Опубліковано

ГЛИНИСТІ МІНЕРАЛИ ЕОЦЕНОВОЇ КАМ’ЯНОЇ СОЛІ ФОРМАЦІЇ БАХАДАР ХЕЛЬ, ПАКИСТАН

Головна > Архів > № 1 (182) 2020 > 87-100


Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1 (182) 2020, 87-100.

Індекс DOI: 10.15407/ggcm2020.01.087

Ярослава ЯРЕМЧУК, Сергій ВОВНЮК

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, е-mail: slava.yaremchuk@gmail.com

Мохамед ТАРІК

Белуджистанський університет інформаційних технологій, інженерії та менеджменту, відділ нафтової та газової інженерії, Кетта, Пакистан

Анотація

За даними досліджень пелітової фракції водонерозчинного залишку 10 взірців еоценової кам’яної солі формації Бахадар Хель (Пакистан) визначено, що асоціація глинистих мінералів містить набухаючий хлорит, хлорит-монтморилоніт, гідрослюду і каолініт; у трьох пробах діагностовано хлорит. Неглинисті мінерали представлені кварцом, доломітом, рідше – магнезитом; одна проба містить домішки обох карбонатів. Набухаючий хлорит, хлорит і змішаношаруваті утворення є триоктаедричними, а гідрослюда й каолініт – діоктаедричні. Усі визначені глинисті мінерали, за винятком каолініту, є аутигенними.

Присутність набухаючого хлориту в еоценовій кам’яній солі вірогідно зумовлена зміною концентрації розсолів басейну на фоні складних геологічних процесів цієї епохи (зміна клімату від термального максимуму до глобального похолодання, зміна циркуляції океанічної води, зміна ізотопного складу карбонатів).

Ми вважаємо, що асоціація глинистих мінералів еоценової кам’яної солі (враховуючи особливості її складу та присутність набухаючого хлориту) формувалася в період сульфатного хімічного типу океанічної води. Це також підтверджують знахідки набухаючого хлориту в тріасових евапоритах (кам’яна сіль Західно-Мароканського басейну, мергель Мідленду), що, як відомо, відкладалися із сульфатної океанічної води. Присутність каолініту майже у всіх досліджених пробах спричинена його найбільшим нагромадженням в осадових відкладах цього часового відтинку – теригенний каолініт у великій кількості надходив із суходолу та не встигав перетворюватися навіть в умовах галітової стадії евапоритового процесу.

Ключові слова

глинисті мінерали, набухаючий хлорит, кам’яна сіль, еоцен, формація Бахадар Хель, Пакистан.

Використані літературні джерела

Билонижка, П. М. (1973). Некоторые особенности минерального состава глин нижнемоласовых отложений Прикарпатья. В Вопросы литологии и петрографии (Кн. 2, с. 113–120). Львов: Издательство Львовского университета.

Бриндли, Г. В. (1965). Хлоритовые минералы. В Г. Браун (ред.), Рентгеновские методы изучения и структура глинистых минералов. (В. А. Дриц и др., пер. с англ.; В. А. Франк-Каменецкий, ред.) (с. 284–344). Москва: Мир.

Гаврилов, Ю. О., Щербинина, Е. А. (2004). Глобальное биосферное событие на границе палеоцена и эоцена. В Ю. О. Гаврилов, М. Д. Хуторской (ред.), Современные проблемы геологии (с. 493–531). Москва: Наука.

Ковалевич, В. М., Вовнюк, С. В. (2010). Вековые вариации химизма морских эвапоритовых бассейнов и вод Мирового океана. Геология и полезные ископаемые Мирового океана, 4, 50–64.

Коссовская, А. Г., Дриц, В. А. (1975). Кристаллохимия диоктаэдрических слюд, хлоритов и корренситов как индикаторов геологических обстановок. В Кристаллохимия минералов и геологические проблемы (с. 60–69). Москва: Наука.

Крупская, В. В., Крылов, А. А., Соколов, В. Н. (2011). Глинистые минералы как индикаторы условий осадконакопления на рубежах мел-палеоцен-эоцен на хребте Ломоносова (Северный ледовитый океан). Проблемы Арктики и Антарктики, 2 (88), 23–35.

Милло, Ж. (1968). Геология глин (выветривание, седиментология, геохимия). (М.Е. Каплан, пер. с франц.). Ленинград: Недра.

Пастухова, М. В. (1965). К познанию аутигенных силикатных и алюмосиликатных минералов в соленосных породах. Литология и полезные ископаемые, 3, 78–90.

Соколова, Т. Н. (1982). Аутигенное силикатное минералообразование ранних стадий осолонения. Москва: Наука.

Страхов, Н. М. (1962). Основы теории литогенеза. Т. 3. Закономерности состава и размещения аридных отложений. Москва: АН СССР.

Франк-Каменецкий, В. А. (ред.). (1983). Рентгенография основных типов породообразующих минералов (слоистые и каркасные силикаты). Ленинград: Недра.

Франк-Каменецкий, В. А., Котов, Н. В., Гойло, Э. Л. (1983). Трансформационные преобразования слоистых силикатов. Ленинград: Недра.

Яремчук, Я. В. (2010). Глинисті мінерали евапоритів фанерозою та їхня залежність від стадії згущення розсолів і хімічного типу океанічної води. Збірник наукових праць Інституту геологічних наук НАН України, 3, 138–146. doi.org/10.30836/igs.2522-9753.2010.147301

Bain, D. C., & Russell, J. D. (1981). Swelling minerals in a basalt and its weathering products from Morvern, Scotland: II. Swelling chlorite. Clay Miner., 16 (2), 203–212. doi.org/10.1180/claymin.1981.016.2.08

Brindley, G. W. (1961). Chlorite minerals. In G. Brown (ed.), The X-ray identification and crystal structures of clay minerals (pp. 242–296). The Mineralogical Society, London.

Carroll, D. (1970). Clay Minerals: A Guide to Their X-ray Identification (Special Paper 126). Boulder, Colorado: Geological Society of America.

Hardie, L. A. (1996). Secular variation in seawater chemistry: An explanation for the coupled secular variation in the mineralogies of marine limestones and potash evaporites over the past 600 m. y. Geology, 24, 279–283.

Holland, H. D. (2003). The geologic history of seawater. Treatise on Geochemistry, 6, 583–625.

Honeyborne, D. B. (1951). The clay minerals in the Keuper marl. Clay min. Bull., 1 (5), 150–157.

Horita, J., Zimmermann, H., & Holland, H. D. (2002). Chemical evolution of seawater during the Phanerozoic: Implications from the record of marine evaporites. Geochim. Cosmochim. Acta, 66, 3733–3756.

Jaumé, S. C., & Lillie, R. J. (1988). Mechanics of the Salt Range-Potwar Plateau, Pakistan: A fold-and-thrust belt underlain by evaporites. Tectonics, 7, 57–71.

Kazmi, A. H., & Jan, M. Q. (1997). Geology and Tectonics of Pakistan. Nazimabad; Karachi: Graphic Publishers.

Khrushcheva, M. O., & Nebera, T. S. (2019). Swelling clay minerals of bottom sediments of Uskol lake (Republic of Khakassia). IOP Conference Series: Earth and Environmental Science, 319, Article 012010. doi:10.1088/1755-1315/319/1/012010

Kovalevych, V. M., Peryt, T. M., & Petrychenko, O. I. (1998). Secular variation in seawater chemistry during the Phanerozoic as indicated by brine inclusions in halite. The Journal of Geology, 106 (6), 695–712.

Lowenstein, T. K., Timofeeff, M. N., Brennan, S. T. et al. (2001). Oscillations in Phanerozoic seawater chemistry: evidence from fluid inclusions. Science, 294, 1086–1088.

Lucas, J. (1962). La transformation des mineraux argileux dans la sedimentation. Etudes sur les argiles du Trias. Mem. Serv. Carte Geol. Als. et Lorraine, 20.

Meissner, C. R., Master J. M., Rashid, M. A., & Hussain, M. (1974). Stratigraphy of the Kohat Quadrangle, Pakistan. Geological survey professional paper, 716-D. Washington: U.S. Govt. Print. Off.

Moore, D. M., & Reynolds, R. C. Jr. (1997). X-Ray Diffraction and the Identification and Analysis of Clay Minerals. Oxford; New York: Oxford University Press.

Premovi, P. I., Todorovi, B. Z., & Stankovi, M. N. (2008). Cretaceous-Paleogene boundary (KPB) Fish Clay at Hjerup (Stevns Klint, Denmark): Ni, Co, and Zn of the black marl. Geologica Acta, 6 (4), 369–382.

Shah, S. M. I. (ed.). (1977). Memoirs of the geological survey of Pakistan. Vol. 12. Stratigraphy of Pakistan. Quetta

Suchecki, R. K., Perry, E. A., & Hubert, J. F. (1977). Clay Petrology of Cambro-Ordovician Continental Margin, Cow Head Klippe, Western Newfoundland. Clays and Clay Minerals, 25, 163–170. doi.org/10.1346/CCMN.1977.0250301

Velde, B. (1977). A proposed phase diagram for illite, expanding chlorite, corrensite and illite-montmorillonite mixed layered minerals. Clays and Clay Minerals, 25, 264–270.

Weaver, C. E., & Beck, K. C. (Eds.). (1977). Developments in Sedimentology. Vol. 22. Miocene of the S.E. United States: A Model for Chemical Sedimentation in a Peri-Marine Environment. New York: Elsevier.

Zachos, J., Pagani, M., Sloan, L., Thomas, E., Billups, K. (2001). Trends, Rhythms, and Aberrations in Global Climate 65 Ma to Present. Science, 292 (5517), 686–693. doi.org/10.1126/science.1059412

Опубліковано

ГЕОХІМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА РІЧКОВИХ ТА ҐРУНТОВИХ ВОД (Зовнішня зона Передкарпатського прогину)

Головна > Архів > № 1 (182) 2020 > 76-86


Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1 (182) 2020,76-86.

Індекс DOI статті: 10.15407/ggcm2020.01.076

Марія КОСТЬ, Галина МЕДВІДЬ, Василь ГАРАСИМЧУК, Ольга ТЕЛЕГУЗ, Ірина САХНЮК, Орися МАЙКУТ

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, e-mail: igggk@mail.lviv.ua

Анотація

Встановлено геохімічні особливості річкових та ґрунтових вод у межах Зовнішньої зони Передкарпатського прогину. Виявлено, що головною особливістю розподілу показників сольового складу в р. Дністер та її допливах є гідрохімічна зональність, яка не залежить від напрямку течії річок, але узгоджується із фізико-географічними та геологічними особливостями території, на які накладається техногенний чинник.

Спостерігається зростання концентрацій сульфатів, Кальцію в лівобережній притоці р. Щирка. Вода із річок Тисмениця, Колодниця та Дністер у с. Колодруби характеризується найвищими кількостями Натрію та хлоридів і за складом є хлоридно-гідрокарбонатна натрієво-кальцієва. За складом води Дністра (с. Розвадів), його приток Бистриця і Летнянка гідрокарбонатні кальцієві (натрієво-магнієво-кальцієві), Щирка, Верещиця – сульфатно-гідрокарбонатні кальцієві (магнієво-кальцієві). Показник біохімічного споживання кисню за 5 діб у водах р. Тисмениця досягав 4,5 мг О2/дм3, тоді як в інших річках становив 0,70–3,20 мг О2/дм3. Вміст О2 розчинного у водах р. Верещиця становив 0,29 мг/дм3, значення БCК5 – 11,4 мг О2/дм3.

У хімічному складі річкових вод спостерігається зростання концентрації йонів Натрію, Калію та хлоридів від ліво- до правобережних приток Дністра. У лівобережних притоках у хімічному складі вод домінує вміст іонів Кальцію й гідрокарбонатів.

Неоднорідність літологічного складу, непостійність потужності водоносної товщі як в горизонтальному, так і вертикальному напрямках, різний техногенний вплив формують нерівномірність забруднення та його локальне поширення у ґрунтових водах.

Ключові слова

річкові води, ґрунтові води, геохімічні особливості, геохімічна зональність, Зовнішня зона, Передкарпатський прогин.

Використані літературні джерела

Бабієнко, В. В., Левковська, В. Ю., Ганикіна, С. О. (2017). Гігієнічна оцінка джерел забруднення річки Дністер. Одеський медичний журнал, 4, 64–67.

Геренчук, К. І. (Ред.). (1972). Природа Львівської області. Львів: Вища школа. Видавництво Львівського університету.

Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною. (2010) ДСанПіН 2.2.4-171-10. Наказ МОЗ України № 400 від 2010-05-12. Київ.

Жарких, М. І. (Ред.). (1998). Дослідження Дністра: 10 років громадської екологічної експедиції «Дністер». Львів; Київ.

Іванюта, М. М. (ред.). (1998). Атлас родовищ нафти і газу України. Т. 4. Західний нафтогазоносний регіон. Львів: Центр Європи.

Лотоцька, О. В. (2019). Гігієнічні проблеми охорони поверхневих і підземних вод від антропотехногенного забруднення та їх використання в питному водопостачанні в Західному регіоні України. (Автореф. дис. д-ра мед. наук, Національна академія медичних наук України, Державна установа «Інcтитут громадського здоров’я ім. О. М. Марзєєва НАМН України»). Київ.

Паньків, Р., Кость, М., Гарасимчук, В., Майкут, О., Мандзя, О., Сахнюк, І., Козак, Р., Пальчикова, О. (2015). Геохімічні особливості поверхневих вод басейну річки Дністер у межах України. Геологія і геохімія горючих копалин, 1–2 (166–167), 135–144.

Перечень рыбохозяйственных нормативов: предельно-допустимых концентраций (ПДК) и ориентировочно безопасных уровней веществ (ОБУВ) для воды водных объектов, имеющих рыбохозяйственное значение. (1999). Москва: Издательство ВНИРО.

Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища у Львівській області в 2018 році. (2019). Львів. https://drive.google.com/file/d/1Q7lX0uKWoT bv5rsga5PnSRsl7Tff6qc0/view

Штогрин, О. Д., Гавриленко, К. С. (1968). Підземні води західних областей України. Київ: Наукова думка.

Опубліковано

ГЕОХІМІЯ І ТЕРМОБАРОМЕТРІЯ МІНЕРАЛОУТВОРЮВАЛЬНИХ ФЛЮЇДІВ ТА ТЕРМОБАРОГЕОХІМІЯ ЕВАПОРИТІВ – ВСЕСВІТНЬО ВІДОМІ НАУКОВІ ШКОЛИ

Головна > Архів > № 1 (182) 2020 > 62-75


Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1 (182) 2020, 62-75.

Індекс DOI 10.15407/ggcm2020.01.062

Ігор НАУМКО, Мирослав ПАВЛЮК, Андрій ПОБЕРЕЖСЬКИЙ

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, e-mail: igggk@mail.lviv.ua

Анотація

Узагальнено фундаментальні і прикладні здобутки в галузях геохімії і термобарометрії мінералоутворювальних флюїдів та термобарогеохімії евапоритів, як основах відповідних всесвітньо відомих наукових термобарогеохімічних шкіл, створених в Інституті геології і геохімії горючих копалин НАН України професорами В. А. Калюжним та О. Й. Петриченком на засадах творчого розвитку ідей попередників за підтримки академіків Є. К. Лазаренка, В. С. Соболєва, Г. Н. Доленка. Акцентовано на внескові шкіл у геологічну науку, який визначається сформованою базою знань про геохімічні і термобаричні параметри флюїдних середовищ мінералорудонафтидогенезу у літосфері Землі (за включеннями у мінералах). У цьому контексті стисло обговорено, з огляду на колосальний масив наявних даних, склад, фізико-хімічні властивості, генезу флюїдів верхньої мантії і земної кори та показано, що перебіг процесів петро-, мінерало-, рудо-, нафтидогенезу та формування родовищ вуглеводневих, рудних і нерудних корисних копалин визначається особливостями дегазації (дефлюїдизації) Землі та її впливом на перетворення вуглецевистих сполук під час теригенної, органогенної, хемогенної седиментації і на процеси діагенезу осадів різного походження. Отримані дані з відтворення еволюції флюїдного режиму породних комплексів сприяють вирішенню фундаментальної проблеми геохімії вуглецю і водню (вуглецевисто-водневої речовини) та глибинних (ендогенних) флюїдних потоків у літосфері Землі як вагомого підґрунтя мінералофлюїдологічної моделі планети. Вони відіграли визначальну роль в обґрунтуванні в Інституті на засадах абіогенно-біогенного дуалізму універсальних підходів до процесів синтезу і генези природних вуглеводнів у вигляді нової фундаментальної парадигми нафтогазової геології і геохімії – полігенез природних вуглеводнів у надрах Землі, що збільшує потенціал нафтогазоресурсності перспективних регіонів, зокрема України. Це створює передумови для ідентифікації перспективних на вуглеводневі, рудні і нерудні копалини породних комплексів шляхом застосування отриманих фундаментальних термобарогеохімічних даних у прогнозно-пошуковій, геологорозвідувальній та експлуатаційній практиці на засадах розроблення нових нетрадиційних геотехнологій оцінки і пошуків вуглеводневої та мінеральної сировини.

Ключові слова

включення у мінералах, геохімія, термобарометрія, флюїди, флюїдні середовища, мінералорудонафтидогенез, літосфера Землі.

Використані літературні джерела

Братусь, М. Д., Давиденко, М. М., Зінчук, І. М., Калюжний, В. А., Матвієнко, О. Д., Наумко, І. М., Пірожик, Н. Е., Редько, Л. Р., Сворень, Й. М. (1994). Флюїдний режим мінералоутворення в літосфері (в зв’язку з прогнозуванням корисних копалин). Київ: Наукова думка.

Винар, О. М., Калюжний, В. А., Наумко, І. М., Матвієнко, О. Д. (1987). Мінералоутворюючі флюїди постмагматичних утворень гранітоїдів Українського щита. Київ: Наукова думка.

Вовнюк, С., Галамай, А., Гринів, С., Дудок, І., Максимук, С., Побережський, А., Сидор, Д., Яремчук, Я. (2017). Геохімічні критерії зв’язку евапоритових і осадових формацій фанерозою та покладів вуглеводнів (на прикладі нафтогазоносних басейнів Центральної і Східної Європи). Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4 (172–173), 56–75.

Возняк, Д. К. (2005). Розвиток в Україні вчення про флюїдні включення в мінералах. Записки Українського мінералогічного товариства, 2, 34–43.

Возняк, Д. К., Кульчицька, Г. О., Черниш, Д. С., Бельський, В. М. (2019). Наука про флюїдні включення у мінералах в Україні (до 100-річчя НАН України). Мінералогічний журнал, 41 (1), 23–34.

Давиденко, Н. М. (1992). Источники золотоносных россыпей криолитозоны северо-востока Азии (по флюидным включениям в минералах). Киев: Наукова думка.

Доленко, Г. Н. (1986). Происхождение нефти и газа и нефтегазонакопление в земной коре. Киев: Наукова думка.

Ермаков, Н. П. (1950). Исследования минералообразующих растворов (температуры и агрегатное состояние). Харьков: Издательство Харьковского университета.

Ермаков, Н. П. (1972). Геохимические системы включений в минералах (включения минералообразующих сред – источник генетической информации). Москва: Недра.

Ермаков, Н. П., Долгов, Ю. А. (1979). Термобарогеохимия. Москва: Недра.

Зинчук, И. Н., Калюжный, В. А., Щирица, А. С. (1984). Флюидный режим минералообразования Центрального Донбасса. Киев: Наукова думка.

Кадик, А. А. (1986). Фракционирование летучих компонентов при плавлении верхней мантии. Геология и геофизика, 7, 70–73.

Калюжний, В. А. (1960). Методи дослідження багатофазових включень у мінералах. Київ: Видавництво АН УРСР.

Калюжний, В. А. (Ред.). (1971). Мінералоутворюючі флюїди та парагенезиси мінералів пегматитів заноришевого типу України (рідкі включення, термобарометрія, геохімія). Київ: Наукова думка.

Калюжный, В. А. (1982). Основы учения о минералообразующих флюидах. Киев: Наукова думка.

Калюжный, В. А. (1983). Проблемы исследования эндогенных (минералообразующих) флюидов по включениям в минералах. Геология и геохимия горючих ископаемых, 2, 73–78.

Калюжный, В. А. (1988). Основные достижения и перспективы развития учения о минералообразующих флюидах (вопросы термобарометрии и геохимии рудообразующих флюидов). В Геохимия и термобарометрия эндогенных флюидов (с. 3–10). Киев: Наукова думка.

Калюжный, В. А., Вынар, О. Н., Зинчук, И. Н., Ковалишин, З. И., Матвиенко, А. Д. (1987). Геохимическая специализация эндогенных минералообразующих флюидов и поисковые критерии на полезные ископаемые. Минералогический сборник Львовского университета, 41 (2), 54–58.

Ковалевич, В. М. (1978). Физико-химические условия формирования Стебникского калийного месторождения. Киев: Наукова думка.

Ковалевич, В. М. (1990). Галогенез и химическая эволюция океана в фанерозое. Киев: Наукова думка.

Ковалевич, В., Дудок, І., Побережський, А., Вовнюк, С., Галамай, А., Гринів, С., Литвинюк, C., Сидор, Д., Яремчук, Я. (2012). Хіміко-палеоокеанографічні індикатори прогнозу покладів вуглеводнів та корисних копалин у відкладах континентальних окраїн (за результатами мінералого-геохімічних досліджень сульфатно-карбонатних і соленосних товщ фанерозою Центральної і Східної Європи). Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4 (160–161), 66–81.

Ковалишин, З. И., Братусь, М. Д. (1984). Флюидный режим гидротермальных процессов Закарпатья. Киев: Наукова думка.

Лазаренко, Е. К. (1979). Опыт генетической классификации минералов. Киев: Наукова думка.

Лукин, А. Е., Пиковский, Ю. И. (2004). О роли глубинных и сверхглубинных флюидов в нефтеобразовании. Геологический журнал, 2, 21–33.

Ляхов, Ю., Матковський, О., Павлунь, М., Сіворонов, А. (2013). Професор Микола Порфірович Єрмаков – теоретик і засновник нової галузі геологічних знань – термобарогеохімії (до 100-річчя від дня народження). Мінералогічний збірник, 63 (2), 4–13.

Матковський, О., Наумко, І., Павлунь, М. (2017). Термобарогеохімічна школа професора Миколи Єрмакова та її внесок у розвиток генетичної мінералогії й учення про родовища корисних копалин. Мінералогічний збірник, 67 (1), 3–37.

Матковський, О., Наумко, І., Павлунь, М. (2018а). Етапи та періоди розвитку термобарогеохімічних досліджень в Україні. Мінералогічний збірник, 68 (1), 129–134.

Матковський, О. І., Наумко, І. М., Павлунь, М. М. (2018б). Термобарогеохімія в Україні. В Геологія і корисні копалини України (с. 142–145). Київ: ІГМР НАН України.

Наумко, І. М. (2006). Флюїдний режим мінералогенезу породно-рудних комплексів України (за включеннями у мінералах типових парагенезисів). (Автореф. дис. д-ра геол. наук). Львів.

Наумко, І. (2011). Мінералофлюїдологія в Інституті геології і геохімії горючих копалин НАН України. Геологія і геохімія горючих копалин, 1–2 (154–155), 114–115.

Наумко, І. (2017). Внесок академіка Григорія Назаровича Доленка у розвиток термобарогеохімії–мінералофлюїдології в Інституті геології і геохімії горючих копалин. Геологія і геохімія горючих копалин, 1–2 (170–171), 120–121.

Наумко, І. (2019). Про літофлюїдотермодинамічну систему в геології і геохімії. Геологія і геохімія горючих копалин, 2 (179), 28–36.

Наумко, І. М., Бекеша, С. М., Сворень, Й. М. (2008). Флюїди глибинних горизонтів літосфери: зв’язок з родовищами нафти і газу у земній корі (за даними вивчення включень у мінералах глибинного походження). Доповіді НАН України, 8, 117–120.

Наумко, І., Братусь, М., Дудок, І., Калюжний, В., Ковалишин, З., Сахно, Б., Сворень, Й., Телепко, Л. (2004). Флюїдний режим катагенно-гідротермального процесу періоду формування жильної, прожилкової і прожилково-вкрапленої мінералізації в осадових товщах. В В. В. Колодій (Ред.), Карпатська нафтогазоносна провінція (с. 308–345). Львів; Київ: Український видавничий центр.

Наумко, І., Братусь, М., Зінчук, І., Сворень, Й., Бацевич, Н., Вовк, О., Занкович, Г., Редько, Л., Сахно, Б., Белецька, Ю., Дручок, Л., Матвіїшин, З., Телепко, Л., Бондар, Р., Бринський, Т., Зубик, М., Сава, Н., Степанюк, В. (2019). Леткі сполуки флюїдних включень і закритих пор порід як важливий показник флюїдонасиченості надр (на прикладі породно-рудних комплексів України). В Геофізика і геодинаміка: прогнозування та моніторинг геoлогічного середовища (с. 134–136). Львів: Растр-7.

Наумко, І. М., Калюжний, В. А. (2001). Підсумки та перспективи досліджень термобарометрії і геохімії палеофлюїдів літосфери (за включеннями у мінералах). Геологія і геохімія горючих копалин, 2, 162–175.

Наумко, І., Калюжний, В., Братусь, М., Зінчук, І., Ковалишин, З., Матвієнко, О., Редько, Л., Сворень, Й. (2000). Учення про мінералотворні флюїди: пріоритетні завдання розвитку на сучасному етапі. Мінералогічний збірник, 50 (2), 22–30.

Наумко, І., Калюжний, В., Сворень, Й., Зінчук, І., Бекеша, С., Редько, Л., Сахно, Б., Дручок, Л., Телепко, Л., Белецька, Ю., Матвіїшин, З., Сава, Н., Бондар, Р., Степанюк, В. (2007). Флюїди постседиментогенних процесів в осадових та осадово-вулканогенних верствах південно-західної окраїни Східноєвропейської платформи і прилеглих геоструктур (за включеннями у мінералах). Геологія і геохімія горючих копалин, 4, 63–94.

Наумко, І. М., Павлюк, М. І., Сворень, Й. М., Зубик, М. І. (2015). Метан газовугільних родовищ – потужне додаткове джерело вуглеводнів в Україні. Вісник НАН України, 6, 43–54.

Наумко, І. М., Павлюк, М. І., Сворень, Й. М., Зубик, М. І. (2016). Гази вугільних родовищ: нове вирішення проблеми синтезу–генезису метану. Доповіді НАН України, 3, 61–68. https://doi.org/10.15407/dopovidi2016.03.061

Наумко, И. М., Сворень, И. М. (2003). О важности глубинного высокотемпературного флюида в создании условий для формирования месторождений природных углеводородов в земной коре. В Новые идеи в науках о Земле: Материалы VI Международной конференции (Москва, 8–12 апреля 2003 г.) (Т. 1, с. 249). Москва.

Наумко, І., Сворень, Й. (2014). Нові технології пошуків корисних копалин, основані на дослідженнях флюїдних включень у мінералах. В Актуальные проблемы поисковой и экологической геохимии: Сборник тезисов Международной научной конференции (Киев, 1–2 июля 2014 г.) (с. 23–25). Киев: Інтерсервіс.

Павлишин, В. І., Бондаренко, С. М., Брик, О. Б., Возняк, Д. К., Ільченко, К. О., Калініченко, А. М., Квасниця, В. М., Кульчицька, Г. О., Лукашко, Т. М., Наумко, І. М., Семененко, В. П., Таран, М. М., Таращан, А. М., Хоменко, В. М., Черниш, Д. С. (2018). Мінералогія у Національній академії наук України (до 100-річчя НАН України). Мiнералогічний журнал, 40 (3), 3–22. https://doi.org/10.15407/mineraljournal. 40.03.003

Павлюк, М. І. (2014). Геодинамічна еволюція та нафтогазоносніть Азово-Чорноморського і Баренцевоморського периконтинентальних шельфів. Львів: ПРОМАН.

Павлюк, М. І. (2017). Геотектонічна еволюція і нафтогазоносний потенціал України (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 5 липня 2017 р.). Вісник НАН України, 9, 11–21.

Павлюк, М. И., Варичев, С. А., Ризун, Б. П. (2003). Новые представления о генезисе нефти и газа и формировании нефтегазоносных провинний. В Генезис нефти и газа (с. 441–442). Москва: ГЕОС.

Петриченко, О. Й. (1973). Методи дослідження включень у мінералах галогенних порід. Київ: Наукова думка.

Петриченко, О. И. (1977). Атлас микровключений в минералах галогенных пород. Киев: Наукова думка.

Петриченко, О. И. (1988). Физико-химические условия осадкообразования в древних солеродных бассейнах. Киев: Наукова думка.

Петриченко, О. И. (1989). Эпигенез эвапоритов. Киев: Наукова думка.

Петриченко, О., Ковалевич, В., Побережський, А., Вовнюк, С., Галамай, А., Дудок, І., Гринів, С., Хмелевська, О., Сидор, Д., Яремчук, Я., Олійович, O., Литвинюк, C. (2006). Вікові зміни хімічного складу океанічної води та їхній вплив на формування галогенних і бітумінозних відкладів. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4, 97–118.

Побережський, А. В., Ковалевич, В. М. (2001). Хімічний склад морської води в кайнозої (за результатами дослідження включень у седиментаційному галіті). Геологія і геохімія горючих копалин, 2, 90–109.

Сворень, Й. М., Наумко, І. М. (2006). Нова теорія синтезу і генезису природних вуглеводнів: абіогенно-біогенний дуалізм. Доповіді НАН України, 2, 111–116.

Смит, Ф. Г. (1956). Геологическая термометрия по включениям в минералах. Москва: Издательство иностранной литературы.

Хоха, Ю., Яковенко, М., Любчак, О. (2019). Термодинаміка трансформації керогену ІІ типу. Геологія і геохімія горючих копалин, 3 (180), 25–40.

Чекалюк, Э. Б. (1980). Проблема генезиса нефти с позиций геотермодинамики. В Теоретические вопросы нефтегазовой геологии (с. 13–20). Киев: Наукова думка.

Шестопалов, В. М., Лукин, А. Е., Згонник, В. А., Макаренко, А. Н., Ларин, Н. В., Богуславский, А. С. (2018). Очерки дегазации Земли. Киев.

Bratus’, M. D., Davidenko, M. M., Zinchuk, I. M., Kalyuzhnyi, V. A., Matvienko, O. D., Naumko, I. M., Pirozhik, H. E., Red’ko, L. R., & Svoren’, Yo. M. (1994). Fluid regime in mineral formation in lithosphere (in relation to prognosis in prospecting for economic deposits), Fluid inclusion research: Proceedings оf COFFІ, USA, 27, 173–174.

Kovalevich, V. M., Peryt, T. M., & Petrichenko, O. I. (1998). Secular variation in seawater chemistry during the Phanerozoic as indicated by brine inclusions in halite. Journal of Geology, 106, 695–712.

Naumko, І. М., Kovalyshyn, Z. I., Svoren’, J. M., Sakhno, B. Е., & Telepko, L. F. (1999). Towards forming conditions of veinlet mineralization in sedimentary oil- and gas- bearing layers of Carpathian region (obtained by data of fluid inclusions research). Геологія і геохімія горючих копалин, 3 (108), 83–91.

Naumko, І. М., Кurovets’, І. М., Zubyk, М. І., Batsevych, N. V., Sakhno, B. Е., & Chepusenko, P. S. (2017). Hydrocarbon compounds and plausible mechanism of gas generation in “shale” gas prospective Silurian deposits of Lviv Paleozoic depression. Geodynamics, 1 (22), 26–41.

Naumko, І., & Svoren’, Yo. (2010). Abiogenic-biogenic bases of the genesis and synthesis of natural hydrocarbons in the Earth’s lithosphere (by fluid inclusions research). Geochimica et Cosmochimica Acta, 74 (11, Suppl. 1), A747.

Roedder, E. (1984). Fluid inclusions. Reviews in Mineralogy (Vol. 12). Virginia: Mineralogical Society of America.

Sorby, H. C. (1858). On the Microscopic, Structure of Crystals, Indicating the Origin of Minerals and Rocks. Quarterly Journal of the Geological Society of London, 14 (1), 453–500. https://jgs.lyellcollection.org/content/14/1-2/453

Опубліковано

КОЛІЗІЙНІ ДЕФОРМАЦІЇ ДНІПРОВСЬКО-ДОНЕЦЬКОЇ ЗАПАДИНИ Стаття 3. Геодинамічна модель тектонічної інверсії

Головна > Архів > № 1 (182) 2020 > 40-51


Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1 (182) 2020, 40-51.

Індекс DOI 10.15407/ggcm2020.01.040

Олексій БАРТАЩУК

Український науково-дослідний інститут природних газів, Харків, e-mail: alekseybart@gmail.соm

Анотація

Стаття завершує трилогію, присвячену інверсійним деформаціям Дніпровсько-Донецької западини. На підставі результатів структурно-кінематичного аналізу деформаційних структур у складчастих поверхах осадового чохла Західно-Донецького грабена, з урахуванням попередніх моделей інверсійного структуроформування, зроблено спробу створити оригінальну модель тектонічної інверсії рифтогенної структури западини.

Тектонічна інверсія Дніпровсько-Донецької западини та Донбасу розпочалася в пізньогерцинську епоху за умов загальноплитної колізії. Тектонофізичний аналіз деформацій свідчить, що складчастість у западині та лінійні анти- та синформи Донбасу формувалися за природним механізмом поздовжнього вигину внаслідок колізійного короблення горизонтів у геодинамічному режимі транспресії. У пізньому мезозої–кайнозої інверсія продовжувалася в полі правобічних горизонтально-зсувних деформацій із перемінною стискальною складовою. Цей режим зумовив насування осадових геомас з боку складчастого Донбасу на герцинський неоавтохтон та слабко дислокований синеклізний автохтон південного сходу западини. Через тиск тектонічного штампу Донбасу сформувався Західно-Донецький тектонічний сегмент, який ідентифіковано ороклином вторгнення геомас. У фронті та осьовій зоні ороклину утворилися геодинамічні смуги нагнітання та витискання осадових геомас, де формувалися головні складчасті зони. На закінченнях магістральних насувів, що слугували «тектонічними рейками» вторгнення, у западині сформувалося передове лускате віяло стискання. У тилу ороклину, у Донбасі на корінні складчастих покривів насування сформовані тектонічні сутури.

Створено геодинамічну модель тектонічної інверсії Дніпровсько-Донецької западини, якою передбачено руйнування рифтогенної структури на південному сході насуванням ороклину тектонічного вторгнення з боку Донбасу із формуванням Західно-Донецької покривно-складчастої тектонічної області. Показано, що на північному заході та в центрі структуру западини ускладнюють дві поздовжні зони інверсійних дислокацій – південна і північна, що відрізняються переважаючим у їхніх межах режимом деформацій – транспресії або транстенсії.

Ключові слова

геодинамічна модель, тектонічна інверсія, хвилі поздовжніх деформацій, покривно-складчаста область.

Використані літературні джерела

Бартащук, О. В. (2019а). Горизонтальні переміщення геомасивів у континентальних рифтогенних геоструктурах (на прикладі Дніпровського-Донецького палеорифта). Частина 3. Системна організація пострифтових реїдних деформацій. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Геологія. Географія. Екологія», 51, 26‒40.

Бартащук, О. В. (2019б). Еволюція напружено-деформованого стану земної кори Дніпровсько-Донецького палеорифту у фанерозої. Доповіді НАН України, 3, 62–71.

Бартащук, О. В. (2019в). Колізійні деформації рифтогенної структури Дніпровсько-Донецької западини. Стаття 1. Тектоніка зони зчленування з Донецькою складчастою спорудою. Геологія і геохімія горючих копалин, 3 (180), 77‒90.

Бартащук, О. В. (2019г). Колізійні деформації рифтогенної структури Дніпровсько-Донецької западини. Стаття 2. Кінематичні механізми тектонічної інверсії. Геологія і геохімія горючих копалин, 4 (181), 1‒13.

Гинтов, О. Б. (2005). Полевая тектонофизика и ее применение при изучении деформаций земной коры Украины. Киев: Феникс.

Глушко, В. (Ред.). (1978). Глубинные геологические срезы Днепровско-Донецкой впадины (в связи с перспективами нефтегазоносности). Объяснительная записка к геологическим картам ДДВ на срезах ‒5000 и ‒6000 м масштаба 1 : 500 000. Киев: УКРНИИГАЗ, УКРНИГРИ.

Гончар, В. В. (2019). Тектоническая инверсия Днепровско-Донецкой впадины и Донбасса (модели и реконструкции). Геофизический журнал, 41 (5), 47‒86.

Горяйнов, С., Скляренко, Ю. (Відп. вик.). (2017). Прогноз локалізації та газонос-нос­ті літологічних пасток південного сходу ДДЗ в межах ліцензійних ділянок ГПУ «Шебелинкагазвидобування» (Ч. 1. Створення структурно-геологічної основи). (Договір № 100 ШГВ 2017-2017 (тема № 34.521/2017-2017)). Харків: УкрНДІгаз.

Дудник, В. А., Корчемагин, В. А. (2004). Киммерийское поле напряжений в пределах Ольховатско-Волынцевской антиклинали Донбасса, его связь с разрывными структурами и магматизмом. Геофизический журнал, 26 (4), 75‒84.

Истомин, А. Н. (1996). Геодинамическая модель формирования Донецкого складчатого сооружения на основе идей тектоники литосферных плит в связи с оценкой перспектив нефтегазоносности. В Нафта і газ України‒96: матеріали науково-практичної конференції (Т. 1, с. 176‒180). Харків: УкрНДІГаз.

Корчемагин, В. А., Емец, В. С. (1987). Особенности развития тектонической структуры и поля напряжений Донбасса и Восточного Приазовья. Геотектоника, 3, 49‒55.

Корчемагин, В. А., Рябоштан, Ю. С. (1987). Тектоника и поля напряжений Донбасса. В Поля напряжений и деформаций в земной коре (с. 167‒170) Москва: Наука.

Круглов, С. С., Гурський, Д. С. (Ред.). (2007). Тектонічна карта України. Масштаб 1 : 1 000 000. Міністерство охорони навколишнього природного середовища України. Державна геологічна служба України. Київ.

Крылов, Н. (Ред.). (1988). Карта разрывных нарушений и основных зон линеаментов юго-запада СССР (с использованием материалов космической съемки) масштаб 1 : 1 000 000. Москва: Министерство геологии СССР.

Лукинов, В. В., Пимоненко, Л. И. (2008). Тектоника метаноугольных месторождений Донбасса. Киев: Наукова думка.

Майданович, И. А., Радзивилл, А. Я. (1984). Особенности тектоники угольных бассейнов Украины. Киев: Наукова думка.

Милановский, Е. Е., Никишин, А. М. (1991). Модели характера деформации при сжатии континентальных рифтогенных прогибов. В Рифтогены и полезные ископаемые (с. 3‒15). Москва: Наука.

Михалев, А. К., Бородулин, М. И. (1976). О глубинной струкутуре Донецкого басейна в свете современных геофизических данных. Геотектоника, 4, 39‒54.

Полівцев, А. В. (Відп. вик.). (2008). Складання атласу геолого-геофізичних карт прикордонних територій України (міжнародний проект): звіт про НДР 654 (заключний). Український державний геологорозвідувальний інститут. Київ, 2008.

Попов, В. С. (1963). Донецкий басейн: тектоника. В Геология месторождений угля и горючих сланцев СССР (Т. 1, с. 103‒151). Москва: ГОНТИ.

Хаин, В. Е. (1977). Региональная геотектоника. Внеальпийская Европа и Западная Азия (с. 185‒205). Москва: Недра.

Turcotte, D. L. (1974). Membrane Tectonics. Geophysical Journal International, 36 (1), 33‒42.

Опубліковано

ВИЗНАЧЕННЯ КІЛЬКОСТІ КЕРОГЕНУ, НЕОБХІДНОГО ДЛЯ ФОРМУВАННЯ РОДОВИЩ ВУГЛЕВОДНІВ ЗАХІДНОГО НАФТОГАЗОНОСНОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ

Головна > Архів > № 1 (182) 2020 > 52-61


Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1 (182) 2020, 52-61.

Індекс DOI 10.15407/ggcm2020.01.052

Юрій ХОХА, Олександр ЛЮБЧАК, Мирослава ЯКОВЕНКО, Дмитро БРИК

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, e-mail: igggk@mail.lviv.ua

Анотація

Розглянуто питання визначення максимальної кількості вуглеводнів, які можуть генеруватися керогеном, з допомогою термодинамічних методів. Показано, що хімічний склад природного газу або газоконденсату несе в собі інформацію щодо генеративної здатності керогену, з якого він формувався. На основі дослідів з піролізу керогену ІІ та І типів та термодинамічних розрахунків методом максимізації ентропії, створена методика визначення кількості керогену, з якого утворився газ, який містить 1 дм3 метану за заданого співвідношення ізомерів бутану. Одержані дані інтерпретовані як показник зрілості керогену в контексті глибини його деструкції із виділенням низькомолекулярних складових нафти і газу.

Розроблений метод застосовано до родовищ вуглеводнів Західного нафтогазоносного регіону України. За результатами розрахунку побудовані картосхеми розподілу кількості метану, згенерованого керогеном ІІ типу. Встановлено, що кероген, який був вихідним матеріалом для родовищ вуглеводнів Бориславсько-Покутського нафтогазоносного району, майже вичерпав свій газогенераційний потенціал. Натомість кероген газових та газоконденсатних родовищ Більче-Волицького нафтогазоносного району ще зберіг потенціал для генерування вуглеводнів.

Ключові слова

кероген, ізомери бутану, термодинамічне моделювання, газогенераційний потенціал.

Використані літературні джерела

Іванюта, М. М. (Ред.). Атлас родовищ нафти і газу України (Т. 4–5). (1998). Львів: Центр Європи.

Тиссо, Б., Вельте, Д. (1981). Образование и распространение нефти. Москва: Мир.

Хоха, Ю., Любчак, О., Яковенко, М. (2018). Вплив температурного режиму на газогенераційний потенціал гумінових кислот органічної речовини. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4 (176–177), 37–47.

Хоха, Ю., Любчак, О., Яковенко, М. (2019). Термодинаміка трансформації керогену ІІ типу. Геологія і геохімія горючих копалин, 3 (180), 25–40.

Behar, F., Beaumont, V., & Penteado, H. L. De B. (2001). Rock-Eval 6 Technology: Performances and Developments. Oil & Gas Science and Technology – Rev. IFP, 56 (2), 111–134.

Gai, H., Tian, H., & Xiao, X. (2018). Late gas generation potential for different types of shale source rocks: Implications from pyrolysis experiments. International Journal of Coal Geology, 193, 16–29.

Langford, F. F., & Blanc-Valleron, M.-M. (1990). Interpreting Rock-Eval pyrolysis data using graphs of pyrolizable hydrocarbons vs. total organic carbon. AAPG Bulletin, 74 (6), 799–804.

Li, J., Li, Z., Wang, X., Wang, D., Xie, Z., Li, J., Wang, Y., Han, Z., Ma, C., Wang, Z., Cui, H., Wang, R., & Hao A. (2017). New indexes and charts for genesis identification of multiple natural gases. Petroleum Exploration and Development, 44 (4), 535–543.

Magnier, C., & Huc, A. Y. (1995). Pyrolysis of asphaltenes as a tool for reservoir geochemistry. Organic Geochemistry, 23 (10), 963–967.

Peters, K. E. (1986). Guidelines for Evaluating Petroleum Source Rock Using Programmed Pyrolysis. AAPG Bulletin, 70 (3), 318–329.

Prinzhofer, A., Mello, M. R., & Takaki, T. (2000). Geochemical Characterization of Natural Gas: A Physical Multivariable Approach and its Applications in Maturity and Migration Estimates. AAPG Bulletin, 84 (8), 1152–1172.

Wood, J. M., & Sanei, H. (2016). Secondary migration and leakage of methane from a major tight-gas system. Nature Communications, 7, Article 13614. https://doi.org/ 10.1038/ncomms13614

Опубліковано

КРИТИЧНИЙ РОЗГЛЯД ПРОБЛЕМНИХ ПИТАНЬ СТРАТИГРАФІЇ І ТЕКТОНІКИ СКЛАДЧАСТИХ КАРПАТ І ПРИЛЕГЛИХ ТЕРИТОРІЙ НА ПРИКЛАДІ «ДЕРЖГЕОКАРТИ–200»

Головна > Архів > № 1 (182) 2020 > 5-39


Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1 (182) 2020, 5-39.

Індекс DOI статті: 10.15407/ggcm2020.01.005

Володимир ШЛАПІНСЬКИЙ, Мирослав ПАВЛЮК, Мирослав ТЕРНАВСЬКИЙ

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, e-mail: igggk.mail.lviv.ua

Анотація

У статті подається критична оцінка низки положень, які містяться в матеріалах Державної геологічної карти масштабу 1 : 200 000 (Карпатська серія аркушів), виданої у 2003–2009 рр. Визнається її наукова і практична цінність як джерела знань про будову та природні ресурси Карпат. Водночас відзначені численні неточності у сфері стратиграфії і тектоніки, виявлені в рецензованій праці. Це негативно відбилося на якості представлених у ній геологічної і тектонічної карт Складчастих Карпат, що своєю чергою може не на краще вплинути на оцінку перспектив нафтогазоносності регіону. Автори статті на підставі аналізу значного за обсягом фактичного матеріалу, зокрема отриманого після видання ДГК–200, провели виправлення виявлених недоліків. Звернено увагу на можливість створення новітньої досконалішої карти Зовнішніх Карпат масштабу 1 : 100 000. Її базовий варіант уже існує.

Ключові слова

Складчасті, Зовнішні Карпати, стратиграфія і тектоніка, легенда «Держгеокарти–200», тектонічне районування, покриви, субпокриви, луски.

Використані літературні джерела

Андреева-Григорович, А. С., Вялов, О. С., Гавура, С. П. и др. (1984). Объяснительная записка к региональной стратиграфической схеме палеогеновых отложений Украинских Карпат. Киев: ИГН УССР. (Препринт / Институт геологических наук АН УССР; 84–19).

Андреева-Григорович, А. С., Грузман, А. Д., Досин, Г. Д. (1981). К вопросу о границе олигоцена и миоцена Покутско-Буковинских Карпат. В Материалы XII конгресса КБГА (с. 57–58). Киев.

Андреєва-Григорович, А. С., Ващенко, В. О., Гнилко, О. М., Трофімович, Н. А. (2011). Стратиграфія неогенових відкладів Українських Карпат та Передкарпатського прогину. Тектоніка і стратиграфія, 38, 67–77.

Андрєєва-Григорович, А. С., Грузман, А. Д., Кульчицький, Я. О. та ін. (1995). Схема стратиграфії неогенових відкладів Західного (Центрального) Паратетису в межах України. Палеонтологічний збірник, 31, 8–88.

Бабинец, А. Е., Буров, В. С., Вялов, О. С. и др. (1958). Путеводитель экскурсии Съезда Карпато-Балканской ассоциации, сентябрь 1958 г. Львов: Издательство Львовского университета.

Буров, В. С., Вишняков, И. Б., Глушко, В. В. и др. (1986). Тектоника Украинских Карпат. Объяснительная записка к тектонической карте Украинских Карпат. М-б 1 : 200 000. Киев.

Ващенко, В. О., Гнилко, О. М. (2003). Про стратиграфію соленосних молас Українського Прикарпаття. Збірник наукових праць УкрНДГРІ, 2, 71–78.

Ващенко, В. О., Євтушко, Т. Л., Британ, А. Й. (2003). Державна геологічна карта України. Масштаб 1 : 200 000. Карпатська серія. Аркуші: М-34-XXXII (Чернівці), L-35-II (Кимпилунг–Молдовенеск). Київ.

Вульчин, Е. И., Кульчицкий, Я. О. (1959). О новых находках и основных чертах пирокластических образований в меловых и третичных образованиях Восточных Карпат. Труды УкрНИГРИ, 1, 97–107.

Вялов, О. С. (1983). Дискуссионные вопросы тектоники и стратиграфии Украинских Карпат. Геологический журнал, 43 (2), 117–126.

Вялов, О. С., Гавура, С. П., Даныш, В. В. и др. (1988). Стратотипы меловых и палеогенових отложений Украинских Карпат. Киев: Наукова думка.

Геологическое строение и горючие ископаемые Советских Карпат. (1971). Труды УкрНИГРИ, 25.

Глушко, В. В., Кульчицкий, Я. О., Мышкин, Л. П. (1982). Анализ и обобщение геолого-геофизических материалов по Предкарпатскому прогибу с целью выявления закономерностей размещения средних по запасам месторождений нефти и газа и определения главных направлений работ (Ги 22-80) (с. 299). Львов: Фонди ДП «Західукргеологія».

Гофштейн, И. Д. (1953). О чешуе Meletta из черных сланцев Закарпатья. Труды Львовского геологического обществава. Серия палеонтологическая, 2, 99–110.

Грузман, А. Д. (1972). Распределение мелких фораминифер в олигоценовых отложениях северо-западной части Украинских Карпат. Палеонтологический сборник, 9 (1), 17–22.

Грузман, А. Д. (1983). Фораминиферы и стратиграфия олигоцена и нижнего миоцена Украинских Карпат. (Автореф. дис. канд. геол.-мин. наук). Киев.

Дабагян, Н. В., Кульчицкий, Я. О., Лозыняк, П. Ю. (1967). Геологическое строение и стратиграфия мела Раховской зоны. В Доклады VII конгресса КБГА (Т. 1, с. 283–287). Белград.

Даниш, В. В. (1994). Деякі проблеми геології Українських Карпат. Геологія і геохімія горючих копалин, 1–2 (86–87), 163–169.

Досин, Г. Д. (1964). Вулканічні туфи в кросненських відкладах Українських Карпат. Геологический журнал, 24 (2), 63–67.

Жигунова, З. Ф., Коваль, Ж. С., Петров, В. Г. (1966). Отчет о поисково-съемочных работах масштаба 1 : 25 000, проведенных на площади Люта Закарпатской области УССР в 1964–1965 гг. Львов: Фонди ДП «Західукргеологія».

Жигунова, З. Ф., Коваль, Ж. С., Петров, В. Г. (1968). Отчет о поисково-съемочных работах масштаба 1 : 25 000, проведенных на площади Перечин Закарпатской области УССР в 1966–1967 гг. Львов: Фонди ДП «Західукргеологія».

Жураковский, А. Г., Некрасова, Л. П., Петров, В. Г. (1962). Отчет о геологических исследованиях, проведенных на площади Свалява, Свалявского р-на Закарпатской области УССР в 1961 г. Львов: Фонди ДП «Західукргеологія».

Кантолинский, С. И. (1972). Разработка рекомендаций по направлению поисково-разведочных работ на юго-западном склоне Восточных Карпат в р-не Свалява-Водица Закарпатской обл. УССР по материалам геологических съемок 1961–1969 гг. Львов: Фонди ДП «Західукргеологія».

Кантолинский, С. И., Пономарева, С. В. (1962). Отчет о геологических исследованиях, проведенных на площади Поляна, Закарпатской области в 1961 г. Львов: Фонди ДП «Західукргеологія».

Круглов, С. С. (Ред.). (1995). Поновлена легенда «Держгеолкарти–200» Карпатської серії листів. Львів; Берегово.

Круглов, С. С. (2001). Проблемы тектоники и геодинамики Запада Украины (критический обзор новых публикаций). Львов.

Круглов, С. С., Смирнов, С. Е. (1979). Стратиграфия Поркулецкого покрова Украинских Карпат. Геологический журнал, 39 (2), 93–102.

Крупський, Ю. З., Куровець, І. М., Сеньковський, Ю. М., Михайлов, В. А., Чепіль, П. М., Дригант, Д. М., Шлапінський, В. Є., Колтун, Ю. В.,Чепіль, В. П., Куровець, С. С., Бодлак, В. П. (2014). Нетрадиційні джерела вуглеводнів України. Кн. 2. Західний нафтогазоносний регіон. Київ: Ніка-Центр.

Кузовенко, В. В., Глушко, В. В., Мышкин, Л. П. и др. (1990). Изучение геолого-геофизических материалов по Скибовой и Кросненской зонам Складчатых Карпат с целью выявления перспективных на нефть и газ объектов за 1988–1990 гг. Львов: Фонди ДП «Західукргеологія».

Кузовенко, В. В., Жигунова, З. Ф., Бунда, В. А. (1982). Отчет о групповом геологическом доизучении и комплексной съемке масштаба 1 : 50 000 на площади Вышков Ивано-Франковской и Закарпатской областей УССР в 1978–1982 гг. (листы М-34-120-А, В; М-34-131-Б; М-34-132-А, В). Львов: Фонди ДП «Західукргеологія».

Кузовенко, В. В., Жигунова, З. Ф., Петров, В. Г. (1973). Отчет о результатах комплексной геологической съёмки масштаба 1 : 50 000, проведенной на площади Ломна Львовской и Закарпатской областей УССР в 1969–1972 гг. Львов: Фонди ДП «Західукргеологія».

Кузовенко, В. В., Жигунова, З. Ф., Петров, В. Г. (1977). Отчет о результатах групповой комплексной геологической съемки масштаба 1 : 50 000, проведенной на площади Климец Львовской и Закарпатской областей УССР в 1973–1976 гг. Львов: Фонди ДП «Західукргеологія».

Кузовенко, В. В., Тарасенко, В. И. (1987). Региональные стратиграфические схемы меловых, палеогеновых и неогеновых отложений Украинских Карпат, Предкарпатского и Закарпатского прогибов и юго-западной окраины Восточно-Европейской платформы и объяснительная записка к ним. Львов: Фонди ДП «Західукргеологія».

Кузовенко, В., Шлапінський, В. (2007). До природи й умов розміщення «скель» неокомських діябазів у Буркутському покрові Українських Карпат. Праці Наукового товариства ім. Шевченка. Геологічний збірник, 19, с. 40–49.

Кузовенко, В. В., Шлапінський, В. Є., Мачальський, Д. В. (2001). Деталізація геологічної будови північно-західної частини Внутрішніх флішових покровів Українських Карпат з метою виявлення обʼєктів перспективних на нафту і газ (1998–2001 рр.). Львів: Фонди ДП «Західукргеологія».

Кульчицкий, Я. О., Совчик, Я. В. (1985). Граница палеогена и неогена в Карпатах. Известия АН СССР. Серия геологическая, 11, 56–63.

Ладыженский, Н. Р., Гавура, С. П. (1968). Черногорский тектонический элемент и его северо-западное продолжение. Геология и геохимия горючих ископаемых, 14, 3–8.

Лещух, Р. Й. (1982). Нижньокрейдові амоніти Українських Карпат. Київ: Наукова думка.

Лозиняк, П., Місюра, Я. (2010). Особливості геологічної будови донеогенового фундаменту Закарпатського прогину. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4 (152–153), 73–84.

Максимов, А. В. (1959). Стратиграфия и фауна моллюсков палеогена Восточных Карпат. (Автореф. дис. канд. геол.-мин. наук). Львов.

Мацьків, Б. В. (Відп. вик). (2006). Геологічна будова та корисні копалини басейнів верхньої течії рік Тиса, Прут та Черемош. Звіт: Геологічне довивчення площ масштабу 1 : 200 000. Рахівська група аркушів М-34-XXXVI, L-34-VI, M-35-XXXI (Надвірна), L-35-I в межах України на площі 12 100 кв. км (1997–2006). Київ.

Мацьків, Б. В., Ковальов, Ю. В., Пукач, Б. Д., Воробканич, В. М. та ін. (2003). Державна геологічна карта України. Масштаб 1 : 200 000. Карпатська серія. Аркуші: М-34-XXIX (Сніна), M-34-XXXV (Ужгород), L-34-V (Сату-Маре). Київ.

Мацьків, Б. В., Пукач, Б. Д., Воробканич, В. М. та ін. (2009). Державна геологічна карта України. Масштаб 1 : 200 000. Карпатська серія. Аркуші: М-34-XXXVI (Хуст), L-34-VI (Бая-Маре), M-35-XXXI (Надвірна), L-35-I (Вішеу). Київ.

Панов, Г. М. (1967). Маркирующие горизонты палеогена Северо-Буковинских Карпат. В Вопросы геологии Карпат (с. 93–98). Львов: Издательство Львовского университета.

Совчик, Я. В. (1984). О тектоническом районировании и формировании структуры Карпат. Геотектоника, 5, 47–60.

Старосельский, М. В. (1959). Геологический отчет о результатах поискового бурения, проведенного на площади Битля Львовской и Закарпатской областей УССР в 1957–1958 гг. Львов: Фонди ДП «Західукргеологія».

Стратиграфический словарь УССР. (1985). Киев: Наукова думка.

Хлопонин, К. Л. (1970). Стратиграфия и фауна нуммулитов палеогена Восточных Карпат. (Автореф. дис. канд. геол.-мин. наук). Львов.

Шакин, В. А. (1960). Стратиграфия и литология олигоценовых отложений юго-восточной части Советских Карпат. (Дис. канд. геол.-мин. наук). Львов.

Шакин, В. А. (Ред). (1977). Геологическая карта Украинских Карпат и прилегающих прогибов. М-б 1 : 200 000. Киев: Мингео УССР, УкрНИГРИ.

Шакін, В. О. (1958). Горизонт смугастих вапняків і його значення для зіставлення олігоценових відкладів Східних Карпат. Доповіді АН УPCP, 4, 414–416.

Шлапінський, В. Є. (2007). Літологічний склад і стратиграфія нижнього олігоцену межиріччя Чорної Тиси і Чорного Черемошу. В Прикладна геологічна наука сьогодні: здобутки та проблеми: Матеріали міжнародної науково-технічної конференції, присвяченої 50-річчю створення УкрДГРІ (Київ, 5–6 липня 2007 р.) (с. 194–196). Київ.

Шлапінський, В. (2012). Про границю між олігоценом і міоценом в Бориславсько-Покутському покриві Передкарпатського прогину і Складчастих Карпатах. Праці Наукового товариства ім. Шевченка. Геологічний збірник, 30, 100–118.

Шлапінський, В. Є., Глушко, В. В., Кузовенко, В. В. (1994). Вивчення геологічної будови і перспектив нафтогазоносності зони зчленування Дуклянського, Чорногорського і Кросненського покровів Українських Карпат в 1991–1994 рр. (Т. 1). Львів: Фонди ДП «Західукргеологія».

Шлапінський, В. Є., Жабіна, Н. М., Мачальський, Д. В., Тернавський, М. М. (2017). Геологічна будова Пенінського покриву Українських Карпат. Геодинаміка, 1 (22), 55–73.

Шлапінський, В. Є., Кузовенко, В. В., Мачальський, Д. В. (1998). Вивчення геолого-геофізичних матеріалів по південно-східній частині внутрішніх флішових покровів Українських Карпат з метою виявлення перспективних на нафту та газ об’єктів (1995–1998 рр.) (Т. 1). Львів: Фонди ДП «Західукргеологія».

Шлапінський, В., Мачальський, Д. (2006). До історії відкриття та дослідження маркувального горизонту смугастих вапняків в Українських Карпатах. В Проблеми геології та нафтогазоносності Карпат: тези доповідей Міжнародної наукової конференції до 100-річчя від дня народження член-кореспондента НАН України М. Р. Ладиженського та 55-річчя Інституту геології і геохімії горючих копалин НАН України (26–28 вересня 2006 р.) (с. 242–244). Львів.

Шлапінський, В. Є., Мачальський, Д. В., Хомяк, Л. М. (2013). Уточнені дані щодо палеогенових відкладів Пенінського покриву Українських Карпат. Тектоніка і стратиграфія, 40, 125–133.

Шлапінський, В., Павлюк, М., Медведєв, А., Тернавський, М. (2019). Олістострома в олігоцені Турківського субпокриву Кросненського покриву і Ставнянського субпокриву Дуклянсько-Чорногорського покриву. Геологія і геохімія горючих копалин, 1 (178), 5–20.

Bucur, J. (1971). Observatii privind nomenclatura tectonică in flischul cretacic si paleogen din Carpatii Orientali. Dări de seamă ale sedintelor. Inst. geol. (1969–1970), 57 (5), 23–32.

Danysh, V., Hnylko, O., Pavlyuk, M., Tsarnenko, P., Jankowski, L., Kopciowski, R., Ryłko, W., Anastasiu, N., Dragan, E., Popa, M., & Roban, R. (2007). Geological Map of the Outer Carpathians: Borderland of Ukraine and Romania. 1 : 200 000. Warsaw: Polish Geological Institute.

Haczewski, G. (1989). Poziomy wapieni kokkolitowych w serii menilitowo-krośnieńskiej – rozróżnianie, korelacja i geneza. Annales Societatis Geologorum Poloniae, 59 (3–4), 435–523.

Jankowski, L., Kopciowski, R., Ryłko, W., Danysh, V., Tsarnenko, P., Janocko, J., & Jacko, S. (2004). Geological Map of the Outer Carpathians: Borderlands of Poland, Ukraine and Slovakia. 1 : 200 000. Warsaw: Polish Geological Institute.

Shlapinskyi, V. E. (2018). Pokuttia deep fault and its influence on tectonics and the oil- and gas-bearing of the south-eastern segment of the Carpathians. Geodynamics, 2 (25), 53–69.

Опубліковано

НАДРА ЗЕМЛІ – ПРИРОДНИЙ ФІЗИКО-ХІМІЧНИЙ РЕАКТОР: ПОШУК ПРИРОДНОГО МЕТАНУ – ФУНДАМЕНТАЛЬНА НАУКА ЧИ ТЕХНІЧНА ПРОБЛЕМА?

Головна > Архів > №4 181 (2019) > 104-115


Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 4 (181) 2019, 104-115.

Doi

Йосип Сворень

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів,
e-mail: igggk@mail.lviv.ua

Анотація

Показано, що гіпотеза органічного походження вуглеводнів не дає відповіді щодо наявності домінувальної концентрації метану в покладах, родовищах, «сланцевих» товщах тощо, відповідно пошук і розвідка родовищ-покладів вуглеводнів у них проводиться переважно інтуїтивно, а не на фундаментальній науковій базі. Експериментальними дослідженнями прогріву слабкозміненої органічної речовини (торфу) встановлено, що до 200 °С у процесі її розкладу виділилися такі гази, як (об. %): СО2 = 49,5; Н2О = 49,3; СН4, С2Н6, С3Н8, О2, N2, Н2, SO2, H2S сумарно в межах 1,2 відсотка. Стверджено, що немає метану вугільного і немає сланцевого газу-метану, є метан однієї генези з дещо відмінним ізотопним складом Карбону, однак синтезований за одним і тим самим механізмом у високотермобарних процесах, який після міграції в земну кору нагромаджувався у вигляді покладів-родовищ у порожнинах вугільних пластів, теригенних товщах, пісковиках тощо. Пошуки родовищ-покладів вуглеводнів необхідно проводити відповідно до розроблених «нової технології визначення перспективи нафтогазоносності локальної площі», «фізико-хімічної моделі синтезу вуглеводнів та способу геохімічного пошуку їхніх покладів», «нової теорії синтезу і генезису вуглеводнів у літосфері Землі: абіогенно-біогенний дуалізм».

Ключові слова

флюїдні включення, мінерали, метан, походження вуглеводнів, пошуки, поклади-родовища, нові технології.

Використані літературні джерела

Давиденко, М. М., Сворень, Й. М. (1994). Спосіб локального прогнозування збагачених ділянок золоторудних полів. Промислова власність. Офіційний бюлетень, 3.

Наумко, І. М. (2006). Флюїдний режим мінералогенезу породно-рудних комплексів України (за включеннями у мінералах типових парагенезисів). (Автореф. дис. д-ра геол. наук). Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів.

Наумко, І. М., Павлюк, М. І., Сворень, Й. М., Зубик, М. І. (2016). Гази вугільних родовищ: нове вирішення проблеми синтезу–генезису метану. Доповіді НАН України, 3, 61–68.

Наумко, И. М., Сворень, И. М. (2003). О важности глубинного высокотемпературного флюида в создании условий для формирования месторождений природных углеводородов в земной коре. В Новые идеи в науках о Земле: Материалы VI Международной конференции (Москва, 8–12 апреля 2003 г.) (Т. 1, с. 249). Москва.

Наумко, І., Сворень, Й. (2014). Нові технології пошуків корисних копалин, основані на дослідженнях флюїдних включень у мінералах. В Актуальные проблемы поисковой и экологической геохимии: Сборник тезисов Международной научной конференции (Киев, 1–2 июля 2014 г.) (с. 23–25). Киев: Інтерсервіс.

Сворень, И. М. (1984). Примеси газов в кристаллах минералов и других твердых телах, их способы извлечения, состав, форма нахождения и влияние на свойства веществ. (Автореф. дис. канд. техн. наук). Институт геологии и геохимии горючих ископаемых АН УССР, Львов.

Сворень, Й. М. (1992). Питання теорії генезису природних вуглеводнів та шляхи пошуку їх покладів. В Тектогенез і нафтогазоносність надр України: тези доповідей наукової наради (2022 жовтня 1992 р.) (с. 143–145). Львів.

Сворень, Й. М. (2008). Термобарометрія і геохімія газів прожилково-вкрапленої мінералізації у відкладах нафтогазоносних областей і металогенічних провінцій: природа вугільного метану. Уголь Украины, 8 (620), 42–46.

Сворень, Й. (2013). Термобарометрія та геохімія газів прожилково-вкрапленої мінералізації у відкладах нафтогазоносних областей і металогенічних провінцій: дефекти в мінералах – джерело інформації про процеси мінералоутворення. Мінералогічний збірник, 63 (2), 91–97.

Сворень, Й. (2018). Властивість глибинного абіогенного метановмісного високотермобарного флюїду утворювати вугілля. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4 (176–177), 105–109.

Сворень, Й. (2019). Про новий підхід до визначення теплотворності природного газу, який постачають споживачам, та його кубометробарометрію. Геологія і геохімія горючих копалин, 2 (179), 84–89.

Сворень, Й. М., Давиденко, М. М. (1994). Спосіб визначення перспективи нафтогазоносності локальної площі. Промислова власність. Офіційний бюлетень, 4.

Сворень, Й. М., Давиденко, М. М. (1995). Термобарометрія і геохімія газів прожилково-вкрапленої мінералізації у відкладах нафтогазоносних областей і металогенічних провінцій. Доповіді НАН України, 9, 72–73.

Сворень, Й. М., Давиденко, М. М., Гаєвський, В. Г., Крупський, Ю. З., Пелипчак, Б. П. (1994). Перспективи термобарометрії і геохімії газів прожилково-вкрапленої мінералізації у відкладах нафтогазоносних областей і металогенічних провінцій (новий науковий напрямок в геології). Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4 (88–89), 54–63.

Сворень, Й. М., Наумко, І. М. (2000). Нова технологія визначення генезису вуглеводневих газів. В Нафта і газ України (Т. 1, с. 118). Івано-Франківськ: УНГА.

Сворень, И. М., Наумко, И. М. (2003). Роль адиабатических явлений в процессах накопления-концентрации и превращения углеводородсодержащих веществ в литосфере Земли. В Новые идеи в науках о Земле: Материалы VI Международной конференции (Москва, 8–12 апреля 2003 г.) (Т. 1, с. 257). Москва.

Сворень, Й. М., Наумко, І. М. (2006). Нова теорія синтезу і генезису природних вуглеводнів: абіогенно-біогенний дуалізм. Доповіді НАН України, 2, 111–116.

Сворень, Й., Наумко, І. (2012). Бориславськевуглеводневе родовище: проблеми для роздумів. В Стан, проблеми та перспективи нафтогазової промисловості України: Збірник тез доповідей Міжнародної науково-практичної конференції (Львів, 7–9 вересня 2012 р.) (с. 16). Львів: Видавництво Львівської політехніки.

Сворень, Й. М., Наумко, І. М., Давиденко, М. М. (1998). Нова технологія визначення перспективи нафтогазоносності локальної площі. В Нафта–Газ України – 1998: Матеріали V Міжнародної конференції (Полтава, 15–17 вересня 1998 р.) (Т. 1, с. 111–112). Полтава: УНГА.

Naumko, І. М., Кurovets’, І. М., Zubyk, М. І., Batsevych, N. V., Sakhno, B. Е., & Chepusenko, P. S. (2017). Hydrocarbon compounds and plausible mechanism of gas generation in “shale” gas prospective Silurian deposits of Lviv Paleozoic depression. Geodynamics, 1 (22), 26–41.

Svoren’, J. M., Naumko, І. М., Kovalyshyn, Z. I., Bratus’, M. D., & Davydenko, M. M. (1999). New technology of local forecast of enriched areas of gold ore fields. В Наукові основи прогнозування, пошуків та оцінки родовищ золота: Матеріали Міжнародної наукової конференції (Львів, 27–30 вересня 1999 р.) (с. 121–125). Львів: Видавничий центр ЛДУ ім. І. Франка.

Опубліковано

ЛІТОЛОГО-ГЕОХІМІЧНІ ТИПИ КРЕЙДОВО-ПАЛЕОГЕНОВИХ ВІДКЛАДІВ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ ТА УМОВИ ЇХНЬОГО ФОРМУВАННЯ

Головна > Архів > №4 181 (2019) > 116-133


Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 4 (181) 2019, 116-133.

Doi

Ігор Попп, Петро Мороз, Михайло Шаповалов

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів,
e-mail: igggk@mail.lviv.ua

Анотація

Наведено результати літологічних, мінералогічних і геохімічних досліджень відкладів крейдово-палеогенового флішу Українських Карпат. Виокремлено три головні літолого-геохімічні типи цих відкладів: сірі вапняковисто-глинисто-теригенні (І тип), невапняковисті або слабковапняковисті глинисто-теригенні (ІІ тип) і чорні вуглецьвмісні скременілі теригенно-глинисті (ІІІ тип) товщі, що відрізняються за вмістом органічної речовини, кремнезему і карбонатів. Відклади першого типу належать до лужно-окисних (окисної кальцитової), другого – до кислих і слабколужних окисних (окисної з перевідкладеним глауконітом), третього – до відновних (сидеритової, доломітової або ферродоломітової та слабковідновної кальцитової) і сильновідновних (первинно-сульфідної або сірководневої) мінералого-геохімічних фацій. Формування баррем-альбських (шипотська, спаська світи) та олігоценових (менілітова, дусинська світи) ми пов’язуємо з фазами океанічних безкисневих подій ОАЕ-1 та ОАЕ-4 у Карпатському сегменті Тетису, під час яких анаеробне відновне середовище сприяло фосилізації величезної кількості розсіяної органічної речовини. Структурно-текстурні ознаки і речовинний склад окремих літологічних типів силіцитів та діагенетичних конкрецій нижньої крейди й олігоцену Українських Карпат вказують на те, що їхній седименто- та діагенез відбувалися в умовах сильного дефіциту кисню. Досліджені кременисті породи можна вважати індикаторами безкисневих подій у Карпатському сегменті океану Тетис. Показано, що лужно-відновні умови, які є найбільш сприятливими для діагенетичної трансформації седиментогенної органічної речовини в нафтові вуглеводні, переважали у вуглецьвмісних відкладах олігоценового віку.

Ключові слова

седиментогенез, діагенез, кремнезем, карбонати, сульфіди, органічна речовина, мінералого-геохімічні фації, крейдово-палеогеновий фліш, Українські Карпати.

Використані літературні джерела

Афанасьева, И. М. (1983). Литогенез и геохимия флишевой формации северного склона Советских Карпат. Киев: Наукова думка.

Волков, И. И. (1984). Геохимия серы в осадках океана. Москва: Наука.

Вялов, О. С., Гавура, С. П., Даныш, В. В. и др. (1981). История геологического развития Украинских Карпат. Киев: Наукова думка.

Вялов, О. С., Гавура, С. П., Даныш, В. В. и др. (1988). Стратотипы меловых и палеогеновых отложений Украинских Карпат. Киев: Наукова думка.

Габинет, М. П. (1985). Постседиментационные преобразования флиша Украинских Карпат. Киев: Наукова думка.

Габинет, М. П., Габинет, Л. М. (1991). К геохимии органического вещества битуминозных аргиллитов флишевой формации Карпат. Геология и геохимия горючих ископаемых, 76, 23–31.

Габинет, М. П., Кульчицкий, Я. О., Матковский, О. И. (1976). Геология и полезные ископаемые Украинских Карпат (Ч. 1). Львов: Издательство Львовского университета.

Кеннет, Дж. (1987). Морская геология (Т. 2). Москва: Мир.

Колтун, Ю. В. (2000). Генерація вуглеводнів у флішових відкладах Внутрішньої зони Передкарпатського прогину. Геологія і геохімія горючих копалин, 4, 26–33.

Конюхов, А. И. (1987). Осадочные формации в зонах перехода от континента к океану. Москва: Недра.

Маслакова, Н. И. (1986). Планктонные фораминиферы опорного разреза головнинской свиты Советских Карпат. Палеонтологический сборник, 23, 5–11.

Мороз, П. В. (2003). Особливості розподілу мікроелементів у бітумінозних крейдових відкладах шипотської світи Українських Карпат. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4, 83–89.

Найдин, Д. П., Похпалайнен, В. П., Кац, Ю. И., Красилов, В. А. (1986). Меловой период. Палеогеография и палеоокеанология. Москва: Наука.

Попп, І. (2012а). Геохемічні умови седиментогенезу і діягенезу крейдово-палеогенових відкладів Українських Карпат. Праці Наукового товариства ім. Шевченка. Геологічний збірник, 30, 162–182.

Попп, І. (2012б). Мінералого-геохімічні фації відкладів крейдово-палеогенового флішу Українських Карпат. Мінералогічний збірник, 2 (62), 206–215.

Попп, І. Т., Сеньковський, Ю. М. (2003). Біогенні вуглецьвмісні силіцити баррем-альбу і олігоцену Українських Карпат – свідчення океанічних безкисневих подій. Частина 1. Петрографія і стадійні перетворення. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4, 65–82.

Попп, І. Т., Сеньковський, Ю. М., Гаєвська, Ю. П. (2004). Біогенні вуглецьвмісні силіцити баррем-альбу і олігоцену Українських Карпат – свідчення океанічних безкисневих подій. Частина 2. Палеоокеанографічні умови кремненагромадження. Геологія і геохімія горючих копалин, 2, 95–107.

Попп, І. Т., Сеньковський, Ю. М., Гаєвська, Ю. П., Семенюк, М. В. (2004). Геолого-палеоокеанографічні і геохімічні аспекти літогенезу еоцен-олігоценових відкладів Українських Карпат (у контексті проблеми “oceanic anoxic events”). Геологія і геохімія горючих копалин, 1, 41–56.

Розанов, А. Г., Волков, И. И., Соколов, В. С. и др. (1976). Окислительно-восстановительные процессы в осадках Калифорнийского залива и прилегающей части Тихого океана. В Биогеохимия диагенеза осадков океана (с. 96–135). Москва: Наука.

Сеньковський, Ю. М., Григорчук, К. Г., Колтун, Ю. В., Гнідець, В. П., Радковець, Н. Я. (2018). Літогенез осадових комплексів океану Тетіс. Карпато-Чорноморський сегмент. Київ: Наукова думка.

Сеньковський, Ю. М., Колтун, Ю. В., Григорчук, К. Г., Гнідець, В. П., Попп, І. Т., Радковець, Н. Я. (2012). Безкисневі події океану Тетіс. Київ: Наукова думка.

Сеньковський, Ю. М., Попп, І. Т., Мороз, П. В. (2001). Геохімічні умови утворення сульфідно-кременисто-карбонатних конкрецій у бітумінозних нижньокрейдових і олігоценових відкладах Українських Карпат. Праці Наукового товариства ім. Шевченка. Геологічний збірник, 5, 71–76.

Тищенко, П. Я., Павлова, Г. Ю., Зюсс, Е. и др. (2001). Щелочной резерв поровых вод Охотского моря в местах выделения метана. Геохимия, 6, 658–664.

Холодов, Н. М., Недумов, Р. И. (1991). О геохимических критериях появления сероводного заражения в водах древних водоемов. Известия АН СССР, сер. геологическая, 12, 74–82.

Koltun, Y. V. (1993). Source rock potential of the black shale formations of the Ukrainian Carpathians. Acta Geologica Hungarica, 3 (36), 251–261.

Olszewska, B., & Szydło, A. (2017). Environmental stress in the northern Tethys during the Paleogene: a review of foraminiferal and geochemical records from the Polish Outer Carpathians. Geological Quarterly, 3 (61), 682‒695.

Pearson, P. N., McMillan, I. K., Wade, B. S., Jones, T. D., Coxall, H. K., Bown, P. R., & Lear, C. H. (2008). Extinction and environmental change across the Eocene-Oligocene boundary in Tanzania. Geology, 2 (36), 179–182.

Schlanger, S. O., & Jenkyns, H. C. (1976). Cretaceous oceanic anoxic events: causes and consequences. Geologie en Mijnbouw, 55 (3‒4), 179–184.

Опубліковано

ПРО ВМІСТ, МІГРАЦІЮ ТА КОНЦЕНТРАЦІЮ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ У НАФТАХ (на прикладі Дніпровсько-Донецької западини)

Головна > Архів > №4 181 (2019) > 96-103


Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 4 (181) 2019, 96-103.

Doi

Артем Єрофєєв

Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Харків,
e-mail: pro100graf@gmail.com

Ігор Березовський

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів
e-mail: igggk@mail.lviv.ua

Анотація

Наведено результати дослідження вмісту важких металів у зразках нафти зі східної нафтогазоносної провінції України. Проаналізовано можливі джерела міграції і нагромадження важких металів у вуглеводнях та їхню залежність від фізичних умов залягання покладів, взаємозв’язок із рудною мінералізацією прилеглих та супутніх покладів. Зазначено ймовірні причини розбіжностей концентрацій важких металів у нафтах з різних геологічних структур.

Ключові слова

міграція, важкі метали, нафти, рентгенофлуоресцентна спектроскопія, геохімія нафти, металоорганічні сполуки.

Використані літературні джерела

Іщенко, Л. В. (2018). Ореольні води ртутних рудних полів Донбасу як результат еволюції гідротермальних систем. Science Rise, 9, 6–10.

Лазаренко, Е. К., Панов, Б. С., Павлишин, В. И. (1975). Минералогия Донецкого бассейна. Киев: Наукова думка.

Суханов, А. А., Петрова, Ю. Э. (2008). Ресурсная база попутных компонентов тяжелых нефтей России. Нефтегазовая геология. Теория и практика, 3, 1–11.

Суярко, В. Г. (1988). Геохимические особенности подземных вод Донбасса. Геохимия, 5, 738–746.

Суярко, В. Г. (2006). Геохимия подземных вод восточной части Днепровско-Донецкого авлакогена. Харьков: ХНУ имени В. Н. Каразина.

Суярко, В. Г., Загнітко, В. М., Лисиченко, Г. В. (2010). Структурно-геохімічне прогнозування скупчень вуглеводнів (на прикладі Західно-Донецького грабену). Київ: ІГНС НАН та МНС України.

Суярко, В. Г., Загнітко, В. М., Решетов, І. К. (2008). Рідкісні елементи в гідротермальних водах Донбасу. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, 803, 70–74.

Хлібишин, Ю. Я., Мохамад Шакір Абд Ал-Амері, Гринишин, О. Б., Почапська, І. Я. (2013). Дослідження дистилятної частини високосіркової нафти Орховицького нафтового родовища. Вісник Національного університету «Львівська політехніка», 761, 462–465.

Шнюков, Е. Ф., Гожик, П. Ф., Краюшкин, В. А. (2007). Ванадий и никель в природных нефтях Азии, Африки, Европы, Северной и Южной Америки. Доповіді НАН України, 3, 137–141.

Якуцени, С. П. (2010). Глубинная зональность в обогащенности углеводородов тяжелыми элементами-примесями. Нефтегазовая геология. Теория и практика, 5 (2), 1–7.

Ahmad, D. M., Hafizan, J., & Kamaruzaman, Y. (2015). Oil spill related Heavy Metal: a Review. Malaysian Journal of Analytical Sciences, 48 (1), 1348–1360.

Akpoveta, O. V., & Osakwe, S. A. (2014). Determination of Heavy Metal Contents in Refined Petroleum. IOSR Journal of Applied Chemistry, 7 (6), 1–2.

Barwise, A. J. G. (1990). Role of nickel and vanadium in petroleum classification. Energy Fuels, 4 (6), 647–652.

Madu, A. N., & Iwuoha, G. A. (2011). Extent of heavy metals in oil samples in escravos, Abiteye and Malu Platforms in Delta State Nigeria Njoku. Learning Publics Journal of Agriculture and Environmental Studies, 2 (2), 41–44.

Wilberforce, J. O. (2016). Profile of Heavy Metals in Crude Oil Commonly Consumed for Medicinal Purposes in Abakaliki. IOSR Journal of Pharmacy and Biological Sciences, 11 (3), 43–44.

Zalia, M. A., Kamaruzaman, W., & Ahmad, W. (2015). Concentration of heavy metals in virgin, used, recovered and waste oil: a spectroscopic study. Procedia Environmental Sciences, 30, 201–204.

Опубліковано

ОСОБЛИВОСТІ ХІМІЧНОГО СКЛАДУ ОКЕАНІЧНОЇ ВОДИ РАННЬОГО ПАЛЕОЗОЮ (за даними досліджень рідких включень у галіті ордовицького солеродного басейну Ордос, Китай)

Головна > Архів > №4 181 (2019) > 78-95


Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 4 (181) 2019, 78-95.

Doi

Анатолій Галамай, Дарія Сидор

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів,
е-mail: galamaytolik@ukr.net

Fanwei Meng

State Key Laboratory of Paleobiology and Stratigraphy, Nanjing Institute of Geology and Paleontology, CAS, Nanjing 210008, China,
e-mail: mengfanwei2004@hotmail.com

Yongsheng Zhang

Institute of Mineral Resources, Chinese Academy of Geological Sciences, Beijing 100037, China

Анотація

Досліджено флюїдні включення галіту морських середньоордовицьких відкладів формації Mейагоу басейну Ордос (Китай). Хімічний склад розчинів флюїдних включень вивчено з допомогою ультрамікрохімічного методу, температура гомогенізації газово-рідких включень визначена в спеціальній термокамері, розробленій В. А. Калюжним. Встановлено, що температури гомогенізації первинних і ранньодіагенетичних флюїдних включень подібні та становлять 58–72 °С. Про збереження цілісності первинних флюїдних включень галіту свідчить однаковий хімічний склад їхніх розсолів, який відрізняється від хімічного складу розсолів вторинних включень. Седиментаційні розсоли басейну були сконцентровані до середніх етапів галітової стадії і характеризують морську воду Na-K-Mg-Ca-Cl типу. Хімічний склад згущеної морської води, з якої відбувалася кристалізація галіту в ордовицькому басейні Ордос, за винятком вмісту йона кальцію, близький за складом до морської води басейнів кембрійського і силурійського періодів. Проведені дослідження та аналіз раніше опублікованого фактичного матеріалу щодо евапоритів нижнього палеозою дозволяють дійти висновку про дещо знижений у розсолах нижньопалеозойських басейнів вміст магнію, ніж у сучасній морській воді відповідної концентрації, та вищий у них вміст іона калію, ніж у розсолах басейнів більш пізніх періодів.

Ключові слова

галіт, первинні включення, температура гомогенізації, морська вода.

Використані літературні джерела

Валяшко, М. Г. (1962). Закономерности формирования месторождений солей. Москва: Издательство Московского университета.

Виноградов, А. П., Ронов, А. Б. (1956). Эволюция химического состава глин Русской платформы. Геохимия, 2, 3–18.

Гаррелс, Р., Маккензи, Ф. (1974). Эволюция осадочных пород. Москва: Мир.

Гончаренко, Г. А., Московский, О. П. (2004). Особенности эволюции состава морских растворов в фанерозое. Вестник Воронежского университета. Геология, 2, 48–62.

Жарков, М. А., Жаркова, Т. М., Мерзляков, Г. А. (1978). К проблеме эволюции солевого состава вод Мирового океана. Геология и геофизика, 3, 3–18.

Калюжный, В. А. (1982). Основы учения о минералообразующих флюидах. Киев: Наукова думка.

Koвалевич, В. М. (1978). Физико-химические условия формирования солей Стебникского калийного месторождения. Киев: Наукова думка.

Ковалевич, В. М. (1990). Галогенез и химическая эволюция океана в фанерозое. Киев: Наукова думка.

Ковалевич, В. М., Вовнюк, С. В. (2010). Вековые вариации химического состава рассолов морских эвапоритовых бассейнов и вод мирового океана. Литология, 4, 95–109.

Матухин, Р. Г., Петриченко, О. Й., Соколов, П. Н. (1985). Газово-жидкие включения в галите как показатель условий формирования девонских соленосных отложений Сибири. В Литолого-фациальные и геохимические проблемы соленакопления (с. 194–203). Москва: Наука.

Петриченко, О. Й. (1973). Методи дослідження включень у мінералах галогенних порід. Київ: Наукова думка.

Петриченко, О. Й. (1989). Эпигенез эвапоритов. Киев: Наукова думка.

Страхов, Н. М. (1962). Основы теории литогенеза (Т. 3). Москва: АН СССР.

Acros, D., & Ayora, C. (1997). The use of fluid inclusions in halite as environmental thermometer: an experimental study. In XIV ECROFI (pp. 10–11). Nancy.

Bao, H. P., Yang, C. Y., & Huang, J. S. (2004). “Evaporation drying” and “reinfluxing and redissolving”– a new hypothesis concerning formation of the Ordovician evaporites in eastern Ordos Basin. Journal of Palaeogeography, 6, 279–288. [in Chinese with English abstract].

Berner, R. A., Vandenbrooks, J. M., & Ward, P. D. (2007). Oxygen and evolution. Science, 316, 557–558.

Brennan, S. T., & Lowenstein, T. K. (2002). The major-ion composition of Silurian seawater composition. Geochimica et Cosmochimica Acta, 6, 2683–2700.

Claypool, G. E., Holser, W. T., Kaplan, І. R., Sakaі, H., & Zak, І. (1980). The age curves of sulfur and oxygen іsotopes іn marіne sulfate and theіr mutual іnterpretatіon. Chem. Geol., 28, 199–260.

Das, N., Horita, J., & Holland, H. D. (1990). Chemistry of fluid inclusions in halite from the Salina Group of the Michigan Basin: Implications of Late Silurian seawater and the origin of Sedimentary brines. Geochimica et Cosmochimica Acta, 54, 319–327.

Demicco, R. V., Lowenstein, T. K., Hardie, L. A., & Spencer, R. J. (2005). Model of seawater composition for the Phanerozoic. Geology, 33 (11), 877–880.

Eugster, H. P., Harvie, C. E., & Weare J. H. (1980). Mineral equilibria in a sixcomponent seawater system, Na-K-Mg-Ca-SO4-Cl-H2O, at 25 ºС. Geochimica et Cosmochimica Acta, 44, 1335–1347.

Feng, Z. Z., Zhang, Y. S., & Jin, Z. K. (1998). Type, origin, and reservoir characteristics of dolostones of the Ordovician Majiagou Group, Ordos, North China platform. Sedimentary Geology, 118, 127–140.

Fox, J. S., & Videtich, P. E. (1997). Revised estimate of δ34S for marine sulfates from the Upper Ordovician: data from the Williston Basin, North Dakota, USA. Applied Geochemistry, 12, 97–103.

Galamаy, A. R., & Bukowski, K. (2011). Skład chemiczny badeńskich solanek z pierwotnych ciekłych inkluzji w halicie, basen Zakarpacki (Ukraina). Geologia (kwart. AGH), 37 (2), 245–267.

Geological Survey of Western Australia. Petroleum Operations Division. & Western Australia. Department of Industry and Resources. (2004). Summary of petroleum prospectivity onshore Western Australia and State waters 2004: Bonaparte, Canning, Officer, Perth, Southern Carnarvon and Northern Carnarvon Basins : 2003. Geological Survey of Western Australia.

Hardie, L. A. (1996). Secular variation in seawater chemistry: An explanation for the coupled secular variation in the mineralogies of marine limestones and potash evaporites over the past 600 m. y. Geology, 24, 279–283.

Holdoway, K. A. (1974). Behavior of fluid inclusions in salt during heating and irradiation. In Fourth International Symposium on salt (Vol. 1, pp. 303–312). Cleveland Ohio: Northern Ohio Geological Society.

Holland, H. D. (2003). The geologic history of seawater. Treatise on Geochemistry, 6, 583–625.

Horita, J., Zimmermann, H., & Holland, H. D. (2002). Chemical evolution of seawater during the Phanerozoic: Implications from the record of marine evaporites. Geochimica et Cosmochimica Acta, 66, 3733–3756.

Kovalevich, V. M., Peryt, T. M., & Petrichenko, O. I. (1998). Secular variation in seawater chemistry during the Phanerozoic as indicated by brine inclusions in halite. Geology, 106, 695–712.

Kovalevych, V. M., Peryt, T. M., & Dzhinoridze, N. M. (2003). Chemical characteristics of seawater in the Early Cambrian: results of a fluid-inclusion study of halite from the Tyret’ Deposit (East Siberia). In D. G. Eliopoulos et al. (Eds). Mineral Exploration and Sustainable Development (pp. 693–695). Rotterdam: Millpress.

Kovalevych, V. M., Peryt, T. M., Zang, W., & Vovnyuk, S. V. (2006). Composition of brines in halite-hosted fluid inclusions in the Upper Ordovician, Canning Basin, Western Australia: new data on seawater chemistry. Terra Nowa, 18 (2), 95–103.

Кovalevych, V. M., & Vovnyuk, S. V. (2010). Fluid inclusions in halite from marine salt deposits: are they real micro-droplets of ancient sea water? Geological Quarterly, 54 (4), 401–410.

Kovalevych, V. M., Zang, W-L., Peryt, T. M., Khmelevska, O. V., Halas, S., Iwasinska-Budzyk, I. … Heithersay, P. S. (2006). Deposition and chemical composition of Early Cambrian salt in the eastern Officer Basin, South Australia. Australian Journal of Earth Sciences, 53, 577–593.

Large, R. R., Mukherjee, I., Gregory, D., Steadman, J., Corkrey, R., & Danyushevsky, L. V. (2019). Atmosphere oxygen cycling through the Proterozoic and Phanerozoic. Mineralium Deposita, 54, 485–506. https://doi.org/10.1007/s00126-019-00873-9

Lenton, T. M., Daines, S. J., & Mills, B. J. W. (2018). COPSE reloaded: an improved model of biogeochemical cycling over Phanerozoic time. Earth-Science Reviews, 178, 1–28.

Li, R. X., Guzmics, T., Liu, X. J., & Xie, G. C. (2011). Migration of immiscible hydrocarbons recorded in calcite-hostedfluid inclusions, Ordos Basin: a case study from Northern China. Russian Geology and Geophysics, 52, 1491–1503.

Lowenstein, T. K., & Timofeeff, M. N. (2008). Secular variations in seawater chemistry as a control on the chemistry of basinal brines: test of the hypothesis. Geofluids, 8, 77–92.

Lowenstein, T. K., Timofeeff, M. N., Kovalevych, V. M., & Horita, J. (2005). The major-ion composition of Permian seawater. Geochimica et Cosmochimica Acta, 69 (7), 1701–1719.

McCaffrey, M. A., Lazar, B., & Holland, H. D. (1987). The evaporation path of seawater and the coprecipitation of Br and K with halite. Journal of Sedimentary Petrology, 57, 928–937.

Ogg, J. G., Scotese, C. R., Hou, M., Chen, A., Ogg, G. M., & Zhong, H. (2019). Global Paleogeography through the Proterozoic and Phanerozoic: Goals and Challenges.Acta Geologica Sinica (English Edition), 93 (1), 59–60.

Petrychenko, O. Y., Peryt, T. M., & Chechel, E. I. (2005). Early Cambrian seawater chemistry from fluid inclusions in halite from Siberian evaporates. Chem. Geol., 219, 149–161.

Roedder, E. (1984). The fluids in salt. Am. Mineralogist, 69, 413–439.

Scotese, C. R. (2014). Atlas of Silurian and Middle-Late Ordovician Paleogeographic Maps (Mollweide Projection). (Maps 73–80, Vol. 5). The Early Paleozoic, PALEOMAP Atlas for ArcGIS, PALEOMAP Project, Evanston, IL.

Wang, B. Q., & Al-Aasm, I. S. (2002). Karst-controlled diagenesis and reservoir development; example from the Ordovician mainreservoir carbonate rocks on the eastern margin of the Ordos basin, China. AAPG Bulletin, 86, 1639–1658.

Yang, Y., Li, W., & Ma, L. (2005). Tectonic and stratigraphic controls of hydrocarbon systems in the Ordos basin: a multicycle cratonic basin in central China. AAPG Bulletin, 89, 255–269.