Опубліковано

ЕНЕРГЕТИЧНІ СКЛАДОВІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ В КРАЇНАХ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ ТА В УКРАЇНІ

Головна > Архів > № 1–2 (189–190) 2023 > 92–112


Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1–2 (189–190) 2023, 92–112

https://doi.org/10.15407/ggcm2023.189-190.092

Мирослав ПОДОЛЬСЬКИЙ, Дмитро БРИК, Леся КУЛЬЧИЦЬКА-ЖИГАЙЛО

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: cencon@ukr.net

Анотація

Проаналізовано енергетичні складові сталого розвитку в країнах Європейського Союзу, зокрема за ціллю 7 «Доступна та чиста енергія», напрямками Європейської зеленої угоди, врахуванням синергії та компромісів, а також наскрізних факторів при досягненні визначених показників. Показано, що 2019 року енергетична залежність ЄС від імпорту енергії за видами палива становила: нафти і нафтопродуктів – понад 90 %, природного газу – близько 80 %, твердого викопного палива – близько 40 %. Протягом 2014–2019 років зменшення використання твердого палива (−4,9 %) було компенсоване збільшенням використання поновлювальних джерел енергії та біопалива (+2 %), а також за рахунок збільшення використання природного газу (+3,4 %), що не могло спричинити суттєвого зниження частки використання викопного палива та зменшення викидів парникового газу – діоксиду вуглецю СО2, водночас сумарна залежність країн ЄС від імпорту палива виросла з 54,4 до 60,7 % (на 6,3 %), що негативно впливає на досягнення енергетичних показників сталого розвитку. 2019 року сумарна частка поновлювальних джерел енергії становила 19,7 % з амбітною метою досягнення 32 % 2030 року.

Проаналізовано енергетичні складові сталого розвитку в Україні. Показано, що, зокрема за ціллю 7 «Доступна та чиста енергія», прогрес визначених показників характеризується низькою ймовірністю досягнення: 2019 року в Україні частка імпорту вугілля була 68,6 %, нафти – 76,7 %, природного газу – 45,1 %, а загальна частка імпорту первинних енергоресурсів до 2030 року має бути зменшена до рівня, меншого за 12 %, і частка енергії з поновлювальних джерел має досягнути 17 %.

На основі порівняння енергетичних складових сталого розвитку в країнах Європейського Союзу і в Україні визначено основні вимоги до енергетичних завдань та індикаторів сталого розвитку для України та її регіонів. Вказані вимоги відрізняються доповненням енергетичних індикаторів та завдань сталого розвитку в Україні – показниками, які відстежуються в країнах Європейського Союзу та енергетичними характеристиками регіонів України. Запропоновано адаптивну структуру енергетичних завдань та індикаторів для регіонів України.

Ключові слова

цілі сталого розвитку, енергетичні завдання та індикатори, стала енергетика

Використані літературні джерела

Державна служба статистики України. (2021a). Добровільний національний огляд щодо Цілей сталого розвитку в Україні (2015–2019 рр.). https://ukraine.un.org/index.php/uk/151096-dobrovilnyy-natsionalnyy-ohlyad-shchodo-tsiley-staloho-rozvytku-v-ukrayini

Державна служба статистики України. (2021b). Моніторинговий звіт щодо досягнення Цілей сталого розвитку 2020. https://ukraine.un.org/uk/151095-monitorynhovyy-zvit-shchodo-dosyahnennya-tsiley-staloho-rozvytku-2020

Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України. (2019). Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні. https://mepr.gov.ua/diyalnist/napryamky/ekologichnyj-monitoryng/natsionalni-dopovidi-pro-stan-navkolyshnogo-pryrodnogo-seredovyshha-v-ukrayini/

Подольський, М., & Брик, Д. (2020). Наукові підходи для досягнення цілей сталого розвитку України. Збірник наукових праць ΛΌГOΣ, 52–55. https://doi.org/10.36074/20.11.2020.v5.15

Подольський, М., Кульчицька-Жигайло, Л., & Гвоздевич О. (2020a). Показники енергоефективності в контексті цілей сталого розвитку України. Матеріали конференцій МЦНД, 27–31. https://doi.org/10.36074/02.10.2020.v1.05

Подольський, М., Кульчицька-Жигайло, Л., & Гвоздевич, О. (2020b). Структура та технологічні аспекти використання енергетичних ресурсів в країнах Європейського Союзу та в Україні. Збірник наукових праць ΛΌГOΣ, 52–55. https://doi.org/10.36074/09.10.2020.v2.14

European Commission. (2019). A European Green Deal. https://ec.europa.eu/info/strategy/priorities-2019-2024/european-green-deal_en

European Commission. (2021). Sustainable development in the European Union Monitoring report on progress towards the SDGs in an EU context 2021 edition. https://ec.europa.eu/eurostat/en/web/products-flagship-publications/-/ks-03-21-096

Hauke, J., & Kossowski, T. (2011). Comparison of Values of Pearson’s and Spearman’s Correlation Coefficients on the Same Sets of Data. Quaestiones Geographicae, 30(2), 87–93. https://doi.org/10.2478/v10117-011-0021-1

NextGenerationEU. (2019). NextGenerationEU. https://europa.eu/next-generation-eu/index_en

United Nations Statistics Division. (2021). The Sustainable Development Goals Report 2021. https://unstats.un.org/sdgs/report/2021/


Опубліковано

ПРО ЗАКОНОМІРНІСТЬ ПРИРОДНИХ ПРОЦЕСІВ СИНТЕЗУ І ГЕНЕЗИСУ ВУГЛЕВОДНІВ ТА ВОДИ НАФТОВИХ І ГАЗОВИХ РОДОВИЩ: АБІОГЕННО-БІОГЕННИЙ ДУАЛІЗМ

Головна > Архів > № 1–2 (189–190) 2023 > 81–91


Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1–2 (189–190) 2023, 81–91

https://doi.org/10.15407/ggcm2023.189-190.081

Йосип СВОРЕНЬ

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: igggk@mail.lviv.ua

Анотація

Показано, що проблему природи води нафтових і газових родовищ треба вирішувати в нерозривному зв’язку з відтворенням процесів генезису і синтезу природних вуглеводнів у надрах Землі. Запропоновано оригінальне рішення, ґрунтуючись на новій теорії синтезу і генезису вуглеводнів (нафти, газу тощо) – абіогенно-біогенний дуалізм, якою стверджено, що гігантські та надгігантські родовища нафти і газу утворилися з неорганічних й органічних вихідних вуглеводневмісних речовин під впливом абіогенного високотермобарного глибинного флюїду в жорстких фізичних, фізико-хімічних і геологічних умовах земної кори. Позаяк абіогенний високотермобарний глибинний флюїд містить водень Н+ і ОН-вмісні аніони, то озвучений механізм взаємодії позитивно заряджених іонів С+, Н+, CnHm+-радикалів з утворенням-синтезом складної вуглеводневої суміші типу газу, нафти, бітумів тощо необхідно логічно доповнити реакцією: Н2О → Н+ + ОН. У підсумку цього складного фізико-хімічного процесу в окислювальній зоні накопичилися в максимальній концентрації аніони (ОН)mах, які після зникнення електричного поля стають нейтральними і взаємодіють між собою за схемою: ОН + ОН = Н2О2 – перекис водню, яка є нестійкою сполукою, що розкладається на Н2О + О. Атоми ж кисню стали вихідними речовинами для формування в цих порожнинах макро- і мікротріщин за жорстких умов порід типу карбонатної або кварц-карбонатної тощо, значно рідше – досконалих кристалів мінералів, які своїми дефектами в процесі росту (синтезу) захоплюють і консервують речовини, наявні d системі (власне вуглеводні і воду). Отже, уперше встановлено, що природна вода нафтових і газових родовищ має подвійну літосферно-астеносферну природу, при тому літосферна частка домінує і за ізотопним складом є сумішшю цих вод, а ізотоп дейтерію є більш хімічно активним у складних фізико-хімічних процесах, що перебігають у надрах планети. Отримані оригінальні дані сприятимуть вирішенню серйозної проблеми України з енергоносіями: природним газом, нафтою, вугіллям та питною водою.

Ключові слова

флюїдні включення, вуглеводні, питна вода, енергоносії, нафтогазова промисловість, фундаментальна наука, наукові відкриття

Використані літературні джерела

Братусь, М. Д., Давиденко, М. М., Зінчук, І. М., Калюжний, В. А., Матвієнко, О. Д., Наумко, І. М., Пірожик, Н. Е., Редько, Л. Р., & Сворень, Й. М. (1994). Флюїдний режим мінералоутворення в літосфері (в зв’язку з прогнозуванням корисних копалин). Київ: Наукова думка.

Доленко, Г. Н. (1975). Современное состояние проблемы происхождения нефти и газа и формирования их промышленных залежей. В Закономерности образования и размещения промышленных месторождений нефти и газа (с. 3–17). Киев: Наукова думка.

Наумко, І. М. (2006). Флюїдний режим мінералогенезу породно-рудних комплексів України (за включеннями у мінералах типових парагенезисів) [Автореф. д-ра геол. наук]. Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України. Львів.

Наумко, І., & Сворень, Й. (2021). Інноваційні технології пошуків корисних копалин, основані на дослідженнях флюїдних включень у мінералах. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4(185–186), 92–108. https://doi.org/10.15407/ggcm2021.03-04.092

Павлюк, І., Наумко, І., & Стефаник, Ю. (2007, 13 грудня). Геологи-науковці проти метану-вбивці. У Львові на Науковій таки є наука. Україна і Час, 50(286), 7.

Сворень, Й. М. (1975). Источники углеродсодержащих газов включений. В Углерод и его соединения в эндогенных процессах минералообразования (по данным изучения флюидных включений в минералах): тезисы Республиканского совещания (Львов, сентябрь 1975 г.) (с. 104–106). Львов.

Сворень, И. М. (1984). Примеси газов в кристаллах минералов и других твердых телах, их способы извлечения, состав, форма нахождения и влияние на свойства веществ [Автореф. дис. канд. техн. наук]. Институт геологии и геохимии горючих ископаемых АН УССР. Львов.

Сворень, И. М. (1988). Формы нахождения водорода в некоторых твердых материалах различного происхождения согласно физико-химической модели наводороживания твердых тел. В Геохимия и термобарометрия эндогенных флюидов (с. 95–103). Киев: Наукова думка.

Сворень, Й. М. (1992). Питання теорії генезису природних вуглеводнів та шляхи пошуку їх покладів. В Тектогенез і нафтогазоносність надр України (с. 143–145). Львів.

Сворень, Й. (2011). Надра Землі – природний фізико-хімічний реактор: ізотопи вуглецю про походження планети Земля. Геологія і геохімія горючих копалин, 1–2(154–155), 158–159.

Сворень, Й. (2018). Властивість глибинного абіогенного метановмісного високотермобарного флюїду утворювати вугілля. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4(176–177), 105–109.

Сворень, Й. (2019). Надра Землі – природний фізико-хімічний реактор: різна хімічна властивість ізотопів вуглецю у природних процесах синтезу різних сполук. У Проблеми геології фанерозою України: матеріали Х Всеукраїнської наукової конференції (до 95-річчя кафедри історичної геології та палеонтології і 120-річчя від народження Северина Івановича Пастернака (Львів, 9–11 жовтня 2019 р.) (с. 64–67). Львів: ЛНУ імені Івана Франка.

Сворень, Й. (2020). Надра Землі – природний фізико-хімічний реактор: природа води нафтових і газових родовищ. У Нафтогазова галузь: Перспективи нарощування ресурсної бази: матеріали доповідей Міжнародної науково-технічної конференції (Івано-Франківськ, 8–9 грудня 2020 р.) (с. 158–160). Івано-Франківськ: ІФНТУНГ.

Сворень, Й. М., & Давиденко, М. М. (1995). Термобарометрія і геохімія газів прожилково-вкрапленої мінералізації у відкладах нафтогазоносних областей і металогенічних провінцій. Доповіді НАН України, 9, 72–73.

Сворень, Й. М., Давиденко, М. М., Гаєвський, В. Г., Крупський, Ю. З., & Пелипчак, Б. П. (1994). Перспективи термобарометрії і геохімії газів прожилково-вкрапленої мінералізації у відкладах нафтогазоносних областей і металогенічних провінцій. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4(88–89), 54–63.

Сворень, Й. М., & Наумко, І. М. (2003). Нова теорія синтезу і генезису вуглеводнів у літосфері Землі: абіогенно-біогенний дуалізм. В Международная конференция «Крым–2003» (с. 75–77). Симферополь.

 Сворень, Й. М., & Наумко, І. М. (2006). Нова теорія синтезу і генезису природних вуглеводнів: абіогенно-біогенний дуалізм. Доповіді НАН України, 2, 111–116.

Svoren, J. M. (2020). Subsoil Natural Physico-Chemical Reactor: Regularity of Natural Processes of Synthesis of Perfect Diamond Crystals. Journal of Geological Resource and Engineering, 8(4), 133–136. https://doi.org/10.17265/2328-2193/2020.04.005

Svoren, J. M. (2021). Subsoil Natural Physico-chemical Reactor: The Property of Deep Abiogenic Methane-Containing High-Thermobaric Fluid to Form Coal Seams. Journal of Geological Resource and Engineering, 9(1), 25–28. https://doi.org/10.17265/2328-2193/2021.01.003


Опубліковано

ФУНДАМЕНТАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ І ЗДОБУТКИ МІНЕРАЛОФЛЮЇДОЛОГІЇ У ПРАЦЯХ ПРОФЕСОРА ВОЛОДИМИРА АНТОНОВИЧА КАЛЮЖНОГО (за матеріалами пам’ятної академії з нагоди відзначення 100-річчя від уродин)

Головна > Архів > № 1–2 (189–190) 2023 > 66–80


Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1–2 (189–190) 2023, 66–80

https://doi.org/10.15407/ggcm2023.189-190.066

Ігор НАУМКО1, Мирослав ПАВЛЮК1, Олег ЗИНЮК2, Анатолій ГАЛАМАЙ1, Мирослава ЯКОВЕНКО1, Зоряна МАТВІЇШИН1

1 Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: igggk@mail.lviv.ua
2 Західний науковий центр НАН України і МОН України, Львів, Україна, е-mail: zynyuk@ukr.net

Анотація

Обговорено фундаментальні проблеми і здобутки мінералофлюїдології у працях видатного українського ученого-геолога, мінералога-геохіміка, лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки, лауреата Міжнародної золотої медалі імені видатного англійського дослідника флюїдних включень Г. К. Сорбі (the H. C. Sorby medal), стипендіата Державної стипендії видатним діячам науки України, доктора геолого-мінералогічних наук, професора Володимира Антоновича Калюжного. Один із засновників фундаментальної науки про включення у мінералах, творець всесвітньовідомої наукової школи геохімії і термобарометрії мінералоутворювальних флюїдів, багатолітній завідувач відділу геохімії глибинних флюїдів і головний науковий співробітник Інституту геології і геохімії горючих копалин (ІГГГК) НАН України, він займає чільне місце в когорті учених Інституту, які примножували славу й утверджували міжнародний авторитет України. Пам’ятну академію з нагоди відзначення знаменної дати – 100-ліття від уродин Володимира Калюжного, провели 25 жовтня 2022 року в ІГГГК НАН України у рамках Відділення наук про Землю (ВНЗ) НАН України на виїзному засіданні секції наук про Землю Західного наукового центру (ЗНЦ) НАН України і МОН України. У її роботі взяли участь члени Ради і виконкому Ради ЗНЦ, працівники Інституту і сусідніх наукових установ. Вступним словом пам’ятну академію відкрив директор Інституту, академік НАН України Мирослав Павлюк, привітання від ЗНЦ НАН України і МОН України виголосив заступник голови ЗНЦ, директор ЗНЦ, кандидат технічних наук, доцент Олег Зинюк. З науковими доповідями виступили: завідувач відділу геохімії глибинних флюїдів Інституту, член-кореспондент НАН України Ігор Наумко – на тему «Професор Володимир Калюжний – світоч учення про мінералоутворювальні середовища (флюїди) (термобарогеохімії–мінералофлюїдології–fluid inclusions research): життєвий і творчий шлях»; завідувач відділу геохімії осадових товщ нафтогазоносних провінцій, кандидат геологічних наук, старший науковий співробітник Анатолій Галамай – на тему «Внесок професора Володимира Калюжного у всесвітньовідому наукову школу термобарогеохімії евапоритів». Учений секретар Інституту, кандидат геологічних наук, старший дослідник Мирослава Яковенко зачитала привітання, надіслані чи особисто передані членам Оргкомітету та учасникам пам’ятної академії. Теплом спогадів про Володимира Калюжного поділилися син Юрій, Мирослав Братусь, Мирослав Павлюк. Апофеозом гідного вшанування пам’яті та відзначення знаменної дати Видатного діяча науки, Педагога, Патріота, Громадянина, Людини стали пророчі слова: «Пам’ятаємо ми – пам’ятатимуть і про нас! Україна є і буде!»

Ключові слова

Володимир Антонович Калюжний, видатний діяч науки, термобарогеохімія, мінералофлюїдологія, fluid inclusions research

Використані літературні джерела

Братусь, М. Д., Давиденко, М. М., Зінчук, І. М., Калюжний, В. А., Матвієнко, О. Д., Наумко, І. М., Пірожик, Н. Е., Редько, Л. Р., & Сворень Й. М. (1994). Флюїдний режим мінералоутворення в літосфері (в зв’язку з прогнозуванням корисних копалин). Київ: Наукова думка.

Винар, О. М., Калюжний, В. А., Наумко, І. М., & Матвієнко, О. Д. (1987). Мінералоутворюючі флюїди постмагматичних утворень гранітоїдів Українського щита. Київ: Наукова думка.

Ермаков, Н. П., & Долгов, Ю. А. (1979). Термобарогеохимия. Москва: Недра.

Зинчук, И. Н., Калюжный, В. А., & Щирица, А. С. (1984). Флюидный режим минералообразования Центрального Донбасса. Киев: Наукова думка.

Калюжний, В. А. (1960). Методи вивчення багатофазових включень у мінералах. Київ: Видавництво АН УРСР.

Калюжний, В. А. (Ред.). (1971). Мінералоутворюючі флюїди та парагенезиси мінералів пегматитів заноришевого типу України (рідкі включення, термобарометрія, геохімія). Київ: Наукова думка.

Калюжный, В. А. (1982). Основы учения о минералообразующих флюидах. Киев: Наукова думка. (English translation: Kalyuzhnyi, V.  A. (1985). Principles of knowledge about mineral forming fluids. In Fluid Inclusions Research: Proceedings of COFFI (Vol. 15, рр. 289–333; Vol. 16, рр. 306–320).

Колодій, В. В., Бойко, Г. Ю., Бойчевська, Л. Т., Братусь, М. Д., Величко, Н. З., Гарасимчук, В. Ю., Гнилко, О. М., Даниш, В. В., Дудок, І. В., Зубко, О. С., Калюжний, В. А., Ковалишин, З. І., Колтун, Ю. В., Копач, І. П., Крупський, Ю. З., Осадчий, В. Г., Куровець, І. М., Лизун, С. О., Наумко, І. М., . . . Щерба, О. С. (2004). Карпатська нафтогазоносна провінція. Львів; Київ: Український видавничий центр.

Матковський, О., Наумко, І., Павлунь, М., & Сливко, Є. (2021). Термобарогеохімія в Україні. Львів: Простір-М.

Наумко, І. М. (2002). Короткий нарис наукової, науково-організаційної, педагогічної та громадської діяльності В. А. Калюжного. У Володимир Антонович Калюжний. До 80-річчя від дня народження (М. І. Павлюк, відп. за випуск; І. М. Наумко, Л. Ф. Телепко, уклад.) (с. 3–8). Львів: ІГГГК НАН України та НАК «Нафтогаз України».

Roedder, E. (1984). Fluid inclusions [Monograph]. Reviews in Mineralogy, 12, 1–644. https://doi.org/10.1515/9781501508271

Sorby, H. C. (1858). On the Microscopic, Structure of Crystals, Indicating the Origin of Minerals and Rocks. The Quarterly Journal of the Geological Society of London, 14(1), 453–500. https://doi.org/10.1144/GSL.JGS.1858.014.01-02.44


Опубліковано

ТЕРМОМЕТРИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ФЛЮЇДНИХ ВКЛЮЧЕНЬ У БАДЕНСЬКОМУ ГАЛІТІ КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ В КОНТЕКСТІ ВСТАНОВЛЕННЯ ГЛИБИНИ СОЛЕРОДНОГО БАСЕЙНУ

Головна > Архів > № 1–2 (189–190) 2023 > 54–65


Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1–2 (189–190) 2023, 54–65

https://doi.org/10.15407/ggcm2023.189-190.054

Анатолій ГАЛАМАЙ, Ігор ЗІНЧУК, Дарія СИДОР

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: galamaytolik@ukr.net

Анотація

Вивчення басейнів седиментації з дискусійними палеотектонічними характеристиками, до яких належить, зокрема, баденський Карпатського регіону, показало, що задля уникнення протиріч в інтерпретації умов формування солей за флюїдними включеннями в галіті на першому етапі дослідження має бути генетична ідентифікація седиментаційних структур галіту та флюїдних включень у цьому мінералі. Термометричні дослідження включень, які є наступним етапом під час такого вивчення, доцільно провадити термометричними установками з високою точністю заміру температур гомогенізації, у яких передбачена можливість синхронного спостереження груп включень у різних зонах седиментаційного галіту.

Реконструкцію глибини (потужності водної товщі) баденського басейну Карпатського регіону здійснено завдяки модернізації апаратурного устаткування термометричного методу, яку проведено з урахуванням досвіду використання мікротермокамер конструкції В. А. Калюжного, О. Й. Петриченка і В. М. Ковалевича. Зокрема, здійснено заміну матеріалу термокамери (жаростійка сталь) на мідь, що дозволило уникнути зайвих теплових градієнтів у камері та збільшити допустиму швидкість нагрівання без спотворення теплового поля завдяки більшій теплопровідності міді. З аналогічною метою скляні оптичні вікна камери замінені на лейкосапфірові, як матеріал зі значно вищою теплопровідністю і більшим полем зору. Вимірювальну систему установки виконано на мініатюрному платиновому термометрі опору з електронним блоком вимірювання. Ці вдосконалення дали змогу досягти високої стабільності системи та хорошої відтворюваності результатів вимірювань.

Встановлено, що температура мінералотворення на дні баденського солеродного басейну Карпатського регіону становила 19,5–26,0 °C, а на поверхні розсолу – 34,0–36,0 °C. На цій підставі вперше для цього солеродного басейну побудовано модель із вираженим термоклином із загальною потужністю водної товщі близько 30 м, яка є найбільш імовірною для встановлення особливостей седиментації. Очевидно, що виявлення в низці давніх соленосних відкладів т. зв. «низькотемпературного» та «високотемпературного» придонного галіту пояснюється не різкими змінами клімату, а його кристалізацією на різних глибинах у солеродних басейнах.

Ключові слова

галіт, флюїдні включення, термометричний метод, термокамера, температура гомогенізації

Використані літературні джерела

Валяшко, М. Г. (1952). Галит, основные его разности, встречаемые в соляных озерах, и их структура. Труды ВНИИГалургии, 23, 25–32.

Воробьев, Ю. К. (1988). К проблеме термометрии по первичным включениям в минералах. Записки Всесоюзного минералогического общества, 117(1), 125–132.

Галамай, А. Р. (2001). Фізико-хімічні умови формування баденських евапоритових відкладів Карпатського регіону [Дис. канд. геол. наук]. Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України. Львів.

Галамай, А., Сидор, Д., & Любчак, О. (2014). Особливості появи газової фази в однофазових рідких включеннях у галіті (для визначення температури його кристалізації). У Мінералогія: сьогодення і майбуття: матеріали VІІІ наукових читань імені академіка Євгена Лазаренка (присвячено 150-річчю заснування кафедри мінералогії у Львівському університеті) (с. 34–36). Львів; Чинадієве.

Зінчук, І. М. (2003). Геохімія мінералоутворюючих розчинів золото-поліметалевих рудопроявів Центрального Донбасу (за включеннями у мінералах) [Дис. канд. геол. наук]. Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України. Львів.

Калюжний, В. А. (1960). Методи вивчення багатофазових включень у мінералах. Київ: Видавництво АН УРСР.

Ковалевич, В. М. (1978). Физико-химические условия формирования солей Стебникского калийного месторождения. Киев: Наукова думка.

Кореневский, С. М., Захарова, В. М., & Шамахов, В. А. (1977). Миоценовые галогенные формации предгорий Карпат. Ленинград: Недра.

Петриченко, О. Й. (1973). Методи дослідження включень у мінералах галогенних порід. Kиїв: Наукова думка.

Петриченко, О. Й. (1988). Физико-химические условия осадкообразования в древних солеродных бассейнах. Киев: Наукова думка.

Сидор, Д. В., Галамай, А. Р., & Мeng, F. (2018). Піротинова мінералізація у галогенних відкладах Верхньокамського родовища калійно-магнієвих солей (термобарогеохімічні дослідження). Мінералогічний збірник, 68(2), 52–61.

Хрущов, Д. П. (1980). Литология и геохимия галогенных формаций Предкарпатского прогиба. Киев: Наукова думка.

Шанина, С. Н., Сокерина, Н. В., Галамай, А. Р., Леденцов, В. Н., & Оносов, Д. В. (2014). Определение температур гомогенизации включений в галите Якшинского месторождения. Вестник Института геологии Коми НЦ УрО РАН, 8, 3–6.

Acros, D., & Ayora, C. (1997). The use of fluіd іnclusіons іn halіte as envіronmental thermometer: an experіmental study. In XІV ECROFІ: proceedings of the XIVth European Current Research on Fluid Inclusions (Nancy, France, July 1–4, 1997) (pp. 10–11). CNRS-CREGU.

Benison, K. C., & Goldstein, R. H. (1999). Permian paleoclimate data from fluid inclusions in halite. Chemical Geology, 154(1–4), 113–132. https://doi.org/10.1016/S0009-2541(98)00127-2

Galamay, A. R., Bukowski, K., Sydor, D. V., & Meng, F. (2020). The ultramicrochemical analyses (UMCA) of fluid inclusions in halite and experimental research to improve the accuracy of measurement. Minerals, 10(9), 823. https://doi.org/10.3390/min10090823

Galamay, A. R., Meng, F., Bukowski, K., Lyubchak, A., Zhang, Y., & Ni, P. (2019). Calculation of salt basin depth using fluid inclusions in halite from the Ordovician Ordos Basin in China. Geological Quarterly, 63(3), 619–628. https://doi.org/10.7306/gq.1490

Kovalevych, V., Paul, J., & Peryt, T. M. (2009). Fluid inclusions in the halite from the Röt (Lower Triassic) salt deposit in Central Germany: evidence for seawater chemistry and conditions of salt deposition and recrystallization. Carbonates and Evaporates, 24(1), 45–57. https://doi.org/10.1007/BF03228056

Lowenstein, T. K., Li, J., & Brown, C. B. (1998). Paleotemperatures from fluid inclusions in halite: method verification and a 100,000 year paleotemperature record, Death Valley, CA. Chemical Geology, 150(3–4), 223–245. https://doi.org/10.1016/S0009-2541(98)00061-8

Meng, F., Ni, P., Schiffbauer, J. D., Yuan, X., Zhou, C., Wang, Y., & Xia, M. (2011). Ediacaran seawater temperature: Evidence from inclusions of Sinian halite. Precambrian Research, 184(1–4), 63–69. https://doi.org/10.1016/j.precamres.2010.10.004

Meng, F., Zhang, Y., Galamay, A. R., Bukowski, K., Ni, P., Xing, E., & Ji, L. (2018). Ordovician seawater composition: evidence from fluid inclusions in halite. Geological Quarterly, 62(2), 344–352. https://doi.org/10.7306/gq.1409

Roberts, S. M., & Spencer, R. J. (1995). Paleotemperatures preserved in fluid inclusions in halite. Geochimica et Cosmochimica Acta, 59(19), 3929–3942. https://doi.org/ 10.1016/0016-7037(95)00253-V

Sirota, I., Enzel, Y., & Lensky, N. G. (2017). Temperature seasonality control on modern halite layers in the Dead Sea: In situ observations. GSA Bulletin, 129(9–10), 1181–1194. https://doi.org/10.1130/B31661.1

Warren, J. K. (2006). Evaporites: Sediments, Resources and Hydrocarbons. Springer Berlin, Heidelberg. https://doi.org/10.1007/3-540-32344-9

Xu, Y., Liu, C., Cao, Y., & Zhang, H. (2018). Quantitative temperature recovery from middle Eocene halite fluid inclusions in the easternmost Tethys realm. International Journal of Earth Sciences, 108, 173–182. https://doi.org/10.1007/s00531-018-1648-0

Zambito, J. J., & Benison, K. C. (2013). Extremely high temperatures and paleoclimate trends recorded in Permian ephemeral lake halite. Geology, 41(5), 587–590. https://doi.org/10.1130/G34078.1

Zhang, H., Lü, F., Mischke, S., Fan, M., Zhang, F., & Liu, C. (2017). Halite fluid inclusions and the late Aptian sea surface temperatures of the Congo Basin, northern South Atlantic Ocean. Cretaceous Research, 71, 85–95. https://doi.org/10.1016/j.cretres.2016.11.008

Zhao, Х., Zhao, Y., Wang, M., Hu, Y., Liu, C., & Zhang, H. (2022). Estimation of the ambient temperatures during the crystallization of halite in the Oligocene salt deposit in the Shulu Sag, Bohaiwan Basin, China. Minerals, 12(4), 410. https://doi.org/10.3390/min12040410


Опубліковано

ХІМІЧНИЙ СКЛАД СПОЛУК-ПОПЕРЕДНИКІВ ТА МЕХАНІЗМИ УТВОРЕННЯ ГУМІНОВИХ РЕЧОВИН У ПОСТСЕДИМЕНТАЦІЙНИЙ ЕТАП ЕВОЛЮЦІЇ ОРГАНІЧНИХ СПОЛУК

Головна > Архів > № 1–2 (189–190) 2023 > 41–53


Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1–2 (189–190) 2023, 41–53

https://doi.org/10.15407/ggcm2023.189-190.041

Юрій ХОХА, Мирослава ЯКОВЕНКО, Оксана СЕНІВ

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: khoha_yury@ukr.net; myroslavakoshil@ukr.net

Анотація

Подано відомості про хімічний склад компонентів живої матерії та механізми їхніх перетворень, що приводять до утворення геополімерів, насамперед гумінових речовин. Актуальність цього огляду полягає у важливості розуміння різноспрямованих реакцій, результатом яких є вторинна полімеризація хімічно активних компонентів органічної речовини, які пройшли біодеградаційний бар’єр на стадії седиментації та діагенетичних перетворень. Гумінові речовини, у свою чергу, є прекурсорами керогену, отже, уявлення про механізми реакцій та їхні продукти надають повноту відомостей про умови формування різних типів керогену, які характеризуються різною здатністю до нафтогазоутворення. Особливу увагу ми приділили поліфенолам з високою хімічною активністю та здатністю до реакцій з нарощуванням молекулярної маси. Крім традиційної реакції Маяра, серед механізмів конденсації ми розглянули окисне зшивання фенолів, окисну конденсацію поліненасичених жирних кислот та етерифікацію жирних кислот фенолами. Для кожного механізму коротко описані умови його реалізації та ймовірний внесок у формування гумінових речовин.

Ключові слова

органічна геохімія, поліконденсація, гумінові речовини, деполімеризація, еволюція керогену

Використані літературні джерела

Вассоевич, Н. Б. (1986). Избранные труды: Геохимия органического вещества и происхождение нефти. Москва: Наука.

Кононова, М. М. (1963). Органическое вещество почвы, его природа, свойства и методы изучения. Москва: Издательство АН СССР.

Конторович, А. Э. (2004). Очерки теории нафтидогенеза. Новосибирск: ИГиГ СО АН СССР

Романкевич, Е. А. (1977). Геохимия органического вещества в океане. Москва: Наука.

Тиссо, Б., & Вельте, Д. (1981). Образование и распространение нефти. Москва: Мир.

Хант, Д. (1982). Геохимия и геология нефти и газа. Москва: Мир.

Chen, Z., Wu, J., Ma, Y., Wang, P., Gu, Z., & Yang, R. (2018). Biosynthesis, metabolic regulation and bioactivity of phenolic acids in plant food materials. Shipin Kexue.Food Science, 39(7), 321–328.

Durand, B. (1980). Sedimentary organic matter and kerogen. Definition and quantitative importance of kerogen. In B. Durand (Ed.), Kerogen, Insoluble Organic Matter from Sedimentary Rocks (pp. 13–34). Paris: Editions Technip.

Harvey, G. R., & Boran, D. A. (1985). Geochemistry of humic substances in seawater. In D. M. McKnight, G. R. Aiken, R. L. Wershaw, P. MacCarthy (Eds.), Humic Substances in Soil, Sediment and Water: Geochemistry, Isolation and Characterization (pp. 233–247). New York, Chichester: Wiley & Sons.

Harvey, G. R., Boran, D. A., Chesal, L. A., & Tokar, J. M. (1983). The structure of marine fulvic and humic acids. Marine Chemistry, 12(2–3), 119–132. https://doi.org/10.1016/0304-4203(83)90075-0

Hatcher, P. G., Breger, I. A., Maciel, G. E., Szeverenyi, N. M. (1985). Geochemistry of humin. In D. M. McKnight, G. R. Aiken, R. L. Wershaw, P. MacCarthy (Eds.), Humic Substances in Soil, Sediment and Water: Geochemistry, Isolation and Characterization (pp. 275–302). New York, Chichester: Wiley & Sons.

Huc, A. Y., & Durand, B. M. (1977). Occurrence and significance of humic acids in ancient sediments. Fuel, 56(1), 73–80. https://doi.org/10.1016/0016-2361(77)90046-1

Jokic, A., Wang, M. C., Liu, C., Frenkel, A. I., & Huang, P. M. (2004). Integration of the polyphenol and Maillard reactions into a unified abiotic pathway for humification in nature: the role of δ-MnO2. Organic Geochemistry, 35(6), 747–762. https://doi.org/10.1016/j.orggeochem.2004.01.021

van Krevelen, D. W. (1961). Coal: typology, chemistry, physics, constitution. Elsevier Publishing Company.

Liu, Q., Luo, L., & Zheng, L. (2018). Lignins: Biosynthesis and Biological Functions in Plants. International journal of molecular sciences, 19(2), 335. https://doi.org/10.3390/ijms19020335

Maillard, L.C. (1912). Action des acides aminés sur les sucres: formation des mélanoïdines par voie méthodique. Comptes rendus de l’Académie des Sciences, 154, 66–68.

Martin, J. P., & Haider, K. (1971). Microbial activity in relation to soil humus formation. Soil Science, 111(1), 54–63. https://doi.org/10.1097/00010694-197101000-00007

Schnitzer, M. (1978). Humic substances: chemistry and reactions. In M. Schnitzer & S. U. Khan (Eds.), Developments in Soil Science: Vol. 8. Soil Organic Matter (pp. 1–64). Amsterdam: Elsevier. https://doi.org/10.1016/S0166-2481(08)70016-3

Stevenson, F. J. (1994). Humus chemistry: genesis, composition, reactions. John Wiley & Sons.

Vandenbroucke, M. (2003). Kerogen: from types to models of chemical structure. Oil & gas science and technology, 58(2), 243–269. https://doi.org/10.2516/ogst:2003016

Vandenbroucke, M., & Largeau, C. (2007). Kerogen origin, evolution and structure. Organic Geochemistry, 38(5), 719–833. https://doi.org/10.1016/j.orggeochem.2007.01.001

Vandenbroucke, M., Pelet, R., & Debyser, Y. (1985). Geochemistry of humic substances in marine sediments. In D. M. McKnight, G. R. Aiken, R. L. Wershaw, P. MacCarthy (Eds.), Humic Substances in Soil, Sediment and Water: Geochemistry, Isolation and Characterization (pp. 249–273). New York, Chichester: Wiley & Sons.

Wang, H. Y., Qian, H., & Yao, W. R. (2011). Melanoidins produced by the Maillard reaction: Structure and biological activity. Foodchemistry, 128(3), 573–584. https://doi.org/10.1016/j.foodchem.2011.03.075


Опубліковано

ВИВЧЕННЯ МАЛОАМПЛІТУДНОЇ ТЕКТОНІКИ ВУГІЛЬНИХ РОДОВИЩ ГЕОФІЗИЧНИМИ МЕТОДАМИ

Головна > Архів > № 1–2 (189–190) 2023 > 26–40


Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1–2 (189–190) 2023, 26–40

https://doi.org/10.15407/ggcm2023.189-190.026

Ігор КУРОВЕЦЬ, Ігор ГРИЦИК, Олександр ПРИХОДЬКО, Павло ЧЕПУСЕНКО, Степан МИХАЛЬЧУК, Світлана МЕЛЬНИЧУК, Роман-Данило КУЧЕР

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: igggk@mail.lviv.ua

Анотація

Досліджено інформативність електромагнітних параметрів для визначення впливу техногенної діяльності гірничовидобувних підприємств і джерел забруднення промислових об’єктів Червоноградського геолого-промислового району Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну (Львівська область) на ступінь порушення первинного стану геологічного середовища та сформовано оптимальний апаратурно-методичний комплекс виявлення та діагностики малоамплітудних розривних порушень вуглевмісних товщ електромагнітними методами (ПІЕМПЗ, ПЕП). Розроблено оптимальні методики польових досліджень обробки та інтерпретації даних.

Ключові слова

малоамплітудна тектоніка, природне електричне поле, імпульсне електромагнітне поле Землі, вугленосні товщі, геофізичні профілі

Використані літературні джерела

Забигайло, В. Е. (1991). К развитию исследований по прогнозу малоамплитудной тектоники. В Малоамплитудная тектоника. Методы и результаты прогнозирования: тезисы докладов (с. 3−7). Киев: Наукова думка.

Куровець, І., Грицик, І., Чепусенко, П., Михальчук, С., & Приходько, О. (2019). Вивчення малоамплітудної тектоніки вугільних родовищ методами електромагнітних полів. У Геофізика і геодинаміка: прогнозування та моніторинг геологічного середовища: тези VIIІ Міжнар. наук. конф. (Львів, 24–26 вересня 2019 р.) (с. 92–94). Львів.

Павлюк, М. І. та ін. (2016). Геоекологічні проблеми Заходу України (на прикладі території Львівської області) (Б-ІІ-02-12) [Звіт]. Львів.

Kurovets, I. M., Zubko, O. S., Kosianenko, G. P., & Chepusenko, P. S. (2000). Diagnostics of physical state of hydrotechnical constructions of enterprises by electromagnetic methods. In 4th European coal conference (September 26–28, 2000, Ustron, Poland) (pp. 43–44). PIG.

Lysoon, S. O., Kurovets, I. M., & Prytulkа, G. I. (2000). New prognostification technology of low-amplitude tectonic dislocations of coal seams. In 4th European coal conference (September 26–28, 2000, Ustron, Poland) (p. 45). PIG.


Опубліковано

ПРО КУЗИНСЬКУ СВІТУ МАРМАРОСЬКОГО ПОКРИВУ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ

Головна > Архів > № 1–2 (189–190) 2023 > 17–25


Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1–2 (189–190) 2023, 17–25

https://doi.org/10.15407/ggcm2023.189-190.017

Володимир ШЛАПІНСЬКИЙ, Мирослав ТЕРНАВСЬКИЙ

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: igggk@mail.lviv.ua

Анотація

У північно-західній частині Мармароського кристалічного масиву на Рахівській ділянці виокремлено верхньопалеозойську кузинську світу. Стратотип світи – потік Кузя. У її складі – філіти, вапняки, кварцити та доломіти. Світа поширена в Діловецькому субпокриві Мармароського покриву на Рахівській і Чивчинській ділянках. Існують дві альтернативні точки зору на вік кузинської світи. Одні геологи відносять її до палеозою (верхній девон – нижній карбон), інші, нижню її частину, – до верхнього палеозою, а верхню – до тріасу. Існує і різна оцінка літологічного складу й об’єму кузинської світи. Так, 1970 р. А. К. Бойко розділив її на мунцелульську (нижню) філіто-кварцитову палеозойского віку і верхню (тріас) філіто-карбонатну, за якою зберіг назву кузинська світа. Важливим є те, що між названими одиницями зафіксована стратиграфічна перерва. Тріасова філіто-карбонатна кузинська світа датується на підставі трансгресивного залягання на ній доломітів середнього тріасу, знахідках у її низах на горі Соймул післяпалеозойських мшанок, а у верхах – комплексу спор і пилку мезозойського віку. Геологи, які не визнають ідеї про приналежність частини світи до мезозою, вказують на таке протиріччя: прийнявши мезозойський вік кузинської світи, доведеться стверджувати, що на масиві одночасно відкладалися карбонатні товщі середнього тріасу – юри, а за 5–8 км на південь, у межах тієї самої зони відбувався регіональний метаморфізм порід кузинської світи (до речі, за одними даними в інтервалі 148–178 та 175–181 млн років, а за іншими – в інтервалі 196–221 млн років). Це зауваження не коректне, тому що вік кузинської світи нижній тріас (251,9–247,2 млн років), а метаморфізм відбувся пізніше. У тих розрізах, де кузинська світа лежить на мунцелульській, у її підошві присутні базальні конгломерати, складені із гальки й уламків кварцитів, мунцелульської світи. Породи мунцелульської і кузинської світ подібні за ступенем метаморфізму. Для мезозойської кузинської – характерні прояви основного магматизму, на відміну від верхньопалеозойського кислого. Факти свідчать, що мезозойська кузинська світа існує, проте є певна невизначеність щодо її дрібнішого поділу, стратиграфічного обсягу і співвідношення з відкладами середнього тріасу.

Ключові слова

кузинська, мунцелульська, світа, тріас, палеозой, Мармароський покрив, Діловецький субпокрив, метаморфізм

Використані літературні джерела

Белов, А. А. (1981). Тектоническое развитие альпийской складчатой зоны в палеозое. Москва: Наука.

Бойко, А. К. (1970). Доверхнепалеозойский комплекс северо-западного окончания Мармарошского массива (Восточные Карпаты). Львов: Издательство Львовского университета.

Бойко, А. К. (1975). Вопросы древней геологической истории Восточных и Западных Карпат и радиометрическое датирование. Киев: Наукова думка.

Бойко, А. К., Іванченко, А. І., & Курячий, Л. К. (1964). Про вік кузинської світи Рахівського масиву. Доповіді Академії наук УРСР, 8, 1095–1098.

Волошин, А. А. (1981). Геологическое строение и рудоносность северо-западного окончания Мармарошского массива. Киев: Наукова думка.

Габинет, М. П., Кульчицкий, Я. О., & Матковский, О. И. (1976). Геология и полезные ископаемые Украинских Карпат (Ч. 2). Львов: Вища школа.

Глушко, В. В., & Круглов, С. С. (Ред.). (1971). Геологическое строение и горючие ископаемые Украинских Карпат. Труды УкрНИГРИ, 25.

Данілович,     Ю. Р. (1989). Метаморфизм кристаллического фундамента и домелового чехла Украинских Карпат. В Геология Советских Карпат: сборник научных трудов (с. 48–56). Киев: Наукова думка.

Круглов, С. С. (2009). Геологія України: Т. 3. Геологія і металогенія Українських Карпат. Київ: УкрДГРІ.

Лашманов, В. И. (1973). К стратиграфии древнемезозойских отложений Мармарошского массива. Геологический сборник Львовского геологического общества, 14, 28–34.

Ляшкевич, З. М., Медведев, А. П., Крупский, Ю. З., Варичев, А. С., Тимощук, В. Р., & Ступка, О. О. (1995). Тектоно-магматическая эволюция Карпат. Киев: Наукова думка.

Матковский, О. И., Малаева, И. П., & Акимова, К. Г. (1973). Стратиформные колчедан-полиметаллические месторождения и рудопроявления в Мармарошском массиве Восточных Карпат. Геологический сборник Львовского геологического общества, 4, 36–48.

Мацьків, Б. В., Пукач, Б. Д., Воробканич, В. М., Пастуханов, С. В., & Гнилко, О. М. (2009). Державна геологічна карта України. Масштаб 1 : 200 000. Карпатська серія.  Аркуші: М-34-XXXVI (Хуст), L-34-VI (Бая-Маре), M-35-XXXI (Надвірна), L-35-I (Вішеу-Де-Сус). Київ.

Ненчук, И. Ф. (1967). О метаморфизме пород кузинской свиты Раховского массива. В Вопросы геологии Карпат (с. 165–167). Львов: Издательство Львовского университета.

Славин, В. И. (1963). Триасовые и юрские отложения Восточных Карпат и Паннонского срединного массива. Москва: Госгеолтехиздат.

Соловьев, В. О. (2011). Хронология тектонических движений: фазы, эпохи, циклы тектогенеза. Харьков.

Ткачук, Л. Г., & Гуржий, Д. В. (1957). Раховский кристаллический массив. Киев: Издательство АН УССР.

Ткачук, Л. Г., & Данілович, Ю. Р. (1965). Метаморфізм кристалічних сланців Східних Українських Карпат. Геологічний журнал АН УРСР, 25(6).


Опубліковано

ПЕРСПЕКТИВИ ВІДКРИТТЯ НА НЕВЕЛИКИХ ГЛИБИНАХ ГАЗОВИХ РОДОВИЩ У СХІДНІЙ ЧАСТИНІ ДНІПРОВСЬКО-ДОНЕЦЬКОЇ ЗАПАДИНИ УКРАЇНИ

Головна > Архів > № 1–2 (189–190) 2023 > 5–16


Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1–2 (189–190) 2023, 5–16

https://doi.org/10.15407/ggcm2023.189-190.005

Ярослав ЛАЗАРУК

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: igggk@mail.lviv.ua

Анотація

Об’єктом досліджень є Устинівська ділянка у північно-східній частині Дніпровсько-Донецької западини на границі між північним бортом та приосьовою її частиною. Геологічна будова структур ділянки висвітлена з позицій гравітаційного тектогенезу. У відкладах карбону виокремлені два ешелони брахіантиклінальних піднять, генетично пов’язаних з Красноріцьким та Муратівсько-Тубським скидами. Вони виникли в слабколітифікованих товщах в умовах розтягування і швидкого опускання Дніпровсько-Донецького грабена. Сейсморозвідкою встановлені сім антикліналей, особливістю яких є орієнтування структур уздовж дугоподібних тектонічних порушень, асиметричність та зміщення склепінь з глибиною до південного заходу. За геоморфологічними ознаками річкової долини Сіверського Донця спрогнозоване нове підняття в опущеному блоці Тубського скиду. У Воронівській антикліналі у відкладах башкирського ярусу встановлені три газові поклади. Недалеко розташовані Борівське, Муратівське, Євгеніївське, Краснопопівське та інші газоконденсатні родовища. Тому гравігенні структури Устинівської ділянки є перспективними для відкриття нових родовищ. Перспективні горизонти башкирського ярусу знаходяться на невеликих глибинах: від 2 до 2,5 км. Оцінені нами запаси і ресурси газу Устинівської ділянки становлять відповідно 262 і 2100 млн м3. Надано рекомендації для уточнення форми гравігенних тектонічних порушень та пов’язаних з ними антикліналей. Визначено задачі для деталізаційних сейсморозвідувальних робіт і буріння. Запропоновано розташування пошукових та розвідувальних свердловин. Враховуючи зміщення склепінь гравігенних структур з глибиною, для розкриття продуктивних пластів в апікальних частинах піднять пропонуємо бурити похило спрямовані свердловини в південно-західному напрямку. Окреслено завдання і для промислового освоєння покладів Воронівської структури.

Ключові слова

перспективи газоносності, Дніпровсько-Донецька западина, гравігенні структури, пастки нафти і газу, запаси вуглеводнів

Використані літературні джерела

Бабадаглы, В. А., Лазарук, Я. Г., Кучерук, Е. В., & Кельбас, Б. И. (1981). Особенности геологического строения зоны мелкой складчатости Северного Донбасса. Геология нефти и газа, 1, 34–39.          

Іванюта, М. М. (Ред.). (1998). Атлас родовищ нафти і газу України (Т. 1). Львів: Центр Європи.

Лазарук, Я. Г., & Крейденков, В. Г. (1995). Новий тип пасток вуглеводнів у відкладах карбону Дніпровсько-Донецької западини. Мінеральні ресурси України, 3–4, 42–46.

Лукін, О. (2008). Вуглеводневий потенціал надр України та основні напрями його освоєння. Вісник Національної академії наук України, 4, 56–67.

Мирошниченко, Р., Полохов, В., & Бородулін, Є. (2018). Звіт про результати сейсморозвідувальних робіт 2D на Устинівській ділянці Сєвєродонецької площі. Придніпровська геофізична розвідувальна експедиція ДГП «Укргеофізика». Новомосковськ.

Рудько Г. І., Ляху, М. В., Ловинюков, В. І., Багнюк, М. М., & Григіль, В. Г. (2016). Підрахунок запасів нафти і газу. Київ: Букрек.

Сьомін, О., Аксьонов, В., & Письменний, І. (2016). Уточнений проєкт промислової розробки Борівського газоконденсатного родовища: звіт про науково-дослідну роботу. УкрНДІГаз ПАТ «Укргазвидобування». Харків.

Товстюк, З. М., Єфіменко, Т. А., & Тітаренко, О. В. (2014). Новітня розломно-блокова тектоніка Дніпровсько-Донецької западини. Український журнал дистанційного зондування Землі, 2, 4–13.

Prior, D. B., & Coleman, J. M. (1982). Active slides and flows in underconsolidated marine sediments on the slopes of the Mississippi delta. In S. Saxov & J. K. Nieuwenhuis (Eds.), Marine slides and other mass movements (pp. 21–49). New York: Plenum press. https://doi.org/10.1007/978-1-4613-3362-3_3