Позначка: Кросненський покрив

Опубліковано від

ТЕКТОНІЧНІ ОДИНИЦІ КРОСНЕНСЬКОГО (СІЛЕЗЬКОГО) ПОКРИВУ СКЛАДЧАСТИХ КАРПАТ: СТРУКТУРИ ТИХИЙ (УКРАЇНА) І ВЕТЛІНА (ПОЛЬЩА) – ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА І ГАЗОНОСНІСТЬ

Головна > Архів > № 1–2 (187–188) 2022 > 5–26

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1–2 (187–188) 2022, 5–26.

https://doi.org/10.15407/ggcm2022.01-02.005

Володимир ШЛАПІНСЬКИЙ, Мирослав ПАВЛЮК,
Мирослав ТЕРНАВСЬКИЙ

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: igggk@mail.lviv.ua

Анотація

У південно-західній частині Кросненського покриву на терені України, який на суміжній польській території має назву jednostka Szląska (Сілезька одиниця), присутні відповідно дві тектонічні структури Тихий і Ветліна, складені флішем крейдово-палеогенового віку. Вони розташовані в одній і тій самій лусці та являють собою частково збережену антиклінальну складку північно-західного простягання. Структури Тихий і Ветліна виявлені за результатами буріння. Унаслідок виконаних бурових робіт встановлена промислова газоносність обох структур. Максимальні дебіти газу з відкладів олігоцену на цих структурах становлять приблизно 60 тис. м3/добу. Видобувні запаси структури Ветліна обраховані в 73 млн м3 газу. Поклад не розробляється через локалізацію на площі в межах Бескидського національного парку. Автори вважають, що розвідувальне буріння за межами структури в розташованих далі на північний схід від структури Тихий лусках Волосянка–Підполоззя і Гусне–Буковець буде малоефективним, через відсутність у їхньому складі перспективних об’єктів. Існують передумови припускати наявність ще однієї газонасиченої складки – Лютської – на південний захід від структури Тихий, під лусками Дуклянсько-Чорногорського покриву. Про потенційну промислову газоносність прогнозованої перспективної структури свідчать припливи нафти і газу в картувальних свердловинах площі Лютня. Для перевірки цього припущення доцільно провести сейсмічні дослідження.

Повний текст

Ключові слова

Кросненський покрив, структури Тихий і Ветліна, геологічна будова, газоносність

Використані літературні джерела

Вялов, О. С., Гавура, С. П., Даныш, В. В., Лемишко, О. Д., Лещух, Р. Й., Пономарева, Л. Д., Романив, А. М., Смирнов, С. Е., Смолинская, Н. И., & Царненко, П. Н. (1988). Стратотипы меловых и палеогеновых отложений Украинских Карпат. Киев: Наукова думка.

Глушко, В. В., Кузовенко, В. В., & Шлапінський, В. Є. (1999). Нові погляди на геологічну будову північно-західної частини Дуклянського покрову Українських Карпат. Вісник Львівського університету. Серія геологічна, 13, 94–101.

Жигунова, З. Ф., Коваль, Ж. С., & Петров, В. Г. (1966). Отчет о поисково-съемочных работах масштаба 1 : 25 000, проведенных на площади Люта Закарпатской области УССР в 1964–1965 гг. Трест «Львовнефтегазразведка», ЛГПК. Львов: Фонди ДП «Західукргеологія».

Жигунова, З. Ф., Петров, В. Г., & Татарченко, В. М. (1964). Отчет о геологических исследованиях, проведенных на площади Буковец Закарпатской области УССР в 1963 году. Трест «Львовнефтегазразведка», ЛГПК. Львов: Фонди ДП «Західукргеологія».

Крупський, Ю. З., Куровець, І. М., Сеньковський, Ю. М., Михайлов, В. А., Чепіль, П. М., Дригант, Д. М., Шлапінський, В. Є., Колтун, Ю. В.,Чепіль, В. П., Куровець, С. С., & Бодлак, В. П. (2014). Нетрадиційні джерела вуглеводнів України: Кн. 2. Західний нафтогазоносний регіон. Київ: Ніка-Центр.

Кузовенко, В. В., Жигунова, З. Ф., & Петров, В. Г. (1973). Отчет о результатах комплексной геологической съёмки масштаба 1 : 50 000, проведенной на площади Ломна Львовской и Закарпатской областей УССР в 1969–1972 гг. Трест «Львовнефтегазразведка», КГП. Львов: Фонди ДП «Західукргеологія».

Мочалин, И. П., & Некрасова, Л. П. (1964). Отчет о геологических исследованиях, проведенных на площади Луги Закарпатской области УССР в 1963 г. Львов: Фонди ДП «Західукргеологія».

Шлапінський, В. Є., Глушко, В. В., & Кузовенко, В. В. (1994). Вивчення геологічної будови і перспектив нафтогазоносності зони зчленування Дуклянського, Чорногорського і Кросненського покровів Українських Карпат в 1991–1994 рр. [Звіт] (Т. 1). Львів: Фонди ДП «Західукргеологія».

Karnkowski, P. (1993). Złoża gazu ziemnego i ropy naftowej w Polsce: T. 2. Karpaty i zapadlisko Przedkarpackie. Częśc 1. Karpaty. Kraków.

Komunikat rządu Rzeczypospolitej Polskiej dotyczący dyrektywy 94/22/WE Parlamentu Europejskiego i Rady w sprawie warunków udzielania i korzystania z zezwoleń na poszukiwanie, badanie i produkcję węglowodorów. (2019). https://www.prawo.pl/akty/dz-u-ue-c-2019-105-76,69161005.html

Kowalczyk, A. (12.01.2012). Aurelian z dwiema nowymi koncesjami. Rynek Infrastruktury. https://www.rynekinfrastruktury.pl/wiadomosci/aurelian-z-dwiema-nowymi-koncesjami-36271.html

Marcińkowski, A., & Szewczyk, E. (2008). Produktywność karpackich skal zbiórnikowych w świetle historii wydobycia więglowodorów. Geologia, 34(3), 405–421.

Szuflicki, M., Malon, A., & Tymiński, M. (Eds.). (2021). Bilans zasobów złóż kopalin w Polsce wg stanu na 31 XII 2020 r. Warszawa: Państwowy Instytut Geologiczny–Państwowy Instytut Badawczy. Publikacja dostępna na stronie internetowej http://surowce.pgi.gov.pl

Zielińska, Cz. (1994). Dokumentacja geologiczna w kat. C złoża gazu ziemnego “Wetlina” w miejsc. Smerek i Wetlina, gm. Cisna, woj. krośnińskie. Nr CBDG 85621. Inw. 1481/95 Arch. CAG PIG, Warszawa; Kat. DZ/418 Arch. PGNiG S.A., Warszawa. http://dokumenty.pgi.gov.pl/wyszukiwarka/dokument/85621?lang=pl

Опубліковано від

ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА І ПЕРСПЕКТИВИ НАФТОГАЗОНОСНОСТІ ДІЛЯНКИ ПОГАР (Складчасті Карпати)

Головна > Архів > № 3–4 (185–186) 2021 > 5–15

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3–4 (185–186) 2021, 5–15.

https://doi.org/10.15407/ggcm2021.03-04.005

Володимир ШЛАПІНСЬКИЙ, Мирослав ПАВЛЮК, Ярослав ЛАЗАРУК, Олеся САВЧАК, Мирослав ТЕРНАВСЬКИЙ

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: vlash.ukr@gmail.com

Анотація

Перспективна щодо нафтогазоносності ділянка Погар розташована в Стрийському районі Львівської області за 30 км на південний захід від м. Сколе, між селами Погар і Криве. У тектонічному відношенні вона локалізована в зоні зчленування Скибового (Славська скиба) і Кросненського покривів. Наприкінці XIX – на початку XX ст. у районі села існував нафтопромисел. Експлуатувалися відклади олігоцену й еоцену Розлуцької смуги Кросненського покриву та олігоцену луски Славської скиби Скибового покриву. Перспективи ділянки Погар слід пов’язувати з піщаними горизонтами головецької світи олігоцену із задовільними колекторськими властивостями (клівські піковики). Вони локалізовані в зануреній частині Грозівської луски Кросненського покриву, відокремленій від її фронтальної частини Розлуцьким скидом (тектонічно-екранований поклад). Пробурена в 1973–1974 рр. св. 1-Погар (вибій 1935 м), через відхилення її ствола на південний схід, не розкрила клівських пісковиків і не вирішила свого завдання. Для повного розкриття клівських пісковиків головецької світи олігоцену Грозівської луски необхідно запроєктувати вертикально орієнтовану св. 2-Погар глибиною 2300 м. Про ймовірну промислову нафтогазонасиченість горизонту клівських пісковиків свідчить не тільки існування в минулому нафтопромислу, але й інтенсивні поверхневі прояви нафти на протяжній ділянці, яка контролюється Розлуцьким скидом. Крім того, враховуючи перспективність зони зчленування Скибового і Кросненського покривів, слід провести сейсмічні дослідження на ділянці Погар для оцінки геологічної будови більш глибоких горизонтів і запроєктувати параметричну свердловину глибиною 4000–5000 м.

Повний текст

Ключові слова

Скибовий, Кросненський покриви, Розлуцький скид, нафтопромисел, перспективи нафтогазоносності

Використані літературні джерела

Кантолинский, С. И., & Некрасова, Л. П. (1975). Геологический отчет о результатах структурно-поискового бурения, проведенного на площади Погар Львовской области УССР в 1973–1974 гг. Трест «Львовнефтегазразведка», КГП. Львов: Фонди ДП «Західукргеологія».

Кузовенко, В. В., Глушко, В. В., Мышкин, Л. П., & Шлапинский, В. Е. (1990). Изучение геолого-геофизических материалов по Скибовой и Кросненской зонам Складчатых Карпат, с целью выявления перспективных на нефть и газ объектов за 1988–1990 гг. ПГО «Западукргеология». Львов: Фонди ДП «Західукргеологія».

Кузовенко, В. В., Жигунова, З. Ф., & Петров, В. Г. (1977). Отчет о результатах групповой комплексной геологической съемки масштаба 1 : 50 000, проведенной на площади Климец Львовской и Закарпатской областей УССР в 1973–1976 гг. Трест «Львовнефтегазразведка», КГП. Львов: Фонди ДП «Західукргеологія».

Кык, И. В., Чиж, Е. И., & Ратыч, В. А. (1966). Отчет о результатах профильного структурно-поискового бурения на площади Турка Львовской области УССР, проведенного в 1964–1965 гг. Львов: Фонди ДП «Західукргеологія».

Темнюк, Ф. П. (1952). Отчет о геологических исследованиях зоны Кросно, проведенных на площади Ильник–Комарники Дрогобычской области в 1951 г. Львов: Фонди ДП «Західукргеологія».

Шлапінський, В. Є., Гавришків, Г. Я., & Гаєвська, Ю. П. (2020). Колектори нафти і газу в крейдово-палеоценових відкладах Скибового покриву Українських Карпат (північно-західна і центральна ділянки) та перспективи їх нафтогазоносності. Геологічний журнал, 3, 47–64. https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2020.3.207341

Wyszyński, O. W., & Obtułowicz, J. (1939). Antyklina Poharu. Budowa geologiczna i złoża ropy. Przemysł naftowy, 3, 65–68.