Андрій ПОБЕРЕЖСЬКИЙ, Ірина БУЧИНСЬКА, Олена ШЕВЧУК, Тарас МУКАН
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, e-mail: igggk@mail.lviv.ua
Анотація
Розглянуто вплив експлуатації і ліквідації вугільних шахт гірничовидобувного комплексу Львівсько-Волинського вугільного басейну на екосистему регіону. Проаналізовано основні екологічні проблеми території. Встановлено, що підвищене техногенне забруднення Червоноградського геолого-промислового району спричинене попаданням високозабруднених дренажних вод із териконів шахт та породних відвалів Червоноградської Центральної збагачувальної фабрики в ґрунти, поверхневі, ґрунтові та підземні води. Негативний вплив териконів зумовлюється високим рівнем тектонічної порушеності і тріщинуватості корінних порід, рівнинним характером місцевості.
Визначено вплив техногенних об’єктів на якість атмосферного повітря. Проаналізовані кількості викидів забруднювальних речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення для м. Червонограда і Сокальського району, за даними Головного управління статистики у Львівській області.
Щоб попередити подальше погіршення екологічного стану, рекомендуємо проводити формування плоских териконів, їхню рекультивацію та озеленення з обов’язковим покриттям поверхні шаром нейтральних порід, дотримання заходів із запобігання горінню териконів. Із метою стабілізації ситуації та запобігання забрудненню ґрунтів, поверхневих та підземних вод слід створити постійну мережу спостережень за станом геологічного середовища, здійснювати системний геолого-екологічний моніторинг.
Львівсько-Волинський басейн, гірничовидобувний комплекс, терикони, ґрунти, підземні води, атмосфера.
Використані літературні джерела
Баньковская, В. М., Максимович, Н. Г. (1989). Геохимические изменения природной среды в районах размещения отвалов угледобывающей промышленности. География и природные ресурсы, 2, 42–45.
Бучацька, Г. М. (2009). Гідрогеологічні умови та гідрогеохімічна зональність Львівсько-Волинського вугільного басейну. Вісник Львівського університету. Серія геологічна, 23, 175–183.
Бучинська, І. В., Шевчук, О. М. (2013). Основні чинники та джерела забруднення довкілля вуглевидобувним комплексом Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну. В Збірник наукових статей IV Всеукраїнського з’їзду екологів з міжнародною участю (Екологія/Ecology–2013) (с. 75–77). Вінниця: ДІЛО.
Довкілля Львівської області. Статистичний збірник. 2017. (2018). Львів: Головне управління статистики у Львівській області.
ДП «Львіввугілля». (2020). Шахтар Галичини. Взято з http://www.lvug.com.ua/lvivvugillya/
Екологічна інформація за IV кв. 2018 р. про підприємства, які є основними забруднювачами довкілля Львівщини. (2019). Департамент екології та природних ресурсів Львівської ОДА. Взято з http://deplv.gov.ua/ekologichna-informaciya-za
Заболотный, А. Г., Григорюк, Е. В. (2000). Экологические проблемы в угольной отрасли Украины. Уголь Украины, 7, 12–14.
Іванців, О. Є., Лизун, О. С., Кухар, З. Я. (1999). Геолого-екологічний стан та соціальні проблеми Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну. Геологія і геохімія горючих копалин, 2, 20–28.
Книш, І. Б. (2006). Перспективи використання відходів вугільної промисловості Львівщини як нової мінеральної сировини. Вісник Львівського університету. Серія геологічна, 20, 111–123.
Максимович, Н. Г., Горбунова, К. А. (1991). Геохимические изменения геологической среды при разработке угольных месторождений. Известия вузов. Серия. Геология и разведка, 5, 137–140.
Манько, А. (2004). Деякі проблеми функціювання депресивних гірничодобувних районів України (на прикладі Львівсько-Волинського вугільного басейну). Вісник Львівського університету. Серія географічна, 30, 184–187.
Попович, В. В., Підгородецький, Я. І., Піндер, В. Ф. (2016). Типологія териконів Львівсько-Волинського басейну. Науковий вісник НЛТУ України, 26, 238–243
Про Концепцію поліпшення екологічного становища гірничодобувних регіонів України: Постанова Кабінету Міністрів України від 31.08.1999 р. № 1606 (1999).
Решко, М. Я., Андрейчук, М. М., Кондратюк, Є. І та ін. (2002). Розробка методики та проведення робіт по прогнозуванню впливу видобутку та збагачення вугілля на оточуюче середовище у Львівсько-Волинському басейні (Червоноградський та Південно-Західний райони) (Т. 1.). Львів: Фонди ДГП «Західукргеологія».
Ткачук, В. Г., Калашников, В. К. (1990). Карта естественной защищенности подземных вод Украинской ССР. Масштаб 1 : 200 000. Львовская область. Киев: Главк КГУ «Укргеология» ПГО «Западукргеология».
В’ячеслав ЛУКІНОВ, Костянтин БЕЗРУЧКО, Любов КУЗНЕЦОВА
Інститут геотехнічної механіки ім. М. С. Полякова НАН України, Дніпро, e-mail: gvrvg@meta.ua
Михайло МАТРОФАЙЛО
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, e-mail: igggk@mail.lviv.ua
Анотація
Проведено аналіз досвіду робіт з прогнозування та попередження викидонебезпечності вугільних пластів Донецького та Львівсько-Волинського вугільних басейнів. Окремі вугільні пласти, які відпрацьовуються у Львівсько-Волинському вугільному басейні, на сучасних глибинах розробки, за даними геологорозвідувальних робіт належать до загрозливих через раптові викиди вугілля та газу. Проте викиди, на сучасних глибинах ведення робіт (від 300 до 600 м), у Львівсько-Волинському вугільному басейні до сьогодні не зафіксовані. Метою досліджень було визначення глибини можливого виникнення раптових викидів вугілля та газу в басейні з урахуванням особливостей його геологічної будови.
Наведено порівняльну оцінку можливої глибини прояву викидонебезпечності вугільних пластів Львівсько-Волинського вугільного басейну, яка виконана за нормативною методикою і розрахована за формулами, отриманими за результатами статистичного аналізу фактичного положення мінімальної глибини викидів вугілля та газу на шахтах Донбасу. Відсутність раптових викидів вугілля та газу на шахтах Львівсько-Волинського басейну пояснюється особливостями геологічної будови, головними з яких є наявність потужної товщі покривних відкладів та значно більша глибина зони метанових газів. Для шахти «Степова» ДП «Львіввугілля», яка зараз відпрацьовує вугільні пласти на глибинах до 600 м, викидонебезпечна ситуація, за виконаними розрахунками, прогнозується на глибинах понад 700 м.
Булат, А. Ф., Лукінов, В. В., Безручко, К. А. та ін. (2017). Геологічні особливості формування метановості гірничих виробок шахти «Степова» ДП «Львіввугілля». Уголь Украины, 7–8, 54–63.
Временное руководство по прогнозу выбросоопасности угольных пластов Донецкого бассейна при геологоразведочных работах. (1980). Москва: ИГД им. Скочинского.
Забигайло, В. Е. (1973). К основам регионального прогноза выбросоопасности угольных пластов, пород и газа по геологоразведочным данным. В Современные методы изучения и прогнозирования горно-геологических условий при разведке угольных месторождений: тезисы докладов Всесоюзного научно-технического семинара (с. 53–57). Ростов-на-Дону.
Забигайло, В. Е. (1978). Геологические основы теории прогноза выбросоопасности угольных пластов и горных пород. Киев: Наукова думка.
Забигайло, В. Е., Широков, А. З., Кратенко, Л. Я. и др. (1980). Геологические условия выбросоопасности угольных пластов Донбасса. Киев: Наукова думка.
Забигайло, В. Е., Лукинов, В. В., Зражевская, Н. Г. (1985). О прогнозной оценке минимальной глубины выбросов угля и газа на шахтах. Уголь Украины, 5, 41.
Кушнирук, В. А. (1978). Газоносность угленосной толщи Львовско-Волынского угольного бассейна. Киев: Наукова думка.
Лукінов, В. В., Приходченко, В. Ф., Жикаляк, М. В., Приходченко, О. В. (2016). Методи прогнозу гірничо-геологічних умов розробки вугільних родовищ. Дніпро: НГУ.
Печук, И. М. (1963). Определение выбросоопасности пластов. Уголь Украины, 11, 50–52.
Правила ведення гірничих робіт на пластах, схильних до газодинамічних явищ: СОУ 10.1.00174088.011–2005. (2005). Київ: Мінвуглепром України.
Сокоренко, С., Костик, І., Матрофайло, М. (2011). Особливості сучасної природної газоносності вугільних пластів та вуглевмісних порід Любельського родовища кам’яного вугілля Львівсько-Волинського басейну. Геолог України, 2 (34), 81–89.
Струев, М. И., Исаков, В. И., Шпакова, В. Б. и др. (1984). Львовско-Волынский каменноугольный бассейн. Геолого-промышленный очерк. Киев: Наукова думка.
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, e-mail: igggk@mail.lviv.ua
Анотація
Розглянуто погляди на хімічну будову керогену ІІ типу та проведено оцінку змін його структури при проходженні через стадії катагенезу від незрілого до пост-зрілого. Наведено структурні моделі керогену ІІ типу на різних стадіях катагенезу: як одержані емпіричним шляхом після вивчення структури фізико-хімічними методами, так і за результатами моделювання методами молекулярної динаміки. Методами рівноважної термодинаміки розрахований склад системи кероген–гази для ділянок земної кори в діапазоні 1–20 км із тепловим потоком від 40 до 100 мВт/м2. Показано, що концепція «метаново-графітної смерті», яка має місце в стані термодинамічної рівноваги при перетворенні органічної речовини, є помилковою. Встановлено характер змін концентрацій вуглеводневих газів у рівновазі з керогеном ІІ типу, що свідчить про наявність «нафтового вікна» у слабкопрогрітих зонах у межах глибин 2–4 км.
кероген ІІ типу, катагенез, «нафтове вікно», рівноважна термодинаміка, формалізм Джейнса.
Використані літературні джерела
Любчак, О. В., Хоха, Ю. В., Яковенко, М. Б. (2018). Співвідношення структурних елементів вуглеводневої складової аргілітів східних карпат за формалізмом Джейнса. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, сер. «Геологія. Географія. Екологія», 49, 83–94.
Никонов, В. Н. (1961). Тяжелые углеводороды и их соотношение в газах нефтяных и газовых залежей. Геология нефти и газа, 8, 15–21.
Тиссо, Б., Вельте, Д. (1981). Образование и распространение нефти. Москва: Мир.
Хоха, Ю. В. (2014). Термодинаміка глибинних вуглеводнів у прогнозуванні регіональної нафтогазоносності. Київ: Наукова думка.
Хоха, Ю. В., Любчак, О. В., Яковенко, М. Б. (2018). Вплив температурного режиму на газогенераційний потенціал гумінових кислот органічної речовини. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4 (176–177), 49–63.
Хоха, Ю. В., Любчак, О. В., Яковенко, М. Б. (2019). Енергія Гіббса утворення компонентів природного газу в осадових товщах. Геологія і геохімія горючих копалин, 2 (179), 37–47.
Behar, F., & Vandenbroucke, M. (1987). Chemical modelling of kerogens. Organic Geochemistry, 11, 15–24.
Behar, F., Kressmann, S., Rudkiewicz, J. L., & Vandenbroucke, M. (1992). Experimental simulation in a confined system and kinetic modelling of kerogen and oil cracking. Organic Geochemistry, 19 (1–3), 173–189.
Behar, F., Roy, S., & Jarvie, D. (2010). Artificial maturation of a Type I kerogen in closed system: Mass balance and kinetic modelling. Organic Geochemistry, 41, 1235–1247.
Bell, I. H., Wronski, J., Quoilin, S., & Lemort, V. (2014). Pure and Pseudo-pure Fluid Thermophysical Property Evaluation and the Open-Source Thermophysical Property Library CoolProp. Industrial & Engineering Chemistry Research, 53 (6), 2498–2508.
Durand, B. (1980). Sedimentary organic matter and kerogen. Definition and quantitative importance of kerogen. In B. Durand (Ed.), Kerogen, Insoluble Organic Matter from Sedimentary Rocks (pp. 13–34). Paris: Editions Technip.
Forsman, J. P., & Hunt, J. M. (1958). Insoluble organic matter (kerogen) in sedimentary rocks. Geochimica et Cosmochimica Acta, 15, 170–182.
Helgeson, H., Richard, L., McKenzie, W., Norton, D., & Schmitt, A. (2009). A chemical and thermodynamic model of oil generation in hydrocarbon source rocks. Geochimica et Cosmochimica Acta, 73 (3), 594–695.
Kelemen, S. R., Afeworki, M., Gorbaty, M. L., Sansone, M., Kwiatek, P. J., Walters, C. C., … Behar, F. (2007). Direct Characterization of Kerogen by X-ray and SolidState 13C Nuclear Magnetic Resonance Methods. Energy Fuels, 21 (3), 1548−1561.
Lindsey, A. S., & Jeskey, H. (1957). The Kolbe-Schmitt Reaction. Chemical Reviews, 57 (4), 583–620.
Planche, H. (1996). Finite time thermodynamics and the quasi-stability of closed-systems of natural hydrocarbon mixtures. Geochimica et Cosmochimica Acta, 22 (60), 4447–4465.
Stuermer, D. H., Peters, K. E., & Kaplan, I. R. (1978). Source indicators of humic substances and proto-kerogen. Stable isotope ratios, elemental compositions and electron spin resonance spectra. Geochimica et Cosmochimica Acta, 42 (7), 989–997.
Tomic, J., Behar, F., Vandenbroucke, M., & Tang, Y. (1995). Artificial maturation of Monterey kerogen (Type II-S) in a closed system and comparison with Type II kerogen: implications on the fate of sulfur. Organic Geochemistry, 23 (7), 647–660.
Ungerer, P., Collell, J., & Yiannourakou, M. (2015). Molecular Modeling of the Volumetric and Thermodynamic Properties of Kerogen: Influence of Organic Type and Maturity. Energy Fuels, 29 (1), 91–105.
Van Krevelen, D. W., & Chermin, H. A. G. (1951). Estimation of the free enthalpy (Gibbs free energy) of formation of organic compounds from group contributions. Chemical Engineering Science, 1 (2), 66–80.
Vandenbroucke, M., & Largeau, C. (2007). Kerogen origin, evolution and structure. Organic Geochemistry, 38, 719–833
Zhao, T., Li, X., Zhao, H., Li, M. (2017). Molecular simulation of adsorption and thermodynamic properties on type II kerogen: Influence of maturity and moisture content. Fuel, 190 (15), 198–207.
Мирослав Павлюк, Володимир Шлапінський, Альберт Медведєв, Богдан Різун, Мирослав Тернавський
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, e-mail: igggk@mail.lviv.ua
Анотація
У статті обґрунтовується модель формування складчасто-покривно-блокової споруди Карпат у часовому інтервалі, що охоплює пізньогерцинські та альпійські події. Здебільшого це стосується Зовнішних Карпат, але в загальних рисах охарактеризована вся Карпатська дуга. Дається критична оцінка застосування таких термінів, як «терейни», «акреційна призма», «сутура», «субдукція» та Закарпатський глибинний розлом (ЗГР). Показано, що формування Карпат проходило в декілька етапів під дією різноспрямованих, переважно горизонтальних, рухів, у результаті чого відбувалася деструкція раніше сформованої герцинської континентальної кори, закладення геосинклінальних трогів, формування і подальші перетворення основи флішових Карпат, її колізії з євразійською континентальною окраїною, підсування останньої під флішові комплекси. Після завершення цих процесів мали місце головно вертикальні рухи, які остаточно сформували структуру Карпат як складчасто-покривно-блокову. Унаслідок останніх подій (пліоцен–плейстоцен) відбувся диференційований розвиток інтенсивної тріщинуватості, з припливом вуглеводнів і заповненням ними сформованих на той час пасток.
формування Карпат, терейни, акреційна призма, Закарпатський розлом, крокодилова тектоніка, Зовнішні Карпати, складчасто-покривно-блокова структура.
Використані літературні джерела
Артюшков, Е. В. (1993). Физическая тектоника. Москва: Наука.
Василенко, А. Ю. (2016). Неогеновий магматизм в системі Закарпатського глибинного розлому. (Автореф. дис. канд. геол. наук). Київський національний університет ім. Тараса Шевченка. Київ.
Волошин, А. А. (1971). Геологическое строение и полезные ископаемые бассейна верхнего течения реки Тиса (отчет о результатах геологосъемочных работ массштаба 1 : 50 000 и 1 : 25 000, Раховский район) (Т. 1). Берегово: Фонди ДП «Західукргеологія».
Габинет, М. П., Кульчицкий, Я. О., Матковский, О. І. (1976). Геология и полезные ископаемые Украинских Карпат (Ч. 1). Львов: Вища школа, 79–80.
Галабуда, М. І. (2000). Фіксизм, мобілізм чи циклічне розширення Землі. Геодинаміка, 1 (3), 28–38.
Галабуда, М. І. (2002). Космічно-аномалістична концепція формування земної кори. Геологія і геохімія горючих копалин, 3, 100–108.
Глушко, В. В., Круглов, С. С. (Ред.). (1986). Тектоническая карта Украинских Карпат. М-б 1:200000. Киев: УкрНИГРИ, Мингео УССР.
Гнилко, О. М. (2011). Тектонічне районування Карпат у світлі терейнової тектоніки. Частина 1. Основні елементи Карпатської споруди. Геодинаміка, 1 (10), 47–57.
Гнилко, О. М. (2012). Тектонічне районування Карпат у світлі терейнової тектоніки. Частина 2. Флішові Карпати – давня акреційна призма. Геодинаміка, 1 (12), 67–78.
Гнилко, О. М. (2014). Тектоніка та процеси становлення покривно-складчастої споруди Українських Карпат. В Сучасна геодинаміка та геофізичні поля Карпат і суміжних територій (с. 24–71). Львів.
Гнилко, О. М., Генералова, Л. В. (2014). Тектоно-седиментационное развитие Предмармарошской аккреционной призмы Украинских флишевых Карпат. Вестник Санкт-Петербургского университета, 7 (2), 5–23.
Гнилко, О. М. (2016). Геологічна будова та еволюція Українських Карпат. (Автореф. дис. д-ра геол. наук). Львів.
Гордиенко, В. В. (1998). Глубинные процессы в тектоносфере Земли. Киев: Наукова думка.
Гофштейн, І. Д. (1971). Що розуміти під сучасною структурою Карпат. Геологія і геохімія горючих копалин, 22, 34–36.
Гофштейн, И. Д. (1995). Геоморфологический очерк Украинских Карпат. Киев: Наукова думка.
Доленко, Г. Н., Бойчевская, Л. Т., Данилович, Л. Г. и др. (1980). Глубинное строение, развитие и нефтегазоносность Украинских Карпат. Киев: Наукова думка.
Есипович, С. М. (1998). История развития планеты Земля – пульсирующее расширение под действием космического прессинга. Одесса: Астропринт.
Єсипович, С. М. (2000). Деякі аспекти розвитку планети Земля. Геодинаміка, 1 (3), 28–38.
Жигунова, З. Ф., Коваль, Ж. С., Петров, В. Г. (1968). Отчет о поисково-съемочных работах масштаба 1 : 25 000, проведенных на площади Перечин Закарпатской области УССР в 1966–1967 гг. (Т. 1–2). Львов: Фонди ДП «Західукргеологія».
Жигунова, З. Ф., Петров, В. Г., Коваль, Ж. С. (1969). Отчет о поисково-съемочных работах масштаба 1 : 25 000, проведенных на площади Турья Поляна Закарпатской области УССР в 1968 г. (Т. 1–2). Львов: Фонди ДП «Західукргеологія».
Зейлик, Б. С. (1978). Опроисхождении дугообразных и кольцевых структур на Земле и других планетах (ударно-взрывная тектоника). Москва: ВИЭМС.
Клиточенко, И., Анцупов, П., Вуль, М. (1964). О времени складкообразования во Внутренной зоне Предкарпатского краевого прогиба. В Нефтяная и газовая геология (с. 8–11). Москва: ЦНИИТЭН Нефтегаз.
Круглов, С. С., Смирнов, С. Е., Спитковская, С. М. и др. (1985). Геодинамика Карпат. Киев: Наукова думка.
Круглов, С. С. (1998). Тектоніка і геодинаміка Українських Карпат. Геодинаміка, 1, 86–89.
Круглов, С. С. (2000). О корреляции мезозойских и кайнозойских формаций Украинских, Словацких и Польских Карпат. Геодинаміка, 1 (3), 58–65.
Круглов, С. С. (2001). Проблемы тектоники и палеогеодинамики запада Украины (критический обзор новых публикаций). Львов.
Кузовенко, В., Шлапінський, В. (2007). До природи й умов розміщення «скель» неокомських діябазів у Буркутському покрові Українських Карпат. Праці НТШ. Геологічний збірник, 19, 40–49.
Лазько, Е. М., Резвой, Д. П. (1962). О тектонической природе зоны Карпатских утесов. Вісник Львівського університету ім. І. Франка. Сер. геол., 1, 60–65.
Лещух, Р. Й. (1982). Нижньокрейдові амоніти Українських Карпат. Київ: Наукова думка.
Ляшкевич, З. М., Медведев, А. П., Крупский, Ю. З. и др. (1995). Тектоно-магматическая эволюция Карпат. Киев: Наукова думка.
Ляшкевич, З. (2014). Еволюція та генезис кайнозойського вулканізму Панкардії. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 3 (66), 21–26.
Максимов, А. А., Немков, Т. И. (1949). Объяснительная записка к листам геологической карты M-35-XXXI (Надворная) и L-35-I (Чивчины). (T. 14. Ч. 1. Отчет о работах Карпатской геологической экспедиции МГРИ). Москва: Фонди ДП «Західукргеологія»
Маршалко, Р. (1980). Палеотектонические реконструкции пьенинских и примыкающих флишевых желобов и их субстрата в Восточной Словакии. В Материалы ХІ конгресса КБГА. Литология (с. 140–148). Киев: Наукова думка.
Медведєв, А. П., Варичев, О. С. (2000). Пра-Карпати (конструкція і деструкція). Львів.
Монин, А. С., Зоненшайн Л. П. (Ред.). (1987). История океана Тетис. Москва: Институт океанологии АН СССР.
Николаев, В. Г. (1986). Паннонский бассейн (строение осадочного чехла и развитие). Труды ГИН АН СССР, 406.
Павлюк, М. І., Медведєв, А. П. (2004). Панкардія: проблеми еволюції. Львів: Ліга-Прес.
Павлюк, М., Ляшкевич, З., Медведєв, А. (2013). Українські Карпати в структурі Панкардії (магматизм і геодинаміка). Геодинаміка, 1 (14), 45–60.
Паталаха, Е. И., Лукиенко, А. И., Гончар, В. В. (1995). Тектонические потоки как основа понимания геологических структур. Киев.
Третяк, К. Р., Максимчук, В. Ю., Кутас, Р. І. (Ред.). (2014). Сучасна геодинаміка та геофізичні поля Карпат і суміжних територій. Львів.
Утробин, В. Н., Линецкая, Л. В. (1975). О взаимоотношениях Карпатской и Динарской геосинклинальных складчатых систем. Бюллетень Московского общества испытателей природы. Отдел геол., 50 (3), 145–146.
Хаин, В. Е., Беэр, М. А., Бызова, С. Л. и др. (1977). Основные черты тектонической истории Карпат (в свете новых идей в учении о геосинклиналях). Вестник Московского университета. Сер. Геология, 3, 3–20.
Хаин, В. Е., Лобковский, Л. И. (1990). Об особенностях формирования коллизионных орогенов. Геотектоника, 6, 20–31.
Хаин, В. Е., Ломизе, М. Г. (1995). Геотектоника с основами геодинамики. Москва: Наука.
Хаин, В. Е. (2001). Тектоника континентов и океанов. Москва: Научый мир.
Шлапінський, В. Є., Кузовенко, В. В. (1998). Вивчення геолого-геофізичних матеріалів по південно-східній частині внутрішніх флішових покровів Українських Карпат з метою виявлення перспективних на нафту та газ об’єктів (1995–1998 рр.). Т. 1. Львів: Фонди ДП «Західукргеологія».
Шлапінський, В. Є. (2009). Мікрофауна в олістостромових утвореннях верхньої крейди Говерлянського субпокрову в районі Ясіні. В П. Ф. Гожик (відп. ред.). Викопна фауна і флора України: палеоекологічний та стратиграфічний аспекти (с. 179–183). Київ.
Шлапінський, В. (2012). Деякі питання тектоніки Українських Карпат. Праці НТШ. Геологічний збірник, 30, 48–68.
Шлапінський, В. Є., Мачальський, Д. В., Хомяк, Л. М. (2013). Уточнені дані щодо палеогенових відкладів Пенінського покриву Українських Карпат. Тектоніка і стратиграфія, 40, 125–133.
Шлапінський, В. Є., Жабіна, Н. М., Мачальський, Д. В., Тернавський, М. М. (2017). Геологічна будова Пенінського покриву Українських Карпат. Геодинаміка, 1 (22), 55–73.
Evolution of the Northern margin of Tethys: the results of IGCP Project 198. (1990). Mem. Soc. Geol. Fr, 154, 1–200.
Meissner, R., & Reston, T. (1989). The three-dimensional structure of the oberpfalz – an alternative interpretation of the DEKORP–KTB data. Tectonophysics, 157 (1–3), 1–11.
Ney, R. (1976). The Carpathians and plate tectonics. Prz. geol., 24 (6), 309–316.
Oszczypko, N., Uchman, A., & Malata, E. (Red.). (2006). Rozwój paleotektoniczny basenów Karpat zewnętrznych i pienińskiego pasa skałkowego. Kraków: Instytut Nauk Geologicznych Uniwersytetu Jagiellońskiego.
Rădulesku, D. P., & Săndulesku, M. (1973). The plate-tectonics concept and the geological structure of the Carpathians. Tectonophysics, 16 (3–4), 155–161.
Saleebe, J. B. (1983). According tectonics of the North American Cordillera. Annual Reviews of the Earth and Planetary Science, 15, 45–73.
Ігор КУРОВЕЦЬ, Олександр ПРИХОДЬКО, Ігор ГРИЦИК, Світлана МЕЛЬНИЧУК
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, e-mail: igggk@mail.lviv.ua
Анотація
Формування температурного режиму Дніпровсько-Донецької западини зумовлюється величиною глибинного теплового потоку, структурно-тектонічними особливостями регіону, літологією осадового комплексу, розвитком у регіоні потужного комплексу хемогенних і вулканічних порід, а також гідрогеологічними умовами.
За результатами аналізу фактичного геотермічного матеріалу у свердловинах, отриманого під час проведення геофізичних досліджень, замірів температур при визначенні геотермічних градієнтів та випробуванні продуктивних горизонтів, визначено геотермічні параметри, що характеризують температурний стан порід і флюїдів різних тектонічних зон Східного нафтогазоносного регіону. Наведено схеми розподілу температур на глибинах 2000, 8000 м, середнього геотермічного градієнта, глибин залягання ізотерм 150 і 180 °С та проаналізовано закономірності розподілу геотермічних параметрів. Встановлено латеральну зональність цих параметрів, виокремлено зони їхніх максимальних, середніх та низьких значень. Враховуючи особливості тектонічної будови Дніпровсько-Донецького грабена, у міру занурення осадового комплексу здійснюється поступова заміна нафтових родовищ нафтогазовими, а потім – газовими з північного заходу на південний схід. Геотермічні параметри характеризують геотермічну активність надр западини і дають змогу встановити її зональність, а також прогнозувати фазовий стан вуглеводневих систем на великих глибинах.
геотермічні параметри, термобаричні умови, середній геотермічний градієнт, «фонові» регіональні температури, ізотермічна поверхня, фазовий стан вуглеводнів, Східний нафтогазоносний регіон.
Використані літературні джерела
Атлас родовищ нафти і газу України (Т. 1. Східний нафтогазоносний регіон). (1998). Львів: УНГА.
Грицик, І. І., Колодій, В. В., Осадчий, В. Г., Приходько, О. А., Пуцило, В. І. (1999). Геотермічний режим Дніпровсько-Донецької западини на глибині понад 5 км. Сборник научных трудов НГА Украины, 6 (Т. 1. Геология полезных ископаемых), 36–39.
Грицик, І. І., Осадчий, В. Г., Приходько, О. А. (1998). Карта розподілу регіональних фонових температур Дніпровсько-Донецької западини на глибині 2000 м. В Матеріали V Міжнар. конф. «Нафта–газ України–98» (Полтава, 15–17 верес. 1998 р.) (Т. 1, с. 153). Полтава.
Колодий, В. В., Приходько, А. А. (1989). Геотермическая зональность и распределение залежей УВ на северо-западе ДДВ. Hефт. и газовая пром-ть, 1, 12–14.
Приходько, О. А., Осадчий, В. Г., Куровець, І. М. (2005). Термобаричні умовини продуктивних горизонтів родовищ вуглеводнів північно-західної частини Дніпров-сько-Донецької западини. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4, 5–12.
Prykhodko, A., Lourie, A. (1998). Geothermic field, oil and gas content of the Dnieper-Donets cavity. In Proceedings of the International conference: The Earth’s thermal field and related research methods (Moscow, Russia, May 19–21, 1998) (pp. 220–221). Moscow.
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, e-mail: igggk@mail.lviv.ua
Анотація
Розглянуто основні способи розрахунку складу геохімічних систем, які знаходяться в стані термодинамічної рівноваги. Показано, що основою для таких розрахунків є визначення енергії Гіббса кожного із компонентів системи за заданих температур і тиску. Проведено аналіз способів визначення енергій Гіббса за стандартного тиску та в умовах, які реалізуються в межах осадової товщі. Відібрано рівняння стану для індивідуальних компонентів природного газу та розраховано їхні енергії Гіббса для теплових потоків у межах 40–100 мВт/м2 та глибин 0–20 км. Показано, що в діапазоні 2–6 км існує ділянка стабільності для вуглеводневих та невуглеводневих компонентів природного газу.
енергія Гіббса, тепловий потік, природний газ, осадовий шар.
Використані літературні джерела
Глушко, В. П. (1979). Термодинамические свойства индивидуальных веществ. Т. 1 (1). Москва: Наука.
Любчак, О. В. (2009). Термобаричні умови утворення природного газу в надрах Землі. Геологія геохімія горючих копалин, 1, 18–24.
Соколов, В. А. (1971). Геохимия природных газов. Москва: Недра.
Чекалюк, Э. Б. (1967). Нефть верхней мантии Земли. Киев: Наукова думка.
Bell, I. H., Wronski, J., Quoilin, S., & Lemort, V. (2014). Pure and Pseudo-pure Fluid Thermophysical Property Evaluation and the Open-Source Thermophysical Property Library CoolProp. Industrial & Engineering Chemistry Research, 53 (6), 2498–2508.
Blecic, J., Harrington, J., & Bowman, M. O. (2016). TEA: A code for calculating thermochemical equilibrium abundances. The Astrophysical Journal Supplement Series, 225 (1), Web. doi:10.3847/0067-0049/225/1/4.
Buecker, D., & Wagner, W. (2006). Reference Equations of State for the Thermodynamic Properties of Fluid Phase n-Butane and Isobutane. J. Phys. Chem. Ref. Data, 35 (2), 929–1019.
Dziewonski, A. M., & Anderson, D. L. (1981). Preliminary reference Earth model. Physics of the Earth and Planetary Interiors, 25 (4), 297–356.
Hasterok, D., & Chapman, D. S. (2011). Heat production and geotherms for the continental lithosphere. Earth and Planetary Science Letters, 307, 59–70.
Koukkari, P. (2014). Introduction to constrained Gibbs energy methods in process and materials research. Espoo: VTT Technical Research Centre of Finland. VTT Technology, N 160
Lemmon, E. W., & Span, R. (2006). Short Fundamental Equations of State for 20 Industrial Fluids. J. Chem. Eng. Data, 51, 785–850.
Lemmon, E. W., McLinden, & M. O., Wagner, W. (2009) Thermodynamic Properties of Propane. III. A Reference Equation of State for Temperatures from the Melting Line to 650 K and Pressures up to 1000 MPa. J. Chem. Eng. Data, 54, 3141–3180.
Sanford, G., & McBride, B. J. (1994). Computer program for Calculation of Complex Chemical Equilibrium Composition and Application. NASA Reference Publication 1311, 58.
Setzmann, U., & Wagner W. (1991). A New Equation of State and Tables of Thermodynamic Properties for Methane Covering the Range from the Melting Line to 625 K at Pressures up to 1000 MPa. J. Phys. Chem. Ref. Data, 20 (6), 1061–1151.
Span, R., & Wagner, W. (1996). A New Equation of State for Carbon Dioxide Covering the Fluid Region from the Triple Point Temperature to 1100 K at Pressures up to 800 MPa. J. Phys. Chem. Ref. Data, 25, 1509–1596.
Span, R., (2000). Multiparameter Equations of State – An Accurate Source of Thermodynamic Property Data. Berlin: Springer.
Stull, D. R., Westrum Jr., E. F., & Sinke, G. C. (1969). The chemical thermodynamics of organic compounds. New York: John Wiley and Sons, Inc.
Tissot, B. P., & Welte, D. H. (1984). Petroleum Formation and Occurrence. Berlin; Heildelberg; New York; Tokyo: Springer-Verlag.
Wagner, W., & Pruß, A. (2002). The IAPWS Formulation 1995 for the Thermodynamic Properties of Ordinary Water Substance for General and Scientific Use. J. Phys. Chem. Ref. Data, 31, 387–535.
Wagner, W., & Buecker, D. (2006). A Reference Equation of State for the Thermodynamic Properties of Ethane for Temperatures from the Melting Line to 675 K and Pressures up to 900 MPa. J. Phys. Chem. Ref. Data, 35 (1), 205–266.
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, e-mail: igggk@mail.lviv.ua
Анотація
Проаналізовано підходи дослідників до терміна «флюїдні системи» як прототипу флюїдного середовища кристалізації мінералів, природно збережені релікти якого – включення флюїдів, відображають особливості флюїдного режиму мінералогенезу породно-рудних комплексів. Наголошено, що термін «флюїд» характеризує основну властивість речовини середовища мінералогенезу, найважливішої субстанції земної кори, – її найвищу мобільність, максимальну невпорядкованість структури, плинність, та охоплює як рідкий або газовий стан легколетких компонентів (газовий, водний розчин), так і розплав магматичної (силікатної, сольової, карбонатної) речовини. Під флюїдним режимом автор розуміє фізико-хімічну природу, просторово-часову послідовність прояву і мінливість параметричних характеристик флюїдів, тобто, усю сукупність фізико-хімічних та геологічних явищ і процесів, що зумовлюють закономірні (дискретні, періодичні, еволюційні) зміни агрегатного стану, РТ-параметрів і складу флюїдного середовища кристалізації мінералів та їхніх визначених (певних, конкретних) парагенезів. Наші багаторічні дослідження показали, що фізико-хімічна система флюїдного середовища мінералорудонафтидогенезу повинна охоплювати літоїдні (породні), флюїдні (генетичні) і термодинамічні (температура, тиск, концентрація) компоненти, які визначають масо-, тепло- й енергообмін між флюїдом та вмісною його породою. З огляду на це, таку фізико-хімічну систему ми визначаємо як «літофлюїдотермодинамічну» і вважаємо, що це визначення найповніше враховує всі відомі явища генерації, міграції, диференціації та акумуляції флюїдів, зокрема і вуглеводневих (вуглеводневмісних), у літосфері Землі. Прикладом літофлюїдотермодинамічної системи в надрах Землі – природному високоенергетичному фізико-хімічному реакторі – є вуглеводнегенерувальна і мінералорудоутворювальна система глибинного абіогенного високотермобарного флюїду.
включення в мінералах, флюїдні системи, флюїди, флюїдний режим, літофлюїдотермодинамічна система, літосфера Землі.
Використані літературні джерела
Багдасарова, М. В., Сидоров, В. А. (2002). Гидротермальная природа месторождений углеводородов и новые геодинамические критерии их поисков. В Новые идеи в геологии и геохимии нефти и газа. К созданию общей теории нефтегазоносности недр: материалы VI междунар. конф. (Москва, 28–31 мая 2002 г.) (Кн. 1.) (с. 54–57). Москва: ГЕОС.
Григорчук, К. Г. (2010). Особливості літофлюїдодинаміки ексфільтраційного катагенезу. Геологія і геохімія горючих копалин, 1 (150), 60–68.
Дмитриевский, А. Н., Валяев, Б. М., Смирнова, М. Н. (2003). Механизмы, масштабы и темпы восполнения нефтегазовых залежей в процессе их разработки. В Генезис нефти и газа (с. 106–109). Москва: ГЕОС.
Ермаков, Н. П. (1972). Геохимические системы включений в минералах (включения минералообразующих сред – источник генетической информации). Москва: Недра.
Кабышев, Б. П., Кабышев, Ю. Б. (2001). Осадочно-флюидодинамическая концепция нафтидогенеза. В Генезис нафти і газу та формування їх родовищ в Україні як наукова основа прогнозу та пошуків нових скупчень: тези доп. Міжнар. наук.-практ. конф. (Чернігів, лютий 2001 р.) (с. 12–15). Чернігів.
Калюжный, В. А. (1982). Основы учения о минералообразующих флюидах. Киев: Наук. думка.
Кудельский, А. В., Гарецкий, Р. Г., Айсберг, Р. Е. (1997). Геофлюидодинамика и нефтегазообразование. Минск: Изд-во Ин-та геол. наук НАН Беларуси.
Курдюков, А. А. (1991). Флюиды и флюидные системы в процессах рудообразования. Зап. Всесоюз. минерал. о-ва, 120 (1), 123–128.
Леммлейн, Г. Г. (1959). Классификация жидких включений в минералах. Зап. Всесоюз. минерал. о-ва, 88 (2), 137–143.
Лукин, А. Е. (1999). О происхождении нефти и газа (геосинергетическая концепция природных углеводородно-генерирующих систем). Геол. журн., 1, 30–42.
Наумко, И. М., Сворень, И. М. (2003). О важности глубинного высокотемпературного флюида в создании условий для формирования месторождений природных углеводородов в земной коре. В Новые идеи в науках о Земле: материалы VI Междунар. конф. (Москва, 8–12 апреля 2003 г.) (Т. 1) (с. 249). Москва.
Наумко, И. М., Сворень, Й. М. (2005). О литофлюидотермодинамической системе в геологии и геохимии. В Новые идеи в геологии и геохимии нефти и газа. Нефтегазоносные системы осадочных бассейнов: материалы VIII междунар. конф. к 60-летию кафедры геологии и геохимии горючих ископаемых МГУ (Москва, 31 мая–2 июня 2005 г.) (с. 341–343). Москва: ГЕОС.
Наумко, І. М. (2006). Флюїдний режим мінералогенезу породно-рудних комплексів України (за включеннями у мінералах типових парагенезисів). (Автореф. дис. … д-ра геол. наук). Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів.
Наумко, І. М., Бекеша, С. М., Сворень, Й. М. (2008). Флюїди глибинних горизонтів літосфери: зв’язок з родовищами нафти і газу у земній корі (за даними вивчення включень у мінералах глибинного походження). Доп. НАН України, 8, 117–120.
Наумко, І. М., Павлюк, М. І., Сворень, Й. М., Зубик, М. І. (2015). Метан газовугільних родовищ – потужне додаткове джерело вуглеводнів в Україні. Вісн. НАН України, 6, 43–54.
Попівняк, І. В. (2002). Фізико-хімічне моделювання флюїдодинамічних рудогенеруючих палеосистем та прогнозування пов’язаного з ними зруденіння (на прикладі родовищ золота). (Автореф. дис. … д-ра геол. наук). Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів.
Сворень, И. М. (1984). Примеси газов в кристаллах минералов и других твердых телах (их способы извлечения, состав, формы нахождения и влияние на свойства веществ). (Автореф. дис. … канд. техн. наук). Институт геологии и геохимии горючих ископаемых НАН Украины, Львов.
Сворень, Й. М., Наумко, І. М. (2006). Нова теорія синтезу і генезису природних вуглеводнів: абіогенно-біогенний дуалізм. Доп. НАН України, 2, 111–116.
Сворень, Й. М., Наумко, І. М. (2009). Надра Землі – природний фізико-хімічний реактор. Доп. НАН України, 9, 138–143.
Cворень, Й. М. (2017). Явище утворення природних вуглеметанів під дією абіогенного високотермобарного глибинного флюїду. В Геологія горючих копалин: досягнення та перспективи: матеріали ІІ Міжнар. наук. конф. (Київ, 6–8 вересня 2017 р.) (с. 225–229). Київ: ІГН НАН України.
Смит, Ф. Г. (1968). Физическая геохимия. Москва: Недра.
Соколов, Б. А. (2002). К созданию общей теории нефтегазоносности недр. В Новые идеи в геологии и геохимии нефти и газа. К созданию общей теории нефтегазоносности недр: материалы VI междунар. конф. (Москва, 28–31 мая 2002 г.) (Кн. 1) (с. 6–8). Москва: ГЕОС.
Соколов, В. А., Гусева, А. Н. (1993). О возможной быстрой современной генерации нефти и газа. Вестн. МГУ. Сер. 4. Геология, 3, 39–46.
Теплов, В. П., Лейє, Ю. А. (1974). Про просторовий і генетичний зв’язок ендогенних рудних і нафтогазових проявів Закарпаття. Доп. АН УРСР. Сер. Б, 5, 433–436.
Чекалюк, Э. Б. (1971). Термодинамические основы теории минерального происхождения нефти. Киев: Наук. думка.
Hryhorchuk, К., Hnidets, V., & Balandyuk, L. (2018). Litogenetic aspects of oil and systems formation in the Volyno-Podolia Sylurian deposits. Geogynamics, 2 (25), 37–48.
Naumko, І. М., Кurovets’, І. М., Zubyk, М. І., Batsevych, N. V., Sakhno, B. Е., & Chepusenko, P. S. (2017). Hydrocarbon compounds and plausible mechanism of gas generation in “shale” gas prospective Silurian deposits of Lviv Paleozoic depression. Geodynamics, 1 (22), 21–41.
Roedder, E. (1984). Fluid inclusions. In Reviews in Mineralogy (Vol. 12). Virginia: Mine-ralogical Society of America. (перевод рус.: Рёддер, Э. (1987). Флюидные включения в минералах (Т. 1–2). Москва: Недра.).
Мирослав ПАВЛЮК, Володимир ШЛАПІНСЬКИЙ, Олеся САВЧАК, Мирослав ТЕРНАВСЬКИЙ
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, e-mail: igggk@mail.lviv.ua
Анотація
Вивчався крейдовий і палеогеновий фліш Дуклянсько-Чорногорського, Буркутського, Магурського, Мармароського та Пенінського покривів, що в північно-захід-ному секторі Українських Карпат біля кордонів з Польщею і Словаччиною (Лемківський сегмент) відзначаються дуже похилими насувами. Просторово ці тектонічні одиниці розташовані в межах так званого гідротермального поля, у цілому не сприятливого щодо присутності тут вуглеводнів у значних масштабах. Проте в ньому виокремлені невеликі за площею ділянки з перевагою вуглеводнів у складі газів. Із ділянками, що просторово тяжіють до Закарпатського прогину, слід пов’язувати перспективи газоносності району.
внутрішні флішові покриви, гідротермальне поле, склад вільних газів, нафтогазоносність, перспективні ділянки, Закарпатський прогин.
Використані літературні джерела
Баранов, И. Г. (1954). Геологическое строение северо-западной части Восточных флишевых Карпат и перспективы нефтегазоносности. Львов: ВНИГРИ, Зап. Укр. экспед.
Габинет, М. П., Кульчицкий, Я. О., Матковский, О. И., Ясинская, А. А. (1977). Геология и полезные ископаемые Украинских Карпат (Ч. 2). Львов: Вища школа.
Глушко, В. В., Кузовенко, В. В., Шлапінський, В. Є. (1998). Нові погляди на геологічну будову північно-західної частини Дуклянського покрову Українських Карпат. Вісник Львів. ун-ту. Сер. геол., 13, 94–101.
Глушко, В. В., Кузовенко, В. В., Шлапінський, В. Є (2007). Геологічна карта Українських Карпат, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Чернівецька області України (масштаб 1 : 100 000, Ю. З. Крупський (ред.)). Київ: Фонд ЗАТ «Концерн Надра».
Денега, Б. І., Вишняков, І. Б., Година, Ю. М. та ін. (1993). Розробити нові та відкоректувати традиційні напрямки пошуків вуглеводнів на суміжних територіях України, Польщі та Словаччини на основі досвіду сторін, аналізу нафтогазоносності та розробки моделі будови піднасуву Карпат (Кн. 1–2). Львів: УкрДГРІ, Фонди ДП «Західукргеологія».
Жигунова, З. Ф., Коваль, Ж. С., Петров, В. Г. (1966). Отчет о поисково-съемочных работах масштаба 1 : 25 000, проведенных на площади Люта Закарпатской области УССР в 1964–1965 гг. (Т. 1). Львов: Фонды ГП «Запукргеология».
Жигунова, З. Ф., Коваль, Ж. С., Петров, В. Г. (1968). Отчет о поисково-съемочных работах масштаба 1 : 25 000, проведенных на площади Перечин Закарпатской области УССР в 1966–1967 гг. (Т. 1). Львов: Фонды ГП «Запукргеология».
Жигунова, З. Ф., Петров, В. Г., Коваль, Ж. С. (1969). Отчет о поисково-съемочных работах масштаба 1 : 25 000, проведенных на площади Турья Поляна Закарпатской области УССР в 1969 г. (Т. 1). Львов: Фонды ГП «Запукргеология».
Жиловский, Н. И., Дабагян, Н. В., Смирнов, С. Е. (1961). Геологическое строение и перспективы нефтегазоносности площади Свалява–Нелипино (Закарпатская область) (Т. 1). Львов: Фонды УкрГГРИ.
Зациха, Б. В. (1989). Кристаллогенезис и типоморфные особенности минералов ртутного и флюоритового оруденения Украины. Киев: Наукова думка.
Кантолинский, С. И., Пономарева, С. В. (1962). Отчет о геологических исследованиях, проведенных на площади Поляна, Закарпатской области в 1961 г. Львов.
Кантолинский, С. И., Коваль, Ж. С., Алексеев, В. Л. (1963). Отчет о геологических исследованиях, проведенных на площади Березник, Закарпатской области в 1962 г. (Т. 1–2). Львов: Фонды ГП «Запукргеология».
Кантолинский, С. И., Коваль, Ж. С., Алексеев, В. Л. (1964). Отчет о геологических исследованиях, проведенных на площади Кушница, Закарпатской области в 1963 г. Львов: Фонды ГП «Запукргеология».
Колодій, В. В., Бойко, Г. Ю., Бойчевська, Л. Е. та ін. (2004). Карпатська нафтогазоносна провінція. Львів; Київ: Український видавничий центр.
Колодій, В. В. (2010). Гідрогеологія. Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. І. Франка.
Кузовенко, В. В., Шлапінський, В. Є., Мачальський, Д. В. (2001). Деталізація геологічної будови північно-західної частини Внутрішніх флішових покровів Українських Карпат з метою виявлення об’єктів, перспективних на нафту і газ (1998–2001 рр.). Львів: Фонди ДП «Західукргеологія».
Кульчицкий, Я. О., Лозыняк, П. Ю., Мархель, М. Д. (1966). Тектоника и перспективы нефтегазоносности южного склона Украинских Карпат (Т. 1, Тема 804). Львов: УкрНИГРИ, Фонды ГП «Запукргеология».
Лазаренко, Э. А., Гнилко, М. И., Зайцева, В. Н. (1968). Металлогения Закарпатья. Львов.
Лейе, Ю. А., Науменко, В. В., Теплов, В. П., Рогаченко, В. В. (1976). Регматические разломы, морфоструктуры и минералогения Украинских Карпат и Закарпатья. Киев. (Препр. АН УССР. Ин-т геохимии и физики минералов).
Мацьків, Б. В., Ковальов, Ю. В., Пукач, Б. Д., Воробканич, В. М. (2003). Державна геологічна карта України (масштаб 1 : 200 000. Карпатська серія. X (Сніна), M-34-XXXV (Ужгород), L-34-V (Сату Маре), В. В. Кузовенко (ред.), Г. Д. Досин (експерт НРР), Львівське відділення УкрДГРІ. Київ.
Молчанов, В. И. (1981). Генерация водорода в литогенезе. Новосибирск: Наука.
Муравинский, Э. С., Кузовенко, В. В., Спас, Е. Г. и др. (1964). Расчленение разрезов площадей глубокого бурения, разбуренных в 1963 году, обработка и обобщение материалов по профильному бурению в Карпатском регионе (Т. 1). Львов: Фонды ГП «Запукргеология».
Муравинский, Э. С., Кузовенко, В. В., Спас, Е. Г. и др. (1965). Расчленение разрезов площадей глубокого бурения и изучение глубинного строения Карпатской нефтегазоносной области по результатам обработки материалов параметрического бурения (Т. 1). Львов: Фонды ГП «Запукргеология».
Некрасова, Л. П., Даныш, В. В., Барановский, В. И. (1966). Отчет о поисково-съемочных работах масштаба 1 : 25 000, проведенных на площади Великий Березный Закарпатской области УССР в 1964–1965 гг. (Т. 1). Львов: Фонды ГП «Запукргеология».
Озерова, Н. А. (1980). О дегазации ртути из глубин Земли. В Геохимия процессов миграции рудных элементов (с. 43–53). Москва: Наука.
Озерова, Н. А., Пиковский, Ю. И. (1982). Ртуть в углеводородных газах. В Геохимия процессов рудообразования (с. 102–136). Москва: Наука.
Петрик, В. П. (1974). Отчет о результатах поисковых работ на минеральные воды, выполненных на участках Великий Березный и Симерки в 1973–1974 гг. Киев: Закарпатская ГРЭ, Фонды ГП «Запукргеология».
Славин, В. И. (1947). Новые данные по стратиграфии и тектонике юрских отложений так называемой «клиппеновой зоны» Карпат. В Материалы по геологии и гидрогеологии Укр. геол. упр. за 1946 г. (Сб. 4, с. 135–139). Киев: Уральск. геол. упр.
Филимончук, С. Р., Фролов, М. В. (1962). Минеральные и термальные воды Закарпатья: отчет Закарпатской геологической экспедиции за 1959–1962 гг. о результатах поисковых работ на минеральные и термальные воды. Берегово: Закарпатская ГРЭ, Фонды ГП «Запукргеология».
Шлапинский, В. Е. (1989). Геохимические аномалии Складчатых Карпат и их связь с нефтегазоносностью. В Проблемы геологии и геохимии горючих ископаемых запада Украинской ССР: тезисы докл. респ. конф. (Львов, 2–6 октября 1989 г.) (Т. 3, с. 77–78). Львов.
Шлапінський, В. Є., Глушко, В. В., Кузовенко, В. В. (1994). Вивчення геологічної будови і перспектив нафтогазоносності зони зчленування Дуклянського, Чорногорського і Кросненського покровів Українських Карпат в 1991–1994 рр. (Т. 1). Львів: Фонди ДП «Західукргеологія».
Шлапинский, В. Е. (2003). Прямые и непрямые признаки нефтегазоносности Украинских Карпат как новые критерии её оценки. В Новые идеи в науках о Земле: VI Междунар. конф. (Т. 1, с. 277). Москва.
Шлапінський, В. (2012). Деякі питання тектоніки Українських Карпат. Праці НТШ. Геол. зб., 30, 48–68.
Шлапінський, В. Є. (2015). Комплексна оцінка перспектив нафтогазоносності передової частини Складчастих Українських Карпат. В Геологія горючих копалин: досягнення і перспективи: Міжнар. наук. конф. (Київ, 2–4 верес. 2015 р.) (с. 248–251). Київ.
Щерба, В. М. (1965). Геологические результаты глубокого разведочного бурения за 1964 год на площадях Ходновичи, Садковичи, Нижанковичи, Воля-Блажевская, Ломна, Свалява, Теребля. Самбор: Фонды ГП «Запукргеология».
Юлія ЛИСАК, Юрій ШПОТ, Андрій ШИРА, Зоряна КУЧЕР, Ігор КУРОВЕЦЬ
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, e-mail: y.shufliak@gmail.com
Анотація
Досліджено петрофізичні властивості порід-колекторів кам’яновугільних відкладів у центральній частині Дніпровсько-Донецької западини. Побудовано типові петрофізичні моделі для окремих площ та уніфіковані моделі, отримані на об’єднаній вибірці для нижньокам’яновугільних відкладів цього регіону. Глибина залягання покладів є одним з інформативних параметрів, які необхідно враховувати при побудові петрофізичних моделей, а отримані моделі є петрофізичною базою для кількісної інтерпретації даних геофізичних досліджень у свердловинах.
Атлас родовищ нафти і газу України. Т. 1 : Східний нафтогазоносний район / під ред. М. М. Іванюти, В. О. Федишина, Б. І. Денеги, Ю. О. Арсія, Я. Г. Лазарука. – Л. : УНГА, 1998. – 494 с.
Геология и нефтегазоносность Днепровско-Донецкой впадины / Б. П. Кабышев, П. Ф. Шпак, О. Д. Билык и др. – Киев : Наук. думка, 1989. – 204 с.
Куровець І. М. Стан і проблеми вивчення петрофізичних властивостей порід-колекторів нафти і газу // Геологія і геохімія горючих копалин. – 2001. – № 2. – С. 136–147.
Куровець І. М., Притулка Г. Й. Оцінка впливу геологічних факторів на петрофізичні властивості теригенних колекторів // Там само. – № 4. – С. 81–92.
Куровець І. М., Притулка Г. Й., Зубко О. С., Шеремета О. В. Петрофізична параметрична основа для підрахунку запасів газу в сарматських відкладах Більче-Волицької зони Передкарпатського прогину // Там само. – 1999. – № 4. – С. 15–24.
Литология и породы коллекторы на больших глубинах в нефтегазоносных провинциях Украины / Д. В. Гуржий, М. П. Габинет, А. Е. Киселев и др. – Киев : Наук. думка, 1989. – 184 с.
Петкевич Г. И., Шеремета О. В., Притулка Г. И. Методика петрофизического изучения коллекторов нефти и газа в условиях, моделирующих пластовые. – Киев : Наук. думка, 1979. – 128 с.
Элланский М. М. Петрофизические связи и комплексная интерпретация данных промысловой геофизики. – М. : Недра, 1978. – 215 с.
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, e-mail: igggk@mail.lviv.ua
Анотація
Проаналізовані літературні джерела та встановлені основні критерії визначення газогенераційного потенціалу порід. Зроблено спробу розширити спектр цих критеріїв, використовуючи відомості щодо елементного складу органічної речовини, розсіяної в породах. Розрахунки проведені на базі рівноважної термодинаміки в поєднанні з формалізмом Джейнса. Результати розрахунків порівнювали з результатами, одержаними методом Рок-Евал. Виявлено, що обчислення термодинамічним методом дає занижені результати щодо кількості газу, генерованого органічною речовиною. Натомість він дозволяє встановлювати зміни хімічної структури органічної речовини порід. Окреслено шляхи вдосконалення методу.
Габинет М. П., Кульчицкий Я. О., Матковский О. И. Геология и полезные ископаемые Украинских Карпат. – Львов : Вища шк., 1976. – Ч. 1. – 200 с.
Дякончук С. А., Кузьменко Т. М. Геологічна характеристика покладів нетрадиційних типів вуглеводнів на основі 3D-моделювання // Геодинаміка. – 2015. – Вип. 2 (19). – С. 26–33.
Крупський Ю. З. Геодинамічні умови формування і нафтогазоносність Карпатського та Волино-Подільського регіонів України. – К. : УкрДГРІ, 2001. – 144 с.
Крупський Ю. З., Куровець І. М., Сеньковський Ю. М. Нетрадиційні джерела вуглеводнів України. Кн. 2 : Західний нафтогазоносний регіон. – К. : Ніка-Центр, 2014. – 400 с.
Лебега О. В. Фактори та геолого-економічні показники, що визначають цінність газосланцевих родовищ // Економічний аналіз. – 2017. – Т. 2. – № 27. – С. 162–171.
Любчак О. В., Хоха Ю. В., Яковенко М. Б. Співвідношення структурних елементів вуглеводневої складової аргілітів Східних Карпат за формалізмом Джейнса // Вісн. Харків. нац. ун-ту ім. В. Н. Каразіна. Сер. Геологія. Географія. Екологія. – 2018. – № 49. – С. 83–94.
Хоха Ю. В. Термодинаміка глибинних вуглеводнів у прогнозуванні регіональної нафтогазоносності. – К. : Наук. думка, 2014 – 57 с.
Хоха Ю., Любчак О., Яковенко М. Вплив температурного режиму на газогенераційний потенціал гумінових кислот органічної речовини // Геологія і геохімія горючих копалин. – 2018. – № 3–4 (176–177). – С. 49–63.
Behar F., Roy S., Jarvie D. Artificial maturation of a Type I kerogen in closed system: Mass balance and kinetic modelling // Organic Geochemistry. – 2010. – Vol. 41. – P. 1235–1247.
Petroleum generation in the Ukrainian external Carpathians and the adjacent foreland / Y. Koltun, J. Espitalié, M. Kotarba et al. // Journ. of Petroleum Geology. – 1998. – Vol. 21 (3). – P. 265–288.
van Krevelen D. W., Chermin H. A. G. Estimation of the free enthalpy (Gibbs free energy) of formation of organic compounds from group contributions // Chemical Engineering Science. – 1951. – Vol. 1 (2). – P. 66–80.
Humic acids from coals of the North-Bohemian coal field: I. Preparation and characterisation / J. Novak, J. Kozler, P. Janos et al. // Reactive & Functional Polymers. – 2001. – Vol. 47 (2). – P. 101–109.
Tissot B. P., Welte D. H. Petroleum Formation and Occurrence. – Berlin ; Heilderberg ; New York ; Tokyo : Springer-Verlag, 1984. – 720 p.