРСЬКОГО ВОДОНАПІРНОГО БАСЕЙНУ

Головна > Архів > № 1–2 (197–198) 2025 > 26–33


Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1–2 (197–198) 2025, 26–33

https://doi.org/10.15407/ggcm2025.197-198.026

Іванна КОЛОДІЙ1, Олена АНІКЕЄВА2

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: 1ivannakolodiy@gmail.com; 2geolena@ukr.net

Анотація

На основі гідрогеохімічних, газогеохімічних, геотемпературних, гідродинамічних даних обґрунтовано модель формування покладів вуглеводнів акваторійної частини Причорноморського водонапірного басейну. Модель базується на сучасних поглядах на геодинамічну історію розвитку і дає змогу стверджувати, що формування газопарових систем відбувалося в низах осадової товщі рифтогену за високих тисків і температур та наявності води. Основою газопарових систем були як термокаталітичні, так і підкорові (мантійні) гази. Активне тепломасоперенесення флюїдів протягом альпійського тектоногенезу продовжується дотепер, що підтверджується геотермічними аномаліями, спричиненими висхідним розвантаженням підземних вод, ендогенних газів – метану, гелію, вуглекислого газу, водню тощо. Шляхами імовірної міграції є субширотні диз’юнктивні дислокації та зони розущільнення на ділянках, де на тлі регіонального стискання проявлялися сили розтягу, наприклад, у місцях перетину розломів різних напрямків. Унаслідок міграції газів, особливо через глинисті породи, відбувалася сорбція важких вуглеводнів, що і зумовило газогеохімічну зональність. Міграція газів реалізувалася у вільній високотемпературній газопаровій фазі, яка заповняла пастки, витісняючи або стискаючи пластову воду. Активне тепломасоперенесення впливає на гідро- і газогідрогеохімічну зональність і на заповнення вже наявних пасток вуглеводнями.

Гідрогеохімічні характеристики, такі як розчинені у воді гази та конденсаційні води, є прямими ознаками нафтогазоносності. Гідрогеологічна модель може бути використана для прогнозування покладів в інших нафтогазоносних регіонах (зокрема Передкарпатському прогині).

Ключові слова

Причорноморський водонапірний басейн, Каркінітсько-Північнокримський прогин, гідрогеологічні особливості, водорозчинені гази, конденсаційні води, вуглеводні, вертикальна міграція

Використані літературні джерела

Gozhyk, P. F. (Ed.). (2007). Oil and gas prospective objects of Ukraine. Scientific and practical bases of hydrocarbon fields prospecting in the northwestern shelf of the Black Sea. Kyiv: EKMO. [in Ukrainian]

Ivaniuta, M. M. (Ed.). (1998). Atlas of oil and gas fields of Ukraine: Vol. 6. Southern oil-and-gas-bearing region. Lviv: Tsentr Yevropy. [in English & Ukrainian]

Kolodiy, I. V. (2001). Hydrogeochemical features of the Golitsyno gas-condensate field. In Proceed. of youth sc. conf. “Earth Science – 2001” (pp. 64–65). Lviv: Ivan Franko National University of Lviv. [in Ukrainian]

Kolodiy, I. V. (2014). Expected localization of hydrocarbon deposits of the Black Sea aquiferous basin based on hydrogeochemical indications. Visnyk of V. N. Karazin Kharkiv National University, Series Geology, Geography, Ecology”, 41(1128), 32–36. [in Ukrainian].

Kolodiy, I. V., & Medvid, H. B. (2018). Hydrogeological characteristics of the Lower Cretaceous terrigenous complex of the Karkinit-Northern Crimean Deep in the aspect of its potential for oil and gas presence. Visnyk of V. N. Karazin Kharkiv National University, Series Geology, Geography, Ecology”, 49, 59–69. https://doi.org/10.26565/2410-7360-2018-49-05 [in Ukrainian]

Kolodiy, I., & Medvid, H. (2019). Forecast estimation of oil and gas reserves of Lower Cretaceous sediments in Karkinit-Northern Crimean deep (by gas-hydrogeochemical indicators). Geology and Geochemistry of Combustible Minerals, 3(180), 90–99. https://doi.org/10.15407/ggcm2019.03.090 [in Ukrainian]

Kolodiy, V. V. (1971). On the origin of the hydrogeochemical anomalies in the October oil and Western-October gas-condensate fields. Geology and Geochemistry of Combustible Minerals, 27, 10–19. [in Russian]

Kolodiy, V. V., & Kolodiy, I. V. (2002). The model of forming gas fields of the Northern Black Sea aquiferous basin. Geology and Geochemistry of Combustible Minerals, 4, 11–20. [in Ukrainian]

Kutas, R. Y. (2010). Geothermal conditions of the Black Sea basin and its surroundings. Geophysical journal, 32(6), 135–158. https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v32i6.2010.117453 [in Russian]

Pavlyuk, M. І., Varichev, S. O., & Rizun, B. P. (2002). Oil and gas formation and geodynamic models of forming of oil and gas-bearing provinces. Geology and Geochemistry of Combustible Minerals, 1, 3–11. [in Ukrainian]

Zhabina, N., Anikeyeva, O., Kolodiy, I., & Mintuzova, L. (2015). New data on the stratigraphy of deposits and hydrogeochemical conditions of Pradnieper Area (north- western part of the Black Sea shelf). Visnyk of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Geology, 3(70), 18–22. https://doi.org/10.17721/1728-2713.70.03 [in Ukrainian]


Опубліковано

ПРОГНОЗНА ОЦІНКА НАФТОГАЗОНОСНОСТІ НИЖНЬОКРЕЙДОВИХ ВІДКЛАДІВ КАРКІНІТСЬКО-ПІВНІЧНОКРИМСЬКОГО ПРОГИНУ (за газогідрогеохімічними показниками)

Головна > Архів > №3 180 (2019) > 90-99


Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3 (180) 2019, 90-99.

https://doi.org/10.15407/ggcm2019.03.090

Іванна КОЛОДІЙ, Галина МЕДВІДЬ

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів,
e-mail: igggk@mail.lviv.ua

Анотація

Встановлено регіональні особливості поширення та механізми формування хімічного складу пластових вод нижньокрейдового комплексу Каркінітсько-Північнокримського прогину.

Підземні води суходолу переважно хлоридно-кальцієвого або гідрокарбонатно-натрієвого типу, натомість серед вод акваторії трапляються всі типи. Тісні зв’язки між компонентами хімічного складу та невисока статистика коливань значень вмісту макро- і мікроелементів при незначних коефіцієнтах варіації у водах нижньокрейдового водоносного комплексу шельфу та площ Тарханкутського півострова можуть свідчити про схожі умови їхнього формування. Пластові води шельфу, незважаючи на великі глибини залягання водоносного комплексу, мають високу сульфатність. Одночасно відбувається зменшення ступеня метаморфізації і збільшення Cl/Br до понад 1 000, що зумовлено пониженим вмістом Брому. Вочевидь, це є наслідком відтискання міцно зв’язаних вод на пізніх стадіях дегідратації глинистих порід або ж палеоінфільтрації в нижньокрейдовому водоносному комплексі.

Газонасиченість вод докрейдових відкладів на Голицинській площі вища, аніж у межах Тарханкутського півострова на площах Мєловій, Октябрській, Березівській та Західнооктябрській, що дозволило прогнозувати перспективність нижньокрейдових відкладів акваторії Каркінітсько-Північнокримського прогину.

Ключові слова

Каркінітсько-Північнокримський прогин, нижньокрейдовий водоносний комплекс, гідрогеохімічні умови, седиментогенні води, водорозчинені гази.

Використані літературні джерела

Альбов, С. В. (1956). Гидрогеология Крыма. Киев: Изд-во АН УССР.

Колодий, В. В., Сиван, Т. П. (1980). Природа водонапорных систем нижнемеловых отложений Крыма и западного Предкавказья. Известия АН СССР, сер. геол., 8, 124–132.

Колодій, В. В. (1971). Про походження гідрохімічних аномалій на Октябрському нафтовому та Західно-Октябрському газоконденсатному родовищах Криму. Геологія і геохімія горючих копалин, 27, 16–19.

Колодій, І. В. (1998). Конденсаційні води Голицинського родовища (північно-західний шельф Чорного моря). Геологія і геохімія горючих копалин, 2 (103), 36–41.

Колодій, І. В. (2014). Прогнозування локалізації вуглеводневих скупчень Причорноморського водонапірного басейну за гідрогеохімічними показниками. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, 1128, 32–36.

Колодій, І. В., Медвідь, Г. Б. (2018). Гідрогеологічна характеристика нижньокрейдового теригенного комплексу Каркінітсько-Північнокримського прогину в аспекті нафтогазоносності. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Сер. Геологія. Географія. Екологія, 49, 59–69. https://doi.org/10.26565/2410-7360-2018-49-05

Лихоманова, И. Н. (1967). Гидрохимические показатели нефтегазоносности Равнинного Крыма. (Автореф. дис. канд. геол.-мин. наук). Ин-т геол. наук АН УССР. Киев.

Штогрин, О. Д., Тердовидов, А. С., Нєчина, С. В. (1973). Геохімія підземних вод Степового Криму та її нафтогазопошукове значення. Київ: Наук. думка.