Опубліковано

ПЕРСПЕКТИВИ НАФТОГАЗОНОСНОСТІ КАРБОНАТНИХ ВІДКЛАДІВ СИЛУРУ БЕРЕЖАНСЬКО-БУЧАЦЬКОЇ ЗОНИ ТЕКТОНІЧНИХ ДИСЛОКАЦІЙ ВОЛИНО-ПОДІЛЛЯ

Головна > Архів > № 1–2 (193–194) 2024 > 50–68


Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1–2 (193–194) 2024, 50–68

https://doi.org/10.15407/ggcm2024.193-194.050

Світлана ГАРАСИМ, Ярослав ЛАЗАРУК

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: igggk@mail.lviv.ua

Анотація

Бережансько-Бучацька зона локальних підняттів належить до Подільського перспективного району, розташованого в південній частині Волино-Подільської нафтогазоносної області. Більшість локальних структур району генетично пов’язана з тектонічними порушеннями. Структуроформувальним чинником Бережансько-Бучацької зони тектонічних дислокацій є розривне порушення субрегіонального простягання, імовірно, підкидо-насувного характеру. З ним просторово пов’язані органогенні споруди силурійського віку. За результатами літолого-фаціальних досліджень ці споруди відкладалися в лагунно-шельфових умовах вузькою смугою завширшки 15–40 км, яка простягається від кордону з Румунією на південному сході до кордону з Польщею на північному заході. Серед карбонатів за переважанням залишків організмів виокремлюють коралові, строматопорові, криноїдні, остракодові, брахіоподові та водоростеві різновиди. Вони перекристалізовані внаслідок епігенетичних процесів. Породи-колектори складені шламово-детритовими вапняками, доломітизованими вапняками і доломітами. Вони представлені як поровими і каверновими, так і тріщинно-поровими та тріщинно-каверновими колекторами. Первинна пористість зумовлена пустотами всередині організмів і між ними, а вторинна ємність – перекристалізацією, доломітизацією, вилуговуванням, каверно- та тріщиноутворенням. Відкрита пористість карбонатів змінюється в середньому від 4 до 16 %, проникність – від 0,01 до 2 мД. У південно-східному напрямку колекторські властивості карбонатів погіршуються. Промислових покладів вуглеводнів у силурійських карбонатах Волино-Поділля не встановлено, проте під час буріння зафіксовані численні нафтогазопрояви. За матеріалами літолого-фаціальних досліджень, результатами вивчення колекторських властивостей порід-колекторів, сейсмоструктурними і магнітометричними побудовами та даними поверхневих геохімічних досліджень виокремлені ймовірні Бережанський, Доброводівський та Бучацький об’єкти. Їхня ресурсна база оцінена в 48,6 млн т нафти і 1,3 млрд м3 розчиненого газу. Обґрунтовані задачі для 3D-сейсморозвідки з метою підготовки згаданих об’єктів для пошукового буріння на нафту і газ.

Ключові слова

нафта, поклад, пастки нафти, карбонатний колектор, запаси вуглеводнів

Використані літературні джерела

Барсук, В. А. та ін. (2001). Звіт про результати пошукових геофізичних та геохімічних досліджень в Карпатській НГН та Волино-Подільській НГО на Джурівсько-Черхевській та Східно-Колинківській площах, виконаних в 1996–2001 рр. партії 51, 52, 53, 54, 57, 60/96. Львів: ЗУГРЕ ДП «Укргеофізика».

Вакарчук, С. Г., Коваль, А. М., Чепіль, П. М. та ін. (2008). Вивчення пріоритетних напрямків розвитку геологорозвідувальних робіт в межах Волино-Подільської нафтогазоносної області [Звіт]. Київ: ДП «Науканафтогаз» НАК «Нафтогаз України».

Вишняков, І., Гоник, І., Різун, Б. та ін. (2011). Силурійська рифова система Волино-Поділля: особливості будови і формування. Геологія і геохімія горючих копалин, 1–2(154–155), 25–26.

Вуль, М. Я., Вишняков, І. Б., Гоник, І. О. та ін. (2007). Геолого-економічна оцінка ресурсів вуглеводнів Західного і Південного нафтогазоносних регіонів України станом на 1.01.2004р. та визначення обсягів і напрямів геологорозвідувальних робіт [Звіт]. Львів: ЛВ УкрДГРІ.

Вуль, М. Я., Вишняков, І. Б., Заяць, Х. Б. та ін. (2009). Обґрунтування напрямків і планів геологорозвідувальних робіт на основі комплексної оцінки перспектив нафтогазоносності та аналізу фонду структур (об’єктів) Західного і Південного регіонів України [Звіт]. Львів: ЛВ УкрДГРІ.

Грачевский, М. М., & Калик, Н. Г. (1976). Особенности строения и нефтегазоносность силурийских отложений юго-западных районов Русской платформы. Известия АН СССР, серия геологическая, 11, 123–129.

Губич, І. Б. та ін. (2007). Геохімічні дослідження палеозойських відкладів Волино-Поділля з метою виділення перспективних зон і оцінки нафтогазоносності локальних об’єктів та інтервалів розрізів глибоких свердловин [Звіт]. Львів: ЛВ УкрДГРІ.

Котык, В. О., Бержинська, Л. Ф., & Папроцька, К. М. (1976). Анализ и обобщение результатов буровых и геофизических работ в полосе развития силурийских рифогенных отложений Волыно-Подолии [Отчет]. Львов: ТП ПГО «Запукргеология».

Крупський, Ю. З. (2001). Геодинамічні умови формування і нафтогазоносність Карпатського та Волино-Подільського регіонів України. Київ: УкрДГРІ.

Лазарук, Я. (2022). Геодинамічні аспекти формування родовищ вуглеводнів у карбонатних відкладах нижнього карбону Дніпровсько-Донецької западини та особливості їх прогнозування і промислового освоєння. Геодинаміка, 1(32), 49–63. https://doi.org/10.23939/jgd2022.02.049

Лазарук, Я. Г., & Крейденков, В. Г. (2000). Літофаціально-палеогеоморфологічні реконструкції як основа прогнозування пасток нафти і газу в карбонатних породах. Геологія і геохімія горючих копалин, 1, 37–47.

Марковский, В. М., & Котык, В. О. (1975). О структурно-фациальной зональности силурийских отложений Волыно-Подолии. Советская геология, 6.

Орлюк, М. І., Бакаржієва, М. І., & Марченко, А. В. (2022). Магнітна характеристика і тектонічна будова земної кори Карпатської нафтогазоносної області як складова частина комплексних критеріїв вуглеводнів. Геофизический журнал, 5(44), 77–105. https://doi.org/10.24028/gj.v44i5.272328

Павлюк, М. І та ін. (2001a). Визначення перспектив газоносності і напрямків геолого-пошукових робіт у палеозойських відкладах центральної частини Волино-Подільської плити та суміжної ділянки Зовнішньої зони Передкарпатського прогину [Звіт]. Львів: ІГГГК НАН України.

Павлюк, М. І. та ін. (2001b). Геодинамічні критерії нафтогазоносності південно-західної окраїни Східноєвропейської платформи [Звіт]. Львів: ІГГГК НАН України.

Павлюк, М., Наумко, І., Лазарук, Я., Хоха, Ю., Крупський, Ю., Савчак, О., Різун, Б., Медведєв, А., Шлапінський, В., Колодій, І., Любчак, О., Яковенко, М., Тернавський, М., Гривняк, Г., Тріска, Н., Сенів, О., & Гузарська, Л. (2022). Резерв нафтогазовидобутку Західного регіону України (Електрон. вид.). Львів. http://iggcm.org.ua/wp-content/uploads/2015/10/РЕЗЕРВ-НАФТОГАЗОВИДОБУТКУ-ЗАХІДНОГО-РЕГІОНУ-УКРАЇНИ.pdf

Познякович, З. Л., Синичка, А. М., Азаренко, Ф. С. и др. (1997). Геология и нефтегазоносность запада Восточно-Европейской платформы: К 70-летию БелНИГРИ. Минск: Беларусская наука.

Різун, Б. П. та ін. (2002). Вивчення ресурсної бази вуглеводнів у палеозойських відкладах Львівського прогину на основі прогнозу структур-пасток неантиклінального типу [Звіт]. Львів: ІГГГК НАН України.

Сеньковський, Ю. М., Павлюк, М. І. та ін. (2006). Встановлення умов міграції і акумуляції природніх вуглеводнів півдня України, визначення динаміки літогенезу та формування колекторів крейди північно-західного шельфу Чорного моря та уточнення перспектив нафтогазоносності силурійських рифів Волино-Поділля і Придобружжя [Звіт]. Львів: ІГГГК НАН України.

Чиж, Е. И., Ризун, Б. П., & Дрыгант, Д. М. (1985). История развития органогенных построек силура и разломная тектоника Волыно-Подолья в связи с нефтегазоносностью. Львов. Деп. ИГГГИ, № 125-Б-85.

Шнайдерман, М. Н., & Гловаля, И. Е. (1982). Изучение химических свойств флюидов на разведочных площадях ПГО «Запукргеология» по результатам работ 19811982 гг. [Отчет]. Львов: ТП ПГО «Запукргеология».


Опубліковано

НАПРЯМКИ ОПТИМІЗАЦІЇ РОЗВІДКИ І РОЗРОБЛЕННЯ НАФТОВИХ РОДОВИЩ ЗАХІДНОГО ПРИЧОРНОМОР’Я УКРАЇНИ

Головна > Архів > № 3–4 (191–192) 2023 > 7–19


Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3–4 (191–192) 2023, 7–19

https://doi.org/10.15407/ggcm2023.191-192.007

Ярослав ЛАЗАРУК, Мирослав ПАВЛЮК

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: igggk@mail.lviv.ua

Анотація

На південно-західних теренах України в межах Одеської області розташована південна частина Придобрудзького прогину. Тут на території піднятого Білоліського блоку в хемогенно-карбонатній товщі середнього і верхнього девону встановлені Східносаратське, Жовтоярське, Сариярське, Зарічнянське нафтові скупчення. Поклади приурочені до вапняків і доломітів з вторинними тріщинно-каверново-поровими колекторами. Вони залягають на глибинах 2500–3200 м. Під час випробування двох десятків свердловин отримували фільтрат бурового розчину з невеликою кількістю нафти з розрахунковими дебітами у декілька тонн на добу. Підйом рівня нафти у свердловинах швидко припинявся, гідродинамічний зв’язок свердловин з продуктивними пластами втрачався. Застосування відомих сьогодні методів інтенсифікації припливу вуглеводневих флюїдів до позитивних результатів не привело. За даними петрографічного вивчення шліфів доведено, що найбільші за розміром пустоти порід-колекторів запечатані нерухомим бітумом, у менших порожнинах міститься рухома нафта. Нерухомі бітуми заповнюють магістральні канали і блокують зв’язок між порожнинами породи. Це є основною причиною відсутності промислових припливів нафти. Ще однією суттєвою причиною є низькі фільтраційні властивості колекторів. Більшість з них має проникність менше 0,01∙мД. Іншими причинами невдач промислового освоєння нафтових покладів є висока динамічна в’язкість нафт через значний вміст асфальтенів, силікагелевих смол, парафінів, невисокий енергетичний потенціал нафтових покладів унаслідок їхньої дегазації упродовж тривалого геологічного розвитку території, а також відсутність гідродинамічного зв’язку нафтових покладів з природними водонапірними системами. Висловлено припущення, що нафтові родовища середнього і верхнього девону Західного Причорномор’я є головно бітумними. З огляду на значні глибини залягання покладів їхня промислова розробка сьогодні технічно неможлива. Тому планувати подальші наукові дослідження згаданого комплексу недоцільно. Натомість слід переорієнтувати дослідження на теригенно-карбонатний комплекс силуру та теригенний комплекс нижнього девону, які гідродинамічно більш закриті і в яких можуть зберегтися не дегазовані вуглеводневі скупчення.

Ключові слова

нафта, бітум, поклад, пастки нафти, карбонатний колектор, теригенний комплекс, запаси вуглеводнів, розвідка і розроблення покладів

Використані літературні джерела

Гнідець, В. П., Григорчук, К. Г., Полухтович, Б. М., & Федишин, В. О. (2003). Літогенез девонських відкладів Придобрудзького прогину (палеоокеанографія, седиментаційна циклічність, формування порід-колекторів). Київ: УкрДГРІ.

Лазарук, Я. Г., Мельник, А. Ю., Василина, Р. М., & Шеремет, Б. Б. (2017a). Геолого-економічна оцінка Східносаратського нафтового родовища Одеської області [Звіт]. Київ: ПрАТ НВК «Укрнафтінвест».

Лазарук, Я. Г., Мельник, А. Ю., Василина, Р. М., & Шеремет, Б. Б. (2017b). Геолого-економічна оцінка Жовтоярського нафтового родовища Одеської області [Звіт]. Київ: ПрАТ НВК «Укрнафтінвест».

Павлюк, М. І. (2014). Геодинамічна еволюція та нафтогазоносність Азово-Чорноморського і Баренцовоморського периконтинентальних шельфів. Львів: Проман.

Сергій, Г. Б., & Постнікова, Н. М. (2014). Уточнення геологічної будови перспективних відкладів Білоліського блока Переддобрудзького прогину на основі поглибленої обробки та інтерпретації даних сейсморозвідки [Звіт]. Київ: ПрАТ НВК «Укрнафтінвест».

Трохименко, Г. Л. (2013). Особливості природних резервуарів вуглеводнів у потужних карбонатних комплексах. Геология и полезные ископаемые Мирового океана, 4, 46–62.


Опубліковано

ПЕРСПЕКТИВИ ВІДКРИТТЯ НА НЕВЕЛИКИХ ГЛИБИНАХ ГАЗОВИХ РОДОВИЩ У СХІДНІЙ ЧАСТИНІ ДНІПРОВСЬКО-ДОНЕЦЬКОЇ ЗАПАДИНИ УКРАЇНИ

Головна > Архів > № 1–2 (189–190) 2023 > 5–16


Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1–2 (189–190) 2023, 5–16

https://doi.org/10.15407/ggcm2023.189-190.005

Ярослав ЛАЗАРУК

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: igggk@mail.lviv.ua

Анотація

Об’єктом досліджень є Устинівська ділянка у північно-східній частині Дніпровсько-Донецької западини на границі між північним бортом та приосьовою її частиною. Геологічна будова структур ділянки висвітлена з позицій гравітаційного тектогенезу. У відкладах карбону виокремлені два ешелони брахіантиклінальних піднять, генетично пов’язаних з Красноріцьким та Муратівсько-Тубським скидами. Вони виникли в слабколітифікованих товщах в умовах розтягування і швидкого опускання Дніпровсько-Донецького грабена. Сейсморозвідкою встановлені сім антикліналей, особливістю яких є орієнтування структур уздовж дугоподібних тектонічних порушень, асиметричність та зміщення склепінь з глибиною до південного заходу. За геоморфологічними ознаками річкової долини Сіверського Донця спрогнозоване нове підняття в опущеному блоці Тубського скиду. У Воронівській антикліналі у відкладах башкирського ярусу встановлені три газові поклади. Недалеко розташовані Борівське, Муратівське, Євгеніївське, Краснопопівське та інші газоконденсатні родовища. Тому гравігенні структури Устинівської ділянки є перспективними для відкриття нових родовищ. Перспективні горизонти башкирського ярусу знаходяться на невеликих глибинах: від 2 до 2,5 км. Оцінені нами запаси і ресурси газу Устинівської ділянки становлять відповідно 262 і 2100 млн м3. Надано рекомендації для уточнення форми гравігенних тектонічних порушень та пов’язаних з ними антикліналей. Визначено задачі для деталізаційних сейсморозвідувальних робіт і буріння. Запропоновано розташування пошукових та розвідувальних свердловин. Враховуючи зміщення склепінь гравігенних структур з глибиною, для розкриття продуктивних пластів в апікальних частинах піднять пропонуємо бурити похило спрямовані свердловини в південно-західному напрямку. Окреслено завдання і для промислового освоєння покладів Воронівської структури.

Ключові слова

перспективи газоносності, Дніпровсько-Донецька западина, гравігенні структури, пастки нафти і газу, запаси вуглеводнів

Використані літературні джерела

Бабадаглы, В. А., Лазарук, Я. Г., Кучерук, Е. В., & Кельбас, Б. И. (1981). Особенности геологического строения зоны мелкой складчатости Северного Донбасса. Геология нефти и газа, 1, 34–39.          

Іванюта, М. М. (Ред.). (1998). Атлас родовищ нафти і газу України (Т. 1). Львів: Центр Європи.

Лазарук, Я. Г., & Крейденков, В. Г. (1995). Новий тип пасток вуглеводнів у відкладах карбону Дніпровсько-Донецької западини. Мінеральні ресурси України, 3–4, 42–46.

Лукін, О. (2008). Вуглеводневий потенціал надр України та основні напрями його освоєння. Вісник Національної академії наук України, 4, 56–67.

Мирошниченко, Р., Полохов, В., & Бородулін, Є. (2018). Звіт про результати сейсморозвідувальних робіт 2D на Устинівській ділянці Сєвєродонецької площі. Придніпровська геофізична розвідувальна експедиція ДГП «Укргеофізика». Новомосковськ.

Рудько Г. І., Ляху, М. В., Ловинюков, В. І., Багнюк, М. М., & Григіль, В. Г. (2016). Підрахунок запасів нафти і газу. Київ: Букрек.

Сьомін, О., Аксьонов, В., & Письменний, І. (2016). Уточнений проєкт промислової розробки Борівського газоконденсатного родовища: звіт про науково-дослідну роботу. УкрНДІГаз ПАТ «Укргазвидобування». Харків.

Товстюк, З. М., Єфіменко, Т. А., & Тітаренко, О. В. (2014). Новітня розломно-блокова тектоніка Дніпровсько-Донецької западини. Український журнал дистанційного зондування Землі, 2, 4–13.

Prior, D. B., & Coleman, J. M. (1982). Active slides and flows in underconsolidated marine sediments on the slopes of the Mississippi delta. In S. Saxov & J. K. Nieuwenhuis (Eds.), Marine slides and other mass movements (pp. 21–49). New York: Plenum press. https://doi.org/10.1007/978-1-4613-3362-3_3