Головна > Архів > № 1–2 (197–198) 2025 > 5–13
Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1–2 (197–198) 2025, 5–13
https://doi.org/10.15407/ggcm2025.197-198.005
Наталія РАДКОВЕЦЬ1, 2, Юрій КОЛТУН1, Ігор Шайнога2
1 Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: radkov_n@ukr.net
2 Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, Україна
Анотація
У межах Волинсько-Подільської плити породи, збагачені органічною речовиною, поширені у відкладах нижнього, середнього та верхнього девону і представлені теригенними, глинистими та карбонатними нашаруваннями. Дослідження генераційного потенціалу порід методом програмованого піролізу Rock-Eval показали, що вміст органічного вуглецю сягає 2,35 %. Переважає кероген морського походження II типу. Температура піролізу Tmax змінюється від 422 до 527 °C, демонструючи, що ступінь термальної перетвореності керогену коливається від недозрілих до перезрілих порід, при цьому значна частина відкладів розташована в межах зон генерації рідких та газоподібних вуглеводнів. Це свідчить про істотну роль відкладів девону у формуванні нафтогазової системи регіону.
Ключові слова
органічний вуглець, піроліз Rock-Eval, тип керогену, термальна зрілість, вуглеводневий потенціал
Використані літературні джерела
Крупський, Ю. З., Куровець, І. М., Сеньковський, Ю. М., Михайлов, В. А., Куровець, С. С., & Бодлак, В. П. (2014). Нетрадиційні джерела вуглеводнів України: Кн. 2. Західний нафтогазоносний регіон. Київ: Ніка-Центр.
Радковець, Н., Колтун, Ю., & Локтєв, А. (2024). Поширення та речовинний склад порід, збагачених розсіяною органічною речовиною, у розрізі девону Волино-Подільської плити. Геологія і геохімія горючих копалин, 193–194(1‒2), 22–31. https://doi.org/10.15407/ggcm2024.193-194.022
Espitalie, J., Deroo, G., & Marquis, F. (1985). La pyrolyse Rock-Eval et ses applications. Deuxieme partie. Revue de l’Institut Francais du Petrole, 40(6), 755–784. https://doi.org/10.2516/ogst:1985045
Helcel-Weil, M., & Dzięgielowski, J. (2003). Lublin Basin – petroleum prospecting results and their importance for future exploration. Przegląd Geologiczny, 51, 764–770.
Kotarba, M. J., Więcław, D., Kosakowski, P., Wróbel, M., Buła, Z., Matyszkiewicz, J., Krajewski, M., Kowalski, A., & Koltun, Y. V. (2011). Petroleum systems and prospectives of hydrocarbon exploration in the Palaeozoic-Mesozoic basement (SE Poland and western Ukraine). Annales Societatis Geologorum Poloniae, 81, 487–522. https://www.researchgate.net/publication/260564752
Peters, K. E., & Cassa, M. R. (1994). Applied source rock geochemistry. In L. B. Magoon & W. G. Dow, (Eds.), The petroleum system – from source to trap (pp. 93–120). AAPG Memoir, 60. https://doi.org/10.1306/M60585C5
Radkovets, N. (2016). Lower Devonian lithofacies and palaeoenvironments in the southwestern margin of the East European Platform (Ukraine, Moldova and Romania). Estonian Journal of Earth Sciences, 65(4), 200–213. https://doi.org/10.3176/earth.2016.18
Radkovets, N., & Koltun, Y. (2022). Dynamics of sedimentation within the southwestern slope of the East European Platform in the Silurian-Early Devonian. Geodynamics, 32(1), 36–48. https://doi.org/10.23939/jgd2022.02.036
Radkovets, N., & Koltun, Y. (2023). Lithology, facies and dynamics of formation of the Albian-Cenomanian reservoir rocks of the Pokuttya-Bukovyna part of the Carpathian autochthon. Geodynamics, 34(1), 37–46. https://doi.org/10.23939/jgd2023.01.037
Radkovets, N., Kotarba, M., & Wójcik, K. (2017). Source rock geochemistry, petrography of reservoir horizons and origin of natural gas in the Devonian of the Lublin and Lviv basins (SE Poland and western Ukraine). Geological Quarterly, 61(3), 569–589. https://doi.org/10.7306/gq.1361