Опубліковано

ТЕХНОГЕННІ ВУГЛЕВМІСНІ ОБ’ЄКТИ ЧЕРВОНОГРАДСЬКОГО ГІРНИЧОПРОМИСЛОВОГО РАЙОНУ ТА ДЕЯКІ ТЕХНІЧНІ РІШЕННЯ ЇХНЬОГО ВИКОРИСТАННЯ

Головна > Архів > №4 181 (2019) > 45-65


Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 4 (181) 2019, 45-65.

Doi

Дмитро Брик, Олег Гвоздевич, Леся Кульчицька-Жигайло, Мирослав Подольський

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів,
e-mail: cencon@ukr.net

Анотація

Україна має значні запаси вугілля. Червоноградський гірничопромисловий район є головним вуглевидобувним комплексом на заході України. Концентрація вугільних техногенних об’єктів (копальні, гірнича інфраструктура, відходи вуглевидобутку та вуглезбагачення) на відносно невеликій площі спричинила деградацію навколишнього середовища. Тому технологічні та екологічні аспекти використання вуглевмісних техногенних об’єктів у Червоноградському гірничопромисловому районі мають особливе значення та актуальність.

Представлено характеристики відвалів вуглевидобутку та результати технічного аналізу вуглевмісних відходів на території Червоноградського гірничопромислового району. Показано негативний вплив вуглевмісних техногенних об’єктів вуглевидобутку на навколишнє середовище.

Розглянуто розроблені і запатентовані технічні та технологічні рішення щодо використання техногенних вуглевмісних об’єктів. Мета цих рішень – отримання цінних компонентів, а також енергії з техногенних відходів вугільних копалень та поліпшення довкілля.

Ключові слова

Червоноградський гірничопромисловий район, відвали вугільних шахт, вуглевмісні відходи, технологічні рішення.

Використані літературні джерела

Брик, Д. В., Павлюк, М. І., Гвоздевич, О. В. (2010). Геотехнологія дегазації метану вугільних пластів з використанням свердловинних гідромоніторів. Уголь Украины, 11, 42–45.

Брык, Д. В., Гвоздевич, О. В., Наливайко, Я. М., Стефаник, Ю. В., Степанчиков, А. Е. (2000). Извлечение метана угольных месторождений с использованием скважинного гидровруба. Геотехническая механика, 17, 95–99.

Бучацька, Г., Дворянська, Н., Дворянський, А., Дяків, В. (2014). Мінеральний склад відходів видобутку і збагачення вугілля, їхні екзогенні зміни та вплив на природні води за результатами гідроекологічного моделювання (Червоноградський гірничопромисловий район). Мінералогічний збірник, 64 (2), 176–194.

Бучинська, А. В., Гвоздевич, О. В., Кульчицька-Жигайло, Л. З. (2011). Загальні положення оцінки ефективності систем збору низькопотенційного тепла масивів. В Сталий розвиток територій: енергія, вода, відходи, рекультивація: матеріали Міжнародної науково-технічної конференції (Львів–Рудно, 6–8 квітня 2011 р.) (с. 184–192). Львів: Тріада-плюс.

Волотковская, Ю. А. (2015). Обоснование направления капиталовложений при утилизации террикона с использованием ранга токсичности. Економічний простір, 100, 232–241. http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecpros_2015_100_23

Гвоздевич, О. В. (2008). Деякі технічні рішення для технології рекультивації Львівського полігону твердих побутових відходів. В Полігони твердих побутових відходів: проектування та експлуатація, вимоги Європейського Союзу, Кіотський протокол: матеріали Міжнародної науково-технічної конференції (Славське, 16–18 квітня 2008 р.) (с. 51–66). Львів: Тріада-плюс.

Гвоздевич, О. В., Брик, Д. В., Бучинська, А. В., Подольський, М. Р., Кульчицька-Жигайло, Л. З. (2018). Патент на корисну модель № 129618, Україна. Трубчастий реактор газифікації некондиційних твердих горючих копалин. Бюл., 21.

Гвоздевич, О. В., Брик, Д. В., Подольський, М. Р., Бучинська, А. В., Кульчицька-Жигайло, Л. З. (2018). Патент на корисну модель № 124857, Україна. Спосіб термічного перероблення відходів вуглевидобутку. Бюл., 8.

Гвоздевич, О. В., Брик, Д. В., Хоха, Ю. В., Любчак, О. В. (2019). Патент на корисну модель № 131556, Україна. Спосіб комплексної двостадійної наземної термохімічної переробки вугілля. Бюл., 2.

Гвоздевич, О. В., Павлюк, М. І., Стефаник, Ю. В., Шведенко, Г. В. (2007). Патент на корисну модель № 70030, Україна. Спосіб рекультивації відпрацьованого кар’єру. Бюл. Пром. власн., 3.

Гвоздевич, О., Подольський, М., Кульчицька-Жигайло, Л. (Уклад.). (2016). Інноваційне використання місцевих енергетичних ресурсів. Львів: Тріада плюс.

Гвоздевич, О. В., Стефаник, Ю. В., Брик, Д. В., Прокопенко, Я. П., Горбаль, Б. М. (2003). Деклараційний патент на винахід UA № 57322. Пристрій для дегазації техногенного масиву. Бюл. Пром. власн., 6.

Головне управління статистики у Львівській області. (б. д.). Банк даних. Державна служба статистики України. Взято 15.07.19 з http://database.ukrcensus.gov.ua/statbank_lviv/Database/ 24PRYRODA/databasetree_uk.asp

ДНВП «Геоінформ України». (б. д.). Інтерактивна карта родовищ корисних копалин. Взято 15.07.19 з http://geoinf.kiev.ua/wp/interaktyvna-karta-rodovyshch-korysnykh-kopalyn.htm

Забигайло, В. Е., Васючков, Ю. Ф., Репка, В. В. (1989). Физико-химические методы управления состоянием угольно-породного массива. Киев: Наукова думка.

Іванов, Є., Яцух, О., Лобанська, Н. (2010). Геохімічне забруднення ґрунтів підприємствами вугільної промисловості (на прикладі шахти «Зарічна»). Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені В. Гнатюка. Сер. Географія. Спеціальний випуск. Стале природокористування: підходи, проблеми, перспектива, 1 (27), 241−245.

Книш, І. Б. (2008). Геохімія мікроелементів у породах терикона шахти Візейська Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну. Вісник Львівського університету. Сер. геологічна, 22, 58–71.

Книш, І., Карабин, В. (2010). Геохімія мікроелементів у породах терикону копальні Межирічанська Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4 (152–153), 85–101.

Лизун, С. О., Іванців, О. Є., Дудок, І. В. та ін. (2001). Закономірності розподілу метану у кам’яновугільних басейнах України та перспективи його видобутку і використання. Геологія і геохімія горючих копалин, 2, 122–127.

Міністерство енергетики та захисту довкілля України. (б. д.). Вугільна промисловість. Взято 15.07.19 з http://mpe.kmu.gov.ua/minugol/control/uk/publish/officialcategory? cat_id=194359

Наливайко, Я. М., Степанчиков, О. О., Стефаник, Ю. В., Брик, Д. В., Гвоздевич, О. В. (2001). Деклараційний патент України № 37584. Свердловинний гідромонітор. Бюл., 4.

Павлюк, М. І., Хоха, Ю. В., Брик, Д. В., Яковенко, М. Б. (2019). Сапропелітове вугілля заходу України як потенційне джерело енергетичної та хімічної сировини. В Надрокористування в Україні. Перспективи інвестування: VI Міжнародна науково-практична конференція (Трускавець, 8–10 жовтня 2019 р.) (с. 307–311). Київ.

Рудько, Г. І., Бондар, О. І. (Ред.). (2016). Екологічна безпека вугільних родовищ України. Київ; Чернівці: Букрек, 12–17.

Скіра, В., Тімофеєв, І., Стефаник, Ю., Степанчіков, О., Брик, Д. (1999). Апаратура для глибокого дренування. В Поступ в нафтогазопереробній і нафтохімічній промисловості: тези доповідей ІІ науково-технічної конференції (Львів, квітень 1999 р.) (с. 60). Львів.

Степанчиков, А. Е., Гвоздевич, О. В., Баширов, В. В., Темнов, Г. М. (1990). Скважинные гидроструйные аппараты для интенсификации процесса нефтеизвлечения. Москва: ВНИИЭНГ.

Степанчиков, А. Е., Стефаник, Ю. В., Гвоздевич, О. В. (2001). Деклараційний патент України № 37471. Спосіб свердловинної гідроперфорації та пристрій для його здійснення. Бюл. Пром. власн., 4.

Чекалюк, Э. Б., Стефаник, Ю. В., Брык, Д. В. (1989). Авторское свидетельство № 1460072, СССР. Способ термической переработки высокозольного топлива. Бюл., 7.

BP Statistical Review of World Energy 2019. (2019). https://www.bp.com/content/dam/bp/business-sites/en/global/corporate/pdfs/energy-economics/statistical-review/

bp-stats-review-2019-full-report.pdf

Petlovanyi, M. V., & Medianyk, V. Y. (2018). Assessment of coal mine waste dumps development priority. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu, 4, 28–35. doi.org/10.29202/nvngu/2018-4/3

Опубліковано

АНАТОМІЧНА БУДОВА ТКАНИН СТОВБУРІВ РОСЛИН КАРБОНУ УКРАЇНИ І ЇХ РОЛЬ У ТОРФО-ВУГЛЕУТВОРЕННІ

Головна > Архів > № 3-4 (176-177) 2018 > 21-48


Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3-4 (176-177) 2018, 21-48.

Василь УЗІЮК

Львівський національний університет імені Івана Франка, е-mail: coalgeol@franco.Lviv.ua

Анотація

Описано результати визначення інтенсивності стиснення вуглевмісних порід і вуглетворної фітомаси макроскопічними геологічними порівняльними методами в різних умовах залягання решток органів вуглетворних рослин, а також вивчення прозорих шліфів різних вуглетворних тканин фітолейм і петрифікацій макропалеоботанічним порівняльним і мікропалеоботанічним анатомо-морфологічним методами. Виявлений вплив мінерального складу неорганічних порід, що складають ядра фрагментів рослин або заповнюють порожнини клітин рослинних тканин, та інтенсивності їхнього розкладення при торфо-вуглеутворенні на інтенсивність стиснення фітомаси.

Ключові слова

карбон, рослина, торф, вугілля, вітрен, фітомаса, анатомія, торфо-вуглеутворення, стиснення, розкладення.

Використані літературні джерела

Волков В. Н. Генетические основы морфологии угольных пластов. – М. : Недра, 1973. – 135 с.

Волкова И. Б. Литология и стратиграфия мощного угольного пласта Березовского месторождения (Канско-Ачинский бассейн) // Сов. геология. – 1965. – № 6. – С. 90–103.

Егоров А. И. Механизм накопления биомассы и формирования угольного пласта // Геология угольных месторождений. – М. : Наука, 1969. – Т. 1. – С. 66–75.

Жизнь растений : в 6 т. – М. : Просвещение, 1978. – Т. 4 : Мхи, плауны, хвощи, папоротники, голосеменные растения. – 447 с.

Забигайло В. Е. Геологические условия выбросоопасности угольных пластов Донбасса. – Киев : Наук. думка, 1974. – 272 с.

Зарицкий П. В. О возможности использования конкреций для определения сокращения мощности исходного вещества каменного угля // Докл. АН СССР. – 1965. – Т. 164. – № 3. – С. 666–669.

Иванов Г. А., Сарбеева Л. И. Кливаж (отдельности) в углях и вмещающих породах и пути его практического использования // ГОНТИ. – 1940. – Ч. 2. – 50 с.

Иносова К. И. Исходный материал углей // Атлас углей нижнего карбона Донецкого бассейна. – М. : Наука, 1964. – С. 26–31.

Криштофович А. Н. Палеоботаника. – Л. : Госнаучтехиздат, 1957. – 650 с.

Левенштейн М. Л., Спирина О. И. Комплект карт метаморфизма углей Донецкого бассейна (поверхности палеозоя, срезов –400 м, –1000 м, –1600 м и структурных планов угольных пластов c61 и k8), масштаб 1 : 500 000. – Киев : ЦТЭ, 1991. – 104 с.

Новик Е. О. Каменноугольная флора Европейской части СССР. – М. : АН СССР, 1952. – 468 с.

Попов Е. И. К оценке точности изображения залежи полезного ископаемого по данным разведки // Зап. ЛГИ. – 1959. – Т. 36. – Вып. 2. – С. 178–189.

Приходько Ю. И. Наблюдения над усадкой углей и песчано-глинистых пород на Интинском каменноугольном месторождении // Изв. АН СССР. Сер. геол. – 1963. – № 2. – С. 99–105.

Прокопченко А. С. К вопросу о сокращении мощности угольных пластов Донбасса в ряду углефикации // Докл. АН СССР. – 1967. – Т. 173. – № 2. – С. 425–427.

Узиюк В. И. Исходный материал углей и физико-химические особенности витренов Донбасса // Геология и разведка угольных месторождений. – Тула : Тульский политехн. ин-т, 1970. – С. 220–238.

Узиюк В. И. Фитеральный анализ угольных пластов среднего карбона Юго-Западного Донбасса и его прикладное значение // Геология и геохимия горючих ископаемых. – 1990. – Вып. 75. – С. 24–30.

Узиюк В. И., Игнатченко Н. А. Микроструктуры витринизированных тканей растений (средний карбон Донбасса). – Киев : Наук. думка, 1985. – 100 с.

Узіюк В. І. Роль різних рослин карбону України, їх органів і тканин в утворенні вуглеводнів // Геологія і геохімія горючих копалин. – 1998. – № 1 (102). – С. 64–76.

Эсау К. Анатомия растений / пер. с 2-го англ. изд. А. Е. Васильева, М. Ф. Даниловой, Н. В. Первухиной и Н. С. Снигиревской. – М., 1969. – 564 с.

Stutzer O. Geology of coal. – Chicago, Illinois, 1940. – 461 p.