Позначка: Львівсько-Волинський басейн

Головна > Архів > № 1–2 (197–198) 2025 > 43–56

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1–2 (197–198) 2025, 43–56

https://doi.org/10.15407/ggcm2025.197-198.043

Ірина БУЧИНСЬКА, Олег ГВОЗДЕВИЧ, Мирослав ПОДОЛЬСЬКИЙ, Леся КУЛЬЧИЦЬКА-ЖИГАЙЛО

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: ibuchynska@ukr.net

---

Анотація

Європейський курс на декарбонізацію економіки та енергетичних систем безпосередньо пов’язаний зі скороченням видобутку та використання викопного палива. Для України масштабна реструктуризація вугільної галузі, модернізація гірничодобувних регіонів та теплової енергетики є пріоритетними завданнями. З одного боку, необхідно суттєво зменшити негативний вплив видобутку і використання викопного палива на довкілля, а з іншого – маємо забезпечити ефективне залучення потенціалу гірничопромислових систем до сталого розвитку територій, зокрема шляхом впровадження сучасних інноваційних способів використання наявних геологічних об’єктів та мінеральних ресурсів.

На прикладі вуглепородного масиву Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну проведено геологічний аналіз формування пасток метановмісного вугільного газу та показано залежність обсягів його виділення від метаноносності вугільних покладів; для вилучення метаногазової суміші з вуглепородного масиву запропоновано технологічну схему, яка характеризується тим, що в ньому покроково виділяють підземний блок, на який з поверхні пробурюють газовидобувні свердловини і відбирають вугільний газ, відтак виокремлюють суміжний підземний блок, добурюють додаткові газовидобувні свердловини і відбирають вугільний газ із суміжного блоку, повторюючи виокремлення блоку і відбір газу, забезпечують видобуток метаногазової суміші з усього вуглепородного масиву. Розроблено схему інноваційного комплексу, який використовує метаногазову суміш вуглепородного масиву для одночасного отримання водню, аміаку та метанолу. Такі комплекси можна рекомендувати для сталого розвитку територій гірничовидобувних підприємств.

Ключові слова

вугільний метан, вуглепородний масив, Львівсько-Волинський басейн, видобування газу, отримання водню, аміаку, метанолу

Використані літературні джерела

Бучинська, І., & Матрофайло, М. (2024). Газовугільні родовища Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4(195–196), 62–72. https://doi.org/10.15407/ggcm2024.195-196.062

Бучинська, І., Матрофайло, М., & Побережський, А. (2023). Комплексне освоєння супутніх корисних копалин і компонентів вугілля Любельського родовища Львівсько-Волинського басейну. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 2(101), 62–67. https://doi.org/10.17721/1728-2713.101.09

Бучинська, І., & Явний, П. (2012). Метаноносність вугленосної товщі Львівсько-Волинського басейну. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4, 17–28.

Вергельська, Н. В., Вергельська, В. В., & Скопиченко, І. М. (2024). Особливості використання техногенних колекторів вуглепородних масивів Донецького басейну. Мінеральні ресурси України, 3, 54–60. https://doi.org/10.31996/mru.2024.3.54-60

Вергельська, Н., Скопиченко, І., & Крошко, Ю. (2022). Геолого-структурні моделі формування та акумуляції газу у техногенних колекторах вуглепородних масивів. Гiрнича геологiя та геоекологiя, 2(5), 5–18. https://doi.org/10.59911/mgg.2786-7994.2022.2(5).276072

Гвоздевич, О. В., Бучинська, І. В., Кульчицька-Жигайло, Л. З., Подольський, М. Р., & Побережський, А. В. (2025). Спосіб розробки вуглепородного масиву для видобутку метаногазової суміші (Заявка на винахід (корисну модель) № u202500303). Лист УКРНОІВІ 1703/ЗУ/25. Взято 20.02.2025 з https://sis.nipo.gov.ua/uk/search/detail/1838125/

Гвоздевич, О., Кульчицька-Жигайло, Л., & Подольський, М. (2023). Дегазація метановмісних вугільних пластів з використанням свердловинного гідромонітору. Грааль науки, 34, 137–143. https://doi.org/10.36074/grail-of-science.08.12.2023.29

Гвоздевич, О. В., Кульчицька-Жигайло, Л. З., Подольський, М. Р., Родін, М. Л., & Харитонов, В. С. (2025). Енергетичний комплекс для одночасного отримання водню, аміаку та метанолу з використанням геологічних об’єктів (Заявка на винахід (корисну модель) № u202500607). Лист УКРНОІВІ 2674/ЗУ/25. Взято 20.02.2025 з https://sis.nipo.gov.ua/uk/search/detail/1841854/

Євдощук, М. І. (1997). Ресурсне забезпечення видобутку вуглеводнів України за рахунок малорозмірних родовищ. Київ: Наукова думка.

Євдощук, М. І., & Лівенцева, Г. А. (2016). Геологічні критерії прогнозування газоносноcті локальних техногенних об’єктів Львівсько-Волинського басейну. Тектоніка і стратиграфія, 43, 31–37. https://doi.org/10.30836/igs.0375-7773.2016.108283

Єрмаков, В. М., Клименко, О. О., & Горобей, М. С. (2020). Техногенне забруднення літосфери внаслідок функціонування і закриття вугільних шахт. Екологічні науки, 7(34), 12–15. https://doi.org/10.32846/2306-9716/2021.eco.7-34.2

Забигайло, В. Е., Васючков, Ю. Ф., & Репка, В. В. (1989). Физико-химические методы управления состоянием угольно-породного массива. Киев: Наукова думка.

Іванов, Є. А., & Ковальчук, І. П. (2024). Накопичення гірничопромислових відходів у Львівсько-Волинському кам’яновугільному басейні: сучасний стан, проблеми і перспективи поводження. Український журнал природничих наук, 7, 75–84. https://doi.org/10.32782/naturaljournal.7.2024.8

Камишан, В. В. (2005). Спосіб дегазації вугільних родовищ (Патент на корисну модель № 11285, Україна, МПК E21F7/00). Бюлетень, 12. Взято 20.02.2025 з https://sis.nipo.gov.ua/uk/search/detail/294011/

Концевой, А. Л., & Концевой, С. А. (2021). Технологія зв’язаного азоту: курс лекцій (Електрон. вид.). Київ: КПІ ім. Ігоря Сікорського. https://ela.kpi.ua/server/api/core/bitstreams/0df6ed70-cf17-4420-b8fd-36308e9d1b6c/content

Матрофайло, М., Бучинська, І., & Побережський, А. (2017). Розподіл і походження вуглеводневих газів у вугленосних відкладах Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4(172–173), 87–105.

Матрофайло, М. М., Бучинська, І. В., & Побережський, А. В. (2024). Основні геологічні чинники газоносності і видобувний потенціал перспективних ділянок газовугільних родовищ Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну. У Наукові аспекти збереження та відновлення природних ресурсів в умовах сучасного розвитку суспільства (с. 534–559). Рига: Baltija Publishing. https://doi.org/10.30525/978-9934-26-511-2-21

Наумко, І. М., Павлюк, М. І., Сворень, Й. М., & Зубик, М. І. (2015). Метан газовугільних родовищ – потужне додаткове джерело вуглеводнів в Україні. Вісник НАН України, 6, 43–54. Взято 14.02.2025 з https://visnyk-nanu.org.ua/ojs/index.php/v/article/view/1591

Про виконання науково-технічного проекту «Вилучення метану закритих шахт: гірничо-геологічне і технологічне обґрунтування на 2011–2015 рр.» (Розпорядження Президії НАН України № 98 від 17.02.2012). (2012). Взято 21.02.2025 з https://www.old.nas.gov.ua/legaltexts/DocPublic/R-120217-98-0.pdf

Про газ (метан) вугільних родовищ (Закон України № 1392-VI). (2009). Відомості Верховної Ради України, 40, 578. Взято 26.02.2025 з https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1392-17#Text

Радзивилл, А. Я. (Ред.). (2007). Корреляция карбоновых угленосных формаций Львовско-Волынского и Люблинского бассейнов. Киев: Варта.

Рудько, Г. І., Іванов, Є. А., & Ковальчук, І. П. (2019). Гірничопромислові геосистеми Західного регіону України (Т. 2). Київ; Чернівці: Букрек.

Рудько, Г. І., & Яковлєв, Є. О. (2020). Постмайнінг гірничодобувних районів України як новий напрям екологічно безпечного використання мінерально-сировинних ресурсів. Мінеральні ресурси України, 3, 37–44. https://doi.org/10.31996/mru.2020.3.37-44

Софийский, К. К., Силин, Д. П., & Агаев, Р. А. (2013). Комплексное освоение газоугольного месторождения с применением метода гидродинамического воздействия. Уголь Украины, 2, 48–51.

Шашенко, О. М., & Чередник, В. А. (2019). Сучасні уявлення щодо виникнення газових покладів у підроблених вуглепородних масивах. Гірничий вісник, 106, 3–8. https://doi.org/10.31721/2306-5435-2019-1-106-3-9

DENSO досліджує технологію твердооксидних електролізерів для виробництва «зеленого» водню. (2023). DENSO AM. Взято 25.02.2025 з https://www.denso-am.eu/ua/news/denso-explores-solid-oxide-electrolysis-cell-technology-to-produce-green-hydrogen

European Association for Coal and Lignite. (2024). Market Report 2024 no. 1. Взято 26.02.2025 з https://public.euracoal.eu/download/Public-Archive/Library/Market-Reports/EURACOAL-Market-Report-2024-1_v03-rko.pdf

Haber, F., & Le Rossignol, R. (1916). Production of ammonia (Patent US № 1202995). https://patents.google.com/patent/US1202995A/en

---

Головна > Архів > №3 180 (2019) > 52-59

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3 (180) 2019, 52-59.

https://doi.org/10.15407/ggcm2019.03.052

Андрій ПОБЕРЕЖСЬКИЙ, Ірина БУЧИНСЬКА, Олена ШЕВЧУК, Тарас МУКАН

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів,
e-mail: igggk@mail.lviv.ua

---

Анотація

Розглянуто вплив експлуатації і ліквідації вугільних шахт гірничовидобувного комплексу Львівсько-Волинського вугільного басейну на екосистему регіону. Проаналізовано основні екологічні проблеми території. Встановлено, що підвищене техногенне забруднення Червоноградського геолого-промислового району спричинене попаданням високозабруднених дренажних вод із териконів шахт та породних відвалів Червоноградської Центральної збагачувальної фабрики в ґрунти, поверхневі, ґрунтові та підземні води. Негативний вплив териконів зумовлюється високим рівнем тектонічної порушеності і тріщинуватості корінних порід, рівнинним характером місцевості.

Визначено вплив техногенних об’єктів на якість атмосферного повітря. Проаналізовані кількості викидів забруднювальних речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення для м. Червонограда і Сокальського району, за даними Головного управління статистики у Львівській області.

Щоб попередити подальше погіршення екологічного стану, рекомендуємо проводити формування плоских териконів, їхню рекультивацію та озеленення з обов’язковим покриттям поверхні шаром нейтральних порід, дотримання заходів із запобігання горінню териконів. Із метою стабілізації ситуації та запобігання забрудненню ґрунтів, поверхневих та підземних вод слід створити постійну мережу спостережень за станом геологічного середовища, здійснювати системний геолого-екологічний моніторинг.

Ключові слова

Львівсько-Волинський басейн, гірничовидобувний комплекс, терикони, ґрунти, підземні води, атмосфера.

Використані літературні джерела

Баньковская, В. М., Максимович, Н. Г. (1989). Геохимические изменения природной среды в районах размещения отвалов угледобывающей промышленности. География и природные ресурсы, 2, 42–45.

Бучацька, Г. М. (2009). Гідрогеологічні умови та гідрогеохімічна зональність Львівсько-Волинського вугільного басейну. Вісник Львівського університету. Серія геологічна, 23, 175–183.

Бучинська, І. В., Шевчук, О. М. (2013). Основні чинники та джерела забруднення довкілля вуглевидобувним комплексом Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну. В Збірник наукових статей IV Всеукраїнського з’їзду екологів з міжнародною участю (Екологія/Ecology–2013) (с. 75–77). Вінниця: ДІЛО.

Довкілля Львівської області. Статистичний збірник. 2017. (2018). Львів: Головне управління статистики у Львівській області.

ДП «Львіввугілля». (2020). Шахтар Галичини. Взято з http://www.lvug.com.ua/lvivvugillya/

Екологічна інформація за IV кв. 2018 р. про підприємства, які є основними забруднювачами довкілля Львівщини. (2019). Департамент екології та природних ресурсів Львівської ОДА. Взято з http://deplv.gov.ua/ekologichna-informaciya-za

Заболотный, А. Г., Григорюк, Е. В. (2000). Экологические проблемы в угольной отрасли Украины. Уголь Украины, 7, 12–14.

Іванців, О. Є., Лизун, О. С., Кухар, З. Я. (1999). Геолого-екологічний стан та соціальні проблеми Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну. Геологія і геохімія горючих копалин, 2, 20–28.

Книш, І. Б. (2006). Перспективи використання відходів вугільної промисловості Львівщини як нової мінеральної сировини. Вісник Львівського університету. Серія геологічна, 20, 111–123.

Максимович, Н. Г., Горбунова, К. А. (1991). Геохимические изменения геологической среды при разработке угольных месторождений. Известия вузов. Серия. Геология и разведка, 5, 137–140.

Манько, А. (2004). Деякі проблеми функціювання депресивних гірничодобувних районів України (на прикладі Львівсько-Волинського вугільного басейну). Вісник Львівського університету. Серія географічна, 30, 184–187.

Попович, В. В., Підгородецький, Я. І., Піндер, В. Ф. (2016). Типологія териконів Львівсько-Волинського басейну. Науковий вісник НЛТУ України, 26, 238–243

Про Концепцію поліпшення екологічного становища гірничодобувних регіонів України: Постанова Кабінету Міністрів України від 31.08.1999 р. № 1606 (1999).

Решко, М. Я., Андрейчук, М. М., Кондратюк, Є. І та ін. (2002). Розробка методики та проведення робіт по прогнозуванню впливу видобутку та збагачення вугілля на оточуюче середовище у Львівсько-Волинському басейні (Червоноградський та Південно-Західний райони) (Т. 1.). Львів: Фонди ДГП «Західукргеологія».

Ткачук, В. Г., Калашников, В. К. (1990). Карта естественной защищенности подземных вод Украинской ССР. Масштаб 1 : 200 000. Львовская область. Киев: Главк КГУ «Укргеология» ПГО «Западукргеология».