Головна > Архів > №3 180 (2019) > 5-24
Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3 (180) 2019, 5-24.
Мирослав Павлюк, Володимир Шлапінський, Альберт Медведєв, Богдан Різун, Мирослав Тернавський
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів,
e-mail: igggk@mail.lviv.ua
Анотація
У статті обґрунтовується модель формування складчасто-покривно-блокової споруди Карпат у часовому інтервалі, що охоплює пізньогерцинські та альпійські події. Здебільшого це стосується Зовнішних Карпат, але в загальних рисах охарактеризована вся Карпатська дуга. Дається критична оцінка застосування таких термінів, як «терейни», «акреційна призма», «сутура», «субдукція» та Закарпатський глибинний розлом (ЗГР). Показано, що формування Карпат проходило в декілька етапів під дією різноспрямованих, переважно горизонтальних, рухів, у результаті чого відбувалася деструкція раніше сформованої герцинської континентальної кори, закладення геосинклінальних трогів, формування і подальші перетворення основи флішових Карпат, її колізії з євразійською континентальною окраїною, підсування останньої під флішові комплекси. Після завершення цих процесів мали місце головно вертикальні рухи, які остаточно сформували структуру Карпат як складчасто-покривно-блокову. Унаслідок останніх подій (пліоцен–плейстоцен) відбувся диференційований розвиток інтенсивної тріщинуватості, з припливом вуглеводнів і заповненням ними сформованих на той час пасток.
Ключові слова
формування Карпат, терейни, акреційна призма, Закарпатський розлом, крокодилова тектоніка, Зовнішні Карпати, складчасто-покривно-блокова структура.
Використані літературні джерела
Артюшков, Е. В. (1993). Физическая тектоника. Москва: Наука.
Василенко, А. Ю. (2016). Неогеновий магматизм в системі Закарпатського глибинного розлому. (Автореф. дис. канд. геол. наук). Київський національний університет ім. Тараса Шевченка. Київ.
Волошин, А. А. (1971). Геологическое строение и полезные ископаемые бассейна верхнего течения реки Тиса (отчет о результатах геологосъемочных работ массштаба 1 : 50 000 и 1 : 25 000, Раховский район) (Т. 1). Берегово: Фонди ДП «Західукргеологія».
Габинет, М. П., Кульчицкий, Я. О., Матковский, О. І. (1976). Геология и полезные ископаемые Украинских Карпат (Ч. 1). Львов: Вища школа, 79–80.
Галабуда, М. І. (2000). Фіксизм, мобілізм чи циклічне розширення Землі. Геодинаміка, 1 (3), 28–38.
Галабуда, М. І. (2002). Космічно-аномалістична концепція формування земної кори. Геологія і геохімія горючих копалин, 3, 100–108.
Глушко, В. В., Круглов, С. С. (Ред.). (1986). Тектоническая карта Украинских Карпат. М-б 1 : 200 000. Киев: УкрНИГРИ, Мингео УССР.
Гнилко, О. М. (2011). Тектонічне районування Карпат у світлі терейнової тектоніки. Частина 1. Основні елементи Карпатської споруди. Геодинаміка, 1 (10), 47–57.
Гнилко, О. М. (2012). Тектонічне районування Карпат у світлі терейнової тектоніки. Частина 2. Флішові Карпати – давня акреційна призма. Геодинаміка, 1 (12), 67–78.
Гнилко, О. М. (2014). Тектоніка та процеси становлення покривно-складчастої споруди Українських Карпат. В Сучасна геодинаміка та геофізичні поля Карпат і суміжних територій (с. 24–71). Львів.
Гнилко, О. М., Генералова, Л. В. (2014). Тектоно-седиментационное развитие Предмармарошской аккреционной призмы Украинских флишевых Карпат. Вестник Санкт-Петербургского университета, 7 (2), 5–23.
Гнилко, О. М. (2016). Геологічна будова та еволюція Українських Карпат. (Автореф. дис. д-ра геол. наук). Львів.
Гордиенко, В. В. (1998). Глубинные процессы в тектоносфере Земли. Киев: Наукова думка.
Гофштейн, І. Д. (1971). Що розуміти під сучасною структурою Карпат. Геологія і геохімія горючих копалин, 22, 34–36.
Гофштейн, И. Д. (1995). Геоморфологический очерк Украинских Карпат. Киев: Наукова думка.
Доленко, Г. Н., Бойчевская, Л. Т., Данилович, Л. Г. и др. (1980). Глубинное строение, развитие и нефтегазоносность Украинских Карпат. Киев: Наукова думка.
Есипович, С. М. (1998). История развития планеты Земля – пульсирующее расширение под действием космического прессинга. Одесса: Астропринт.
Єсипович, С. М. (2000). Деякі аспекти розвитку планети Земля. Геодинаміка, 1 (3), 28–38.
Жигунова, З. Ф., Коваль, Ж. С., Петров, В. Г. (1968). Отчет о поисково-съемочных работах масштаба 1 : 25 000, проведенных на площади Перечин Закарпатской области УССР в 1966–1967 гг. (Т. 1–2). Львов: Фонди ДП «Західукргеологія».
Жигунова, З. Ф., Петров, В. Г., Коваль, Ж. С. (1969). Отчет о поисково-съемочных работах масштаба 1 : 25 000, проведенных на площади Турья Поляна Закарпатской области УССР в 1968 г. (Т. 1–2). Львов: Фонди ДП «Західукргеологія».
Зейлик, Б. С. (1978). О происхождении дугообразных и кольцевых структур на Земле и других планетах (ударно-взрывная тектоника). Москва: ВИЭМС.
Клиточенко, И., Анцупов, П., Вуль, М. (1964). О времени складкообразования во Внутренной зоне Предкарпатского краевого прогиба. В Нефтяная и газовая геология (с. 8–11). Москва: ЦНИИТЭН Нефтегаз.
Круглов, С. С., Смирнов, С. Е., Спитковская, С. М. и др. (1985). Геодинамика Карпат. Киев: Наукова думка.
Круглов, С. С. (1998). Тектоніка і геодинаміка Українських Карпат. Геодинаміка, 1, 86–89.
Круглов, С. С. (2000). О корреляции мезозойских и кайнозойских формаций Украинских, Словацких и Польских Карпат. Геодинаміка, 1 (3), 58–65.
Круглов, С. С. (2001). Проблемы тектоники и палеогеодинамики запада Украины (критический обзор новых публикаций). Львов.
Кузовенко, В., Шлапінський, В. (2007). До природи й умов розміщення «скель» неокомських діябазів у Буркутському покрові Українських Карпат. Праці НТШ. Геологічний збірник, 19, 40–49.
Лазько, Е. М., Резвой, Д. П. (1962). О тектонической природе зоны Карпатских утесов. Вісник Львівського університету ім. І. Франка. Сер. геол., 1, 60–65.
Лещух, Р. Й. (1982). Нижньокрейдові амоніти Українських Карпат. Київ: Наукова думка.
Ляшкевич, З. М., Медведев, А. П., Крупский, Ю. З. и др. (1995). Тектоно-магматическая эволюция Карпат. Киев: Наукова думка.
Ляшкевич, З. (2014). Еволюція та генезис кайнозойського вулканізму Панкардії. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 3 (66), 21–26.
Максимов, А. А., Немков, Т. И. (1949). Объяснительная записка к листам геологической карты M-35-XXXI (Надворная) и L-35-I (Чивчины). (T. 14. Ч. 1. Отчет о работах Карпатской геологической экспедиции МГРИ). Москва: Фонди ДП «Західукргеологія»
Маршалко, Р. (1980). Палеотектонические реконструкции пьенинских и примыкающих флишевых желобов и их субстрата в Восточной Словакии. В Материалы ХІ конгресса КБГА. Литология (с. 140–148). Киев: Наукова думка.
Медведєв, А. П., Варичев, О. С. (2000). Пра-Карпати (конструкція і деструкція). Львів.
Монин, А. С., Зоненшайн Л. П. (Ред.). (1987). История океана Тетис. Москва: Институт океанологии АН СССР.
Николаев, В. Г. (1986). Паннонский бассейн (строение осадочного чехла и развитие). Труды ГИН АН СССР, 406.
Павлюк, М. І., Медведєв, А. П. (2004). Панкардія: проблеми еволюції. Львів: Ліга-Прес.
Павлюк, М., Ляшкевич, З., Медведєв, А. (2013). Українські Карпати в структурі Панкардії (магматизм і геодинаміка). Геодинаміка, 1 (14), 45–60.
Паталаха, Е. И., Лукиенко, А. И., Гончар, В. В. (1995). Тектонические потоки как основа понимания геологических структур. Киев.
Третяк, К. Р., Максимчук, В. Ю., Кутас, Р. І. (Ред.). (2014). Сучасна геодинаміка та геофізичні поля Карпат і суміжних територій. Львів.
Утробин, В. Н., Линецкая, Л. В. (1975). О взаимоотношениях Карпатской и Динарской геосинклинальных складчатых систем. Бюллетень Московского общества испытателей природы. Отдел геол., 50 (3), 145–146.
Хаин, В. Е., Беэр, М. А., Бызова, С. Л. и др. (1977). Основные черты тектонической истории Карпат (в свете новых идей в учении о геосинклиналях). Вестник Московского университета. Сер. Геология, 3, 3–20.
Хаин, В. Е., Лобковский, Л. И. (1990). Об особенностях формирования коллизионных орогенов. Геотектоника, 6, 20–31.
Хаин, В. Е., Ломизе, М. Г. (1995). Геотектоника с основами геодинамики. Москва: Наука.
Хаин, В. Е. (2001). Тектоника континентов и океанов. Москва: Научый мир.
Шлапінський, В. Є., Кузовенко, В. В. (1998). Вивчення геолого-геофізичних матеріалів по південно-східній частині внутрішніх флішових покровів Українських Карпат з метою виявлення перспективних на нафту та газ об’єктів (1995–1998 рр.). Т. 1. Львів: Фонди ДП «Західукргеологія».
Шлапінський, В. Є. (2009). Мікрофауна в олістостромових утвореннях верхньої крейди Говерлянського субпокрову в районі Ясіні. В П. Ф. Гожик (відп. ред.). Викопна фауна і флора України: палеоекологічний та стратиграфічний аспекти (с. 179–183). Київ.
Шлапінський, В. (2012). Деякі питання тектоніки Українських Карпат. Праці НТШ. Геологічний збірник, 30, 48–68.
Шлапінський, В. Є., Мачальський, Д. В., Хомяк, Л. М. (2013). Уточнені дані щодо палеогенових відкладів Пенінського покриву Українських Карпат. Тектоніка і стратиграфія, 40, 125–133.
Шлапінський, В. Є., Жабіна, Н. М., Мачальський, Д. В., Тернавський, М. М. (2017). Геологічна будова Пенінського покриву Українських Карпат. Геодинаміка, 1 (22), 55–73.
Evolution of the Northern margin of Tethys: the results of IGCP Project 198. (1990). Mem. Soc. Geol. Fr, 154, 1–200.
Meissner, R., & Reston, T. (1989). The three-dimensional structure of the oberpfalz – an alternative interpretation of the DEKORP–KTB data. Tectonophysics, 157 (1–3), 1–11.
Ney, R. (1976). The Carpathians and plate tectonics. Prz. geol., 24 (6), 309–316.
Oszczypko, N., Uchman, A., & Malata, E. (Red.). (2006). Rozwój paleotektoniczny basenów Karpat zewnętrznych i pienińskiego pasa skałkowego. Kraków: Instytut Nauk Geologicznych Uniwersytetu Jagiellońskiego.
Rădulesku, D. P., & Săndulesku, M. (1973). The plate-tectonics concept and the geological structure of the Carpathians. Tectonophysics, 16 (3–4), 155–161.
Saleebe, J. B. (1983). According tectonics of the North American Cordillera. Annual Reviews of the Earth and Planetary Science, 15, 45–73.