Опубліковано

НОВА МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ ФУНДАМЕНТУ ЗАКАРПАТСЬКОГО ПРОГИНУ (у контексті перспектив нафтогазоносності)

Головна > Архів > № 3–4 (195–196) 2024 > 5–23


Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3–4 (195–196) 2024, 5–23

https://doi.org/10.15407/ggcm2024.195-196.005

Володимир ШЛАПІНСЬКИЙ1, Мирослав ПАВЛЮК2, Олеся САВЧАК3, Мирослав ТЕРНАВСЬКИЙ4

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: 1vlash.ukr@gmail.com; 2igggk@mail.lviv.ua; 3Savchakolesya@gmail.com; 4miroslavtmm@gmail.com

Анотація

У Закарпатському прогині породи фундаменту на денній поверхні не відслонюються. Вони доступні для вивчення тільки за результатами геофізичних досліджень або бурових робіт. За весь час досліджень у Закарпатському прогині були пробурені двісті п’ятдесят свердловин на двадцяти двох структурах, загальним метражем понад двісті тисяч метрів. На десяти структурах виконано глибоке буріння обсягом сто сімдесят тисяч метрів. У межах прогину відкрито п’ять газових родовищ. Встановлено наявність Закарпатської газоносної області, яка увійшла в межі Карпатської нафтогазоносної провінції. Усі відомі тут газові родовища локалізовані в неогеновому чохлі. Не слід ігнорувати перспективи і ще не достатньо вивченого донеогенового фундаменту. Задовільні колекторські показники мають тріщинуваті і кавернозні вапняки та доломіти тріасу і юри, а також теригенні відклади крейди та палеогену. У низці свердловин також зафіксовані значні припливи горючого газу. Через те, що нові бурові роботи, орієнтовані на розкриття фундаменту, зараз не проводяться, ми спробували переосмислити доступний нам наявний геологічний фактичний матеріал шляхом його поглибленого аналізу. У результаті запропоновано принципово нову схему тектонічного районування фундаменту Закарпатського прогину. У його складі нами виокремлені покривні одиниці (покриви, субпокриви і луски), що краще, ніж чинні схеми, відображає реальний стан речей і розширює можливості проведення пошукових робіт з метою відкриття промислових скупчень горючого газу.

Ключові слова

Закарпатський прогин, фундамент, тектоніка, розломи, покривні одиниці

Використані літературні джерела

Буров, В. С., Вишняков, И. Б., Глушко, В. В., Досин, Г. Д., Круглов, С. С., Кузовенко, В. В., Свириденко, В. Г., Смирнов, С. Е., Совчик, Я. В., Утробин, В. Н., & Шакин, В. А. (1986). Тектоника Украинских Карпат: объяснительная записка к тектонической карте Украинских Карпат. Масштаб 1 : 200 000 (С. С. Круглов, ред.) (с. 1–152). Киев.

Буров, В. С., & Глушко, В. В. (1976). Некоторые вопросы строения и развития Карпатской системы. Геологический журнал, 6, 32–39.

Василенко, А. Ю. (2016). Неогеновий магматизм в системі Закарпатського глибинного розлому [Автореф. дис. канд. геол. наук, Київський національний університет імені Тараса Шевченка]. Київ.

Иванова, Г. Г., Колчинцева, Л. В., & Кузовенко, В. В. (1977). К литологии и стратиграфии разреза северо-западной части Закарпатского прогиба (по материалам изучения параметрической скважины Невицкое. Геология и геохимия горючих ископаемых, 49, 23–31.

Клиточенко, И. Ф., Анцупов, П. В., & Вуль, М. А. (1964). О времени складкообразования во Внутренней зоне Предкарпатского прогиба. В Нефт. и газов. геол. (с. 8–70). Москва: ЦНИИТЭНефтегаз.

Круглов, С. С. (1989). Геодинамическое развитие в раннем мелу Утесовых зон Советского Закарпатья. В XIV конгресс КБГА: тезисы докладов (с. 385–388). София.

Круглов, С. С. (1998). Тектоніка і геодинаміка Українських Карпат. Геодинаміка, 1, 86–89.

Круглов, С. С., & Смирнов, С. С. (1965). Геологическое строение области Закарпатских утесов и оценка ее минерально-сырьевой базы. В Тезисы докладов научной сессии УкрНИГРИ (с. 36–44). Львов.

Круглов, С. С., & Смирнов, С. С. (1967). Геологическая история области распространения Закарпатских утесов в конце мела – начале палеогена (с. 46–57). Львов: Издательство Львовского университета.

Кузовенко, В. В., Глушко, В. В., Мышкин, Л. П., & Шлапинский, В. Е. (1990). Изучение геолого-геофизических материалов по Скибовой и Кросненской зонам Складчатых Карпат, с целью выявления перспективных на нефть и газ объектов за 1988–1990 гг. [Отчет]. ПГО «Западукргеология». Львов: Фонди ДП «Західукргеологія».

Лазько, Е. М., & Резвой, Д. П. (1962). О тектонической природе зоны Карпатских утесов. Вісник Львівського університету. Серія геологічна, 1, 60–65.

Лозиняк, П., & Місюра, Я. (2010). Особливості геологічної будови донеогенового фундаменту Закарпатського прогину. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4(152–153), 73–77.

Павлюк, М. І., & Медведєв, А. П. (2004). Панкардія: проблеми еволюції. Львів: Ліга-Прес.

Павлюк, М., Наумко, І., Лазарук, Я., Хоха, Ю., Крупський, Ю., Савчак, О., Різун, Б., Медведєв, А., Шлапінський, В., Колодій, І., Любчак, О., Яковенко, М., Тернавський, М., Гривняк, Г., Тріска, Н., Сенів, О., & Гузарська, Л. (2022). Резерв нафтогазовидобутку Західного регіону України (Електрон. вид.). Львів. http://iggcm.org.ua/wp-content/uploads/2015/10/РЕЗЕРВ-НАФТОГАЗОВИДОБУТКУ-ЗАХІДНОГО-РЕГІОНУ-УКРАЇНИ.pdf

Павлюк, М., Шлапінський, В., Медведєв, А., Різун, Б., & Тернавський, М. (2019). Проблемні аспекти формування Українського сегменту Карпат. Геологія і геохімія горючих копалин, 3(180), 5–24. https://doi.org/10.15407/ggcm2019.03.005

Патрулиус, Д., Моташ, И., & Бляху, М. (1960). Геологическое строение Румынского Марамуреша. В Материалы Карпато-Балканской ассоциации (№ 1). Киев: Издательство АН УССР.

Петрашкевич, М. И. (1968). Геологическое строение и нефтегазоносность Закарпатского внутреннего прогиба. В Геология, геофизика и бурение скважин нефтяных и газовых месторождений Украины: Труды УкрНИГРИ, 21, 94–119.

Петрашкевич, М. Й., & Лозыняк, П. Ю. (1988). Структурное районирование основания Закарпатского прогиба. В Региональная геология УССР и направления поисков нефти и газа: сборник научных трудов (с. 72–79). Львов: УкрНИГРИ.

Приходько, М. Г., & Пономарьова, Л. Д. (2018). Геологічна будова Закарпатського прогину. Київ: УкрДГРІ.

Субботин, С. И. (1955). Глубинное строение Советских Карпат и прилегающих территорий по данным геофизических исследований. Киев: Издательство АН УССР.

Хоменко, В. І. (1971). Глибинна будова Закарпатського прогину. Київ: Наукова думка.

Шлапінський, В. (2012). Деякі питання тектоніки Українських Карпат. Праці Наукового товариства ім. Шевченка. Геологічний збірник, 30, 48–68.

Шлапінський, В. Є., Жабіна, Н. М., Мачальський, Д. В., & Тернавський, М. М. (2017). Геологічна будова Пенінського покриву Українських Карпат. Геодинаміка, 1(22), 55–73.

Шлапінський, В. Є., Кузовенко, В. В., & Мачальський, Д. В. (1998). Вивчення геолого-геофізичних матеріалів по південно-східній частині внутрішніх флішових покровів Українських Карпат з метою виявлення перспективних на нафту та газ об’єктів (1995–1998 рр.) (Т. 1) [Звіт]. Львів: Фонди ДП «Західукргеологія».

Шлапінський, В. Є., Мачальський, Д. В., & Хомяк, Л. М. (2013). Уточнені дані щодо палеогенових відкладів Пенінського покриву Українських Карпат. Тектоніка і стратиграфія, 40, 125–133.

Щерба, В. М. (1976). Разломная тектоника Закарпатского прогиба. В Разломная тектоника Предкарпатского и Закарпатского прогибов и ее влияние на распределение залежей нефти и газа (с. 90–103). Киев: Наукова думка.


Опубліковано

МАРМАРОСЬКА ЗОНА СКЕЛЬ У СТРУКТУРІ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ Стаття 2. Тектоно-магматична позиція і погляди на структуру зони

Головна > Архів > № 2 (179) 2019 >55-67


Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 2 (179) 2019, 55-67.

https://doi.org/10.15407/ggcm2019.02.055

Михайло ЯРЕМОВИЧ

ТзОВ «Геол-тех», Львів, e-mail: mishayaremovich@gmail.com

Анотація

Охарактеризовано тектоно-магматичну позицію Мармароської зони скель та визначення її місця в загальній структурі Українських Карпат. Наведено історію вивченості магматичних порід. На підставі опрацювання наявних літературних джерел здійснено порівняльний аналіз поглядів на структуру і положення Мармароської зони скель у будові Карпатської споруди. Детально висвітлено основні риси геологічної будови і тектонічного районування зони.

Ключові слова

Мармароська зона скель, тектоніка, насув, зсув, покрив, олістострома, горст-антиклінорій, магматизм, офіолітовий комплекс.

Використані літературні джерела

Бызова, С. Л. (1972). К тектонике зоны Мармарошских утесов. Вестник Московского университета, 2, 36–44.

Варычев, А. С. (1993). Петрология мезозойских вулканитов Украинских Карпат. (Дис. … канд. геол. наук). Львов.

Данилович, В. Г. (1977). Петрогенезис магматичних утворень Карпат за даними вивчення ізотопного складу стронцію. Геол. журнал, 37 (4), 49–61.

Звіт відділу проблем тектоніки Карпат. (2010). (О. Гнилко. Гл. 6. Тектонічне районування та теренова тектоніка Карпат). Львів.

Круглов, С. С. (1965). О природе Мармарошских утёсов Советских Карпат. Геол. сб. Львов. геол. о-ва, 9, 41–54.

Ломизе, М. Г., Маслакова, Н. И. (1967). О верхнемеловом возрасте вулканических образований района Горинчево-Полянское (Восточные Карпаты). Вестник Московского университета. Серия 4. Геология, 1, 115–118.

Ломизе, М. Г., Плошко, В. В. (1969). О гипербазитах Главного Мармарошского разлома (Восточные Карпаты). Геотектоника, 2, 91–106.

Славин, В. И., Хаин, В. Е., Рудаков, С. Г. (1972). О тектонической природе зоны Мармарошских утёсов и ее положении в структуре советских Карпат. Вестник Московского университета, 2, 44–55.

Соболев, В. С., Белякова, С. М. (1947). Об ультраосновной породе в Закарпатской области. Тр. Львов. геол. о-ва, петрограф серия, 1, 72–78.

Ступка, О. О. (2013). Офіоліти Українських Карпат: геохімія і мінералогія. (Дис. … канд. геол. наук). Львів.

Чернов, В. Г. (1972а). К проблеме структуры и происхождения зоны Мармарошских утёсов Советских Карпат. Вестник Московского университета, 2.

Чернов, В. Г. (1972б). Стратиграфия Мармарошской зоны утесов Советских Карпат. Бюл. МОИП. Отд. геол., 6.

Чернов, В. Г. (1972в). Тектоника Мармарошской зоны утесов Советских Карпат. Вестник Московского университета, 2.

Săndulescu, M., Kräutner, H. G., Balintoni, I., Russo-Săndulescu, D., & Micu, M. (1981). The Structure of the East Carpathians (Moldavia – Maramureş area): Guide to Excursion B1: Carpathian-Balkan Geological Association, XII Congres. Bucharest.