Автор: GGCMJournal

Головна > Архів > № 1–2 (193–194) 2024 > 69–80

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1–2 (193–194) 2024, 69–80

https://doi.org/10.15407/ggcm2024.193-194.069

Степан ДУЧУК¹, Софія МАКСИМУК², Анатолій ГАЛАМАЙ³

¹ Західно-Українська геофізична розвідувальна експедиція, Львів, Україна, e-mail: zugre@lviv.farlep.net
^{2, 3} Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: ²danaarsen@ukr.net; ³galamaytolik@ukr.net

---

Анотація

У Більче-Волицькій зоні на Північно-Яворівській площі проведено комплекс геофізичних і геохімічних досліджень. Побудовано структурно-тектонічну модель по відбивальних горизонтах донеогенової поверхні (ДНП), тираської світи бадену (ГА), покрівлі нижньодашавської (НД-1) та верхньодашавських (ВД-10, ВД-7) підсвіт сармату. Складено карти даних електророзвідувальних робіт, розподілу геохімічних параметрів та карти зіставлення результатів комплексних досліджень. Отримані дані дали змогу деталізувати структурно-тектонічну будову Північно-Яворівської структури, рекомендувати її до пошукового буріння, а відтак і до геологорозвідувальних робіт.

Ключові слова

структура, геоелектричний розріз, геохімічна аномалія, вуглеводні, геологорозвідувальні роботи, Північно-Яворівська площа

Використані літературні джерела

Будеркевич, М. Д., & Дворянин, Є. С. (Ред.). (1991). Структурно-тектонічна карта західних областей України. Масштаб 1 : 200 000. Київ: УкрГеофізика.

Дучук, С. В., Йосипенко, Т. М., & Максимук, С. В. (2018). Нафтогазоперспективність Латорицької площі Закарпатського прогину за даними комплексних (геофізичних і геохімічних досліджень). У Нафтогазова галузь: Перспективи нарощування ресурсної бази: тези доповідей Міжнародної науково-технічної конференції (с. 34–35). Івано-Франківськ.

Дучук, С. В., Максимук, С. В., & Галамай, А. Р. (2023). Застосування комплексних геофізичних і геохімічних досліджень у пошуках нафтогазових скупчень в контексті нарощування мінерально-сировинної бази України. У Надрокористування в Україні. Перспективи інвестування: VIІІ Міжнародна науково-практична конференція (Львів, 9–12 жовтня 2023 р.) (с. 308–312). Львів.

Заяць, Х. Б. (2015). Глибинна будова надр Західного регіону України на основі сейсмічних досліджень і напрямки пошукових робіт на нафту і газ. Львів.

Іванюта, М. М. (Гол. ред.). (1998). Атлас родовищ нафти і газу України (Т. 4). Львів: Центр Європи.

Крупський, Ю. З. (2001). Геодинамічні умови формування і нафтогазоносність Карпатського та Волино-Подільського регіонів України. Київ: УкрДГРІ.

Крупський, Ю. З., & Крупська, О. Ю. (2008). Виділення перспективних територій для пошуку родовищ зі значними запасами вуглеводнів у Західному нафтогазоносному регіоні. Геологія і геохімія горючих копалин, 1(142), 5–11.

Лазарук, Я. В., Заяць, Х. Б., & Побігун, І. В. (2013). Гравітаційний тектогенез Більче-Волицької зони Передкарпатського прогину. Геологія і геохімія горючих копалин, 1–2(162–163), 5–16.

Максимук, С. В. (2012). Особливості відображення флюїдонасиченості горизонтів Вишнянської площі Зовнішньої зони Передкарпатського прогину в геохімічних полях приповерхневих відкладів. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4(160–161), 109–117.

Максимук, С. В., & Бодлак, П. М. (2015). Досвід застосування геохімічних методів під час комплексних пошукових робіт на нафту і газ у Карпатському регіоні. У Фундаментальне значення і прикладна роль геологічної освіти і науки: матеріали Міжнародної наукової конференції, присвяченої 70-річчю геологічного факультету Львівського національного університету імені І. Франка (Львів, 7–9 жовтня 2015 р.) (с. 151–152). Львів.

Максимук, С. В., Бодлак, П. М., & Йосипенко, Т. М. (2018). Оцінка нафтогазоперспективності Лазещинської площі зони Кросно за даними комплексних геолого-геофізичних досліджень. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4(176–177), 63–72.

Максимук, С. В., Дучук, С. В., & Галамай, А. Р. (2023). Ефективність комплексування геофізичних і геохімічних методів досліджень у пошукових роботах на нафту і газ у Карпатському регіоні. У Від мінералогії і геогнозії до геохімії, петрології, геології та геофізики: фундаментальні і прикладні тренди XXI століття: збірник тез Міжнародної наукової конференції “MinGeoIntegration XXI – 2023” (Київ, 27–29 вересня 2023 р.) (с. 176–178). Київ.

Матейчук, Л. І. (Відп. вик.). (2008). Звіт про пошукові сейсморозвідувальні роботи в межах Більче-Волицької зони на Північно-Яворівській площі (Інв. № 2190). ЗУГРЕ. Львів.

Поливцев, А. В., Поморцев, Г. П., & Борковский, А. А. (1990). Газогеохимические поиски полезных ископаемых в Карпатском регионе. Киев: Наукова думка.

Потапов, О. А., Лизун, С. А., Кондрат, В. Ф., Лящук, Д. Н. и др. (1995). Основы сейсмоэлектроразведки. Москва: Недра.

---

Головна > Архів > № 1–2 (193–194) 2024 > 50–68

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1–2 (193–194) 2024, 50–68

https://doi.org/10.15407/ggcm2024.193-194.050

Світлана ГАРАСИМ, Ярослав ЛАЗАРУК

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: igggk@mail.lviv.ua

---

Анотація

Бережансько-Бучацька зона локальних підняттів належить до Подільського перспективного району, розташованого в південній частині Волино-Подільської нафтогазоносної області. Більшість локальних структур району генетично пов’язана з тектонічними порушеннями. Структуроформувальним чинником Бережансько-Бучацької зони тектонічних дислокацій є розривне порушення субрегіонального простягання, імовірно, підкидо-насувного характеру. З ним просторово пов’язані органогенні споруди силурійського віку. За результатами літолого-фаціальних досліджень ці споруди відкладалися в лагунно-шельфових умовах вузькою смугою завширшки 15–40 км, яка простягається від кордону з Румунією на південному сході до кордону з Польщею на північному заході. Серед карбонатів за переважанням залишків організмів виокремлюють коралові, строматопорові, криноїдні, остракодові, брахіоподові та водоростеві різновиди. Вони перекристалізовані внаслідок епігенетичних процесів. Породи-колектори складені шламово-детритовими вапняками, доломітизованими вапняками і доломітами. Вони представлені як поровими і каверновими, так і тріщинно-поровими та тріщинно-каверновими колекторами. Первинна пористість зумовлена пустотами всередині організмів і між ними, а вторинна ємність – перекристалізацією, доломітизацією, вилуговуванням, каверно- та тріщиноутворенням. Відкрита пористість карбонатів змінюється в середньому від 4 до 16 %, проникність – від 0,01 до 2 мД. У південно-східному напрямку колекторські властивості карбонатів погіршуються. Промислових покладів вуглеводнів у силурійських карбонатах Волино-Поділля не встановлено, проте під час буріння зафіксовані численні нафтогазопрояви. За матеріалами літолого-фаціальних досліджень, результатами вивчення колекторських властивостей порід-колекторів, сейсмоструктурними і магнітометричними побудовами та даними поверхневих геохімічних досліджень виокремлені ймовірні Бережанський, Доброводівський та Бучацький об’єкти. Їхня ресурсна база оцінена в 48,6 млн т нафти і 1,3 млрд м³ розчиненого газу. Обґрунтовані задачі для 3D-сейсморозвідки з метою підготовки згаданих об’єктів для пошукового буріння на нафту і газ.

Ключові слова

нафта, поклад, пастки нафти, карбонатний колектор, запаси вуглеводнів

Використані літературні джерела

Барсук, В. А. та ін. (2001). Звіт про результати пошукових геофізичних та геохімічних досліджень в Карпатській НГН та Волино-Подільській НГО на Джурівсько-Черхевській та Східно-Колинківській площах, виконаних в 1996–2001 рр. партії 51, 52, 53, 54, 57, 60/96. Львів: ЗУГРЕ ДП «Укргеофізика».

Вакарчук, С. Г., Коваль, А. М., Чепіль, П. М. та ін. (2008). Вивчення пріоритетних напрямків розвитку геологорозвідувальних робіт в межах Волино-Подільської нафтогазоносної області [Звіт]. Київ: ДП «Науканафтогаз» НАК «Нафтогаз України».

Вишняков, І., Гоник, І., Різун, Б. та ін. (2011). Силурійська рифова система Волино-Поділля: особливості будови і формування. Геологія і геохімія горючих копалин, 1–2(154–155), 25–26.

Вуль, М. Я., Вишняков, І. Б., Гоник, І. О. та ін. (2007). Геолого-економічна оцінка ресурсів вуглеводнів Західного і Південного нафтогазоносних регіонів України станом на 1.01.2004р. та визначення обсягів і напрямів геологорозвідувальних робіт [Звіт]. Львів: ЛВ УкрДГРІ.

Вуль, М. Я., Вишняков, І. Б., Заяць, Х. Б. та ін. (2009). Обґрунтування напрямків і планів геологорозвідувальних робіт на основі комплексної оцінки перспектив нафтогазоносності та аналізу фонду структур (об’єктів) Західного і Південного регіонів України [Звіт]. Львів: ЛВ УкрДГРІ.

Грачевский, М. М., & Калик, Н. Г. (1976). Особенности строения и нефтегазоносность силурийских отложений юго-западных районов Русской платформы. Известия АН СССР, серия геологическая, 11, 123–129.

Губич, І. Б. та ін. (2007). Геохімічні дослідження палеозойських відкладів Волино-Поділля з метою виділення перспективних зон і оцінки нафтогазоносності локальних об’єктів та інтервалів розрізів глибоких свердловин [Звіт]. Львів: ЛВ УкрДГРІ.

Котык, В. О., Бержинська, Л. Ф., & Папроцька, К. М. (1976). Анализ и обобщение результатов буровых и геофизических работ в полосе развития силурийских рифогенных отложений Волыно-Подолии [Отчет]. Львов: ТП ПГО «Запукргеология».

Крупський, Ю. З. (2001). Геодинамічні умови формування і нафтогазоносність Карпатського та Волино-Подільського регіонів України. Київ: УкрДГРІ.

Лазарук, Я. (2022). Геодинамічні аспекти формування родовищ вуглеводнів у карбонатних відкладах нижнього карбону Дніпровсько-Донецької западини та особливості їх прогнозування і промислового освоєння. Геодинаміка, 1(32), 49–63. https://doi.org/10.23939/jgd2022.02.049

Лазарук, Я. Г., & Крейденков, В. Г. (2000). Літофаціально-палеогеоморфологічні реконструкції як основа прогнозування пасток нафти і газу в карбонатних породах. Геологія і геохімія горючих копалин, 1, 37–47.

Марковский, В. М., & Котык, В. О. (1975). О структурно-фациальной зональности силурийских отложений Волыно-Подолии. Советская геология, 6.

Орлюк, М. І., Бакаржієва, М. І., & Марченко, А. В. (2022). Магнітна характеристика і тектонічна будова земної кори Карпатської нафтогазоносної області як складова частина комплексних критеріїв вуглеводнів. Геофизический журнал, 5(44), 77–105. https://doi.org/10.24028/gj.v44i5.272328

Павлюк, М. І та ін. (2001a). Визначення перспектив газоносності і напрямків геолого-пошукових робіт у палеозойських відкладах центральної частини Волино-Подільської плити та суміжної ділянки Зовнішньої зони Передкарпатського прогину [Звіт]. Львів: ІГГГК НАН України.

Павлюк, М. І. та ін. (2001b). Геодинамічні критерії нафтогазоносності південно-західної окраїни Східноєвропейської платформи [Звіт]. Львів: ІГГГК НАН України.

Павлюк, М., Наумко, І., Лазарук, Я., Хоха, Ю., Крупський, Ю., Савчак, О., Різун, Б., Медведєв, А., Шлапінський, В., Колодій, І., Любчак, О., Яковенко, М., Тернавський, М., Гривняк, Г., Тріска, Н., Сенів, О., & Гузарська, Л. (2022). Резерв нафтогазовидобутку Західного регіону України (Електрон. вид.). Львів. http://iggcm.org.ua/wp-content/uploads/2015/10/РЕЗЕРВ-НАФТОГАЗОВИДОБУТКУ-ЗАХІДНОГО-РЕГІОНУ-УКРАЇНИ.pdf

Познякович, З. Л., Синичка, А. М., Азаренко, Ф. С. и др. (1997). Геология и нефтегазоносность запада Восточно-Европейской платформы: К 70-летию БелНИГРИ. Минск: Беларусская наука.

Різун, Б. П. та ін. (2002). Вивчення ресурсної бази вуглеводнів у палеозойських відкладах Львівського прогину на основі прогнозу структур-пасток неантиклінального типу [Звіт]. Львів: ІГГГК НАН України.

Сеньковський, Ю. М., Павлюк, М. І. та ін. (2006). Встановлення умов міграції і акумуляції природніх вуглеводнів півдня України, визначення динаміки літогенезу та формування колекторів крейди північно-західного шельфу Чорного моря та уточнення перспектив нафтогазоносності силурійських рифів Волино-Поділля і Придобружжя [Звіт]. Львів: ІГГГК НАН України.

Чиж, Е. И., Ризун, Б. П., & Дрыгант, Д. М. (1985). История развития органогенных построек силура и разломная тектоника Волыно-Подолья в связи с нефтегазоносностью. Львов. Деп. ИГГГИ, № 125-Б-85.

Шнайдерман, М. Н., & Гловаля, И. Е. (1982). Изучение химических свойств флюидов на разведочных площадях ПГО «Запукргеология» по результатам работ 1981–1982 гг. [Отчет]. Львов: ТП ПГО «Запукргеология».

---

Головна > Архів > № 1–2 (193–194) 2024 > 32–49

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1–2 (193–194) 2024, 32–49

https://doi.org/10.15407/ggcm2024.193-194.032

Галина ГАВРИШКІВ

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: galinah2404@gmail.com

---

Анотація

На основі аналізу вмісту основних літологічних комплексів палеоцену Берегової та Орівської скиб Українських Карпат виокремлено чотири поля з різним розподілом по площі і в розрізі: пісковиків, алевролітів та аргілітів. Ці поля перспективні для планування пошуково-розвідувальних робіт на нафту і газ та приросту запасів нафти і газу. Виокремлено ділянки поширення літологічно екранованих пасток вуглеводнів у зоні виклинювання пісковиків. Пісковики та алевроліти ямненської світи представлені як щільно, так і слабко зцементованими різновидами, які відрізняються складом цементу, ступенем зцементованості, а також пористістю. Колекторські властивості нафтогазоносних палеоценових відкладів північно-західної частини району досліджень здебільшого визначалися факторами, які сприяли збереженню високих фільтраційно-ємнісних властивостей порід на великих глибинах – товщина пластів та тип цементації кластичного матеріалу. Водночас в окремих різновидах порід відбувалися процеси утворення вторинного порового простору внаслідок формування літогенетичної і тектонічної тріщинуватості, а також декарбонатизації цементу пісковиків й алевролітів. Різний ступінь катагенетичних змін у породах північно-західної і південно-східної частин району досліджень вказує, що тектонічні процеси мали істотний вплив на літогенез нафтогазоносних та потенційно нафтогазоносних відкладів і формування колекторських властивостей осадових утворень.

Ключові слова

палеоцен, Берегова і Орівська скиби, літологічні комплекси, петрографічний склад порід, колекторські властивості

Використані літературні джерела

Вуль, М. Я. (1995). Формування та закономірності розміщення родовищ нафти і газу у піднасувних зонах Карпат. Львів: Фонди УкрДГРІ.

Гавришків, Г. (2008). Петрографія палеоценових відкладів «екзотичних скель» Скибової зони Українських Карпат. У Сучасні проблеми літології та мінерагенії осадових басейнів України та суміжних територій (с. 67–70). Київ. https://doi.org/10.30836/igs.2522-9753.2008.152409

Гавришків, Г. Я. (2019). Мінералого-петрографічні особливості палеоценових відкладів Берегової і Орівської скиб Українських Карпат в аспекті їх нафтогазоносності [Автореф. дис. канд. геол. наук, Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України]. Львів.

Гавришків, Г. Я., & Гаєвська, Ю. П. (2021). Фаціальні особливості палеоцен-еоценових відкладів передових скиб Скибової зони Українських Карпат. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4(185–186), 44–55. https://doi.org/10.15407/ggcm2021.03-04.044

Гавришків, Г. Я., & Радковець, Н. Я. (2019). Нові перспективи нафтогазовидобування в палеоценових відкладах Скибової зони Українських Карпат. У Надрокористування в Україні. Перспективи інвестування: матеріали VI Міжнародної науково-практичної конференції (с. 312–314). Трускавець.

Крупський, Ю. З., Куровець, І. М., Сеньковський, Ю. М., Михайлов, В. А., Чепіль, П. М., Дригант, Д. М., Шлапінський, В. Є., Колтун, Ю. В., Чепіль, В. П., Куровець, С. С., & Бодлак, В. П. (2014). Нетрадиційні джерела вуглеводнів України: Кн. 2. Західний нафтогазоносний регіон. Київ: Ніка-Центр.

Попп, І., Гавришків, Г., Гаєвська, Ю., Мороз, П., & Шаповалов, М. (2023). Еволюція умов седиментогенезу в карпатському флішовому басейні в крейді–палеогені. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4(191–192), 86–104. https://doi.org/10.15407/ggcm2023.191-192.086

Шлапінський, В. Є. (2015). Геологічна будова Скибового, Кросненського і Дуклянсько-Чорногорського покривів Українських Карпат та перспективи їх нафтогазоносності [Автореф. дис. канд. геол. наук, Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України]. Львів.

Шлапінський, В. Є., Гавришків, Г. Я., Гаєвська, Ю. П. (2020). Колектори нафти і газу в крейдово-палеоценових відкладах Скибового покриву Українських Карпат (північно-західна і центральна ділянки) та перспективи їх нафтогазоносності. Геологічний журнал, 3(372), 47–64. https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2020.3.207341

Шлапінський, В. Є., Гавришків, Г. Я., & Гаєвська, Ю. П. (2021). Нові дані про перспективні нафтогазоносні об’єкти у пісковиках ямненської світи палеоцену північного заходу Скибового покриву Українських Карпат. Геологічний журнал, 2(375), 90–110. https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2021.2.225864

Шлапінський, В. Є., Гавришків, Г. Я., & Гаєвська, Ю. П. (2023). Нові дані про перспективні нафтогазоносні обʼєкти ямненської світи палеоцену південно-східної частини Скибового і Кросненського покривів Українських Карпат. Геологічний журнал, 1(382), 39–52. https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2023.1.268990

Radkovets, N., Kotarba, M., Koltun, Y., Kowalski A., Kosakowski, P., & Więclaw, D. (2016). Origin and migration of oil from the Ukrainian Outer Carpathians to their Mesozoic basement: a case of Lopushna traps. Geological Quarterly, 60(1), 88–103. https://doi.org/10.7306/gq.1256

---

Головна > Архів > № 1–2 (193–194) 2024 > 22–31

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1–2 (193–194) 2024, 22–31

https://doi.org/10.15407/ggcm2024.193-194.022

Наталія РАДКОВЕЦЬ¹, Юрій КОЛТУН¹, Андрій ЛОКТЄВ²

¹ Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: radkov_n@ukr.net
² ТОВ «Інститут геології», Київ, Україна

---

Анотація

Відклади девону в межах Волино-Подільської плити, незважаючи на встановлену промислову газоносність, на сьогодні недостатньо досліджені з точки зору наявності в розрізі порід, збагачених розсіяною органічною речовиною, які могли б генерувати вуглеводні. У відкладах лохківського ярусу нижнього девону, ейфельського та живетського ярусів середнього та франського ярусу верхнього девону, на основі проведених мінералого-петрографічних та геохімічних досліджень, встановлені породи, збагачені органічною речовиною, із вмістом органічного вуглецю до 0,45; 2,34 та 1,43 % відповідно. Вони представлені теригенними, глинистими та карбонатними нашаруваннями. Високий вміст органічної речовини в породах девону дає змогу розглядати їх як потенційно генерувальну товщу в межах палеозойського розрізу Волино-Подільської плити.

Ключові слова

Волино-Подільська плита, девон, породи, збагачені органічною речовиною, мінералого-петрографічний склад порід, вміст органічного вуглецю в породах

Використані літературні джерела

Крупський, Ю. З., Куровець, І. М., Сеньковський, Ю. М., Михайлов, В. А., Куровець, С. С., & Бодлак, В. П. (2014). Нетрадиційні джерела вуглеводнів України: Кн. 2. Західний нафтогазоносний регіон. Київ: Ніка-Центр.

Помяновская, Г. М. (1974). Стратиграфия девона Волыно-Подольской окраины Восточно-Европейской платформы. В Стратиграфия УССР: Девон (с. 7–14, 36–83). Киев: Наукова думка.

Чебаненко, И. И., Вишняков, И. Б., Власов, Б. И., & Воловник, Б. Я. (1990). Геотектоника Волыно-Подолии. Киев: Наукова думка.

Kotarba, M. J., Więcław, D., Kosakowski, P., Wróbel, M., Matyszkiewicz, J., Buła, Z., Krajewski, M., Koltun, Y. V., & Tarkowski, J. (2011). Petroleum systems in the Palaeozoic-Mesozoic Basement of the Polish and Ukrainian parts of the Carpathian Foredeep. Annales Societatis Geologorum Poloniae, 81(3), 487–522. https://www.researchgate.net/publication/260564752

Radkovets, N. (2016). Lower Devonian lithofacies and palaeoenvironments in the southwestern margin of the East European Platform (Ukraine, Moldova and Romania). Estonian Journal of Earth Sciences, 65(4), 207–220. https://doi.org/10.3176/earth.2016.18

Radkovets, N., & Koltun, Y. (2022). Dynamics of sedimentation within the southwestern slope of the East European platform in the Silurian-Early Devonian. Geodynamics, 1(32), 36–48. https://doi.org/10.23939/jgd2022.02.036

Radkovets, N., Kotarba, M., & Wójcik, K. (2017). Source rock geochemistry, petrography of reservoir horizons and origin of natural gas in the Devonian of the Lublin and Lviv basins (SE Poland and western Ukraine). Geological Quarterly, 61(3), 569–589. https://doi.org/10.7306/gq.1361

---

Головна > Архів > № 1–2 (193–194) 2024 > 5–21

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1–2 (193–194) 2024, 5–21

https://doi.org/10.15407/ggcm2024.193-194.005

Володимир ШЛАПІНСЬКИЙ, Мирослав ПАВЛЮК, Олеся САВЧАК, Мирослав ТЕРНАВСЬКИЙ

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: igggk@mail.lviv.ua

---

Анотація

Українська частина Зовнішніх Карпат, попри численність попередньо проведених досліджень, залишається об’єктом наукових дискусій сучасних геологів. Досліджувана ділянка розташована в Рахівському районі Закарпатської області у верхній течії правих приток р. Тиси: Малої Шопурки, Середньої Ріки та Косівської. У геологічній будові ділянки беруть участь (з південного заходу на північний схід) покриви і субпокриви Зовнішних Карпат: Буркутський, Дуклянсько-Чорногорський (Говерлянсько-Красношорський субпокрив) і Кросненський (Бітлянсько-Свидовецький субпокрив). Ця ділянка була предметом вивчення геологів різних організацій. Її геологічна будова відтворена на сучасних картах Українських Карпат, опублікованих порівняно недавно. Однією з них є геологічна карта масштабу 1 : 200 000, видана у Польському геологічному інституті у Варшаві у два етапи у 2004 і 2007 рр. Друга група карт масштабу 1 : 200 000 Карпатської серії, виконана працівниками НАК «Надра України» ДП «Західукргеологія» Львівської і Закарпатської ГРЕ і УкрДГРІ, видана під егідою Міністерства охорони навколишнього природного середовища України. Об’єкт нашого дослідження уміщено на аркуші «Надвірна» цієї карти, підготовленої до видання групою геологів під керівництвом Б. В. Мацьківа (2009 р.). На обох цих картах бракує належної інформації про геологічну будову цієї ділянки Карпат. Тому виникла необхідність у геологічній карті масштабу 1 : 50 000 власної розробки. Ця карта створена з використанням матеріалів геологічної зйомки масштабу 1 : 50 000, проведеної в 1981–1985 рр. під керівництвом В. О. Ващенка. Проаналізовано матеріали понад 1000 відслонень. Це дало змогу набагато точніше відтворити геологічну будову району. Покривна тектоніка ділянки, яка відображена і на картах попередників, тут уточнена і доповнена низкою магістральних розломів типу скидо-зсувів, олістостроми у верхньокрейдових відкладах Говерлянсько-Красношорського субпокриву і нижньокрейдових Буркутського покриву.

Ключові слова

покриви, субпокриви, розломи, фліш, тектонічні останці, олістострома, діабази

Використані літературні джерела

Ващенко, В. А. (1985). Отчет по групповой геологической съемке массштаба 1 : 50 000 територии Ивано-Франковской и Закарпатской областей УССР за 1981–1985 гг. (Т. 1). Киев: Фонди ДП «Західукргеологія».

Вялов, О. С., Гавура, С. П., Даныш, В. В., Лемишко, О. Д., Лещух, Р. И., Пономарева, Л. Д., Романив, А. М., Смирнов, С. Е., Смолинская, Н. И., & Царненко, П. Н. (1988). Стратотипы меловых и палеогеновых отложений Украинских Карпат. Киев: Наукова думка.

Вялов, О. С., Даниш, В. В., & Царненко, П. Н. (1969). Деякі нові уявлення про тектоніку Східних Карпат. Геологічний журнал, 29(5), 23–35.

Вялов, О. С., & Царненко, П. Н. (1970). Крейдові відклади Свидовецької та Красношорської підзон в Українських Карпатах. Доповіді АН УРСР. Серія Б, 11, 969–972.

Габинет, М. П., Кульчицкий, Я. О., & Матковский, О. И. (1976). Геология и полезные ископаемые Украинских Карпат (Ч. 1). Львов.

Глушко, В. В., & Круглов, С. С. (Ред.). (1971). Геологическое строение и горючие ископаемые Советских Карпат: Труды УкрНИГРИ, 25.

Дабагян, Н. В., Лозыняк, П. Ю., Царненко, П. Н., & Шлапинский, В. Е. (1987). Стратиграфия, фораминиферы и радиолярии меловых отложений Черногорской зоны Советских Карпат. Доклады АН УССР, серия Б, 6, 77.

Жиловский, Н. И. (1963). Геологическое строение и оценка перспектив нефтегазоносности юго-западного склона Украинских Карпат [Дис. канд. геол.-мин. наук]. Львов.

Круглов, С. С. (1961). Крейдові вулканічні утворення п. Тростянця в Східних Карпатах. Доповіді АН УРСР, 10, 1350–1352.

Кузовенко, В., & Шлапінський, В. (2007). До природи й умов розміщення «скель» неокомських діябазів у Буркутському покрові Українських Карпат. Праці Наукового товариства імені Т. Шевченка. Геологічний збірник, 19, 40–49.

Мацьків, Б. В., Пукач, Б. Д., Воробканич, В. М., Пастуханов, С. В., & Гнилко, О. М. (2009). Державна геологічна карта України. Масштаб 1 : 200 000. Карпатська серія. Аркуші: М-34-XXXVI (Хуст), L-34-VI (Бая-Маре), M-35-XXXI (Надвірна), L-35-I (Вішеу-Де-Сус). Київ.

Царненко, П. Н. (1969). До стратиграфії крейдяних відкладів Чорногорської зони в районі с. Ясіня. Доповіді АН УРСР. Серія Б. Геологія, географія, хімія.

Царненко, П. Н. (1976). Геологическое строение Полонинско-Черногорских и Горганских Карпат [Автореф. дис. канд. геол.-мин. наук]. Львов.

Царненко, П. Н. (1989). О находках новых тектонических останцов в Украинских Карпатах. В XIV конгресс КБГА (с. 458–461). София.

Шлапінський, В. Є. (2009). Мікрофауна в олістостромових утвореннях верхньої крейди Говерлянського субпокрову в районі Ясіні. У П. Ф. Гожик (Ред.), Викопна фауна і флора України: палеоекологічний та стратиграфічний аспекти: збірник наукових праць Інституту геологічних наук НАН України (с. 179–183). Київ.

Шлапінський, В. Є., Кузовенко, В. В., & Гаращук, А. В. (1998). Вивчення геолого-геофізичних матеріалів по південно-східній частині внутрішніх флішових покровів Українських Карпат з метою виявлення перспективних на нафту та газ об’єктів (1995–1998 рр.) (Кн. 1) [Звіт]. Львів: Фонди ДП «Західукргеологія».

Danysh, V., Hnylko, O., Pavlyuk, M., Tsarnenko, P., Jankowski, L., Kopciowski, R., Ryłko, W., Anastasiu, N., Dragan, E., Popa, M., & Roban, R. (2007). Geological Map of the Outer Carpathians: Borderland of Ukraine and Romania. 1 : 200 000 (L. Jankowski, R. Kopciowski & W. Ryłko, Eds.). Warsaw: Polish Geological Institute.

Shlapinskyi, V. E. (2014). Tectonic klippes in the upper reaches of streams Svidovets and Stanislaw (Gorna Tysa basin) – geoturistic objects. In I. Bubniak & A. T. Solecki (Eds.), Geо-Carpathians – Potentia of the Cognitive Tourism (Vol. 30, pp. 77–81). Krosno.

Shlapinskyi, V. E. (2018). Pokuttia deep fault and its influence on tectonics and the oil- and gas-bearing of the south-eastern segment of the Carpathians. Geodynamics, 2(25), 53–69.

---

Головна > Архів > № 3–4 (191–192) 2023 > 135–142

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3–4 (191–192) 2023, 135–142

https://doi.org/10.15407/ggcm2023.191-192.135

Йосип СВОРЕНЬ

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: igggk@mail.lviv.ua

---

Анотація

Засвідчено фундаментальне значення досліджень процесів синтезу і генези вуглеводнів у літосфері Землі і вказано на перспективність вибраного напряму як для вирішення пошукових завдань, так і вдосконалення генетичних висновків про фізико-хімічні умови формування покладів вуглеводнів у різних геологічних умовах, зокрема ролі в цьому процесі природного карбонатоутворення. У цьому зв’язку показано, що одним із найяскравіших природних феноменів літосфери Землі є наявні прояви прожилково-вкрапленої карбонатної мінералізації. Це предметно обговорено на прикладі деяких районів Українських Карпат і Передкарпаття, де часто трапляються істотно карбонатні прожилкові утворення гідротермального походження зі слідами міграції вуглеводнів, але промислово-пошукові роботи проводяться рідко через їхні низькі (як вважають) перспективи на газово-нафтові поклади. Привертають увагу райони розвитку кальцитових прожилків з рідкісними досконало ограненими кристалами кварцу – «мармароськими діамантами» серед відкладів крейди і палеогену південно-західного схилу Карпат.

 Обґрунтовано матеріали про значення природних карбонатів у процесах синтезу і генези вуглеводнів у літосфері Землі, яке полягає у виявленій, невідомій раніше властивості природних карбонатів, переважно карбонату Кальцію, під дією абіогенного високотермобарного глибинного флюїду розкладатися і бути додатковим джерелом Карбону з різними ізотопними складами в процесах синтезу і генези вуглеводнів: газу, нафти, бітумів, а також переносником цих сполук у час їхньої міграції та консервації в новоутвореннях у відкладах нафтогазоносних областей і металогенічних провінцій: покладах-родовищах, жилах, флюїдних включеннях, прожилково-вкрапленій мінералізації.

Ключові слова

флюїдні включення, карбонати, прожилки, вуглеводні, поклади, газ і нафта, мас-спектрометричні дослідження, передбачуване наукове відкриття

Використані літературні джерела

Білецький, В. C. (Ред.). (2004). Мала гірнича енциклопедія: Т. 1. А–К. Донецьк: Донбас.

Братусь, М. Д., Давиденко, М. М., Зінчук, І. М., Калюжний, В. А., Матвієнко, О. Д., Наумко, І. М., Пірожик, Н. Е., Редько, Л. Р., & Сворень, Й. М. (1994). Флюїдний режим мінералоутворення в літосфері (в зв’язку з прогнозуванням корисних копалин). Київ: Наукова думка.

Лазаренко, Є. К., & Винар, О. М. (1975). Мінералогічний словник. Київ: Наукова думка.

Матковський, О. І. (Гол. ред.). (2003). Мінерали Українських Карпат. Борати, арсенати, фосфати, молібдати, сульфати, карбонати, органічні мінерали і мінералоїди. Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка.

Матковський, О., Наумко, І., Пав лунь, М., & Сливко, Є. (2021). Термобарогеохімія в Україні. Львів: Простір-М.

Наумко, І. М. (2006). Флюїдний режим мінералогенезу породно-рудних комплексів України (за включеннями у мінералах типових парагенезисів) [Автореф. дис. д-ра геол. наук, Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України]. Львів.

Наумко І., Братусь М., Дудок І., Калюжний В., Ковалишин З., Сахно Б., Сворень Й., & Телепко Л. (2004). Флюїдний режим катагенно-гідротермального процесу періоду формування жильної, прожилкової і прожилково-вкрапленої мінералізації в осадових товщах. У В. В. Колодій (Відп. ред.), Карпатська нафтогазоносна провінція (с. 308–345). Львів; Київ: Український видавничий центр.

Наумко, І. М., & Сворень, Й. М. (2008). Про шляхи втілення глибинного високотемпературного флюїду в земну кору. Доповіді НАН України, 9, 112–114.

Сворень, И. М. (1984). Примеси газов в кристаллах минералов и других твердых телах, их способы извлечения, состав, форма нахождения и влияние на свойства веществ [Автореф. дис. канд. техн. наук]. Институт геологии и геохимии горючих ископаемых АН УССР. Львов.

Сворень, И. М. (1988). Формы нахождения водорода в некоторых твердых материалах различного происхождения согласно физико-химической модели наводороживания твердых тел. В Геохимия и термобарометрия эндогенных флюидов (с. 95–103). Киев: Наукова думка.

Сворень, Й. М. (1992). Питання теорії генезису природних вуглеводнів та шляхи пошуку їх покладів. У Тектогенез і нафтогазоносність надр України (с. 143–145). Львів.

Сворень, Й. (2020). Надра Землі – природний фізико-хімічний реактор: природа води нафтових і газових родовищ. У Нафтогазова галузь: Перспективи нарощування ресурсної бази: матеріали доповідей Міжнародної науково-технічної конференції (Івано-Франківськ, 8–9 грудня 2020 р.) (с. 158–160). Івано-Франківськ: ІФНТУНГ.

Сворень, Й. М., & Давиденко, М. М. (1995). Термобарометрія і геохімія газів прожилково-вкрапленої мінералізації у відкладах нафтогазоносних областей і металогенічних провінцій. Доповіді НАН України, 9, 72–73.

Сворень, Й. М., Давиденко, М. М., Гаєвський, В. Г., Крупський, Ю. З., & Пелипчак, Б. П. (1994). Перспективи термобарометрії і геохімії газів прожилково-вкрапленої мінералізації у відкладах нафтогазоносних областей і металогенічних провінцій. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4(88–89), 54–63.

Сворень, Й. М., & Наумко, І. М. (2003). Нова теорія синтезу і генезису вуглеводнів у літосфері Землі: абіогенно-біогенний дуалізм. В Международная конференция «Крым–2003» (с. 75–77). Симферополь.

Сворень, Й., & Наумко, І. (2004). Термобарометрія і геохімія газів прожилково-вкрапленої мінералізації у відкладах нафтогазоносних областей і металогенічних провінцій: генезис і синтез прожилкових карбонатних порід. У Мінералогія: історія, теорія і практика: тези доповідей Міжнародної наукової конференції, присвяченої 140-річчю кафедри мінералогії Львівського національного університету імені Івана Франка (Львів–Шацьк, 3–6 вересня 2004 р.) (с. 63–65). Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка.

Сворень, Й. М., & Наумко, І. М. (2005). Термобарометрія і геохімія газів прожилково-вкрапленої мінералізації у відкладах нафтогазоносних областей і металогенічних провінцій – природний феномен літосфери Землі. Доповіді НАН України, 2, 109–113.

Сворень, Й. М., & Наумко, І. М. (2006). Нова теорія синтезу і генезису природних вуглеводнів: абіогенно-біогенний дуалізм. Доповіді НАН України, 2, 111–116.

Svoren, J. M. (2020). Various Chemical Properties of Carbon Isotopes in Natural Synthesis of Different Compounds. Journal of Geological Resource and Engineering, 8, 20–23. https://doi.org/10.17265/2328-2193/2020.01.002

---

Головна > Архів > № 3–4 (191–192) 2023 > 122–134

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3–4 (191–192) 2023, 122–134

https://doi.org/10.15407/ggcm2023.191-192.122

Софія ГРИНІВ, Ярослава ЯРЕМЧУК, Наталія РАДКОВЕЦЬ

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: sophia_hryniv@ukr.net

---

Анотація

Розглянуто вплив хімічного складу вод морського та континентального походження на особливості утворення і перетворення глинистих мінералів на прикладі евапоритових відкладів Калуш-Голинського родовища калійних солей Передкарпатського прогину. Глинисті мінерали при зміні фізико-хімічних умов стають нестійкими і трансформуються, пристосовуючись до нових умов. Основним чинником, який спричиняє їхню перебудову, є концентрація розсолів.

Підвищена концентрація розсолів на стадії осадження калійних солей сприяла аградаційній трансформації глинистих мінералів, перетворенню лабільних мінералів у стійкі в умовах гіперсолоного середовища гідрослюду і хлорит. Саме гідрослюда і хлорит характерні для калієносних відкладів Калуш-Голинського родовища. Відтак впорядкування структури приводить до перетворення частини гідрослюди в слюду.

В умовах гіпергенезу при розмиві евапоритових відкладів прісними поверхневими водами проходить зворотний процес (деградаційна трансформація), який полягає у вилуговуванні Калію із міжшарового простору частини гідрослюди та утворенні лабільних глинистих структур. Асоціація глинистих мінералів зони звітрювання евапоритових відкладів, окрім успадкованих гідрослюди і хлориту, містить ще змішаношарувате утворення гідрослюда-монтморилоніт та каолініт – поява цих глинистих мінералів у гіпергенних відкладах є результатом деградаційної трансформації (гідрослюда-монтморилоніт) та новоутворення (каолініт) в умовах пониження концентрації при опрісненні середовища.

Ключові слова

глинисті мінерали, аградаційна і деградаційна трансформація, евапоритові відклади, зона гіпергенезу, відклади гіпсо-глинистої шапки

Використані літературні джерела

Білоніжка, П. М. (1992). Трансформаційні перетворення теригенних глинистих мінералів під час галогенезу. Мінералогічний збірник, 45(2), 51–56.

Білоніжка, П. М. (2001). Природа міжшарової води в гідрослюдах. Мінералогічний збірник, 51(1), 142–148.

Джиноридзе, Н. М., Рогова, М. С., & Телегин, В. П. (1974). Вулканогенные породы Калуш-Голынского месторождения калийных солей. Труды ВНИИГалургии, 71, 36–56.

Дриц, В. А., & Коссовская, А. Г. (1990). Глинистые минералы: смектиты, смешанослойные образования. Москва: Наука.

Кореневский, С. М. (1954). Миоценовые вулканические туфы Предкарпатья. Труды ВНИИГалургии, 29, 176–196.

Коссовская, А. Г., & Дриц, В. А. (1975). Кристаллохимия диоктаэдрических слюд, хлоритов и корренситов как индикаторов геологических обстановок. В Кристаллохимия минералов и геологические проблемы (с. 60–69). Москва: Наука.

Липницкий, В. К. (1971). Литологические особенности и солевой комплекс четвертичных отложений и пород гипсово-глинистой шляпы Стебникского месторождения калийных солей. В Материалы по гидрогеологии и геологической роли подземных вод (с. 98–108). Ленинград: Издательство Ленинградского университета.

Лобанова, В. В. (1956). Вопросы петрографии калийных залежей Восточного Предкарпатья. Труды ВНИИГалургии, 32, 164–214.

Николишин, В. П. (1969). Гипсо-глинистая шляпа Домбровского месторождения калийных солей. Труды ВНИИГалургии, 54, 308–312.

Олійович, О., Яремчук, Я., & Гринів, С. (2004). Глини галогенних відкладів і кори звітрювання Калуш-Голинського родовища калійних солей (міоцен, Передкарпаття). Мінералогічний збірник, 54(2), 214–223.

Петриченко, О. Й. (1988). Физико-химические условия осадкообразования в древних солеродных бассейнах. Киев: Наукова думка.

Рудько, Г. І., & Петришин, В. Ю. (2017). Соляні ресурси Передкарпаття та перспективи їх використання. Київ; Чернівці: Букрек.

Семчук, Я. М. (1995). Наукові та методичні основи охорони геологічного середовища в районах розробки калійних родовищ (на прикладі Передкарпаття) [Автореф. дис. д-ра техн. наук, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника]. Івано-Франківськ.

Соколова, Т. Н. (1982). Аутигенное силикатное минералообразование разных стадий осолонения. Москва: Наука.

Франк-Каменецкий, В. А., Котов, Н. В., & Гойло, Э. Л. (1983). Трансформационные преобразования слоистых силикатов. Ленинград: Недра.

Шестопалов, М., Лютий, Г., & Саніна, І. (2019). Сучасні підходи до гідрогеологічного районування України. Мінеральні ресурси України, 2, 3–12. https://doi. org/10.31996/mru.2019.2.3-12

Яремчук, Я. В. (2012). Залежність асоціацій глинистих мінералів неогенових евапоритів Карпатського регіону від концентрації розсолів солеродних басейнів. Геологія і геохімія горючих копалин, 160–161(3–4), 119–130.

Andreyeva-Grigorovich, A., Oszczypko, N., Savitskaya, N., Ślączka, A., & Trofimovicz, N. (2003). Correlation of the Badenian Salts of the Wieliczka, Bochnia and Kalush Areas (Polish and Ukrainian Carpathian Foredeep). Annales Societatis Geologorum Poloniae, 73, 67–89.

Bąbel, M. & Schreiber, B. C. (2014). Geochemistry of Evaporites and Evolution of Seawater. In H. D. Holland & K. K. Turekian (Eds.), Treatise on Geochemistry (2nd ed.) (Vol. 9, pp. 483–560). Elsevier. http://doi.org/10.1016/B978-0-08-095975-7.00718-X

Bilonizhka, P., Iaremchuk, Ia., Hryniv, S., & Vovnyuk, S. (2012). Clay minerals of Miocene evaporites of the Carpathian Region, Ukraine. Biuletyn Państwowego Instytutu Geologicznego, 449, 137–146.

Bodine, M. W., Jr. (1985). Trioctahedral Clay Mineral Assemblages in Paleozoic Marine Evaporite Rocks. In Sixth International Symposium on Salt (Vol. 1, pp. 267–284).

Calvo, J. P., Blanc-Valleron, M. M., Rodriguez Arandia, J. P., Rouchy, J. M., & Sanz, M. E. (1999). Authigenic clay minerals in continental evaporitic environments. International Association Sedimentologists Special Publication, 27, 129–151.

Dunoyer de Segonzac, G. (1970). The transformation of clay minerals during diagenesis and low-grade metamorphism: a review. Sedimentology, 15(3–4), 281–346. https://doi.org/10.1111/j.1365-3091.1970.tb02190.x

Galán, E. (2006). Genesis of Clay Minerals. In F. Bergaya, B. K. G. Theng & G. Lagaly (Eds.), Developments in Clay Science: Vol. 1. Handbook of Clay Science (Ch. 14, pp. 1129–1162). Amsterdam: Elsevier. https://doi.org/10.1016/S1572-4352(05)01042-1

Honty, M., Uhlík, P., Šucha, V., Čaplovičova, M, Franců, J., Clauer, N., & Biroň, A. (2004). Smectite-to-illite alteration in salt-bearing bentonites (East Slovak Basin). Clay and Clay Minerals, 52, 533–551. https://doi.org/10.1346/CCMN.2004.0520502

Lanson, B., Beaufort, D., Berger, G., Bauer, A., Cassagnabere, A., & Meunier A. (2002). Authigenic kaolin and illitic minerals during burial diagenesis of sandstones: a review. Clay Minerals, 37(1), 1–22. https://doi.org/10.1180/0009855023710014

McCaffrey, M. A., Lazar, B., & Holland, H. D. (1987). The evaporation path of seawater and the coprecipitation of Br and K with halite. Journal of Sedimentary Research, 57(5), 928–937. https://doi.org/10.1306/212F8CAB-2B24-11D7-8648000102C1865D

Meunier, A. (2005). Clays. Berlin: Springer.

Millot, G. (1970). Geology of Clays: Weathering, Sedimentology, Geochemistry (R. W. Farrand & H. Paquet, Trans.). New York; Berlin: Springer.

Millot, G., Lucas, J., & Paquet, H. (1966). Evolution géochimique par dégradation et agradation des minéraux argileux dans l’hydrosphère. Geologische Rundschau, 55, 1–20. https://doi.org/10.1007/BF01982951

Rosenberg, P. E. (2002). The nature, formation, and stability of end-member illite: a hypothesis. American Mineralogist, 87, 103–107. https://doi.org/10.2138/am-2002-0111

Środoń, J. (1978). Illite group clay minerals. In G. V. Middleton, M. J. Church, M. Coniglio, L. A. Hardie & F. J. Longstaffe (Eds.), Encyclopedia of Sediments and Sedimentary Rocks (p. 115). Dordrecht: Springer. https://doi.org/10.1007/978-1-4020-3609-5

Turner, C. E., & Fishman, N. S. (1991). Jurassic Lake T’oo’dichi: a large alkaline, saline lake, Morison Formation, eastern Colorado Plateau. Geological Society of America Bulletin, 103(4), 538–558. https://doi.org/10.1007/3-540-32344-9

Weaver, C. E. (1989). Developments in Sedimentology: Vol. 44. Clays, muds, and shales. Amsterdam: Elsevier.

Wójtowicz, A., Hryniv, S. P., Peryt, T. M., Bubniak, A., Bubniak, I., & Bilonizhka, P. M. (2003). K-Ar dating of the Miocene potash salts of the Carpathian Foredeep (West Ukraine): application to dating of tectonic events. Geologica Carpatica, 54(4), 243–249.

Yaremchuk, Y., Hryniv, S., Peryt, T., Vovnyuk, S., & Meng, F. (2020). Controls on Associations of Clay Minerals in Phanerozoic Evaporite Formations: An Overview. Minerals, 10(11), 974. https://doi.org/10.3390/min10110974

---

Головна > Архів > № 3–4 (191–192) 2023 > 105–121

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3–4 (191–192) 2023, 105–121

https://doi.org/10.15407/ggcm2023.191-192.105

Марта МОРОЗ

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: martamgv69@gmail.com

---

Анотація

Розглянуто геолого- та біолого-палеоокеанографічні умови седиментогенезу в межах Карпатського сегмента Мезотетису (Зовнішня зона Передкарпатського прогину) упродовж титонського часу. Встановлено породотворні організми із карбонатною функцією (флора і фауна), що складають основні літологічні типи карбонатних порід.

Розроблено структурну класифікацію пізньоюрських карбонатних осадів дослідженого регіону. За структурою серед пізньоюрських карбонатних осадів Зовнішньої зони Передкарпатського прогину виокремлено: пелітові, алевритові, псамітові та рудитові осадові утворення.

Наведено геолого-палеоокеанографічну модель поширення осадів титонського віку в межах Карпатського сегмента океану Тетис.

На основі мікроскопічного вивчення верхньоюрських карбонатних порід Зовнішньої зони Передкарпатського прогину визначено їхні діагенетичні та катагенетичні зміни. З’ясовано, що в структурному відношенні процеси діагенезу відобразилися в перекристалізації, мікритизації та цементації, у мінералогічному – у перетворенні первинно арагонітових і магнезіально кальцитових скелетних решток організмів у кальцитові, а також у процесах доломітизації, озалізнення та скременіння. До аутигенних новоутворень стадії діагенезу належать мінерали заліза, а саме: глауконіт і пірит. Катагенетичні перетворення згаданих порід проявилися в розчиненні решток організмів, зерен карбонатного цементу та в пізній цементації пор і мікротріщин. Зміни карбонатних порід пов’язані головним чином із привнесенням речовин в осад (сульфатизація, целестинізація) чи винесенням їх (дедоломітизація, децементація). Новоутворені мінерали стадії катагенезу – ангідрит і целестин. Постседиментаційне розчинення карбонатного матеріалу по-різному впливає на колекторські властивості відкладів: аутигенне мінералоутворення (за винятком доломітизації) призводить до їхнього погіршення, а перекристалізація – до покращення.

Ключові слова

карбонатні породи, седиментогенез, діагенез, катагенез, аутигенне мінералоутворення, колекторські властивості, верхня юра, Передкарпатський прогин

Використані літературні джерела

Вильямс, Х., Тернер, Ф., & Гилберт, Ч. (1985). Петрография (Т. 2). Москва: Мир.

Гаврилишин, В. І., & Граб, М. В. (1996). Про знахідку юрських рифогенних утворень в автохтоні піднасуву Карпат (район Лопушна). Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4, 125–131.

Гарецкий, Р. Г. (Ред.). (1985). Осадконакопление и палеогеография запада Восточно-Европейской платформы в мезозое. Минск: Наука и техника.

Градзиньский, Р., Костецкая, А., Радомский, А., & Унруг, Р. (1980). Седиментология (Р. Е. Мельцер & Н. П. Григорьев, Пер.; Н. Б. Вассоевич & М. Г. Бергер, Ред.). Москва: Недра.

Дегенс, Э. Т. (1967). Геохимия осадочных образований. Москва: Мир.

Каледа, Г. А., & Калистова, Е. А. (1970). Перекристаллизация карбонатных пород палеозоя Русской платформы. Литология и полезные ископаемые, 6, 50–73.

Мороз, М. В. (2012). Літологія верхньоюрських відкладів Зовнішньої зони Передкарпатського прогину [Дис. канд. геол. наук]. Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України. Львів.

Сандлер, Я. М. (1969). Стратиграфія юрських відкладів УРСР: Передкарпаття і прилеглі частини Руської платформи. У Стратиграфія УРСР: Т. 7. Юра (с. 144–163). Київ.

Сеньковський, Ю., Григорчук, К., Гнідець, В., Колтун, Ю., & Попп, І. Т. (2004). Геологічна палеоокеанографія океану Тетіс. Київ: Наукова думка.

Сеньковський, Ю. М., Григорчук, К. Г., Колтун, Ю. В., Гнідець, В. П., Радковець, Н. Я., Попп, І. Т., Мороз, М. В., Мороз, П. В., Ревер, А. О., Гавришків, Г. Я., Гаєвська, Ю. П., Кохан, О. М., & Кошіль, Л. Б. (2018). Літогенез осадових комплексів океану Тетіс. Київ: Наукова думка.

Сеньковський, Ю. М., Колтун, Ю. М., Григорчук, К. Г., Гнідець, В. П., Попп, І. Т., & Радковець, Н. Я. (2012). Безкисневі події океану Тетіс. Київ: Наукова думка.

Cтрахов, Н. М. (1962). Основы теории литогенеза (Т. 1). Москва.

Уилсон, Дж. Л. (1980). Карбонатные фации в геологической истории. Москва: Недра.

Dragastan, O., Gielisch, H., Richter, D.K., Grewer, T., Kaziur, T., Cube, B., & Radusch, C.(1994). Jurassic algae of the Perachora – Peninsula: Biostratigraphical and paleoecological implications. Beitrage zur palaontologie, 19, 49−80.

Golonka, J., & Krobicki, M. (2001). Upwelling regime in the Carpathian Tethys: a Jurassic − Cretaceous paleogeographic and paleoclimatic perspective. Geologogical Quarterly, 45(1), 15–32.

Golonka, J., Ross, M. I., & Scotese, C. R. (1994). Phanerozoic paleogeographic and paleoclimatic modeling maps. In A. F. Embry, B. Beachamp & D. J. Glass (Eds.), Pangea: Global Environments and Resources: Canadian Society of Petroleum Geologists, Memoirs 17, 1–47.

Haczewski, G. (Red.). (2008). Wyksztalcenie wapieni skalistych Bramy Bolechowickiej: przewodnik sesji terenowych: Pierwszy Polski Kongres Geologiczny (26–28 czerwca 2008, Krakow). Polskie Towarzystwo Geologiczne.

---

Головна > Архів > № 3–4 (191–192) 2023 > 86–104

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3–4 (191–192) 2023, 86–104

https://doi.org/10.15407/ggcm2023.191-192.086

Ігор ПОПП, Галина ГАВРИШКІВ, Юлія ГАЄВСЬКА, Петро МОРОЗ, Михайло ШАПОВАЛОВ

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: itpopp@ukr.net

---

Анотація

Метою роботи є показати еволюцію геолого-палеоокеанографічних і геохімічних умов осадонагромадження в Карпатському сегменті океану Тетис, виокремити основні етапи седиментогенезу, до яких приурочене формування нафтогазоматеринських і нафтогазоносних відкладів.

Наведено літолого-генетичну класифікацію крейдяно-палеогенового флішу Українських Карпат. За геохімічними умовами осадонагромадження виокремлено літолого-геохімічні, а за характером теригенної седиментації – літолого-фаціальні типи відкладів.

Встановлено чотири етапи седиментогенезу в історії геолого-палеоокеанографічного розвитку Карпатського флішового басейну: ранньокрейдовий (етап І), пізньокрейдовий (етап ІІ), палеоцен-еоценовий (етап ІІІ), олігоцен-ранньоміоценовий (етап ІV), кожному з яких притаманні певні геохімічні умови седименто-, діагенезу.

Показано, що крейдяно-палеогенові флішові відклади Українських Карпат формувалися під впливом дуже мінливих геолого-палеоокеанографічних і геохімічних факторів, спільна дія яких зумовила нафтогазоносність цього осадового комплексу. Сформувалися потужні товщі псамітолітів, що нагромаджувалися в періоди лавинної теригенної седиментації і є резервуарами вуглеводнів, а також бітумінозні нафтоматеринські кременисто-глинисті відклади, утворення яких пов’язане зі сповільненням процесів теригенного осадонагромадження і фазами океанічних безкисневих подій ОАЕ-1 (баррем–альб) і ОАЕ-4 (олігоцен).

Ключові слова

Карпатський флішовий басейн, седиментогенез, фліш, геолого-палеоокеанографічні і геохімічні умови, нафтогазоносність

Використані літературні джерела

Афанасьева, И. М. (1983). Литогенез и геохимия флишевой формации северного склона Советских Карпат. Киев: Наукова думка.

Вялов, О. С. (1971). О палеогеографических и формационных особенностях Карпат и примыкающих прогибов. Acta geolog., Acad. scient. Hungaricae, 15(1–4), 291–308.

Вялов, О. С., Гавура, С. П., Даныш, В. В., Лемишко, О. Д., Лещух, Р. И., Пономарева, Л. Д., Романив, А. М., Смирнов, С. Е., Смолинская, Н. И., & Царненко, П. Н. (1988). Стратотипы меловых и палеогеновых отложений Украинских Карпат. Киев: Наукова думка.

Вялов, О. С., Гавура, С. П., Даныш, В. В., Лещух, Р. И., Пономарева, Л. Д., Романив, А. М., Царненко, П. Н., & Циж, И. Т. (1981). История геологического развития Украинских Карпат. Киев: Наукова думка.

Габинет, М. П. (1985). Постседиментационные преобразования флиша Украинских Карпат. Киев: Наукова думка.

Габинет, М. П., & Габинет, Л. М. (1991). К геохимии органического вещества битуминозных аргиллитов флишевой формации Карпат. Геология и геохимия горючих ископаемых, 76, 23–31.

Габинет, М. П., Кульчицкий, Я. О., & Матковский, О. И. (1976). Геология и полезные ископаемые Украинских Карпат (Ч. 1). Львов: Издательство Львовского университета.

Гавришків, Г. Я. (2019). Мінералого-петрографічні особливості палеоценових відкладів Берегової і Орівської скиб Українських Карпат в аспекті їх нафтогазоносності [Автореф. дис. канд. геол. наук, Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України]. Львів.

Гаєвська, Ю. П. (2019). Літолого-фаціальні особливості еоценових відкладів Бориславсько-Покутської зони Передкарпатського прогину та передових скиб Скибової зони Українських Карпат у зв’язку з їх нафтогазоносністю [Автореф. дис. канд. геол. наук, Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України]. Львів.

Гнилко, О. М. (2010). Про седиментаційні процеси формування флішевих відкладів Українських Карпат. Збірник наукових праць Інституту геологічних наук НАН України, 3, 32‒37. https://doi.org/10.30836/igs.2522-9753.2010.146667

Гнилко, О., Гнилко, С., & Наварівська, К. (2021). Стратиграфія та умови накопичення чорносланцевих товщ Українських Карпат. Палеонтологічний збірник, 53, 35‒54. https://doi.org/10.30970/pal.53.03

Гуржий, Д. В. (1983). К вопросу о выделении вертикального ряда геоформаций в Советских Карпатах. Геологический журнал, 43(6), 128–129.

Колодій, В. В., Бойко, Г. Ю., Бойчевська, Л. Т., Братусь, М. Д., Величко, Н. З., Гарасимчук, В. Ю., Гнилко, О. М., Даниш, В. В., Дудок, І. В., Зубко, О. С., Калюжний, В. А., Ковалишин, З. І., Колтун, Ю. В., Копач, І. П., Крупський, Ю. З., Осадчий, В. Г., Куровець, І. М., Лизун, С. О., Наумко, І. М., . . . Щерба, О. С. (2004). Карпатська нафтогазоносна провінція. Львів; Київ: Український видавничий центр.

Ляшкевич, З. М., Медведев, А. П., Крупский, Ю. З. и др. (1995). Тектоно-магматическая эволюция Карпат. Киев: Наукова думка.

Панов, Г. М. (1982). Вертикальний ряд геоформацій в Радянських Карпатах. Доповіді АН УРСР. Сер. Б, 7, 21–23.

Панов, Г. М. (1984). О геологических формациях Карпат и прилегающих прогибов. Геологический журнал, 44(5), 131–133.

Попп, І. Т. (1995). Нафтоматеринські властивості бітумінозних кременистих відкладів Українських Карпат. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4(92–93), 35–41.

Попп, І. (2012a). Геохемічні умови седиментогенезу і діягенезу крейдово-палеогенових відкладів Українських Карпат. Праці Наукового товариства ім. Шевченка. Геологічний збірник, 30, 162–182.

Попп, І. (2012b). Мінералого-геохімічні фації відкладів крейдово-палеогенового флішу Українських Карпат. Мінералогічний збірник, 2(62), 206–215.

Попп, І., Мороз, П., & Шаповалов, М. (2019). Літолого-геохімічні типи крейдово-палеогенових відкладів Українських Карпат та умови їх формування. Геологія і геохімія горючих копалин, 4(181), 116‒133. https://doi.org/10.15407/ggcm2019.04.116

Попп, І. Т., & Сеньковський, Ю. М. (2003). Біогенні вуглецьвмісні силіцити баррем-альбу і олігоцену Українських Карпат – свідчення океанічних безкисневих подій. Частина 1. Петрографія і стадійні перетворення. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4, 65–82.

Попп, І. Т., Сеньковський, Ю. М., & Гаєвська, Ю. П. (2004a). Біогенні вуглецьвмісні силіцити баррем-альбу і олігоцену Українських Карпат – свідчення океанічних безкисневих подій. Частина 2. Палеоокеанографічні умови кремненагромадження. Геологія і геохімія горючих копалин, 2, 95–107.

Попп, І. Т., Сеньковський, Ю. М., Гаєвська, Ю. П., & Семенюк, М. В. (2004b). Геолого-палеоокеанографічні і геохімічні аспекти літогенезу еоцен-олігоценових відкладів Українських Карпат (у контексті проблеми “oceanic anoxic events”). Геологія і геохімія горючих копалин, 1, 41–56.

Сеньковський Ю., Григорчук К., Гнідець В., & Колтун Ю. (2004). Геологічна палеоокеанографія океану Тетіс (Карпато-Чорноморський сегмент). Київ: Наукова думка.

Сеньковский, Ю. М., Колтун, Ю. В., Григорчук, К. Г., Гнідець, В. П., Попп, І. Т., & Радковець, Н. Я. (2012). Безкисневі події океану Тетіс. Карпато-Чорноморський сегмент. Київ: Наукова думка.

Сеньковський, Ю. М., Григорчук, К. Г., Колтун, Ю. В., Гнідець, В. П., Радковець, Н. Я., Попп, І. Т., Мороз, М. В., Мороз, П. В., Ревер, А. О., Гаєвська Ю. П., Гавришків Г. Я., Кохан, О. М., & Кошіль Л. Б. (2019). Літогенез осадових комплексів океану Тетіс. Карпато-Чорноморський сегмент. Київ: Наукова думка.

Ступка, О., Ляшкевич, З., Пономарьова, Л. та ін. (2006). Еволюція Українських Карпат і суміжних областей з позиції регіональної геодинаміки. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4, 58–75.

Behl, R. J. (2011). Chert spheroids of the Monterey Formation, California (USA): early-diagenetic structures of bedded siliceous deposits. Sedimentology, 58, 325–351. https://doi.org/10.1111/j.1365-3091.2010.01165.x

Jenkyns, H. C. (1980). Cretaceous anoxic events: from continents to oceans. Journal of the Geological Society, 137(2), 171–188. https://doi.org/10.1144/gsjgs.137.2.0171

Jenkyns, H. C. (2010). Geochemistry of oceanic anoxic events. Geochem. Geophys. Geosyst., 11, Q03004. https://doi.org/10.1029/2009GC002788

Koltun, Yu. V. (1993). Source rock potential of the black formation of the Ukrainian Carpathians. Acta Geologica Hungarica, 2(36), 251–261.

Kosakowski, P., Koltun, Y., Machowski, G., Poprawa, P., & Papiernik, B. (2018). The geochemical characteristics of the Oligocene – Lower Miocene Menilite Formation in the Polish and Ukranian Outer Carpathians: a review. Journal of Petroleum Geology, 41(3), 319–335. https://doi.org/10.1111/jpg.12705

Olszewska, B., & Szydło, A. (2017). Environmental stress in the northern Tethys during the Paleogene: a review of foraminiferal and geochemical records from the Polish Outer Carpathians. Geological Quarterly, 3(61), 682‒695. https://doi.org/10.7306/gq.1369

Ozsvárt, P., Kocsis, L., Nyerges, A., Győri, O., & Pálfy, J. (2016). The Eocene-Oligocene climate transition in the Central Paratethys. Palaeogeography, Palaeoclimatology, Palaeoecology, 459, 471–487. https://doi.org/10.1016/j.palaeo.2016.07.034

Pearson, P. N., McMillan, I. K., Wade, B. S., Jones, T. D., Coxall, H. K., & Bown, P. R. (2008). Extinction and environmental change across the Eocene-Oligocene boundary in Tanzania. Geology, 2(36), 179–182. https://doi.org/10.1130/G24308A.1

Popp, I. T., Haiyevska, Yu. P., & Bubniak, I. M. (2022). Carbonate and siliceous rock horizons at the boundary of Eocene and Oligocene deposits in the Ukrainian Carpathians as geotourism sites. Journal of Geology, Geography and Geoecology, 31(2), 363–379. https://doi.org/10.15421/112234

Rauball, J. F., Sachsenhofer, R. F., Bechtel, A., Coric, S., & Gratzer, R. (2019). The Oligocene‒Miocene Menilite Formation in the Ukrainian Carpathians: a world-class source rock. Journal of Petroleum Geology, 4(42), 393‒415. https://doi.org/10.1111/jpg.12743

Schulz, H.-M., Bechtel, A., & Sachsenhofer, R. F. (2005). The birth of the Paratethys during the Early Oligocene: From Tethys to an ancient Black Sea analogue? Global and Planetary Change, 3–4, 163–176. https://doi.org/10.1016/j.gloplacha.2005.07.001

Shlanger, S. O., & Jenkyns, H. C. (1976). Cretaceons oceanic anoxic events couses and conseguences. Geolofie en Mijnbow, 55, 179–184.

---

Головна > Архів > № 3–4 (191–192) 2023 > 74–85

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3–4 (191–192) 2023, 74–85

https://doi.org/10.15407/ggcm2023.191-192.074

Володимир ГНІДЕЦЬ¹, Костянтин ГРИГОРЧУК², Ліна БАЛАНДЮК

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: ¹vgnidets53@gmail.com; ²kosagri@ukr.net

---

Анотація

Розглянуто особливості літолого-літмологічної будови та режиму катагенезу силурійських відкладів Ліщинської та Рава-Руської ділянок Волино-Поділля. Показано, що з південного заходу на північний схід у складі товщі зростає роль карбонатних порід, що пов’язане зі встановленою фаціальною зональністю. Утім структура розрізу в цих ділянках відрізняється: у Рава-Руській – вона є більш тонкошаруватою. Відклади також характеризуються просторово-віковою гетерогенністю поширення карбонатних літмітів: у першому випадку вони тяжіють до границі верхнього і нижнього та середини верхнього силуру, а в другому – розвинені у верхах нижнього, у нижній, середній та горішній частинах верхнього силуру. Встановлено циклічний характер силурійського осадонагромадження. При цьому в Ліщинській ділянці фіксується чотири регресивні епізоди, а в Рава-Руській – п’ять, що може вказувати на певну специфіку умов седиментації в різних частинах басейну. Останнє безпосередньо впливає на своєрідність просторово-вікового поширення порід-колекторів та флюїдотривів. Показано, що післяседиментаційні перетворення пов’язані головно з розвитком аутигенного кремнезему та кальциту, що виявлено як в глинистих, так і карбонатних породах. Встановлено, що історія формування нафтогазових систем Ліщинської та Рава-Руської ділянок суттєво відрізняється. Це дає змогу по-різному оцінити їхні перспективи. Так, у першому випадку генераційний потенціал органічної речовини відкладів силуру був значно вичерпаний до кінця мезозою, у другому – лише у палеоген-неогеновий час розпочалися масштабні процеси генерації та міграції вуглеводневих флюїдів.

Ключові слова

Волино-Поділля, силурійські відклади, літологічна будова, циклічність, катагенез

Використані літературні джерела

Баженова, Т. К., & Шиманский, В. К. (2007). Исследование онтогенеза углеводородных систем как основа реального прогноза нефте- и газоносности осадочных бассейнов. Нефтегазовая геология. Теория и практика, 2. http://www.ngtp.ru/rub/1/008.pdf

Григорчук, К. Г. (2010). Особливості літофлюїдодинаміки ексфільтраційного катагенезу. Геологія і геохімія горючих копалин, 1, 60–68.

Григорчук, К. Г. (2012). Динаміка катагенезу порід осадових комплексів нафтогазоносних басейнів [Автореф. дис. д-ра геол. наук, Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України]. Львів.

Дригант, Д. М. (2000). Нижній і середній палеозой Волино-Подільської окраїни Східно-Європейської платформи та Передкарпатського прогину. Наукові записки Державного природознавчого музею НАН України, 15, 24–129.

Иванова, А. В. (2016). Влияние геотектонических условий на формирование угленосных формаций Львовского и Преддобруджинского прогибов. Геологічний журнал, 1(354), 36–50.

Карогодин, Ю. Н. (1980). Седиментационная цикличность. Москва: Недра.

Крупський, Ю. З., Куровець, І. М., Сеньковський, Ю. М., Михайлов, В. А., Дригант, Д. М., Шлапінський, В. Є., Колтун, Ю. В., Чепіль, В. П., Харченко, М. В., & Куровець, С. С. (2013). Нетрадиційні джерела вуглеводнів України: Кн. 2. Західний нафтогазоносний регіон. Київ: Ніка-Центр.

Кудельский, А. В. (1982). Литогенез, проблемы гидрогеохимии и энергетики нефтегазоносных бассейнов. Литология и полезные ископаемые, 5, 101–116.

Сеньковський, Ю. М., & Павлюк, М. І. (2006). Встановлення умов міграції і акумуляції природних вуглеводнів Півдня України, визначення динаміки літогенезу та формування колекторів крейди північно-західного шельфу Чорного моря та уточнення перспектив нафтогазоносності силурійських рифів Волино-Поділля і Придобруджя [Звіт]. Львів.

Леонов, Ю. Г., & Волож, Ю. А. (Ред.). (2004). Осадочные бассейны: методика изучения, строение и эволюция. Москва: Научный мир.

Johnson, M. E. (2006). Relationship of Silurian sea-level fluctuations to oceanic episodes and events. GFF, 128(2), 115–121. https://doi.org/10.1080/11035890601282115

Środon, J., Paszkowsky, M., Drygant, D., Anczkiewicz, A., & Banaś, M. (2013). Thermal history of Lower Paleozoic rocks on the Peri-Tornquist margin of the East European craton (Podolia, Ukraine) inferred from combined XRD, K-Ar and AFT data. Clays and Clay Minerals, 61(2), 107–132. https://doi.org/10.1346/CCMN.2013.0610209

---