Літологія – Геологія і геохімія горючих копалин

Опубліковано Липень 2024Жовтень 2024 від GGCMJournal

КОРЕЛЯЦІЯ СХІДНОГО СЕГМЕНТУ ТЕТИЧНОГО РИФОВОГО БАР’ЄРУ ВЕРХНЬОЇ ЮРИ ТА ПРИЛЕГЛИХ ФАЦІЙ (Карпато-Кримсько-Кавказька область)

Головна > Архів > № 1–2 (193–194) 2024 > 95–112

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1–2 (193–194) 2024, 95–112

https://doi.org/10.15407/ggcm2024.193-194.095

Наталія ЖАБІНА
Інститут геологічних наук НАН України, Київ, Україна, e-mail: zhabinanatalia@gmail.com

Анотація

Східний сегмент верхньоюрського рифового бар’єру простягається через Карпати і Прикарпаття, Придобрудзький прогин, Гірський Крим і Великий Кавказ. На основі власних досліджень та аналізу опублікованих даних простежено поширення фаціальних поясів карбонатного шельфу верхньої юри – нижньої крейди (оксфорд–валанжин), проведено комплексну кореляцію рифогенних і пов’язаних з ними відкладів на підставі порівняння літофаціального і мікропалеонтологічного складу. Для цього використано Стандартну біозональну шкалу за тинтинідами і корелятивні асоціації форамініфер. У Гірських структурах рифогенний комплекс представлений фрагментарно, а на території Польської низовини і в Переддобрудзькому прогині він значно розмитий. Проте в Стрийському юрському прогині заходу України представлений повним комплексом рифового бар’єру і простежуються закономірні фаціальні заміщення. Усі фаціальні пояси в зазначених регіонах характеризуються подібним літологічним складом, асоціаціями форамініфер і тинтинід, що дало можливість провести їхню кореляцію на рівні стратиграфічних підрозділів.

Повний текст

Ключові слова

верхня юра, нижня крейда, рифовий бар’єр, Карпати і Передкарпаття, Переддобрудзький прогин, Гірський Крим, Великий Кавказ, фаціальні пояси, форамініфери, тинтиніди, стратиграфічна кореляція

Використані літературні джерела

Акимец, В. С., & Каримова, А. А. (2005). Стратиграфическая схема юрских отложений Беларуси. Литосфера, 1(22), 114–123.

Анікеєва, О. В., & Жабіна, Н. М. (2009). Умови седиментації верхньоюрських відкладів Гірського Криму (Ялтинський амфітеатр). У П. Ф. Гожик (Ред.), Викопна фауна і флора України: палеоекологічний та стратиграфічний аспекти: збірник наукових праць Інституту геологічних наук НАН України (Т. 2, с. 99–103). Київ. https://doi.org/10.30836/igs.2522-9753.2009.147929

Аркадьев, В. В., & Рогов, М. А. (2006). Новые данные по биостратиграфии и аммонитам верхнего кимериджа и титона восточного Крыма. Стратиграфия и геологическая корреляция, 14(2), 90–104.

Борисенко, Л. С., Кропачева, С. К., Пивоваров, С. В., & Василевская, А. Е. (1974). Первая находка верхнеюрских галогенных отложений в Горном Крыму. Доклады АН СССР, 219(4), 933–935.

Гаврилишин, В. І. (1993). Стратиграфія юрських відкладів Волині. Геологія і геохімія горючих копалин, 1(82), 8–12.

Гаврилишин, В. И., Лещух, Р. И., & Полухтович, Б. М. (1985). Макрофауна и стратиграфия юры и мела восточной части Преддобруджского прогиба. В Ископаемые организмы и стратиграфия осадочного чехла Украины (с. 96–100). Киев: Наукова думка.

Гожик, П. Ф. (Відп. ред.). (2013). Стратиграфія верхнього протерозою та фанерозою України: Т. 1. Стратиграфія верхнього протерозою, палеозою та мезозою України. Київ: Логос.

Дулуб, В. Г., Бурова, М. И., Буров, В. С., & Вишняков, И. Б. (1986). Объяснительная записка к региональной стратиграфической схеме юрских отложений Предкарпатского прогиба и Волыно-Подольской окраины Восточно-Европейской платформы. Ленинград: ВСЕГЕИ.

Дулуб, В. Г., Жабіна, Н. М., Огороднік, М. Є., & Смірнов, С. Є. (2003). Пояснювальна записка до стратиграфічної схеми юрських відкладів Передкарпаття (Стрийський юрський басейн). Львів: ЛВ УкрДГРІ.

Жабіна, Н. М. (1996). Форамініфери рифогенних утворень титону-беріасу південно-східного Криму [Дис. канд. геол. наук]. Інститут геологічних наук НАН України. Київ.

Жабіна, Н. М. (1998). До кореляції верхньоюрських відкладів західного і південного регіонів України. Палеонтологічний збірник, 32, 77–83.

Жабіна, Н. М. (2008). Біостратиграфія та кореляція відкладів верхньої юри–нижньої крейди Тетичної палеопровінції за тинтинідами. Геологічний журнал, 1, 54–62.

Жабіна, Н. М. (2011). Біостратиграфія відкладів верхньої юри-нижньої крейди (оксфорд-валанжин) Українського Передкарпаття за форамініферами і тинтинідами [Дис. д-ра геол. наук]. Інститут геологічних наук НАН України. Київ.

Жабіна, Н. М. (2021). Комплексна схема біостратиграфії юрських відкладів Пенінської зони Українських Карпат. Геологічний журнал, 3(376), 48–73. https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2021.3.228194

Жабіна, Н. М., & Анікеєва, О. В. (2007). Оновлена стратиграфічна схема верхньої юри–неокому Українського Передкарпаття. Збірник наукових праць УкрДГРІ, 3, 46–56.

Жабіна, Н., Анікеєва, О., & Самарська, О. (2015). Нові дані про умови седиментації карбонатного комплексу верхньої юри на території Переддобрудзького прогину. Вісник КНУ. Геологія, 4(71), 11–17. https://doi.org/10.17721/1728-2713.71.02

Жабіна, Н. М., & Мінтузова, Л. Г. (2000). Модель геологічної будови південно-східного Криму. Геологія і геохімія горючих копалин, 1, 25–35.

Зесашвили, В. И., Пайчадзе, Т. А., Тодриа, В. А., Топчишвили, М. В., & Ракус, М. (1978). Стратиграфия и фации юры Кавказа и Западных Карпат. Geologické Práce, Správy 69, 81–140.

Іванік, М. М., Жабіна, Н. М., & Анікеєва, О. В. (2013). Особливості будови титон-беріаських відкладів Південно-східного Криму (район м. св. Іллі). Геологічний журнал, 4, 33–45. https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2013.4.139091

Клименко, З. М., Каримова, А. А., & Яковлева, А. С. (2005). Стратиграфическая схема меловых отложений Беларуси. Литосфера, 1(22), 108–113.

Макарьева, С. Ф. (1979). Дробная стратиграфическая схема верхнего оксфорда–валанжина Северного Кавказа по тинтиннидам. Вопросы микропалеонтологии, 22, 50–63.

Макарьева, С. Ф., & Мациева, Т. В. (1985). Стратиграфия верхнеюрских отложений Северного Кавказа по фораминиферам. В Стратиграфия и корреляция верхней юры СССР по фораминиферам (с. 32–42). Москва: Геологический институт АН СССР.

Мехтиева, З. Н. (2022). Фациальный анализ и палеогеографическая схема юго-восточного Кавказа в верхнеюрскую эпоху (Азербайджан). Endless Light in Science. Наука о Земле, 288–295.

Митянина, И. В. (1957). О фораминиферах юрских отложений юго-запада Белоруссии. Палеонтология и стратиграфия БССР, 2, 210–247.

Приходько, М. Г., Андреєва-Григорович, А. С., Жабіна, Н. М., & Анікеєва, О. В. (2019). Регіональна стратиграфічна схема мезокайнозойських відкладів фундаменту Закарпатського прогину. Геологічний журнал, 1(366), 88–108. https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2019.1.159243

Сахаров, А. С. (1984). Пограничные отложения юры и мела северо-восточного Кавказа. В Пограничные ярусы юрской и меловой систем (с. 36–42). Москва: Наука.

Слюсар, Б. С. (1971). Юрские отложения северо-западного Причерноморья. Кишинев: Штиинца.

Тодриа, В. А. (1977). Позднеюрские фораминиферы Рачи и Юго-Осетии. Труды ГИН АН ГССР, 58.

Тодриа, В. А. (1985). Микробиостратиграфия верхней юры Грузии и корреляция с одновозрастными образованиями бореальных районов СССР. В Стратиграфия и корреляция верхней юры СССР по фораминиферам (с. 43–50). Москва: Геологический институт АН СССР.

Тодриа, В. А. (1999). Позднеюрско-раннемеловые Tintinnida и их распространение в Грузии. В Проблемы палеобиологии (Т. 1, с. 88–108). Тбилиси: МЕЦНИЕРЕБА.

Тодриа, В. А. (2008). Стратиграфия верхнебайосско-нижнеготеривских флишоидных отложений Северо-Западной Абхазии по микрофауне. Новости палеонтологии и стратиграфии. Приложение к журналу «Геология и геофизика» (Т. 49), 10−11, 292–294.

Уилсон, Дж. Л. (1980). Карбонатные фации в геологической истории. Москва: Недра.

Цирекидзе, Л. Р. (1999). Биостратиграфия нижнемеловых отложений Грузии по микрофауне. Труды АН Грузии, Геологический институт, новая серия, 109.

Grabowski, J., & Pszchółkowski, A. (2006). Magneto- and biostratigraphy of the Tithonian–Berriasian pelagic sediments in the Tatra Mountains (central Western Carpathians, Poland): sedimentary and rock magnetic changes at the Jurassic/Cretaceous boundary. Cretaceous Research, 27(3), 398–417. https://doi.org/10.1016/j.cretres.2005.07.007

Gutowski, J. (1998). Oxfordian and Kimmeridgian of the norteastern margin of the Holy Cross Mountains, Central Poland. Geological Quarterly, 42(1), 59–72.

Krajewsky, M., & Olszewska, B. (2006). New data about microfacies and stratigraphy of the Late Jurassic Aj-Petri carbonate buildup (SW Crimea Mountains, S Ukraine). N. Jb. Geol. Paläont. Mh., 5, 298–312.

Niemczycka, T., Brochwicz-Lewinski, W., & Moryc, W. (1997). Formacje skalne, ih stratygrafia i paleogeografia. Jura Gorna. In Epikontynentalny perm i mezozoik w Polsce (S. Marek & M. Pajchlowa, Red.): Prace Panstwowego Instytutu Geologicznego, 153, 300–335.

Olszewska, B. (2005). Microfossils of the Cieszyn Beds (Silesian Unit, Polish Outer Carpathians) – a thin sections study. Polish Geological Institute special papers, 19.

Olszewska, B., Matyszkiewicz, J., Krol, K., & Krajewski, M. (2012). Correlation of the Upper Jurassic–Cretaceous epicontinental sediments in Southern Poland and Southwestern Ukraine based on thin sections. Biuletyn Panstwowego Instytutu Geologicznego, 453, 29–80.

Olszewska, B., & Wieczorek, J. (2000). The Jurassic of the Andrychow Klippes (Western Outher Carpathians) – new paleontological studies and palaeogeographical remarks. Slowak Geol. Mag., 6, 2–3.

Опубліковано Липень 2024Жовтень 2024 від GGCMJournal

ПАЛЕООКЕАНОГРАФІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПІЗНЬОКРЕЙДОВИХ СЕДИМЕНТАЦІЙНИХ БАСЕЙНІВ ПЕНІНСЬКОЇ ЗОНИ ТА МАРМАРОСЬКОЇ ЗОНИ СКЕЛЬ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ ЗА ДРІБНИМИ ФОРАМІНІФЕРАМИ

Головна > Архів > № 1–2 (193–194) 2024 > 81–94

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1–2 (193–194) 2024, 81–94

https://doi.org/10.15407/ggcm2024.193-194.081

Ксенія НАВАРІВСЬКА^{1, 2}, Олег ГНИЛКО¹
¹Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: ohnilko@yahoo.com
²Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, Україна, e-mail: navarivska@gmail.com

Анотація

На основі форамініферового аналізу та з урахуванням седиментологічних особливостей порід, узагальнено й уточнено уявлення про стратиграфію верхньокрейдових відкладів Пенінської зони та Мармароської зони скель. Реконструйовано особливості палеоокеанографії, зокрема палеобатиметрії, басейнів їхньої седиментації. У досліджених відкладах виокремлено три основні типи угруповань форамініфер, які характеризують палеосередовище: угруповання аглютинованих форамініфер (1) вказують на батіальні–абісальні умови палеобасейну з повільною океанічною седиментацією нижче глибини компенсації кальциту (англ. Calcite Compensation Depth – CCD); змішані угруповання аглютинованих, вапнистих бентосних і планктонних форамініфер (2) характерні для схилів басейну з глибинами вище CCD; планктон-домінантні угруповання форамініфер (3) характерні для мергелів континентального схилу, накопичених на глибинах вище CCD, та визначають батіальні умови відкритого океану.

Верхньокрейдові відклади українського сегмента Пенінської зони відповідають відкладам Чорштинської послідовності її польського сегмента. Вони нагромаджувалися в області Чорштинського підняття (вірогідно, на його схилі), розташованого в океані Альпійський Тетис. Верхньокрейдові відклади Мармароської зони скель були накопичені на підніжжі (турон–сантон) і схилі (верхи сантону–кампан) іншого підняття – на окраїні давнього мікроконтиненту Тисія–Дакія, частиною якого є Мармароський кристалічний масив. Уламкові відклади маастрихту нагромаджувалися в умовах активізації орогенних процесів.

Повний текст

Ключові слова

Пенінська зона, Мармароська зона скель, пізня крейда, форамініфери, палеоокеанографія

Використані літературні джерела

Богданова, М. І., & Гнилко, О. М. (2022). Офіолітокластові брекчії в розрізі соймульської олістостромової товщі. Наукові праці ДонНТУ. Серія гірничо-геологічна, 1(27), 116–121. https://doi.org/10.31474/2073-9575-2022-1(27)-2(28)-116-121

Гнилко, О. М. (2012). Тектонічне районування Карпат у світлі терейнової тектоніки. Стаття 2. Флішові Карпати – давня акреційна призма. Геодинаміка, 1(12), 67–78. https://doi.org/10.23939/jgd2012.01.067

Гнилко, О. (2022). Геологія Субсілезького покриву в басейні р. Ріка (Українські Зовнішні Карпати, Голятинська структура). Вісник Львівського університету. Серія геологічна, 36, 25–43. https://doi.org/10.30970/vgl.36.03

Гнилко, С. Р., Гнилко, О. М., Супрун, І. С., Наварівська, К. О., & Генералова, Л. В. (2023). Стратиграфія верхньокрейдових відкладів з океанічними червоноколірними верствами (CORBs), Українські Карпати. Геологічний журнал, 3(384), 79–107. https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2023.3.281067

Гожик, П. Ф. (Гол. ред.). (2013). Стратиграфія верхнього протерозою та фанерозою України: Т. 1. Стратиграфія верхнього протерозою, палеозою та мезозою України. Київ: ІГН НАН України; Логос.

Гурський, Д. С., & Круглов, С. С. (Ред.). (2007). Тектонічна карта України. Масштаб 1 :1 000 000. Пояснювальна записка. Київ: УкрДГРІ.

Мацьків, Б. В., Ковальов, Ю. В., & Пукач, Б. Д. (2003). Державна геологічна карта України масштабу 1 : 200 000. Карпатська серія. Ужгородська група аркушів: M-34-XXIX (Сніна); M-34-XXV (Ужгород), L-34-V (Сату-Маре). Пояснювальна записка. Київ: Міністерство екології і природних ресурсів України; Державне підприємство «Західукргеологія».

Мацьків, Б. В., Пукач, Б. Д., Воробканич, В. М., Пастуханова, С. В., & Гнилко, О. М. (2009). Державна геологічна карта України масштабу 1 : 200 000, аркуші M-34-XXXVI (Хуст), L-34-VI (Бая-Маре), M-35-XXXI (Надвірна), L-35-I (Вішеу-Де-Сус). Карпатська серія. Пояснювальна записка. Київ: УкрДГРІ.

Наварівська, К. О. (2022). Біостратиграфія та умови накопичення пограничних відкладів нижньої і верхньої крейди за дрібними форамініферами (Пенінська зона, Українські Карпати). Геологічний журнал, 2(379), 86–99. https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2022.2.253854

Наварівська, К. О. (2023). Характеристика відслонених розрізів турону–маастрихту Пенінської зони Українських Карпат за дрібними форамініферами. Наукові праці ДонНТУ. Серія гірничо-геологічна, 2(30), 80–89. https://doi.org/10.31474/2073-9575-2023-2-30-80-89

Пономарьова, Л. Д. (2007). Форамініфери крейдових відкладів Голятинської структури. У Палеонтологічні дослідження в Україні: історія, сучасний стан та перспективи: збірник наукових праць Інституту геологічних наук НАН України (с. 192–194). Київ.

Birkenmajer, K. (1977). Jurassic and Cretaceous lithostratigraphic units of the Pieniny Klippen Belt, Carpathians, Poland. Studia Geologica Polonica, 45(1), 1–158.

BouDagher-Fadel, M. K. (2015). Biostratigraphic and geological significance of planktonic foraminifera. London: UCL Press. https://doi.org/10.14324/111.9781910634257

Csontos, L., & Vörös, A. (2004). Mesozoic plate tectonic reconstruction of the Carpathian region. Palaeogeography, Palaeoclimatology, Palaeoecology, 210(1), 1–56. https://doi.org/10.1016/j.palaeo.2004.02.033

Dabagian, N. V. (1969). Foraminifera from the transition beds between Lower and Upper Cretaceous in the Ukrainian Carpathians. Rocznik Polskiego Towarzystwa Geologicznego, 39(Zeszyt 1‒3), 213‒223.

Golonka, J., & Krobicki, M. (2023). Field trip – Outer Flysch Carpathians and Pieniny Klippen Belt (PKB). Geotourism, 20(3‒4(74‒75), 5–17.

Golonka, J., Krobicki, M., & Waśkowska, A. (2018). The Pieniny Klippen Belt in Poland. Geology, Geophysics and Environment, 44(1), 111–125. https://doi.org/10.7494/geol.2018.44.1.111

Gradstein, F. M., Ogg, J. G., Schmitz, M. D., & Ogg, G. M. (Eds.). (2020). Geologic Time Scale. Elsevier.

Hnylko, S., & Hnylko, O. (2016). Foraminiferal stratigraphy and palaeobathymetry of Paleocene-lowermost Oligocene deposits (Vezhany and Monastyrets nappes, Ukrainian Carpathians). Geological Quarterly, 60(1), 77–105. https://doi.org/10.7306/gq.1247

Hu, X. M., Wang, C. S., Scott, R. W., Wagreich, M., & Jansa, L. (Eds.). (2009). Cretaceous Oceanic Red Beds: Stratigraphy, Composition, Origins and Paleoceanographic and Paleoclimatic Significance. SEPM, Special Publication, 91. https://doi.org/10.2110/sepmsp.091

Krasheninnikov, V. A. (1974). Upper Cretaceous benthonic agglutinated foraminifera, Leg 27 of the Deep Sea Drilling Project. Initial Reports of the Deep Sea Drilling Project, 27, 631–661. https://doi.org/10.2973/dsdp.proc.27.132.1974

Krobicki, M., Kruglov, S. S., Matyja, B. A., Wierzbowski, A., Albrecht, R., Bubniak, A., & Bubniak, I. (2003). Relation between Jurassic klippen successions in the Polish and Ukrainian parts of the Pieniny Klippen Belt. Mineralia Slovaca, 35, 56–58.

Kuhnt, W., & Kaminski, M. (1989). Upper Cretaceous deep-water agglutinated benthic foraminiferal assemblages from the western Mediterranean and adjacent areas. Cretaceous of the western Tethys. In J. Wiedmann (Ed.), Proceedings 3rd International Cretaceous Symposium, Tubingen 1987 (pp. 91–120). Stuttgart: Schweizerbart’sche Verlagsbuchhandlung.

Murray, J. W. (1976). A method of determining proximity of marginal seas to an ocean. Marine Geology, 22(2), 103–119. https://doi.org/10.1016/0025-3227(76)90033-5

Navarivska, K., Hnylko, S., & Heneralova, L. (2023). Turonian to Santonian Foraminiferal Biostratigraphy and Paleobathymetry of Non-calcareous Red Beds of the Vezhany Nappe (Ukrainian Inner Carpathians). In S. Bębenek, A. Waśkowska & M. A. Kaminski (Eds.), Eleventh International Workshop on Agglutinated Foraminifera. Grzybowski Foundation Special Publication, 26, 61–62.

Olszewska, B. (1997). Foraminiferal biostratigraphy of the Polish Outher Carpathians: a record of basin geohistory. Annales Societatis Geologorum Poloniae, 67, 325–337.

Oszczypko, N., Oszczypko-Cloves, M., Golonka, J., & Krobicki, M. (2005). Position of the Marmarosh Flysch (Eastern Carpathians) and its relation to the Magura Nappe (Western Carpathians). Acta Geologica Hungarica, 48(3), 259–282. https://doi.org/10.1556/ageol.48.2005.3.2

Plašienka, D., & Soták, J. (2015). Evolution of Late Cretaceous-Palaeogene synorogenic basins in the Pieniny Klippen Belt and adjacent zones (Western Carpathians, Slovakia): Tectonic controls over a growing orogenic wedge. Annales Societatis Geologorum Poloniae, 85(1), 43–76. https://doi.org/10.14241/asgp.2015.005

Schmid, S., Bernoull, D., Fugenschuh, B., Matenco, L., Schefer, S., Schuster, R., Tischler, M., & Ustaszewski, K. (2008). The Alpine-Carpathian-Dinaric orogenic system: correlation and evolution of tectonic units. Swiss Journal of Geosciences, 101, 139–183. https://doi.org/10.1007/s00015-008-1247-3

Опубліковано Грудень 2023Лютий 2024 від GGCMJournal

ЛІТОГЕНЕЗ ВЕРХНЬОЮРСЬКИХ ВІДКЛАДІВ ЗОВНІШНЬОЇ ЗОНИ ПЕРЕДКАРПАТСЬКОГО ПРОГИНУ

Головна > Архів > № 3–4 (191–192) 2023 > 105–121

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3–4 (191–192) 2023, 105–121

https://doi.org/10.15407/ggcm2023.191-192.105

Марта МОРОЗ
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: martamgv69@gmail.com

Анотація

Розглянуто геолого- та біолого-палеоокеанографічні умови седиментогенезу в межах Карпатського сегмента Мезотетису (Зовнішня зона Передкарпатського прогину) упродовж титонського часу. Встановлено породотворні організми із карбонатною функцією (флора і фауна), що складають основні літологічні типи карбонатних порід.

Розроблено структурну класифікацію пізньоюрських карбонатних осадів дослідженого регіону. За структурою серед пізньоюрських карбонатних осадів Зовнішньої зони Передкарпатського прогину виокремлено: пелітові, алевритові, псамітові та рудитові осадові утворення.

Наведено геолого-палеоокеанографічну модель поширення осадів титонського віку в межах Карпатського сегмента океану Тетис.

На основі мікроскопічного вивчення верхньоюрських карбонатних порід Зовнішньої зони Передкарпатського прогину визначено їхні діагенетичні та катагенетичні зміни. З’ясовано, що в структурному відношенні процеси діагенезу відобразилися в перекристалізації, мікритизації та цементації, у мінералогічному – у перетворенні первинно арагонітових і магнезіально кальцитових скелетних решток організмів у кальцитові, а також у процесах доломітизації, озалізнення та скременіння. До аутигенних новоутворень стадії діагенезу належать мінерали заліза, а саме: глауконіт і пірит. Катагенетичні перетворення згаданих порід проявилися в розчиненні решток організмів, зерен карбонатного цементу та в пізній цементації пор і мікротріщин. Зміни карбонатних порід пов’язані головним чином із привнесенням речовин в осад (сульфатизація, целестинізація) чи винесенням їх (дедоломітизація, децементація). Новоутворені мінерали стадії катагенезу – ангідрит і целестин. Постседиментаційне розчинення карбонатного матеріалу по-різному впливає на колекторські властивості відкладів: аутигенне мінералоутворення (за винятком доломітизації) призводить до їхнього погіршення, а перекристалізація – до покращення.

Повний текст

Ключові слова

карбонатні породи, седиментогенез, діагенез, катагенез, аутигенне мінералоутворення, колекторські властивості, верхня юра, Передкарпатський прогин

Використані літературні джерела

Вильямс, Х., Тернер, Ф., & Гилберт, Ч. (1985). Петрография (Т. 2). Москва: Мир.

Гаврилишин, В. І., & Граб, М. В. (1996). Про знахідку юрських рифогенних утворень в автохтоні піднасуву Карпат (район Лопушна). Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4, 125–131.

Гарецкий, Р. Г. (Ред.). (1985). Осадконакопление и палеогеография запада Восточно-Европейской платформы в мезозое. Минск: Наука и техника.

Градзиньский, Р., Костецкая, А., Радомский, А., & Унруг, Р. (1980). Седиментология (Р. Е. Мельцер & Н. П. Григорьев, Пер.; Н. Б. Вассоевич & М. Г. Бергер, Ред.). Москва: Недра.

Дегенс, Э. Т. (1967). Геохимия осадочных образований. Москва: Мир.

Каледа, Г. А., & Калистова, Е. А. (1970). Перекристаллизация карбонатных пород палеозоя Русской платформы. Литология и полезные ископаемые, 6, 50–73.

Мороз, М. В. (2012). Літологія верхньоюрських відкладів Зовнішньої зони Передкарпатського прогину [Дис. канд. геол. наук]. Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України. Львів.

Сандлер, Я. М. (1969). Стратиграфія юрських відкладів УРСР: Передкарпаття і прилеглі частини Руської платформи. У Стратиграфія УРСР: Т. 7. Юра (с. 144–163). Київ.

Сеньковський, Ю., Григорчук, К., Гнідець, В., Колтун, Ю., & Попп, І. Т. (2004). Геологічна палеоокеанографія океану Тетіс. Київ: Наукова думка.

Сеньковський, Ю. М., Григорчук, К. Г., Колтун, Ю. В., Гнідець, В. П., Радковець, Н. Я., Попп, І. Т., Мороз, М. В., Мороз, П. В., Ревер, А. О., Гавришків, Г. Я., Гаєвська, Ю. П., Кохан, О. М., & Кошіль, Л. Б. (2018). Літогенез осадових комплексів океану Тетіс. Київ: Наукова думка.

Сеньковський, Ю. М., Колтун, Ю. М., Григорчук, К. Г., Гнідець, В. П., Попп, І. Т., & Радковець, Н. Я. (2012). Безкисневі події океану Тетіс. Київ: Наукова думка.

Cтрахов, Н. М. (1962). Основы теории литогенеза (Т. 1). Москва.

Уилсон, Дж. Л. (1980). Карбонатные фации в геологической истории. Москва: Недра.

Dragastan, O., Gielisch, H., Richter, D.K., Grewer, T., Kaziur, T., Cube, B., & Radusch, C.(1994). Jurassic algae of the Perachora – Peninsula: Biostratigraphical and paleoecological implications. Beitrage zur palaontologie, 19, 49−80.

Golonka, J., & Krobicki, M. (2001). Upwelling regime in the Carpathian Tethys: a Jurassic − Cretaceous paleogeographic and paleoclimatic perspective. Geologogical Quarterly, 45(1), 15–32.

Golonka, J., Ross, M. I., & Scotese, C. R. (1994). Phanerozoic paleogeographic and paleoclimatic modeling maps. In A. F. Embry, B. Beachamp & D. J. Glass (Eds.), Pangea: Global Environments and Resources: Canadian Society of Petroleum Geologists, Memoirs 17, 1–47.

Haczewski, G. (Red.). (2008). Wyksztalcenie wapieni skalistych Bramy Bolechowickiej: przewodnik sesji terenowych: Pierwszy Polski Kongres Geologiczny (26–28 czerwca 2008, Krakow). Polskie Towarzystwo Geologiczne.

Опубліковано Грудень 2023Лютий 2024 від GGCMJournal

ЕВОЛЮЦІЯ УМОВ СЕДИМЕНТОГЕНЕЗУ В КАРПАТСЬКОМУ ФЛІШОВОМУ БАСЕЙНІ В КРЕЙДІ–ПАЛЕОГЕНІ

Головна > Архів > № 3–4 (191–192) 2023 > 86–104

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3–4 (191–192) 2023, 86–104

https://doi.org/10.15407/ggcm2023.191-192.086

Ігор ПОПП, Галина ГАВРИШКІВ, Юлія ГАЄВСЬКА, Петро МОРОЗ, Михайло ШАПОВАЛОВ
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: itpopp@ukr.net

Анотація

Метою роботи є показати еволюцію геолого-палеоокеанографічних і геохімічних умов осадонагромадження в Карпатському сегменті океану Тетис, виокремити основні етапи седиментогенезу, до яких приурочене формування нафтогазоматеринських і нафтогазоносних відкладів.

Наведено літолого-генетичну класифікацію крейдяно-палеогенового флішу Українських Карпат. За геохімічними умовами осадонагромадження виокремлено літолого-геохімічні, а за характером теригенної седиментації – літолого-фаціальні типи відкладів.

Встановлено чотири етапи седиментогенезу в історії геолого-палеоокеанографічного розвитку Карпатського флішового басейну: ранньокрейдовий (етап І), пізньокрейдовий (етап ІІ), палеоцен-еоценовий (етап ІІІ), олігоцен-ранньоміоценовий (етап ІV), кожному з яких притаманні певні геохімічні умови седименто-, діагенезу.

Показано, що крейдяно-палеогенові флішові відклади Українських Карпат формувалися під впливом дуже мінливих геолого-палеоокеанографічних і геохімічних факторів, спільна дія яких зумовила нафтогазоносність цього осадового комплексу. Сформувалися потужні товщі псамітолітів, що нагромаджувалися в періоди лавинної теригенної седиментації і є резервуарами вуглеводнів, а також бітумінозні нафтоматеринські кременисто-глинисті відклади, утворення яких пов’язане зі сповільненням процесів теригенного осадонагромадження і фазами океанічних безкисневих подій ОАЕ-1 (баррем–альб) і ОАЕ-4 (олігоцен).

Повний текст

Ключові слова

Карпатський флішовий басейн, седиментогенез, фліш, геолого-палеоокеанографічні і геохімічні умови, нафтогазоносність

Використані літературні джерела

Афанасьева, И. М. (1983). Литогенез и геохимия флишевой формации северного склона Советских Карпат. Киев: Наукова думка.

Вялов, О. С. (1971). О палеогеографических и формационных особенностях Карпат и примыкающих прогибов. Acta geolog., Acad. scient. Hungaricae, 15(1–4), 291–308.

Вялов, О. С., Гавура, С. П., Даныш, В. В., Лемишко, О. Д., Лещух, Р. И., Пономарева, Л. Д., Романив, А. М., Смирнов, С. Е., Смолинская, Н. И., & Царненко, П. Н. (1988). Стратотипы меловых и палеогеновых отложений Украинских Карпат. Киев: Наукова думка.

Вялов, О. С., Гавура, С. П., Даныш, В. В., Лещух, Р. И., Пономарева, Л. Д., Романив, А. М., Царненко, П. Н., & Циж, И. Т. (1981). История геологического развития Украинских Карпат. Киев: Наукова думка.

Габинет, М. П. (1985). Постседиментационные преобразования флиша Украинских Карпат. Киев: Наукова думка.

Габинет, М. П., & Габинет, Л. М. (1991). К геохимии органического вещества битуминозных аргиллитов флишевой формации Карпат. Геология и геохимия горючих ископаемых, 76, 23–31.

Габинет, М. П., Кульчицкий, Я. О., & Матковский, О. И. (1976). Геология и полезные ископаемые Украинских Карпат (Ч. 1). Львов: Издательство Львовского университета.

Гавришків, Г. Я. (2019). Мінералого-петрографічні особливості палеоценових відкладів Берегової і Орівської скиб Українських Карпат в аспекті їх нафтогазоносності [Автореф. дис. канд. геол. наук, Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України]. Львів.

Гаєвська, Ю. П. (2019). Літолого-фаціальні особливості еоценових відкладів Бориславсько-Покутської зони Передкарпатського прогину та передових скиб Скибової зони Українських Карпат у зв’язку з їх нафтогазоносністю [Автореф. дис. канд. геол. наук, Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України]. Львів.

Гнилко, О. М. (2010). Про седиментаційні процеси формування флішевих відкладів Українських Карпат. Збірник наукових праць Інституту геологічних наук НАН України, 3, 32‒37. https://doi.org/10.30836/igs.2522-9753.2010.146667

Гнилко, О., Гнилко, С., & Наварівська, К. (2021). Стратиграфія та умови накопичення чорносланцевих товщ Українських Карпат. Палеонтологічний збірник, 53, 35‒54. https://doi.org/10.30970/pal.53.03

Гуржий, Д. В. (1983). К вопросу о выделении вертикального ряда геоформаций в Советских Карпатах. Геологический журнал, 43(6), 128–129.

Колодій, В. В., Бойко, Г. Ю., Бойчевська, Л. Т., Братусь, М. Д., Величко, Н. З., Гарасимчук, В. Ю., Гнилко, О. М., Даниш, В. В., Дудок, І. В., Зубко, О. С., Калюжний, В. А., Ковалишин, З. І., Колтун, Ю. В., Копач, І. П., Крупський, Ю. З., Осадчий, В. Г., Куровець, І. М., Лизун, С. О., Наумко, І. М., . . . Щерба, О. С. (2004). Карпатська нафтогазоносна провінція. Львів; Київ: Український видавничий центр.

Ляшкевич, З. М., Медведев, А. П., Крупский, Ю. З. и др. (1995). Тектоно-магматическая эволюция Карпат. Киев: Наукова думка.

Панов, Г. М. (1982). Вертикальний ряд геоформацій в Радянських Карпатах. Доповіді АН УРСР. Сер. Б, 7, 21–23.

Панов, Г. М. (1984). О геологических формациях Карпат и прилегающих прогибов. Геологический журнал, 44(5), 131–133.

Попп, І. Т. (1995). Нафтоматеринські властивості бітумінозних кременистих відкладів Українських Карпат. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4(92–93), 35–41.

Попп, І. (2012a). Геохемічні умови седиментогенезу і діягенезу крейдово-палеогенових відкладів Українських Карпат. Праці Наукового товариства ім. Шевченка. Геологічний збірник, 30, 162–182.

Попп, І. (2012b). Мінералого-геохімічні фації відкладів крейдово-палеогенового флішу Українських Карпат. Мінералогічний збірник, 2(62), 206–215.

Попп, І., Мороз, П., & Шаповалов, М. (2019). Літолого-геохімічні типи крейдово-палеогенових відкладів Українських Карпат та умови їх формування. Геологія і геохімія горючих копалин, 4(181), 116‒133. https://doi.org/10.15407/ggcm2019.04.116

Попп, І. Т., & Сеньковський, Ю. М. (2003). Біогенні вуглецьвмісні силіцити баррем-альбу і олігоцену Українських Карпат – свідчення океанічних безкисневих подій. Частина 1. Петрографія і стадійні перетворення. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4, 65–82.

Попп, І. Т., Сеньковський, Ю. М., & Гаєвська, Ю. П. (2004a). Біогенні вуглецьвмісні силіцити баррем-альбу і олігоцену Українських Карпат – свідчення океанічних безкисневих подій. Частина 2. Палеоокеанографічні умови кремненагромадження. Геологія і геохімія горючих копалин, 2, 95–107.

Попп, І. Т., Сеньковський, Ю. М., Гаєвська, Ю. П., & Семенюк, М. В. (2004b). Геолого-палеоокеанографічні і геохімічні аспекти літогенезу еоцен-олігоценових відкладів Українських Карпат (у контексті проблеми “oceanic anoxic events”). Геологія і геохімія горючих копалин, 1, 41–56.

Сеньковський Ю., Григорчук К., Гнідець В., & Колтун Ю. (2004). Геологічна палеоокеанографія океану Тетіс (Карпато-Чорноморський сегмент). Київ: Наукова думка.

Сеньковский, Ю. М., Колтун, Ю. В., Григорчук, К. Г., Гнідець, В. П., Попп, І. Т., & Радковець, Н. Я. (2012). Безкисневі події океану Тетіс. Карпато-Чорноморський сегмент. Київ: Наукова думка.

Сеньковський, Ю. М., Григорчук, К. Г., Колтун, Ю. В., Гнідець, В. П., Радковець, Н. Я., Попп, І. Т., Мороз, М. В., Мороз, П. В., Ревер, А. О., Гаєвська Ю. П., Гавришків Г. Я., Кохан, О. М., & Кошіль Л. Б. (2019). Літогенез осадових комплексів океану Тетіс. Карпато-Чорноморський сегмент. Київ: Наукова думка.

Ступка, О., Ляшкевич, З., Пономарьова, Л. та ін. (2006). Еволюція Українських Карпат і суміжних областей з позиції регіональної геодинаміки. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4, 58–75.

Behl, R. J. (2011). Chert spheroids of the Monterey Formation, California (USA): early-diagenetic structures of bedded siliceous deposits. Sedimentology, 58, 325–351. https://doi.org/10.1111/j.1365-3091.2010.01165.x

Jenkyns, H. C. (1980). Cretaceous anoxic events: from continents to oceans. Journal of the Geological Society, 137(2), 171–188. https://doi.org/10.1144/gsjgs.137.2.0171

Jenkyns, H. C. (2010). Geochemistry of oceanic anoxic events. Geochem. Geophys. Geosyst., 11, Q03004. https://doi.org/10.1029/2009GC002788

Koltun, Yu. V. (1993). Source rock potential of the black formation of the Ukrainian Carpathians. Acta Geologica Hungarica, 2(36), 251–261.

Kosakowski, P., Koltun, Y., Machowski, G., Poprawa, P., & Papiernik, B. (2018). The geochemical characteristics of the Oligocene – Lower Miocene Menilite Formation in the Polish and Ukranian Outer Carpathians: a review. Journal of Petroleum Geology, 41(3), 319–335. https://doi.org/10.1111/jpg.12705

Olszewska, B., & Szydło, A. (2017). Environmental stress in the northern Tethys during the Paleogene: a review of foraminiferal and geochemical records from the Polish Outer Carpathians. Geological Quarterly, 3(61), 682‒695. https://doi.org/10.7306/gq.1369

Ozsvárt, P., Kocsis, L., Nyerges, A., Győri, O., & Pálfy, J. (2016). The Eocene-Oligocene climate transition in the Central Paratethys. Palaeogeography, Palaeoclimatology, Palaeoecology, 459, 471–487. https://doi.org/10.1016/j.palaeo.2016.07.034

Pearson, P. N., McMillan, I. K., Wade, B. S., Jones, T. D., Coxall, H. K., & Bown, P. R. (2008). Extinction and environmental change across the Eocene-Oligocene boundary in Tanzania. Geology, 2(36), 179–182. https://doi.org/10.1130/G24308A.1

Popp, I. T., Haiyevska, Yu. P., & Bubniak, I. M. (2022). Carbonate and siliceous rock horizons at the boundary of Eocene and Oligocene deposits in the Ukrainian Carpathians as geotourism sites. Journal of Geology, Geography and Geoecology, 31(2), 363–379. https://doi.org/10.15421/112234

Rauball, J. F., Sachsenhofer, R. F., Bechtel, A., Coric, S., & Gratzer, R. (2019). The Oligocene‒Miocene Menilite Formation in the Ukrainian Carpathians: a world-class source rock. Journal of Petroleum Geology, 4(42), 393‒415. https://doi.org/10.1111/jpg.12743

Schulz, H.-M., Bechtel, A., & Sachsenhofer, R. F. (2005). The birth of the Paratethys during the Early Oligocene: From Tethys to an ancient Black Sea analogue? Global and Planetary Change, 3–4, 163–176. https://doi.org/10.1016/j.gloplacha.2005.07.001

Shlanger, S. O., & Jenkyns, H. C. (1976). Cretaceons oceanic anoxic events couses and conseguences. Geolofie en Mijnbow, 55, 179–184.

Опубліковано Грудень 2023Лютий 2024 від GGCMJournal

ГЕТЕРОГЕННІСТЬ ЛІТОГЕНЕЗУ ВІДКЛАДІВ СИЛУРУ ВОЛИНО-ПОДІЛЛЯ

Головна > Архів > № 3–4 (191–192) 2023 > 74–85

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3–4 (191–192) 2023, 74–85

https://doi.org/10.15407/ggcm2023.191-192.074

Володимир ГНІДЕЦЬ¹, Костянтин ГРИГОРЧУК², Ліна БАЛАНДЮК
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: ¹vgnidets53@gmail.com; ²kosagri@ukr.net

Анотація

Розглянуто особливості літолого-літмологічної будови та режиму катагенезу силурійських відкладів Ліщинської та Рава-Руської ділянок Волино-Поділля. Показано, що з південного заходу на північний схід у складі товщі зростає роль карбонатних порід, що пов’язане зі встановленою фаціальною зональністю. Утім структура розрізу в цих ділянках відрізняється: у Рава-Руській – вона є більш тонкошаруватою. Відклади також характеризуються просторово-віковою гетерогенністю поширення карбонатних літмітів: у першому випадку вони тяжіють до границі верхнього і нижнього та середини верхнього силуру, а в другому – розвинені у верхах нижнього, у нижній, середній та горішній частинах верхнього силуру. Встановлено циклічний характер силурійського осадонагромадження. При цьому в Ліщинській ділянці фіксується чотири регресивні епізоди, а в Рава-Руській – п’ять, що може вказувати на певну специфіку умов седиментації в різних частинах басейну. Останнє безпосередньо впливає на своєрідність просторово-вікового поширення порід-колекторів та флюїдотривів. Показано, що післяседиментаційні перетворення пов’язані головно з розвитком аутигенного кремнезему та кальциту, що виявлено як в глинистих, так і карбонатних породах. Встановлено, що історія формування нафтогазових систем Ліщинської та Рава-Руської ділянок суттєво відрізняється. Це дає змогу по-різному оцінити їхні перспективи. Так, у першому випадку генераційний потенціал органічної речовини відкладів силуру був значно вичерпаний до кінця мезозою, у другому – лише у палеоген-неогеновий час розпочалися масштабні процеси генерації та міграції вуглеводневих флюїдів.

Повний текст

Ключові слова

Волино-Поділля, силурійські відклади, літологічна будова, циклічність, катагенез

Використані літературні джерела

Баженова, Т. К., & Шиманский, В. К. (2007). Исследование онтогенеза углеводородных систем как основа реального прогноза нефте- и газоносности осадочных бассейнов. Нефтегазовая геология. Теория и практика, 2. http://www.ngtp.ru/rub/1/008.pdf

Григорчук, К. Г. (2010). Особливості літофлюїдодинаміки ексфільтраційного катагенезу. Геологія і геохімія горючих копалин, 1, 60–68.

Григорчук, К. Г. (2012). Динаміка катагенезу порід осадових комплексів нафтогазоносних басейнів [Автореф. дис. д-ра геол. наук, Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України]. Львів.

Дригант, Д. М. (2000). Нижній і середній палеозой Волино-Подільської окраїни Східно-Європейської платформи та Передкарпатського прогину. Наукові записки Державного природознавчого музею НАН України, 15, 24–129.

Иванова, А. В. (2016). Влияние геотектонических условий на формирование угленосных формаций Львовского и Преддобруджинского прогибов. Геологічний журнал, 1(354), 36–50.

Карогодин, Ю. Н. (1980). Седиментационная цикличность. Москва: Недра.

Крупський, Ю. З., Куровець, І. М., Сеньковський, Ю. М., Михайлов, В. А., Дригант, Д. М., Шлапінський, В. Є., Колтун, Ю. В., Чепіль, В. П., Харченко, М. В., & Куровець, С. С. (2013). Нетрадиційні джерела вуглеводнів України: Кн. 2. Західний нафтогазоносний регіон. Київ: Ніка-Центр.

Кудельский, А. В. (1982). Литогенез, проблемы гидрогеохимии и энергетики нефтегазоносных бассейнов. Литология и полезные ископаемые, 5, 101–116.

Сеньковський, Ю. М., & Павлюк, М. І. (2006). Встановлення умов міграції і акумуляції природних вуглеводнів Півдня України, визначення динаміки літогенезу та формування колекторів крейди північно-західного шельфу Чорного моря та уточнення перспектив нафтогазоносності силурійських рифів Волино-Поділля і Придобруджя [Звіт]. Львів.

Леонов, Ю. Г., & Волож, Ю. А. (Ред.). (2004). Осадочные бассейны: методика изучения, строение и эволюция. Москва: Научный мир.

Johnson, M. E. (2006). Relationship of Silurian sea-level fluctuations to oceanic episodes and events. GFF, 128(2), 115–121. https://doi.org/10.1080/11035890601282115

Środon, J., Paszkowsky, M., Drygant, D., Anczkiewicz, A., & Banaś, M. (2013). Thermal history of Lower Paleozoic rocks on the Peri-Tornquist margin of the East European craton (Podolia, Ukraine) inferred from combined XRD, K-Ar and AFT data. Clays and Clay Minerals, 61(2), 107–132. https://doi.org/10.1346/CCMN.2013.0610209

Опубліковано Червень 2022Серпень 2023 від GGCMJournal

ЛІТОГЕОХІМІЯ ЧОРНИХ АРГІЛІТІВ ФАНЕРОЗОЮ ЗАХОДУ УКРАЇНИ – НЕТРАДИЦІЙНИХ КОЛЕКТОРІВ ВУГЛЕВОДНІВ

Головна > Архів > № 1–2 (187–188) 2022 > 82–102

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1–2 (187–188) 2022, 82–102.

https://doi.org/10.15407/ggcm2022.01-02.082

Ігор ПОПП, Петро МОРОЗ, Михайло ШАПОВАЛОВ
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: itpopp@ukr.net

Анотація

Порівнюються літологічні, геохімічні та мінералогічні особливості вуглецевмісних глинистих і кременисто-глинистих порід крейдово-палеогенового флішу Українських Карпат та нижнього силуру Волино-Подільської окраїни Східноєвропейської платформи. Визначено чинники, які сприяли формуванню в цих осадових товщах зон «нетрадиційних колекторів» тріщинного і змішаного типів.

Наведено дані з літології, геохімії та мінералогії бітумінозних кременисто-глинистих порід і кременистих порід нижньої крейди й олігоцену Карпат та чорних аргілітів нижнього силуру Волино-Подільської окраїни Східноєвропейської платформи.

Седиментогенез нижньокрейдових і олігоценових бітумінозних відкладів Карпат та нижньосилурійських відкладів Волино-Поділля відбувався в безкисневих умовах (фази океанічних безкисневих подій: ОАЕ-1 у барремі–альбі, ОАЕ-4 в олігоцені) та на межі ордовику і силуру. Палеоокеанографічні умови їхнього осадонагромадження суттєво відрізнялися. Значна роль у формуванні фільтраційно-ємнісних властивостей «нетрадиційних колекторів» належала шаруватій текстурі вуглецевмісних відкладів, а також катагенетичній трансформації породотворних глинистих і кремнеземистих мінералів та їхній гідрофобізації. У крейдово-палеогенових флішових відкладах Карпат «нетрадиційними колекторами» зазвичай є теригенно-глинисті або кременисто-глинисті породи зі сланцюватою і шаруватою текстурою чи ущільнені пісковики, локалізовані у звичайних родовищах нафти, газу або конденсату. Нижньосилурійські глинисті відклади Волино-Поділля перспективні на пошуки «сланцевого газу».

Повний текст

Ключові слова

«нетрадиційні колектори», чорні аргіліти, «сланцевий газ», глинисті мінерали, органічний вуглець

Використані літературні джерела

Афанасьева, И. М. (1983). Литогенез и геохимия флишевой формации северного склона Советских Карпат. Киев: Наукова думка.

Высоцкий, И. В., & Высоцкий, В. И. (1986). Формирование нефтяных, газовых и конденсатногазовых месторождений. Москва: Недра.

Габинет, М. П. (1985). Постседиментационные преобразования флиша Украинских Карпат. Киев: Наукова думка.

Григорчук, К. Г., & Сеньковський, Ю. М. (2013). Дискретне формування резервуарів «сланцевого» газу в ексфільтраційному катагенезі. Геодинаміка, 1(14), 61‒67. https://doi.org/10.23939/jgd2013.01.061

Губич, І., Крупський, Ю., Лазарук, Я., & Сирота, Т. (2012). Актуальні аспекти геології та геохімії сланцевого газу Волино-Поділля. Геолог України, 1‒2, 135‒140.

Гуржий, Д. В., Габинет, М. П., Киселев А. Е. и др. (1983). Литология и породы-коллекторы на больших глубинах в нефтегазоносных провинциях. Киев: Наукова думка.

Євдощук, М. І., & Бондар, Г. М. (2019). Прогнозування порід-колекторів в глибокозанурених горизонтах. У Геологія горючих копалин: досягнення та перспективи: матеріали ІІІ Міжнародної наукової конференції (с. 69–73). Київ.

Клубова, Т. Т. (1988). Глинистые колекторы нефти и газа. Москва: Недра.

Крупський, Ю. З., Куровець, І. М., Сеньковський, Ю. М., Михайлов, В. А., Чепіль, П. М., Дригант, Д. М., Шлапінський, В. С., Колтун, Ю. В., Чепіль, В. П., Куровець, С. С., & Бодлак, В. П. (2014). Нетрадиційні джерела вуглеводнів України: Кн. 2. Західний нафтогазоносний регіон. Київ: Ніка-Центр.

Куровець, І. М., Михайлов, В. А., Зейкан, О. Ю., Крупський, Ю. З., Гладун, В. В., Чепіль, П. М., Гулій, В. М., Куровець, С. С., Касянчук, С. В., Грицик, І. І., & Наумко, І. М. (2014). Нетрадиційні джерела вуглеводнів України: Кн. 1. Нетрадиційні джерела вуглеводнів: огляд проблеми. Київ: Ніка-Центр.

Куровець, С. С. (2016). Науково-методичні засади оцінки вторинних ємностей порід-колекторів як основа ефективного прогнозу нафтогазоносності надр [Автореф. дис. д-ра геол. наук]. Івано-Франківськ.

Кухар, Н. П., Петровський, О. П., & Ганженко, Н. С. (2013). Застосування геофізичних методів для пошуків, розвідки і розробки природного газу зі сланцевих порід. Геодинаміка, 2(15), 195‒197. https://doi.org/10.23939/jgd2013.02.195

Локтєв, А. В., Павлюк, М. І., & Локтєв, А. А. (2011). Перспективи відкриття покладів «сланцевого» газу в межах Волино-Подільської окраїни Східно-Європейської платформи. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4(156–157), 5–23.

Лукин, А. Е. (2010a). Сланцевый газ и перспективы его добычи в Украине. Статья 1. Современное состояние проблемы сланцевого газа (в свете опыта освоения его ресурсов в США). Геологічний журнал, 3, 17–33. https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2010.3.219195

Лукин, А. Е. (2010b). Сланцевый газ и перспективы его добычи в Украине. Статья 2. Черносланцевые комплексы Украины и перспективы их газоносности в Волыно-Подолии и Северо-Западном Причерноморье. Геологічний журнал, 4, 7–24. https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2010.4.215055

Лукин, А. Е. (2011a). О природе и перспективах газоносности низкопроницаемых пород осадочной оболочки Земли. Доповіді НАН України, 3, 114–123.

Лукин, А. Е. (2011b). Природа сланцевого газа в контексте проблем нефтегазовой литологии. Геология и полезные ископаемые Мирового океана, 3, 70–85.

Лукин, А. Е. (2016). О новых генетических типах пород литосферы – важнейших факторах формирования коллекторов нефти и газа. Тектоніка і стратиграфія, 43, 5‒18. https://doi.org/10.30836/igs.0375-7773.2016.108272

Мончак, Л., Хомин, В., Маєвський, Б., Шкіца, Л., Куровець, С., Здерка, Т., & Стасик, І. (2013). Газ шаруватих низькопористих верхньокрейдових порід (сланцевий газ) Скибових Карпат. Геолог України, 1(141), 56‒62. https://doi.org/10.53087/ug.2013.1(41).246559

Нестеров, И. И., Ушатинский, И. Н., Малыхин, А. Я., Ставицкий, Б. П., & Пьянков, Б. Н. (1987). Нефтеносность глинистых толщ Западной Сибири. Москва: Недра.

Попп, І. Т. (1995). Нафтоматеринські властивості бітумінозних кременистих відкладів Українських Карпат. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4, (92–93), 35–41.

Попп, І. Т. (2005). Окремі аспекти проблеми літогенезу нафтогазоносних відкладів крейдово-палеогенового флішового комплексу Передкарпатського прогину та українських Карпат. Частина 1. Седиментогенез і постседиментаційні перетворення. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4, 43–59.

Попп, І., Мороз, П., & Шаповалов, М. (2019). Літолого-геохімічні типи крейдово-палеогенових відкладів Українських Карпат та умови їхнього формування. Геологія і геохімія горючих копалин, 4(181), 116‒133. https://doi.org/10.15407/ggcm2019.04.116

Попп, І., Шаповалов, М., & Мороз, П. (2018). Мінералогічний та геохімічний аспект проблеми сланцевого газу (на прикладі чорних аргілітів заходу України). Мінералогічний збірник, 1(68), 184–186.

Попп, І. Т., Шаповалов, М. В., & Мороз, П. В. (2019). Чорні аргіліти заходу України як потенційні породи-колектори (мінералого-геохімічний аспект проблеми «сланцевого газу»). У Геологія горючих копалин: досягнення та перспективи: матеріали ІІІ Міжнародної наукової конференції (с. 42–47). Київ.

Рудько, Г. І., Григіль, Г. В., & Сімаченко, Г. В. (2017). Екологічна безпека родовищ вуглеводнів нетрадиційного типу в Україні. Київ; Чернівці: Букрек.

Самвелов, Р. Г. (1995). Залежи углеводородов на больших глубинах: особенности формирования и размещения. Геология нефти и газа, 9, 5–15.

Сеньковський, Ю., Григорчук, К., Гнідець, В., & Колтун, Ю. (2004). Геологічна палеоокеанографія океану Тетіс (Карпато-Чорноморський сегмент). Київ: Наукова думка.

Сеньковський, Ю. М., Григорчук, К. Г., Колтун, Ю. В., Гнідець, В. П., Радковець, Н. Я., Попп, І. Т., Мороз, М. В., Мороз, П. В., Ревер, А. О., Гаєвська Ю. П., Гавришків, Г. Я., Кохан, О. М., & Кошіль, Л. Б. (2019). Літогенез осадових комплексів океану Тетіс. Карпато-Чорноморський сегмент. Київ: Наукова думка.

Тиссо, Б., & Вельте, Д. (1981). Образование и распространение нефти. Москва: Мир.

Beckwith, R. (2013). California’s Monterey Formation Zeroing in on a New Shale Oil Play? J. Pet. Technol., 5, (65), 44–58. https://doi.org/10.2118/0513-0044-JPT

Bratcher, J. C., Kaszuba, J. P., Herz-Thyhsen, R. J., & Dewey, J. C. (2021). Ionic strength and pH effects on water–rock interaction in an unconventional siliceous reservoir: on the use of formation water in hydraulic fracturing. Energy Fuels, 35(22), 18414–18429. https://doi.org/10.1021/acs.energyfuels.1c02322

Cipolla, C. L., Lolon, E. P., Erdle, J. C., & Rubin, B. (2010). Reservoir Modeling in Shale-Gas Reservoirs. SPE Res Eval & Eng, 13(04), 638–653. https://doi.org/10.2118/125530-PA

Curtis, J. B. (2002). Fractured shale-gas systems. AAPG Bulletin, 86(11), 1921–1938. https://doi.org/10.1306/61EEDDBE-173E-11D7-8645000102C1865D

Isaacs, C. M. (1984). Geology and Physical Properties of the Monterey Formation, California. In SPE California Regional Meeting. SPE-12733-MS. Society of Petroleum Engineers. https://doi.org/10.2118/12733-MS

Jiang, S. (2012). Clay Minerals from the Perspective of Oil and Gas Exploration. In M. Valaškova, & G. S. Martynkova (Eds.), Clay Minerals in Nature – Their Characterization, Modification and Application. IntechOpen. https://doi.org/10.5772/47790

Koltun, Yu. V. (1993). Source rock potential of the black formation of the Ukrainian Carpathians. Acta Geologica Hungarica, 2(36), 251–261.

Kondrat, О. R., & Hedzyk, N. М. (2014). Study of adsorption processes influence on development of natural gas fields with low permeability reservoirs. Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ, 4(53), 7‒17.

Kosakowski, P., Koltun, Yu., Machowski, G., Poprawa, P., & Papiernik, B. (2018). The geochemical characteristics of the Oligocene – Lower Miocene Menilite Formation in the Polish and Ukranian Outer Carpathians: a review. Journal of Petroleum Geology, 41(3), 319–335. https://doi.org/10.1111/jpg.12705

Liehui, Z., Baochao, S., Yulong, Z., & Zhaoli, G. (2019). Review of micro seepage mechanisms in shale gas reservoirs. International Journal of Heat and Mass Transfer, 139, 144‒179. https://doi.org/10.1016/j.ijheatmasstransfer.2019.04.141

Loucks, R. G., Reed, R. M., Ruppel, S. C., & Jarvie, D. M. (2009). Morphology, genesis, and distribution of nanometer-scale pores in siliceous mudstones of the Mississippian Barnet shale. Journal of Sedimentary Research, 79(12), 848–861. http://doi.org/10.2110/jsr.2009.092

Naumko, I. M., Kurovets, I. M., Zubyk, M. I., Batsevych, N. V., Sakhno, B. E., & Chepusenko, P. S. (2017). Hydrocarbon compounds and plausible mechanism of gas generation in “shale” gas prospective Silurian deposits of Lviv Paleozoic depression. Геодинаміка, 1(22), 26–41. https://doi.org/10.23939/jgd2017.01.036

Passey, Q. R., Bohacs, K. M., Esch, W. L., Klimentidis, R., & Sinha, S. (2010). From Oil-Prone Source Rock to Gas-Producing Shale Reservoir – Geologic and Petrophysical Characterization of Unconventional Shale-Gas Reservoirs. In CPS/SPE International Oil & Gas Conference and Exhibition in China held in Beijing, China, 8–10 June 2010. SPE 131350. Society of Petroleum Engineers. https://doi.org/10.2118/131350-MS

Ross, D. J. K., & Bustin, R. M. (2009). The importance of shale composition and pore structure upon gas storage potential of shale gas reservoirs. Marine and Petroleum Geology, 26(6), 916–927. http://doi.org/10.1016/j.marpetgeo.2008.06.004

Schwalbach, J. R., Gordon, S. A., O’Brien, C. P., Lockman, D. F., Benmore, W. C., Huggins, C. A. (2009). Reservoir characterization Monterey Formation siliceous shales: tools and applications. In Contributions to the Geology of the San Joaquin Basin, California. Pacific Section American Association of Petroleum Geologists. MP 48. https://doi.org/10.32375/2009-MP48.7

Wilson, M. J., Shaldybin, M. V., & Wilson, L. (2016). Clay mineralogy and unconventional hydrocarbon shale reservoirs in the USA. I. Occurrence and interpretation of mixed-layer R3 ordered illite/smectite. Earth-Science Reviews, 158, 31‒50. https://doi.org/10.1016/j.earscirev.2016.04.004

Yan, B., Alfi, M., Wang, Y., & Killough, J. E. (2013). A New Approach for the Simulation of Fluid Flow in Unconventional Reservoirs through Multiple Permeability Modeling. In SPE Annual Technical Conference and Exhibition held in New Orleans, Louisiana, USA, 30 September–2 October 2013. SPE 166173. https://doi.org/10.2118/166173-MS

Опубліковано Червень 2022Серпень 2023 від GGCMJournal

ЛІТОЛОГІЯ ТА УМОВИ ОСАДОНАГРОМАДЖЕННЯ ПАЛЕОЦЕНОВИХ ВІДКЛАДІВ ПІВДЕННОГО БОРТА КАРКІНІТСЬКОГО ПРОГИНУ (ПРИЧОРНОМОР’Я)

Головна > Архів > № 1–2 (187–188) 2022 > 71–81

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1–2 (187–188) 2022, 71–81.

https://doi.org/10.15407/ggcm2022.01-02.071

Костянтин ГРИГОРЧУК¹, Володимир ГНІДЕЦЬ², Ліна БАЛАНДЮК
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: ¹kosagri@ukr.net; ²vgnidets53@gmail.com

Анотація

За результатами літологічних досліджень палеоценових відкладів південного борта Каркінітського прогину схарактеризовано латеральну літолого-літмологічну та фаціальну мінливість відкладів, що проявляється як у цілому розрізі палеоцену, так і його окремих ярусів. Показано, що роль вапнякових утворень значно зменшується від початку до кінця періоду з максимальним їхнім розвитком у зеландський час. Відклади танетського ярусу відрізняються домінуванням у розрізі мергельно-глинистих утворень та розвитком алевроліто-піщаних тіл у районі структури Одеська. Виокремлено три типи палеоценового розрізу: теригенний (св. Одеська-2), карбонатний (св. Гамбурцева-2, Сельського-40), карбонатно-глинистий (св. Кримська-1, св. Штормова-5, Центральна-1, Архангельського-1). Літологічна неоднорідність відкладів пов’язана з просторово-віковою мінливістю розвитку біофаціальних зон: біогермів, внутрішньобіогермних лагун, шлейфів руйнування біогермів, зовнішнього шельфу. У відкладах данського віку невеликі біогенні тіла локалізовані на Штормовій та Одеській структурах. Зеландські ж нашарування в зоні від св. Гамбурцева-2 до св. Центральна-1 характеризуються значним розвитком біогермів, які заміщуються в напрямку Одеської структури шлейфами руйнування та відкладами басейнових рівнин. Спрогнозовано розвиток біогермних утворень у приосьовій частині прогину, що пов’язане з конседиментаційним проявом Центрально-Михайлівського підняття. Це значно розширює перспективи нафтогазоносності цієї частини дослідженого району. У танетський час підйом рівня моря спричинило збільшення площі поширення відкладів зовнішнього шельфу в приосьовій зоні прогину. Водночас у районі структур Гамбурцева, Сельського, Центральна успадковано (незважаючи на трансгресію) розвивалися біогермні масиви, що було спричинене висхідними порухами в межах Чорноморсько-Каламітського підняття.

Повний текст

Ключові слова

літологія, фації, умови осадонагромадження, палеоцен, Каркінітський прогин

Використані літературні джерела

Гнідець, В. П., Григорчук, К. Г., & Баландюк, Л. В. (2021). Особливості формування нижньокрейдової тектоно-седиментаційної системи Причорноморського мегапрогину. Геологічний журнал, 2(375), 67–78. https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2021.2.224399

Гнідець, В. П., Григорчук, К. Г., Куровець, І. М., Куровець, С. С., Приходько, О. А., Грицик, І. І., & Баландюк, Л. В. (2013). Геологія верхньої крейди Причорно-морсько-Кримської нафтогазоносної області (геологічна палеоокеанографія, літогенез, породи-колектори і резервуари вуглеводнів, перспективи нафтогазоносності). Львів: Полі.

Гожик, П. Ф. (Ред.). (2006). Стратиграфія мезокайнозойських відкладів північно-західного шельфу Чорного моря. Київ.

Громин, В. И., Рогоза, О. И., Чаицкий, В. П., & Шиманский, А. А. (1986). Клиноформы северо-западного шельфа Черного моря, их генезис и условия нефтегазоносности. Геология нефти и газа, 10, 46–53.

Ильин, В. Д., & Фортунатова, Н. К. (1988). Методы прогнозирования и поисков нефтегазоносных рифових комплексов. Москва: Недра.

Карогодин, Ю. Н. (1980). Седиментационная цикличность. Москва: Недра.

Козленко, М. В., Козленко, Ю. В., & Лысынчук, Д. В. (2013). Структура земной коры северо-западного шельфа Черного моря вдоль профиля ГСЗ № 26. Геофізичний журнал, 35(1), 142–152. https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v35i1.2013.116345

Ревер, В. Б. (2016). Літогенез еоценових відкладів Чорноморського сегменту океану Тетіс. Київ: Наукова думка.

Фортунатова, Н. К. (Ред.). (2000). Седиментологическое моделирование карбонатных осадочных комплексов. Москва: РЭФИА.

Vail, P. R., Mitchum Jr., R. M., & Thompson III, S. (1977). Seismic stratigraphy and global changes of sea level: Part 4. Global cycles of relative changes of sea level. AAPG, Memoir, 26, 83–97. https://doi.org/10.1306/M26490C6

Опубліковано Грудень 2019Травень 2021 від GGCMJournal

ЛІТОЛОГО-ГЕОХІМІЧНІ ТИПИ КРЕЙДОВО-ПАЛЕОГЕНОВИХ ВІДКЛАДІВ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ ТА УМОВИ ЇХНЬОГО ФОРМУВАННЯ

Головна > Архів > №4 181 (2019) > 116-133

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 4 (181) 2019, 116-133.

https://doi.org/10.15407/ggcm2019.04.116

Ігор Попп, Петро Мороз, Михайло Шаповалов
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів,
e-mail: igggk@mail.lviv.ua

Анотація

Наведено результати літологічних, мінералогічних і геохімічних досліджень відкладів крейдово-палеогенового флішу Українських Карпат. Виокремлено три головні літолого-геохімічні типи цих відкладів: сірі вапняковисто-глинисто-теригенні (І тип), невапняковисті або слабковапняковисті глинисто-теригенні (ІІ тип) і чорні вуглецьвмісні скременілі теригенно-глинисті (ІІІ тип) товщі, що відрізняються за вмістом органічної речовини, кремнезему і карбонатів. Відклади першого типу належать до лужно-окисних (окисної кальцитової), другого – до кислих і слабколужних окисних (окисної з перевідкладеним глауконітом), третього – до відновних (сидеритової, доломітової або ферродоломітової та слабковідновної кальцитової) і сильновідновних (первинно-сульфідної або сірководневої) мінералого-геохімічних фацій. Формування баррем-альбських (шипотська, спаська світи) та олігоценових (менілітова, дусинська світи) ми пов’язуємо з фазами океанічних безкисневих подій ОАЕ-1 та ОАЕ-4 у Карпатському сегменті Тетису, під час яких анаеробне відновне середовище сприяло фосилізації величезної кількості розсіяної органічної речовини. Структурно-текстурні ознаки і речовинний склад окремих літологічних типів силіцитів та діагенетичних конкрецій нижньої крейди й олігоцену Українських Карпат вказують на те, що їхній седименто- та діагенез відбувалися в умовах сильного дефіциту кисню. Досліджені кременисті породи можна вважати індикаторами безкисневих подій у Карпатському сегменті океану Тетис. Показано, що лужно-відновні умови, які є найбільш сприятливими для діагенетичної трансформації седиментогенної органічної речовини в нафтові вуглеводні, переважали у вуглецьвмісних відкладах олігоценового віку.

Повний текст

Ключові слова

седиментогенез, діагенез, кремнезем, карбонати, сульфіди, органічна речовина, мінералого-геохімічні фації, крейдово-палеогеновий фліш, Українські Карпати.

Використані літературні джерела

Волков, И. И. (1984). Геохимия серы в осадках океана. Москва: Наука.

Вялов, О. С., Гавура, С. П., Даныш, В. В. и др. (1981). История геологического развития Украинских Карпат. Киев: Наукова думка.

Вялов, О. С., Гавура, С. П., Даныш, В. В. и др. (1988). Стратотипы меловых и палеогеновых отложений Украинских Карпат. Киев: Наукова думка.

Габинет, М. П. (1985). Постседиментационные преобразования флиша Украинских Карпат. Киев: Наукова думка.

Габинет, М. П., Габинет, Л. М. (1991). К геохимии органического вещества битуминозных аргиллитов флишевой формации Карпат. Геология и геохимия горючих ископаемых, 76, 23–31.

Габинет, М. П., Кульчицкий, Я. О., Матковский, О. И. (1976). Геология и полезные ископаемые Украинских Карпат (Ч. 1). Львов: Издательство Львовского университета.

Кеннет, Дж. (1987). Морская геология (Т. 2). Москва: Мир.

Колтун, Ю. В. (2000). Генерація вуглеводнів у флішових відкладах Внутрішньої зони Передкарпатського прогину. Геологія і геохімія горючих копалин, 4, 26–33.

Конюхов, А. И. (1987). Осадочные формации в зонах перехода от континента к океану. Москва: Недра.

Маслакова, Н. И. (1986). Планктонные фораминиферы опорного разреза головнинской свиты Советских Карпат. Палеонтологический сборник, 23, 5–11.

Мороз, П. В. (2003). Особливості розподілу мікроелементів у бітумінозних крейдових відкладах шипотської світи Українських Карпат. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4, 83–89.

Найдин, Д. П., Похпалайнен, В. П., Кац, Ю. И., Красилов, В. А. (1986). Меловой период. Палеогеография и палеоокеанология. Москва: Наука.

Попп, І. (2012а). Геохемічні умови седиментогенезу і діягенезу крейдово-палеогенових відкладів Українських Карпат. Праці Наукового товариства ім. Шевченка. Геологічний збірник, 30, 162–182.

Попп, І. (2012б). Мінералого-геохімічні фації відкладів крейдово-палеогенового флішу Українських Карпат. Мінералогічний збірник, 2 (62), 206–215.

Попп, І. Т., Сеньковський, Ю. М. (2003). Біогенні вуглецьвмісні силіцити баррем-альбу і олігоцену Українських Карпат – свідчення океанічних безкисневих подій. Частина 1. Петрографія і стадійні перетворення. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4, 65–82.

Попп, І. Т., Сеньковський, Ю. М., Гаєвська, Ю. П. (2004). Біогенні вуглецьвмісні силіцити баррем-альбу і олігоцену Українських Карпат – свідчення океанічних безкисневих подій. Частина 2. Палеоокеанографічні умови кремненагромадження. Геологія і геохімія горючих копалин, 2, 95–107.

Попп, І. Т., Сеньковський, Ю. М., Гаєвська, Ю. П., Семенюк, М. В. (2004). Геолого-палеоокеанографічні і геохімічні аспекти літогенезу еоцен-олігоценових відкладів Українських Карпат (у контексті проблеми “oceanic anoxic events”). Геологія і геохімія горючих копалин, 1, 41–56.

Розанов, А. Г., Волков, И. И., Соколов, В. С. и др. (1976). Окислительно-восстановительные процессы в осадках Калифорнийского залива и прилегающей части Тихого океана. В Биогеохимия диагенеза осадков океана (с. 96–135). Москва: Наука.

Сеньковський, Ю. М., Григорчук, К. Г., Колтун, Ю. В., Гнідець, В. П., Радковець, Н. Я. (2018). Літогенез осадових комплексів океану Тетіс. Карпато-Чорноморський сегмент. Київ: Наукова думка.

Сеньковський, Ю. М., Колтун, Ю. В., Григорчук, К. Г., Гнідець, В. П., Попп, І. Т., Радковець, Н. Я. (2012). Безкисневі події океану Тетіс. Київ: Наукова думка.

Сеньковський, Ю. М., Попп, І. Т., Мороз, П. В. (2001). Геохімічні умови утворення сульфідно-кременисто-карбонатних конкрецій у бітумінозних нижньокрейдових і олігоценових відкладах Українських Карпат. Праці Наукового товариства ім. Шевченка. Геологічний збірник, 5, 71–76.

Тищенко, П. Я., Павлова, Г. Ю., Зюсс, Е. и др. (2001). Щелочной резерв поровых вод Охотского моря в местах выделения метана. Геохимия, 6, 658–664.

Холодов, Н. М., Недумов, Р. И. (1991). О геохимических критериях появления сероводного заражения в водах древних водоемов. Известия АН СССР, сер. геологическая, 12, 74–82.

Koltun, Y. V. (1993). Source rock potential of the black shale formations of the Ukrainian Carpathians. Acta Geologica Hungarica, 3 (36), 251–261.

Pearson, P. N., McMillan, I. K., Wade, B. S., Jones, T. D., Coxall, H. K., Bown, P. R., & Lear, C. H. (2008). Extinction and environmental change across the Eocene-Oligocene boundary in Tanzania. Geology, 2 (36), 179–182.

Schlanger, S. O., & Jenkyns, H. C. (1976). Cretaceous oceanic anoxic events: causes and consequences. Geologie en Mijnbouw, 55 (3‒4), 179–184.