Опубліковано

КОРЕЛЯЦІЯ СХІДНОГО СЕГМЕНТУ ТЕТИЧНОГО РИФОВОГО БАР’ЄРУ ВЕРХНЬОЇ ЮРИ ТА ПРИЛЕГЛИХ ФАЦІЙ (Карпато-Кримсько-Кавказька область)

Головна > Архів > № 1–2 (193–194) 2024 > 95–112


Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1–2 (193–194) 2024, 95–112

https://doi.org/10.15407/ggcm2024.193-194.095

Наталія ЖАБІНА

Інститут геологічних наук НАН України, Київ, Україна, e-mail: zhabinanatalia@gmail.com

Анотація

Східний сегмент верхньоюрського рифового бар’єру простягається через Карпати і Прикарпаття, Придобрудзький прогин, Гірський Крим і Великий Кавказ. На основі власних досліджень та аналізу опублікованих даних простежено поширення фаціальних поясів карбонатного шельфу верхньої юри – нижньої крейди (оксфорд–валанжин), проведено комплексну кореляцію рифогенних і пов’язаних з ними відкладів на підставі порівняння літофаціального і мікропалеонтологічного складу. Для цього використано Стандартну біозональну шкалу за тинтинідами і корелятивні асоціації форамініфер. У Гірських структурах рифогенний комплекс представлений фрагментарно, а на території Польської низовини і в Переддобрудзькому прогині він значно розмитий. Проте в Стрийському юрському прогині заходу України представлений повним комплексом рифового бар’єру і простежуються закономірні фаціальні заміщення. Усі фаціальні пояси в зазначених регіонах характеризуються подібним літологічним складом, асоціаціями форамініфер і тинтинід, що дало можливість провести їхню кореляцію на рівні стратиграфічних підрозділів.

Ключові слова

верхня юра, нижня крейда, рифовий бар’єр, Карпати і Передкарпаття, Переддобрудзький прогин, Гірський Крим, Великий Кавказ, фаціальні пояси, форамініфери, тинтиніди, стратиграфічна кореляція

Використані літературні джерела

Акимец, В. С., & Каримова, А. А. (2005). Стратиграфическая схема юрских отложений Беларуси. Литосфера, 1(22), 114–123.

Анікеєва, О. В., & Жабіна, Н. М. (2009). Умови седиментації верхньоюрських відкладів Гірського Криму (Ялтинський амфітеатр). У П. Ф. Гожик (Ред.), Викопна фауна і флора України: палеоекологічний та стратиграфічний аспекти: збірник наукових праць Інституту геологічних наук НАН України (Т. 2, с. 99–103). Київ. https://doi.org/10.30836/igs.2522-9753.2009.147929

Аркадьев, В. В., & Рогов, М. А. (2006). Новые данные по биостратиграфии и аммонитам верхнего кимериджа и титона восточного Крыма. Стратиграфия и геологическая корреляция, 14(2), 90–104.

Борисенко, Л. С., Кропачева, С. К., Пивоваров, С. В., & Василевская, А. Е. (1974). Первая находка верхнеюрских галогенных отложений в Горном Крыму. Доклады АН СССР, 219(4), 933–935.

Гаврилишин, В. І. (1993). Стратиграфія юрських відкладів Волині. Геологія і геохімія горючих копалин, 1(82), 8–12.

Гаврилишин, В. И., Лещух, Р. И., & Полухтович, Б. М. (1985). Макрофауна и стратиграфия юры и мела восточной части Преддобруджского прогиба. В Ископаемые организмы и стратиграфия осадочного чехла Украины (с. 96–100). Киев: Наукова думка.

Гожик, П. Ф. (Відп. ред.). (2013). Стратиграфія верхнього протерозою та фанерозою України: Т. 1. Стратиграфія верхнього протерозою, палеозою та мезозою України. Київ: Логос.

Дулуб, В. Г., Бурова, М. И., Буров, В. С., & Вишняков, И. Б. (1986). Объяснительная записка к региональной стратиграфической схеме юрских отложений Предкарпатского прогиба и Волыно-Подольской окраины Восточно-Европейской платформы. Ленинград: ВСЕГЕИ.

Дулуб, В. Г., Жабіна, Н. М., Огороднік, М. Є., & Смірнов, С. Є. (2003). Пояснювальна записка до стратиграфічної схеми юрських відкладів Передкарпаття (Стрийський юрський басейн). Львів: ЛВ УкрДГРІ.

Жабіна, Н. М. (1996). Форамініфери рифогенних утворень титону-беріасу південно-східного Криму [Дис. канд. геол. наук]. Інститут геологічних наук НАН України. Київ.

Жабіна, Н. М. (1998). До кореляції верхньоюрських відкладів західного і південного регіонів України. Палеонтологічний збірник, 32, 77–83.

Жабіна, Н. М. (2008). Біостратиграфія та кореляція відкладів верхньої юри–нижньої крейди Тетичної палеопровінції за тинтинідами. Геологічний журнал, 1, 54–62.

Жабіна, Н. М. (2011). Біостратиграфія відкладів верхньої юри-нижньої крейди (оксфорд-валанжин) Українського Передкарпаття за форамініферами і тинтинідами [Дис. д-ра геол. наук]. Інститут геологічних наук НАН України. Київ.

Жабіна, Н. М. (2021). Комплексна схема біостратиграфії юрських відкладів Пенінської зони Українських Карпат. Геологічний журнал, 3(376), 48–73. https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2021.3.228194

Жабіна, Н. М., & Анікеєва, О. В. (2007). Оновлена стратиграфічна схема верхньої юри–неокому Українського Передкарпаття. Збірник наукових праць УкрДГРІ, 3, 46–56.

Жабіна, Н., Анікеєва, О., & Самарська, О. (2015). Нові дані про умови седиментації карбонатного комплексу верхньої юри на території Переддобрудзького прогину. Вісник КНУ. Геологія, 4(71), 11–17. https://doi.org/10.17721/1728-2713.71.02

Жабіна, Н. М., & Мінтузова, Л. Г. (2000). Модель геологічної будови південно-східного Криму. Геологія і геохімія горючих копалин, 1, 25–35.

Зесашвили, В. И., Пайчадзе, Т. А., Тодриа, В. А., Топчишвили, М. В., & Ракус, М. (1978). Стратиграфия и фации юры Кавказа и Западных Карпат. Geologické Práce, Správy 69, 81–140.

Іванік, М. М., Жабіна, Н. М., & Анікеєва, О. В. (2013). Особливості будови титон-беріаських відкладів Південно-східного Криму (район м. св. Іллі). Геологічний журнал, 4, 33–45. https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2013.4.139091

Клименко, З. М., Каримова, А. А., & Яковлева, А. С. (2005). Стратиграфическая схема меловых отложений Беларуси. Литосфера, 1(22), 108–113.

Макарьева, С. Ф. (1979). Дробная стратиграфическая схема верхнего оксфорда–валанжина Северного Кавказа по тинтиннидам. Вопросы микропалеонтологии, 22, 50–63.

Макарьева, С. Ф., & Мациева, Т. В. (1985). Стратиграфия верхнеюрских отложений Северного Кавказа по фораминиферам. В Стратиграфия и корреляция верхней юры СССР по фораминиферам (с. 32–42). Москва: Геологический институт АН СССР.

Мехтиева, З. Н. (2022). Фациальный анализ и палеогеографическая схема юго-восточного Кавказа в верхнеюрскую эпоху (Азербайджан). Endless Light in Science. Наука о Земле, 288–295.

Митянина, И. В. (1957). О фораминиферах юрских отложений юго-запада Белоруссии. Палеонтология и стратиграфия БССР, 2, 210–247.

Приходько, М. Г., Андреєва-Григорович, А. С., Жабіна, Н. М., & Анікеєва, О. В. (2019). Регіональна стратиграфічна схема мезокайнозойських відкладів фундаменту Закарпатського прогину. Геологічний журнал, 1(366), 88–108. https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2019.1.159243

Сахаров, А. С. (1984). Пограничные отложения юры и мела северо-восточного Кавказа. В Пограничные ярусы юрской и меловой систем (с. 36–42). Москва: Наука.

Слюсар, Б. С. (1971). Юрские отложения северо-западного Причерноморья. Кишинев: Штиинца.

Тодриа, В. А. (1977). Позднеюрские фораминиферы Рачи и Юго-Осетии. Труды ГИН АН ГССР, 58.

Тодриа, В. А. (1985). Микробиостратиграфия верхней юры Грузии и корреляция с одновозрастными образованиями бореальных районов СССР. В Стратиграфия и корреляция верхней юры СССР по фораминиферам (с. 43–50). Москва: Геологический институт АН СССР.

Тодриа, В. А. (1999). Позднеюрско-раннемеловые Tintinnida и их распространение в Грузии. В Проблемы палеобиологии (Т. 1, с. 88–108). Тбилиси: МЕЦНИЕРЕБА.

Тодриа, В. А. (2008). Стратиграфия верхнебайосско-нижнеготеривских флишоидных отложений Северо-Западной Абхазии по микрофауне. Новости палеонтологии и стратиграфии. Приложение к журналу «Геология и геофизика» (Т. 49), 1011, 292–294.

Уилсон, Дж. Л. (1980). Карбонатные фации в геологической истории. Москва: Недра.

Цирекидзе, Л. Р. (1999). Биостратиграфия нижнемеловых отложений Грузии по микрофауне. Труды АН Грузии, Геологический институт, новая серия, 109.

Grabowski, J., & Pszchółkowski, A. (2006). Magneto- and biostratigraphy of the Tithonian–Berriasian pelagic sediments in the Tatra Mountains (central Western Carpathians, Poland): sedimentary and rock magnetic changes at the Jurassic/Cretaceous boundary. Cretaceous Research, 27(3), 398–417. https://doi.org/10.1016/j.cretres.2005.07.007

Gutowski, J. (1998). Oxfordian and Kimmeridgian of the norteastern margin of the Holy Cross Mountains, Central Poland. Geological Quarterly, 42(1), 59–72.

Krajewsky, M., & Olszewska, B. (2006). New data about microfacies and stratigraphy of the Late Jurassic Aj-Petri carbonate buildup (SW Crimea Mountains, S Ukraine). N. Jb. Geol. Paläont. Mh., 5, 298–312.

Niemczycka, T., Brochwicz-Lewinski, W., & Moryc, W. (1997). Formacje skalne, ih stratygrafia i paleogeografia. Jura Gorna. In Epikontynentalny perm i mezozoik w Polsce (S. Marek & M. Pajchlowa, Red.): Prace Panstwowego Instytutu Geologicznego, 153, 300–335.

Olszewska, B. (2005). Microfossils of the Cieszyn Beds (Silesian Unit, Polish Outer Carpathians) – a thin sections study. Polish Geological Institute special papers, 19.

Olszewska, B., Matyszkiewicz, J., Krol, K., & Krajewski, M. (2012). Correlation of the Upper Jurassic–Cretaceous epicontinental sediments in Southern Poland and Southwestern Ukraine based on thin sections. Biuletyn Panstwowego Instytutu Geologicznego, 453, 29–80.

Olszewska, B., & Wieczorek, J. (2000). The Jurassic of the Andrychow Klippes (Western Outher Carpathians) – new paleontological studies and palaeogeographical remarks. Slowak Geol. Mag., 6, 2–3.


Опубліковано

ПЕТРОФІЗИЧНІ МОДЕЛІ ВІДКЛАДІВ МЕНІЛІТОВОЇ СВІТИ ОЛІГОЦЕНОВОГО ФЛІШУ КАРПАТ І ПЕРЕДКАРПАТСЬКОГО ПРОГИНУ

Головна > Архів > № 3–4 (185–186) 2021 > 33–43


Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3–4 (185–186) 2021, 33–43.

https://doi.org/10.15407/ggcm2021.03-04.033

Ігор КУРОВЕЦЬ, Ігор ГРИЦИК, Олександр ПРИХОДЬКО, Павло ЧЕПУСЕНКО, Зоряна КУЧЕР, Степан МИХАЛЬЧУК, Світлана МЕЛЬНИЧУК, Юлія ЛИСАК, Людмила ПЕТЕЛЬКО

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: i.kurovets@gmail.com

Анотація

Вивчено петрофізичні і колекторські властивості порід-колекторів низькопористих, низькопроникних відкладів менілітової світи олігоценового флішу Карпат та Передкарпатського прогину, їхні взаємозв’язки і взаємообумовленості за нормальних й умов, які моделювали пластові, та побудовано їхні типові геолого-геофізичні розрізи.

Створення адекватних петрофізичних моделей колекторів базувалося на системному комплексному підході, за якого породу колекторів розглядали як систему, сформовану в геологічному часі, складену зі взаємозв’язаних і взаємообумовлених елементів. Петрофізичні дослідження порід-колекторів як системи полягають у вивченні властивостей їхніх елементів, характеру взаємозв’язків між ними з урахуванням умов їхнього залягання.

На основі статистичної обробки й аналізу результатів лабораторного дослідження кернового матеріалу побудовано параметричні петрофізичні моделі типу «керн–керн» – статистичні залежності між коефіцієнтом пористості, проникності, водонасиченості, питомою вагою, параметром пористості, інтервальним часом проходження акустичних хвиль i параметром нафтонасиченості для атмосферних умов та ефективних тисків, наближених до пластових. Методом головних компонент факторного аналізу вивчено вплив геологічних чинників на геофізичні параметри порід-колекторів у теригенних розрізах та інформативність геофізичних методів при виділенні продуктивних пластів у геологічному розрізі. На покази геофізичних методів у свердловинах найбільшою мірою впливає нафтогазонасиченість колекторів, їxній мінералогічний склад та пористість порід-колекторів, дещо менше – глибина їxнього залягання i товщина пластів. Продуктивні i водоносні пласти найбільше різняться за величиною електричного опору.

Досліджено вплив літогеодинамічних факторів на колекторські і фізичні властивості порід-колекторів. Основними геологічними чинниками, які визначають колекторські параметри теригенних порід та їхні фізичні властивості, є мінеральний склад, форма, розмір уламкових зерен і пор та їхнє взаємне розміщення, тип флюїдонасичення, ступінь катагенетичних перетворень і термодинамічний стан.

Ключові слова

Карпати, Передкарпатський прогин, менілітова світа, петрофізичні моделі, низькопористі, низькопроникні відклади

Використані літературні джерела

Іванюта, М. М. (Ред.). (1998). Атлас родовищ нафти і газу України (Т. 4). Львів: Центр Європи.

Крупський, Ю. З. (2001). Геодинамічні формування і нафтогазоносність Карпатського та Волино-Подільського регіонів України. Київ: УкрДГРІ.

Крупський, Ю. З., Куровець, І. М., Сеньковський, Ю. М., Михайлов, В. А., Чепіль, П. М., Дригант, Д. М., Шлапінський, В. Є., Колтун, Ю. В., Чепіль, В. П., Куровець, С. С., & Бодлак, В. П. (2014). Нетрадиційні джерела вуглеводнів України: Кн. 2. Західний нафтогазоносний регіон. Київ: Ніка-Центр.

Куровець, І. М., Михайлов, В. А., Зейкан, О. Ю., Крупський, Ю. З., Гладун, В. В., Чепіль, П. М., Гулій, В. М., Куровець, С. С., Касянчук, С. В., Грицик, І. І., & Наумко, І. М. (2014). Нетрадиційні джерела вуглеводнів України: Кн. 1. Нетрадиційні джерела вуглеводнів: огляд проблеми. Київ: Ніка-Центр.

Куровець, І., Притулка, Г., Шеремета, О., Зубко, О., Осадчий, В., Грицик, І., Приходько, О., Кос’яненко, Г., Чепусенко, П., Шира, А., Кучер, З., & Олійник, К. (2006). Петрофізичні моделі складнопобудованих колекторів вуглеводнів. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4, 119–139.

Куровець, І., Приходько, О., Грицик, І., & Чепіль, П. (2017). Теоретико-експериментальні засади діагностики нетрадиційних покладів вуглеводнів за петрофізичними критеріями. Геологія і геохімія горючих копалин, 1–2(170–171), 82–84.

Поливцев, А. В., & Булмасов, В. А. (1984). Радиогеохимическая характеристика осадочных пород Внутренней зоны Предкарпатского прогиба. В Геофизические исследования нефтегазоносных провинций Украины (с. 131–139). Киев: Наукова думка.

Artym, I. V., Kurovets, S. S., Zderka, T. V., Yarema, A. V., & Kurovets, I. M. (2019). Development of the rocks fracturing model on the Carpathian region example. In Geoinformatics: Theoretical and Applied Aspects, EAGE (Kyiv, Ukraine, May 13–16, 2019): Paper presented at the 18th International Conference. Kyiv.

Kurovets, S. S., Artym, I. V., & Kurovets, I. M. (2018). Researching the fracturing of the reservoir rocks. Journal of Hydrocarbon Power Engineering, 5(1), 1–6.

Naumko, I. M., Kurovets’, I. M., Zubyk, M. I., Batsevych, N. V., Sakhno, B. E., & Chepusenko, P. S. (2017). Hydrocarbon compounds and plausible mechanism of gas generation in “shale” gas prospective Silurian deposits of Lviv Paleozoic depression. Geodynamics, 1(22), 26–41. https://doi.org/10.23939/jgd2017.01.036