Опубліковано

ПРОГНОЗНА ОЦІНКА НАФТОГАЗОНОСНОСТІ НИЖНЬОКРЕЙДОВИХ ВІДКЛАДІВ КАРКІНІТСЬКО-ПІВНІЧНОКРИМСЬКОГО ПРОГИНУ (за газогідрогеохімічними показниками)

Головна > Архів > №3 180 (2019) > 90-99


Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3 (180) 2019, 90-99.

Doi

Іванна КОЛОДІЙ, Галина МЕДВІДЬ

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів,
e-mail: igggk@mail.lviv.ua

Анотація

Встановлено регіональні особливості поширення та механізми формування хімічного складу пластових вод нижньокрейдового комплексу Каркінітсько-Північнокримського прогину.

Підземні води суходолу переважно хлоридно-кальцієвого або гідрокарбонатно-натрієвого типу, натомість серед вод акваторії трапляються всі типи. Тісні зв’язки між компонентами хімічного складу та невисока статистика коливань значень вмісту макро- і мікроелементів при незначних коефіцієнтах варіації у водах нижньокрейдового водоносного комплексу шельфу та площ Тарханкутського півострова можуть свідчити про схожі умови їхнього формування. Пластові води шельфу, незважаючи на великі глибини залягання водоносного комплексу, мають високу сульфатність. Одночасно відбувається зменшення ступеня метаморфізації і збільшення Cl/Br до понад 1 000, що зумовлено пониженим вмістом Брому. Вочевидь, це є наслідком відтискання міцно зв’язаних вод на пізніх стадіях дегідратації глинистих порід або ж палеоінфільтрації в нижньокрейдовому водоносному комплексі.

Газонасиченість вод докрейдових відкладів на Голицинській площі вища, аніж у межах Тарханкутського півострова на площах Мєловій, Октябрській, Березівській та Західнооктябрській, що дозволило прогнозувати перспективність нижньокрейдових відкладів акваторії Каркінітсько-Північнокримського прогину.

Ключові слова

Каркінітсько-Північнокримський прогин, нижньокрейдовий водоносний комплекс, гідрогеохімічні умови, седиментогенні води, водорозчинені гази.Каркінітсько-Північнокримський прогин, нижньокрейдовий водоносний комплекс, гідрогеохімічні умови, седиментогенні води, водорозчинені гази.

Використані літературні джерела

Альбов, С. В. (1956). Гидрогеология Крыма. Киев: Изд-во АН УССР.

Колодий, В. В., Сиван, Т. П. (1980). Природа водонапорных систем нижнемеловых отложений Крыма и западного Предкавказья. Известия АН СССР, сер. геол., 8, 124–132.

Колодій, В. В. (1971). Про походження гідрохімічних аномалій на Октябрському нафтовому та Західно-Октябрському газоконденсатному родовищах Криму. Геологія і геохімія горючих копалин, 27, 16–19.

Колодій, І. В. (1998). Конденсаційні води Голицинського родовища (північно-західний шельф Чорного моря). Геологія і геохімія горючих копалин, 2 (103), 36–41.

Колодій, І. В. (2014). Прогнозування локалізації вуглеводневих скупчень Причорноморського водонапірного басейну за гідрогеохімічними показниками. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, 1128, 32–36.

Колодій, І. В., Медвідь, Г. Б. (2018). Гідрогеологічна характеристика нижньокрейдового теригенного комплексу Каркінітсько-Північнокримського прогину в аспекті нафтогазоносності. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Сер. Геологія. Географія. Екологія, 49, 59–69. https://doi.org/10.26565/2410-7360-2018-49-05

Лихоманова, И. Н. (1967). Гидрохимические показатели нефтегазоносности Равнинного Крыма. (Автореф. дис. канд. геол.-мин. наук). Ин-т геол. наук АН УССР. Киев.

Штогрин, О. Д., Тердовидов, А. С., Нєчина, С. В. (1973). Геохімія підземних вод Степового Криму та її нафтогазопошукове значення. Київ: Наук. думка.

Опубліковано

ПАЛЕО- ТА СУЧАСНІ ГІДРОГЕОЛОГІЧНІ УМОВИ БІЛЬЧЕ-ВОЛИЦЬКОЇ ЗОНИ КАРПАТСЬКОЇ НАФТОГАЗОНОСНОЇ ПРОВІНЦІЇ

Головна > Архів > № 2 (179) 2019 > 68-83


Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 2 (179) 2019, 68-83.

Doi

Василь ГАРАСИМЧУК, Галина МЕДВІДЬ, Марія КОСТЬ, Ольга ТЕЛЕГУЗ

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, e-mail: v_harasymchuk@ukr.net

Анотація

На основі палео- та сучасних гідрогеологічних ознак встановлено просторово-часовий механізм формування і збереження покладів газу та нафти в Більче-Воли-цькій зоні Карпатської нафтогазоносної провінції.

Часовий інтервал припадає на останній цикл гідрогеологічного розвитку. Чинниками міграції водо-вуглеводневих сумішей із глибоких піднасувних структур Карпат були геодинамічні та вторинні геостатичні навантаження, які проявилися протягом динамо-елізійного етапу (пізній баден – по сьогодні), розвиток якого зумовили насувотворні рухи покривів. Розрахунки часу збереження покладів газових родовищ встановили, що їхній вік не перевищує 6 млн років.

Південно-західна спрямованість руху палео- та сучасних інфільтрогенних вод у поєднанні зі зворотною динамо-елізійною спричинили існування тут затиснутої між ними гідродинамічно зрівноваженої системи, яка вирізняється сприятливими умовами для формування і збереження покладів вуглеводнів.

З’ясовано пов’язаність п’єзомаксимумів із ділянками тектонічних порушень, головним чином, поперечних, що вказує на шляхи перетоків водо-вуглеводневих сумішей із глибоких горизонтів. Площі розвантаження (перспективні в плані пошуків нових покладів) обмежені локальними п’єзомінімумами на тлі регіональних гідробаричних полів. Сприятливими для локалізації вуглеводневих покладів є площі палеоп’єзомінімумів прирозломної частини Угерсько-Косівського блоку на межі зі Східноєвропейською платформою.

Результати бароосмотичного аналізу гідрогеологічних умов газових та нафтових родовищ виявили бароосмотичні потоки молекул води в товщах глинистих порід, їхні інтенсивності і напрями руху та взаємозв’язки з покладами.

Ключові слова

Більче-Волицька нафтогазоносна зона, палеогідрогеологія, палеогеографія, палеогідрохімія, гідрогеохімія, палеогідродинаміка, елізія, інфільтрація, бароосмос.

Використані літературні джерела

Атлас родовищ нафти і газу (Т. 4). (1998). Львів: УНГА.

Бабинец, А. Е., Мальская, Р. В. (1975). Геохимия минерализованных вод Предкарпатья. Киев: Наук. думка.

Вишняков, І. Б., Вуль, М. Я., Гоник, І. О., Зур’ян, О. В., Старинський, В. О. (2014). Сучасний стан вуглеводневої сировинної бази західного нафтогазоносного регіону України та основні напрями геологорозвідувальних робіт щодо її освоєння. Мінеральні ресурси України, 4, 33–38.

Гарасимчук, В. Ю., Колодій, В. В., Кулинич, О. В. (2004). Ґенеза висококонцентрованих солянок піднасувних відкладів південно-східної частини Зовнішньої зони Передкарпатського прогину. Геологія і геохімія горючих копалин, 4, 105–119.

Гарасимчук, В. Ю., Медвидь, Г. Б. (2010). Гидрогеологические условия разрушения газовых месторождений Внешней зоны Предкарпатского прогиба: Фундаментальные проблемы нефтегазовой гидрогеологии. В Материалы Всероссийской научной конференции, посвященной 85-летию А. А. Карцева (Россия, Москва, 21–23 сентября 2010 г.) (с. 83–87). Москва.

Карцев, А. А. (1963). Гидрогеология нефтяных и газовых месторождений. Москва: Гостоптехиздат.

Колодий, В. В., Койнов, И. М. (1984). Изотопный состав водорода и кислорода подземных вод Карпатского региона и вопросы их происхождения. Геохимия, 5, 721–733.

Колодій, В. В., Бойко, Г. Ю., Бойчевська, Л. Т. та ін. (2004). Карпатська нафтогазоносна провінція. Львів; Київ: Укр. вид. центр.

Кушнір, С. В. (2009). Бароосмотичний аналіз як новий метод гідрогеологічних досліджень. Доп. НАН України, 11, 104–110.

Кушнір, С., Кость, М., Дудок, І., Паньків, Р. (2012). Бароосмотичний аналіз гідрогеологічних умов Хідновицького газового родовища (Українське Передкарпаття). Геологія і геохімія горючих копалин, 1–2 (158–159), 68–82.

Лазарук, Я. Г. (2019). Перспективи відкриття родовищ зі значними запасами вуглеводнів на території України. В VI Міжнар. наук.-практ. конф. : Надрокористування в Україні. Перспективи інвестування (с. 302–306). Трускавець.

Медвідь, Г. (2018). Палеогідрогеологічна характеристика міоцену північно-західної частини Зовнішньої зони Передкарпатського прогину. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4, 73–84.

Медвідь, Г. Б., Спринський, М. І., Колодій, В. В. та ін. (2006). Палеогідродинамічні реконструкції північно-західної частини Зовнішньої зони Передкарпаського прогину в контексті проблеми нафтогазоносності. Геологія і геохімія горючих копалин, 2, 20–32.

Щепак, В. М. (1965). Гидрогеологические условия Внешней зоны Предкарпатского прогиба в связи с газонефтеносностью. (Дис. канд. геол.-мин. наук). Институт геологии и геохимии горючих ископаемых АН УССР, Львов.

Kushnir, S., Kost’, M., Dudok, I., Pankiv, R., Palchykova, O. (2012). Baroosmotic analysis of processes in ground waters of the Kokhanivka-Svydnytsia area (Ukrainian Carpathian Foredeep). Biuletyn Państwowego Instytutu Geologicznego, 449, 195–202.

Опубліковано

ГЕОХІМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРИРОДНИХ ВОД ДП «САНАТОРНО-КУРОРТНИЙ ЛІКУВАЛЬНИЙ ЦЕНТР «ШКЛО» (ЛЬВІВСЬКА ОБЛАСТЬ)

Головна > Архів > №1 178 (2019) > 74-82


Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1 (178) 2019, 74-82.

Doi

Марія КОСТЬ, Галина МЕДВІДЬ, Василь ГАРАСИМЧУК, Ольга ТЕЛЕГУЗ, Ірина САХНЮК, Орися МАЙКУТ

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів,
e-mail: igggk@mail.lviv.ua

Анотація

На основі досліджень природних вод ДП «Санаторно-курортний лікувальний центр «Шкло», визначено їхні геохімічні особливості, еколого-геохімічний склад та ступінь антропогенного впливу.
Вивчено геохімічні характеристики лікувальної питної води типу «Нафтуся» та лікувальної сірководневої води для ванн. «Нафтуся» за складом гідрокарбонатна натрієва з мінералізацією 0,76 г/дм3 і підвищеним вмістом органічних речовин. Лікувальна сірководнева вода для ванн за сольовим складом сульфатна натрієво-кальцієва з мінералізацією 2,97 г/дм3. Спільною ознакою цих вод є від’ємні значення окисно-відновного потенціалу, що зумовлено наявністю доволі високого вмісту H2S та HS−.
Питну воду на території санаторію відбирають свердловиною із горизонту опільської світи нижнього неогену. За сольовим складом вона належить до сульфатно-гідрокарбонатних натрієво-кальцієвих з мінералізацією 0,53 г/дм3 і за всіма проаналізованими показниками відповідає стандартам щодо питного водоспоживання.
Еколого-геохімічні параметри вод поверхневих водойм та водотоків загалом також відповідають державним стандартам щодо їхнього використання як рекреаційних.

Ключові слова

питна вода, еколого-геохімічні параметри, антропогенний вплив.

Використані літературні джерела

Бабинец А. Е., Марус В. И., Койнов И. М. Минеральные и термальные воды Советских Карпат. – Киев : Наук. думка, 1978. – 160 с.

Гайдін А. М., Зозуля І. І. Яворівське озеро. – Л. : Афіша, 2007. – 69 с.

Геолого-економічна оцінка запасів ділянки Шклівського родовища мінеральних лікувальних підземних вод. Яворівський район Львівської області : звіт № 63931 (ДНВП «ГЕОІНФОРМ України») / Відп. вик. Д. Г. Кирилюк. – К., 2013. – Кн. 1. – 293 с.

Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною : ДСанПіН 2.2.4-171-10. – [Наказ МОЗ України № 400 від 2010-05-12]. – К., 2010. – 48 с. – (Національний стандарт України).

Гідрохімічна характеристика транскордонних річок Яворівщини / Р. Паньків, В. Колодій, Ю. Хованець та ін. // Геологія і геохімія горючих копалин. – 2009. – № 2 (147). – С. 84–89.

Державне підприємство «Санаторно-курортний лікувальний центр «Шкло». – 2018. – Електр. ресурс: https://dsa.court.gov.ua/dsa/about_dsa/456/54675656.

Иванов М. В. Роль микробиологических процессов в генезисе месторождений самородной серы. – М. : Наука, 1964. – 368 с.

Природа Львівської області / за ред. К. І. Геренчука. – Л. : Вища шк. ; Вид-во при Львів. ун-ті, 1972. – 151 с.

Штогрин О. Д., Гавриленко К. С. Підземні води західних областей України. – К. : Наук. думка, 1968. – 315 с.