Останні статті – Геологія і геохімія горючих копалин

Опубліковано Квітень 2026Квітень 2026 від GGCMJournal

АСПЕКТИ ЛІТОГЕНЕЗУ НАФТОГАЗОНОСНИХ ТОВЩ МЕЗОЗОЙ-КАЙНОЗОЮ КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ

Головна > Архів > № 1 (201) 2026 > 5–20

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1 (201) 2026, 5–20

ISSN 0869-0774 (Print), ISSN 2786-8621 (Online)

https://doi.org/10.15407/ggcm2026.201.005

Наталія РАДКОВЕЦЬ^a, Юрій КОЛТУН^b, Ігор ПОПП^c, Марта МОРОЗ^d, Юлія ГАЄВСЬКА^e, Галина ГАВРИШКІВ^f, Петро МОРОЗ^g
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна

^ae-mail: radkov_n@ukr.net, https://orcid.org/0000-0002-1770-6996
^bhttps://orcid.org/0000-0001-9884-5957
^chttps://orcid.org/0000-0002-7459-0037
^dhttps://orcid.org/0009-0001-3695-2682
^ehttps://orcid.org/0009-0006-8947-3913
^f https://orcid.org/0009-0002-3376-8895
^ghttps://orcid.org/0009-0007-5997-5768

Анотація

Відклади нижньої крейди північного схилу Українських Карпат, хоч і не містять промислових покладів вуглеводнів, а лише окремі прояви нафтогазоносності, за результатами проведених досліджень залишаються перспективним об’єктом для подальших пошуків родовищ нафти і газу. Встановлено, що в осадових утвореннях верхньої крейди поширені гранулярні порові і змішані (порово-тріщинні) колектори з добрими фільтраційно-ємнісними властивостями, пов’язані з «ямнеподібними» пісковиками. Мінералого-петрографічні дослідження псамітових товщ палеоцену й еоцену дали змогу вивчити особливості їхньої літолого-фаціальної мінливості та оцінити закономірності поширення цих нашарувань, як по латералі, так і в розрізі в межах Бориславсько-Покутської та передових скиб Скибової зон Українських Карпат в аспекті перспектив їхньої нафтогазоносності. Реконструкція осадонагромадження флішових відкладів палеоцену та еоцену дала можливість встановити джерела надходження теригенного матеріалу в басейн седиментації. Літолого-геохімічні дослідження олігоценових відкладів дозволили вивчити закономірності їхньої фаціальної мінливості, як щодо поширення псамітових товщ, які є колекторами нафти і газу, так і збагачених розсіяною органічною речовиною відкладів менілітової світи. Як показали дослідження, останні зазнають істотних змін у напрямку від Бориславсько-Покутської і Скибової до Кросненської зони, змінюючи не лише товщину та обсяг нафтогазогенерувальних порід, але й ступінь їхньої термальної зрілості, а отже, і діапазон глибин поширення зони генерації нафтових і газових вуглеводнів. Верхньоюрські відклади фундаменту Зовнішньої зони Передкарпатського прогину є одним з основних нафтогазоносних комплексів Заходу України. Проведені дослідження дали змогу отримати нові результати щодо закономірностей поширення різних типів порід-колекторів у межах цих нашарувань.

Повний текст

Ключові слова

Українські Карпати, Передкарпатський прогин, літогенез, фації, нафтогазогенераційний потенціал, породи-колектори

Використані літературні джерела

Гавришків, Г. Я., & Гаєвська, Ю. П. (2021). Фаціальні особливості палеоцен-еоценових відкладів передових скиб Скибової зони Українських Карпат. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4(185–186), 44–55. https://doi.org/10.15407/ggcm2021.03-04.044

Гаєвська, Ю. (2025). Літолого-фаціальні та мінералого-петрографічні особливості відкладів еоцену Українських Карпат. In Modern science: trends, challenges, solutions: proceedings of IV International scientific and practical conference (November 13–15, 2025) (pp. 329–338). Liverpool: Cognum Publishing House. https://sci-conf.com.ua/iv-mizhnarodna-naukovo-praktichna-konferentsiya-modern-science-trends-challenges-solutions-13-15-11-2025-liverpul-velikobritaniya-arhiv/

Колтун, Ю. В. (2000). Генерація вуглеводнів у флішових відкладах Внутрішньої зони Передкарпатського прогину. Геологія і геохімія горючих копалин, 4, 26‒33.

Крупський, Ю. З., Куровець, І. М., Сеньковський, Ю. М., Михайлов, В. А., Чепіль, П. М., Дригант, Д. М., Шлапінський, В. Є., Колтун, Ю. В., Чепіль, В. П., Куровець, С. С., & Бодлак, В. П. (2014). Нетрадиційні джерела вуглеводнів України: Кн. 2. Західний нафтогазоносний регіон. Київ: Ніка-Центр.

Мороз, М. В. (2023). Літогенез верхньоюрських відкладів Зовнішньої зони Передкарпатського прогину. Геологія і геохімія горючих копалин, 3‒4(191–192), 105–121. https://doi.org/10.15407/ggcm2023.191-192.105

Попп, І., Гавришків, Г., Гаєвська, Ю., Мороз, П., & Шаповалов, М. (2023). Еволюція умов седиментогенезу в карпатському флішовому басейні в крейді–палеогені. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4(191–192), 86–104. https://doi.org/10.15407/ggcm2023.191-192.086

Попп, І., Мороз, П., & Шаповалов, М. (2019). Літолого-геохімічні типи крейдово-палеогенових відкладів Українських Карпат та умови їхнього формування. Геологія і геохімія горючих копалин, 4(181), 116‒133. https://doi.org/10.15407/ggcm2019.04.116

Попп, І., Шаповалов, М., & Мороз, П. (2018). Мінералогічний та геохімічний аспект проблеми сланцевого газу (на прикладі чорних аргілітів заходу України). Мінералогічний збірник, 1(68), 184–186.

Сеньковський, Ю. М., Григорчук, К. Г., Колтун, Ю. В., Гнідець, В. П., Радковець, Н. Я., Попп, І. Т., Мороз, М. В., Мороз, П. В., Ревер, А. О., Гаєвська, Ю. П., Гавришків, Г. Я., Кохан, О. М., & Кошіль, Л. Б. (2018). Літогенез осадових комплексів океану Тетіс. Карпато-Чорноморський сегмент. Київ: Наукова думка.

Сеньковський, Ю. М., Колтун, Ю. В., Григорчук, К. Г., Гнідець, В. П., Попп, І. Т., & Радковець, Н. Я. (2012). Безкисневі події океану Тетіс. Карпато-Чорноморський сегмент. Київ: Наукова думка.

Havryshkiv, H., & Radkovets, N. (2020). Paleocene deposits of the Ukrainian Carpathians: geological and petrographic characteristics, reservoir properties. Baltica, 33(2), 109–127. https://doi.org/10.5200/baltica.2020.2.1

Koltun, Y. V. (1992). Organic matter in Oligocene Menilite formation rocks of the Ukrainian Carpathians: palaeoenvironment and geochemical evolution. Organic Geochemistry, 18(4), 423–430. https://doi.org/10.1016/0146-6380(92)90105-7

Kotarba, М. J., Bilkiewicz, E., Więcław, D., Radkovets, N. Y., Koltun, Y. V., Kowalski, A., Kmiecik, N., & Romanowski, T. (2020). Origin and migration of oil and natural gas in the central part of the Ukrainian outer Carpathians: Geochemical and geological approach. AAPG Bulletin, 104(6), 1323–1356. https://doi.org/10.1306/01222018165

Kotarba, М. J., Więcław, D., Bilkiewicz, E., Radkovets, N. Y., Koltun, Y. V., Kmiecik, N., Romanowski, T., & Kowalski, A. (2019). Origin and migration of oil and natural gas in the western part of the Ukrainian Outer Carpathians: Geochemical and geological approach. Marine and Petroleum Geology, 103, 596–619. https://doi.org/10.1016/j.marpetgeo.2019.02.018

Надійшла до редакції: 12.01.2026 р.
Прийнята до друку: 23.02.2026 р.
Опублікована: 21.04.2026 р.

Опубліковано Квітень 2026Квітень 2026 від GGCMJournal

ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА РАЙОНУ ЯРКОВО-БАЛКОВОЇ СИСТЕМИ ПО ВУЛИЦІ КРИМСЬКІЙ (м. Львів)

Головна > Архів > № 1 (201) 2026 > 21–36

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1 (201) 2026, 21–36

ISSN 0869-0774 (Print), ISSN 2786-8621 (Online)

https://doi.org/10.15407/ggcm2026.201.021

Леонід ХОМ’ЯК^a, Мілена БОГДАНОВА^b
Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, Україна

^ae-mail: leonid.khomyak@lnu.edu.ua, https://orcid.org/0000-0002-5944-9684
^be-mail: milena.bohdanova@lnu.edu.ua, https://orcid.org/0000-0002-7850-4482

Анотація

У межах техногенно змінених ландшафтів житлової забудови м. Львова є ділянки складного ерозійного й ерозійно-денудаційного рельєфу, де можна почерпнути інформацію про геологічну будову місцевості. Мета досліджень полягала у вивченні геологічної і геоморфологічної будови північної частини Снопківського парку, приуроченої до балки по вулиці Кримській. Об’єктом вивчення були відклади крейдової і неогенової систем, горизонт підземних вод та мезо- і мікроформи рельєфу. Головні завдання дослідження зводилися до з’ясування геологічної будови означеної місцевості, вивчення будови розрізу і літологічного складу неогенових відкладів, їхнього фаціального типу, гідрогеологічних умов залягання підземних вод, а також ролі структурного і літологічного чинників у формуванні рельєфу. Польовими геологічними і геоморфологічними методами виявлено, що в донній частині балки поширені мергелі верхньої крейди, а вододільні відроги Львівського плато складені відкладами неогену. Розріз неогенової системи тут утворений трьома пачками сталої стратиграфічної послідовності: І – піщанистих літотамнієвих вапняків (баранівські верстви); ІІ – пісків миколаївських верств з великою кількістю фрагментів літотамнієвих вапняків у верхній частині; ІІІ – літотамнієвих вапняків нараївських верств. Товща неогенових відкладів розбита малоамплітудними скидами із диференційованою вертикальною компонентою переміщення крил, має блоковий стиль тектоніки. Тріщинуватість і краща водопроникність порід у межах зон динамічного впливу розломів зумовили місця закладення та розвитку ерозійних форм рельєфу.

Повний текст

Ключові слова

баденський регіоярус, літотамнієві вапняки, структурно-геоморфологічний аналіз, фація

Використані літературні джерела

Байрак, Г. (2018). Методи геоморфологічних досліджень. Львів: ЛНУ імені Івана Франка.

Борняк, У., Гоцанюк, Г., Іваніна, А., & Шайнога, І. (2019). Систематизація і стислий огляд геотуристичних об’єктів міста Львова. Вісник Львівського університету. Серія геологічна, 33, 60–77.

Венглінський, І. В., & Горецький, В. А. (1979). Стратотипи міоценових відкладів Волино-Подільської плити, Передкарпатського і Закарпатського прогинів. Київ: Наукова думка.

Волошин, П., & Кремінь, Н. (2021). Просторово-часові зміни хімічного складу підземних вод центральної частини Львова. Вісник Львівського університету. Серія геологічна, 35, 33–40. https://doi.org/10.30970/vgl.35.04

Генералова, Л., & Хом’як, Л. (2019). Штормові відклади баденського моря у розрізі гори Кортумової (Розточчя). Вісник Львівського університету. Серія геологічна, 33, 3–19.

Герасимов, Л. С., & Герасимова, І. І. (1970). Геологічна карта листів М-34-96-Б (Миколаїв), М-35-85-А (Великі Глібовичі), М-35-85-В (Жидачів). Звіт Миколаївської геологозйомочної партії за 1967–1970 рр. Львів: Фонди ЛГРЕ.

Герасимов, Л. С., Покотилова, Л. П., & Герасимова, І. І. (1967). Звіт про результати комплексної геолого-гідрогеологічної зйомки масштабу 1 : 50 000 аркушів М-34-72-Г (Нестерів), -83-Б (Яворів), 84-А (Івано-Франково) -Б (Брюховичі) -В (Городок) -Г (Пустомити), М-35-73-А (Львів), -В (Виники), проведеної Куликівською партією в 1962–1967 рр. Львів: Фонди ЛГРЕ.

Герасимов, Л. С., Чалий, С. В., Плотніков, А. А., Герасимова, І. І., Полкунова, Г. В., Костик, І. О., & Євтушко, Т. Л. (2004). Державна геологічна карта України масштабу 1 : 200 000 аркуші М-34-ХVІІІ (Рава-Руська), M-35-XІІІ (Червоноград), M-35-XIX (Львів). Київ: Міністерство екології та природних ресурсів України, Державна геологічна служба, Національна акціонерна компанія «Надра України», Дочірнє підприємство «Західукргеологія», Львівська геологорозвідувальна експедиція.

Гоцанюк, Г. І., Іваніна, А. В., Підлісна, О. І., & Спільник, Г. В. (2018). Систематизація та характеристика геотуристичних об’єктів регіонального ландшафтного парку «Знесіння» (м. Львів). Вісник Дніпропетровського університету. Геологія, географія, 26(1), 50–63. https://doi.org/10.15421/111806

Іваніна, А., Богданова, М., Лосів, В., Яремович, М., & Костюк, О. (2024). Типові розрізи неогену Розточчя (Західна Україна). Вісник Львівського університету. Серія геологічна, 38, 61–72. https://doi.org/10.30970/vgl.38.05

Кудрін, Л. М. (1966). Стратиграфія, фації й екологічний аналіз фауни палеогенових і неогенових відкладів Передкарпаття. Львів: Видавництво Львівського університету.

Łomnicki, M. (1897). Geologia Lwowa i okolicy. Atlas geologiczny Galicyi, zeszyt 10, czesc 1. Kraków: Wydawnictwo Fizjograficzne Akademii Um.

Nowak, J. (1914). Budowa geologiczna okolic Lwowa. Przyroda Lwowa. Lwow: Muzeum im. Dzieduszyckich.

Radwański, A., Górka, M., & Wysocka, A. (2014). Badenian (Middle Miocene) echinoids and starfish from western Ukraine,and their biogeographic and stratigraphic significance. Acta Geologica Polonica, 64(2), 207–247. https://doi.org/10.2478/agp-2014-0012

Wysocka, A. (2002). Clastic Badenian deposits and sedimentary environments of the Roztocze Hills across the Polish-Ukrainian border. Acta Geologica Polonica, 52(4), 535–561.

Wysocka, A., Radwański, A., & Górka, M. (2012). Mykolaiv Sands in Opole Minor and beyond: sedimentary features and biotic content of Middle Miocene (Badenian) sand shoals of Western Ukraine. Geological Quarterly, 56(3), 475–492. https://doi.org/10.7306/gq.1034

Надійшла до редакції: 09.12.2025 р.
Прийнята до друку: 27.02.2026 р.
Опублікована: 21.04.2026 р.

Опубліковано Квітень 2026Квітень 2026 від GGCMJournal

ГІДРОГЕОЛОГІЧНІ УМОВИ НАФТОГАЗОНОСНОСТІ ТА ЕКОЛОГО-ГЕОХІМІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПОВЕРХНЕВОЇ І ПІДЗЕМНОЇ ГІДРОСФЕРИ БОРИСЛАВСЬКО-ПОКУТСЬКОГО НАФТОГАЗОНОСНОГО РАЙОНУ

Головна > Архів > № 1 (201) 2026 > 37–50

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1 (201) 2026, 37–50

ISSN 0869-0774 (Print), ISSN 2786-8621 (Online)

https://doi.org/10.15407/ggcm2026.201.037

Галина МЕДВІДЬ^a, Василь ГАРАСИМЧУК^b, Ольга ТЕЛЕГУЗ^c, Іванна КОЛОДІЙ^d, Соломія КАЛЬМУК^e, Ірина САХНЮК ^f
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна,
e-mail: igggk@mail.lviv.ua

^ahttps://orcid.org/0000-0002-5059-245X
^bhttps://orcid.org/0000-0002-4377-2655
^chttps://orcid.org/0000-0001-5761-7528
^dhttps://orcid.org/0000-0002-6879-1051
^ehttps://orcid.org/0000-0002-1350-9696
^fhttps://orcid.org/0009-0000-6700-1532

Анотація

Досліджено гідрогеохімічні характеристики водоносних горизонтів Бориславсько-Покутського нафтогазоносного району, які визначаються насамперед палеогідрогеологічним розвитком та ступенем гідрогеологічної ізольованості. Геохімічний склад пластових вод є результатом складної палеогідрогеологічної історії, а гідрохімічна зональність порушується локальними інверсіями, зумовленими тектонічними, гідродинамічними та геохімічними процесами, а також різним рівнем ізольованості водоносних систем. Непрямими гідрогеохімічними критеріями нафтогазоносності району є: висока мінералізація та метаморфізація вод, їхній хлоридно-натрієвий або хлоридно-кальцієво-натрієвий склад, збагачення мікроелементами та мікрокомпонентами, а також понижений вміст сульфатів. Газогідрогеохімічний аналіз дозволив простежити закономірності поширення водорозчинених газів у розрізі продуктивних комплексів. Води верхніх водоносних горизонтів Бориславсько-Покутського району, що використовуються для господарсько-питного водопостачання, переважно гідрокарбонатно-кальцієвого складу. У деяких пробах виявлено перевищення нормативів санітарно-хімічних показників безпечності та якості питної води за загальною жорсткістю, перманганатною окиснюваністю, вмістом хлоридів і загальною кількістю солей, а в окремих випадках – за концентрацією нітратів. Поверхневі води району здебільшого мають гідрокарбонатно-кальцієвий склад, проте зафіксовано окремі проби хлоридно-натрієвого, сульфатно-натрієвого та рідше – магнієвого складу. Виявлено відхилення від нормативів за показниками біохімічного споживання кисню за 5 діб, розчиненого кисню та перманганатної окиснюваності.

Повний текст

Ключові слова

гідрогеологія, палеогідродинаміка, гідрогеохімія, газогідрогеохімія, нафтогазонагромадження, поверхневі та підземні води

Використані літературні джерела

Андрєєва-Григорович, А. С., Ващенко, В. О., Гнилко, О. М., & Трофимович, Н. А. (2011). Стратиграфія неогенових відкладів Українських Карпат та Передкарпаття. Тектоніка і стратиграфія, 38, 67–77. https://doi.org/10.30836/igs.0375-7773.2011.92245

Андрєєва-Григорович, А. С., Грузман, А. Д., Кульчицький, Я. О. та ін. (1995). Схема стратиграфії неогенових відкладів Західного (Центрального) Паратетису в межах України. Палеонтологічний збірник, 31, 8–88.

Вуль, М. Я., Вишняков, І. Б., & Гоник, І. О. та ін. (2011). Вивчення закономірностей просторового поширення покладів вуглеводнів у тектонічних зонах Західного регіону України з метою обґрунтування пріоритетних напрямків пошукових робіт на нафту і газ. Львів: УкрДГРІ.

Гарасимчук, В. Ю., Колодій, В. В., & Кулинич, О. В. (2004). Генеза висококонцентрованих солянок піднасувних відкладів південно-східної частини Зовнішньої зони Передкарпатського прогину. Геологія і геохімія горючих копалин, 4, 105–119.

Гарасимчук, В., Медвідь, Г., Телегуз, О., & Колодій, І. (2025). Гідрогеологічні ознаки нафтоносності Гвіздецького нафтового родовища (Бориславсько-Покутський нафтогазоносний район). Геологія і геохімія горючих копалин, 1–2(197–198), 14–25. https://doi.org/10.15407/ggcm2025.197-198.014

Гнилко, О. М., & Ващенко, В. О. (2004). Еволюція Бориславсько-Покутського та Самбірського покривів та тектонічна позиція міоценових моласових басейнів (Українське Прикарпаття). Геодинаміка, 1(4), 24–32.

Іванюта, М. М. (Ред.). (1998). Атлас родовищ нафти і газу України (Т. 4–5). Львів: Центр Європи.

Колодій, В. В., & Бойчевська, Л. Т. (2001). Історія геологічного розвитку водонапірних систем Карпатського регіону. Геологія і геохімія горючих копалин, 2, 63–75.

Колодій, І. В., & Петраш, Ю. І. (2025). Встановлення закономірностей просторового розміщення вуглеводневих систем у Внутрішній зоні Передкарпатського прогину. Геотехнології, 8, 153–160. https://library.kpi.kharkov.ua/files/JUR/geo_2025_8.pdf

Куровець, І., Кучер, Р.-Д., Лисак, Ю., Мельничук, С., Михальчук, С., & Чепусенко, П. (2025). Основні типи порід-колекторів та їхні петрофізичні властивості західного нафтогазоносного регіону України. Геофізичний журнал, 47(2), 241–246. https://doi.org/10.24028/gj.v47i2.322544

Медвідь, Г., Гарасимчук, В., & Телегуз, О. (2025). Гідрогеохімічні особливості палеогенових відкладів Пнівського нафтового родовища (Бориславсько-Покутський нафтогазоносний район). Проблеми геоморфології і палеогеографії Українських Карпат і прилеглих територій, 18(1), 226–241. https://doi.org/10.30970/gpc.2025.1.4879

Медвідь, Г. Б., Кость, М. В., Телегуз, О. В., Сахнюк, І. І., & Кальмук, С. Д. (2023). Особливості формування геохімічного складу ґрунтових вод в межах північно-західної частини Бориславсько-Покутського нафтогазоносного району. У Надрокористування в Україні. Перспективи інвестування: матеріали VIII міжнародної науково-практичної конференції (Львів, 9–12 жовтня 2023 р.) (с. 493–497). Київ. https://conf.dkz.gov.ua/files/2023_materials_net.pdf

Медвідь, Г., Телегуз, О., Кость, М., Гарасимчук, В., Сахнюк, І., Майкут, О., & Кальмук, С. (2023). Еколого-геохімічна характеристика природних вод в межах Бориславсько-Покутського нафтогазоносного району. У Ресурси природних вод Карпатського регіону. Проблеми охорони та раціонального використання: матеріали XXI Міжнародної науково-практичної конференції (с. 15–17). Львів: Національний університет «Львівська політехніка». https://ichem.md/sites/default/files/2024-10/RESOURCES%20OF%20NATURAL%20WATERS_2023.pdf

Медвідь, Г., Телегуз, О., Кость, М., Гарасимчук, В., Сахнюк, І., Майкут, О., & Кальмук, С. (2024). Еколого-геохімічна характеристика поверхневих вод в межах Долинського нафтогазопромислового району. У Ресурси природних вод Карпатського регіону. Проблеми охорони та раціонального використання: матеріали XXII Міжнародної науково-практичної конференції (с. 67–70). https://c112f93f-6ef6-44ea-abb2-56f920627140.filesusr.com/ugd/096c8d_a9de6722198f4679a39183731aa24bc8.pdf

Сеньковський, Ю. М., Колтун, Ю. В., & Граб, М. В. (1996). Палеоокеанографічні умови теригенної седиментації в Карпатському седиментаційному басейні в крейді–палеогені. Геологія і геохімія горючих копалин, 1–2(94–95), 3–9.

Телегуз, О., Медвідь, Г., & Гарасимчук, В. (2025). Еколого-геохімічний стан ґрунтових вод Бориславсько-Покутської зони Передкарпатського прогину. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4(199–200), 58–72. https://doi.org/10.15407/ggcm2025.199-200.058

Темнюк, Ф. П., Сеньковська, С. С., & Лісовенко, Л. Ф. (1973). Седиментаційні умови у крейдовий і палеогеновий час у Передкарпатському прогині. Геологія і геохімія горючих копалин, 34, 21–30.

Надійшла до редакції: 16.01.2026 р.
Прийнята до друку: 19.02.2026 р.
Опублікована: 21.04.2026 р.

Опубліковано Квітень 2026Квітень 2026 від GGCMJournal

ОБЧИСЛЕННЯ МЕТАНОГЕНЕРАЦІЙНОЇ ЗДАТНОСТІ ВИКОПНОЇ ОРГАНІЧНОЇ РЕЧОВИНИ

Головна > Архів > № 1 (201) 2026 > 51–62

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1 (201) 2026, 51–62

ISSN 0869-0774 (Print), ISSN 2786-8621 (Online)

https://doi.org/10.15407/ggcm2026.201.051

Юрій ХОХА^a, Олександр ЛЮБЧАК^b, Мирослава ЯКОВЕНКО^c
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна

^аe-mail: khoha_yury@ukr.net, https://orcid.org/0000-0002-8997-9766
^be-mail: oleksandr.lyubchak@gmail.com, https://orcid.org/0000-0002-0700-6929
^ce-mail: myroslavakoshil@ukr.net, https://orcid.org/0000-0001-8967-0489

Анотація

Оцінювання здатності викопної органічної речовини до генерування метану є важливим завданням нафтогазової геохімії, оскільки метан становить значну частку природного газу, газоконденсату та присутній у розчиненій формі в нафті. У роботі обґрунтовано спрощений підхід до кількісного опису утворення CH₄ у системі «тверда органічна матриця – флюїд», який поєднує структурну оцінку запасу метильних фрагментів –CH₃ у матриці керогену/вугілля/торфу та кінетичний контроль виходу метану. Показано, що термодинамічні моделі рівноваги коректно визначають верхню межу потенційного виходу метану, однак у природних умовах процес є переважно кінетично контрольованим; тому доцільним є введення інтегрального кінетичного параметра – характеристичного часу τ, який визначають з початкового нахилу кінетичної кривої CH₄(t). Запропоновано узагальнену стехіометрично коректну кінетичну схему для радикального утворення CH₄, введено коефіцієнт реакційної доступності метильного пулу α ≤ 1 та описано експериментально-аналітичний протокол для визначення метаногенераційної здатності. Методологія сумісна з сучасними підходами (FTIR із деконволюцією смуг, кількісний твердофазний ¹³C MAS ЯМР, піроліз-GC/GC-MS, Rock-Eval) і придатна для порівняльних досліджень органічної речовини різного походження та ступеня зрілості.

Повний текст

Ключові слова

органічна речовина, кероген, метан, метаногенерація, кінетика, FTIR, ¹³C MAS ЯМР, програмований піроліз

Використані літературні джерела

Вергельська, Н. В. (2016). Теоретичні основи перервно-неперервного формування вугільно-вуглеводневих формацій [Автореф. дис. д-ра геол. наук, НАН України, Інститут геологічних наук]. Київ.

Жеребецька, Л., Хоха, Ю., Любчак, О., & Храмов, В. (2011). Механізм генерації метану з органічної частини вугілля. Геологія і геохімія горючих копалин, 1–2(154–155), 56–57.

Хоха, Ю., Любчак, О., & Яковенко, М. (2019). Термодинаміка трансформації керогену ІІ типу. Геологія і геохімія горючих копалин, 3(180), 25–40. https://doi.org/10.15407/ggcm2019.03.025

Хоха, Ю. В., Павлюк, М. І., Яковенко, М. Б., & Любчак, О. В. (2020). Термодинамічна реконструкція режимів еволюції органічної речовини Дніпровсько-Донецької западини. Збірник наукових праць Інституту геологічних наук НАН України, 13, 3–13. https://doi.org/10.30836/igs.2522-9753.2020.215156

Храмов, В., & Любчак, О. (2009). Механізм генерації метану в поровому просторі вугілля. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4(148–149), 44–54.

Behar, F., Beaumont, V., & Penteado, H. L. de B. (2001). Rock-Eval 6 technology: performances and developments. Oil & Gas Science and Technology, 56(2), 111–134. https://doi.org/10.2516/ogst:2001013

Galimov, E. M. (1988). Sources and mechanisms of formation of gaseous hydrocarbons in sedimentary rocks. Chemical Geology, 71(1–3), 77–95. https://doi.org/10.1016/0009-2541(88)90107-6

Henry, A. A., & Lewan, M. D. (1999). Comparison of kinetic-model predictions of deep gas generation (No. 99-326). U.S. Department of the Interior, U.S. Geological Survey. https://doi.org/10.3133/ofr99326

Ibarra, J. V., Muñoz, E., & Moliner, R. (1996). FTIR study of the evolution of coal structure during the coalification process. Organic Geochemistry, 24(6–7), 725–735. https://doi.org/10.1016/0146-6380(96)00063-0

Johnson, R. L., & Schmidt-Rohr, K. (2014). Quantitative solid-state ¹³C NMR with signal enhancement by multiple cross polarization. Journal of Magnetic Resonance, 239, 44–49. https://doi.org/10.1016/j.jmr.2013.11.009

Kenney, J. F., Kutcherov, V. A., Bendeliani, N. A., & Alekseev, V. A. (2002). The evolution of multicomponent systems at high pressures: VI. The thermodynamic stability of the hydrogen–carbon system: The genesis of hydrocarbons and the origin of petroleum. Proceedings of the National Academy of Sciences, 99(17), 10976–10981. https://doi.org/10.1073/pnas.172376899

Khokha, Yu. V., Yakovenko, M. B., & Lyubchak, O. V. (2020). Entropy maximization method in thermodynamic modelling of organic matter evolution at geodynamic regime changing. Geodynamics, 2(29), 79–88. https://doi.org/10.23939/jgd2020.02.079

Kuwatsuka, S., Tsutsuki, K., & Kumada, K. (1978). Chemical studies on soil humic acids: 1. Elementary composition of humic acids. Soil Science and Plant Nutrition, 24(3), 337–347. https://doi.org/10.1080/00380768.1978.10433113

Lai, D., Zhan, J. H., Tian, Y., Gao, S., & Xu, G. (2017). Mechanism of kerogen pyrolysis in terms of chemical structure transformation. Fuel, 199, 504–511. https://doi.org/10.1016/j.fuel.2017.03.013

Sweeney, J. J., & Burnham, A. K. (1990). Evaluation of a simple model of vitrinite reflectance based on chemical kinetics. AAPG Bulletin, 74(10), 1559–1570. https://doi.org/10.1306/0C9B251F-1710-11D7-8645000102C1865D

Tissot, B. P., & Welte, D. H. (2013). Petroleum formation and occurrence. Springer Science & Business Media.

Wei, L., Yin, J., Li, J., Zhang, K., Li, C., & Cheng, X. (2022). Mechanism and controlling factors on methane yields catalytically generated from low-mature source rocks at low temperatures (60–140 °C) in laboratory and sedimentary basins. Frontiers in Earth Science, 10, 889302. https://doi.org/10.3389/feart.2022.889302

Надійшла до редакції: 25.01.2026 р.
Прийнята до друку: 20.02.2026 р.
Опублікована: 21.04.2026 р.

Опубліковано Квітень 2026Квітень 2026 від GGCMJournal

ГЕОХІМІЯ ГАЛОГЕНЕЗУ І ПОСТСЕДИМЕНТАЦІЙНИЙ МІНЕРАЛОГЕНЕЗ ОКРЕМИХ ЕВАПОРИТОВИХ БАСЕЙНІВ НА ТЕРИТОРІЇ КИТАЮ І ТУРЕЧЧИНИ У ЗВ’ЯЗКУ З ФОРМУВАННЯМ КОМПЛЕКСУ КОРИСНИХ КОПАЛИН

Головна > Архів > № 1 (201) 2026 > 63–89

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1 (201) 2026, 63–89

ISSN 0869-0774 (Print), ISSN 2786-8621 (Online)

https://doi.org/10.15407/ggcm2026.201.063

Анатолій ГАЛАМАЙ^a, Дарія СИДОР^b, Софія МАКСИМУК^c, Оксана ОЛІЙОВИЧ-ГЛАДКА^d
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна

^ae-mail: galamaytolik@ukr.net, https://orcid.org/0000-0003-4864-6401
^bhttps://orcid.org/0009-0007-5704-3748
^chttps://orcid.org/0009-0004-6301-9988
^dhttps://orcid.org/0009-0005-7678-1725

Анотація

На основі комплексних досліджень мессінських соленосних відкладів басейну Туз Голю (Туреччина) і плейстоценових басейну Кайдам (Китай) встановлено особливості геохімії галогенезу і постседиментаційного мінералогенезу цих басейнів. Особливу увагу приділено вивченню флюїдних включень у галіті.

Для басейну Туз Голю визначено континентально-морське джерело солей та перспективи виявлення в розрізі формації соляних товщ певного мінерального складу: низькі – щодо калійних, високі – щодо натрієво-сульфатних (глауберитових). Для басейну Кайдам реконструйовано основний механізм утворення полігаліту: висолювання гіпсу, який на стадії седиментогенезу та діагенезу перетворювався в полігаліт.

Встановлені особливості геохімії галогенезу і постседиментаційного мінералогенезу басейнів дадуть змогу встановити генетичну природу комплексу корисних копалин, пов’язаних з евапоритами, відтак – вдосконалити їхній прогноз у межах соленосних басейнів.

Повний текст

Ключові слова

флюїдні включення, галіт, глауберит, полігаліт, джерела солей

Використані літературні джерела

Валяшко, М. Г. (1962). Закономерности формирования месторождений солей. Москва: Московский университет.

Валяшко, М. Г., & Пельш, Г. К. (1952). Метаморфизация насыщенных сульфатных растворов бикарбонатом кальция. Труды ВНИИГ, 23, 177–200.

Вахрамеева, В. А. (1956). К минералогии и петрографии соляных отложений залива Карабогаз-Гол. Труды ВНИИГ, 32, 67–86.

Галамай, А. Р. (2012a). Вплив континентальних вод на склад морських розсолів центральної частини баденського солеродного басейну Українського Передкарпаття. Мінералогічний збірник, 62(2), 228–235.

Галамай, А. (2012b). Умови утворення галіту в баденському Закарпатському солеродному басейні (за дослідженнями включень). Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4(160–161), 82–101.

Галамай, А., Зінчук, І., & Сидор, Д. (2023). Термометричні дослідження флюїдних включень у баденському галіті карпатського регіону в контексті встановлення глибини солеродного басейну. Геологія і геохімія горючих копалин, 1–2(189–190), 54–65. https://doi.org/10.15407/ggcm2023.189-190.054

Галамай, А., Побережський, А., Гринів, С., Вовнюк, С., Сидор, Д., Яремчук, Я., Максимук, С., Олійович-Гладка, О., & Білик, Л. (2021). Геохімічні особливості евапоритових формацій Євразії у контексті еволюції хімічного складу морської води протягом фанерозою. Геологія і геохімія горючих копалин, 1–2(183–184), 110–129. https://doi.org/10.15407/ggcm2021.01-02.110

Галамай, А. Р., Сидор, Д. В., & Олійович-Гладка, О. В. (2021). Досвід практичного використання ультрамікрохімічного методу дослідження хімічного складу розсолів флюїдних включень у галіті. У Геологічна наука в незалежній Україні: збірник тез наукової конференції, присвяченої 30-тій річниці Незалежності України (8–9 вересня 2021 р.) (с. 26–28). Київ.

Зінчук, І. М. (2003). Геохімія мінералоутворюючих розчинів золото-поліметалевих рудопроявів Центрального Донбасу (за включеннями у мінералах) [Автореф. дис. канд. геол. наук, Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України]. Львів.

Кашкаров, О. Д. (1956). Садка солей в соляных озерах. Труды ВНИИГ, 32, 3–33.

Ковалевич, В. М. (1990). Галогенез и химическая эволюция океана в фанерозое. Киев: Наукова думка.

Морачевский, Ю. В., & Петрова, Е. М. (1965). Методы анализа рассолов и солей. Москва; Ленинград: Химия.

Павлишин, В. І., Дяків, В. О., Цар, Х. М., & Кицмур, І. І. (2012). Онтогенічні закономірності кристалізації мірабіліт-тенардитових агрегатів з ропи калійних родовищ Передкарпаття. Мінералогічний журнал, 2(34), 17–25.

Петриченко, О. Й. (1973). Методи дослідження включень у мінералах галогенних порід. Kиїв: Наукова думка.

Петриченко, О. Й. (1988). Физико-химические условия осадкообразования в древних солеродных бассейнах. Киев: Наукова думка.

Akgün, F., Kayseri-Özer, M. S., Tekin, E., Varol, B., Şen, Ş., Herece, E., Gündoğan, İ., Sözeri, K., & Us, M. S. (2021). Late Eocene to Late Miocene palaeoecological and palaeoenvironmental dynamics of the Ereğli–Ulukışla Basin (Southern Central Anatolia). Geological Journal, 56(2), 673–703. https://doi.org/10.1002/gj.4021

Andeskie, A. S., & Benison, K. C. (2020). Using sedimentology to address the marine or continental origin of the Permian Hutchinson Salt Member of Kansas. Sedimentology, 67(2), 882–896. https://doi.org/10.1111/sed.12665

Ayora, C., Garcia-Veigas, J., & Pueyo, J. J. (1994). The chemical and hydrological evolution of an ancient potash-forming evaporite basin as constrained by mineral sequence, fluid inclusion composition, and numerical simulation. Geochimica et Cosmochimica Acta, 58(16), 3379–3394. https://doi.org/10.1016/0016-7037(94)90093-0

Benison, K. C., & Goldstein, R. H. (1999). Permian paleoclimate data from fluid inclusions in halite. Chemical Geology, 154(1–4), 113–132. https://doi.org/10.1016/S0009-2541(98)00127-2

Charykova, M. V., Kurilenko, V. V., & Charykov, N. A. (1992). Temperatures of formation of certain salts in sulfate-type brines. Journal of Applied Chemistry of the USSR, 65(6), 1037–1040.

Demir, E., & Varol, E. (2022). Origin and palaeodepositional environment of evaporites in the Bala sub-basin, Central Anatolia, Türkiye. International Geology Review, 65(11), 1900–1922. https://doi.org/10.1080/00206814.2022.2114021

Doebelin, N., & Kleeberg, R. (2015). Profex: a graphical user interface for the Rietveld refinement program BGMN. Journal of Applied Crystallography, 48, 1573–1580. https://doi.org/10.1107/S1600576715014685

Dumon, M., & Van Ranst, E. (2016). PyXRD v0.6.7: a free and open-source program to quantify disordered phyllosilicates using multi-specimen X-ray diffraction profile fitting. Geoscientific Model Development, 9, 41–57. https://doi.org/10.5194/gmd-9-41-2016

Ercan, H. Ü., Karakaya, M. Ç., Bozdağ, A., Karakaya, N., & Delikan, A. (2019). Origin and evolution of halite based on stable isotopes (δ³⁷Cl, δ⁸¹Br, δ¹¹B and δ⁷Li) and trace elements in Tuz Gölü Basin, Turkey. Applied Geochemistry, 105, 17–30. https://doi.org/10.1016/j.apgeochem.2019.04.008

Galamay, A. R., Karakaya, M. Ç., Bukowski, K., Karakaya, N., & Jaremchuk, Y. (2023). Geochemistry of brine and paleoclimate reconstruction during sedimentation of Messinian salt in the Tuz Gölü Basin (Türkiye): Insights from the study of fluid inclusions. Minerals, 13(2), 171. https://doi.org/10.3390/min13020171

Galamay, A. R., Meng, F., & Bukowski, K. (2014). Sulphur isotopes in anhydrite from Badenian (Middle Miocene) salts of the Hrynivka area (Ukrainian Carpathian Foredeep). Geological Quarterly, 58(3), 439–448. https://doi.org/10.7306/gq.1159

Garcia-Veigas, J., Orti, F., Rosell, L., Ayora, C., Rouchy, J.-M., & Lugli, S. (1995). The Messinian salt of the Mediterranean: geochemical study of the salt from the Central Sicily Basin and comparison with the Lorca Basin (Spain). Bulletin de la Societé géologique de France, 166(6), 699–710.

Görür, N., & Derman, A. S. (1978). Stratigraphic and tectonic analysis of the Tuz Gölü-Haymana Basin (Turkish Petroleum Corporation Report 1514). TPAO. Ankara, Turkey.

Görür, N., Okay, F. Y., Seymen, I., & Şengör, A. M. C. (1984). Paleotectonic evolution of the Tuzgölü basin complex, Central Turkey: Sedimentary record of a Neo-Tethyan closure. Geological Society, London, Special Publications, 17, 467–482. https://doi.org/10.1144/GSL.SP.1984.017.01.34

Gündoğan, I., & Helvaci, С. (1996). Geology, hydrochemistry, mineralogy and economic potential of the Bolluk lake (Cihanbeyli-Konya) and the adjacent area. Turkish Journal of Earth Sciences, 5(2), 91–104.

Hua, Z., Liu, C., Zhang, Y., & Dai, T. (2015). Characteristics and hydrogen–oxygen isotopic compositions of halite fluid inclusions in the Thakhek area, Laos, and the way of salt material supplie. Acta Geologica Sinica, 11, 2134–2140.

Karakaya, M. C., Bozdağ, A., Ercan, H. Ü., & Karakaya, N. (2020). The origin of Miocene evaporites in the Tuz Gölü basin (Central Anatolia, Turkey): Implications from strontium, sulfur and oxygen isotopic compositions of the Ca-Sulfate minerals. Applied Geochemistry, 120, 104682. https://doi.org/10.1016/j.apgeochem.2020.104682

Karakaya, M. Ç., Bozdağ, A., Ercan, H. Ü., Karakaya, N., & Delikan, A. (2019). Origin of Miocene halite from Tuz Gölü basin in Central Anatolia, Turkey: Evidences from the pure halite and fluid inclusion geochemistry. Journal of Geochemical Exploration, 202. https://doi.org/10.1016/j.gexplo.2019.03.004

Karakaya, M. Ç., Bozdağ, A., & Karakaya, N. (2021). Elemental and C, O and Mg isotope geochemistry of middle-late Miocene carbonates from the Tuz Gölü Basin (Central Anatolia, Turkey): Evidence for Mediterranean incursions. Journal of Asian Earth Sciences, 221, 104946. https://doi.org/10.1016/j.jseaes.2021.104946

Kovalevych, V. M., Jarmołowicz-Szulc, K., Peryt, T. M., & Poberegski, A. V. (1997). Messinian chevron halite from the Red Sea (DSDP Sites 225 and 227): fluid inclusion study. N. Jb. Mineral. Mh., 10, 433–450.

Li, C., Li, В., & Li, Z. (1990). Census report of the potash deposit in Kunteyi, Lenghu Town, Qinghai Province. Delingha. The Qinghai Qiandam comprehensive geological survey unit. [in Chinese]

Li, J., Li, W., Miao, W., Tang, Q., Li, Y., Yuan, X., Hai, Q., Du, Y., & Zhang, X. (2022). Reconstruction of polyhalite ore-formed temperature from Late Middle Pleistocene brine temperature research in Kunteyi Playa, Western China. Geofluids, 255886. https://doi.org/10.1155/2022/6255886

Li, M., Fang, X., Galy, A., Wang, H., Song, X., & Wang, X. (2020). Hydrated sulfate minerals (bloedite and polyhalite): formation and paleoenvironmental implications. Carbonates and Evaporites, 35, 126. https://doi.org/10.1007/s13146-020-00660-y

Liu, C., Ma, L., Jiao, P., Sun, X., & Chen, Y. (2010). Chemical sedimentary sequence of Lop Nur salt lake in Xinjiang and its controlling factors. Mineral. Deposits, 29(4), 625–630.

Lowenstein, T. K., Li, J., & Brown, C. B. (1998). Paleotemperatures from fluid inclusions in halite: method verification and a 100,000 year paleotemperature record, Death Valley, CA. Chemical Geology, 150(3–4), 223–245. https://doi.org/10.1016/S0009-2541(98)00061-8

Lowenstein, T. K., Timofeeff, M. N., Brennan, S. T., Hardie, L. A., & Demicco, R. V. (2001). Oscillations in Phanerozoic seawater chemistry: evidence from fluid inclusions. Science, 294(5544), 1086–1088. https://doi.org/10.1126/science.1064280

McCaffrey, M. A., Lazar, B., & Holland, H. D. (1987). The evaporation path of seawater and the coprecipitation of Br⁻ and K⁺ with halite. Journal of Sedimentary Research, 57(5), 928–937. https://doi.org/10.1306/212F8CAB-2B24-11D7-8648000102C1865D

Palmer, M. R., Helvací, C., & Fallick, A. E. (2004). Sulphur, sulphate oxygen and strontium isotope composition of Cenozoic Turkish evaporites. Chemical Geology, 209(3–4), 341–356. https://doi.org/10.1016/j.chemgeo.2004.06.027

Şafak, Ü., Kelling, G., Gökçen, N. S., & Gürbüz, K. (2005). The mid-Cenozoic succession and evolution of the Mut basin, southern Turkey, and its regional significance. Sedimentary Geology, 173(1–4), 121–150. https://doi.org/10.1016/j.sedgeo.2004.03.012

Timofeeﬀ, M. N., Lowenstein, T. K., Martins da Silva, M. A., & Harris, N. B. (2006). Secular variation in the major-ion chemistry of seawater: Evidence from ﬂuid inclusions in Cretaceous halites. Geochimica et Cosmochimica Acta, 70(8), 1977–1994. https://doi.org/10.1016/j.gca.2006.01.020

Wang, M., Yang, Z., Liu, C., Xie, Z., Jiao, P., & Li, C. (1997). Potash deposits and their exploitation prospects of saline lakes of the north Qaidam Basin. Beijing: Geological Publishing House. [in Chinese]

Wei, X., Shao, C., Wang, M., Zhao, D., Cai, K., Jiang, J., He, G. & Hu, W. (1993). Material constituents, depositional features and formation conditions of potassium-rich Salt Lakes in western Qaidam Basin. Beijing: Geological Publishing House.

Xu, Y., Cao, Y., & Liu, C. (2021). Whether the Middle Eocene salt-forming brine in the Kuqa Basin reached the potash-forming stage: Quantitative evidence from halite fluid inclusions. Geofluids, 5574772. https://doi.org/10.1155/2021/5574772

Zhang, X., Fan, Q., Li, Q., Du, Y., Qin, Z., Wei, H., & Shan, F. (2019). The source, distribution, and sedimentary pattern of K-rich brines in the Qaidam Basin, Western China. Minerals, 9(11), 655. https://doi.org/10.3390/min9110655

Zhang, Y., & Xuan, Z. (1996). Economic evaluation of potassium and magnesium solid deposit in Kunteyi and Mahai Salt Lake of Qinghai Province. Journal of Salt Lake Science, 4(1), 36–45. [in Chinese]

Zhou, J., Gong, D., & Li, M. (2015). The characteristic of evaporite, migration of salt basins and its tectonic control in Triassic Sichuan Basin. Acta Geologica Sinica, 11, 1945–1952.

Zimmermann, H. (2000). Tertiary seawater chemistry – implications from primary fluid inclusions in marine halite. American Journal of Science, 300(10), 723–767. https://doi.org/10.2475/ajs.300.10.723

Надійшла до редакції: 21.01.2026 р.
Прийнята до друку: 23.02.2026 р.
Опублікована: 21.04.2026 р.

Опубліковано Квітень 2026Квітень 2026 від GGCMJournal

ВІДОМИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІНЕРАЛОГ-ТЕРМОБАРОГЕОХІМІК ЗЕНОН ІВАНОВИЧ КОВАЛИШИН (до 90-річчя від уродин)

Головна > Архів > № 1 (201) 2026 > 90–98

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1 (201) 2026, 90–98

ISSN 0869-0774 (Print), ISSN 2786-8621 (Online)

https://doi.org/10.15407/ggcm2026.201.090

Ігор НАУМКО
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна

e-mail: naumko@ukr.net, https://orcid.org/0000-0003-3735-047X

Анотація

Обговорено життєвий шлях і творчі здобутки знаного українського ученого в галузі мінералогії і термобарогеохімії, авторитетного дослідника процесів природного мінералоутворення – Зенона Івановича Ковалишина (28.02.1936–23.07.2006), кандидата геолого-мінералогічних наук, старшого наукового співробітника відділу геохімії глибинних флюїдів та директора Дослідного підприємства Інституту геології і геохімії горючих копалин НАН України. Широкий діапазон його дослідницьких розвідок охоплював родовища корисних копалин різноманітного генетичного типу в різних регіонах України (Український щит, Закарпаття, Дніпровсько-Донецька западина) та колишнього Радянського Союзу. Виконані вченим прецизійні дослідження складу летких компонентів флюїдних включень у мінералах стали основою для з’ясування геохімічних і термобаричних особливостей процесів ендогенного мінералогенезу та вагомим внеском у розвиток термобарогеохімії – фундаментальної науки про включення в мінералах. У творчому доробку Зенона Ковалишина близько 120 наукових праць, зокрема трьох монографій. Він – автор і співавтор понад 20 науково-дослідних і науково-виробничих звітів, трьох нових методик пошуків та оцінки мінеральної сировини. Учений здобув заслужений авторитет і визнання геологічної спільноти України, близького й далекого зарубіжжя, гідно представляв українську науку на міжнародних, всесоюзних і вітчизняних форумах. Багатолітній працівник Інституту – незмінного місця праці – Зенон Ковалишин гідно пройшов шлях від інженера до старшого наукового співробітника, кандидата геолого-мінералогічних наук і несподівано та передчасно відійшов у засвіти 23 липня 2006 р. Місцем його вічного спочинку став Янівський цвинтар. Світлу пам’ять про ученого, неординарну особистість, щиросердну й чуйну людину збережемо назавжди!

Повний текст

Ключові слова

геологія, мінералогія, термобарогеохімія, Зенон Ковалишин, кандидат геолого-мінералогічних наук, старший науковий співробітник, 90 років

Використані літературні джерела

Калюжний, В. А. (Ред.). (1971). Мінералоутворюючі флюїди та парагенезиси мінералів пегматитів заноришевого типу України (рідкі включення, термобарометрія, геохімія). Київ: Наукова думка.

Ковалишин, З. И. (1969). Геохимические исследования газов глубинного происхождения по включениям в минералах [Автореф. дис. канд. геол.-мин. наук]. Львов.

Ковалишин, З. И. (1978). Содержание углекислоты в газовой фазе, как индикатор физико-химических условий минералообразования занорышевых пегматитов Волыни. В Углерод и его соединения в эндогенных процессах минералообразования (по данным изучения флюидных включений в минералах) (с. 78–82). Киев: Наукова думка.

Ковалишин, З. И., & Братусь, М. Д. (1984). Флюидный режим гидротермальных процессов Закарпатья. Киев: Наукова думка.

Ковалишин, З. И., & Данилович, Л. Г. (1982). О составе глубинных флюидов вулканических образований Закарпатского прогиба. Геология и геохимия горючих ископаемых, 58, 39–44.

Ковалишин, З. И., & Мамчур, Г. П. (1990). Изотопный состав углерода углекислого газа и метана минералообразующих флюидов. Геохимия, 12, 1778–1782.

Ковалишин, З. І., Наумко, І. М., & Ковалевич, В. М. (1999). Методика експресного визначення калію в мінералотворних флюїдах для розбракування збагачених золотом і безрудних утворень. В Наукові основи прогнозування, пошуків та оцінки родовищ золота: матеріали міжнародної наукової конференції (Львів, 27–30 вересня 1999 р.) (с. 65–66). Львів: Видавничий центр ЛДУ імені Івана Франка.

Колодій, В. В. (Ред.). (2004). Карпатська нафтогазоносна провінція. Львів; Київ: Український видавничий центр.

Матковський, О., Наумко, І., Павлунь, М., & Сливко, Є. (2021). Термобарогеохімія в Україні. Львів: Простір-М.

Назаревич, А. В., Назаревич, Л. Є., & Ковалишин, З. І. (2001). Природа підзони знижених швидкостей у «гранітах» кори Закарпаття та її перспективні ресурси. Вісник Львівського університету. Серія геологічна, 15, 119–125.

Наумко, І., Калюжний, В., Братусь, М., Зінчук, І., Ковалишин, З., Матвієнко, О., Редько, Л., & Сворень, Й. (2000). Учення про мінералотворні флюїди: пріоритетні завдання розвитку на сучасному етапі. Мінералогічний збірник, 50(2), 22–30.

Наумко, І., Ковалишин, З., & Матвіїшин, З. (2003). Типоморфні ознаки флюїдних включень золотовмісних парагенезисів рудоносних штокверкових тіл Берегівського рудного поля (Закарпаття). Мінералогічний збірник, 53(1–2), 70–78.

Наумко, І., Ковалишин, З., Сава, H., Братусь, М., Шашорін, Ю., & Сахно, Б. (2007). Термометрична і геохемічна характеристика флюїдів мінералоутворювального середовища кварцово-жильних рудопроявів південної частини Кіровоградського блоку Українського щита. Праці Наукового товариства імені Шевченка. Геологія, 19, 136–146.

Kovalishin, Z., Kalyuzhnyi, V., & Naumko, I. (2000). Physico-chemical state of mineral-forming fluid during crystallization of the Volhyn chamber pegmatites, Ukraine. Archiwum mineralogiczne. A journal of geochemistry, mineralogy and petrology, 53(1–2), 133–136.

Kovalishin, Z., Naumko, I., & Shkljanka, V. (2001). Gold-bearing manifestations of the Vyshkovo ore field (Transcarpathia, Ukraine). Biuletyn Państwowego Institutu Geologicznego, 396, 85–86.

Kovalyshyn, Z. I., & Naumko, I. M. (1999). Evolution of gaseous components of fluid inclusions in magmatic and postmagmatic rocks of Ukraine. In Terra Nostra, 99/6: European Current Research On Fluid Inclusions ECROFI XV: Abstracts and program (Potsdam, June, 21–24, 1999) (рp. 177–178). Potsdam.

Naumko, I. M., Kovalyshyn, Z. I., Svoren’, J. M., Sakhno, B. E., & Telepko, L. F. (1999). Towards forming conditions of veinlet mineralization in sedimentary oil- and gas-bearing layers of Carpathian region (obtained by data of fluid inclusions research). Геологія і геохімія горючих копалин, 3(108), 83–91.

Svoren’, J. M., Naumko, I. M., Kovalyshyn, Z. I., Bratus’, M. D., & Davydenko, M. M. (1999). New technology of local forecast of enriched areas of gold ore fields. В Наукові основи прогнозування, пошуків та оцінки родовищ золота: матеріали міжнародної наукової конференції (Львів, 27–30 вересня 1999 р.) (с. 121–125). Львів: Видавничий центр ЛДУ імені Івана Франка.

Надійшла до редакції: 12.01.2026 р.
Прийнята до друку: 21.01.2026 р.
Опублікована: 21.04.2026 р.

Опубліковано Грудень 2025Лютий 2026 від GGCMJournal

ДО 90-ЛІТНЬОГО ЮВІЛЕЮ ПЕТРА МИХАЙЛОВИЧА БІЛОНІЖКИ

Головна > Архів > № 3–4 (199–200) 2025 > 82–90

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3–4 (199–200) 2025, 82–90

https://doi.org/10.15407/ggcm2025.199-200.082

Ігор НАУМКО, Андрій ПОБЕРЕЖСЬКИЙ, Наталія БАЦЕВИЧ, Галина ЗАНКОВИЧ
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: naumko@ukr.net; andriy.poberezhskyy@gmail.com; natalja_bats@ukr.net; zankovuch@gmail.com

Анотація

Висвітлено сторінки життя та науково-просвітницької діяльності Петра Михайловича Білоніжки – знаного українського вченого, геолога-мінералога і педагога, кандидата геолого-мінералогічних наук, доцента кафедри мінералогії Львівського національного університету імені Івана Франка, дійсного члена Наукового товариства імені Шевченка, почесного члена Українського мінералогічного товариства, популяризатора науки, знавця та пропагандиста національної історії України, активного громадського діяча.

Наукові інтереси ювіляра охоплюють широке коло питань геології і мінералогії, термінології в мінералогії і геохімії, історії науки, підготовки спеціалістів у галузі наук про Землю, які викладено в близько 400 друкованих наукових працях: монографіях, навчальних посібниках, довідково-інформаційних та літературно-публіцистичних виданнях, статтях у наукових фахових виданнях України та інших держав, науково-дослідних проєктах, доповідях на Міжнародних і Всеукраїнських нарадах. Як педагог, він уміло передавав набутий педагогічний і методичний досвід, викладаючи і розробивши програми і методичні вказівки з багатопрофільних дисциплін. Результати ґрунтовних наукових розвідок Петра Білоніжки стали підставою для обрання його дійсним членом НТШ і почесним членом УМТ, удостоєння медалями, почесними грамотами, грамотами й подяками. Плідною виявилася творча співдружність ученого й педагога з Інститутом геології і геохімії горючих копалин НАН України, який став першим місцем його праці. Він є співавтором монографій, статей, матеріалів і тез доповідей з працівниками Інституту, офіційним опонентом кандидатських дисертацій численних працівників нашого Інституту. Багатолітній працівник геологічного факультету, Петро Білоніжка гідно пройшов шлях від студента до викладача й науковця, аж до виходу на заслужений відпочинок. Попри поважний вік, ветеран не припиняє творчої праці. З Роси та Води Вам, дорогий Петре Михайловичу, на Многії і Благії Літа у здоров’ї й гаpаздaх у мирній нескореній Україні! Нехай щастить!

Повний текст

Ключові слова

геологія, мінералогія, Петро Білоніжка, доцент, кандидат геолого-мінералогічних наук, учений, педагог, ювілей, 90 років

Використані літературні джерела

Білоніжка, П. (2017а). Геохімічні закономірності формування родовищ калійних солей Передкарпаття. Львів: ЛНУ імені Івана Франка.

Білоніжка, П. (2017b). Нариси з мінералогії Гірського Криму (межиріччя Бодраку і Качі). Львів: ЛНУ імені Івана Франка.

Білоніжка, П. (2018). Геохімія біосфери. Львів: ЛНУ імені Івана Франка.

Білоніжка, П. (2019). Геохімія ізотопів: навч. посібник. Львів: ЛНУ імені Івана Франка.

Білоніжка, П. (2020). Ноосфера та проблеми її розвитку. Львів: ЛНУ імені Івана Франка.

Білоніжка, П. (2025). Вода в неживій і живій природі. Львів: Простір-М.

Білоніжка, П., Матковський, О., Наумко, І., & Сливко, Є. (2019). Ангеліна Андріївна Ясинська. Львів: ЛНУ імені Івана Франка.

Білоніжка, П., Матковський, О., Павлунь, М., & Сливко, Є. (2008). Геологічний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка (1945–2005): довідково-інформаційне видання. Львів: Видавничий центр Львівського національного університету.

Білоніжка, П., Матковський, О., Павлунь, М., & Сливко, Є. (2010). Геологічний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка (1945–2010): довідково-інформаційне видання (Видання друге, перероблене і доповнене). Львів: Видавничий центр Львівського національного університету.

Кушнір, Р., & Наумко, І. (2025). Наші славні НТШівські ювіляри. Петро Білоніжка. Вісник НТШ, 72, 106–137.

Матковський, О. І., Білоніжка, П. М., Бойко, Г. Ю., Возняк, Д. К., Галабурда, Ю. А., Гринів, С. П., Діденко, О. В., Дудок, І. В., Ковалевич, В. М., Кульчицька, Г. О., Скакун, Л. З., Сребродольський, Б. І., Хмелівський, В. О., Петриченко, О. Й., Побережський, А. В., Сеньковський, А. Ю., Данилович, Ю. Р., Ремешило, Б. Г., Балабаєва, С. Л., & Бірук, С. В. (2003). Мінерали Українських Карпат. Борати, арсенати, фосфати, молібдати, сульфати, карбонати, органічні мінерали і мінералоїди (О. І. Матковський, гол. ред.). Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка.

Матковський, О., Білоніжка, П., Возняк, Д., Дяків, В., Ковальчук, М., Наумко, І., Попп, І., Семененко, В., Скакун, Л., Сливко, Є., Словотенко, Н., Степанов, В., Ціхонь, С., & Кріль, С. (2014). Мінерали Українських Карпат. Процеси мінералоутворення (О. Матковський, ред.). Львів: ЛНУ імені Івана Франка.

Матковський, О., Білоніжка, П., & Павлишин, В. (2005). Академік Євген Лазаренко. Нарис про життєвий і творчий шлях, спогади, фотоальбом (І. Вакарчук, відп. ред.). Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка.

Матковський, О., Білоніжка, П., & Павлишин, В. (2012). Євген Лазаренко – видатна постать ХХ століття (І. Вакарчук, відп. ред.). Львів: ЛНУ імені Івана Франка.

Матковський, О., Білоніжка, П., Скакун, Л., & Сливко, Є. (2004). Кафедра мінералогії Львівського національного університету імені Івана Франка (1864–2004): довідково-інформаційне видання. Львів: Видавничий центр Львівського національного університету.

Матковський, О., Квасниця, В., Наумко, І., Білоніжка, П., Гречановська, О., Квасниця, І., Мельников, В., Попп, І., Скакун, Л., Сливко, Є., Словотенко, Н., Бондар, Р., Манчур, Б., Матвіїшин, З., & Шемякіна, Т. (2011). Мінерали Українських Карпат. Силікати (О. Матковський, ред.). Львів: ЛНУ імені Івана Франка.

Опубліковано Грудень 2025Лютий 2026 від GGCMJournal

ПРОФЕСОР ТАДЕУШ МАРЕК ПЕРИТ (до 75-річчя від уродин)

Головна > Архів > № 3–4 (199–200) 2025 > 73–81

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3–4 (199–200) 2025, 73–81

https://doi.org/10.15407/ggcm2025.199-200.073

Андрій ПОБЕРЕЖСЬКИЙ, Ігор НАУМКО
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: andriy.poberezhskyy@gmail.com; naumko@ukr.net

Анотація

Стисло схарактеризовано життєвий і творчий шлях професора Тадеуша Марека Перита, видатного польського вченого, багаторічного директора Державного геологічного інституту Польщі, члена-кореспондента Польської академії мистецтв та наук, іноземного члена Національної академії наук України. Наукові інтереси доктора габілітованого Тадеуша Перита охоплюють широке коло фундаментальних проблем седиментології, літології, геохімії, біо- та літостратиграфії, геодинаміки фанерозою як основи пошуків і розвідки покладів нафти та газу, міді, солей, гіпсу, сірки, інших корисних копалин, які ним висвітлено в понад 300 наукових працях, головно в наукометричних базах даних Web of Science і Scopus, загальне число цитувань у яких перевищує 5760. Професор Тадеуш Марек Перит добре відомий активною міжнародною науковою й організаційною діяльністю. Він багато зробив для розвитку польських періодичних геологічних видань, громадських організацій і наукових товариств. Серед численних нагород видатного геолога і науковця є й нагороди на державному рівні, зокрема орден Відродження Польщі. Професор Тадеуш Марек Перит доклав і докладає значних зусиль для розвитку наукового співробітництва польських і українських геологів як організатор виконання українсько-польських проєктів, стажування українських науковців у Польщі, підготовки спільних публікацій, конференцій. Особливо плідною виявилася творча співдружність ученого з Інститутом геології і геохімії горючих копалин НАН України, насамперед з відділом геохімії осадових товщ нафтогазоносних провінцій, та його праця у складі редакційної колегії наукового журналу «Геологія і геохімія горючих копалин». Великий друг України, ювіляр беззастережно підтримав нашу державу в перші дні повномасштабного вторгнення Росії і надалі сприяє стабілізації польсько-українських наукових контактів, які ускладнилися через російсько-українську війну, і ми висловлюємо йому щиру вдячність за слова і дієвість підтримки. «Многая і Благая Літа!» «Sto lat, sto lat! Niech żyje, żyje nam! Sto lat, sto lat! Niech żyje, żyje nam! Jeszcze raz, jeszcze raz, niech żyje, żyje nam! Niech żyje nam!»

Повний текст

Ключові слова

геологія, Тадеуш Марек Перит, професор, доктор габілітований, член-кореспондент Польської академії мистецтв та наук, іноземний член НАН України, ювілей, 75 років

Використані літературні джерела

Перит, Т. М., Побережський, А. В., Ясьоновський, М., Петриченко, О. Й., Лизун, С. О., & Турчинов, І. І. (2004). Кореляція баденських сульфатних відкладів Наддністров’я. Геологія і геохімія горючих копалин, 1, 56–69.

Петриченко, О. Й. (1995). Міжнародний симпозіум «Міоценові евапорити Центрального Паратетису: фації, корисні копалин, проблеми екології». Геологія і геохімія горючих копалин, 1–2(90–91), 119–120.

Петриченко, О. Й., Перит, Т. М., & Ковалевич, В. М. (2001). Вплив хімічного складу і мінералізації морських вод на інтенсивність нагромадження бітумінозних і фосфатоносних осадків в епіконтинентальних басейнах фанерозою. Геологія і геохімія горючих копалин, 2, 75–89.

Петриченко, О. Й., Перит, Т. М., & Побережський, А. В. (1996). Інформативність результатів досліджень мікроорганізмів у кристалах гіпсу Передкарпатського прогину. Доповіді НАН України, 12, 130–134.

García-Veigas, J., Cendón, D. I., Pueyo, J. J., & Peryt, T. M. (2011). Zechstein saline brines in Poland, evidence of overturned anoxic ocean during the Late Permian mass extinction event. Chemical Geology, 290(3–4), 189–201. https://doi.org/10.1016/j.chemgeo.2011.09.016

Kiersnowski, H., Paul, J., Peryt, T., & Smith, D. (1995). Facies, paleogeography, and sedimentary history of the Southern Permian Basin in Europe. In P. A. Scholle, T. M. Peryt, D. S. Ulmer-Scholle (Eds.), The Permian of Northern Pangea: Vol. 2. Sedimentary Basins and Economic Resources (pp. 119–136). Berlin; Heidelberg: Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-642-78590-0_7

Kiersnowski, H., Peryt, T. M., Buniak, A., & Mikołajewski, Z. (2010). From the intra-desert ridges to the marine carbonate island chain: middle to late Permian (Upper Rotliegend–Lower Zechstein) of the Wolsztyn–Pogorzela high, west Poland. Geological Journal, 45(2–3), 319–335. https://doi.org/10.1002/gj.1189

Kovalevich, V. M., Peryt, T. M., & Petrichenko, O. I. (1998). Secular variation in seawater chemistry during the Phanerozoic as indicated by brine inclusions in halite. Journal of Geology, 106(6), 695–712. https://doi.org/10.1086/516054

Kovalevych, V. M., Marshall, T., Peryt, T. M., Petrychenko, O. Y., & Zhukova, S. A. (2006). Chemical composition of seawater in Neoproterozoic: Results of fluid inclusion study of halite from Salt Range (Pakistan) and Amadeus Basin (Australia). Precambrian Research, 144, 39–51. https://doi.org/10.1016/j.precamres.2005.10.004

Oszczypko, N., Krzywiec, P., Popadyuk, I., & Peryt, T. (2006). Carpathian Foredeep Basin (Poland and Ukraine): its sedimentary, structural, and geodynamic evolution. In J. Golonka, F. J. Picha (Eds.), The Carpathians and Their Foreland: Geology and Hydrocarbon Resources: AAPG Memoir, 84, 293–350. https://doi.org/10.1306/985612M843072

Peryt, T. M. (Ed.). (1983). Coated Grains. Berlin: Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-642-68869-0

Peryt, T. M. (1984). Sedimentation and early diagenesis of the Zechstein Limestone in western Poland. Prace Instytutu Geologicznego, 109, 1–80.

Peryt, T. M. (1996). Sedimentology of Badenian (middle Miocene) gypsum in eastern Galicia, Podolia and Bukovina (West Ukraine). Sedimentology, 43(3), 571–588. https://doi.org/10.1046/j.1365-3091.1996.d01-26.x

Peryt, T. M. (2001). Gypsum facies transitions in basin-marginal evaporites: middle Miocene (Badenian) of west Ukraine. Sedimentology, 48(5), 1103–1119. https://doi.org/10.1046/j.1365-3091.2001.00410.x

Peryt, T. M. (2006). The beginning, development and termination of the Middle Miocene Badenian salinity crisis in Central Para-tethys. Sedimentary Geology, 188–189, 379–396. https://doi.org/10.1016/j.sedgeo.2006.03.014

Peryt, T. M. (2018a). Audiatur et altera pars: on the issue of the execution of geological survey tasks – polemics. Przegląd Geologiczny, 66(10), 624–628.

Peryt, T. M. (2018b). Science and the national geological survey. Przegląd Geologiczny, 66(8), 475–476.

Peryt, T. M. (2019). Polish Geological Institute as the national geological survey – hundred years at the service for Poland. Przegląd Geologiczny, 67(7), 519–534.

Peryt, T. M., Geluk, M. C., Mathiesen, A., Paul, J., & Smith, K. (2010). Zechstein. In Petroleum geological atlas of the Southern Permian Basin area (pp. 123–147).

Peryt, T., & Gluszyński, A. (2020). Science in the national geological survey. Przegląd Geologiczny, 68(5), 312–318.

Peryt, T. M., Hałas, S., & Hryniv, S. P. (2010). Sulphur and oxygen isotope signatures of late Permian Zechstein anhydrites, West Poland: seawater evolution and diagenetic constraints. Geological Quarterly, 54(4), 387–400.

Peryt, T. M., & Kasprzyk, A. (1992). Earthquake-induced resedimentation in the Badenian (Middle Miocene) gypsum of southern Poland. Sedimentology, 39(2), 235–249. https://doi.org/10.1111/j.1365-3091.1992.tb01036.x

Peryt, T. M., & Kovalevich, V. M. (1997). Association of redeposited salt breccias and potash evaporites in the Lower Miocene of Stebnyk (Carpathian Foredeep, West Ukraine). Journal of Sedimentary Research, 67(5), 913–922. https://doi.org/10.1306/D4268676-2B26-11D7-8648000102C1865D

Peryt, T. M., Peryt, D., Jasionowski, M., Poberezhsky, A. V., & Durakiewicz, T. (2004). Post-evaporitic restricted deposition in the Middle Miocene Chokrakian-Karaganian of East Crimea (Ukraine). Sedimentary Geology, 170(1–2), 21–36. https://doi.org/10.1016/j.sedgeo.2004.04.003

Peryt, T. M., Poberezskі, A. W., Jasionowski, M., Petrіchenko, O. І., Peryt, D., & Ryka, W. (1994). Facje gypsów badeńskich Ponidzia i Naddniestrza. Przegląd Geologiczny, 42(9), 771–776.

Peryt, T. M., Raczyński, P., Peryt, D., & Chłódek, K. (2012). Upper Permian reef complex in the basinal facies of the Zechstein Limestone (Ca1), western Poland. Geological Journal, 47(5), 537–552. https://doi.org/10.1002/gj.2440

Petrychenko, O. Y., & Peryt, T. M. (2004). Geochemical conditions of deposition in the Upper Devonian Prypiac’ and Dnipro-Donets evaporite basins (Belarus and Ukraine). Journal of Geology, 112, 577–592. https://doi.org/10.1086/422667

Rosell, L., Orti, F., Kasprzyk, A., Playa, E., & Peryt, T. M. (1998). Strontium geochemistry of Miocene primary gypsum: Messinian of southeastern Spain and Sicily and Badenian of Poland. Journal of Sedimentary Research, 68(1), 63–79. https://doi.org/10.2110/jsr.68.63

Scholle, P. A., Peryt, T. M., & Ulmer-Scholle, D. S. (Eds.). (1995). The Permian of Northern Pangea. Berlin; Heidelberg: Springer.

Wołkowicz, S., & Peryt, T. M. (2019). One hundred years of the Polish Geological Institute – an outline of the material history. Przegląd Geologiczny, 67(7), 507–518.

Опубліковано Грудень 2025Лютий 2026 від GGCMJournal

ОЦІНКА ЕКОЛОГО-ГЕОХІМІЧНОГО СТАНУ ҐРУНТОВИХ ВОД БОРИСЛАВСЬКО-ПОКУТСЬКОЇ ЗОНИ ПЕРЕДКАРПАТСЬКОГО ПРОГИНУ

Головна > Архів > № 3–4 (199–200) 2025 > 58–72

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3–4 (199–200) 2025, 58–72

https://doi.org/10.15407/ggcm2025.199-200.058

Ольга ТЕЛЕГУЗ, Галина МЕДВІДЬ, Василь ГАРАСИМЧУК
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: olga_teleguz@ukr.net

Анотація

Представлено результати аналітичних визначень 35 проб вод із неглибоких колодязів і свердловин, які населення використовує для господарсько-питних потреб. Встановлено, що склад досліджуваних вод змінюється від гідрокарбонатних кальцієвих до хлоридних кальцієво-натрієвих. Статистичний аналіз даних вмісту макроелементів у ґрунтових водах показав аномальний характер варіювання для концентрацій хлору, вмісту натрію і калію, мінералізації і магнію. З’ясовано, що основними процесами, які впливають на геохімічний склад ґрунтових вод є взаємодія вода–порода, антропогенний вплив та випаровування. Встановлено перевищення нормативів санітарно-хімічних показників безпечності та якості питної води за загальною жорсткістю, перманганатною окиснюваністю, вмістом хлоридів, загальним вмістом солей і нітратів. Невідповідність нормативів фізіологічної повноцінності мінерального складу питної води фіксується за вмістом кальцію, калію, натрію, загальним вмістом солей, загальною жорсткістю, лужністю і за вмістом магнію, що робить їх обмежено придатними до споживання людиною. У більшості проб відхилення від нормативних величин для досліджуваних показників не спостерігається.

Повний текст

Ключові слова

ґрунтові води, макрокомпонентний склад, еколого-геохімічні показники, якість вод, нафтогазоносний район

Використані літературні джерела

Гарасимчук, В., Паньків, Р., & Камінецька, Б. (2013). Гідродинамічне моделювання та оцінка еколого-геохімічних характеристик ґрунтових вод сільської місцевості (на прикладі с. Новосілка Львівської області). Геологія і геохімія горючих копалин, 1–2, 78–87. http://nbuv.gov.ua/UJRN/giggk_2013_1-2_10

Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною (ДСанПіН 2.2.4-171-10). (2010). Київ. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0452-10#Text

Директива Європейського Парламенту і Ради 2000/60/ЄС «Про встановлення рамок заходів Співтовариства в галузі водної політики». (2000). Взято 30.10.2025 з https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_962#Text

Іванюта, М. М. (Ред.). (1998). Атлас родовищ нафти і газу України: Т. 4. Західний нафтогазоносний регіон. Львів: Центр Європи.

Кость, М., Медвідь, Г., Гарасимчук, В., Телегуз, О., Сахнюк, І., & Майкут, О. (2020). Геохімічна характеристика річкових та ґрунтових вод (Зовнішня зона Передкарпатського прогину). Геологія і геохімія горючих копалин, 1(182), 76–87. https://doi.org/10.15407/ggcm2020.01.076

Лютий, Г. Г., Люта, Н. Г., & Саніна, І. В. (2021). Оцінка змін якості підземних вод водоносних горизонтів Дніпровсько-Донецького артезіанського басейну. Мінеральні ресурси України, 3, 20–23. https://doi.org/10.31996/mru.2021.3.20-23

Медвідь, Г. Б., Кость, М. В., Телегуз, О. В., Сахнюк, І. І., & Кальмук, С. Д. (2023). Особливості формування геохімічного складу ґрунтових вод в межах північно-західної частини Бориславсько-Покутського нафтогазоносного району. У Надрокористування в Україні. Перспективи інвестування (с. 489–493). Київ: ДКЗ. https://conf.dkz.gov.ua/files/2023_materials_net.pdf

Мелконян, Д. В., Черкез, Є. А., & Тюремина, В. Г. (2021). Eколого-геохімічна характеристика ґрунтових вод межиріччя Південний Буг – Синюха. Вісник Одеського національного університету. Географічні та геологічні науки, 26(1(38), 149–168. https://doi.org/10.18524/2303-9914.2021.1(38).234688

Павлюк, В. (2010). Вплив геологічних факторів на екзогенні процеси міоценових соленосних відкладів Українського Передкарпаття. Геологія і геохімія горючих копалин, 2(151), 89–104.

Паньків, Р. П., Кость, М. В., Сахнюк, І. І., Майкут, О. М., Мандзя, О. Б., Навроцька, І. П., & Козак, Р. П. (2016). Геохімічні особливості ґрунтових вод в межах території Львівського прогину. Вода і водоочисні технології. Науково-технічні вісті, 1, 23–30. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vvt_2016_1_5

Про охорону навколишнього природного середовища (Закон України № 1268–XII). (1991). Відомості Верховної Ради України, 41, 546. Взято 30.10.2025 з https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text

Про питну воду та питне водопостачання (Закон України № 2887–IX). (2002). Відомості Верховної Ради України, 16, 112. Взято 30.10.2025 з https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2918-14#Text

Романюк, О. І., & Шевчик, Л. З. (2013). Комплексний екологічний моніторинг нафтозабруднених територій на прикладі м. Борислава. Вісник Вінницького політехнічного інституту, 5, 19–22.

Скрипник, В. С. (2010). Cистема екологічного моніторингу та заходи стабілізації стану довкілля Надвірнянського нафтогазопромислового району. Екологічна безпека та збалансоване ресурсокористування, 1, 16–26.

Трапезнікова, Л. В., Монич, І. І., & Хрипта, Ю. В. (2013). Екологічний стан поверхневих та ґрунтових вод басейну р. Іршава. Науковий вісник Ужгородського університету. Хімія, 1(29), 87–93.

Чушкіна, І. В., Максимова, Н. М., & Бордальова, А. Ю. (2020). Оцінка відповідності якості водних ресурсів с. Мала Белозірка вимогам стандартів. Збірник наукових праць ΛΌГOΣ, 79–83. https://doi.org/10.36074/11.12.2020.v2.23

Aghazadeh, N., Chitsazan, M., & Golestan, Y. (2017). Hydrochemistry and quality assessment of groundwater in the Ardabil area, Iran. Applied Water Science, 7, 3599–3616. https://doi.org/10.1007/s13201-016-0498-9

El-Wahed, M. A., El-Horiny, M. M., Ashmawy, M., & El Kereem, S. A. (2022). Multivariate statistical analysis and structural sovereignty for geochemical assessment and groundwater Prevalence in Bahariya Oasis, Western Desert, Egypt. Sustainability, 14(12), 6962. https://doi.org/10.3390/su14126962

Gibbs, R. J. (1970). Mechanisms controlling world water chemistry. Science, 170(3962), 1088–1090. https://doi.org/10.1126/science.170.3962.1088

Li, X., Wu, H., Qian, H., & Gao, Y. (2018). Groundwater chemistry regulated by hydrochemical processes and geological structures: A case study in Tongchuan, China. Water, 10(3), 338. https://doi.org/10.3390/w10030338

Marandi, A., & Shand, P. (2018). Groundwater chemistry and the Gibbs Diagram. Applied Geochemistry, 97, 209–212. https://doi.org/10.1016/j.apgeochem.2018.07.009

Musa, A., Oluwafemi, A., Changlai, X., & Xuijuan, L. (2019). Hydrogeochemistry of groundwater from Kazaure Area, NW Nigeria using multivariate statistics. E3S Web of Conferences, 98, 07001. https://doi.org/10.1051/e3sconf/20199807001

Piper, A. M. (1944). A graphic procedure in the geochemical interpretation of water-analyses. Trans. Am. Geophys. Union, 25(6), 914–928. https://doi.org/10.1029/TR025i006p00914

Ravikumar, P., Somashekar, R. K., & Prakash, K. L. (2015). A comparative study on usage of Durov and Piper diagrams to interpret hydrochemical processes in groundwater from SRLIS river basin, Karnataka, India. Elixir Earth Sci., 80, 31073–31077. https://www.researchgate.net/publication/273886861

Sajil Kumar, P. J. (2013). Interpretation of groundwater chemistry using Piper and Chadha’s diagrams: a comparative study from Perambalur Taluk. Elixir Geoscience, 54, 12208–12211. https://www.researchgate.net/publication/234128522

Sun, Q., Yang, K., Li, C., Li, C., Ling, X., & Yang, D. (2024). Analysis on the chemical characteristics and genesis of drinking groundwater in rural areas of Suihua City, Northeast China. Environmental Forensics, 25(6), 614–625. https://doi.org/10.1080/15275922.2023.2297871

Toteva, А., & Shanov, S. (2021). Chemical composition of groundwater in the zone of slow water exchange of the Upper Pontian aquifer, Northwestern Bulgaria. Engineering Geology and Hydrogeology, 35, 23–30. https://doi.org/10.52321/igh.35.1.23

Varol, S., & Davraz, A. (2016). Evaluation of potential human health risk and investigation of drinking water quality in Isparta city center (Turkey). Journal of Water and Health, 14(3), 471–488. https://doi.org/10.2166/wh.2015.187

Xiao, Y., Gu, X., Yin, S., Pan, X., Shao, J., & Cui, Y. (2017). Investigation of geochemical characteristics and controlling processes of groundwater in a typical long-term reclaimed water use area. Water, 9(10), 800. https://doi.org/10.3390/w9100800

Опубліковано Грудень 2025Лютий 2026 від GGCMJournal

ОЦІНКА САНІТАРНО-ХІМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ДЖЕРЕЛЬНИХ ВОД МІСТА ЛЬВОВА ТА ЙОГО ОКОЛИЦЬ

Головна > Архів > № 3–4 (199–200) 2025 > 44–57

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3–4 (199–200) 2025, 44–57

https://doi.org/10.15407/ggcm2025.199-200.044

Соломія КАЛЬМУК, Галина МЕДВІДЬ, Василь ГАРАСИМЧУК, Ольга ТЕЛЕГУЗ, Ірина САХНЮК, Орися МАЙКУТ
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: solomiya.kalmuk@gmail.com

Анотація

Досліджено й оцінено санітарно-хімічні показники та якість вод із п’ятнадцяти джерел, розташованих у межах міста Львова. Води всіх джерел (окрім одного) є прісними та гідрокарбонатними кальцієвими за складом. Лише джерело в Білогорщі є нетиповим – вода слабкомінералізована (1544,5 мг/дм³), сульфатного кальцієвого складу. Більшість досліджених вод є дуже жорсткими, що зумовлено перевищенням вмісту іонів кальцію в переважній більшості проб. Вода з джерела «Спартак» – помірно жорстка. У шести джерелах спостерігається перевищення гранично-допустимої концентрації (ГДК) з твердості води. Вміст нітритів та амонію не виявлений у жодній пробі води. У джерелах Високий замок та «Зелене око» зафіксовано перевищення ГДК по нітратах, концентрація сульфатів у джерелі в Білогорщі в 1,5 раза вище норми. Встановлено, що лише вода із джерел у Брюховичах (вул. Січових Стрільців, 17) і «Спартак» (вул. Топольна, 39а) є цілком придатною для споживання людиною.

Проаналізовано зміну санітарно-хімічних показників води упродовж останніх 14–15 років на прикладі десяти популярних джерел Львова. Моніторинг складу води джерела «Спартак» проведено з 2006 р.

Повний текст

Ключові слова

санітарно-хімічні показники, джерела Львова, мінералізація, водневий показник, жорсткість води, нітрати, гранично-допустима концентрація

Використані літературні джерела

Андрейчук, Ю. М., Волошин, П. К., Савка, Г. С., Шандра, Ю. Я., & Шушняк, В. М. (2020). Нова спеціальна гідрогеологічна карта Львова. У Ресурси природних вод Карпатського регіону (Проблеми охорони та раціонального використання): збірник наукових статей ХІХ Міжнародної науково-практичної конференції (Львів, 8–9 жовтня 2020 р.) (с. 6–9). Львів.

Волошин, П. К. (2004). Моніторинг підземних вод центральної частини м. Львова. У Ресурси природних вод Карпатського регіону (Проблеми охорони та раціонального використання): збірник наукових статей ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції (Львів, 15–16 червня 2004 р.) (с. 126–133). Львів.

Вода питна. Гігієнічні вимоги і контроль за якістю (ГОСТ 2874-82). (1982). Москва. https://online.budstandart.com/ua/catalog/doc-page?id_doc=52582

Директива Ради 98/83/ЄС від 3 листопада 1998 р. про якість води, призначеної для споживання людиною. (1998). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_963#Text

Дідула, Р. П., & Кондратюк, Є. І. (2018). Оцінка якості води популярних джерел Львівщини. У Ресурси природних вод Карпатського регіону (Проблеми охорони та раціонального використання): збірник наукових статей ХVII Міжнародної науково-практичної конференції (Львів, 24–25 травня 2018 р.) (с. 88–93). Львів.

Дідула Р. П., Кондратюк, Є. І., Блавацький, Ю. Б., Усов, В. Ю., & Пилипович, О. В. (2018). Оцінка санітарно-хімічних показників безпечності та якості води популярних джерел різних геоструктурних зон Львівщини. Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія, 4(51), 87–101. http://nbuv.gov.ua/UJRN/glghge_2018_4_8

Колодій, В. В., Колодій, І. В., & Маєвський, Б. Й. (2009). Нафтогазова гідрогеологія. Івано-Франківськ: Факел.

Колодій, В., Паньків, Р., & Майкут, О. (2007). До гідрогеології і гідрогеохемії Львова й околиць. Праці наукового товариства ім. Шевченка. Геологічний збірник, 19, 175–181. http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73811

Кондратюк, Є., Дідула, Р., Блавацький, Ю., & Тригуба, Л. (2012). Вивчення якості господарсько-питних вод міста Львова. Суть та актуальність проблеми. Медична гідрологія та реабілітація, 10(4). http://nbuv.gov.ua/UJRN/MedGid_2012_10_4_12

Мандзюк, М. І., Пилипович, О. В., Грицанюк, В. В., Дідула, Р. П., Костенко, Є. А., & Ільченко, В. А. (2024). Оцінка санітарно-хімічних показників безпечності та якості води популярних сакральних джерел Львівщини. У Надрокористування в Україні. Перспективи інвестування: матеріали ІХ Міжнародної науково-практичної конференції (Львів, 7–11 жовтня 2024 р.) (с. 567–573). Львів. https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/14028

Паньків, Р. П., Лєх, Д., Висоцка, І., Лішевска, М., Майкут, О. М., & Дацюк, О. І. (2010). Особливості геохімії мікроелементів джерельних вод м. Львова. У Ресурси природних вод Карпатського регіону (Проблеми охорони та раціонального використання): збірник наукових статей IX Міжнародної науково-практичної конференції (Львів, 27–28 травня 2010 р.) (с. 147–150). Львів.

Паньків, Р. П., & Майкут, О. М. (2003). Геохімічні особливості джерельних вод м. Львова. У Ресурси природних вод Карпатського регіону (Проблеми охорони та раціонального використання): збірник наукових статей II Міжнародної науково-практичної конференції (Львів, 15–16 травня 2003 р.) (с. 212–216). Львів.

Паньків, Р. П., & Майкут, О. М. (2005). Гідрогеохімія мікроелементів у джерельних водах м. Львова. У Ресурси природних вод Карпатського регіону (Проблеми охорони та раціонального використання): збірник наукових статей IV Міжнародної науково-практичної конференції (Львів, 26–27 травня 2005 р.) (с. 213–216). Львів.

Підлісна, О. (2016). Джерела підземних вод Львова як пам’ятки неживої природи. У Геотуризм: практика і досвід: матеріали ІІ міжнародної науково-практичної конференції (Львів, 5–7 травня 2016 р.) (с. 111–112). Львів. https://geography.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2018/01/geotourism_Lviv_2016.pdf

Шестопалов, В. М. (2022). Проблеми збереження та ефективного використання якісних підземних вод у контексті водної безпеки України. Стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 11 травня 2022 року. Вісник НАН України, 7, 69–74. https://doi.org/10.15407/visn2022.07.069

Шмалєй, С. (2003). Критерії оцінки якості води для рекреаційних та естетичних цілей. У Ресурси природних вод Карпатського регіону (Проблеми охорони та раціонального використання): збірник наукових статей II Міжнародної науково-практичної конференції (Львів, 15–16 травня 2003 р.) (с. 170–178). Львів.