розломи – Геологія і геохімія горючих копалин

Опубліковано Листопад 2024Січень 2025 від GGCMJournal

НОВА МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ ФУНДАМЕНТУ ЗАКАРПАТСЬКОГО ПРОГИНУ (у контексті перспектив нафтогазоносності)

Головна > Архів > № 3–4 (195–196) 2024 > 5–23

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3–4 (195–196) 2024, 5–23

https://doi.org/10.15407/ggcm2024.195-196.005

Володимир ШЛАПІНСЬКИЙ¹, Мирослав ПАВЛЮК², Олеся САВЧАК³, Мирослав ТЕРНАВСЬКИЙ⁴
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: ¹vlash.ukr@gmail.com; ²igggk@mail.lviv.ua; ³Savchakolesya@gmail.com; ⁴miroslavtmm@gmail.com

Анотація

У Закарпатському прогині породи фундаменту на денній поверхні не відслонюються. Вони доступні для вивчення тільки за результатами геофізичних досліджень або бурових робіт. За весь час досліджень у Закарпатському прогині були пробурені двісті п’ятдесят свердловин на двадцяти двох структурах, загальним метражем понад двісті тисяч метрів. На десяти структурах виконано глибоке буріння обсягом сто сімдесят тисяч метрів. У межах прогину відкрито п’ять газових родовищ. Встановлено наявність Закарпатської газоносної області, яка увійшла в межі Карпатської нафтогазоносної провінції. Усі відомі тут газові родовища локалізовані в неогеновому чохлі. Не слід ігнорувати перспективи і ще не достатньо вивченого донеогенового фундаменту. Задовільні колекторські показники мають тріщинуваті і кавернозні вапняки та доломіти тріасу і юри, а також теригенні відклади крейди та палеогену. У низці свердловин також зафіксовані значні припливи горючого газу. Через те, що нові бурові роботи, орієнтовані на розкриття фундаменту, зараз не проводяться, ми спробували переосмислити доступний нам наявний геологічний фактичний матеріал шляхом його поглибленого аналізу. У результаті запропоновано принципово нову схему тектонічного районування фундаменту Закарпатського прогину. У його складі нами виокремлені покривні одиниці (покриви, субпокриви і луски), що краще, ніж чинні схеми, відображає реальний стан речей і розширює можливості проведення пошукових робіт з метою відкриття промислових скупчень горючого газу.

Повний текст

Ключові слова

Закарпатський прогин, фундамент, тектоніка, розломи, покривні одиниці

Використані літературні джерела

Буров, В. С., Вишняков, И. Б., Глушко, В. В., Досин, Г. Д., Круглов, С. С., Кузовенко, В. В., Свириденко, В. Г., Смирнов, С. Е., Совчик, Я. В., Утробин, В. Н., & Шакин, В. А. (1986). Тектоника Украинских Карпат: объяснительная записка к тектонической карте Украинских Карпат. Масштаб 1 : 200 000 (С. С. Круглов, ред.) (с. 1–152). Киев.

Буров, В. С., & Глушко, В. В. (1976). Некоторые вопросы строения и развития Карпатской системы. Геологический журнал, 6, 32–39.

Василенко, А. Ю. (2016). Неогеновий магматизм в системі Закарпатського глибинного розлому [Автореф. дис. канд. геол. наук, Київський національний університет імені Тараса Шевченка]. Київ.

Иванова, Г. Г., Колчинцева, Л. В., & Кузовенко, В. В. (1977). К литологии и стратиграфии разреза северо-западной части Закарпатского прогиба (по материалам изучения параметрической скважины Невицкое. Геология и геохимия горючих ископаемых, 49, 23–31.

Клиточенко, И. Ф., Анцупов, П. В., & Вуль, М. А. (1964). О времени складкообразования во Внутренней зоне Предкарпатского прогиба. В Нефт. и газов. геол. (с. 8–70). Москва: ЦНИИТЭНефтегаз.

Круглов, С. С. (1989). Геодинамическое развитие в раннем мелу Утесовых зон Советского Закарпатья. В XIV конгресс КБГА: тезисы докладов (с. 385–388). София.

Круглов, С. С. (1998). Тектоніка і геодинаміка Українських Карпат. Геодинаміка, 1, 86–89.

Круглов, С. С., & Смирнов, С. С. (1965). Геологическое строение области Закарпатских утесов и оценка ее минерально-сырьевой базы. В Тезисы докладов научной сессии УкрНИГРИ (с. 36–44). Львов.

Круглов, С. С., & Смирнов, С. С. (1967). Геологическая история области распространения Закарпатских утесов в конце мела – начале палеогена (с. 46–57). Львов: Издательство Львовского университета.

Кузовенко, В. В., Глушко, В. В., Мышкин, Л. П., & Шлапинский, В. Е. (1990). Изучение геолого-геофизических материалов по Скибовой и Кросненской зонам Складчатых Карпат, с целью выявления перспективных на нефть и газ объектов за 1988–1990 гг. [Отчет]. ПГО «Западукргеология». Львов: Фонди ДП «Західукргеологія».

Лазько, Е. М., & Резвой, Д. П. (1962). О тектонической природе зоны Карпатских утесов. Вісник Львівського університету. Серія геологічна, 1, 60–65.

Лозиняк, П., & Місюра, Я. (2010). Особливості геологічної будови донеогенового фундаменту Закарпатського прогину. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4(152–153), 73–77.

Павлюк, М. І., & Медведєв, А. П. (2004). Панкардія: проблеми еволюції. Львів: Ліга-Прес.

Павлюк, М., Наумко, І., Лазарук, Я., Хоха, Ю., Крупський, Ю., Савчак, О., Різун, Б., Медведєв, А., Шлапінський, В., Колодій, І., Любчак, О., Яковенко, М., Тернавський, М., Гривняк, Г., Тріска, Н., Сенів, О., & Гузарська, Л. (2022). Резерв нафтогазовидобутку Західного регіону України (Електрон. вид.). Львів. http://iggcm.org.ua/wp-content/uploads/2015/10/РЕЗЕРВ-НАФТОГАЗОВИДОБУТКУ-ЗАХІДНОГО-РЕГІОНУ-УКРАЇНИ.pdf

Павлюк, М., Шлапінський, В., Медведєв, А., Різун, Б., & Тернавський, М. (2019). Проблемні аспекти формування Українського сегменту Карпат. Геологія і геохімія горючих копалин, 3(180), 5–24. https://doi.org/10.15407/ggcm2019.03.005

Патрулиус, Д., Моташ, И., & Бляху, М. (1960). Геологическое строение Румынского Марамуреша. В Материалы Карпато-Балканской ассоциации (№ 1). Киев: Издательство АН УССР.

Петрашкевич, М. И. (1968). Геологическое строение и нефтегазоносность Закарпатского внутреннего прогиба. В Геология, геофизика и бурение скважин нефтяных и газовых месторождений Украины: Труды УкрНИГРИ, 21, 94–119.

Петрашкевич, М. Й., & Лозыняк, П. Ю. (1988). Структурное районирование основания Закарпатского прогиба. В Региональная геология УССР и направления поисков нефти и газа: сборник научных трудов (с. 72–79). Львов: УкрНИГРИ.

Приходько, М. Г., & Пономарьова, Л. Д. (2018). Геологічна будова Закарпатського прогину. Київ: УкрДГРІ.

Субботин, С. И. (1955). Глубинное строение Советских Карпат и прилегающих территорий по данным геофизических исследований. Киев: Издательство АН УССР.

Хоменко, В. І. (1971). Глибинна будова Закарпатського прогину. Київ: Наукова думка.

Шлапінський, В. (2012). Деякі питання тектоніки Українських Карпат. Праці Наукового товариства ім. Шевченка. Геологічний збірник, 30, 48–68.

Шлапінський, В. Є., Жабіна, Н. М., Мачальський, Д. В., & Тернавський, М. М. (2017). Геологічна будова Пенінського покриву Українських Карпат. Геодинаміка, 1(22), 55–73.

Шлапінський, В. Є., Кузовенко, В. В., & Мачальський, Д. В. (1998). Вивчення геолого-геофізичних матеріалів по південно-східній частині внутрішніх флішових покровів Українських Карпат з метою виявлення перспективних на нафту та газ об’єктів (1995–1998 рр.) (Т. 1) [Звіт]. Львів: Фонди ДП «Західукргеологія».

Шлапінський, В. Є., Мачальський, Д. В., & Хомяк, Л. М. (2013). Уточнені дані щодо палеогенових відкладів Пенінського покриву Українських Карпат. Тектоніка і стратиграфія, 40, 125–133.

Щерба, В. М. (1976). Разломная тектоника Закарпатского прогиба. В Разломная тектоника Предкарпатского и Закарпатского прогибов и ее влияние на распределение залежей нефти и газа (с. 90–103). Киев: Наукова думка.

Опубліковано Липень 2024Жовтень 2024 від GGCMJournal

ПЕРЕІНТЕРПРЕТАЦІЯ ГЕОЛОГІЧНИХ ДАНИХ ЩОДО ТЕКТОНІКИ ОКРЕМИХ ПОКРИВІВ І СУБПОКРИВІВ ЗОВНІШНІХ КАРПАТ (у контексті перспектив нафтогазоносності)

Головна > Архів > № 1–2 (193–194) 2024 > 5–21

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1–2 (193–194) 2024, 5–21

https://doi.org/10.15407/ggcm2024.193-194.005

Володимир ШЛАПІНСЬКИЙ, Мирослав ПАВЛЮК, Олеся САВЧАК, Мирослав ТЕРНАВСЬКИЙ
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: igggk@mail.lviv.ua

Анотація

Українська частина Зовнішніх Карпат, попри численність попередньо проведених досліджень, залишається об’єктом наукових дискусій сучасних геологів. Досліджувана ділянка розташована в Рахівському районі Закарпатської області у верхній течії правих приток р. Тиси: Малої Шопурки, Середньої Ріки та Косівської. У геологічній будові ділянки беруть участь (з південного заходу на північний схід) покриви і субпокриви Зовнішних Карпат: Буркутський, Дуклянсько-Чорногорський (Говерлянсько-Красношорський субпокрив) і Кросненський (Бітлянсько-Свидовецький субпокрив). Ця ділянка була предметом вивчення геологів різних організацій. Її геологічна будова відтворена на сучасних картах Українських Карпат, опублікованих порівняно недавно. Однією з них є геологічна карта масштабу 1 : 200 000, видана у Польському геологічному інституті у Варшаві у два етапи у 2004 і 2007 рр. Друга група карт масштабу 1 : 200 000 Карпатської серії, виконана працівниками НАК «Надра України» ДП «Західукргеологія» Львівської і Закарпатської ГРЕ і УкрДГРІ, видана під егідою Міністерства охорони навколишнього природного середовища України. Об’єкт нашого дослідження уміщено на аркуші «Надвірна» цієї карти, підготовленої до видання групою геологів під керівництвом Б. В. Мацьківа (2009 р.). На обох цих картах бракує належної інформації про геологічну будову цієї ділянки Карпат. Тому виникла необхідність у геологічній карті масштабу 1 : 50 000 власної розробки. Ця карта створена з використанням матеріалів геологічної зйомки масштабу 1 : 50 000, проведеної в 1981–1985 рр. під керівництвом В. О. Ващенка. Проаналізовано матеріали понад 1000 відслонень. Це дало змогу набагато точніше відтворити геологічну будову району. Покривна тектоніка ділянки, яка відображена і на картах попередників, тут уточнена і доповнена низкою магістральних розломів типу скидо-зсувів, олістостроми у верхньокрейдових відкладах Говерлянсько-Красношорського субпокриву і нижньокрейдових Буркутського покриву.

Повний текст

Ключові слова

покриви, субпокриви, розломи, фліш, тектонічні останці, олістострома, діабази

Використані літературні джерела

Ващенко, В. А. (1985). Отчет по групповой геологической съемке массштаба 1 : 50 000 територии Ивано-Франковской и Закарпатской областей УССР за 1981–1985 гг. (Т. 1). Киев: Фонди ДП «Західукргеологія».

Вялов, О. С., Гавура, С. П., Даныш, В. В., Лемишко, О. Д., Лещух, Р. И., Пономарева, Л. Д., Романив, А. М., Смирнов, С. Е., Смолинская, Н. И., & Царненко, П. Н. (1988). Стратотипы меловых и палеогеновых отложений Украинских Карпат. Киев: Наукова думка.

Вялов, О. С., Даниш, В. В., & Царненко, П. Н. (1969). Деякі нові уявлення про тектоніку Східних Карпат. Геологічний журнал, 29(5), 23–35.

Вялов, О. С., & Царненко, П. Н. (1970). Крейдові відклади Свидовецької та Красношорської підзон в Українських Карпатах. Доповіді АН УРСР. Серія Б, 11, 969–972.

Габинет, М. П., Кульчицкий, Я. О., & Матковский, О. И. (1976). Геология и полезные ископаемые Украинских Карпат (Ч. 1). Львов.

Глушко, В. В., & Круглов, С. С. (Ред.). (1971). Геологическое строение и горючие ископаемые Советских Карпат: Труды УкрНИГРИ, 25.

Дабагян, Н. В., Лозыняк, П. Ю., Царненко, П. Н., & Шлапинский, В. Е. (1987). Стратиграфия, фораминиферы и радиолярии меловых отложений Черногорской зоны Советских Карпат. Доклады АН УССР, серия Б, 6, 77.

Жиловский, Н. И. (1963). Геологическое строение и оценка перспектив нефтегазоносности юго-западного склона Украинских Карпат [Дис. канд. геол.-мин. наук]. Львов.

Круглов, С. С. (1961). Крейдові вулканічні утворення п. Тростянця в Східних Карпатах. Доповіді АН УРСР, 10, 1350–1352.

Кузовенко, В., & Шлапінський, В. (2007). До природи й умов розміщення «скель» неокомських діябазів у Буркутському покрові Українських Карпат. Праці Наукового товариства імені Т. Шевченка. Геологічний збірник, 19, 40–49.

Мацьків, Б. В., Пукач, Б. Д., Воробканич, В. М., Пастуханов, С. В., & Гнилко, О. М. (2009). Державна геологічна карта України. Масштаб 1 : 200 000. Карпатська серія. Аркуші: М-34-XXXVI (Хуст), L-34-VI (Бая-Маре), M-35-XXXI (Надвірна), L-35-I (Вішеу-Де-Сус). Київ.

Царненко, П. Н. (1969). До стратиграфії крейдяних відкладів Чорногорської зони в районі с. Ясіня. Доповіді АН УРСР. Серія Б. Геологія, географія, хімія.

Царненко, П. Н. (1976). Геологическое строение Полонинско-Черногорских и Горганских Карпат [Автореф. дис. канд. геол.-мин. наук]. Львов.

Царненко, П. Н. (1989). О находках новых тектонических останцов в Украинских Карпатах. В XIV конгресс КБГА (с. 458–461). София.

Шлапінський, В. Є. (2009). Мікрофауна в олістостромових утвореннях верхньої крейди Говерлянського субпокрову в районі Ясіні. У П. Ф. Гожик (Ред.), Викопна фауна і флора України: палеоекологічний та стратиграфічний аспекти: збірник наукових праць Інституту геологічних наук НАН України (с. 179–183). Київ.

Шлапінський, В. Є., Кузовенко, В. В., & Гаращук, А. В. (1998). Вивчення геолого-геофізичних матеріалів по південно-східній частині внутрішніх флішових покровів Українських Карпат з метою виявлення перспективних на нафту та газ об’єктів (1995–1998 рр.) (Кн. 1) [Звіт]. Львів: Фонди ДП «Західукргеологія».

Danysh, V., Hnylko, O., Pavlyuk, M., Tsarnenko, P., Jankowski, L., Kopciowski, R., Ryłko, W., Anastasiu, N., Dragan, E., Popa, M., & Roban, R. (2007). Geological Map of the Outer Carpathians: Borderland of Ukraine and Romania. 1 : 200 000 (L. Jankowski, R. Kopciowski & W. Ryłko, Eds.). Warsaw: Polish Geological Institute.

Shlapinskyi, V. E. (2014). Tectonic klippes in the upper reaches of streams Svidovets and Stanislaw (Gorna Tysa basin) – geoturistic objects. In I. Bubniak & A. T. Solecki (Eds.), Geо-Carpathians – Potentia of the Cognitive Tourism (Vol. 30, pp. 77–81). Krosno.

Shlapinskyi, V. E. (2018). Pokuttia deep fault and its influence on tectonics and the oil- and gas-bearing of the south-eastern segment of the Carpathians. Geodynamics, 2(25), 53–69.