Опубліковано

ПЕРСПЕКТИВИ НАФТОГАЗОНОСНОСТІ КАРБОНАТНИХ ВІДКЛАДІВ СИЛУРУ БЕРЕЖАНСЬКО-БУЧАЦЬКОЇ ЗОНИ ТЕКТОНІЧНИХ ДИСЛОКАЦІЙ ВОЛИНО-ПОДІЛЛЯ

Головна > Архів > № 1–2 (193–194) 2024 > 50–68


Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1–2 (193–194) 2024, 50–68

https://doi.org/10.15407/ggcm2024.193-194.050

Світлана ГАРАСИМ, Ярослав ЛАЗАРУК

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: igggk@mail.lviv.ua

Анотація

Бережансько-Бучацька зона локальних підняттів належить до Подільського перспективного району, розташованого в південній частині Волино-Подільської нафтогазоносної області. Більшість локальних структур району генетично пов’язана з тектонічними порушеннями. Структуроформувальним чинником Бережансько-Бучацької зони тектонічних дислокацій є розривне порушення субрегіонального простягання, імовірно, підкидо-насувного характеру. З ним просторово пов’язані органогенні споруди силурійського віку. За результатами літолого-фаціальних досліджень ці споруди відкладалися в лагунно-шельфових умовах вузькою смугою завширшки 15–40 км, яка простягається від кордону з Румунією на південному сході до кордону з Польщею на північному заході. Серед карбонатів за переважанням залишків організмів виокремлюють коралові, строматопорові, криноїдні, остракодові, брахіоподові та водоростеві різновиди. Вони перекристалізовані внаслідок епігенетичних процесів. Породи-колектори складені шламово-детритовими вапняками, доломітизованими вапняками і доломітами. Вони представлені як поровими і каверновими, так і тріщинно-поровими та тріщинно-каверновими колекторами. Первинна пористість зумовлена пустотами всередині організмів і між ними, а вторинна ємність – перекристалізацією, доломітизацією, вилуговуванням, каверно- та тріщиноутворенням. Відкрита пористість карбонатів змінюється в середньому від 4 до 16 %, проникність – від 0,01 до 2 мД. У південно-східному напрямку колекторські властивості карбонатів погіршуються. Промислових покладів вуглеводнів у силурійських карбонатах Волино-Поділля не встановлено, проте під час буріння зафіксовані численні нафтогазопрояви. За матеріалами літолого-фаціальних досліджень, результатами вивчення колекторських властивостей порід-колекторів, сейсмоструктурними і магнітометричними побудовами та даними поверхневих геохімічних досліджень виокремлені ймовірні Бережанський, Доброводівський та Бучацький об’єкти. Їхня ресурсна база оцінена в 48,6 млн т нафти і 1,3 млрд м3 розчиненого газу. Обґрунтовані задачі для 3D-сейсморозвідки з метою підготовки згаданих об’єктів для пошукового буріння на нафту і газ.

Ключові слова

нафта, поклад, пастки нафти, карбонатний колектор, запаси вуглеводнів

Використані літературні джерела

Барсук, В. А. та ін. (2001). Звіт про результати пошукових геофізичних та геохімічних досліджень в Карпатській НГН та Волино-Подільській НГО на Джурівсько-Черхевській та Східно-Колинківській площах, виконаних в 1996–2001 рр. партії 51, 52, 53, 54, 57, 60/96. Львів: ЗУГРЕ ДП «Укргеофізика».

Вакарчук, С. Г., Коваль, А. М., Чепіль, П. М. та ін. (2008). Вивчення пріоритетних напрямків розвитку геологорозвідувальних робіт в межах Волино-Подільської нафтогазоносної області [Звіт]. Київ: ДП «Науканафтогаз» НАК «Нафтогаз України».

Вишняков, І., Гоник, І., Різун, Б. та ін. (2011). Силурійська рифова система Волино-Поділля: особливості будови і формування. Геологія і геохімія горючих копалин, 1–2(154–155), 25–26.

Вуль, М. Я., Вишняков, І. Б., Гоник, І. О. та ін. (2007). Геолого-економічна оцінка ресурсів вуглеводнів Західного і Південного нафтогазоносних регіонів України станом на 1.01.2004р. та визначення обсягів і напрямів геологорозвідувальних робіт [Звіт]. Львів: ЛВ УкрДГРІ.

Вуль, М. Я., Вишняков, І. Б., Заяць, Х. Б. та ін. (2009). Обґрунтування напрямків і планів геологорозвідувальних робіт на основі комплексної оцінки перспектив нафтогазоносності та аналізу фонду структур (об’єктів) Західного і Південного регіонів України [Звіт]. Львів: ЛВ УкрДГРІ.

Грачевский, М. М., & Калик, Н. Г. (1976). Особенности строения и нефтегазоносность силурийских отложений юго-западных районов Русской платформы. Известия АН СССР, серия геологическая, 11, 123–129.

Губич, І. Б. та ін. (2007). Геохімічні дослідження палеозойських відкладів Волино-Поділля з метою виділення перспективних зон і оцінки нафтогазоносності локальних об’єктів та інтервалів розрізів глибоких свердловин [Звіт]. Львів: ЛВ УкрДГРІ.

Котык, В. О., Бержинська, Л. Ф., & Папроцька, К. М. (1976). Анализ и обобщение результатов буровых и геофизических работ в полосе развития силурийских рифогенных отложений Волыно-Подолии [Отчет]. Львов: ТП ПГО «Запукргеология».

Крупський, Ю. З. (2001). Геодинамічні умови формування і нафтогазоносність Карпатського та Волино-Подільського регіонів України. Київ: УкрДГРІ.

Лазарук, Я. (2022). Геодинамічні аспекти формування родовищ вуглеводнів у карбонатних відкладах нижнього карбону Дніпровсько-Донецької западини та особливості їх прогнозування і промислового освоєння. Геодинаміка, 1(32), 49–63. https://doi.org/10.23939/jgd2022.02.049

Лазарук, Я. Г., & Крейденков, В. Г. (2000). Літофаціально-палеогеоморфологічні реконструкції як основа прогнозування пасток нафти і газу в карбонатних породах. Геологія і геохімія горючих копалин, 1, 37–47.

Марковский, В. М., & Котык, В. О. (1975). О структурно-фациальной зональности силурийских отложений Волыно-Подолии. Советская геология, 6.

Орлюк, М. І., Бакаржієва, М. І., & Марченко, А. В. (2022). Магнітна характеристика і тектонічна будова земної кори Карпатської нафтогазоносної області як складова частина комплексних критеріїв вуглеводнів. Геофизический журнал, 5(44), 77–105. https://doi.org/10.24028/gj.v44i5.272328

Павлюк, М. І та ін. (2001a). Визначення перспектив газоносності і напрямків геолого-пошукових робіт у палеозойських відкладах центральної частини Волино-Подільської плити та суміжної ділянки Зовнішньої зони Передкарпатського прогину [Звіт]. Львів: ІГГГК НАН України.

Павлюк, М. І. та ін. (2001b). Геодинамічні критерії нафтогазоносності південно-західної окраїни Східноєвропейської платформи [Звіт]. Львів: ІГГГК НАН України.

Павлюк, М., Наумко, І., Лазарук, Я., Хоха, Ю., Крупський, Ю., Савчак, О., Різун, Б., Медведєв, А., Шлапінський, В., Колодій, І., Любчак, О., Яковенко, М., Тернавський, М., Гривняк, Г., Тріска, Н., Сенів, О., & Гузарська, Л. (2022). Резерв нафтогазовидобутку Західного регіону України (Електрон. вид.). Львів. http://iggcm.org.ua/wp-content/uploads/2015/10/РЕЗЕРВ-НАФТОГАЗОВИДОБУТКУ-ЗАХІДНОГО-РЕГІОНУ-УКРАЇНИ.pdf

Познякович, З. Л., Синичка, А. М., Азаренко, Ф. С. и др. (1997). Геология и нефтегазоносность запада Восточно-Европейской платформы: К 70-летию БелНИГРИ. Минск: Беларусская наука.

Різун, Б. П. та ін. (2002). Вивчення ресурсної бази вуглеводнів у палеозойських відкладах Львівського прогину на основі прогнозу структур-пасток неантиклінального типу [Звіт]. Львів: ІГГГК НАН України.

Сеньковський, Ю. М., Павлюк, М. І. та ін. (2006). Встановлення умов міграції і акумуляції природніх вуглеводнів півдня України, визначення динаміки літогенезу та формування колекторів крейди північно-західного шельфу Чорного моря та уточнення перспектив нафтогазоносності силурійських рифів Волино-Поділля і Придобружжя [Звіт]. Львів: ІГГГК НАН України.

Чиж, Е. И., Ризун, Б. П., & Дрыгант, Д. М. (1985). История развития органогенных построек силура и разломная тектоника Волыно-Подолья в связи с нефтегазоносностью. Львов. Деп. ИГГГИ, № 125-Б-85.

Шнайдерман, М. Н., & Гловаля, И. Е. (1982). Изучение химических свойств флюидов на разведочных площадях ПГО «Запукргеология» по результатам работ 19811982 гг. [Отчет]. Львов: ТП ПГО «Запукргеология».


Опубліковано

НАПРЯМКИ ОПТИМІЗАЦІЇ РОЗВІДКИ І РОЗРОБЛЕННЯ НАФТОВИХ РОДОВИЩ ЗАХІДНОГО ПРИЧОРНОМОР’Я УКРАЇНИ

Головна > Архів > № 3–4 (191–192) 2023 > 7–19


Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3–4 (191–192) 2023, 7–19

https://doi.org/10.15407/ggcm2023.191-192.007

Ярослав ЛАЗАРУК, Мирослав ПАВЛЮК

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: igggk@mail.lviv.ua

Анотація

На південно-західних теренах України в межах Одеської області розташована південна частина Придобрудзького прогину. Тут на території піднятого Білоліського блоку в хемогенно-карбонатній товщі середнього і верхнього девону встановлені Східносаратське, Жовтоярське, Сариярське, Зарічнянське нафтові скупчення. Поклади приурочені до вапняків і доломітів з вторинними тріщинно-каверново-поровими колекторами. Вони залягають на глибинах 2500–3200 м. Під час випробування двох десятків свердловин отримували фільтрат бурового розчину з невеликою кількістю нафти з розрахунковими дебітами у декілька тонн на добу. Підйом рівня нафти у свердловинах швидко припинявся, гідродинамічний зв’язок свердловин з продуктивними пластами втрачався. Застосування відомих сьогодні методів інтенсифікації припливу вуглеводневих флюїдів до позитивних результатів не привело. За даними петрографічного вивчення шліфів доведено, що найбільші за розміром пустоти порід-колекторів запечатані нерухомим бітумом, у менших порожнинах міститься рухома нафта. Нерухомі бітуми заповнюють магістральні канали і блокують зв’язок між порожнинами породи. Це є основною причиною відсутності промислових припливів нафти. Ще однією суттєвою причиною є низькі фільтраційні властивості колекторів. Більшість з них має проникність менше 0,01∙мД. Іншими причинами невдач промислового освоєння нафтових покладів є висока динамічна в’язкість нафт через значний вміст асфальтенів, силікагелевих смол, парафінів, невисокий енергетичний потенціал нафтових покладів унаслідок їхньої дегазації упродовж тривалого геологічного розвитку території, а також відсутність гідродинамічного зв’язку нафтових покладів з природними водонапірними системами. Висловлено припущення, що нафтові родовища середнього і верхнього девону Західного Причорномор’я є головно бітумними. З огляду на значні глибини залягання покладів їхня промислова розробка сьогодні технічно неможлива. Тому планувати подальші наукові дослідження згаданого комплексу недоцільно. Натомість слід переорієнтувати дослідження на теригенно-карбонатний комплекс силуру та теригенний комплекс нижнього девону, які гідродинамічно більш закриті і в яких можуть зберегтися не дегазовані вуглеводневі скупчення.

Ключові слова

нафта, бітум, поклад, пастки нафти, карбонатний колектор, теригенний комплекс, запаси вуглеводнів, розвідка і розроблення покладів

Використані літературні джерела

Гнідець, В. П., Григорчук, К. Г., Полухтович, Б. М., & Федишин, В. О. (2003). Літогенез девонських відкладів Придобрудзького прогину (палеоокеанографія, седиментаційна циклічність, формування порід-колекторів). Київ: УкрДГРІ.

Лазарук, Я. Г., Мельник, А. Ю., Василина, Р. М., & Шеремет, Б. Б. (2017a). Геолого-економічна оцінка Східносаратського нафтового родовища Одеської області [Звіт]. Київ: ПрАТ НВК «Укрнафтінвест».

Лазарук, Я. Г., Мельник, А. Ю., Василина, Р. М., & Шеремет, Б. Б. (2017b). Геолого-економічна оцінка Жовтоярського нафтового родовища Одеської області [Звіт]. Київ: ПрАТ НВК «Укрнафтінвест».

Павлюк, М. І. (2014). Геодинамічна еволюція та нафтогазоносність Азово-Чорноморського і Баренцовоморського периконтинентальних шельфів. Львів: Проман.

Сергій, Г. Б., & Постнікова, Н. М. (2014). Уточнення геологічної будови перспективних відкладів Білоліського блока Переддобрудзького прогину на основі поглибленої обробки та інтерпретації даних сейсморозвідки [Звіт]. Київ: ПрАТ НВК «Укрнафтінвест».

Трохименко, Г. Л. (2013). Особливості природних резервуарів вуглеводнів у потужних карбонатних комплексах. Геология и полезные ископаемые Мирового океана, 4, 46–62.


Опубліковано

МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ПРОГНОЗУВАННЯ СКЛАДНОЗБУДОВАНИХ ПОРІД-КОЛЕКТОРІВ (НА ПРИКЛАДІ СЕМИРЕНКІВСЬКОГО НАФТОГАЗОКОНДЕНСАТНОГО РОДОВИЩА ДНІПРОВСЬКО-ДОНЕЦЬКОЇ ЗАПАДИНИ)

Головна > Архів > № 3-4 (172–173) 2017 > 29-40


Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3-4 (172-173) 2017, 29-40.

Іван ГАФИЧ1, Ярослав ЛАЗАРУК2, Ігор ЩУРОВ3

1 ДТЕК Нафтогаз, Київ, e-mail: GafichIP@dtek.com
2 Інститут геології і геохімії горючих копалин HАН України, Львів, e-mail: lazaruk_s@i.ua
3 ДТЕК Нафтогаз, Київ, e-mail: SchurovIV@ngv.com.ua

Анотація

Запропоновано комплекс геолого-геофізичних досліджень для прогнозування порід-колекторів нафтових і газових родовищ. Для цього використано структурно-палеогеоморфологічні, літолого-фаціальні, геофізичні свердловинні та сейсморозвідувальні дослідження, пов’язані певним алгоритмом виконання робіт. Застосування комплексу згаданих методів продемонстровано на прикладі Семиренківського нафтогазоконденсатного родовища Дніпровсько-Донецької западини. Показано результати прогнозування порід-колекторів, які пропонується використати для вибору оптимального розміщення експлуатаційних, розвідувальних та пошукових свердловин.

Ключові слова

колектор, літофації, палеогеоморфологія, нафта і газ, поклад.

Використані літературні джерела

Лазарук Я. Г. Теоретичні аспекти та методика пошуків покладів вуглеводнів у неантиклінальних пастках (на прикладі відкладів ХІІа мікрофауністичного горизонту Дніпровсько-Донецької западини). – К. : УкрДГРІ, 2006. – 110 с.