Категорія: Гідрогеологія

Головна > Архів > № 3–4 (199–200) 2025 > 58–72

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3–4 (199–200) 2025, 58–72

https://doi.org/10.15407/ggcm2025.199-200.058

Ольга ТЕЛЕГУЗ, Галина МЕДВІДЬ, Василь ГАРАСИМЧУК

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: olga_teleguz@ukr.net

---

Анотація

Представлено результати аналітичних визначень 35 проб вод із неглибоких колодязів і свердловин, які населення використовує для господарсько-питних потреб. Встановлено, що склад досліджуваних вод змінюється від гідрокарбонатних кальцієвих до хлоридних кальцієво-натрієвих. Статистичний аналіз даних вмісту макроелементів у ґрунтових водах показав аномальний характер варіювання для концентрацій хлору, вмісту натрію і калію, мінералізації і магнію. З’ясовано, що основними процесами, які впливають на геохімічний склад ґрунтових вод є взаємодія вода–порода, антропогенний вплив та випаровування. Встановлено перевищення нормативів санітарно-хімічних показників безпечності та якості питної води за загальною жорсткістю, перманганатною окиснюваністю, вмістом хлоридів, загальним вмістом солей і нітратів. Невідповідність нормативів фізіологічної повноцінності мінерального складу питної води фіксується за вмістом кальцію, калію, натрію, загальним вмістом солей, загальною жорсткістю, лужністю і за вмістом магнію, що робить їх обмежено придатними до споживання людиною. У більшості проб відхилення від нормативних величин для досліджуваних показників не спостерігається.

Ключові слова

ґрунтові води, макрокомпонентний склад, еколого-геохімічні показники, якість вод, нафтогазоносний район

Використані літературні джерела

Гарасимчук, В., Паньків, Р., & Камінецька, Б. (2013). Гідродинамічне моделювання та оцінка еколого-геохімічних характеристик ґрунтових вод сільської місцевості (на прикладі с. Новосілка Львівської області). Геологія і геохімія горючих копалин, 1–2, 78–87. http://nbuv.gov.ua/UJRN/giggk_2013_1-2_10

Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною (ДСанПіН 2.2.4-171-10). (2010). Київ. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0452-10#Text

Директива Європейського Парламенту і Ради 2000/60/ЄС «Про встановлення рамок заходів Співтовариства в галузі водної політики». (2000). Взято 30.10.2025 з https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_962#Text

Іванюта, М. М. (Ред.). (1998). Атлас родовищ нафти і газу України: Т. 4. Західний нафтогазоносний регіон. Львів: Центр Європи.

Кость, М., Медвідь, Г., Гарасимчук, В., Телегуз, О., Сахнюк, І., & Майкут, О. (2020). Геохімічна характеристика річкових та ґрунтових вод (Зовнішня зона Передкарпатського прогину). Геологія і геохімія горючих копалин, 1(182), 76–87. https://doi.org/10.15407/ggcm2020.01.076

Лютий, Г. Г., Люта, Н. Г., & Саніна, І. В. (2021). Оцінка змін якості підземних вод водоносних горизонтів Дніпровсько-Донецького артезіанського басейну. Мінеральні ресурси України, 3, 20–23. https://doi.org/10.31996/mru.2021.3.20-23

Медвідь, Г. Б., Кость, М. В., Телегуз, О. В., Сахнюк, І. І., & Кальмук, С. Д. (2023). Особливості формування геохімічного складу ґрунтових вод в межах північно-західної частини Бориславсько-Покутського нафтогазоносного району. У Надрокористування в Україні. Перспективи інвестування (с. 489–493). Київ: ДКЗ. https://conf.dkz.gov.ua/files/2023_materials_net.pdf

Мелконян, Д. В., Черкез, Є. А., & Тюремина, В. Г. (2021). Eколого-геохімічна характеристика ґрунтових вод межиріччя Південний Буг – Синюха. Вісник Одеського національного університету. Географічні та геологічні науки, 26(1(38), 149–168. https://doi.org/10.18524/2303-9914.2021.1(38).234688

Павлюк, В. (2010). Вплив геологічних факторів на екзогенні процеси міоценових соленосних відкладів Українського Передкарпаття. Геологія і геохімія горючих копалин, 2(151), 89–104.

Паньків, Р. П., Кость, М. В., Сахнюк, І. І., Майкут, О. М., Мандзя, О. Б., Навроцька, І. П., & Козак, Р. П. (2016). Геохімічні особливості ґрунтових вод в межах території Львівського прогину. Вода і водоочисні технології. Науково-технічні вісті, 1, 23–30. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vvt_2016_1_5

Про охорону навколишнього природного середовища (Закон України № 1268–XII). (1991). Відомості Верховної Ради України, 41, 546. Взято 30.10.2025 з https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text

Про питну воду та питне водопостачання (Закон України № 2887–IX). (2002). Відомості Верховної Ради України, 16, 112. Взято 30.10.2025 з https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2918-14#Text

Романюк, О. І., & Шевчик, Л. З. (2013). Комплексний екологічний моніторинг нафтозабруднених територій на прикладі м. Борислава. Вісник Вінницького політехнічного інституту, 5, 19–22.

Скрипник, В. С. (2010). Cистема екологічного моніторингу та заходи стабілізації стану довкілля Надвірнянського нафтогазопромислового району. Екологічна безпека та збалансоване ресурсокористування, 1, 16–26.

Трапезнікова, Л. В., Монич, І. І., & Хрипта, Ю. В. (2013). Екологічний стан поверхневих та ґрунтових вод басейну р. Іршава. Науковий вісник Ужгородського університету. Хімія, 1(29), 87–93.

Чушкіна, І. В., Максимова, Н. М., & Бордальова, А. Ю. (2020). Оцінка відповідності якості водних ресурсів с. Мала Белозірка вимогам стандартів. Збірник наукових праць ΛΌГOΣ, 79–83. https://doi.org/10.36074/11.12.2020.v2.23

Aghazadeh, N., Chitsazan, M., & Golestan, Y. (2017). Hydrochemistry and quality assessment of groundwater in the Ardabil area, Iran. Applied Water Science, 7, 3599–3616. https://doi.org/10.1007/s13201-016-0498-9

El-Wahed, M. A., El-Horiny, M. M., Ashmawy, M., & El Kereem, S. A. (2022). Multivariate statistical analysis and structural sovereignty for geochemical assessment and groundwater Prevalence in Bahariya Oasis, Western Desert, Egypt. Sustainability, 14(12), 6962. https://doi.org/10.3390/su14126962

Gibbs, R. J. (1970). Mechanisms controlling world water chemistry. Science, 170(3962), 1088–1090. https://doi.org/10.1126/science.170.3962.1088

Li, X., Wu, H., Qian, H., & Gao, Y. (2018). Groundwater chemistry regulated by hydrochemical processes and geological structures: A case study in Tongchuan, China. Water, 10(3), 338. https://doi.org/10.3390/w10030338

Marandi, A., & Shand, P. (2018). Groundwater chemistry and the Gibbs Diagram. Applied Geochemistry, 97, 209–212. https://doi.org/10.1016/j.apgeochem.2018.07.009

Musa, A., Oluwafemi, A., Changlai, X., & Xuijuan, L. (2019). Hydrogeochemistry of groundwater from Kazaure Area, NW Nigeria using multivariate statistics. E3S Web of Conferences, 98, 07001. https://doi.org/10.1051/e3sconf/20199807001

Piper, A. M. (1944). A graphic procedure in the geochemical interpretation of water-analyses. Trans. Am. Geophys. Union, 25(6), 914–928. https://doi.org/10.1029/TR025i006p00914

Ravikumar, P., Somashekar, R. K., & Prakash, K. L. (2015). A comparative study on usage of Durov and Piper diagrams to interpret hydrochemical processes in groundwater from SRLIS river basin, Karnataka, India. Elixir Earth Sci., 80, 31073–31077. https://www.researchgate.net/publication/273886861

Sajil Kumar, P. J. (2013). Interpretation of groundwater chemistry using Piper and Chadha’s diagrams: a comparative study from Perambalur Taluk. Elixir Geoscience, 54, 12208–12211. https://www.researchgate.net/publication/234128522

Sun, Q., Yang, K., Li, C., Li, C., Ling, X., & Yang, D. (2024). Analysis on the chemical characteristics and genesis of drinking groundwater in rural areas of Suihua City, Northeast China. Environmental Forensics, 25(6), 614–625. https://doi.org/10.1080/15275922.2023.2297871

Toteva, А., & Shanov, S. (2021). Chemical composition of groundwater in the zone of slow water exchange of the Upper Pontian aquifer, Northwestern Bulgaria. Engineering Geology and Hydrogeology, 35, 23–30. https://doi.org/10.52321/igh.35.1.23

Varol, S., & Davraz, A. (2016). Evaluation of potential human health risk and investigation of drinking water quality in Isparta city center (Turkey). Journal of Water and Health, 14(3), 471–488. https://doi.org/10.2166/wh.2015.187

Xiao, Y., Gu, X., Yin, S., Pan, X., Shao, J., & Cui, Y. (2017). Investigation of geochemical characteristics and controlling processes of groundwater in a typical long-term reclaimed water use area. Water, 9(10), 800. https://doi.org/10.3390/w9100800

---

Головна > Архів > № 3–4 (199–200) 2025 > 44–57

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3–4 (199–200) 2025, 44–57

https://doi.org/10.15407/ggcm2025.199-200.044

Соломія КАЛЬМУК, Галина МЕДВІДЬ, Василь ГАРАСИМЧУК, Ольга ТЕЛЕГУЗ, Ірина САХНЮК, Орися МАЙКУТ

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: solomiya.kalmuk@gmail.com

---

Анотація

Досліджено й оцінено санітарно-хімічні показники та якість вод із п’ятнадцяти джерел, розташованих у межах міста Львова. Води всіх джерел (окрім одного) є прісними та гідрокарбонатними кальцієвими за складом. Лише джерело в Білогорщі є нетиповим – вода слабкомінералізована (1544,5 мг/дм³), сульфатного кальцієвого складу. Більшість досліджених вод є дуже жорсткими, що зумовлено перевищенням вмісту іонів кальцію в переважній більшості проб. Вода з джерела «Спартак» – помірно жорстка. У шести джерелах спостерігається перевищення гранично-допустимої концентрації (ГДК) з твердості води. Вміст нітритів та амонію не виявлений у жодній пробі води. У джерелах Високий замок та «Зелене око» зафіксовано перевищення ГДК по нітратах, концентрація сульфатів у джерелі в Білогорщі в 1,5 раза вище норми. Встановлено, що лише вода із джерел у Брюховичах (вул. Січових Стрільців, 17) і «Спартак» (вул. Топольна, 39а) є цілком придатною для споживання людиною.

 Проаналізовано зміну санітарно-хімічних показників води упродовж останніх 14–15 років на прикладі десяти популярних джерел Львова. Моніторинг складу води джерела «Спартак» проведено з 2006 р.

Ключові слова

санітарно-хімічні показники, джерела Львова, мінералізація, водневий показник, жорсткість води, нітрати, гранично-допустима концентрація

Використані літературні джерела

Андрейчук, Ю. М., Волошин, П. К., Савка, Г. С., Шандра, Ю. Я., & Шушняк, В. М. (2020). Нова спеціальна гідрогеологічна карта Львова. У Ресурси природних вод Карпатського регіону (Проблеми охорони та раціонального використання): збірник наукових статей ХІХ Міжнародної науково-практичної конференції (Львів, 8–9 жовтня 2020 р.) (с. 6–9). Львів.

Волошин, П. К. (2004). Моніторинг підземних вод центральної частини м. Львова. У Ресурси природних вод Карпатського регіону (Проблеми охорони та раціонального використання): збірник наукових статей ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції (Львів, 15–16 червня 2004 р.) (с. 126–133). Львів.

Вода питна. Гігієнічні вимоги і контроль за якістю (ГОСТ 2874-82). (1982). Москва. https://online.budstandart.com/ua/catalog/doc-page?id_doc=52582

Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною (ДСанПіН 2.2.4-171-10). (2010). Київ. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0452-10#Text

Директива Ради 98/83/ЄС від 3 листопада 1998 р. про якість води, призначеної для споживання людиною. (1998). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_963#Text

Дідула, Р. П., & Кондратюк, Є. І. (2018). Оцінка якості води популярних джерел Львівщини. У Ресурси природних вод Карпатського регіону (Проблеми охорони та раціонального використання): збірник наукових статей ХVII Міжнародної науково-практичної конференції (Львів, 24–25 травня 2018 р.) (с. 88–93). Львів.

Дідула Р. П., Кондратюк, Є. І., Блавацький, Ю. Б., Усов, В. Ю., & Пилипович, О. В. (2018). Оцінка санітарно-хімічних показників безпечності та якості води популярних джерел різних геоструктурних зон Львівщини. Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія, 4(51), 87–101. http://nbuv.gov.ua/UJRN/glghge_2018_4_8

Колодій, В. В., Колодій, І. В., & Маєвський, Б. Й. (2009). Нафтогазова гідрогеологія. Івано-Франківськ: Факел.

Колодій, В., Паньків, Р., & Майкут, О. (2007). До гідрогеології і гідрогеохемії Львова й околиць. Праці наукового товариства ім. Шевченка. Геологічний збірник, 19, 175–181. http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73811

Кондратюк, Є., Дідула, Р., Блавацький, Ю., & Тригуба, Л. (2012). Вивчення якості господарсько-питних вод міста Львова. Суть та актуальність проблеми. Медична гідрологія та реабілітація, 10(4). http://nbuv.gov.ua/UJRN/MedGid_2012_10_4_12

Мандзюк, М. І., Пилипович, О. В., Грицанюк, В. В., Дідула, Р. П., Костенко, Є. А., & Ільченко, В. А. (2024). Оцінка санітарно-хімічних показників безпечності та якості води популярних сакральних джерел Львівщини. У Надрокористування в Україні. Перспективи інвестування: матеріали ІХ Міжнародної науково-практичної конференції (Львів, 7–11 жовтня 2024 р.) (с. 567–573). Львів. https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/14028

Паньків, Р. П., Лєх, Д., Висоцка, І., Лішевска, М., Майкут, О. М., & Дацюк, О. І. (2010). Особливості геохімії мікроелементів джерельних вод м. Львова. У Ресурси природних вод Карпатського регіону (Проблеми охорони та раціонального використання): збірник наукових статей IX Міжнародної науково-практичної конференції (Львів, 27–28 травня 2010 р.) (с. 147–150). Львів.

Паньків, Р. П., & Майкут, О. М. (2003). Геохімічні особливості джерельних вод м. Львова. У Ресурси природних вод Карпатського регіону (Проблеми охорони та раціонального використання): збірник наукових статей II Міжнародної науково-практичної конференції (Львів, 15–16 травня 2003 р.) (с. 212–216). Львів.

Паньків, Р. П., & Майкут, О. М. (2005). Гідрогеохімія мікроелементів у джерельних водах м. Львова. У Ресурси природних вод Карпатського регіону (Проблеми охорони та раціонального використання): збірник наукових статей IV Міжнародної науково-практичної конференції (Львів, 26–27 травня 2005 р.) (с. 213–216). Львів.

Підлісна, О. (2016). Джерела підземних вод Львова як пам’ятки неживої природи. У Геотуризм: практика і досвід: матеріали ІІ міжнародної науково-практичної конференції (Львів, 5–7 травня 2016 р.) (с. 111–112). Львів. https://geography.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2018/01/geotourism_Lviv_2016.pdf

Шестопалов, В. М. (2022). Проблеми збереження та ефективного використання якісних підземних вод у контексті водної безпеки України. Стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 11 травня 2022 року. Вісник НАН України, 7, 69–74. https://doi.org/10.15407/visn2022.07.069

Шмалєй, С. (2003). Критерії оцінки якості води для рекреаційних та естетичних цілей. У Ресурси природних вод Карпатського регіону (Проблеми охорони та раціонального використання): збірник наукових статей II Міжнародної науково-практичної конференції (Львів, 15–16 травня 2003 р.) (с. 170–178). Львів.

---

Головна > Архів > № 1–2 (193–194) 2024 > 141–153

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1–2 (193–194) 2024, 141–153

https://doi.org/10.15407/ggcm2024.193-194.141

Соломія КАЛЬМУК, Ірина САХНЮК, Оксана КОХАН, Галина ЗАНКОВИЧ

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: solomiya.kalmuk@gmail.com

---

Анотація

Проведено дослідження зміни якості питної води зі свердловин приватних будинків з двох вулиць південно-західної частини селища Брюховичі. Встановлено, що упродовж 2011–2023 рр. у більшості точок відбору якість води суттєво погіршилася, у деяких – змінився склад води, багато показників макрокомпонентів перевищило ГДК. За водневим показником води є нейтральні і не перевищують гранично допустимі концентрації. Незначні зміни спостерігаються лише у двох пробах води. За ступенем мінералізації досліджувані проби води зі свердловин приватних осель були прісними. За 12 років ситуація суттєво погіршилася – мінералізація зросла і наближається чи перевищила гранично допустимі концентрації, вода із прісної стала слабкомінералізованою. Щодо твердості води, то у всіх досліджуваних пробах вода стала жорсткою, твердість зросла і перевищила гранично допустимі концентрації у двох свердловинах. Змінився також вміст макрокомпонентів, який перевищує або наближається до гранично допустимих концентрацій. Тобто, у всіх відібраних пробах спостерігається тенденція до погіршення якості питної води. Вміст амонію (NH₄⁺), нітратів та нітритів у досліджуваних пробах води зменшився або зріс несуттєво, що свідчить про незначний антропогенний вплив. Чинником зміни якості питної води, імовірно, може бути близькість до Солукського родовища мінеральних вод.

Ключові слова

водоносний горизонт, водневий показник, мінералізація, жорсткість води, питна вода, Брюховичі

Використані літературні джерела

Андрейчук, Ю. М., Волошин, П. К., Савка, Г. С., Шандра, Ю. Я., & Шушняк, В. М. (2020). Нова спеціальна гідрогеологічна карта Львова. У Ресурси природних вод Карпатського регіону (Проблеми охорони та раціонального використання): збірник наукових статей XIX Міжнародної науково-практичної конференції (Львів, 8–9 жовтня 2020 р.) (с. 6–9). Львів.

Волошин, П. К. (2003). Моніторингові дослідження підземних вод урбосистеми Львова. Наукові праці УкрНДГМІ, 252, 80–96.

Волошин, П. (2012). Оцінка природної захищеності та уразливості підземних вод території Львова від антропогенного забруднення. Вісник Львівського університету. Серія «Географія», 40(1), 149–155. http://publications.lnu.edu.ua/bulletins/index.php/geography/article/view/2039

Волошин, П. К., Наконечний, М. В., & Ільченко, А. В. (2003). Екологічний стан вод підземної гідросфери історичної забудови Львова. Геоінформатика, 2, 93–98.

Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною (ДСанПіН 2.2.4-171-10). (2010). Київ.

Дідула, Р. П., Кондратюк, Є. І., Блавацький, Ю. Б., Усов, В. Ю., & Пилипович, О. В. (2018). Оцінка санітарно-хімічних показників безпечності та якості води популярних джерел різних геоструктурних зон Львівщини. Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія, 4, 87–101. http://nbuv.gov.ua/UJRN/glghge_2018_4_8

Кальмук, С. Д., Сахнюк, І. І., & Мандзя, О. Б. (2013). Оцінка якості питної води у північно-західній частині Брюхович. У Ресурси природних вод Карпатського регіону (Проблеми охорони та раціонального використання): збірник наукових статей ХІІ Міжнародної науково-практичної конференції (Львів, 30–31 травня 2013 р.) (с. 122–124). Львів.

Колодій, В. В., Колодій, І. В., & Маєвський, Б. Й. (2009). Нафтогазова гідрогеологія. Івано-Франківськ: Факел.

Колодій, В., Паньків, Р., & Майкут, О. (2007). До гідрогеології і гідрогеохемії Львова й околиць. Праці наукового товариства ім. Шевченка. Геологічний збірник, 19, 175–181.

Кондратюк, Є., Дідула, Р., Блавацький, Ю., & Тригуба, Л. (2012). Вивчення якості господарсько-питних вод міста Львова. Суть та актуальність проблеми. Медична гідрологія та реабілітація, 10(4), 1–10. http://nbuv.gov.ua/UJRN/MedGid_2012_10_4_12

Кохан, О., Занкович, Г., Кальмук, С., Сахнюк, І., & Герльовський, Ю. (2023). Моніторинг оцінки якості питної води у північно-західній частині смт Брюховичі (вул.Ожинова). У Ресурси природних вод Карпатського регіону (Проблеми охорони та раціонального використання): збірник наукових статей ХХІ Міжнародної науково-практичної конференції (Львів, 25–26 травня 2012 р.) (с. 31–33). Львів.

Матолич, Б. М. (Ред.). (2007). Екологічний атлас Львівщини. Львів.

Остроух, О. А. (2014). Багаторічні тенденції змін мінералізації ґрунтових підземних вод території південно-західної частини Закарпатської області (на основі ГІС). Вісник Дніпропетровського університету. Серія «Геологія. Географія», 15, 2–8.

Шестопалов, В. М., Богуславский, А. С., & Бублясь, В. Н. (2007). Оценка защищенности и уязвимости подземных вод с учетом зон быстрой миграции. Киев: Институт геологических наук НАН Украины.

Medvid, H., Yanush, L., Solovey, T., Panov, D., & Harasymchuk, V. (2023). Assessment of groundwater vulnerability within the cross-border areas of Ukraine and Poland. Visnyk of V. N. Karazin Kharkiv National University. Series “Geology. Geography. Ecology”, 58, 73–84. https://doi.org/10.26565/2410-7360-2023-58-06

---

Головна > Архів > № 1–2 (187–188) 2022 > 115–126

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1–2 (187–188) 2022, 115–126.

https://doi.org/10.15407/ggcm2022.01-02.115

Галина МЕДВІДЬ¹, Олег ЧЕБАН², Марія КОСТЬ¹, Ольга ТЕЛЕГУЗ¹, Василь ГАРАСИМЧУК¹, Ірина САХНЮК¹, Орися МАЙКУТ¹, Соломія КАЛЬМУК¹

¹ Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: igggk@mail.lviv.ua
² ТОВ «Стрийнафтогаз», Стрий, Львівська область, Україна, e-mail: ovcheb2015@gmail.com

---

Анотація

Упродовж 2017–2021 рр. проведено дослідження природних вод у межах Добрівлянського газоконденсатного родовища. Підземні води належать до єдиної гідродинамічної системи і за хімічним складом характеризуються однотипними водами – хлоридного натрієвого складу. У період дослідження в їхньому складі карбонат-іона не виявлено. Мінералізація вод із свердловин карпатій-мезозойського комплексу коливається від 67,49 до 100,31 г/дм³; густина становить 1047–1063 кг/м³; рН − 6,14–6,97. Вміст Феруму – 5,7–19,0 мг/дм³. Води відзначаються підвищеною концентрацією мікроелементів: Йоду – 31,2–75,2 мг/дм³, Брому – 174,6–188,8 мг/дм³, амонію – 62,5–252,7 мг/дм³. Загальна мінералізація вод із свердловин сармат-баденського комплексу становить 18,32–73,70 г/дм³ за питомої ваги 1023–1058 кг/м³; рН − 5,49–7,34. Вміст Феруму – 3,6–40,0 мг/дм³. Води відзначаються такою концентрацією мікроелементів: Йоду – 19,9–42,3 мг/дм³, Брому – 80,2–101,0 мг/дм³, амонію – 16,8–165,4 мг/дм³. За якісними характеристиками підземні води із екологічної свердловини та колодязя в с. Добрівляни залишаються чистими і відповідають нормативним вимогам до питних вод. Встановлено підвищений вміст органічних речовин у водах криниць с. Райлів, у яких перманганатна окиснюваність сягає 1,08–1,24 ГДК_В і відповідно до державних санітарних норм є непридатною до споживання. Води р. Колодниця за складом хлоридно-гідрокарбонатні натрієво-кальцієві (кальцієво-натрієві), натомість води рік Стрий та Жижава є гідрокарбонатні кальцієві.

Ключові слова

поверхневі, ґрунтові, підземні води, еколого-геохімічна характеристика, Добрівлянське газоконденсатне родовище

Використані літературні джерела

Бабинец, А. Е., & Мальская, Р. В. (1975). Геохимия минерализованных вод Предкарпатья. Киев: Наукова думка.

Гарасимчук, В., Медвідь, Г., Кость, М., & Телегуз, О. (2019) Палео- та сучасні гідрогеологічні умови Більче-Волицької зони Карпатської нафтогазоносної провінції. Геологія і геохімія горючих копалин, 2(179), 68–83. https://doi.org/10.15407/ggcm2019.02.068

Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною (ДСанПіН 2.2.4-171-10). (2010). Київ. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0452-10#Text

Кость, М., Медвідь, Г., Гарасимчук, В., Телегуз, О., Сахнюк, І., & Майкут, О. (2020). Геохімічна характеристика річкових та ґрунтових вод (Зовнішня зона Передкарпатського прогину). Геологія і геохімія горючих копалин, 1(182), 76–87. https://doi.org/10.15407/ggcm2020.01.076

Кость, М. В., Медвідь, Г. Б., Телегуз, О. В., Чебан, О. В., Гарасимчук, В. Ю., Сахнюк, І. І., Майкут, О. М., & Кальмук, С. Д. (2022). Моніторингові дослідження підземних вод в межах впливу Добрівлянського газоконденсатного родовища. У Ресурси природних вод Карпатського регіону. Проблеми охорони та раціонального використання: збірник наукових статей ХХ Міжнародної науково-практичної конференції (Львів, 26–27 травня 2022 р.) (с. 11–12). Львів.

Медвідь, Г. Б. (2018). Палеогідрогеологічна характеристика міоцену північно-західної частини Зовнішньої зони Передкарпатського прогину. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4(176–177), 73–85.      

«Стрийнафтогаз» планує розширення меж Добрівлянської площі. (2019). EXPRO Consulting. https://expro.com.ua/novini/striynaftogaz-planu-rozshirennya-mej-dobrvlyansko-plosch

ТОВ «Бурпроект». (2019). Звіт з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності з розширенням меж спеціального дозволу на геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку Добрівлянського ГКР, розташованого в межах Стрийського району Львівської області згідно спец. дозволу № 4748 від 12.04.2016 р. Львів.

Шестопалов, М., Лютий, Г., & Саніна, І. (2019). Сучасні підходи до гідрогеологічного районування України. Мінеральні ресурси України, 2, 3–12. https://doi.org/10.31996/mru.2019.2.3-12

Штогрин, О. Д., & Гавриленко, К. С. (1968). Підземні води західних областей України. Київ: Наукова думка.

Щерба, В. М., Павлюх, И. С., & Щерба, А. С. (1987). Газовые месторождения Предкарпатья. Киев: Наукова думка.

---

Головна > Архів > №3 180 (2019) > 90-99

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3 (180) 2019, 90-99.

https://doi.org/10.15407/ggcm2019.03.090

Іванна КОЛОДІЙ, Галина МЕДВІДЬ

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів,
e-mail: igggk@mail.lviv.ua

---

Анотація

Встановлено регіональні особливості поширення та механізми формування хімічного складу пластових вод нижньокрейдового комплексу Каркінітсько-Північнокримського прогину.

Підземні води суходолу переважно хлоридно-кальцієвого або гідрокарбонатно-натрієвого типу, натомість серед вод акваторії трапляються всі типи. Тісні зв’язки між компонентами хімічного складу та невисока статистика коливань значень вмісту макро- і мікроелементів при незначних коефіцієнтах варіації у водах нижньокрейдового водоносного комплексу шельфу та площ Тарханкутського півострова можуть свідчити про схожі умови їхнього формування. Пластові води шельфу, незважаючи на великі глибини залягання водоносного комплексу, мають високу сульфатність. Одночасно відбувається зменшення ступеня метаморфізації і збільшення Cl/Br до понад 1 000, що зумовлено пониженим вмістом Брому. Вочевидь, це є наслідком відтискання міцно зв’язаних вод на пізніх стадіях дегідратації глинистих порід або ж палеоінфільтрації в нижньокрейдовому водоносному комплексі.

Газонасиченість вод докрейдових відкладів на Голицинській площі вища, аніж у межах Тарханкутського півострова на площах Мєловій, Октябрській, Березівській та Західнооктябрській, що дозволило прогнозувати перспективність нижньокрейдових відкладів акваторії Каркінітсько-Північнокримського прогину.

Ключові слова

Каркінітсько-Північнокримський прогин, нижньокрейдовий водоносний комплекс, гідрогеохімічні умови, седиментогенні води, водорозчинені гази.

Використані літературні джерела

Альбов, С. В. (1956). Гидрогеология Крыма. Киев: Изд-во АН УССР.

Колодий, В. В., Сиван, Т. П. (1980). Природа водонапорных систем нижнемеловых отложений Крыма и западного Предкавказья. Известия АН СССР, сер. геол., 8, 124–132.

Колодій, В. В. (1971). Про походження гідрохімічних аномалій на Октябрському нафтовому та Західно-Октябрському газоконденсатному родовищах Криму. Геологія і геохімія горючих копалин, 27, 16–19.

Колодій, І. В. (1998). Конденсаційні води Голицинського родовища (північно-західний шельф Чорного моря). Геологія і геохімія горючих копалин, 2 (103), 36–41.

Колодій, І. В. (2014). Прогнозування локалізації вуглеводневих скупчень Причорноморського водонапірного басейну за гідрогеохімічними показниками. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, 1128, 32–36.

Колодій, І. В., Медвідь, Г. Б. (2018). Гідрогеологічна характеристика нижньокрейдового теригенного комплексу Каркінітсько-Північнокримського прогину в аспекті нафтогазоносності. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Сер. Геологія. Географія. Екологія, 49, 59–69. https://doi.org/10.26565/2410-7360-2018-49-05

Лихоманова, И. Н. (1967). Гидрохимические показатели нефтегазоносности Равнинного Крыма. (Автореф. дис. канд. геол.-мин. наук). Ин-т геол. наук АН УССР. Киев.

Штогрин, О. Д., Тердовидов, А. С., Нєчина, С. В. (1973). Геохімія підземних вод Степового Криму та її нафтогазопошукове значення. Київ: Наук. думка.

Головна > Архів > № 2 (179) 2019 > 68-83

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 2 (179) 2019, 68-83.

https://doi.org/

Василь ГАРАСИМЧУК, Галина МЕДВІДЬ, Марія КОСТЬ, Ольга ТЕЛЕГУЗ

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, e-mail: v_harasymchuk@ukr.net

---

Анотація

На основі палео- та сучасних гідрогеологічних ознак встановлено просторово-часовий механізм формування і збереження покладів газу та нафти в Більче-Воли-цькій зоні Карпатської нафтогазоносної провінції.

Часовий інтервал припадає на останній цикл гідрогеологічного розвитку. Чинниками міграції водо-вуглеводневих сумішей із глибоких піднасувних структур Карпат були геодинамічні та вторинні геостатичні навантаження, які проявилися протягом динамо-елізійного етапу (пізній баден – по сьогодні), розвиток якого зумовили насувотворні рухи покривів. Розрахунки часу збереження покладів газових родовищ встановили, що їхній вік не перевищує 6 млн років.

Південно-західна спрямованість руху палео- та сучасних інфільтрогенних вод у поєднанні зі зворотною динамо-елізійною спричинили існування тут затиснутої між ними гідродинамічно зрівноваженої системи, яка вирізняється сприятливими умовами для формування і збереження покладів вуглеводнів.

З’ясовано пов’язаність п’єзомаксимумів із ділянками тектонічних порушень, головним чином, поперечних, що вказує на шляхи перетоків водо-вуглеводневих сумішей із глибоких горизонтів. Площі розвантаження (перспективні в плані пошуків нових покладів) обмежені локальними п’єзомінімумами на тлі регіональних гідробаричних полів. Сприятливими для локалізації вуглеводневих покладів є площі палеоп’єзомінімумів прирозломної частини Угерсько-Косівського блоку на межі зі Східноєвропейською платформою.

Результати бароосмотичного аналізу гідрогеологічних умов газових та нафтових родовищ виявили бароосмотичні потоки молекул води в товщах глинистих порід, їхні інтенсивності і напрями руху та взаємозв’язки з покладами.

Ключові слова

Більче-Волицька нафтогазоносна зона, палеогідрогеологія, палеогеографія, палеогідрохімія, гідрогеохімія, палеогідродинаміка, елізія, інфільтрація, бароосмос.

Використані літературні джерела

Атлас родовищ нафти і газу (Т. 4). (1998). Львів: УНГА.

Бабинец, А. Е., Мальская, Р. В. (1975). Геохимия минерализованных вод Предкарпатья. Киев: Наук. думка.

Вишняков, І. Б., Вуль, М. Я., Гоник, І. О., Зур’ян, О. В., Старинський, В. О. (2014). Сучасний стан вуглеводневої сировинної бази західного нафтогазоносного регіону України та основні напрями геологорозвідувальних робіт щодо її освоєння. Мінеральні ресурси України, 4, 33–38.

Гарасимчук, В. Ю., Колодій, В. В., Кулинич, О. В. (2004). Ґенеза висококонцентрованих солянок піднасувних відкладів південно-східної частини Зовнішньої зони Передкарпатського прогину. Геологія і геохімія горючих копалин, 4, 105–119.

Гарасимчук, В. Ю., Медвидь, Г. Б. (2010). Гидрогеологические условия разрушения газовых месторождений Внешней зоны Предкарпатского прогиба: Фундаментальные проблемы нефтегазовой гидрогеологии. В Материалы Всероссийской научной конференции, посвященной 85-летию А. А. Карцева (Россия, Москва, 21–23 сентября 2010 г.) (с. 83–87). Москва.

Карцев, А. А. (1963). Гидрогеология нефтяных и газовых месторождений. Москва: Гостоптехиздат.

Колодий, В. В., Койнов, И. М. (1984). Изотопный состав водорода и кислорода подземных вод Карпатского региона и вопросы их происхождения. Геохимия, 5, 721–733.

Колодій, В. В., Бойко, Г. Ю., Бойчевська, Л. Т. та ін. (2004). Карпатська нафтогазоносна провінція. Львів; Київ: Укр. вид. центр.

Кушнір, С. В. (2009). Бароосмотичний аналіз як новий метод гідрогеологічних досліджень. Доп. НАН України, 11, 104–110.

Кушнір, С., Кость, М., Дудок, І., Паньків, Р. (2012). Бароосмотичний аналіз гідрогеологічних умов Хідновицького газового родовища (Українське Передкарпаття). Геологія і геохімія горючих копалин, 1–2 (158–159), 68–82.

Лазарук, Я. Г. (2019). Перспективи відкриття родовищ зі значними запасами вуглеводнів на території України. В VI Міжнар. наук.-практ. конф. : Надрокористування в Україні. Перспективи інвестування (с. 302–306). Трускавець.

Медвідь, Г. (2018). Палеогідрогеологічна характеристика міоцену північно-західної частини Зовнішньої зони Передкарпатського прогину. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4, 73–84.

Медвідь, Г. Б., Спринський, М. І., Колодій, В. В. та ін. (2006). Палеогідродинамічні реконструкції північно-західної частини Зовнішньої зони Передкарпаського прогину в контексті проблеми нафтогазоносності. Геологія і геохімія горючих копалин, 2, 20–32.

Щепак, В. М. (1965). Гидрогеологические условия Внешней зоны Предкарпатского прогиба в связи с газонефтеносностью. (Дис. канд. геол.-мин. наук). Институт геологии и геохимии горючих ископаемых АН УССР, Львов.

Kushnir, S., Kost’, M., Dudok, I., Pankiv, R., Palchykova, O. (2012). Baroosmotic analysis of processes in ground waters of the Kokhanivka-Svydnytsia area (Ukrainian Carpathian Foredeep). Biuletyn Państwowego Instytutu Geologicznego, 449, 195–202.

Головна > Архів > №1 178 (2019) > 74-82

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1 (178) 2019, 74-82.

https://doi.org/10.15407/ggcm2019.01.074

Марія КОСТЬ, Галина МЕДВІДЬ, Василь ГАРАСИМЧУК, Ольга ТЕЛЕГУЗ, Ірина САХНЮК, Орися МАЙКУТ

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів,
e-mail: igggk@mail.lviv.ua

---

Анотація

На основі досліджень природних вод ДП «Санаторно-курортний лікувальний центр «Шкло», визначено їхні геохімічні особливості, еколого-геохімічний склад та ступінь антропогенного впливу.
Вивчено геохімічні характеристики лікувальної питної води типу «Нафтуся» та лікувальної сірководневої води для ванн. «Нафтуся» за складом гідрокарбонатна натрієва з мінералізацією 0,76 г/дм3 і підвищеним вмістом органічних речовин. Лікувальна сірководнева вода для ванн за сольовим складом сульфатна натрієво-кальцієва з мінералізацією 2,97 г/дм3. Спільною ознакою цих вод є від’ємні значення окисно-відновного потенціалу, що зумовлено наявністю доволі високого вмісту H2S та HS−.
Питну воду на території санаторію відбирають свердловиною із горизонту опільської світи нижнього неогену. За сольовим складом вона належить до сульфатно-гідрокарбонатних натрієво-кальцієвих з мінералізацією 0,53 г/дм3 і за всіма проаналізованими показниками відповідає стандартам щодо питного водоспоживання.
Еколого-геохімічні параметри вод поверхневих водойм та водотоків загалом також відповідають державним стандартам щодо їхнього використання як рекреаційних.

Ключові слова

питна вода, еколого-геохімічні параметри, антропогенний вплив.

Використані літературні джерела

Бабинец А. Е., Марус В. И., Койнов И. М. Минеральные и термальные воды Советских Карпат. – Киев : Наук. думка, 1978. – 160 с.

Гайдін А. М., Зозуля І. І. Яворівське озеро. – Л. : Афіша, 2007. – 69 с.

Геолого-економічна оцінка запасів ділянки Шклівського родовища мінеральних лікувальних підземних вод. Яворівський район Львівської області : звіт № 63931 (ДНВП «ГЕОІНФОРМ України») / Відп. вик. Д. Г. Кирилюк. – К., 2013. – Кн. 1. – 293 с.

Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною : ДСанПіН 2.2.4-171-10. – [Наказ МОЗ України № 400 від 2010-05-12]. – К., 2010. – 48 с. – (Національний стандарт України).

Гідрохімічна характеристика транскордонних річок Яворівщини / Р. Паньків, В. Колодій, Ю. Хованець та ін. // Геологія і геохімія горючих копалин. – 2009. – № 2 (147). – С. 84–89.

Державне підприємство «Санаторно-курортний лікувальний центр «Шкло». – 2018. – Електр. ресурс: https://dsa.court.gov.ua/dsa/about_dsa/456/54675656.

Иванов М. В. Роль микробиологических процессов в генезисе месторождений самородной серы. – М. : Наука, 1964. – 368 с.

Природа Львівської області / за ред. К. І. Геренчука. – Л. : Вища шк. ; Вид-во при Львів. ун-ті, 1972. – 151 с.

Штогрин О. Д., Гавриленко К. С. Підземні води західних областей України. – К. : Наук. думка, 1968. – 315 с.

Головна > Архів > № 3-4 (176-177) 2018 > 85-104

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3-4 (176-177) 2018, 85-104.

Ігор БАГРІЙ

Інститут геологічних наук НАН України, Київ, e-mail: bagrid@ukr.net

Станіслав КУЗЬМЕНКО

Інститут геологічних наук НАН України, Київ, e-mail: bagrid@ukr.net

Дмитрий ГУНЯ

ВП «Володарське» ПАТ шахти О. Ф. Засядька, Харків, e-mail: dmytrogunia53@gmail.com

---

Анотація

Багаторічні результати досліджень з картування нафтогазоносних ділянок на традиційних і нетрадиційних об’єктах (шахтні поля, шельфові зони, астроблема) дозволили створити базу даних системних критеріїв пошукової технології структурно-термо-атмо-гідролого-геохімічних досліджень, де складовою частиною комплексу методичних рішень уперше в пошуковій практиці використовувався водень як головний складовий елемент вуглеводнів. Аналіз результатів даних розподілу водневих концентрацій дав можливість виділити аномальні поодинокі значення як по площах, так і по продуктивних свердловинах (при відсутності фонових) і провести детальні площові великомасштабні дослідження з метою картування на пошукові роботи.

Ключові слова

колообіг, гідро-геосинергетична біогенно-мантійна теорія, вуглеводні, структурно-термо-атмо-гідролого-геохімічні дослідження.

Використані літературні джерела

Бабинец А. Е. Подземные воды юго-запада Русской платформы. – Киев : Изд-во АН УССР, 1961. – 378 с.

Бабинец А. Е., Белявский Г. А. Естественные ресурсы подземных вод зоны интенсивного водообмена Украины. – Киев : Наук. думка, 1973. – 111 с.

Багрий И. Д. Гидро-геосинергетическая биогенно-мантийная гипотеза образования углеводородов и ее роль при обосновании прямопоисковой технологии // Геол. журн. – 2016. – № 2 (355). – С. 107–133.

Багрій І. Д. Прогнозування розломних зон підвищеної проникності гірських порід для вирішення геоекологічних та пошукових задач. – К. : Вид. дім Дмитра Бураго, 2003. – 149 с.

Багрій І. Д. Розробка геолого-структурно-термо-атмогеохімічної технології прогнозування пошуків корисних копалин та оцінки геоекологічного стану довкілля. –  К. : Логос, 2013. – 510 с.

Багрій І. Д., Гожик П. Ф., Почтаренко В. І., Аксьом С. Д., Дубосарський В. Р., Мамишев І. Є., Кізлат А. М., Палій В. М. Прогнозування геодинамічних зон та перспективних площ для видобутку шахтного метану вугільних родовищ Донбасу. – К. : Фоліант, 2011. – 236 с.

Белоусов В. В. Земная кора и верхняя мантия материков. – М. : Наука, 1966. – 120 с.

Вассоевич Н. Б. Избранные труды. Геохимия органического вещества и происхождение нефти. – М. : Наука, 1986. – С. 324–339.

Вернадский В. И. Химическое строение биосферы Земли и ее окружения. – М. : Наука, 2001. – 376 с.

Гринберг И. В. Некоторые химические аспекты проблемы генезиса теорий // Проблема происхождения нефти и газа и формирование их промышленных залежей. – Киев : Наук. думка, 1971. – С. 52–67.

Гутенберг Б. Скорости распространения сейсмических волн в земной коре // Земная кора / А. Полдерварт (ред.). – М. : Изд-во иностр. лит., 1957. – С. 121–138.

Доленко Г. Н. Геология нефти и газа Карпат. – Киев : Изд-во АН УССР, 1962. – 367 с.

Магницкий В. А. Внутреннее строение и физика Земли. – М. : Недра, 1965. – 380 с.

Мархинин Е. К. Роль вулканизма в формировании земной коры. – М. : Наука, 1967. – 256 с.

Павлюк М., Наумко І., Макітра Р., Брик Д. Про ймовірну модель утворення природних вуглеводнів у літосфері Землі // Геологія і геохімія горючих копалин. – 2012. – № 1–2. – С. 158–159.

Порфирьев В. Б., Гринберг И. В. Современное состояние теории органического происхождения нефти // Проблемы происхождения нефти. – Киев : Наук. думка, 1966. – С. 5–51.

Порфір’єв В. Б. До питания про умови формування промислових скупчень // Геол. журн. – 1968. – Т. 28. – Вип. 4 (121). – С. 3–31.

Соколов В. А. Процессы образования и миграции нефти и газа. – М. : Недра, 1965. – 276 с.

Стадников Г. Л. Происхождение углей и нефти. – Москва ; Ленинград : Изд-во АН СССР, 1937. – 611 с.

Субботин О. И., Наумчик Г. Л., Рахимова Н. Т. Процессы в верхней мантии Земли и связь с ними строения земной коры. – Киев : Наук. думка, 1964. – 136 с.

Чекалюк Э. Б. Нефть верхней мантии Земли. – Киев : Наук. думка, 1967. – 258 с.

Krayushkin V. A., Kutcherov V. G. Deep-seated abiogenic origin of petroleum: From geological assessment to physical theory // Rev. Geophys. – 2010. – Vol. 48. – N 1. – Р. 1–30.

---

Головна > Архів > № 3-4 (176-177) 2018 > 73-84

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3-4 (176-177) 2018, 73-84.

Галина МЕДВІДЬ

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, e-mail: igggk@mail.lviv.ua

---

Анотація

Виокремлено сім гідрогеологічних циклів у палеогідрогеологічному розвитку північно-західної частини Зовнішньої зони. З допомогою методики палеогідродинамічних реконструкцій проведено розрахунок показників інтенсивності водообміну на елізійному та інфільтраційному етапах баден-сарматського гідрогеологічного циклу. Встановлено переважання інтенсивності елізійного водообміну над інфільтраційним, що вважається сприятливими умовами для збереження вуглеводневих покладів.

На основі аналізу величини показників водообмінів зроблено висновок, що з зануренням осадових товщ на глибину водонапірна система міоценових відкладів північно-західної частини Зовнішньої зони Передкарпатського прогину переходить від зони інтенсивного водообміну до зон утрудненого та вельми утрудненого. Це вказує на утрудненість гідродинамічного зв’язку поверхневих і неглибоко циркулюючих підземних вод з глибинними водами водонапірних нафтогазоносних систем і, як наслідок, незначний вплив сучасної інфільтраційної водонапірної системи на процеси руйнування покладів вуглеводнів.

Ключові слова

палеогідрогеологія, гідрогеологічний цикл, показник водообміну, інтенсивність водообміну, осадові товщі, підземні води.

Використані літературні джерела

Бурштар М. С., Машков И. В. Условия формирования и закономерности размещения залежей нефти и газа. – М. : Гостоптехиздат, 1963. – 266 с.

Вагин С. Б. Палеогидрогеологические реконструкции при поисках залежей углеводородов : автореф. дис. … д-ра геол.-минерал. наук. – М., 1988. – 37 с.

Вагин С. Б., Карцев А. А., Ходжакулиев Я. А. Палеогидрогеологические условия нефтегазонакопления в мезозойских отложениях эпигерцинской платформы Запада Средней Азии // Нефтяная и газовая промышленность Средней Азии. – 1964. – № 6. – С. 68–75.

Гарасимчук В. Ю., Колодій В. В., Кулинич О. В. Ґенеза висококонцентрованих солянок піднасувних відкладів південно-східної частини Зовнішньої зони Передкарпатського прогину // Геологія і геохімія горючих копалин. – 2004. – № 4. – С. 105–119.

Карпатська нафтогазоносна провінція / В. В. Колодій, Г. Ю. Бойко, Л. Т. Бойчевська та ін. – Л. ; К. : Укр. вид. центр, 2004. – 390 с.

Карцев А. А. Принципы и пути палеогидрогеологических исследований // Проблемы гидрогеологии. – М. : Гостоптехиздат, 1960. – С. 78–83.

Карцев А. А. Гидрогеология нефтяных и газовых месторождений. – М. : Недра, 1972. – 280 с.

Карцев А. А., Вагин С. Б. Палеогидрогеологические исследования при изучении формирования и разрушения нефтегазовых скоплений (на примере мезозойских отложений Предкавказья) // Сов. геология. – 1962. – № 8. – С. 104–121.

Карцев А. А., Вагин С. Б., Матусевич В. М. Гидрогеология нефтегазоносных бассейнов. – М. : Недра, 1986. – 224 с.

Колодий В. В. Гидрогеология плиоценовых отложений Западно-Туркменской нефтегазоносной области. – М. : Недра, 1969. – 199 с.

Колодий В. В., Кудельский А. В. Гидрогеология горных стран, смежных прогибов и впадин. – Киев : Наук. думка, 1972. – 204 с.

Колодий В. В., Лихоманова И. Н. Термобарические аспекты нефтегазоносности водонапорных систем Предкарпатского прогиба // Геология и геохимия горючих ископаемых. – 1978. – № 51. – С. 6–12.

Колодій В. В. Палеогідрогеологічна характеристика Дніпровсько-Донецької западини в зв’язку з її нафтогазоносністю // Геологія і геохімія горючих копалин. – 1972. – Вип. 30. – С. 9–16.

Крупський Ю. З. Геодинамічні умови формування і нафтогазоносність Карпатського та Волино-Подільського регіонів України. – К. : УкрДГРІ, 2001. – 144 с.

Маков К. И. К вопросу о гидрогеологической истории подземных вод Причерноморья // Изв. АН СССР. Сер. геол. – 1939. – № 6. – С. 88–93.

Медвідь Г. Б. Палеогідродинамічний чинник у процесі формування покладів вуглеводнів у межах північно-західної частини Зовнішньої зони Передкарпатського прогину // Геодинаміка. – 2011. – № 2 (11). – С. 199–201.

Нефтегазовая гидрогеология / А. А. Карцев, С. Б. Вагин, В. П. Шугрин, Ю. И. Брагин. – М. : Нефть и газ, 2001. – 285 с.

Овчинников А. М. Водоносные системы земной коры // Известия ВУЗ. Сер. Геология и разведка. – 1961. – № 8. – С. 86.

Палеогідродинамічні реконструкції північно-західної частини Зовнішньої зони Передкарпатського прогину в контексті проблеми нафтогазоносності / Г. Б. Медвідь, М. І. Спринський, В. В. Колодій та ін. // Геологія і геохімія горючих копалин. – 2006. – № 2. – С. 20–32.

Семихатов А. Н. О гидрогеологических циклах // Докл. АН СССР. – 1947. – Т. 56. – № 6. – С. 629–630.

Чирвинский П. Н. Палеогидрогеология // Проблемы сов. геологии. – 1933. – № 8. – С. 16–32.

Шагоянц С. А. Палеогидрогеологическая схема формирования подземных вод Центральной и Восточной частей Северного Кавказа // Тр. лаб. гидрогеол. проблем. – М. : Изд-во АН СССР, 1949. – Т. 6. – С. 33–45.

Paleohydrodynamic reconstruction of north-western part of the outer zone of the Carpathian foredeep in connection with oil and gas presence / H. Medvid, M. Sprynskyy, V. Kolodiy et al. // Proc. XVIII^th Congr. of the Carpathian-Balkan Geol. Assoc. (September 3–6, 2006). – Belgrade, Serbia, 2006. – P. 356–359.

---