Автор: GGCMJournal

Головна > Архів > № 1–2 (187–188) 2022 > 48–57

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1–2 (187–188) 2022, 48–57.

https://doi.org/10.15407/ggcm2022.01-02.048

Мілена БОГДАНОВА

Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, Україна, e-mail: milena_bogdanova@ukr.net

---

Анотація

У статті на основі власних польових спостережень висвітлені дислокаційні структури зони насуву скиби Зелем’янка на скибу Парашка Скибового покриву Українських Карпат, які відслонені в Гребенівському кар’єрі в басейні р. Опір (Львівська обл., Сколівський р-н). Розріз Гребенівського кар’єру представлений тектонічно дезінтегрованою товщею стрийської світи, що характеризується розвитком жорстких блоків пісковиків (утворених переважно внаслідок будинування), розміщених у відносно пластичному глинистому матриксі. Ці утворення пропонують вважати «брокен-формаціями» (зруйнованими утвореннями, англ. broken formation), які є сильнотектонізованими, проте зберігають свою літологічну і стратиграфічну ідентичність і є перехідним елементом від слабкодеформованих товщ до тектонічних меланжів. Структурні ознаки свідчать, що деформації в описаних утвореннях мали крихкий характер. Насувні процеси супроводжувалися формуванням дуплексів, зокрема антиформних стогоподібних дуплексів, які також добре виражені в кар’єрі.

Ключові слова

Українські Карпати, Скибовий покрив, брокен-формація, зона насуву, деформації, дуплекси

Використані літературні джерела

Астахов, К. П. (1989). Альпийская геодинамика Украинских Карпат [Автореф. дис. канд. геол.-мин. наук]. Московский государственный университет. Москва.

Богданова, М. І. (2001). Особливості внутрішньої будови принасувної частини скиби Зелем’янка. Вісник Львівського університету. Серія геологічна, 15, 144–151.

Гнилко, О. М. (2012). Тектонічне районування Карпат у світлі терейнової тектоніки. Стаття 2. Флішові Карпати – давня акреційна призма. Геодинаміка, 1(12), 67–78. https://doi.org/10.23939/jgd2012.01.067

Калінін, В. І., Гурський, Д. С., & Антакова, І. В. (Ред.). (2006). Геологічні пам’ятки України (Т. 1). Київ: Державна геологiчна служба України.

Лукієнко, О. І., Вакарчук, С. Г., & Кравченко, Д. В. (2014). Структурно-парагенетичний аналіз (на тектонофаціальній основі): Кн. 1. Епізона. Київ.

Boyer, S. E., & Elliott, D. (1982). Thrust systems. Bulletin of the American Association of Petroleum Geologists, 66(9), 1196–1230. https://doi.org/10.1306/03B5A77D-16D1-11D7-8645000102C1865D

Festa, A., Pini, G. A., Ogata, K., & Dilek, Y. (2019). Diagnostic features and field-criteria in recognition of tectonic, sedimentary and diapiric mélanges in orogenic belts and exhumed subduction-accretion complexes. Gondwana Research, 74, 7–30. https://doi.org/10.1016/j.gr.2019.01.003

Fossen, H. (2016). Structural Geology (2nd ed.). Cambridge: Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/9781107415096

McClay, K. R. (1992). Glossary of thrust tectonics terms. In K. R. McClay (Ed.), Thrust Tectonics (pp. 419–433). London: Chapman and Hall.

McClay, K. R., & Insley, M. W. (1986). Duplex structures in the Lewis thrust sheet, Crowsnest Pass, Rocky Mountains, Alberta, Canada. Journal of Structural Geology, 8(8), 911–922. https://doi.org/10.1016/0191-8141(86)90036-2

Schmid, S. M., Fügenschuh, B., Kounov, A., Maţenco, L., Nievergelt, P., Oberhänsli, R., Pleuger, J., Schefer, S., Schuster, R., Tomljenović, B., Ustaszewski, K., & van Hinsbergen, D. J. J. (2020). Tectonic units of the Alpine collision zone between Eastern Alps and western Turkey. Gondwana Research, 78, 308–374. https://doi.org/10.1016/j.gr.2019.07.005

Starzec, К., Malata, E., Wronka, A., & Malina, L. (2015). Mélanges and broken formations at the boundary zone of the Magura and Silesian nappes (Gorlice area, Polish Outer Carpathians) – a result of sedimentary and tectonic processes. Geological Quarterly, 59(1), 169–178. https://doi.org/10.7306/gq.1173

---

Головна > Архів > № 1–2 (187–188) 2022 > 36–47

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1–2 (187–188) 2022, 36–47.

https://doi.org/10.15407/ggcm2022.01-02.036

Олег ГНИЛКО,  Аїда АНДРЄЄВА-ГРИГОРОВИЧ, Світлана ГНИЛКО

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: igggk@mail.lviv.ua

---

Анотація

Наведено результати мікропалеонтологічних і седиментологічних досліджень палеоценових відкладів північно-східної частини Скибового покриву Українських Зовнішніх (Флішових) Карпат – верхньострийської підсвіти та ямненської світи. За нанопланктоном і форамініферами верхньострийська підсвіта датована данієм–частково зеландієм, а ямненська – зеландієм–танетом. Седиментологічні особливості дозволили виокремити в палеоценових відкладах (включаючи розріз флішу в м. Яремче) різнозернисті турбідити та грейніти, що перешаровуються між собою та з глинистими (гемі)пелагітами. У фонових геміпелагічних глинистих утвореннях домінує глибоководна біота – численні аглютиновані форамініфери кременистого складу (глибоководні аглютиновані форамініфери, англ. DWAF), які належать до родів Rhabdammina, Hyperammina, Dendrophrya, Ammodiscus, Glomospira, Hormosina, Reophax, Haplophragmoides, Recurvoides, Trochamminoides, Paratrochamminoides, Spiroplectammina, Karreriella і становлять до 100 % черепашок в асоціаціях мікрофауни, що вказує на нижньобатіально-абісальні глибини седиментаційного палеобасейну. Серед палеоценового флішу виокремлені літофації русел (ямненські пісковики) та міжруслових ділянок (верхньострийська підсвіта, яремчанський горизонт) давнього глибоководного конусу виносу.

Ключові слова

Українські Карпати, Скибовий покрив, палеоцен, форамініфери, нанопланктон, седиментація

Використані літературні джерела

Андреева-Григорович, А. С. (1991). Зональная стратиграфия палеогена юга СССР по фитопланктону (диноцисты и нанопланктон) [Автореф. дис. д-ра геол.-мин. наук]. Институт геологических наук АН УССР. Киев.

Андреева-Григорович, А. С. (1994). Зональная шкала по цистам динофлагеллат для палеогена южных регионов СНГ. Альгология, 42, 66‒76.

Андреева-Григорович, А. С., Вялов, О. С., Гавура, С. П., Грузман, А. Д., Дабагян, Н. В., Даныш, В. В., Иваник, М. М., Кульчицкий, Я. О., Лозыняк, П. Ю., Маслун, Н. В., Петрашкевич, М. Й., Пономарева, Л. Д., Портнягина, Л. А., Смирнов, С. Е., & Совчик, Я. В. (1984). Объяснительная записка к региональной стратиграфической схеме палеогеновых отложений Украинских Карпат [Препринт № 84-19]. Киев: Институт геологических наук АН УССР.

Андрєєва-Григорович, А., Маслун, Н., Гнилко, С., & Гнилко, О. (2014). Про вік і умови седиментації горизонтів строкатих аргілітів у палеоцен-еоценових відкладах Українських Карпат. У Матеріали V Всеукраїнської наукової конференції «Проблеми геології фанерозою України»: тези доповідей (с. 3–6). Львів: Львівський національний університет імені І. Франка.

Вялов, О. С. (1951). Схема стратиграфии северного склона Карпат. Доклады Академии наук СССР, 7(77), 689–692.

Вялов, О. С., Гавура, С. П., Даныш, В. В., Лемишко, О. Д., Лещух, Р. Й., Пономарeва, Л. Д., Романив, А. М., Смирнов, С. Е., Смолинская, Н. И., & Царненко, П. Н. (1988). Стратотипы меловых и палеогеновых отложений Украинских Карпат. Киев: Наукова думка.

Гнилко, О. М. (2012). Тектонічне районування Карпат у світлі терейнової тектоніки. Стаття 2. Флішові Карпати – давня акреційна призма. Геодинаміка, 1(12), 67–78. https://doi.org/10.23939/jgd2012.01.067

Гнилко, О. (2016). Геологічна будова та еволюція Українських Карпат [Автореф. дис. д-ра геол. наук]. Львівський національний університет імені І. Франка. Львів.

Гнилко, О. М., & Слотюк, Б. М. (1993). До геологічної палеоокеанографії північно-західної частини Українських Карпат (басейн верхньої течії р. Дністер). Рання крейда–еоцен. Геологія і геохімія горючих копалин, 2–3(84–85), 80–86.

Иваник, М. М., & Маслун, Н. В. (1977). Кремнистые микроорганизмы и их использование для расчленения палеогенових отложений Предкарпатья. Киев: Наукова думка.

Маслакова, Н. И. (1955). Стратиграфия и фауна мелких фораминифер палеогеновых отложений Восточных Карпат. Москва: Госгеолиздат.

Мацьків, Б. В., Пукач, Б. Д., & Гнилко, О. М. (2009). Державна геологічна карта України масштабу 1 : 200 000. Аркуші M-35-XXXI (Надвірна), L-35-I (Вішеу-Де-Сус). Карпатська серія. Геологічна карта дочетвертинних утворень. Київ: УкрДГРІ.

Пилипчук, А. С. (1972). Литологические особенности и условия образования пестроцветных отложений Скибовой зоны Карпат. В Новые данные по геологии и нефтегазоносности УССР (с. 101–110). Львов: Издательство Львовского университета.

Рединг, Х. Г., Коллинсон, Дж. Д., Аллен, Ф. А., Эллиотт, Т., Шрейбер, Б. Ш., Джонсон, Г. Д., Болдуин, К. Т., Селлвуд, Б. У., Дженкинс, X. К., Стоу, Д. А. В., Эдуардз, М., & Митчелл, А. X. Г. (1990). Обстановки осадконакопления и фации (Х. Рединг, Ред.; Б. В. Баранов, И. С. Барсков, Л. Н. Индолев, М. А. Левитан & И. О. Мурдмаа, Пер.; Т. 2). Москва: Мир.

Сеньковський, Ю., Григорчук, К., Гнідець, В., & Колтун, Ю. (2004). Геологічна палеоокеанографія океану Тетіс. Київ: Наукова думка.

Andreyeva-Grigorovich, A. S. (1999). Biostratigraphic correlations of the Paleogene deposits of the Ukrainian Carpathians and Crimea-Bakhchisarai area using nannoplankton and dinocysts. Geologica Carpathica, 50, 10–12.

Einsele, G. (1992). Sedimentary Basins: evolution, facies and sediment budget. Berlin: Springer–Verlag. https://doi.org/10.1007/978-3-642-77055-5

Golonka, J., Gahagan, L., Krobicki, M., Marko, F., Oszczypko, N., & Ślączka, A. (2006). Plate tectonic evolution and paleogeography of the circum-Carpathian region. AAPG, Memoir, 84, 11–46. https://doi.org/10.1306/985606m843066

Golonka, J., Waśkowska, A., & Ślączka, A. (2019). The Western Outer Carpathians: Origin and evolution. Zeitschriftder Deutschen Gesellschaft für Geowissenschaften, 170(3–4), 229–254. https://doi.org/10.1127/zdgg/2019/0193

Kaminski, M. A., & Gradstein, F. M. (2005). Atlas of Paleogenecosmopolitan deep-water agglutinated foraminifera. Grzybowski Foundation Special Publication, 10.

Kováč, M., Márton, E., Oszczypko, N., Vojtko, R., Hók, J., Králiková, S., Plašienka, D., Klučiar, T., Hudáčková, N., & Oszczypko-Clowes, M. (2017). Neogene palaeogeography and basin evolution of the Western Carpathians, Northern Pannonian domain and adjoining areas. Global and Planetary Change, 155, 133–154. https://doi.org/10.1016/j.gloplacha.2017.07.004

Kováč, M., Plašienka, D., Soták, J., Vojtko, R., Oszczypko, N., Less, G., Ćosović, V., Fügenschuh, B., & Králiková, S. (2016). Paleogene palaeogeography and basin evolution of the Western Carpathians, Northern Pannonian domain and adjoining areas. Global and Planetary Change, 140, 9–27. https://doi.org/10.1016/j.gloplacha. 2016.03.007

Schmid, S., Bernoulli, D., Fugenschuh, B., Matenco, L., Schefer, S., Schuster, R., Tischler, M., & Ustaszewski, K. (2008). The Alpine-Carpathian-Dinaric orogenic system: correlation and evolution of tectonic units. Swiss Journal of Geosciences, 101, 139–183. https://doi.org/10.1007/s00015-008-1247-3

---

Головна > Архів > № 1–2 (187–188) 2022 >27–35

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1–2 (187–188) 2022, 27–35.

https://doi.org/10.15407/ggcm2022.01-02.027

В’ячеслав ЛУКІНОВ¹, Костянтин БЕЗРУЧКО¹,
Олексій ПРИХОДЧЕНКО¹, Владислав КОБЕЗА²

¹ Інститут геотехнічної механіки ім. М. С. Полякова НАН України, Дніпро, Україна, e-mail: gvrvg@meta.ua
² Газопромислове управління «Шебелинкагазвидобування» АТ «Укргазвидобування», Донець, Харківська обл., Україна, e-mail: Kobeza15@gmail.com

---

Анотація

Проведено детальний аналіз геологічних умов Східно-Новоселівського нафтогазоконденсатного родовища, які сприяють формуванню додаткових ресурсів газу категорії «затрубні запаси», а також встановлення геолого-промислових показників перспективності утворення техногенних покладів. Беручи до уваги геологічні умови Східно-Новоселівського нафтогазоконденсатного родовища, отримання додаткових запасів газу слід очікувати з техногенних покладів, що розташовуються над промисловими горизонтами, що розробляються, і утворюються в низькопористих колекторах під дією геомеханічного чинника, у результаті їхнього розущільнення після вилучення газу з промислового колектору внаслідок його ущільнення. Відповідно до виконаних досліджень, найбільш перспективною областю, з позицій утворення техногенного покладу і накопичення затрубних запасів газу, у межах Східно-Новоселівського нафтогазоконденсатного родовища є товща, виокремлена в районі розташування свердловин № 16, 18, 60, в інтервалі розрізу на відстані 92,4 м вгору від покрівлі горизонту (В-3а) + (В-3б), яка поширюється від глибини 2 141 м до покрівлі горизонту В-3а, на глибині 2 233 м. Проведення технологічних робіт з освоєння техногенних покладів у перспективних зонах за обсадною колоною в експлуатованих свердловинах вимагає додаткових геофізичних робіт.

Ключові слова

газові родовища, геомеханічний чинник, техногенний колектор, затрубні запаси

Використані літературні джерела

Абєлєнцев, В. М., Лур’є, А. Й., Повєрєнний, С. Ф., & Сусяк, Т. Я. (2017). Нова методика інтерпретації результатів лабораторних досліджень гірських порід при моделюванні пластових умов. Геологічний журнал, 3, 23–30. https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2017.3.117319

Булат, А. Ф., Лукінов, В. В, Безручко, К. А., Круковський, О. П., & Круковська, В. В. (2018). Геомеханічний чинник надходження додаткових обсягів вільного метану при експлуатації газових родовищ. Доповіді Національної академії наук України, 8, 25–35. https://doi.org/10.15407/dopovidi2018.08.025

Булат, А. Ф., Лукінов, В. В, Безручко, К. А., & Приходченко, О. В. (2020). Вплив геомеханічних процесів на пластовий тиск при тривалій експлуатації газових родовищ. Розвідка та розробка нафтових та газових родовищ, 4(77), 62–76. https://doi.org/10.31471/1993-9973-2020-4(77)-62-76

Іванюта, М. М. (Ред.). (1998). Атлас родовищ нафти і газу України (Т. 3. Cхідний нафтогазоносний регіон;  Т. 4. Західний нафтогазоносний регіон). Львів: Українська нафтогазова академія.

Кирилюк, О. В., & Рудько, Г. І. (Ред.). (2019). Надрокористування в Україні. Чернівці: Букрек.

Класифікація запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр (1997). Постанова № 432. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/432-97-п#Text

Лукінов, В. В., Безручко, К. А., Приходченко, О. В., & Кобеза, В. С. (2021). Показники перспективності отримання додаткових припливів вуглеводнів на газових родовищах. У Від Мінералогії і Геогнозії до Геохімії, Петрології, Геології та Геофізики: фундаментальні і прикладні тренди XXI століття: матеріали конференції Київського національного університету імені Т. Г. Шевченка (Київ, Україна, 28–30 вересня 2021 р.) (с. 193–197). Київ.

Лукінов, В. В., Приходченко, В. Ф., Жикаляк, М. В., & Приходченко, О. В. (2016). Методи прогнозу гірничо-геологічних умов розробки вугільних родовищ. Дніпро: НГУ.

Чебан, О. В., & Владика, В. М. (2007). Перспективи нарощування видобутку газу на старих родовищах Передкарпаття на прикладі Рудківського газового родовища. Проблеми нафтогазової промисловості, 5, 326–328.

---

Головна > Архів > № 1–2 (187–188) 2022 > 103–114

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1–2 (187–188) 2022, 103–114.

https://doi.org/10.15407/ggcm2022.01-02.103

Ігор НАУМКО¹, Галина ЗАНКОВИЧ¹, Оксана КОХАН¹, Олександр ВОВК², Ярослав КУЗЕМКО¹, Богдан САХНО¹, Роман СЕРКІЗ³

¹ Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: igggk@mail.lviv.ua
² Волинський національний університет ім. Лесі Українки, Луцьк, Україна, е-mail: geologygeochemistry@gmail.com
³ Львівський національний університет ім. Івана Франка, Львів, Україна, е-mail: rserkiz@gmail.com

---

Анотація

Будівництво нового Бескидського залізничного тунелю, який розкрив корінні відклади Кросненської світи Українських Карпат, надало можливість отримати нові результати з дослідження ще однієї з перспективних нафтогазоносних ділянок флішової формації в межах Кросненської структурно-фаціальної одиниці. Тунель є другим за довжиною в Україні і проходить під Верховинським Вододільним хребтом Українських Карпат. Його розріз представлений породами Кросненської світи, а саме перешаруванням пісковиків, алевролітів та аргілітів. Тут виявлено дві зони тріщинуватості, у яких розвинена прожилково-вкраплена мінералізація рудних (сульфіди) і нерудних (кальцит і кварц типу «мармароських діамантів») мінералів. Кальцит і кварц утворюють як мономінеральні жили і прожилки, так і входять до парагенезису кальцит‒кварц типу «мармароcьких діамантів»‒сульфіди. Кварц трапляється у вигляді зростків та добре огранених кристалів прозорого, жовтого, бурого, чорного, зеленого забарвлення. Кальцит молочного, напівпрозорого кольору формує жили, прожилки, вкраплення, посипки на кварці, друзи. Містить значні домішки магнію, марганцю і заліза як підставу присутності в ньому родохрозит‒магнезит‒сидеритової складової. У всіх кристалах кальциту і кварцу типу «мармароських діамантів» присутні флюїдні включення вуглеводнів. За хімічним складом це метан з домішками вищих вуглеводнів (аж до гексану). Інколи фіксуються прояви витікання чорної речовини із запахом нафти з тріщин у прожилково-вкрапленої мінералізації досліджуваних породних комплексів флішової формації Кросненської зони Українських Карпат (район будівництва нової гілки Бескидського залізничного тунелю), що набуває важливого генетичного значення.

Ключові слова

прожилково-вкраплена мінералізація, кальцит, «мармароські діаманти», новий Бескидський залізничний тунель, Кросненська зона, Українські Карпати

Використані літературні джерела

Бескидський тунель. (2021, 9 грудня). У Вікіпедія. https://uk.wikipedia.org/wiki/Бескидський_тунель

Вовк, О., Занкович, Г., & Наумко І. (2018). Особливості кристаломорфології мармароських «діамантів» із жил у флішових відкладах Кросненської структурно-фаціальної одиниці Українських Карпат (район нового Бескидського тунелю). Мінералогічний збірник, 68(1), 72–75.

Вовк, О. П., Занкович, Г. О., & Наумко, І. М. (2019). Матеріали до порівняльної характеристики кристаломорфології «мармароських діамантів» Українських і Словацьких Карпат. У Здобутки і перспективи розвитку геологічної науки в Україні: збірник тез наукової конференції, присвяченої 50-річчю Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М. П. Семененка НАН України (Київ, 14–16 травня 2019 р.) (Т. 1, с. 130–131). Київ.

Гнилко, О. (2010). Про північно-східну границю Кросненської тектонічної зони в Українських Карпатах. Геологія і геохімія горючих копалин, 2(151), 44–57.

Гулій, В., Куземко, Я., Степанов, В., Петруняк, Г., Меньшов, О., & Огорілко, Р. (2015). Геолого-структурні особливості та речовинний склад порід Кросненської зони в районі нового Бескидського тунелю. У Фундаментальне значення і прикладна роль геологічної освіти і науки: тези доповідей Міжнародної наукової конференції, присвяченої 70-річчю геологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка (Львів, 7–9 жовтня 2015 р.) (с. 69–71). Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка.

Занкович, Г. О. (2016). Геохімія флюїдів прожилково-вкрапленої мінералізації перспективно нафтогазоносних комплексів північно-західної частини Кросненської зони Українських Карпат [Автореф. дис. канд. геол. наук]. Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України. Львів.

Занкович, Г. О., & Кохан, О. M. (2021). Нерудні мінерали прожилково-вкрапленої мінералізації Бескидського тунелю Кросненської зони Українських Карпат. У Геологічна наука в незалежній Україні: збірник тез наукової конференції (Київ, 8–9 вересня 2021 р.) (с. 282–284). Київ.

Занкович, Г. О., & Черемісська, О. М. (2021). Типи вторинної мінералізації в крейдово-палеоген-неогенових відкладах Кросненської зони Українських Карпат. In Scientific Trends and Trends in the Context of Clobalization: ІІІ International Scientific and Practical Conference (Umea, Kingdom of Sweden, December 21–22, 2021) (pp.  74–379). Umea.

Наумко, І. М., Занкович, Г. О., Куземко, Я. Д., Дяків, В. О., Сахно, Б. Е. (2017). Вуглеводневі гази флюїдних включень у «мармароських діамантах» з жил у відкладах флішової формації району нового Бескидського тунелю (Кросненська зона Українських Карпат). Доповіді НАН України, 10, 70–77. https://doi.org/10.15407/dopovidi2017.10.070

Сворень, Й. М., & Наумко, І. М. (2005). Термобарометрія і геохімія газів прожилково-вкрапленої мінералізації у відкладах нафтогазоносних областей і металогенічних провінцій – природний феномен літосфери Землі. Доповіді НАН України, 2, 109–113.

---

Головна > Архів > № 3–4 (185–186) 2021 > 109–125

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3–4 (185–186) 2021, 109–125.

https://doi.org/10.15407/ggcm2021.03-04.109

Мирослав ПОДОЛЬСЬКИЙ, Дмитро БРИК, Леся КУЛЬЧИЦЬКА-ЖИГАЙЛО, Олег ГВОЗДЕВИЧ

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: cencon@ukr.net

---

Анотація

Проаналізовано цілі сталого розвитку України, зокрема у сфері енергетики, управління ресурсами та охорони довкілля. Показано, що регіональна енергетика є визначальним фактором для досягнення таких цілей.

Зміни навколишнього природного середовища в Україні за зовнішніми (глобальними) та внутрішніми (локальними) чинниками переплітаються і накладаються та можуть створювати загрози для соціально-економічного розвитку. Показано, що в районах гірничо-видобувної та промислової діяльності спостерігається багатократне підвищення викидів забруднюючих речовин у довкілля.

Підтверджено загальну відповідність структури споживання первинних енергетичних ресурсів (тверде викопне паливо, природний газ, атомна енергія, нафта та нафтопродукти, поновлювальні джерела енергії) у країнах Європейського Союзу та в Україні при стійкій тенденції до зменшення часток твердого викопного палива і природного газу та збільшення частки енергії з поновлювальних джерел.  

Систематизовано показники регіональної енергоефективності та запропоновано динамічну модель для переходу до сталого енергетичного розвитку регіону.

Ключові слова

горючі копалини, цілі сталого розвитку, екологія, показники енергоефективності

Використані літературні джерела

Бараннік, В. О. (2017). Енергоефективність регіонів України: проблеми оцінки та наявний стан. Дніпро: Інститут стратегічних досліджень, Регіональний філіал у м. Дніпро.

Головне управління статистики у Львівській області. (2019). http://database.ukrcensus.gov.ua/statbank_lviv/Database/24PRYRODA/databasetree_uk.asp

Державна служба статистики України. Енергетичний баланс України за 2017 рік. http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2012/energ/en_bal/arh_2012.htm

Досвід країн Євросоюзу з підвищення енергоефективності, енергоаудиту та енергоменеджменту з енергоощадності в економіці країн. (2017).  Київ: ДП «НЕК Укренерго». http://energy.esco.agency/rubriki-zhurnala/jenergomenedzhment-v-jenergetike/4764/dosvid-krain-ievrosojuzu-z-pidvishhennja-energoefektivnosti-energoauditu-ta-energomenedzhmentu-z-energooshhadnosti-v-ekonomici-krain

Лібанова, Е. М., & Хвесик, М. А. (Ред.). (2017). Соціально-економічний потенціал сталого розвитку України та її регіонів: вектори реального поступу: національна доповідь. Київ: ДУ ІЕПСР НАН України.

Львівенергозбут. (2019). Тарифи. http://lez.com.ua/tariff/

Міністерство економіки України. (2020). Добровільний національний огляд щодо Цілей сталого розвитку в Україні. https://me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=a0fc2a99-ada3-4a6d-b65b-cb542c3d5b77&title=DobrovilniiNatsionalniiOgliadSchodoTsileiStalogoRozvitkuVUkraini

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України. (2017). Цілі сталого розвитку: Україна. Національна доповідь 2017. https://me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&id=938d9df1-5e8d-48cc-a007-be5bc60123b8&tag=TSiliStalogoRozvitku

Міністерство захисту довкілля і природних ресурсів України. (2020). Місія та стратегія. https://mepr.gov.ua/content/misiya-ta-strategiya.html

Навколишнє середовище. (2012). У КОМПАС: Посібник з освіти в галузі прав людини за участі молоді. https://www.coe.int/uk/web/compass/environment

Подольський, М., & Брик, Д. (2020). Наукові підходи для досягнення цілей сталого розвитку України. Збірник наукових праць ΛΌГOΣ, 52–55. https://doi.org/10.36074/20.11.2020.v5.15

Подольський, М., Кульчицька-Жигайло, Л., & Гвоздевич, О. (2020а). Показники енергоефективності в контексті цілей сталого розвитку України. Матеріали конференцій МЦНД, 27–31. https://doi.org/10.36074/02.10.2020.v1.05

Подольський, М., Кульчицька-Жигайло, Л., & Гвоздевич, О. (2020б). Структура та технологічні аспекти використання енергетичних ресурсів в країнах Європейського Союзу та в Україні. Збірник наукових праць ΛΌГOΣ, 52–55. https://doi.org/10.36074/09.10.2020.v2.14

Eurostat. (2019). Energy balance sheets – 2017 data: 2019 edition. https://doi.org/10.2785/10223

---

Головна > Архів > № 3–4 (185–186) 2021 > 92–108

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3–4 (185–186) 2021, 92–108.

https://doi.org/10.15407/ggcm2021.03-04.092

Ігор НАУМКО, Йосип СВОРЕНЬ

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: igggk@mail.lviv.ua

---

Анотація

Інноваційний підхід до розробки пошукових технологій (методик) обґрунтовано на кристалогенних і фізико-хімічних засадах вчення про мінералоутворювальні середовища (флюїди) (термобарогеохімії – мінералофлюїдології – fluid inclusions) як нової галузі геологічних знань у рамках наукового напрямку у геології – «термобарометрія і геохімія газів прожилково-вкрапленої мінералізації у відкладах нафтогазоносних областей і металогенічних провінцій» як природний феномен літосфери Землі. Згідно з ним, створення радикально нових технологій та здійснення за ними пошуків корисних копалин (насамперед нафти і газу та золота) проводиться одночасно із з’ясуванням проблеми синтезу і генези вуглеводнів на атомно-молекулярному рівні, зафіксованому такими дефектами в кристалах мінералів, як флюїдні включення. Розроблені технології: визначення генези вуглеводневих газів; визначення перспективи нафтогазоносності локальної площі; локального прогнозування збагачених ділянок золоторудних полів; експресного визначення йонів калію у включеннях для ідентифікації збагачених золотом і безрудних жильних утворень, – належать до галузі пошукової геології і геохімії та застосовуються для з’ясування генетичних питань, вирішення завдань мінералого-геохімічного прогнозування і пошуків родовищ корисних копалин у локальних структурах нафтогазоносних областей і металогенічних провінцій. Виконане порівняння флюїдних включень у мінералах прожилків і вмісних порід за розрізами низки свердловин показалo великі можливості розроблених технологій та перспективність застосування термобарогеохімічних-мінералофлюїдологічних показників у комплексі з геохімічними і геофізичними (петрофізичними) методами, матеріалами геологічного знімання, глибокого буріння при прогнозуванні покладів вуглеводнів у локальних структурах осадових нафтогазоперспективних верств та внесенні необхідних коректив у напрямки подальших геологорозвідувальних робіт.

Ключові слова

інноваційні технології, включення у мінералах, геохімія, термобарометрія, флюїди, вуглеводні, золото, мінералорудонафтидогенез, літосфера Землі

Використані літературні джерела

Братусь, М. Д., Давиденко, М. М., Зінчук, І. М., Калюжний, В. А., Матвієнко, О. Д., Наумко, І. М., Пірожик, Н. Е., Редько, Л. Р., & Сворень, Й. М. (1994). Флюїдний режим мінералоутворення в літосфері (в зв’язку з прогнозуванням корисних копалин). Київ: Наукова думка.

Возняк, Д. К. (2003). Флюїдні включення у мінералах як індикатори ендогенного мінералоутворення [Автореф. дис. д-ра геол. наук]. Київ.

Галимов, Э. М. (1968). Геохимия стабильных изотопов углерода. Москва: Недра.

Давиденко, М. М., & Сворень, Й. М. (1994). Спосіб локального прогнозування збагачених ділянок золоторудних полів (Патент України № 5G01V9/00). Промислова власність, 3, 27.

Ермаков, Н. П., & Долгов, Ю. А. (1979). Термобарогеохимия. Москва: Недра.

Кадик, А. А. (1986). Фракционирование летучих компонентов при плавлении верхней мантии. Геология и геофизика, 7, 70–73.

Калюжный, В. А. (1979). Динамика минералогенеза на основе изучения минералообразующих флюидов (гранитные занорышевые пегматиты и рудоносные гидротермалиты Украины) [Автореф. дис. д-ра геол.-минерал. наук]. ИГФМ АН УРСР. Киев.

Калюжный, В. А. (1982). Основы учения о минералообразующих флюидах. Киев: Наукова думка.

Калюжный, В. А., Вынар, О. Н., Зинчук, И. Н., Ковалишин, З. И., & Матвиенко, А. Д. (1987). Геохимическая специализация эндогенных минералообразующих флюидов и поисковые критерии на полезные ископаемые. Минералогический сборник Львовского университета, 41(2), 54–58.

Ковалишин, З. И., & Братусь, М. Д. (1984). Флюидный режим гидротермальных процессов Закарпатья. Киев: Наукова думка.

Ковалишин, З. И., & Вишталюк, С. Д. (1985). О составе рудообразующих флюидов северо-западной части Мармарошского массива. Минералогический сборник, 39(2), 76–80.

Ковалишин, З. І., Наумко, І. М., & Ковалевич, В. М. (1999). Методика експресного визначення калію в мінералотворних флюїдах для розбракування збагачених золотом і безрудних утворень. У Наукові основи прогнозування, пошуків та оцінки родовищ золота: матеріали міжнародної наукової конференції (Львів, 27–30 вересня 1999 р.) (с. 65–66). Львів: Видавничий центр ЛДУ ім. Івана Франка.

Кульчецька, Г. О. (2009). Леткі компоненти мінералів як індикатори умов мінералоутворення [Автореф. дис. д-ра геол. наук]. Київ.

Малюк, Б. І., Клочко, В. П., Довжок, Є. М., Окрепкий, Р. М., Дворянин, Є. С., Марухняк, М. Й., Караваєва, Т. Є., Пономаренко, М. І., Токовенко, В. С., Наумко, І. М., & Гладун, В. В. (1996). Комплексна інтерпретація та наукове обґрунтування результатів пошуково-розвідувальних робіт на нафту і газ у кристалічних комплексах Охтирського нафтогазопромислового району Дніпровсько-Донецької западини [Препринт № 96-1]. Український нафтогазовий інститут. Київ.

Мамчур, Г. П., Сворень, И. М., Калюжный, В. А., Наумко, И. М., Ярыныч, О. А., & Шнюков, Е. Ф. (1981). Изотопный состав углерода свободной углекислоты из базальта дна Индийского океана. В Всесоюзное совещание по геохимии углерода: тезисы докладов (Москва, 14–16 декабря 1981 г.) (с. 234–235). Москва: ГЕОХИ АН СССР.

Наумко, І. М. (2006). Флюїдний режим мінералогенезу породно-рудних комплексів України (за включеннями у мінералах типових парагенезисів) [Автореф. дис. д-ра геол. наук]. Львів.

Наумко, І. М., Бекеша, С. М., & Сворень, Й. М. (2008). Флюїди глибинних горизонтів літосфери: зв’язок з родовищами нафти і газу у земній корі (за даними вивчення включень у мінералах глибинного походження). Доповіді Національної академії наук України, 8, 117–120.

Наумко, І. М., & Калюжний, В. А. (2001). Підсумки та перспективи досліджень термобарометрії і геохімії палеофлюїдів літосфери (за включеннями у мінералах). Геологія і геохімія горючих копалин, 2, 162–175.

Наумко, І., Калюжний, В., Братусь, М., Зінчук, І., Ковалишин, З., Матвієнко, О., Редько, Л., & Сворень, Й. (2000). Учення про мінералотворні флюїди: пріоритетні завдання розвитку на сучасному етапі. Мінералогічний збірник, 50(2), 22–30.

Наумко, І., Калюжний, В., Сворень, Й., Зінчук, І., Бекеша, С., Редько, Л., Сахно, Б., Дручок, Л., Телепко, Л., Белецька, Ю., Матвіїшин, З., Сава, Н., Бондар, Р., & Степанюк, В. (2007). Флюїди постседиментогенних процесів в осадових та осадово-вулканогенних верствах південно-західної окраїни Східноєвропейської платформи і прилеглих геоструктур (за включеннями у мінералах). Геологія і геохімія горючих копалин, 4, 63–94.

Наумко, І., Ковалишин, З., Сава, Н., Братусь, М., Шашорін, Ю., & Сахно, Б. (2007). Термометрична і геохемічна характеристика флюїдів мінералоутворювального середовища кварцово-жильних рудопроявів південної частини Кіровоградського блоку Українського щита. Праці Наукового товариства ім. Шевченка. Геологічний збірник, 19, 136–146.

Наумко, І. М., Куровець, І. М., Сахно, Б. Е., & Чепусенко, П. С. (2009). Комплексування мінералофлюїдологічних і петрофізичних методів: нетрадиційний підхід до вивчення порід-колекторів (на прикладі Львівського палеозойського прогину). Доповіді Національної академії наук України, 1, 106–113.

Наумко, І. М., & Попівняк, І. В. (2008). Вагомий внесок у відтворення процесів ендогенного мінералоутворення (рецензія на монографію Д. К. Возняка «Мікровключення та реконструкція умов ендогенного мінералоутворення»). Мінералогічний журнал, 30(4), 104–107.

Наумко, И. М., & Сворень, И. М. (2003). О важности глубинного высокотемпературного флюида в создании условий для формирования месторождений природных углеводородов в земной коре. В Новые идеи в науках о Земле: материалы VI международной конференции (Москва, 8–12 апреля 2003 г.) (Т. 1, с. 249). Москва.

Наумко, І. М., & Сворень, Й. М. (2008). Про шляхи втілення глибинного високотемпературного флюїду у земну кору. Доповіді Національної академії наук України, 9, 112–114.

Наумко, І., & Сворень, Й. (2014). Нові технології пошуків корисних копалин, основані на дослідженнях флюїдних включень у мінералах. В Актуальные проблемы поисковой и экологической геохимии: сборник тезисов Международной научной конференции (Киев, 1–2 июля 2014 г.) (с. 23–25). Киев: Інтерсервіс.

Наумко, І. М., Сворень, Й. М., Зінчук, І. М., & Крупський, Ю. З. (2004). До обґрунтування будівництва свердловин на нафту і газ за даними аналізу флюїдних включень у мінералах. У Нафта і газ України – 2004: матеріали VIII міжнародної науково-практичної конференції (Судак, 29 вересня–1 жовтня 2004 р.) (Т. 1, с. 203–204). Київ.

Наумко, І. М., Сворень, Й. М., Ковалишин, З. І., & Крупський, Ю. З. (2001). Передумови застосування комплексу термобарогеохімічних даних для прогнозування покладів вуглеводнів на пошуковій стадії. У Генезис нафти і газу та формування їх родовищ в Україні як наукова основа прогнозу та пошуків нових скупчень: тези доповідей Міжнародної науково-практичної конференції (Чернігів, лютий 2001 р.) (с. 208–209). Чернігів.

Наумко, І., Сворень, Й., & Степанюк, В. (2006). Про комплексування мінералофлюїдологічних і геохімічних методів пошуків вуглеводнів. У Проблеми геології та нафтогазоносності Карпат: тези доповідей Міжнародної наукової конференції до 100-річчя від дня народження член-кореспондента Національної академії наук України Миколи Романовича Ладиженського та 55-річчя Інституту геології і геохімії горючих копалин НАН України (Львів, 26–28 вересня 2006 р.) (с. 161–164). Львів: ПРОМАН–Прес-Експрес-Львів.

Павлюк, М. І., Різун, Б. П., Варічев, С. О., & Савчак, О. З. (2002). Поля геодинамічних напружень, проникність гірських порід, глибинні термальні флюїди і нафтогазоносність. Геологія і геохімія горючих копалин, 4, 3–13.

Петриченко, О. Й. (1973). Методи дослідження включень у мінералах галогенних порід. Київ: Наукова думка.

Решение Международной конференции «Крым–2003» «Проблемы геодинамики и нефтегазоносности Черноморско-Каспийского региона». (2004). В Проблемы геодинамики и нефтегазоносности Черноморско-Каспийского региона: сборник докладов V Международной конференции «Крым–2003» (с. 11–13). Симферополь.

Сворень, И. М. (1984). Примеси газов в кристаллах минералов и других твердых телах (их способы извлечения, состав, формы нахождения и влияние на свойства веществ) [Автореф. дис. канд. техн. наук]. Институт геологии и геохимии горючих ископаемых АН УССР. Львов.

Сворень, Й. М., & Давиденко, М. М. (1994). Спосіб визначення перспективи нафтогазоносності локальної площі (Патент України № 5G01V9/00). Промислова власність, 4, 2.45.

Сворень, Й. М., & Давиденко, М. М. (1995). Термобарометрія і геохімія газів прожилково-вкрапленої мінералізації у відкладах нафтогазоносних областей і металогенічних провінцій. Доповіді Національної академії наук України, 9, 72–73.

Сворень, Й. М., & Давиденко, М. М. (1998). Пошукове значення термобарометрії і геохімії газів прожилково-вкрапленої мінералізації у відкладах нафтогазоносних областей і металогенічних провінцій. У Нафта і газ України–98: матеріали V Міжнародної конференції (Полтава, 15–17 вересня 1998 р.) (Т. 1, с. 110–111). Полтава: УНГА.

Сворень, Й. М., Давиденко, М. М., Гаєвський, В. Г., Крупський, Ю. З., & Пелипчак, Б. П. (1994). Перспективи термобарометрії і геохімії газів прожилково-вкрапленої мінералізації у відкладах нафтогазоносних областей і металогенічних провінцій. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4(88–89), 54–63.

Сворень, Й. М., & Наумко, І. М. (2000). Нова технологія визначення генезису вуглеводневих газів. У Нафта і газ України – 2000: матеріали VI Міжнародної науково-практичної конференції (Івано-Франківськ, 31 жовтня–3 листопада 2000 р.) (Т. 1, с. 108). Івано-Франківськ: Факел.

Сворень, И. М., & Наумко, И. М. (2002). Термобарометрия и геохимия газов прожилково-вкрапленной минерализации в отложениях нефтегазоносных областей и металлогенических провинций: проблема генезиса и поиска углеводородов. В Новые идеи в геологии и геохимии нефти и газа. К созданию общей теории нефтегазоносности недр: материалы VI международной конференции (Москва, 28–31 мая 2002 г.) (Т. 2, с. 156–159). Москва: ГЕОС.

Сворень, Й. М., & Наумко, І. М. (2005). Термобарометрія і геохімія газів прожилково-вкрапленої мінералізації у відкладах нафтогазоносних областей і металогенічних провінцій – природний феномен літосфери Землі. Доповіді Національної академії наук України, 2, 109–113.

Сворень, Й. М., & Наумко, І. М. (2006). Нова теорія синтезу і генезису природних вуглеводнів: абіогенно-біогенний дуалізм. Доповіді Національної академії наук України, 2, 111–116.

Сворень, Й. М., Наумко, І. М., & Давиденко, М. М. (1998). Нова технологія визначення перспективи нафтогазоносності локальної площі. У Нафта і газ України–98: матеріали V Міжнародної конференції (Полтава, 15–17 вересня 1998 р.) (Т. 1, с. 111–112). Полтава: УНГА.

Сворень, Й. М., Наумко, І. М., Куровець, І. М., & Крупський, Ю. З. (2005). Термобарометрія і геохімія газів прожилково-вкрапленої мінералізації у відкладах нафтогазоносних областей і металогенічних провінцій: проблема генезису та пошуку вуглеводнів. Доповіді Національної академії наук України, 3, 115–120.

Чебаненко, І. І., Шестопалов, В. М., Багрій, І. Д., & Палій, В. М. (2000). Розломні зони підвищеної проникності гірських порід та їх значення для виявлення екологонебезпечних ділянок. Доповіді Національної академії наук України, 10, 136–139.

Шнюков, Е. Ф., Калюжный, В. А., Щирица, А. С., Телепко, Л. Ф., Круглов, А. С., Сворень, И. М., & Алауи, Г. Г. (1987). Газовые флюиды контактовых базальтов дна Индийского океана (по реликтовым включениям). Доклады Академии наук СССР, 297(6), 1457–1460.

Kovalyshyn, Z. I., & Naumko, I. M. (2001). The peculiarities of fluid composition in gold ore mineralization within metamorphic rocks of north-western part among Marmarosh massif (Ukrainian Carpathians). В Тезисы докладов Х международной конференции по термобарогеохимии (Александров, 10–14 сентября 2001 г.) (с. 85–88). Александров: ВНИИСИМС.

Roedder, E. (1984). Fluid inclusions [Monograph]. Reviews in Mineralogy, 12, 1–644.

Svoren’, J. M., Naumko I. M., Kovalyshyn, Z. I., Bratus’, M. D., & Davydenko, M. M. (1999). New technology of local forecast of enriched areas of gold ore fields. У Наукові основи прогнозування, пошуків та оцінки родовищ золота: матеріали міжнародної наукової конференції (Львів, 27–30 вересня 1999 р.) (с. 120–121). Львів: Видавничий центр ЛДУ ім. Івана Франка.

---

Головна > Архів > № 3–4 (185–186) 2021 > 73–91

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3–4 (185–186) 2021, 73–91.

https://doi.org/10.15407/ggcm2021.03-04.073

Михайло МАТРОФАЙЛО, Ірина БУЧИНСЬКА, Андрій ПОБЕРЕЖСЬКИЙ, Оксана СТУПКА, Іван ЯЦЕНКО, Олена ШЕВЧУК, Ірина КУДРИЧ

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: igggk@mail.lviv.ua

---

Анотація

На основі морфологічного аналізу та детального вивчення літолого-фаціального складу й умов утворення вугленосних відкладів проведено дослідження нижньої частини кам’яновугільних відкладів Львівсько-Волинського басейну південно-західної окраїни Східноєвропейської платформи. Зокрема проаналізовано існуючий геологічний матеріал; досліджено початкові умови карбонового вуглеутворення (пізній турне – початок пізнього візе) та обґрунтовано положення нижньої границі вугленосної формації; вивчена наявність промислової вугленосності (потужність вугільних пластів 0,6 м і більше) нижньої частини карбону; визначено промислову вугленосність візейського і нижньої частини серпуховського ярусів нижньої підформації басейну; досліджено вплив внутрішньоформаційних та епігенетичних розмивів та інших чинників, які зумовили утворення й зміни нижньої частини вугленосної формації, морфології вугільних пластів; обґрунтовано можливості промислової розробки вугільних пластів нижніх горизонтів.

Виокремлено найбільш перспективні для пошуку промислових вугільних пластів площі і ділянки з робочою потужністю у відкладах нижньої вугленосної підформації для розширення промислової вугленосності та визначення напрямків пошуку і розвідки перспективних покладів вугілля басейну. Зазначено, що в межах таких ділянок (Ковельська площа, Бубнівська ділянка, Буське родовище та ін.) на тривалий час встановлювався континентальний режим і в умовах заболоченої приморської низовини з розвинутою річковою системою та розчленованим палеорельєфом відбувалося періодичне торфонагромадження, яке зумовило формування промислових вугільних пластів.

Надійний прогноз гірничо-геологічних умов розробки та оцінка промислової придатності вугільних пластів нижньої частини карбонових відкладів, загалом на території басейну і в межах діючих шахт, забезпечать стабільний розвиток Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну.

Ключові слова

вугільний пласт, промислова вугленосність, перспективні вугленосні площі і ділянки, нижня вугленосна підформація, прогнозні ресурси, Львівсько-Волинський кам’яновугільний басейн

Використані літературні джерела

Бартошинская, Е. С., & Бык, С. И. (1979). Фациальные условия накопления исходного материала углей визейского и серпуховского ярусов Львовско-Волынского баcсейна. Труды Института геологии и геохимии горючих ископаемых АН УССР, 12, 17–43. Киев: Наукова думка. Деп. в ВИНИТИ 19.09.1979, № 3434-79. 

Бартошинская, Е. С., Бык, С. И., Муромцева, А. А., & Сывый, М. Я. (1983). Угленосные формации карбона юго-западной окраины Восточно-Европейской платформы. Киев: Наукова думка.

Бартошинська, Є., Бик, С., & Бучинська, І. (2008). Початковий етап формування вугленосної формації карбону Львівсько-Волинського басейну. Геологія і геохімія горючих копалин, 3(144), 26–36.

Вдовенко, М. В., Полєтаєв, В. І., & Шульга, В. Ф. (2013). Стратиграфія карбону Львівського палеозойського прогину. У П. Ф. Гожик (Ред.), Стратиграфія верхнього протерозою та фанерозою України: Т. 1. Стратиграфія верхнього протерозою, палеозою та мезозою України (с. 316–331). Київ: ІГН НАН України; Логос.

Вырвич, Г. П., Гигашвили, Э. П., Дубик, З. Г., Ершов, В. З., Жуков, П. П., Лукьяненко, Н. И., Науменко, Л. В., & Петровский, Ю. В. (1978). Каменные угли Львовско-Волынского бассейна. Львов: Вища школа.

Костик, І. О., & Матрофайло, М. М. (2005). Перспективи промислової вугленосності Буського родовища Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну. Геологія і геохімія горючих копалин, 2, 30–39.

Костик, І., Матрофайло, М., & Король, М. (2013). Перспективи сучасної природної газоносності вугільних пластів глибоких горизонтів Львівсько-Волинського басейну. Геолог України, 3(43), 50–59.

Костик, І. О., Матрофайло, М. М., & Сокоренко, С. С. (2007). Перспективи промислової вугленосності нижньої частини кам’яновугільної формації Львівсько-Волинського басейну. Геологія і геохімія горючих копалин, 1, 27–44.

Костик, І. О., Матрофайло, М. М., & Шульга, В. Ф. (2008). Про нижню границю вугленосної формації Львівсько-Волинського басейну. Геологія і геохімія горючих копалин, 3(144), 26–39.

Костик, І. О., Матрофайло, М. М., Шульга, В. Ф., & Король, М. Д. (2010). Перспективи промислової вугленосності глибоких горизонтів Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну. Стаття 1. Морфологія серпуховського вугільного пласта υ₆ Львівсько-Волинського басейну і особливості його утворення. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4(152–153), 27–44.

Кушнирук, В. А., Бартошинская, Е. С., Мельничук, И. П., & Мартюк, К. М. (1975). Генетические типы углей визейского возраста Львовско-Волынского бассейна. В Рефераты научно-исследовательских работ Института геологии и геохимии горючих ископаемых АН УССР (1973) (с. 40–43). Киев: Наукова думка.

Матрофайло, М. (2016). Щодо методики морфологічного аналізу вугільних пластів Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну. Вісник Львівського університету. Серія геологічна, 30, 159–164.

Матрофайло, М. М. (2017). Застосування морфологічного аналізу вугільних пластів у Львівсько-Волинському басейні. Вісник Львівського університету. Серія геологічна, 31, 56–66.

Матрофайло, М. М. (2019а). Морфологічний аналіз покладів вугілля Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну. У Здобутки і перспективи розвитку геологічної науки в Україні: збірник тез наукової конференції, присвяченої 50-річчю Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення імені М. П. Семененка (Київ, 14–16 травня 2019 р.) (Т. 2, с. 64–66). Київ: Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення імені М. П. Семененка НАН України.

Матрофайло, М. М. (2019б). Особливості морфології вугільного пласта n₉ Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну. У Надрокористування в Україні. Перспективи інвестування: матеріали VI Міжнародної науково-практичної конференції (7–11 жовтня 2019 р., Трускавець) (Т. 1, с. 315–321). Київ: Державна комісія України по запасах корисних копалин.

Матрофайло, М. М., & Король, М. Д. (2019). Особливості морфології і утворення вугільного пласта υ₀³ Ковельської вугленосної площі Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну. Вісник Львівського університету. Серія геологічна, 33, 129–142.

Матрофайло, М. М., Решко, М. Я., & Костик, І. О. (2004). Геолого-промислова типізація вугільних пластів Південно-Західного району Львівсько-Волинського басейну. Геологія і геохімія горючих копалин, 3, 85–90.

Матрофайло, М., Шульга, В., Костик, І., & Король, М. (2012). Перспективи промислової вугленосності глибоких горизонтів Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну. Стаття 2. Морфологія візейського вугільного пласта υ₀³ і особливості його утворення (Ковельська площа). Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4(160–161), 29–48.

Струев, М. И., Исаков, В. И., Шпакова, В. Б., Караваев, В. Я., Селинный, В. И., & Попель, Б. С. (1984). Львовско-Волынский каменноугольный бассейн: Геолого-промышленный очерк. Киев: Наукова думка.

Шульга, В. Ф., Здановски, А., Зайцева, Л. Б., Иванова, А. В., Иванина, А. В., Король, Н. Д., Котасова, А., Котас, А., Костик, И. Е., Лелик, Б. И., Мигер, Т., Маничев, В. И., Матрофайло, М. Н., Птак, Б., Савчук, В. С., Седаева, Г. М., & Степаненко, Я. Г. (2007). Корреляция карбоновых угленосных формаций Львовско-Волынского и Люблинского бассейнов. Киев: Варта.

Шульга, В. Ф., Костик, И. Е., Матрофайло, М. Н., & Король, Н. Д. (2009). О зарождении карбоновой угленосной формации Львовско-Волынского угольного бассейна. Доклады Национальной академии наук Украины, 7, 121–127.

Шульга, В. Ф., Костик, И. Е., Матрофайло, М. Н., & Король, Н. Д. (2008). О начале турнейско-визейского этапа углеобразования на юго-западе Восточно-Европейской платформы. Геологія і геохімія горючих копалин, 4(145), 68–77.

Шульга, В. Ф., Матрофайло, М. Н., Костик, И. Е., & Король, Н. Д. (2013). Особенности формирования пластов угля глубоких горизонтов Львовско-Волынского бассейна. Статья 1. Серпуховский угольный пласт υ₆. Геологічний журнал, 2, 75–88.

Шульга, В. Ф., Решко, М. Я., Гурей, П. Т., Гирный, Е. И., & Лелик, Б. И. (1997). Новые данные об угленосности юго-запада Львовско-Волынского бассейна. Доповіді Національної академії наук України, 1, 137–141.

Шульга, П. Л. (1975). Львовско-Волынский бассейн. В Основные черты стратиграфии карбона СССР (с. 117–126). Москва: Недра.

Shulga, V., Kostyk, I., Matrofailo, М., & Korol, M. (2009). Beginnings of the coal formation in Lvov-Volhynian basin. In Geologia formacji węglonośnych Polski: XXVIII Sympozjum naukovo-techniczny (22–23 kwietnia 2009 r.) (s. 61–68). Kraków: Academia górniczo-hutnicza w Krakowie.

---

Головна > Архів > № 3–4 (185–186) 2021 > 65–72

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3–4 (185–186) 2021, 65–72.

https://doi.org/10.15407/ggcm2021.03-04.065

Мирослава ЯКОВЕНКО¹, Юрій ХОХА², Олександр ЛЮБЧАК³

^{1, 2, 3} Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: ¹myroslavakoshil@ukr.net; ²khoha_yury@ukr.net; ³lubchak1973@ukr.net

---

Анотація

Вивчено та проведено інтерпретацію вмісту хімічних елементів у низинних торфах Львівської області. Торф володіє вираженою здатністю до фізичної сорбції та хемосорбції, унаслідок чого він здатен накопичувати значну кількість металів, зокрема тих, що становлять небезпеку – важких, токсичних і радіоактивних. Останнім часом торф використовують не лише як енергетичну сировину, але й як сировину для хімічної та фармацевтичної промисловості. Отже, геохімічні дослідження торфу мають важливе наукове та прикладне значення для широкого спектра галузей та екологічного моніторингу. Спектр застосувань торфу залежить від концентрації мікроелементів. Для розглянутих родовищ виявлені основні геохімічні особливості. Встановлено значну нерівномірність розподілу концентрації мікроелементів як з глибиною, так і за площею поширення та високі показники вмісту Mo, Yb, Sr, Be, Co, Ag, Ba, Pb відносно кларків літосфери, ґрунтів, золи рослин та ін.

Ключові слова

торф, мікроелементний склад, концентрація, кларк концентрації, нагромадження

Використані літературні джерела

Білецький, В. С. (2004). Мала гірнича енциклопедія (Т. 1–3). Донецьк: Донбас.

Брадис, Є. М. (1973). Торфово-болотний фонд УРСР, його районування та використання. Київ: Наукова думка.

Войткевич, Г. В., Мирошников, А. Е., Поваренных, А. С., & Прохоров, В. Г. (1970). Краткий справочник по геохимии. Москва: Недра.

Галенко, В. Г., Семчук, С. А., & Екимова, Н. А. (1974). Отчёт по теме «Составление геолого-экономических обзоров по основным торфодобывающим областям УССР» (Львовская область). Львов: Фонди ДП «Західукргеологія».

Клос, В. Р., Бірке, М., Жовинський, Е. Я., Акінфієв, Г. О., Амаїиукелі, Ю. А., & Кламенс, Р. (2012). Регіональні геохімічні дослідження ґрунтів України в рамках міжнародного проекту з геохімічного картування сільськогосподарських та пасовищних земель Європи (GEMAS). Пошукова та екологічна геохімія, 1, 51–66.

Крештапова, В. Н. (1974). Методические рекомендации по оценке содержания микроэлементов в торфяных месторождениях европейской части РСФСР. Москва: Изд-во Мингео РСФСР.

Тюремнов, С. Н. (1976). Торфяные месторождения. Москва: Недра.

Яковенко, М. Б., Хоха, Ю. В., & Лукʼянчук, Д. В. (2015а). Мікрокомпонентний склад торфів Львівської області. У Новітні проблеми геології: матеріали науково-практичної конференції, присвяченої 100-річчю від дня народження В. П. Макридіна (Харків, 21–23 травня 2015 р.) (с. 175–176). Харків.

Яковенко, М. Б., Хоха, Ю. В., & Лукʼянчук, Д. В. (2015б). Накопичення мікроелементів у низинних торфах Львівської області. У Фундаментальне значення і прикладна роль геологічної освіти і науки:матеріали міжнародної наукової конференції, присвяченої 70-річчю геологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка (Львів, 7–9 жовтня 2015 р.) (с. 238–239). Львів.

Яковенко, М. Б., Хоха, Ю. В., & Любчак, О. В. (2020). Розподіл молібдену в низинних торфах Львівської області. У Ресурси природних вод Карпатського perioну (Проблеми охорони та раціонального використання):збiрник наукових статей XІХ мiжнародної науково-практичної конференцiї (Львів, 8–9 жовтня 2020 р.) (с. 210–214). Львів.

Яковенко, М. Б., Хоха, Ю. В., & Любчак, О. В. (2019). Розподіл Свинцю в низинних торфах Львівської області. У Ресурси природних вод Карпатського perioну (Проблеми охорони та раціонального використання): збiрник наукових статей XVІІІ мiжнародної науково-практичної конференцiї (Львiв, 26–27 травня 2019 р.) (с. 263–265). Львiв.

Bowen, H. J. M. (1979). Environment Chemistry of the Elements. London; New-York; Toronto; Sydney; San Francisco: Academic Press.

---

Головна > Архів > № 3–4 (185–186) 2021 > 56–64

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3–4 (185–186) 2021, 56–64.

https://doi.org/10.15407/ggcm2021.03-04.056

Світлана ГНИЛКО

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: igggk@mail.lviv.ua

---

Анотація

Представлено узагальнений біозональний поділ палеоцену–еоцену Українських Карпат за планктонними форамініферами. Виокремлено 13 біозон за планктонними форамініферами віком від раннього данію до пізнього приабону: Parvularugoglobigerina eugubina (низи данію); Globoconusa daubjergensis (середній даній); Praemurica inconstans (верхній даній); Morozovella angulata (нижній зеландій); Globanomalina pseudomenardii (верхній зеландій–танет); Acarinina acarinata (верхи танету); Morozovella subbotinae (нижній іпр); Morozovella aragonensis (верхній іпр); Acarinina bullbrooki (нижній лютет); Acarinina rotundimarginata (верхній лютет); Hantkenina alabamensis (бартон); Globigerinatheka tropicalis (нижній приабон); Subbotina corpulenta (верхній приабон).

Ключові слова

Українські Карпати, планктонні форамініфери, біостратиграфія, палеоцен–еоцен

Використані літературні джерела

Андреева-Григорович, А. С., Вялов, О. С., Гавура, С. П., Грузман, А. Д., Дабагян, Н. В., Даныш, В. В., Иваник, М. М., Кульчицкий, Я. О., Лозыняк, П. Ю., Маслун, Н. В., Петрашкевич, М. Й., Пономарева, Л. Д., Портнягина, Л. А., Смирнов, С. Е., & Совчик, Я. В. (1984). Объяснительная записка к региональной стратиграфической схеме палеогеновых отложений Украинских Карпат [Препринт № 84-19]. Киев: Институт геологических наук АН УССР.

Андреева-Григорович, А. С., Грузман, А. Д., Лозыняк, П. Ю., & Смирнов, С. Е. (1987). Опорные разрезы пограничных слоев эоцена и олигоцена Дуклянской и Мармарошской зон. Палеонтологический сборник, 24, 33–38.

Бугрова, Э. М. (Ред.). (2005). Практическое руководство по микрофауне: Т. 8. Фораминиферы кайнозоя. Санкт-Петербург: ВСЕГЕИ.

Ващенко, В. А., Агеев, В. А., Шлапинский, В. Е., Царненко, П. Н., Дабагян, Н. В., Бузяк, И. П., Хильченко, Н. М., & Щербак, А. А. (1985). Отчет по групповой геологической съемке масштаба 1 : 50 000 территории листов М–35–133–А, Б; М–35–134–А, Б, В Ивано-Франковской и Закарпатской областей УССР за 1981–1985 гг. (Инв. № 2979/1). Львов.

Вялов, О. С., Гавура, С. П., Даныш, В. В., Лемишко, О. Д., Лещух, Р. Й., Пономарева, Л. Д., Романив, А. М., Смирнов, С. Е., Смолинская, Н. И., & Царненко, П. Н. (1988). Стратотипы меловых и палеогеновых отложений Украинских Карпат. Киев: Наукова думка.

Вялов, О. С., Гавура, С. П., Даныш, В. В., Лещух, Р. Й., Пономарева, Л. Д., Романив, А. М., Царненко, П. Н., & Циж, И. Т. (1981). История геологического развития Украинских Карпат. Киев: Наукова думка.

Вялов, О. С., Гавура, С. П., Даныш, В. В., & Смирнов, С. Е. (1987). Опорные пограничные разрезы эоцена и олигоцена северного склона Украинских Карпат. Палеонтологический сборник, 24, 20–27.

Вялов, О. С., Гавура, С. П., & Пономарева, Л. Д. (1987). Опорные разрезы пограничных отложений эоцена и олигоцена Внутренней зоны Предкарпатского прогиба. Палеонтологический сборник, 24, 12–20.

Гнилко, С. Р. (2015). Стратиграфія за форамініферами палеоценово-еоценових відкладів внутрішніх флішевих покривів Зовнішніх Українських Карпат. Геологічний журнал, 3, 87–100.

Гнилко, С. Р. (2017). Форамініфери і стратиграфія палеоцен-еоценових відкладів Українських Карпат [Автореф. дис. канд. геол. наук]. Інститут геологічних наук НАН України. Київ.

Гнилко, С. Р., & Гнилко, О. М. (2013). Стратиграфія, біозональний поділ за форамініферами та умови накопичення палеоцен-еоценових відкладів Вежанського покриву Внутрішніх Карпат. Збірник наукових праць Інституту геологічних наук НАН України, 6(1), 90–97.

Грузман, А. Д., & Дабагян, Н. В. (1979). Зональная стратиграфия по планктонным фораминиферам палеоцена и эоцена южного склона Украинских Карпат. Палеонтологический сборник, 16, 30–34.

Дабагян, Н. В., Круглов, С. С., & Смирнов, С. Е. (1965). Литология и стратиграфия мелового и палеогенового чехла зоны Закарпатских утесов. Труды УкрНИИГРИ, 14, 78–86.

Дабагян, Н. В., Кульчицкий, Я. О., Кузовенко, В. В., & Шлапинский, В. Е. (1987). Опорные разрезы пограничных слоев верхов эоцена – низов олигоцена южной части Скибовой, Кросненской и Черногорской зон. Палеонтологический сборник, 24, 27–33.

Даныш, В. В., & Пономарева, Л. Д. (1989). Сопоставление разрезов палеогена Дуклянской зоны Восточных и Западных Карпат. В Геология Советских Карпат (с. 57–65). Киев: Наукова думка.

Мятлюк, Е. В. (1970). Фораминиферы флишевых отложений Восточных Карпат (мел–палеоген). Ленинград: Недра.

Andreyeva-Grigorovich, A. S. (1999). Biostratigraphic correlations of the paleogene deposits of the Ukrainian Carpathians and Crimea-Bakhchisarai area using nannoplankton and dinocysts. Geologica Carpathica, 50, 10–12.

Fusan, O. (Ed.). (1983). Stratigraficky slovnik Zapadnych Karpat (T. 1). Bratislava.

Gradstein, F. M., Ogg, J. G., Schmitz, M. D., & Ogg, G. (Eds.). (2012). The Geologic Time Scale 2012. Boston, USA: Elsevier.

Hnylko, S., & Hnylko, O. (2016). Foraminiferal stratigraphy and palaeobathymetry of Paleocene-lowermost Oligocene deposits (Vezhany and Monastyrets nappes, Ukrainian Carpathians). Geological Quarterly, 60(1), 75–103.

Maslun, N. V., Mintuzova, L. G., & Hnylko, S. R. (2015). Detailed stratification and correlation of Foraminifera Paleogene deposits of Ukraine. Geological Journal, 4, 31–48.

Olsson, R. K., Hemleben, Ch., Berggren, W. A., & Huber, B. T. (Eds.). (1999). Atlas of Paleocene Planktonic Foraminifera. Smithsonian contributions to paleobiology, 85. https://doi.org/10.5479/si.00810266.85.1

Pearson, P. N., Olsson, K. R., Huber, B. T., Hemleben, Ch., & Berggren, W. A. (Eds.). (2006). Atlas of Eocene planktonic foraminifera. Cushman Foundation Special Publication, 41.

---

Головна > Архів > № 3–4 (185–186) 2021 > 44–55

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3–4 (185–186) 2021, 44–55.

https://doi.org/10.15407/ggcm2021.03-04.044

Галина ГАВРИШКІВ¹, Юлія ГАЄВСЬКА²

^{1, 2} Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: ¹galinah2404@gmail.com; ²yuhaievska@ukr.net

---

Анотація

Вивчено та проведено реконструкцію процесів осадонагромадження й особливостей формування флішових осадів у палеоцен-еоценовий час у північно-східному сегменті Карпатського басейну.

На підставі аналізу речовинного складу палеоцен-еоценових відкладів дослідженої території за такими критеріями, як розмір уламкової частини, осадові текстури і співвідношення різних порід між собою, було виокремлено 7 фацій, які відкладалися в міру просування гравітаційних потоків униз по континентальному схилу.

Реконструкції осадонагромадження флішових відкладів палеоцен-еоценового віку показали, що теригенний матеріал у досліджений басейн седиментації надходив із двох джерел, одне з яких було на північному заході від дослідженої території і характеризувалося переважанням грубозернистих піщаних осадів, натомість в уламковому матеріалі, що надходив із джерела зносу з центральної частини басейну, переважали глинисті мули та дрібнозернистий псаміт.

Ключові слова

палеоцен, еоцен, фація, пісковик, фліш, континентальний схил, седиментація

Використані літературні джерела

Афанасьева, И. М. (1983). Литогенез и геохимия флишевой формации северного склона Советских Карпат. Киев: Наукова думка.

Вуль, М. Я. (1995). Формування та закономірності розміщення родовищ нафти і газу у піднасувних зонах Карпат. Львів: Фонди УкрДГРІ.

Вялов, О. С., Гавура, С. П., Даныш, В. В., Лещух, Р. Й., Пономарева, Л. Д., Романив, А. М., Смирнов, С. С., Царненко, П. Н., Лемишко, О. Д., & Циж, И. Т. (1988). Стратотипы меловых и палеогеновых отложений Украинских Карпат. Киев: Наукова думка.

Гавришків, Г. Я. (2019). Мінералого-петрографічні особливості палеоценових відкладів Берегової і Орівської скиб Українських Карпат в аспекті їх нафтогазоносності [Автореф. дис. канд. геол. наук]. Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України. Львів.

Гаєвська, Ю. П., & Попп, І. Т. (2008). Літолого-фаціальна мінливість середньоеоценових відкладів Українських Карпат. У П. Ф. Гожик (Ред.), Сучасні проблеми літології та мінерагенії осадових басейнів України та суміжних територій (с. 70–74). Київ: ЛОГОС.

Зоненшайн, Л. П. (1983). Глубоководные отложения на континентах. В Справочник по литологии (с. 426–429). Москва: Недра.

Зоненшайн, Л. П., Деркур, Ж., & Казьмин, В. Г. (1987). Эволюция Тетиса. В История океана Тетис (с. 4–115). Москва.

Иваник, М. М., & Маслун, Н. В. (1977). Кремнистые микроорганизмы и их использование для расчленения палеогеновых отложений Предкарпатья. Киев: Наукова думка.

Казьмин, В. Г. (1989). Коллизии и рифтогенез в истории океана Тетис. Геотектоника, 5, 14–23.

Лисицын, А. П. (1988). Лавинная седиментация и перерывы в осадконакоплении в морях и океанах. Москва: Наука.

Пилипчук, А. С., & Вуль, М. А. (1981). Палеоцен-эоценовый флиш Северного склона Украинских Карпат – отложения древних морских глубоководных конусов выноса. В Геология нефтегазоносных пластовых резервуаров (с. 33–42). Москва.

Пилипчук, А. С., & Рейфман, Л. М. (1984). Отложения пастообразных потоков в Карпатском флише (попельская свита). Осадочные породы и руды. Киев: Наукова думка.

Сеньковський, Ю. М., Григорчук, К. Г., Колтун, Ю. В., Гнідець, В. П., Радковець, Н. Я., Попп, І. Т., Мороз, М. В., Мороз, П. В., Ревер, А. О., Гаєвська, Ю. П., Гавришків, Г. Я., Кохан, O. M., & Кошіль, Л. Б. (2018). Літогенез осадових комплексів океану Тетис. Карпато-Чорноморський сегмент. Київ: Наукова думка.

Хаин, В. Е. (2000). Крупномасштабная цикличность в тектонической истории Земли и ее возможные причины. Геотектоника, 6, 3–14.

Шванов, В. Н. (1982). Опыт классификации осадочных формаций по вещественным (литомологическим) признакам. Вестник Ленинградского государственного университета, 24, 43–52.

Шлапінський, В. Є. (2015). Геологічна будова Скибового, Кросненського і Дуклянсько-Чорногорського покривів Українських Карпат та перспективи їх нафтогазоносності [Автореф. дис. канд. геол. наук]. Львів.

Шлапінський, В., Кузовенко, В., Крупський, Ю., & Харченко, М. (2006). Перспективи пошуків покладів вуглеводнів у Скибовій зоні Карпат. У Проблеми геології та нафтогазоносності Карпат: тези доповідей (с. 239–241). Львів.

Varban, B., Derer, C., Anastasiu, N., Roban, R., & Popa, M. (2001). Architecture of turbidite systems as revealed by the East Carpathians Paleogene sequences (“Tarceu formation” – siriu, Romania). St. cerc. geologie, 46, 19–37.

---