Опубліковано

ВИКОРИСТАННЯ ГОРЮЧИХ КОПАЛИН У КОНТЕКСТІ ЦІЛЕЙ СТАЛОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ ТА ГЛОБАЛЬНИХ ЗМІН НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

Головна > Архів > № 3–4 (185–186) 2021 > 109–125


Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3–4 (185–186) 2021, 109–125.

https://doi.org/

Мирослав ПОДОЛЬСЬКИЙ, Дмитро БРИК, Леся КУЛЬЧИЦЬКА-ЖИГАЙЛО, Олег ГВОЗДЕВИЧ

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: cencon@ukr.net

Анотація

Проаналізовано цілі сталого розвитку України, зокрема у сфері енергетики, управління ресурсами та охорони довкілля. Показано, що регіональна енергетика є визначальним фактором для досягнення таких цілей.

Зміни навколишнього природного середовища в Україні за зовнішніми (глобальними) та внутрішніми (локальними) чинниками переплітаються і накладаються та можуть створювати загрози для соціально-економічного розвитку. Показано, що в районах гірничо-видобувної та промислової діяльності спостерігається багатократне підвищення викидів забруднюючих речовин у довкілля.

Підтверджено загальну відповідність структури споживання первинних енергетичних ресурсів (тверде викопне паливо, природний газ, атомна енергія, нафта та нафтопродукти, поновлювальні джерела енергії) у країнах Європейського Союзу та в Україні при стійкій тенденції до зменшення часток твердого викопного палива і природного газу та збільшення частки енергії з поновлювальних джерел.  

Систематизовано показники регіональної енергоефективності та запропоновано динамічну модель для переходу до сталого енергетичного розвитку регіону.

Ключові слова

горючі копалини, цілі сталого розвитку, екологія, показники енергоефективності

Використані літературні джерела

Бараннік, В. О. (2017). Енергоефективність регіонів України: проблеми оцінки та наявний стан. Дніпро: Інститут стратегічних досліджень, Регіональний філіал у м. Дніпро.

Головне управління статистики у Львівській області. (2019). http://database.ukrcensus.gov.ua/statbank_lviv/Database/24PRYRODA/databasetree_uk.asp

Державна служба статистики України. Енергетичний баланс України за 2017 рік. http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2012/energ/en_bal/arh_2012.htm

Досвід країн Євросоюзу з підвищення енергоефективності, енергоаудиту та енергоменеджменту з енергоощадності в економіці країн. (2017).  Київ: ДП «НЕК Укренерго». http://energy.esco.agency/rubriki-zhurnala/jenergomenedzhment-v-jenergetike/4764/dosvid-krain-ievrosojuzu-z-pidvishhennja-energoefektivnosti-energoauditu-ta-energomenedzhmentu-z-energooshhadnosti-v-ekonomici-krain

Лібанова, Е. М., & Хвесик, М. А. (Ред.). (2017). Соціально-економічний потенціал сталого розвитку України та її регіонів: вектори реального поступу: національна доповідь. Київ: ДУ ІЕПСР НАН України.

Львівенергозбут. (2019). Тарифи. http://lez.com.ua/tariff/

Міністерство економіки України. (2020). Добровільний національний огляд щодо Цілей сталого розвитку в Україні. https://me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=a0fc2a99-ada3-4a6d-b65b-cb542c3d5b77&title=DobrovilniiNatsionalniiOgliadSchodoTsileiStalogoRozvitkuVUkraini

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України. (2017). Цілі сталого розвитку: Україна. Національна доповідь 2017. https://me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&id=938d9df1-5e8d-48cc-a007-be5bc60123b8&tag=TSiliStalogoRozvitku

Міністерство захисту довкілля і природних ресурсів України. (2020). Місія та стратегія. https://mepr.gov.ua/content/misiya-ta-strategiya.html

Навколишнє середовище. (2012). У КОМПАС: Посібник з освіти в галузі прав людини за участі молоді. https://www.coe.int/uk/web/compass/environment

Подольський, М., & Брик, Д. (2020). Наукові підходи для досягнення цілей сталого розвитку України. Збірник наукових праць ΛΌГOΣ, 52–55. https://doi.org/10.36074/20.11.2020.v5.15

Подольський, М., Кульчицька-Жигайло, Л., & Гвоздевич, О. (2020а). Показники енергоефективності в контексті цілей сталого розвитку України. Матеріали конференцій МЦНД, 27–31. https://doi.org/10.36074/02.10.2020.v1.05

Подольський, М., Кульчицька-Жигайло, Л., & Гвоздевич, О. (2020б). Структура та технологічні аспекти використання енергетичних ресурсів в країнах Європейського Союзу та в Україні. Збірник наукових праць ΛΌГOΣ, 52–55. https://doi.org/10.36074/09.10.2020.v2.14

Eurostat. (2019). Energy balance sheets – 2017 data: 2019 edition. https://doi.org/10.2785/10223


Опубліковано

ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ПОШУКІВ КОРИСНИХ КОПАЛИН, ОСНОВАНІ НА ДОСЛІДЖЕННЯХ ФЛЮЇДНИХ ВКЛЮЧЕНЬ У МІНЕРАЛАХ

Головна > Архів > № 3–4 (185–186) 2021 > 92–108


Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3–4 (185–186) 2021, 92–108.

https://doi.org/

Ігор НАУМКО, Йосип СВОРЕНЬ

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: igggk@mail.lviv.ua

Анотація

Інноваційний підхід до розробки пошукових технологій (методик) обґрунтовано на кристалогенних і фізико-хімічних засадах вчення про мінералоутворювальні середовища (флюїди) (термобарогеохімії – мінералофлюїдології – fluid inclusions) як нової галузі геологічних знань у рамках наукового напрямку у геології – «термобарометрія і геохімія газів прожилково-вкрапленої мінералізації у відкладах нафтогазоносних областей і металогенічних провінцій» як природний феномен літосфери Землі. Згідно з ним, створення радикально нових технологій та здійснення за ними пошуків корисних копалин (насамперед нафти і газу та золота) проводиться одночасно із з’ясуванням проблеми синтезу і генези вуглеводнів на атомно-молекулярному рівні, зафіксованому такими дефектами в кристалах мінералів, як флюїдні включення. Розроблені технології: визначення генези вуглеводневих газів; визначення перспективи нафтогазоносності локальної площі; локального прогнозування збагачених ділянок золоторудних полів; експресного визначення йонів калію у включеннях для ідентифікації збагачених золотом і безрудних жильних утворень, – належать до галузі пошукової геології і геохімії та застосовуються для з’ясування генетичних питань, вирішення завдань мінералого-геохімічного прогнозування і пошуків родовищ корисних копалин у локальних структурах нафтогазоносних областей і металогенічних провінцій. Виконане порівняння флюїдних включень у мінералах прожилків і вмісних порід за розрізами низки свердловин показалo великі можливості розроблених технологій та перспективність застосування термобарогеохімічних-мінералофлюїдологічних показників у комплексі з геохімічними і геофізичними (петрофізичними) методами, матеріалами геологічного знімання, глибокого буріння при прогнозуванні покладів вуглеводнів у локальних структурах осадових нафтогазоперспективних верств та внесенні необхідних коректив у напрямки подальших геологорозвідувальних робіт.

Ключові слова

інноваційні технології, включення у мінералах, геохімія, термобарометрія, флюїди, вуглеводні, золото, мінералорудонафтидогенез, літосфера Землі

Використані літературні джерела

Братусь, М. Д., Давиденко, М. М., Зінчук, І. М., Калюжний, В. А., Матвієнко, О. Д., Наумко, І. М., Пірожик, Н. Е., Редько, Л. Р., & Сворень, Й. М. (1994). Флюїдний режим мінералоутворення в літосфері (в зв’язку з прогнозуванням корисних копалин). Київ: Наукова думка.

Возняк, Д. К. (2003). Флюїдні включення у мінералах як індикатори ендогенного мінералоутворення [Автореф. дис. д-ра геол. наук]. Київ.

Галимов, Э. М. (1968). Геохимия стабильных изотопов углерода. Москва: Недра.

Давиденко, М. М., & Сворень, Й. М. (1994). Спосіб локального прогнозування збагачених ділянок золоторудних полів (Патент України № 5G01V9/00). Промислова власність, 3, 27.

Ермаков, Н. П., & Долгов, Ю. А. (1979). Термобарогеохимия. Москва: Недра.

Кадик, А. А. (1986). Фракционирование летучих компонентов при плавлении верхней мантии. Геология и геофизика, 7, 70–73.

Калюжный, В. А. (1979). Динамика минералогенеза на основе изучения минералообразующих флюидов (гранитные занорышевые пегматиты и рудоносные гидротермалиты Украины) [Автореф. дис. д-ра геол.-минерал. наук]. ИГФМ АН УРСР. Киев.

Калюжный, В. А. (1982). Основы учения о минералообразующих флюидах. Киев: Наукова думка.

Калюжный, В. А., Вынар, О. Н., Зинчук, И. Н., Ковалишин, З. И., & Матвиенко, А. Д. (1987). Геохимическая специализация эндогенных минералообразующих флюидов и поисковые критерии на полезные ископаемые. Минералогический сборник Львовского университета, 41(2), 54–58.

Ковалишин, З. И., & Братусь, М. Д. (1984). Флюидный режим гидротермальных процессов Закарпатья. Киев: Наукова думка.

Ковалишин, З. И., & Вишталюк, С. Д. (1985). О составе рудообразующих флюидов северо-западной части Мармарошского массива. Минералогический сборник, 39(2), 76–80.

Ковалишин, З. І., Наумко, І. М., & Ковалевич, В. М. (1999). Методика експресного визначення калію в мінералотворних флюїдах для розбракування збагачених золотом і безрудних утворень. У Наукові основи прогнозування, пошуків та оцінки родовищ золота: матеріали міжнародної наукової конференції (Львів, 27–30 вересня 1999 р.) (с. 65–66). Львів: Видавничий центр ЛДУ ім. Івана Франка.

Кульчецька, Г. О. (2009). Леткі компоненти мінералів як індикатори умов мінералоутворення [Автореф. дис. д-ра геол. наук]. Київ.

Малюк, Б. І., Клочко, В. П., Довжок, Є. М., Окрепкий, Р. М., Дворянин, Є. С., Марухняк, М. Й., Караваєва, Т. Є., Пономаренко, М. І., Токовенко, В. С., Наумко, І. М., & Гладун, В. В. (1996). Комплексна інтерпретація та наукове обґрунтування результатів пошуково-розвідувальних робіт на нафту і газ у кристалічних комплексах Охтирського нафтогазопромислового району Дніпровсько-Донецької западини [Препринт № 96-1]. Український нафтогазовий інститут. Київ.

Мамчур, Г. П., Сворень, И. М., Калюжный, В. А., Наумко, И. М., Ярыныч, О. А., & Шнюков, Е. Ф. (1981). Изотопный состав углерода свободной углекислоты из базальта дна Индийского океана. В Всесоюзное совещание по геохимии углерода: тезисы докладов (Москва, 14–16 декабря 1981 г.) (с. 234–235). Москва: ГЕОХИ АН СССР.

Наумко, І. М. (2006). Флюїдний режим мінералогенезу породно-рудних комплексів України (за включеннями у мінералах типових парагенезисів) [Автореф. дис. д-ра геол. наук]. Львів.

Наумко, І. М., Бекеша, С. М., & Сворень, Й. М. (2008). Флюїди глибинних горизонтів літосфери: зв’язок з родовищами нафти і газу у земній корі (за даними вивчення включень у мінералах глибинного походження). Доповіді Національної академії наук України, 8, 117–120.

Наумко, І. М., & Калюжний, В. А. (2001). Підсумки та перспективи досліджень термобарометрії і геохімії палеофлюїдів літосфери (за включеннями у мінералах). Геологія і геохімія горючих копалин, 2, 162–175.

Наумко, І., Калюжний, В., Братусь, М., Зінчук, І., Ковалишин, З., Матвієнко, О., Редько, Л., & Сворень, Й. (2000). Учення про мінералотворні флюїди: пріоритетні завдання розвитку на сучасному етапі. Мінералогічний збірник, 50(2), 22–30.

Наумко, І., Калюжний, В., Сворень, Й., Зінчук, І., Бекеша, С., Редько, Л., Сахно, Б., Дручок, Л., Телепко, Л., Белецька, Ю., Матвіїшин, З., Сава, Н., Бондар, Р., & Степанюк, В. (2007). Флюїди постседиментогенних процесів в осадових та осадово-вулканогенних верствах південно-західної окраїни Східноєвропейської платформи і прилеглих геоструктур (за включеннями у мінералах). Геологія і геохімія горючих копалин, 4, 63–94.

Наумко, І., Ковалишин, З., Сава, Н., Братусь, М., Шашорін, Ю., & Сахно, Б. (2007). Термометрична і геохемічна характеристика флюїдів мінералоутворювального середовища кварцово-жильних рудопроявів південної частини Кіровоградського блоку Українського щита. Праці Наукового товариства ім. Шевченка. Геологічний збірник, 19, 136–146.

Наумко, І. М., Куровець, І. М., Сахно, Б. Е., & Чепусенко, П. С. (2009). Комплексування мінералофлюїдологічних і петрофізичних методів: нетрадиційний підхід до вивчення порід-колекторів (на прикладі Львівського палеозойського прогину). Доповіді Національної академії наук України, 1, 106–113.

Наумко, І. М., & Попівняк, І. В. (2008). Вагомий внесок у відтворення процесів ендогенного мінералоутворення (рецензія на монографію Д. К. Возняка «Мікровключення та реконструкція умов ендогенного мінералоутворення»). Мінералогічний журнал, 30(4), 104–107.

Наумко, И. М., & Сворень, И. М. (2003). О важности глубинного высокотемпературного флюида в создании условий для формирования месторождений природных углеводородов в земной коре. В Новые идеи в науках о Земле: материалы VI международной конференции (Москва, 8–12 апреля 2003 г.) (Т. 1, с. 249). Москва.

Наумко, І. М., & Сворень, Й. М. (2008). Про шляхи втілення глибинного високотемпературного флюїду у земну кору. Доповіді Національної академії наук України, 9, 112–114.

Наумко, І., & Сворень, Й. (2014). Нові технології пошуків корисних копалин, основані на дослідженнях флюїдних включень у мінералах. В Актуальные проблемы поисковой и экологической геохимии: сборник тезисов Международной научной конференции (Киев, 1–2 июля 2014 г.) (с. 23–25). Киев: Інтерсервіс.

Наумко, І. М., Сворень, Й. М., Зінчук, І. М., & Крупський, Ю. З. (2004). До обґрунтування будівництва свердловин на нафту і газ за даними аналізу флюїдних включень у мінералах. У Нафта і газ України – 2004: матеріали VIII міжнародної науково-практичної конференції (Судак, 29 вересня–1 жовтня 2004 р.) (Т. 1, с. 203–204). Київ.

Наумко, І. М., Сворень, Й. М., Ковалишин, З. І., & Крупський, Ю. З. (2001). Передумови застосування комплексу термобарогеохімічних даних для прогнозування покладів вуглеводнів на пошуковій стадії. У Генезис нафти і газу та формування їх родовищ в Україні як наукова основа прогнозу та пошуків нових скупчень: тези доповідей Міжнародної науково-практичної конференції (Чернігів, лютий 2001 р.) (с. 208–209). Чернігів.

Наумко, І., Сворень, Й., & Степанюк, В. (2006). Про комплексування мінералофлюїдологічних і геохімічних методів пошуків вуглеводнів. У Проблеми геології та нафтогазоносності Карпат: тези доповідей Міжнародної наукової конференції до 100-річчя від дня народження член-кореспондента Національної академії наук України Миколи Романовича Ладиженського та 55-річчя Інституту геології і геохімії горючих копалин НАН України (Львів, 26–28 вересня 2006 р.) (с. 161–164). Львів: ПРОМАН–Прес-Експрес-Львів.

Павлюк, М. І., Різун, Б. П., Варічев, С. О., & Савчак, О. З. (2002). Поля геодинамічних напружень, проникність гірських порід, глибинні термальні флюїди і нафтогазоносність. Геологія і геохімія горючих копалин, 4, 3–13.

Петриченко, О. Й. (1973). Методи дослідження включень у мінералах галогенних порід. Київ: Наукова думка.

Решение Международной конференции «Крым–2003» «Проблемы геодинамики и нефтегазоносности Черноморско-Каспийского региона». (2004). В Проблемы геодинамики и нефтегазоносности Черноморско-Каспийского региона: сборник докладов V Международной конференции «Крым–2003» (с. 11–13). Симферополь.

Сворень, И. М. (1984). Примеси газов в кристаллах минералов и других твердых телах (их способы извлечения, состав, формы нахождения и влияние на свойства веществ) [Автореф. дис. канд. техн. наук]. Институт геологии и геохимии горючих ископаемых АН УССР. Львов.

Сворень, Й. М., & Давиденко, М. М. (1994). Спосіб визначення перспективи нафтогазоносності локальної площі (Патент України № 5G01V9/00). Промислова власність, 4, 2.45.

Сворень, Й. М., & Давиденко, М. М. (1995). Термобарометрія і геохімія газів прожилково-вкрапленої мінералізації у відкладах нафтогазоносних областей і металогенічних провінцій. Доповіді Національної академії наук України, 9, 72–73.

Сворень, Й. М., & Давиденко, М. М. (1998). Пошукове значення термобарометрії і геохімії газів прожилково-вкрапленої мінералізації у відкладах нафтогазоносних областей і металогенічних провінцій. У Нафта і газ України–98: матеріали V Міжнародної конференції (Полтава, 15–17 вересня 1998 р.) (Т. 1, с. 110–111). Полтава: УНГА.

Сворень, Й. М., Давиденко, М. М., Гаєвський, В. Г., Крупський, Ю. З., & Пелипчак, Б. П. (1994). Перспективи термобарометрії і геохімії газів прожилково-вкрапленої мінералізації у відкладах нафтогазоносних областей і металогенічних провінцій. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4(88–89), 54–63.

Сворень, Й. М., & Наумко, І. М. (2000). Нова технологія визначення генезису вуглеводневих газів. У Нафта і газ України – 2000: матеріали VI Міжнародної науково-практичної конференції (Івано-Франківськ, 31 жовтня–3 листопада 2000 р.) (Т. 1, с. 108). Івано-Франківськ: Факел.

Сворень, И. М., & Наумко, И. М. (2002). Термобарометрия и геохимия газов прожилково-вкрапленной минерализации в отложениях нефтегазоносных областей и металлогенических провинций: проблема генезиса и поиска углеводородов. В Новые идеи в геологии и геохимии нефти и газа. К созданию общей теории нефтегазоносности недр: материалы VI международной конференции (Москва, 28–31 мая 2002 г.) (Т. 2, с. 156–159). Москва: ГЕОС.

Сворень, Й. М., & Наумко, І. М. (2005). Термобарометрія і геохімія газів прожилково-вкрапленої мінералізації у відкладах нафтогазоносних областей і металогенічних провінцій – природний феномен літосфери Землі. Доповіді Національної академії наук України, 2, 109–113.

Сворень, Й. М., & Наумко, І. М. (2006). Нова теорія синтезу і генезису природних вуглеводнів: абіогенно-біогенний дуалізм. Доповіді Національної академії наук України, 2, 111–116.

Сворень, Й. М., Наумко, І. М., & Давиденко, М. М. (1998). Нова технологія визначення перспективи нафтогазоносності локальної площі. У Нафта і газ України–98: матеріали V Міжнародної конференції (Полтава, 15–17 вересня 1998 р.) (Т. 1, с. 111–112). Полтава: УНГА.

Сворень, Й. М., Наумко, І. М., Куровець, І. М., & Крупський, Ю. З. (2005). Термобарометрія і геохімія газів прожилково-вкрапленої мінералізації у відкладах нафтогазоносних областей і металогенічних провінцій: проблема генезису та пошуку вуглеводнів. Доповіді Національної академії наук України, 3, 115–120.

Чебаненко, І. І., Шестопалов, В. М., Багрій, І. Д., & Палій, В. М. (2000). Розломні зони підвищеної проникності гірських порід та їх значення для виявлення екологонебезпечних ділянок. Доповіді Національної академії наук України, 10, 136–139.

Шнюков, Е. Ф., Калюжный, В. А., Щирица, А. С., Телепко, Л. Ф., Круглов, А. С., Сворень, И. М., & Алауи, Г. Г. (1987). Газовые флюиды контактовых базальтов дна Индийского океана (по реликтовым включениям). Доклады Академии наук СССР, 297(6), 1457–1460.

Kovalyshyn, Z. I., & Naumko, I. M. (2001). The peculiarities of fluid composition in gold ore mineralization within metamorphic rocks of north-western part among Marmarosh massif (Ukrainian Carpathians). В Тезисы докладов Х международной конференции по термобарогеохимии (Александров, 10–14 сентября 2001 г.) (с. 85–88). Александров: ВНИИСИМС.

Roedder, E. (1984). Fluid inclusions [Monograph]. Reviews in Mineralogy, 12, 1–644.

Svoren’, J. M., Naumko I. M., Kovalyshyn, Z. I., Bratus’, M. D., & Davydenko, M. M. (1999). New technology of local forecast of enriched areas of gold ore fields. У Наукові основи прогнозування, пошуків та оцінки родовищ золота: матеріали міжнародної наукової конференції (Львів, 27–30 вересня 1999 р.) (с. 120–121). Львів: Видавничий центр ЛДУ ім. Івана Франка.


Опубліковано

ПРОМИСЛОВА ВУГЛЕНОСНІСТЬ НИЖНЬОЇ ЧАСТИНИ КАМ’ЯНОВУГІЛЬНИХ ВІДКЛАДІВ ЛЬВІВСЬКО-ВОЛИНСЬКОГО БАСЕЙНУ

Головна > Архів > № 3–4 (185–186) 2021 > 73–91


Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3–4 (185–186) 2021, 73–91.

https://doi.org/

Михайло МАТРОФАЙЛО, Ірина БУЧИНСЬКА, Андрій ПОБЕРЕЖСЬКИЙ, Оксана СТУПКА, Іван ЯЦЕНКО, Олена ШЕВЧУК, Ірина КУДРИЧ

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: igggk@mail.lviv.ua

Анотація

На основі морфологічного аналізу та детального вивчення літолого-фаціального складу й умов утворення вугленосних відкладів проведено дослідження нижньої частини кам’яновугільних відкладів Львівсько-Волинського басейну південно-західної окраїни Східноєвропейської платформи. Зокрема проаналізовано існуючий геологічний матеріал; досліджено початкові умови карбонового вуглеутворення (пізній турне – початок пізнього візе) та обґрунтовано положення нижньої границі вугленосної формації; вивчена наявність промислової вугленосності (потужність вугільних пластів 0,6 м і більше) нижньої частини карбону; визначено промислову вугленосність візейського і нижньої частини серпуховського ярусів нижньої підформації басейну; досліджено вплив внутрішньоформаційних та епігенетичних розмивів та інших чинників, які зумовили утворення й зміни нижньої частини вугленосної формації, морфології вугільних пластів; обґрунтовано можливості промислової розробки вугільних пластів нижніх горизонтів.

Виокремлено найбільш перспективні для пошуку промислових вугільних пластів площі і ділянки з робочою потужністю у відкладах нижньої вугленосної підформації для розширення промислової вугленосності та визначення напрямків пошуку і розвідки перспективних покладів вугілля басейну. Зазначено, що в межах таких ділянок (Ковельська площа, Бубнівська ділянка, Буське родовище та ін.) на тривалий час встановлювався континентальний режим і в умовах заболоченої приморської низовини з розвинутою річковою системою та розчленованим палеорельєфом відбувалося періодичне торфонагромадження, яке зумовило формування промислових вугільних пластів.

Надійний прогноз гірничо-геологічних умов розробки та оцінка промислової придатності вугільних пластів нижньої частини карбонових відкладів, загалом на території басейну і в межах діючих шахт, забезпечать стабільний розвиток Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну.

Ключові слова

вугільний пласт, промислова вугленосність, перспективні вугленосні площі і ділянки, нижня вугленосна підформація, прогнозні ресурси, Львівсько-Волинський кам’яновугільний басейн

Використані літературні джерела

Бартошинская, Е. С., & Бык, С. И. (1979). Фациальные условия накопления исходного материала углей визейского и серпуховского ярусов Львовско-Волынского баcсейна. Труды Института геологии и геохимии горючих ископаемых АН УССР, 12, 17–43. Киев: Наукова думка. Деп. в ВИНИТИ 19.09.1979, № 3434-79. 

Бартошинская, Е. С., Бык, С. И., Муромцева, А. А., & Сывый, М. Я. (1983). Угленосные формации карбона юго-западной окраины Восточно-Европейской платформы. Киев: Наукова думка.

Бартошинська, Є., Бик, С., & Бучинська, І. (2008). Початковий етап формування вугленосної формації карбону Львівсько-Волинського басейну. Геологія і геохімія горючих копалин, 3(144), 26–36.

Вдовенко, М. В., Полєтаєв, В. І., & Шульга, В. Ф. (2013). Стратиграфія карбону Львівського палеозойського прогину. У П. Ф. Гожик (Ред.), Стратиграфія верхнього протерозою та фанерозою України: Т. 1. Стратиграфія верхнього протерозою, палеозою та мезозою України (с. 316–331). Київ: ІГН НАН України; Логос.

Вырвич, Г. П., Гигашвили, Э. П., Дубик, З. Г., Ершов, В. З., Жуков, П. П., Лукьяненко, Н. И., Науменко, Л. В., & Петровский, Ю. В. (1978). Каменные угли Львовско-Волынского бассейна. Львов: Вища школа.

Костик, І. О., & Матрофайло, М. М. (2005). Перспективи промислової вугленосності Буського родовища Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну. Геологія і геохімія горючих копалин, 2, 30–39.

Костик, І., Матрофайло, М., & Король, М. (2013). Перспективи сучасної природної газоносності вугільних пластів глибоких горизонтів Львівсько-Волинського басейну. Геолог України, 3(43), 50–59.

Костик, І. О., Матрофайло, М. М., & Сокоренко, С. С. (2007). Перспективи промислової вугленосності нижньої частини кам’яновугільної формації Львівсько-Волинського басейну. Геологія і геохімія горючих копалин, 1, 27–44.

Костик, І. О., Матрофайло, М. М., & Шульга, В. Ф. (2008). Про нижню границю вугленосної формації Львівсько-Волинського басейну. Геологія і геохімія горючих копалин, 3(144), 26–39.

Костик, І. О., Матрофайло, М. М., Шульга, В. Ф., & Король, М. Д. (2010). Перспективи промислової вугленосності глибоких горизонтів Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну. Стаття 1. Морфологія серпуховського вугільного пласта υ6 Львівсько-Волинського басейну і особливості його утворення. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4(152–153), 27–44.

Кушнирук, В. А., Бартошинская, Е. С., Мельничук, И. П., & Мартюк, К. М. (1975). Генетические типы углей визейского возраста Львовско-Волынского бассейна. В Рефераты научно-исследовательских работ Института геологии и геохимии горючих ископаемых АН УССР (1973) (с. 40–43). Киев: Наукова думка.

Матрофайло, М. (2016). Щодо методики морфологічного аналізу вугільних пластів Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну. Вісник Львівського університету. Серія геологічна, 30, 159–164.

Матрофайло, М. М. (2017). Застосування морфологічного аналізу вугільних пластів у Львівсько-Волинському басейні. Вісник Львівського університету. Серія геологічна, 31, 56–66.

Матрофайло, М. М. (2019а). Морфологічний аналіз покладів вугілля Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну. У Здобутки і перспективи розвитку геологічної науки в Україні: збірник тез наукової конференції, присвяченої 50-річчю Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення імені М. П. Семененка (Київ, 14–16 травня 2019 р.) (Т. 2, с. 64–66). Київ: Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення імені М. П. Семененка НАН України.

Матрофайло, М. М. (2019б). Особливості морфології вугільного пласта n9 Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну. У Надрокористування в Україні. Перспективи інвестування: матеріали VI Міжнародної науково-практичної конференції (7–11 жовтня 2019 р., Трускавець) (Т. 1, с. 315–321). Київ: Державна комісія України по запасах корисних копалин.

Матрофайло, М. М., & Король, М. Д. (2019). Особливості морфології і утворення вугільного пласта υ03 Ковельської вугленосної площі Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну. Вісник Львівського університету. Серія геологічна, 33, 129–142.

Матрофайло, М. М., Решко, М. Я., & Костик, І. О. (2004). Геолого-промислова типізація вугільних пластів Південно-Західного району Львівсько-Волинського басейну. Геологія і геохімія горючих копалин, 3, 85–90.

Матрофайло, М., Шульга, В., Костик, І., & Король, М. (2012). Перспективи промислової вугленосності глибоких горизонтів Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну. Стаття 2. Морфологія візейського вугільного пласта υ03 і особливості його утворення (Ковельська площа). Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4(160–161), 29–48.

Струев, М. И., Исаков, В. И., Шпакова, В. Б., Караваев, В. Я., Селинный, В. И., & Попель, Б. С. (1984). Львовско-Волынский каменноугольный бассейн: Геолого-промышленный очерк. Киев: Наукова думка.

Шульга, В. Ф., Здановски, А., Зайцева, Л. Б., Иванова, А. В., Иванина, А. В., Король, Н. Д., Котасова, А., Котас, А., Костик, И. Е., Лелик, Б. И., Мигер, Т., Маничев, В. И., Матрофайло, М. Н., Птак, Б., Савчук, В. С., Седаева, Г. М., & Степаненко, Я. Г. (2007). Корреляция карбоновых угленосных формаций Львовско-Волынского и Люблинского бассейнов. Киев: Варта.

Шульга, В. Ф., Костик, И. Е., Матрофайло, М. Н., & Король, Н. Д. (2009). О зарождении карбоновой угленосной формации Львовско-Волынского угольного бассейна. Доклады Национальной академии наук Украины, 7, 121–127.

Шульга, В. Ф., Костик, И. Е., Матрофайло, М. Н., & Король, Н. Д. (2008). О начале турнейско-визейского этапа углеобразования на юго-западе Восточно-Европейской платформы. Геологія і геохімія горючих копалин, 4(145), 68–77.

Шульга, В. Ф., Матрофайло, М. Н., Костик, И. Е., & Король, Н. Д. (2013). Особенности формирования пластов угля глубоких горизонтов Львовско-Волынского бассейна. Статья 1. Серпуховский угольный пласт υ6. Геологічний журнал, 2, 75–88.

Шульга, В. Ф., Решко, М. Я., Гурей, П. Т., Гирный, Е. И., & Лелик, Б. И. (1997). Новые данные об угленосности юго-запада Львовско-Волынского бассейна. Доповіді Національної академії наук України, 1, 137–141.

Шульга, П. Л. (1975). Львовско-Волынский бассейн. В Основные черты стратиграфии карбона СССР (с. 117–126). Москва: Недра.

Shulga, V., Kostyk, I., Matrofailo, М., & Korol, M. (2009). Beginnings of the coal formation in Lvov-Volhynian basin. In Geologia formacji węglonośnych Polski: XXVIII Sympozjum naukovo-techniczny (22–23 kwietnia 2009 r.) (s. 61–68). Kraków: Academia górniczo-hutnicza w Krakowie.


Опубліковано

РОЗПОДІЛ ХІМІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ У НИЗИННИХ ТОРФАХ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Головна > Архів > № 3–4 (185–186) 2021 > 65–72


Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3–4 (185–186) 2021, 65–72.

https://doi.org/

Мирослава ЯКОВЕНКО1, Юрій ХОХА2, Олександр ЛЮБЧАК3

1, 2, 3 Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: 1myroslavakoshil@ukr.net; 2khoha_yury@ukr.net; 3lubchak1973@ukr.net

Анотація

Вивчено та проведено інтерпретацію вмісту хімічних елементів у низинних торфах Львівської області. Торф володіє вираженою здатністю до фізичної сорбції та хемосорбції, унаслідок чого він здатен накопичувати значну кількість металів, зокрема тих, що становлять небезпеку – важких, токсичних і радіоактивних. Останнім часом торф використовують не лише як енергетичну сировину, але й як сировину для хімічної та фармацевтичної промисловості. Отже, геохімічні дослідження торфу мають важливе наукове та прикладне значення для широкого спектра галузей та екологічного моніторингу. Спектр застосувань торфу залежить від концентрації мікроелементів. Для розглянутих родовищ виявлені основні геохімічні особливості. Встановлено значну нерівномірність розподілу концентрації мікроелементів як з глибиною, так і за площею поширення та високі показники вмісту Mo, Yb, Sr, Be, Co, Ag, Ba, Pb відносно кларків літосфери, ґрунтів, золи рослин та ін.

Ключові слова

торф, мікроелементний склад, концентрація, кларк концентрації, нагромадження

Використані літературні джерела

Білецький, В. С. (2004). Мала гірнича енциклопедія (Т. 1–3). Донецьк: Донбас.

Брадис, Є. М. (1973). Торфово-болотний фонд УРСР, його районування та використання. Київ: Наукова думка.

Войткевич, Г. В., Мирошников, А. Е., Поваренных, А. С., & Прохоров, В. Г. (1970). Краткий справочник по геохимии. Москва: Недра.

Галенко, В. Г., Семчук, С. А., & Екимова, Н. А. (1974). Отчёт по теме «Составление геолого-экономических обзоров по основным торфодобывающим областям УССР» (Львовская область). Львов: Фонди ДП «Західукргеологія».

Клос, В. Р., Бірке, М., Жовинський, Е. Я., Акінфієв, Г. О., Амаїиукелі, Ю. А., & Кламенс, Р. (2012). Регіональні геохімічні дослідження ґрунтів України в рамках міжнародного проекту з геохімічного картування сільськогосподарських та пасовищних земель Європи (GEMAS). Пошукова та екологічна геохімія, 1, 51–66.

Крештапова, В. Н. (1974). Методические рекомендации по оценке содержания микроэлементов в торфяных месторождениях европейской части РСФСР. Москва: Изд-во Мингео РСФСР.

Тюремнов, С. Н. (1976). Торфяные месторождения. Москва: Недра.

Яковенко, М. Б., Хоха, Ю. В., & Лукʼянчук, Д. В. (2015а). Мікрокомпонентний склад торфів Львівської області. У Новітні проблеми геології: матеріали науково-практичної конференції, присвяченої 100-річчю від дня народження В. П. Макридіна (Харків, 21–23 травня 2015 р.) (с. 175–176). Харків.

Яковенко, М. Б., Хоха, Ю. В., & Лукʼянчук, Д. В. (2015б). Накопичення мікроелементів у низинних торфах Львівської області. У Фундаментальне значення і прикладна роль геологічної освіти і науки:матеріали міжнародної наукової конференції, присвяченої 70-річчю геологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка (Львів, 7–9 жовтня 2015 р.) (с. 238–239). Львів.

Яковенко, М. Б., Хоха, Ю. В., & Любчак, О. В. (2020). Розподіл молібдену в низинних торфах Львівської області. У Ресурси природних вод Карпатського perioну (Проблеми охорони та раціонального використання):збiрник наукових статей XІХ мiжнародної науково-практичної конференцiї (Львів, 8–9 жовтня 2020 р.) (с. 210–214). Львів.

Яковенко, М. Б., Хоха, Ю. В., & Любчак, О. В. (2019). Розподіл Свинцю в низинних торфах Львівської області. У Ресурси природних вод Карпатського perioну (Проблеми охорони та раціонального використання): збiрник наукових статей XVІІІ мiжнародної науково-практичної конференцiї (Львiв, 26–27 травня 2019 р.) (с. 263–265). Львiв.

Bowen, H. J. M. (1979). Environment Chemistry of the Elements. London; New-York; Toronto; Sydney; San Francisco: Academic Press.


Опубліковано

БІОСТРАТИГРАФІЯ ПАЛЕОЦЕН-ЕОЦЕНОВИХ ВІДКЛАДІВ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ ЗА ПЛАНКТОННИМИ ФОРАМІНІФЕРАМИ

Головна > Архів > № 3–4 (185–186) 2021 > 56–64


Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3–4 (185–186) 2021, 56–64.

https://doi.org/

Світлана ГНИЛКО

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: igggk@mail.lviv.ua

Анотація

Представлено узагальнений біозональний поділ палеоцену–еоцену Українських Карпат за планктонними форамініферами. Виокремлено 13 біозон за планктонними форамініферами віком від раннього данію до пізнього приабону: Parvularugoglobigerina eugubina (низи данію); Globoconusa daubjergensis (середній даній); Praemurica inconstans (верхній даній); Morozovella angulata (нижній зеландій); Globanomalina pseudomenardii (верхній зеландій–танет); Acarinina acarinata (верхи танету); Morozovella subbotinae (нижній іпр); Morozovella aragonensis (верхній іпр); Acarinina bullbrooki (нижній лютет); Acarinina rotundimarginata (верхній лютет); Hantkenina alabamensis (бартон); Globigerinatheka tropicalis (нижній приабон); Subbotina corpulenta (верхній приабон).

Ключові слова

Українські Карпати, планктонні форамініфери, біостратиграфія, палеоцен–еоцен

Використані літературні джерела

Андреева-Григорович, А. С., Вялов, О. С., Гавура, С. П., Грузман, А. Д., Дабагян, Н. В., Даныш, В. В., Иваник, М. М., Кульчицкий, Я. О., Лозыняк, П. Ю., Маслун, Н. В., Петрашкевич, М. Й., Пономарева, Л. Д., Портнягина, Л. А., Смирнов, С. Е., & Совчик, Я. В. (1984). Объяснительная записка к региональной стратиграфической схеме палеогеновых отложений Украинских Карпат [Препринт № 84-19]. Киев: Институт геологических наук АН УССР.

Андреева-Григорович, А. С., Грузман, А. Д., Лозыняк, П. Ю., & Смирнов, С. Е. (1987). Опорные разрезы пограничных слоев эоцена и олигоцена Дуклянской и Мармарошской зон. Палеонтологический сборник, 24, 33–38.

Бугрова, Э. М. (Ред.). (2005). Практическое руководство по микрофауне: Т. 8. Фораминиферы кайнозоя. Санкт-Петербург: ВСЕГЕИ.

Ващенко, В. А., Агеев, В. А., Шлапинский, В. Е., Царненко, П. Н., Дабагян, Н. В., Бузяк, И. П., Хильченко, Н. М., & Щербак, А. А. (1985). Отчет по групповой геологической съемке масштаба 1 : 50 000 территории листов М–35–133–А, Б; М–35–134–А, Б, В Ивано-Франковской и Закарпатской областей УССР за 1981–1985 гг. (Инв. № 2979/1). Львов.

Вялов, О. С., Гавура, С. П., Даныш, В. В., Лемишко, О. Д., Лещух, Р. Й., Пономарева, Л. Д., Романив, А. М., Смирнов, С. Е., Смолинская, Н. И., & Царненко, П. Н. (1988). Стратотипы меловых и палеогеновых отложений Украинских Карпат. Киев: Наукова думка.

Вялов, О. С., Гавура, С. П., Даныш, В. В., Лещух, Р. Й., Пономарева, Л. Д., Романив, А. М., Царненко, П. Н., & Циж, И. Т. (1981). История геологического развития Украинских Карпат. Киев: Наукова думка.

Вялов, О. С., Гавура, С. П., Даныш, В. В., & Смирнов, С. Е. (1987). Опорные пограничные разрезы эоцена и олигоцена северного склона Украинских Карпат. Палеонтологический сборник, 24, 20–27.

Вялов, О. С., Гавура, С. П., & Пономарева, Л. Д. (1987). Опорные разрезы пограничных отложений эоцена и олигоцена Внутренней зоны Предкарпатского прогиба. Палеонтологический сборник, 24, 12–20.

Гнилко, С. Р. (2015). Стратиграфія за форамініферами палеоценово-еоценових відкладів внутрішніх флішевих покривів Зовнішніх Українських Карпат. Геологічний журнал, 3, 87–100.

Гнилко, С. Р. (2017). Форамініфери і стратиграфія палеоцен-еоценових відкладів Українських Карпат [Автореф. дис. канд. геол. наук]. Інститут геологічних наук НАН України. Київ.

Гнилко, С. Р., & Гнилко, О. М. (2013). Стратиграфія, біозональний поділ за форамініферами та умови накопичення палеоцен-еоценових відкладів Вежанського покриву Внутрішніх Карпат. Збірник наукових праць Інституту геологічних наук НАН України, 6(1), 90–97.

Грузман, А. Д., & Дабагян, Н. В. (1979). Зональная стратиграфия по планктонным фораминиферам палеоцена и эоцена южного склона Украинских Карпат. Палеонтологический сборник, 16, 30–34.

Дабагян, Н. В., Круглов, С. С., & Смирнов, С. Е. (1965). Литология и стратиграфия мелового и палеогенового чехла зоны Закарпатских утесов. Труды УкрНИИГРИ, 14, 78–86.

Дабагян, Н. В., Кульчицкий, Я. О., Кузовенко, В. В., & Шлапинский, В. Е. (1987). Опорные разрезы пограничных слоев верхов эоцена – низов олигоцена южной части Скибовой, Кросненской и Черногорской зон. Палеонтологический сборник, 24, 27–33.

Даныш, В. В., & Пономарева, Л. Д. (1989). Сопоставление разрезов палеогена Дуклянской зоны Восточных и Западных Карпат. В Геология Советских Карпат (с. 57–65). Киев: Наукова думка.

Мятлюк, Е. В. (1970). Фораминиферы флишевых отложений Восточных Карпат (мел–палеоген). Ленинград: Недра.

Andreyeva-Grigorovich, A. S. (1999). Biostratigraphic correlations of the paleogene deposits of the Ukrainian Carpathians and Crimea-Bakhchisarai area using nannoplankton and dinocysts. Geologica Carpathica, 50, 10–12.

Fusan, O. (Ed.). (1983). Stratigraficky slovnik Zapadnych Karpat (T. 1). Bratislava.

Gradstein, F. M., Ogg, J. G., Schmitz, M. D., & Ogg, G. (Eds.). (2012). The Geologic Time Scale 2012. Boston, USA: Elsevier.

Hnylko, S., & Hnylko, O. (2016). Foraminiferal stratigraphy and palaeobathymetry of Paleocene-lowermost Oligocene deposits (Vezhany and Monastyrets nappes, Ukrainian Carpathians). Geological Quarterly, 60(1), 75–103.

Maslun, N. V., Mintuzova, L. G., & Hnylko, S. R. (2015). Detailed stratification and correlation of Foraminifera Paleogene deposits of Ukraine. Geological Journal, 4, 31–48.

Olsson, R. K., Hemleben, Ch., Berggren, W. A., & Huber, B. T. (Eds.). (1999). Atlas of Paleocene Planktonic Foraminifera. Smithsonian contributions to paleobiology, 85. https://doi.org/10.5479/si.00810266.85.1

Pearson, P. N., Olsson, K. R., Huber, B. T., Hemleben, Ch., & Berggren, W. A. (Eds.). (2006). Atlas of Eocene planktonic foraminifera. Cushman Foundation Special Publication, 41.


Опубліковано

ФАЦІАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ПАЛЕОЦЕН-ЕОЦЕНОВИХ ВІДКЛАДІВ ПЕРЕДОВИХ СКИБ СКИБОВОЇ ЗОНИ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ

Головна > Архів > № 3–4 (185–186) 2021 > 44–55


Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3–4 (185–186) 2021, 44–55.

https://doi.org/

Галина ГАВРИШКІВ1, Юлія ГАЄВСЬКА2

1, 2 Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: 1galinah2404@gmail.com; 2yuhaievska@ukr.net

Анотація

Вивчено та проведено реконструкцію процесів осадонагромадження й особливостей формування флішових осадів у палеоцен-еоценовий час у північно-східному сегменті Карпатського басейну.

На підставі аналізу речовинного складу палеоцен-еоценових відкладів дослідженої території за такими критеріями, як розмір уламкової частини, осадові текстури і співвідношення різних порід між собою, було виокремлено 7 фацій, які відкладалися в міру просування гравітаційних потоків униз по континентальному схилу.

Реконструкції осадонагромадження флішових відкладів палеоцен-еоценового віку показали, що теригенний матеріал у досліджений басейн седиментації надходив із двох джерел, одне з яких було на північному заході від дослідженої території і характеризувалося переважанням грубозернистих піщаних осадів, натомість в уламковому матеріалі, що надходив із джерела зносу з центральної частини басейну, переважали глинисті мули та дрібнозернистий псаміт.

Ключові слова

палеоцен, еоцен, фація, пісковик, фліш, континентальний схил, седиментація

Використані літературні джерела

Афанасьева, И. М. (1983). Литогенез и геохимия флишевой формации северного склона Советских Карпат. Киев: Наукова думка.

Вуль, М. Я. (1995). Формування та закономірності розміщення родовищ нафти і газу у піднасувних зонах Карпат. Львів: Фонди УкрДГРІ.

Вялов, О. С., Гавура, С. П., Даныш, В. В., Лещух, Р. Й., Пономарева, Л. Д., Романив, А. М., Смирнов, С. С., Царненко, П. Н., Лемишко, О. Д., & Циж, И. Т. (1988). Стратотипы меловых и палеогеновых отложений Украинских Карпат. Киев: Наукова думка.

Гавришків, Г. Я. (2019). Мінералого-петрографічні особливості палеоценових відкладів Берегової і Орівської скиб Українських Карпат в аспекті їх нафтогазоносності [Автореф. дис. канд. геол. наук]. Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України. Львів.

Гаєвська, Ю. П., & Попп, І. Т. (2008). Літолого-фаціальна мінливість середньоеоценових відкладів Українських Карпат. У П. Ф. Гожик (Ред.), Сучасні проблеми літології та мінерагенії осадових басейнів України та суміжних територій (с. 70–74). Київ: ЛОГОС.

Зоненшайн, Л. П. (1983). Глубоководные отложения на континентах. В Справочник по литологии (с. 426–429). Москва: Недра.

Зоненшайн, Л. П., Деркур, Ж., & Казьмин, В. Г. (1987). Эволюция Тетиса. В История океана Тетис (с. 4–115). Москва.

Иваник, М. М., & Маслун, Н. В. (1977). Кремнистые микроорганизмы и их использование для расчленения палеогеновых отложений Предкарпатья. Киев: Наукова думка.

Казьмин, В. Г. (1989). Коллизии и рифтогенез в истории океана Тетис. Геотектоника, 5, 14–23.

Лисицын, А. П. (1988). Лавинная седиментация и перерывы в осадконакоплении в морях и океанах. Москва: Наука.

Пилипчук, А. С., & Вуль, М. А. (1981). Палеоцен-эоценовый флиш Северного склона Украинских Карпат – отложения древних морских глубоководных конусов выноса. В Геология нефтегазоносных пластовых резервуаров (с. 33–42). Москва.

Пилипчук, А. С., & Рейфман, Л. М. (1984). Отложения пастообразных потоков в Карпатском флише (попельская свита). Осадочные породы и руды. Киев: Наукова думка.

Сеньковський, Ю. М., Григорчук, К. Г., Колтун, Ю. В., Гнідець, В. П., Радковець, Н. Я., Попп, І. Т., Мороз, М. В., Мороз, П. В., Ревер, А. О., Гаєвська, Ю. П., Гавришків, Г. Я., Кохан, O. M., & Кошіль, Л. Б. (2018). Літогенез осадових комплексів океану Тетис. Карпато-Чорноморський сегмент. Київ: Наукова думка.

Хаин, В. Е. (2000). Крупномасштабная цикличность в тектонической истории Земли и ее возможные причины. Геотектоника, 6, 3–14.

Шванов, В. Н. (1982). Опыт классификации осадочных формаций по вещественным (литомологическим) признакам. Вестник Ленинградского государственного университета, 24, 43–52.

Шлапінський, В. Є. (2015). Геологічна будова Скибового, Кросненського і Дуклянсько-Чорногорського покривів Українських Карпат та перспективи їх нафтогазоносності [Автореф. дис. канд. геол. наук]. Львів.

Шлапінський, В., Кузовенко, В., Крупський, Ю., & Харченко, М. (2006). Перспективи пошуків покладів вуглеводнів у Скибовій зоні Карпат. У Проблеми геології та нафтогазоносності Карпат: тези доповідей (с. 239–241). Львів.

Varban, B., Derer, C., Anastasiu, N., Roban, R., & Popa, M. (2001). Architecture of turbidite systems as revealed by the East Carpathians Paleogene sequences (“Tarceu formation” – siriu, Romania). St. cerc. geologie, 46, 19–37.


Опубліковано

ПЕТРОФІЗИЧНІ МОДЕЛІ ВІДКЛАДІВ МЕНІЛІТОВОЇ СВІТИ ОЛІГОЦЕНОВОГО ФЛІШУ КАРПАТ І ПЕРЕДКАРПАТСЬКОГО ПРОГИНУ

Головна > Архів > № 3–4 (185–186) 2021 > 33–43


Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3–4 (185–186) 2021, 33–43.

https://doi.org/

Ігор КУРОВЕЦЬ, Ігор ГРИЦИК, Олександр ПРИХОДЬКО, Павло ЧЕПУСЕНКО, Зоряна КУЧЕР, Степан МИХАЛЬЧУК, Світлана МЕЛЬНИЧУК, Юлія ЛИСАК, Людмила ПЕТЕЛЬКО

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: i.kurovets@gmail.com

Анотація

Вивчено петрофізичні і колекторські властивості порід-колекторів низькопористих, низькопроникних відкладів менілітової світи олігоценового флішу Карпат та Передкарпатського прогину, їхні взаємозв’язки і взаємообумовленості за нормальних й умов, які моделювали пластові, та побудовано їхні типові геолого-геофізичні розрізи.

Створення адекватних петрофізичних моделей колекторів базувалося на системному комплексному підході, за якого породу колекторів розглядали як систему, сформовану в геологічному часі, складену зі взаємозв’язаних і взаємообумовлених елементів. Петрофізичні дослідження порід-колекторів як системи полягають у вивченні властивостей їхніх елементів, характеру взаємозв’язків між ними з урахуванням умов їхнього залягання.

На основі статистичної обробки й аналізу результатів лабораторного дослідження кернового матеріалу побудовано параметричні петрофізичні моделі типу «керн–керн» – статистичні залежності між коефіцієнтом пористості, проникності, водонасиченості, питомою вагою, параметром пористості, інтервальним часом проходження акустичних хвиль i параметром нафтонасиченості для атмосферних умов та ефективних тисків, наближених до пластових. Методом головних компонент факторного аналізу вивчено вплив геологічних чинників на геофізичні параметри порід-колекторів у теригенних розрізах та інформативність геофізичних методів при виділенні продуктивних пластів у геологічному розрізі. На покази геофізичних методів у свердловинах найбільшою мірою впливає нафтогазонасиченість колекторів, їxній мінералогічний склад та пористість порід-колекторів, дещо менше – глибина їxнього залягання i товщина пластів. Продуктивні i водоносні пласти найбільше різняться за величиною електричного опору.

Досліджено вплив літогеодинамічних факторів на колекторські і фізичні властивості порід-колекторів. Основними геологічними чинниками, які визначають колекторські параметри теригенних порід та їхні фізичні властивості, є мінеральний склад, форма, розмір уламкових зерен і пор та їхнє взаємне розміщення, тип флюїдонасичення, ступінь катагенетичних перетворень і термодинамічний стан.

Ключові слова

Карпати, Передкарпатський прогин, менілітова світа, петрофізичні моделі, низькопористі, низькопроникні відклади

Використані літературні джерела

Іванюта, М. М. (Ред.). (1998). Атлас родовищ нафти і газу України (Т. 4). Львів: Центр Європи.

Крупський, Ю. З. (2001). Геодинамічні формування і нафтогазоносність Карпатського та Волино-Подільського регіонів України. Київ: УкрДГРІ.

Крупський, Ю. З., Куровець, І. М., Сеньковський, Ю. М., Михайлов, В. А., Чепіль, П. М., Дригант, Д. М., Шлапінський, В. Є., Колтун, Ю. В., Чепіль, В. П., Куровець, С. С., & Бодлак, В. П. (2014). Нетрадиційні джерела вуглеводнів України: Кн. 2. Західний нафтогазоносний регіон. Київ: Ніка-Центр.

Куровець, І. М., Михайлов, В. А., Зейкан, О. Ю., Крупський, Ю. З., Гладун, В. В., Чепіль, П. М., Гулій, В. М., Куровець, С. С., Касянчук, С. В., Грицик, І. І., & Наумко, І. М. (2014). Нетрадиційні джерела вуглеводнів України: Кн. 1. Нетрадиційні джерела вуглеводнів: огляд проблеми. Київ: Ніка-Центр.

Куровець, І., Притулка, Г., Шеремета, О., Зубко, О., Осадчий, В., Грицик, І., Приходько, О., Кос’яненко, Г., Чепусенко, П., Шира, А., Кучер, З., & Олійник, К. (2006). Петрофізичні моделі складнопобудованих колекторів вуглеводнів. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4, 119–139.

Куровець, І., Приходько, О., Грицик, І., & Чепіль, П. (2017). Теоретико-експериментальні засади діагностики нетрадиційних покладів вуглеводнів за петрофізичними критеріями. Геологія і геохімія горючих копалин, 1–2(170–171), 82–84.

Поливцев, А. В., & Булмасов, В. А. (1984). Радиогеохимическая характеристика осадочных пород Внутренней зоны Предкарпатского прогиба. В Геофизические исследования нефтегазоносных провинций Украины (с. 131–139). Киев: Наукова думка.

Artym, I. V., Kurovets, S. S., Zderka, T. V., Yarema, A. V., & Kurovets, I. M. (2019). Development of the rocks fracturing model on the Carpathian region example. In Geoinformatics: Theoretical and Applied Aspects, EAGE (Kyiv, Ukraine, May 13–16, 2019): Paper presented at the 18th International Conference. Kyiv.

Kurovets, S. S., Artym, I. V., & Kurovets, I. M. (2018). Researching the fracturing of the reservoir rocks. Journal of Hydrocarbon Power Engineering, 5(1), 1–6.

Naumko, I. M., Kurovets’, I. M., Zubyk, M. I., Batsevych, N. V., Sakhno, B. E., & Chepusenko, P. S. (2017). Hydrocarbon compounds and plausible mechanism of gas generation in “shale” gas prospective Silurian deposits of Lviv Paleozoic depression. Geodynamics, 1(22), 26–41. https://doi.org/10.23939/jgd2017.01.036


Опубліковано

ПЕРСПЕКТИВИ НАФТОГАЗОНОСНОСТІ НИЖНЬОСАРМАТСЬКИХ ВІДКЛАДІВ ПІВНІЧНО-ЗАХІДНОЇ ЧАСТИНИ ЗОВНІШНЬОЇ ЗОНИ ПЕРЕДКАРПАТСЬКОГО ПРОГИНУ (за гідрогеохімічними та гідродинамічними ознаками)

Головна > Архів > № 3–4 (185–186) 2021 > 16–32


Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3–4 (185–186) 2021, 16–32.

https://doi.org/

Галина МЕДВІДЬ, Ольга ТЕЛЕГУЗ, Василь ГАРАСИМЧУК, Марія КОСТЬ, Соломія КАЛЬМУК

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: igggk@mail.lviv.ua

Анотація

Вивчено і проаналізовано гідрогеохімічні показники водоносного комплексу нижньосарматських відкладів північно-західної частини Зовнішньої зони Передкарпатського прогину. Домінують води хлоридно-кальцієвого типу (за класифікацією В. О. Суліна), на фоні якого локально виокремлюються інші типи вод. На підставі розрахованих генетичних коефіцієнтів зроблено висновок про седиментогенні умови їхнього існування впродовж геологічної історії розвитку території. Встановлено, що загальною тенденцією для відкладів Зовнішньої зони є зростання мінералізації вод з глибиною і стратиграфічна належність, на фоні якої трапляються гідрогеохімічні інверсії. Понижені значення вмісту сульфатів та коефіцієнта сульфатності rSO42– · 100/rCl вод північно-західної частини Зовнішньої зони вказують на умови, характерні для гідрогеологічно замкнених структур. Детальний аналіз сучасних гідродинамічних умов нижньосарматських відкладів у поєднанні з геохімічними особливостями водоносних комплексів та палеогідродинамічними реконструкціями дозволив виокремити перспективні для пошуків покладів вуглеводнів ділянки в межах північно-західної частини досліджуваного регіону.

Ключові слова

гідрогеологічні критерії, гідрогеохімічні ознаки, вуглеводні, Зовнішня зона, Передкарпатський прогин

Використані літературні джерела

Багрій, І. Д. (2016). Сучасні наукові підходи до розроблення екологічно орієнтованих технологій пошуків родовищ вуглеводнів та підземних вод (за матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 14 вересня 2016 р.). Вісник Національної академії наук України, 10, 18–26.

Багрій, І., Гладун, В., Знаменська, Т., & Янцевич, О. (2005). Застосування оптимального комплексу нетрадиційних методів з метою прогнозування перспективних нафтогазоносних площ на морському шельфі. Геолог України, 3, 20–29.

Вишняков, І. Б., Вуль, М. Я., Гоник, І. О., Зур’ян, О. В., & Старинський, В. О. (2014). Сучасний стан вуглеводневої сировинної бази Західного нафтогазоносного регіону України та основні напрями геологорозвідувальних робіт щодо її освоєння. Мінеральні ресурси України, 4, 33–38.

Владика, В. М., Нестеренко, М. Ю., Балацький, Р. С., & Лата, Р. І. (2014). Закономірності просторового розподілу ємнісних властивостей порід-колекторів у сарматських відкладах неогену Більче-Волицької зони Передкарпатського прогину. Геодинаміка, 1(16), 43–49. https://doi.org/10.23939/jgd2014.01.043

Гарасимчук, В., & Лук’янчук, Д. (2010). Гідрогеологічні аспекти газоносності верхньобаденських відкладів Зовнішньої зони Передкарпатського прогину. Геологія і геохімія горючих копалин, 34(152–153), 125–141.

Гарасимчук, В., Медвідь, Г., Кость, М., & Телегуз, О. (2019). Палео- та сучасні гідрогеологічні умови Більче-Волицької зони Карпатської нафтогазоносної провінції. Геологія і геохімія горючих копалин, 2(179), 68–83. https://doi.org/10.15407/ggcm2019.02.068

Заяць, Х. Б. (2013). Глибинна будова надр Західного регіону України на основі сейсмічних досліджень і напрямки пошукових робіт на нафту та газ. Львів: Центр Європи.

Іванюта, М. М. (Ред.). (1998). Атлас родовищ нафти і газу України: Т. 4. Західний нафтогазоносний регіон. Львів: Центр Європи.

Колодий, В. В. (1981). Сверхгидростатические пластовые давления и нефтегазоносность. Советская геология, 6, 21–30.

Колодий, В. В., & Лихоманова, И. Н. (1978). Термобарические аспекты нефтегазоносности водонапорных систем Предкарпатского прогиба. Геология и геохимия горючих ископаемых, 51, 6–12.

Колодій, В. В. (2000). Гідрогеохімічні докази глибинного походження нафти і газу. У Теоретичні та прикладні проблеми нафтогазової геології (Т. 1, с. 191–201). Київ: Карбон Лтд.

Колодій, В. В., Бойко, Г. Ю., Бойчевська, Л. Т., Братусь, М. Д., Величко, Н. З., Гарасимчук, В. Ю., Гнилко, О. М., Даниш, В. В., Дудок, І. В., Зубко, О. С., Калюжний, В. А., Ковалишин, З. І., Колтун, Ю. В., Копач, І. П., Крупський, Ю. З., Осадчий, В. Г., Куровець, І. М., Лизун, С. О., Наумко, І. М., . . . Щерба, О. С. (2004). Карпатська нафтогазоносна провінція. Львів; Київ: Український видавничий центр.

Колодій, В. В., & Калюжний, Ю. В. (1977). Динаміка пластових тисків при зануренні осадочних товщ. Доповіді Академії наук УРСР, Серія Б, 5, 396–400.

Колодій, В., & Медвідь, Г. (2008). Гідрогеохімічні особливості Летнянського газоконденсатного родовища (Українське Передкарпаття). Геологія і геохімія горючих копалин, 3(144), 88–97.

Колодій, В., Медвідь, Г., Гарасимчук, В., Паньків, Р., Величко, Н., & Добущак, М. (2006). Гідрогеологія нафтових і газових родовищ Карпатської нафтогазоносної провінції. Частина І. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4, 140–159.

Колодій, І. В., & Гарасимчук, В. Ю. (2019). Гідрогеологічні ознаки міграції вуглеводнів та формування їхніх родовищ. У Здобутки і перспективи розвитку геологічної науки в Україні: збірник тез наукової конференції, присвяченої 50-річчю Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення імені М. П. Семененка (14–16 травня 2019 р.) (Т. 2, с. 55–56). Київ.

Крупський, Ю. З. (2001). Геодинамічні умови формування і нафтогазоносність Карпатського та Волино-Подільського регіонів України. Київ: УкрДГРІ.

Крупський, Ю. З., Андрейчук, М. М., & Чепіль, П. М. (2006). Обстановки осадконагромадження в міоцені Зовнішньої зони Передкарпатського прогину і нафтогазоносність. Геологічний журнал, 2, 27–41.

Маєвський, Б. Й., & Куровець, С. С. (2016). Генезис вуглеводнів і формування їх покладів як основа прогнозування нафтогазоносності глибокозанурених горизонтів осадових басейнів. Географія і геологія. Секція 13. https://www.sworld.com.ua/simpoz6/75.pdf

Медвідь, Г. Б. (2011). Гідрогеохімічні особливості нижньосарматських відкладів Зовнішньої зони Передкарпатського прогину. У Ресурси природних вод Карпатського регіону (Проблеми охорони та раціонального використання): матеріали IX Міжнародної науково-практичної конференції (Львів, 19–20 травня 2011 р.) (с. 46–51). Львів: ЛвЦНТЕІ.

Медвідь, Г. (2013). До питання ґенези підземних вод та формування покладів газу у міоценових товщах північно-західної частини Зовнішньої зони. У Сучасні проблеми геології: збірник наукових праць до 155-річчя з дня народження П. А. Тутковського (Київ, 15–17 травня 2013 р.) (с. 312–317). Київ: Фітон.

Медвідь, Г. (2018). Палеогідрогеологічна характеристика міоцену північно-західної частини Зовнішньої зони Передкарпатського прогину. Геологія і геохімія горючих копалин, 34(176–177), 73–85.

Мончак, Л. С., Анікеєв, С. Г., Маєвський, Б. Й., & Куровець, С. С. (2014). Про перспективи газоносності глибокозанурених горизонтів Крукеницької западини. Нафтогазова галузь України, 3, 16–18. https://www.naftogaz.com/files/journal/3_2014_preview.pdf

Орлов, О. О., Калиній, Т. В., & Калиній, Ю. А. (2014). Перспективи нафтогазоносності Волино-Подільської плити і Зовнішньої зони Передкарпатського прогину. Нафтогазова галузь України, 3, 11–15. https://www.naftogaz.com/files/journal/3_2014_preview.pdf

Орлов, О. О., Локтєв, А. В., Трубенко, О. М. та ін. (2004). Формування газових покладів в тонкошаруватих пачках піщано-глинистої товщі неогену Зовнішньої зони Передкарпатського прогину. У Нафта і Газ України–2004: матеріали VIII Міжнародної науково-практичної конференції (Судак, 29.09–01.10.2004) (с. 215–218). Львів: Центр Європи.

Орлов, О. О., Омельченко, В. Г., Трубенко, О. М., & Омельченко, Т. В. (2009). Методика кількісного визначення температурного впливу на енергетичні властивості покладів вуглеводнів. Науковий вісник Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, 2, 37–43.

Щерба, В. М., Павлюх, И. С., & Щерба, А. С. (1987). Газовые месторождения Предкарпатья. Киев: Наукова думка.


Опубліковано

ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА І ПЕРСПЕКТИВИ НАФТОГАЗОНОСНОСТІ ДІЛЯНКИ ПОГАР (Складчасті Карпати)

Головна > Архів > № 3–4 (185–186) 2021 > 5–15


Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3–4 (185–186) 2021, 5–15.

https://doi.org/

Володимир ШЛАПІНСЬКИЙ, Мирослав ПАВЛЮК, Ярослав ЛАЗАРУК, Олеся САВЧАК, Мирослав ТЕРНАВСЬКИЙ

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: vlash.ukr@gmail.com

Анотація

Перспективна щодо нафтогазоносності ділянка Погар розташована в Стрийському районі Львівської області за 30 км на південний захід від м. Сколе, між селами Погар і Криве. У тектонічному відношенні вона локалізована в зоні зчленування Скибового (Славська скиба) і Кросненського покривів. Наприкінці XIX – на початку XX ст. у районі села існував нафтопромисел. Експлуатувалися відклади олігоцену й еоцену Розлуцької смуги Кросненського покриву та олігоцену луски Славської скиби Скибового покриву. Перспективи ділянки Погар слід пов’язувати з піщаними горизонтами головецької світи олігоцену із задовільними колекторськими властивостями (клівські піковики). Вони локалізовані в зануреній частині Грозівської луски Кросненського покриву, відокремленій від її фронтальної частини Розлуцьким скидом (тектонічно-екранований поклад). Пробурена в 1973–1974 рр. св. 1-Погар (вибій 1935 м), через відхилення її ствола на південний схід, не розкрила клівських пісковиків і не вирішила свого завдання. Для повного розкриття клівських пісковиків головецької світи олігоцену Грозівської луски необхідно запроєктувати вертикально орієнтовану св. 2-Погар глибиною 2300 м. Про ймовірну промислову нафтогазонасиченість горизонту клівських пісковиків свідчить не тільки існування в минулому нафтопромислу, але й інтенсивні поверхневі прояви нафти на протяжній ділянці, яка контролюється Розлуцьким скидом. Крім того, враховуючи перспективність зони зчленування Скибового і Кросненського покривів, слід провести сейсмічні дослідження на ділянці Погар для оцінки геологічної будови більш глибоких горизонтів і запроєктувати параметричну свердловину глибиною 4000–5000 м.

Ключові слова

Скибовий, Кросненський покриви, Розлуцький скид, нафтопромисел, перспективи нафтогазоносності

Використані літературні джерела

Кантолинский, С. И., & Некрасова, Л. П. (1975). Геологический отчет о результатах структурно-поискового бурения, проведенного на площади Погар Львовской области УССР в 1973–1974 гг. Трест «Львовнефтегазразведка», КГП. Львов: Фонди ДП «Західукргеологія».

Кузовенко, В. В., Глушко, В. В., Мышкин, Л. П., & Шлапинский, В. Е. (1990). Изучение геолого-геофизических материалов по Скибовой и Кросненской зонам Складчатых Карпат, с целью выявления перспективных на нефть и газ объектов за 1988–1990 гг. ПГО «Западукргеология». Львов: Фонди ДП «Західукргеологія».

Кузовенко, В. В., Жигунова, З. Ф., & Петров, В. Г. (1977). Отчет о результатах групповой комплексной геологической съемки масштаба 1 : 50 000, проведенной на площади Климец Львовской и Закарпатской областей УССР в 1973–1976 гг. Трест «Львовнефтегазразведка», КГП. Львов: Фонди ДП «Західукргеологія».

Кык, И. В., Чиж, Е. И., & Ратыч, В. А. (1966). Отчет о результатах профильного структурно-поискового бурения на площади Турка Львовской области УССР, проведенного в 1964–1965 гг. Львов: Фонди ДП «Західукргеологія».

Темнюк, Ф. П. (1952). Отчет о геологических исследованиях зоны Кросно, проведенных на площади Ильник–Комарники Дрогобычской области в 1951 г. Львов: Фонди ДП «Західукргеологія».

Шлапінський, В. Є., Гавришків, Г. Я., & Гаєвська, Ю. П. (2020). Колектори нафти і газу в крейдово-палеоценових відкладах Скибового покриву Українських Карпат (північно-західна і центральна ділянки) та перспективи їх нафтогазоносності. Геологічний журнал, 3, 47–64. https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2020.3.207341

Wyszyński, O. W., & Obtułowicz, J. (1939). Antyklina Poharu. Budowa geologiczna i złoża ropy. Przemysł naftowy, 3, 65–68.


Опубліковано

ФОРМУВАННЯ ТА КРИТЕРІЇ НАФТОГАЗОНОСНОСТІ ВУГЛЕВОДНЕВИХ СКУПЧЕНЬ ЗАХІДНОГО НАФТОГАЗОНОСНОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ

Головна > Архів > № 1–2 (183–184) 2021 > 14–44


Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1–2 (183–184) 2021, 14–44.

https://doi.org/10.15407/ggcm2021.01-02.014

Мирослав ПАВЛЮК, Ярослав ЛАЗАРУК, Володимир ШЛАПІНСЬКИЙ, Олеся САВЧАК, Іванна КОЛОДІЙ, Мирослав ТЕРНАВСЬКИЙ, Галина ГРИВНЯК, Любов ГУЗАРСЬКА, Наталія КОВАЛЬЧУК

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, e-mail: igggk@mail.lviv.ua

Анотація

Проаналізовано поклади вуглеводнів Західного регіону за приналежністю до тектонічних зон, стратиграфічних комплексів та за типами і глибинами залягання. Вивчено закономірності зміни фізико-хімічних властивостей нафти і газу, гідрогеологічні та геохімічні особливості продуктивних товщ, закартовано ареали поширення газів вуглеводневого і невуглеводневого складу, виходи пластових флюїдів на земну поверхню. Розглянуто питання формування вуглеводневих скупчень. За результатами комплексного аналізу різних геологічних чинників, окрім основних факторів нафтогазоносності (структура, колектор, покришка), запропоновано додаткові критерії. У напрямку до покладу азотно-метанові гази змінюються суттєво метановими та вуглеводнево-метановими, а значення тиску насичення наближається до пластового тиску. Показником нафтогазоносності є водорозчинні органічні речовини нафтового походження – бітуми, феноли, вуглеводні, нафтенові кислоти тощо, а також присутність конденсаційних вод чи їхня суміш з пластовими водами. Імовірними індикаторами вуглеводневих скупчень є сульфіди цинку, свинцю, міді в породах. Для існування покладів необхідна гідрогеологічна закритість надр: невеликі швидкості пластових вод, їхня висока мінералізація, cтупінь метаморфізації, хлоркальцієвий тип вод. Критерієм для оцінки перспектив нафтогазоносності відкритих територій є природні нафтогазопрояви як відображення покладів, що існують на глибині. Показано приклад обґрунтування пошукових об’єктів за критеріями нафтогазоносності у платформному автохтоні під насувом Покутсько-Буковинських Карпат.

Ключові слова

нафта, газ, критерії нафтогазоносності, формування родовищ, ознаки нафтогазоносності.

Використані літературні джерела

Басков, Е. А. (1983). Основы палеогидрогеологии рудных месторождений. Ленинград: Недра.

Галий, С. А., & Курило, М. В. (1984). Типоморфные особенности минералов в условиях формирования Трускавецкого свинцово-цинкового месторождения. В Геология Советских Карпат: доклады советских геологов на ХІІ конгрессе Карпато-Балканской геологической ассоциации (с. 36–46). Киев: Наукова думка.

Доленко, Г. Н. (1990). Геология и геохимия нефти и газа. Киев: Наукова думка.

Доленко, Г. Н., & Милославская, В. П. (1982). О микроэлементах в подземных водах нефтегазоносных провинций Украины (на примере Предкарпатья и Крыма). В Гидрогеология нефтегазоносных провинций (с. 112–120). Киев: Наукова думка.

Іванюта, М. М. (Ред.). (1998). Атлас родовищ нафти і газу (Т. 1–6). Львів: Центр Європи.

Колодий, В. В. (1975). Подземные конденсационные и солюционные воды нефтяных, газоконденсатных и газовых месторождений. Киев: Наукова думка.

Колодий, В. В., & Колодий, И. В. (2005). Гидрогеологические свидетельства миграции нефти и газа и формирование их залежей. В Фундаментальные проблемы нефтегазовой гидрогеологии: материалы Международной конференции, посвященной 80-летию А. А. Карцева (с. 100–104). Москва: ГЕОС.

Колодій, В. В., Бойко, Г. Ю., Бойчевська, Л. Т., Братусь, М. Д., Величко, Н. З., Гарасимчук, В. Ю., Гнилко, О. М., Даниш, В. В., Дудок, І. В., Зубко, О. С., Калюжний, В. А., Ковалишин, З. І., Колтун, Ю. В., Копач, І. П., Крупський, Ю. З., Осадчий, В. Г., Куровець, І. М., Лизун, С. О., Наумко, І. М., . . . Щерба, О. С. (2004). Карпатська нафтогазоносна провінція. Львів; Київ: Український видавничий центр.

Шлапинский, В. Е. (1989). Геохимические аномалии Складчатых Карпат и их связь с нефтегазоносностью. В Проблемы геологии и геохимии горючих ископаемых Запада Украинской ССР: тезисы докладов республиканской конференции (6 октября 1989 г.) (Т. 3, с. 77–78). Львов: Львовский полиграфиздат.

Шлапинский, В. Е. (2003). Прямые и непрямые признаки нефтегазоносности Украинских Карпат как новые критерии её оценки. В Новые идеи в науках о Земле: VI Международная конференция (Т. 1, с. 277). Москва.

Шлапінський, В. (2012). Деякі питання тектоніки Українських Карпат. Праці Наукового товариства імені Шевченка. Геологічний збірник, 30, 48–68.

Шлапінський, В. Є. (2017). Перспективи нафтогазоносності ділянки Верховина–Яблуниця. Геологія і геохімія горючих копалин, 1–2(170–171), 187–188.

Radkovets, N. Yа., Kotarba, M. J., Koltun, Yu. V., Kowalski, A., Rosakowski, P., & Wieclaw, D. (2016). Origin and migration of oil from the Ukrainian Outer Carpathians to their Mesozoic basement: the case of the Lopushna traps. Geological Quarterly, 60(1), 133–148. http://dx.doi.org/10.7306/gq.1256