Головна > Архів > № 3–4 (191–192) 2023 > 20–30
Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3–4 (191–192) 2023, 20–30
https://doi.org/10.15407/ggcm2023.191-192.020
Наталія РАДКОВЕЦЬ, Юрій КОЛТУН
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: radkov_n@ukr.net
Анотація
Відклади середнього девону в межах Львівського прогину Волино-Подільської плити значною мірою недорозвідані і є перспективними для пошуків вуглеводнів. Проведено мінералого-петрографічні дослідження цих відкладів з метою вивчення різних типів порід-колекторів. Алевроліти та пісковики являють собою породи-колектори гранулярного типу, фільтраційні властивості яких забезпечуються міжзерновим простором, а тріщинуватість має підпорядковане значення. Карбонатні породи-колектори представлені широким діапазоном літологічних типів – від слабкодоломітизованих біодетритових вапняків до вторинних доломітів. У цих породах переважає тріщинуватість, а пористість має другорядне значення. Дослідження природних газів з продуктивних горизонтів карбонатних і теригенних порід-колекторів середнього девону показали, що компонентом, який у них домінує, є метан. Його вміст сягає 95,4 об’ємних %. На решту гомологів метану припадає 1,45–2,16 об’ємних %. Сумарна частка невуглеводневих газів становить до 5,082 об’ємних %. Наявність двох відкритих родовищ газу та поширення обох типів порід-колекторів у межах Львівського прогину вказують на перспективність відкладів цього вікового інтервалу для подальших пошуково-розвідувальних робіт.
Ключові слова
Львівський прогин, середній девон, породи-колектори, мінералого-петрографічний склад порід, молекулярний склад газів
Використані літературні джерела
Крупський, Ю. З. (2001). Геодинамічні умови формування і нафтогазоносність Карпатського та Волино-Подільського регіонів України. Київ: УкрДГРІ.
Крупський, Ю. З., Куровець, І. М., Сеньковський, Ю. М., Михайлов, В. А., Куровець, С. С., & Бодлак, В. П. (2014). Нетрадиційні джерела вуглеводнів України: Т. 2. Західний нафтогазоносний регіон. Київ: Ніка-Центр.
Помяновская, Г. М. (1974). Стратиграфия девона Волыно-Подольской окраины Восточно-Европейской платформы. В Стратиграфия УССР: Девон (с. 7–14, 36–83). Киев: Наукова думка.
Ризун, Б. П., Медведев, А. П., & Чиж, Е. И. (1976). Формации осадочного чехла Волыно-Подолья. Литология и полезные ископаемые, 3, 85–92.
Ризун, Б. П., & Чиж, Е. И. (1980). Перспективы нефтегазоносности Волыно-Подольской плиты. В Геология и нефтегазоносность Волыно-Подольской плиты (с. 79–99). Киев: Наукова думка.
Федишин, В. О. (Гол. ред.). (1998). Атлас родовищ нафти і газу України: Т. 4. Західний нафтогазоносний регіон. Львів: Центр Європи.
Чебаненко, И. И., Вишняков, И. Б., Власов, Б. И., & Воловник, Б. Я. (1990). Геотектоника Волыно-Подолии. Киев: Наукова думка.
Kiessling, W., Flügel, E., & Golonka, J. (2003). Patterns of Phanerozoic carbonate platform sedimentation. Lethaia, 36(3), 195–226. https://doi.org/10.1080/00241160310004648
Radkovets, N., & Koltun, Y. (2022). Dynamics of sedimentation within the southwestern slope of the East European Platform in the Silurian-Early Devonian. Geodynamics, 1(32), 36–48. https://doi.org/10.23939/jgd2022.02.036
Radkovets, N., Kotarba, M., & Wójcik, K. (2017). Source rock geochemistry, petrography of reservoir horizons and origin of natural gas in the Devonian of the Lublin and Lviv basins (SE Poland and western Ukraine). Geological Quarterly, 61(3), 569–589. https://doi.org/10.7306/gq.1361