Геотехнологія – Геологія і геохімія горючих копалин

Опубліковано Червень 2023Жовтень 2023 від GGCMJournal

ЕНЕРГЕТИЧНІ СКЛАДОВІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ В КРАЇНАХ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ ТА В УКРАЇНІ

Головна > Архів > № 1–2 (189–190) 2023 > 92–112

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1–2 (189–190) 2023, 92–112

https://doi.org/10.15407/ggcm2023.189-190.092

Мирослав ПОДОЛЬСЬКИЙ, Дмитро БРИК, Леся КУЛЬЧИЦЬКА-ЖИГАЙЛО
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: cencon@ukr.net

Анотація

Проаналізовано енергетичні складові сталого розвитку в країнах Європейського Союзу, зокрема за ціллю 7 «Доступна та чиста енергія», напрямками Європейської зеленої угоди, врахуванням синергії та компромісів, а також наскрізних факторів при досягненні визначених показників. Показано, що 2019 року енергетична залежність ЄС від імпорту енергії за видами палива становила: нафти і нафтопродуктів – понад 90 %, природного газу – близько 80 %, твердого викопного палива – близько 40 %. Протягом 2014–2019 років зменшення використання твердого палива (−4,9 %) було компенсоване збільшенням використання поновлювальних джерел енергії та біопалива (+2 %), а також за рахунок збільшення використання природного газу (+3,4 %), що не могло спричинити суттєвого зниження частки використання викопного палива та зменшення викидів парникового газу – діоксиду вуглецю СО₂, водночас сумарна залежність країн ЄС від імпорту палива виросла з 54,4 до 60,7 % (на 6,3 %), що негативно впливає на досягнення енергетичних показників сталого розвитку. 2019 року сумарна частка поновлювальних джерел енергії становила 19,7 % з амбітною метою досягнення 32 % 2030 року.

Проаналізовано енергетичні складові сталого розвитку в Україні. Показано, що, зокрема за ціллю 7 «Доступна та чиста енергія», прогрес визначених показників характеризується низькою ймовірністю досягнення: 2019 року в Україні частка імпорту вугілля була 68,6 %, нафти – 76,7 %, природного газу – 45,1 %, а загальна частка імпорту первинних енергоресурсів до 2030 року має бути зменшена до рівня, меншого за 12 %, і частка енергії з поновлювальних джерел має досягнути 17 %.

На основі порівняння енергетичних складових сталого розвитку в країнах Європейського Союзу і в Україні визначено основні вимоги до енергетичних завдань та індикаторів сталого розвитку для України та її регіонів. Вказані вимоги відрізняються доповненням енергетичних індикаторів та завдань сталого розвитку в Україні – показниками, які відстежуються в країнах Європейського Союзу та енергетичними характеристиками регіонів України. Запропоновано адаптивну структуру енергетичних завдань та індикаторів для регіонів України.

Повний текст

Ключові слова

цілі сталого розвитку, енергетичні завдання та індикатори, стала енергетика

Використані літературні джерела

Державна служба статистики України. (2021a). Добровільний національний огляд щодо Цілей сталого розвитку в Україні (2015–2019 рр.). https://ukraine.un.org/index.php/uk/151096-dobrovilnyy-natsionalnyy-ohlyad-shchodo-tsiley-staloho-rozvytku-v-ukrayini

Державна служба статистики України. (2021b). Моніторинговий звіт щодо досягнення Цілей сталого розвитку 2020. https://ukraine.un.org/uk/151095-monitorynhovyy-zvit-shchodo-dosyahnennya-tsiley-staloho-rozvytku-2020

Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України. (2019). Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні. https://mepr.gov.ua/diyalnist/napryamky/ekologichnyj-monitoryng/natsionalni-dopovidi-pro-stan-navkolyshnogo-pryrodnogo-seredovyshha-v-ukrayini/

Подольський, М., & Брик, Д. (2020). Наукові підходи для досягнення цілей сталого розвитку України. Збірник наукових праць ΛΌГOΣ, 52–55. https://doi.org/10.36074/20.11.2020.v5.15

Подольський, М., Кульчицька-Жигайло, Л., & Гвоздевич О. (2020a). Показники енергоефективності в контексті цілей сталого розвитку України. Матеріали конференцій МЦНД, 27–31. https://doi.org/10.36074/02.10.2020.v1.05

Подольський, М., Кульчицька-Жигайло, Л., & Гвоздевич, О. (2020b). Структура та технологічні аспекти використання енергетичних ресурсів в країнах Європейського Союзу та в Україні. Збірник наукових праць ΛΌГOΣ, 52–55. https://doi.org/10.36074/09.10.2020.v2.14

European Commission. (2019). A European Green Deal. https://ec.europa.eu/info/strategy/priorities-2019-2024/european-green-deal_en

European Commission. (2021). Sustainable development in the European Union –Monitoring report on progress towards the SDGs in an EU context – 2021 edition. https://ec.europa.eu/eurostat/en/web/products-flagship-publications/-/ks-03-21-096

Hauke, J., & Kossowski, T. (2011). Comparison of Values of Pearson’s and Spearman’s Correlation Coefficients on the Same Sets of Data. Quaestiones Geographicae, 30(2), 87–93. https://doi.org/10.2478/v10117-011-0021-1

NextGenerationEU. (2019). NextGenerationEU. https://europa.eu/next-generation-eu/index_en

United Nations Statistics Division. (2021). The Sustainable Development Goals Report 2021. https://unstats.un.org/sdgs/report/2021/

Опубліковано Червень 2022Серпень 2023 від GGCMJournal

НЕКОНДИЦІЙНІ ГОРЮЧІ КОПАЛИНИ УКРАЇНИ ТА ЗАСАДИ ЇХНЬОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОНВЕРСІЇ

Головна > Архів > № 1–2 (187–188) 2022 > 127–140

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1–2 (187–188) 2022, 127–140.

https://doi.org/10.15407/ggcm2022.01-02.127

Дмитро БРИК, Мирослав ПОДОЛЬСЬКИЙ, Леся КУЛЬЧИЦЬКА-ЖИГАЙЛО, Олег ГВОЗДЕВИЧ
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: cencon@ukr.net

Анотація

Загалом некондиційними горючими копалинами можна вважати балансові та позабалансові запаси первинних видів енергетичних матеріалів – поклади вугілля і торфу (тверді горючі копалини) та родовища нафти і природного газу (рідкі та газоподібні горючі копалини), які за фізико-хімічними, енергетичними чи геолого-просторовими умовами не відповідають економічним критеріям видобування та використання традиційними технологічними способами, а також потенціал метану вугільних родовищ, масивів таких техногенних вуглецевмісних матеріалів, як відходи вуглевидобутку, вуглезбагачення, нафтопереробки тощо. Перегляд наявних запасів з погляду застосування сучасних технологій екологічно безпечної конверсії може значно розширити можливості освоєння всіх видів горючих копалин в Україні.

У роботі розглянуто геологічне районування нафтогазових родовищ та покладів твердих горючих копалин, а також наведено їхні запаси та видобуток. Показано, що запаси основних первинних енергетичних матеріалів в Україні багатократно перевищують видобуток, що має суттєві можливості до збільшення завдяки використанню ресурсів некондиційних горючих копалин. Представлено засади екологічно безпечної конверсії некондиційних горючих копалин у наземних та підземних умовах. Відзначено важливість енергетичної утилізації метану вугільних родовищ, масивів таких техногенних вуглецевмісних матеріалів, як відходи вуглевидобутку, вуглезбагачення, нафтопереробки тощо. Наведено основні гірничо-геологічні і технологічні критерії, що сприяють розробці вугільних пластів способом підземної газифікації, а також вказано родовища та ділянки вугільних басейнів України, які придатні для підземної газифікації.

Повний текст

Ключові слова

горючі копалини, вугілля, газифікація, екологічна конверсія

Використані літературні джерела

Брик, Д., Гвоздевич, О., Кульчицька-Жигайло, Л., & Подольський, М. (2019). Техногенні вуглевмісні об’єкти Червоноградського гірничопромислового району та деякі технічні рішення їхнього використання. Геологія і геохімія горючих копалин, 4(181), 45–65. https://doi.org/10.15407/ggcm2019.04.045

Брик, Д. В., Подольський, М. Р., & Гвоздевич, О. В. (2014). Фізико-технічне обґрунтування виробництва синтетичного палива з вугілля (на прикладі Львівсько-Волинського басейну). Углехимический журнал, 4, 69–74.

Брик, Д., Подольський, М., Хоха, Ю., Любчак, О., Кульчицька-Жигайло, Л., & Гвоздевич, О. (2021). Некондиційні вуглецевмісні горючі копалини та способи їхнього термохімічного перероблення. Геологія і геохімія горючих копалин, 1–2(183–184), 89–109. https://doi.org/10.15407/ggcm2021.01-02.089

«Геоінформ України». (2020). http://minerals-ua.info/mapviewer/goruchi.php

ДГП «Західукргеологія», ВО «Волиньвугілля», ДХГ «Львіввугілля». (2002). Геолого-промислова карта Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну.

Державна служба статистики України. (2020). Паливно-енергетичні ресурси України. Статистичний збірник. https://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2020/zb/12/Zb_per.pdf

Іванців, О. Є., Кухар, З. Я., & Брик, Д. В. (2001). Нові підходи до перспектив підземної газифікації вугільних родовищ України. Геологія і геохімія горючих копалин, 2, 129–134.

Куровець, І. М., Михайлов, В. А., Зейкан, О. Ю., Крупський, Ю. З., Гладун, В. В., Чепіль, П. М., Гулій, В. М., Куровець, С. С., Касянчук, С. В., Грицик, І. І., & Наумко, І. М. (2014). Нетрадиційні джерела вуглеводнів України: Кн. 1. Нетрадиційні джерела вуглеводнів: огляд проблеми. Київ: Ніка-центр.

Майстренко, А. Ю., Дудник, А. Н., & Яцкевич, С. В. (1998). Технологии газификации углей для парогазовых установок. Киев: Знание.

Подольський, М., Брик, Д., Кульчицька-Жигайло, Л., & Гвоздевич, О. (2021). Використання горючих копалин у контексті цілей сталого розвитку України та глобальних змін навколишнього середовища. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4(185–186), 109–125. https://doi.org/10.15407/ggcm2021.03-04.109

Савчак, О. (2019). Геолого-геохімічні особливості міграції та формування газових родовищ у нафтогазоносних регіонах України. Геологія і геохімія горючих копалин, 1(178), 21–40. https://doi.org/10.15407/ggcm2019.01.021

Стефаник, Ю. В. (1990). Геотехнология некондиционных твердых топлив. Киев: Наукова думка.

Фальбе, Ю. М. (1980). Химические вещества из угля. Москва: Химия.

Опубліковано Листопад 2021Червень 2022 від GGCMJournal

ВИКОРИСТАННЯ ГОРЮЧИХ КОПАЛИН У КОНТЕКСТІ ЦІЛЕЙ СТАЛОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ ТА ГЛОБАЛЬНИХ ЗМІН НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

Головна > Архів > № 3–4 (185–186) 2021 > 109–125

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3–4 (185–186) 2021, 109–125.

https://doi.org/10.15407/ggcm2021.03-04.109

Мирослав ПОДОЛЬСЬКИЙ, Дмитро БРИК, Леся КУЛЬЧИЦЬКА-ЖИГАЙЛО, Олег ГВОЗДЕВИЧ
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: cencon@ukr.net

Анотація

Проаналізовано цілі сталого розвитку України, зокрема у сфері енергетики, управління ресурсами та охорони довкілля. Показано, що регіональна енергетика є визначальним фактором для досягнення таких цілей.

Зміни навколишнього природного середовища в Україні за зовнішніми (глобальними) та внутрішніми (локальними) чинниками переплітаються і накладаються та можуть створювати загрози для соціально-економічного розвитку. Показано, що в районах гірничо-видобувної та промислової діяльності спостерігається багатократне підвищення викидів забруднюючих речовин у довкілля.

Підтверджено загальну відповідність структури споживання первинних енергетичних ресурсів (тверде викопне паливо, природний газ, атомна енергія, нафта та нафтопродукти, поновлювальні джерела енергії) у країнах Європейського Союзу та в Україні при стійкій тенденції до зменшення часток твердого викопного палива і природного газу та збільшення частки енергії з поновлювальних джерел.

Систематизовано показники регіональної енергоефективності та запропоновано динамічну модель для переходу до сталого енергетичного розвитку регіону.

Повний текст

Ключові слова

горючі копалини, цілі сталого розвитку, екологія, показники енергоефективності

Використані літературні джерела

Бараннік, В. О. (2017). Енергоефективність регіонів України: проблеми оцінки та наявний стан. Дніпро: Інститут стратегічних досліджень, Регіональний філіал у м. Дніпро.

Головне управління статистики у Львівській області. (2019). http://database.ukrcensus.gov.ua/statbank_lviv/Database/24PRYRODA/databasetree_uk.asp

Державна служба статистики України. Енергетичний баланс України за 2017 рік. http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2012/energ/en_bal/arh_2012.htm

Досвід країн Євросоюзу з підвищення енергоефективності, енергоаудиту та енергоменеджменту з енергоощадності в економіці країн. (2017). Київ: ДП «НЕК Укренерго». http://energy.esco.agency/rubriki-zhurnala/jenergomenedzhment-v-jenergetike/4764/dosvid-krain-ievrosojuzu-z-pidvishhennja-energoefektivnosti-energoauditu-ta-energomenedzhmentu-z-energooshhadnosti-v-ekonomici-krain

Лібанова, Е. М., & Хвесик, М. А. (Ред.). (2017). Соціально-економічний потенціал сталого розвитку України та її регіонів: вектори реального поступу: національна доповідь. Київ: ДУ ІЕПСР НАН України.

Львівенергозбут. (2019). Тарифи. http://lez.com.ua/tariff/

Міністерство економіки України. (2020). Добровільний національний огляд щодо Цілей сталого розвитку в Україні. https://me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=a0fc2a99-ada3-4a6d-b65b-cb542c3d5b77&title=DobrovilniiNatsionalniiOgliadSchodoTsileiStalogoRozvitkuVUkraini

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України. (2017). Цілі сталого розвитку: Україна. Національна доповідь 2017. https://me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&id=938d9df1-5e8d-48cc-a007-be5bc60123b8&tag=TSiliStalogoRozvitku

Міністерство захисту довкілля і природних ресурсів України. (2020). Місія та стратегія. https://mepr.gov.ua/content/misiya-ta-strategiya.html

Навколишнє середовище. (2012). У КОМПАС: Посібник з освіти в галузі прав людини за участі молоді. https://www.coe.int/uk/web/compass/environment

Подольський, М., Кульчицька-Жигайло, Л., & Гвоздевич, О. (2020а). Показники енергоефективності в контексті цілей сталого розвитку України. Матеріали конференцій МЦНД, 27–31. https://doi.org/10.36074/02.10.2020.v1.05

Подольський, М., Кульчицька-Жигайло, Л., & Гвоздевич, О. (2020б). Структура та технологічні аспекти використання енергетичних ресурсів в країнах Європейського Союзу та в Україні. Збірник наукових праць ΛΌГOΣ, 52–55. https://doi.org/10.36074/09.10.2020.v2.14

Eurostat. (2019). Energy balance sheets – 2017 data: 2019 edition. https://doi.org/10.2785/10223

Опубліковано Червень 2021Листопад 2021 від GGCMJournal

НЕКОНДИЦІЙНІ ВУГЛЕЦЕВМІСНІ ГОРЮЧІ КОПАЛИНИ ТА СПОСОБИ ЇХНЬОГО ТЕРМОХІМІЧНОГО ПЕРЕРОБЛЕННЯ

Головна > Архів > № 1–2 (183–184) 2021 > 89–109

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1–2 (183–184) 2021, 89–109.

https://doi.org/10.15407/ggcm2021.01-02.089

Дмитро БРИК, Мирослав ПОДОЛЬСЬКИЙ, Юрій ХОХА, Олександр ЛЮБЧАК, Леся КУЛЬЧИЦЬКА-ЖИГАЙЛО, Олег ГВОЗДЕВИЧ
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, e-mail: cencon@ukr.net

Анотація

Проаналізовано структуру споживання первинних енергетичних ресурсів у світі та в Україні зокрема. Показано, що в останні десятиріччя частка вугілля стабільно становить 25–30 % і не виявляє тенденції до зменшення. Аналогічні закономірності спостерігаються і в Україні. Встановлено, що в Україні енергетичний потенціал запасів некондиційної вуглецевмісної сировини співрозмірний з покладами кондиційного вугілля і може бути використаний для підвищення енергетичної забезпеченості країни. Водночас погіршення екологічних показників довкілля вимагає підвищення рівня екологічної безпеки при використанні вуглецевмісної сировини та відповідної екологічної модернізації способів її термохімічної конверсії. Наведено огляд способів термохімічного перероблення некондиційної вуглецевмісної сировини (піроліз та коксування, гідрогенізація, газифікація) і показано, що процес газифікації, який дозволяє переробляти різноманітні некондиційні тверді горючі копалини в наземних та підземних умовах, є найбільш перспективним для екологічно безпечного використання вугілля в країні.

Повний текст

Ключові слова

енергетичні ресурси, вуглецевмісні горючі копалини, вугілля, екологічна конверсія.

Використані літературні джерела

Білецький, В. (2003). Проблеми переробки солоного вугілля. Праці Наукового товариства імені Шевченка. Хемія і біохімія, 10, 205–227.

Брик, Д. В. (2015). Некондиційні горючі копалини України та перспективи їх залучення для енергетичних потреб. У Нетрадиційні і поновлювальні джерела енергії як альтернативні первинним джерелам енергії в регіоні: збірник наукових статей VIII Міжнародної науково-практичної конференції (с. 73–78). Львів: ЛвЦНТЕІ.

Брик, Д. В., Гвоздевич, О. В., & Кульчицька-Жигайло, Л. З. (2013). Геотехнологія спалювання вугільних блоків відпрацьованих шахт для отримання теплової енергії. Углехимический журнал, 1–2, 73–78.

Брик, Д., Макітра, Р., & Кальмук, С. (2008). Вплив світової енергетичної кризи на перспективи процесу газифікації вугілля. Праці Наукового товариства імені Шевченка. Хемія і геохімія, 21, 198–211.

Брик, Д. В., Павлюк, М. І., & Макітра, Р. Г. (2006). Синтетичне паливо з вугілля перспективний замінник нафти і природного газу. Углехимический журнал, 3–4, 3–9.

Брик, Д. В., & Стефаник, Ю. В. (2010). Газифікація некондиційного вугілля Львівсько-Волинського басейну. Углехимический журнал, 1–2, 20–32.

Владимиров, Ю. В. (2001). Анализ перспектив использования в Украине возобновляемых источников энергии. У Нетрадиційні і поновлювальні джерела енергії як альтернативні первинним джерелам енергії в регіоні: збірник наукових статей І науково-практичної конференції (с. 16–20). Львів: ЛвЦНТЕІ.

Вороновський, Г. К., Денисюк, С. П., & Кириленко, О. В. (2005). Енергетика світу та України. Цифри та факти. Київ: Українські енциклопедичні знання.

Забигайло, В. Е., & Храпкин, С. Г. (1989). Геологическая база угольной промышленности УССР и современные проблемы угольной геологии. Геология и геохимия горючих ископаемых, 72, 1–5.

Иванова, А. В., & Зайцева, Л. Б. (1982). Проблема генезиса соленых углей Западного Донбасса. Киев: Наукова думка.

Иванова, А. В., & Кривега, Т. А. (1985). Соленые угли Западного Донбасса. Kиев: Наукова думка.

Ион, Д. С. (1984). Мировые энергетические ресурсы. Москва: Недра.

Іванців, О. Є., Лизун, О. С., & Кухар, З. Я. (1999). Геолого-екологічні та соціальні проблеми Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну. Геологія і геохімія горючих копалин, 2, 20–28.

Ковальчук, Н. Р. (1985). Оценка топливных ресурсов менилитовых сланцев Карпат и пути их перевода в кондиционные запасы. В Геотехнологические проблемы топливно-энергетических ресурсов Украины: сборник научных трудов (с. 122–131). Киев.

Крейнин, Е. В., & Зоря, А. Ю. (2009). Проблемы подземной газификации углей. Химия твердого топлива, 4, 24–28.

Макітра, Р. Г., Мідяна, Г. Г., & Брик, Д. В. (2013). Перспективи одержання синтетичного рідкого палива шляхом сумісного піролізу вугілля з відпадами полімерів. Углехимический журнал, 3–4, 84–87.

Мисак, Й. С., Пісько, М. С., Близнюк, В. Ф., & Цепак, О. Г. (2005). Перспективи зменшення споживання первинних енергетичних ресурсів за рахунок впровадження соломоспалювальних котлів. У Нетрадиційні і поновлювальні джерела енергії як альтернативні первинним джерелам енергії в регіоні: збірник наукових статей ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції (с. 132–137). Львів: ЛвЦНТЕІ.

Михайлов, В. А., Зейкан, О. Ю., Коваль, А. М., Загнітко, В. М., Гуров, Є. П., Вижва, С. А., Шнюков, Є. Ф., Наумко, І. М., Чепіль, П. М., Кожушок, О. Д., Радченко, В. В., & Безродний, Д. А. (2013). Нетрадиційні джерела вуглеводнів України: Кн. 7. Метан вугільних родовищ, газогідрати, імпактні структури і накладені западини Українського щита. Київ: Ніка-центр.

Міністерство енергетики України. (2020). Інформаційна довідка про основні показники розвитку галузей паливно-енергетичного комплексу України за грудень та 2019 рік. Взято 01.03.2021 з http://mpe.kmu.gov.ua/minugol/control/uk/publish/article?art_id=245436840&cat_id=35081

Пожидаев, С. А., Грицай, Р. А., & Иванова, А. В. (1981). Методические разработки по изучению соленых углей Западного Донбасса. Киев: Наукова думка.

Порфір’єв, В. Б., Грінберг, Й. В., & Ладиженський, М. Р. (1963). Менілітові сланці Карпат. Киев: Видавництво АН УРСР.

Рапопорт, И. Б. (1950). Искусственное жидкое топливо. Москва; Ленинград: Гостоптехиздат.

Рудько, Г. І. (Ред.). (2014). Енергетичні ресурси геологічного середовища України (стан та перспективи). Чернівці: Букрек.

Семенов, В. Г. (2007). Цивілізація без нафти: біодизельне паливо у топливно-енергетичному комплексі України. У Нетрадиційні і поновлювальні джерела енергії як альтернативні первинним джерелам енергії в регіоні: збірник наукових статей IV Міжнародної науково-практичної конференції (с. 157–162). Львів: ЛвЦНТЕІ.

Стан та перспективи видобутку та використання метану вугільних родовищ України. (2014). Нетрадиційний газ в Україні. http://shalegas.in.ua/cbm-in-ukraine-perspectives

Стефаник, Ю. В. (1990). Геотехнология некондиционных твердых топлив. Киев: Наукова думка.

Терентьев, Г. А., Тюков, В. М., & Смаль, Ф. В. (1985). Производство альтернативных моторных топлив и их применение на автомобильном транспорте. Москва: ЦНИИТЭ Нефтехим.

Узіюк, В. І., Бик, С. І., & Ільчишин, А. В. (2001). Газогенераційний потенціал кам’яновугільних басейнів України. Геологія і геохімія горючих копалин, 2, 110–121.

Уилсон, К. Л. (1985). Уголь – «мост в будущее». Москва: Недра.

Фальбе, Ю. М. (Ред.). (1980). Химические вещества из угля. Москва: Химия.

Фальштинський, В. С., Дичковський, Р. О., & Табаченко, М. М. (2010). Новітня технологія розробки вугільних пластів на базі свердловинної газифікації. Уголь Украины, 1, 10–13.

Шендрик, Т. Г., Симонова, В. В., & Потоцкая, Л. Л. (1986). Распределение натрия в «соленых» углях Западного Донбасса. В Структура и свойства ископаемых углей (с. 59–67). Киев: Наукова думка.

Шиллинг, Г.-Д., Бонн, Б., & Краус, У. (1976). Газификация угля: горное дело – сырье – энергия. Москва: Недра.

Янко, С. В., & Трошенькин, Б. А. (2010). Перспективы освоения глубокозалегающих угольных месторождений. УгольУкраины, 10, 3–10.

Duncan, W. (1981). Oil: an interlude in a century of coal. Chemistry and Industry, 9, 311–316.

Statistical review of world energy. (2020). https://www.bp.com/en/global/corporate/energy-economics/statistical-review-of-world-energy.html

Walters, E. A., & Wewerka, E. M. (1975). An overview of the energy crisis. Journal of Chemical Education, 52(5), 282–288. https://doi.org/10.1021/ed052p282