Опубліковано

ГІРНИЧОВИДОБУВНИЙ КОМПЛЕКС ЛЬВІВСЬКО-ВОЛИНСЬКОГО ВУГІЛЬНОГО БАСЕЙНУ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ЕКОСИСТЕМУ РЕГІОНУ

Головна > Архів > №3 180 (2019) > 52-59


Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3 (180) 2019, 52-59.

https://doi.org/10.15407/ggcm2019.03.052

Андрій ПОБЕРЕЖСЬКИЙ, Ірина БУЧИНСЬКА, Олена ШЕВЧУК, Тарас МУКАН

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів,
e-mail: igggk@mail.lviv.ua

Анотація

Розглянуто вплив експлуатації і ліквідації вугільних шахт гірничовидобувного комплексу Львівсько-Волинського вугільного басейну на екосистему регіону. Проаналізовано основні екологічні проблеми території. Встановлено, що підвищене техногенне забруднення Червоноградського геолого-промислового району спричинене попаданням високозабруднених дренажних вод із териконів шахт та породних відвалів Червоноградської Центральної збагачувальної фабрики в ґрунти, поверхневі, ґрунтові та підземні води. Негативний вплив териконів зумовлюється високим рівнем тектонічної порушеності і тріщинуватості корінних порід, рівнинним характером місцевості.

Визначено вплив техногенних об’єктів на якість атмосферного повітря. Проаналізовані кількості викидів забруднювальних речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення для м. Червонограда і Сокальського району, за даними Головного управління статистики у Львівській області.

Щоб попередити подальше погіршення екологічного стану, рекомендуємо проводити формування плоских териконів, їхню рекультивацію та озеленення з обов’язковим покриттям поверхні шаром нейтральних порід, дотримання заходів із запобігання горінню териконів. Із метою стабілізації ситуації та запобігання забрудненню ґрунтів, поверхневих та підземних вод слід створити постійну мережу спостережень за станом геологічного середовища, здійснювати системний геолого-екологічний моніторинг.

Ключові слова

Львівсько-Волинський басейн, гірничовидобувний комплекс, терикони, ґрунти, підземні води, атмосфера.

Використані літературні джерела

Баньковская, В. М., Максимович, Н. Г. (1989). Геохимические изменения природной среды в районах размещения отвалов угледобывающей промышленности. География и природные ресурсы, 2, 42–45.

Бучацька, Г. М. (2009). Гідрогеологічні умови та гідрогеохімічна зональність Львівсько-Волинського вугільного басейну. Вісник Львівського університету. Серія геологічна, 23, 175–183.

Бучинська, І. В., Шевчук, О. М. (2013). Основні чинники та джерела забруднення довкілля вуглевидобувним комплексом Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну. В Збірник наукових статей IV Всеукраїнського з’їзду екологів з міжнародною участю (Екологія/Ecology2013) (с. 75–77). Вінниця: ДІЛО.

Довкілля Львівської області. Статистичний збірник. 2017. (2018). Львів: Головне управління статистики у Львівській області.

ДП «Львіввугілля». (2020). Шахтар Галичини. Взято з http://www.lvug.com.ua/lvivvugillya/

Екологічна інформація за IV кв. 2018 р. про підприємства, які є основними забруднювачами довкілля Львівщини. (2019). Департамент екології та природних ресурсів Львівської ОДА. Взято з http://deplv.gov.ua/ekologichna-informaciya-za

Заболотный, А. Г., Григорюк, Е. В. (2000). Экологические проблемы в угольной отрасли Украины. Уголь Украины, 7, 12–14.

Іванців, О. Є., Лизун, О. С., Кухар, З. Я. (1999). Геолого-екологічний стан та соціальні проблеми Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну. Геологія і геохімія горючих копалин, 2, 20–28.

Книш, І. Б. (2006). Перспективи використання відходів вугільної промисловості Львівщини як нової мінеральної сировини. Вісник Львівського університету. Серія геологічна, 20, 111–123.

Максимович, Н. Г., Горбунова, К. А. (1991). Геохимические изменения геологической среды при разработке угольных месторождений. Известия вузов. Серия. Геология и разведка, 5, 137–140.

Манько, А. (2004). Деякі проблеми функціювання депресивних гірничодобувних районів України (на прикладі Львівсько-Волинського вугільного басейну). Вісник Львівського університету. Серія географічна, 30, 184–187.

Попович, В. В., Підгородецький, Я. І., Піндер, В. Ф. (2016). Типологія териконів Львівсько-Волинського басейну. Науковий вісник НЛТУ України, 26, 238–243

Про Концепцію поліпшення екологічного становища гірничодобувних регіонів України: Постанова Кабінету Міністрів України від 31.08.1999 р. № 1606 (1999).

Решко, М. Я., Андрейчук, М. М., Кондратюк, Є. І та ін. (2002). Розробка методики та проведення робіт по прогнозуванню впливу видобутку та збагачення вугілля на оточуюче середовище у Львівсько-Волинському басейні (Червоноградський та Південно-Західний райони) (Т. 1.). Львів: Фонди ДГП «Західукргеологія».

Ткачук, В. Г., Калашников, В. К. (1990). Карта естественной защищенности подземных вод Украинской ССР. Масштаб 1 : 200 000. Львовская область. Киев: Главк КГУ «Укргеология» ПГО «Западукргеология».

Опубліковано

ПАЛЕОГІДРОГЕОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА МІОЦЕНУ ПІВНІЧНО-ЗАХІДНОЇ ЧАСТИНИ ЗОВНІШНЬОЇ ЗОНИ ПЕРЕДКАРПАТСЬКОГО ПРОГИНУ

Головна > Архів > № 3-4 (176-177) 2018 > 73-84


Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3-4 (176-177) 2018, 73-84.

Галина МЕДВІДЬ

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, e-mail: igggk@mail.lviv.ua

Анотація

Виокремлено сім гідрогеологічних циклів у палеогідрогеологічному розвитку північно-західної частини Зовнішньої зони. З допомогою методики палеогідродинамічних реконструкцій проведено розрахунок показників інтенсивності водообміну на елізійному та інфільтраційному етапах баден-сарматського гідрогеологічного циклу. Встановлено переважання інтенсивності елізійного водообміну над інфільтраційним, що вважається сприятливими умовами для збереження вуглеводневих покладів.

На основі аналізу величини показників водообмінів зроблено висновок, що з зануренням осадових товщ на глибину водонапірна система міоценових відкладів північно-західної частини Зовнішньої зони Передкарпатського прогину переходить від зони інтенсивного водообміну до зон утрудненого та вельми утрудненого. Це вказує на утрудненість гідродинамічного зв’язку поверхневих і неглибоко циркулюючих підземних вод з глибинними водами водонапірних нафтогазоносних систем і, як наслідок, незначний вплив сучасної інфільтраційної водонапірної системи на процеси руйнування покладів вуглеводнів.

Ключові слова

палеогідрогеологія, гідрогеологічний цикл, показник водообміну, інтенсивність водообміну, осадові товщі, підземні води.

Використані літературні джерела

Бурштар М. С., Машков И. В. Условия формирования и закономерности размещения залежей нефти и газа. – М. : Гостоптехиздат, 1963. – 266 с.

Вагин С. Б. Палеогидрогеологические реконструкции при поисках залежей углеводородов : автореф. дис. … д-ра геол.-минерал. наук. – М., 1988. – 37 с.

Вагин С. Б., Карцев А. А., Ходжакулиев Я. А. Палеогидрогеологические условия нефтегазонакопления в мезозойских отложениях эпигерцинской платформы Запада Средней Азии // Нефтяная и газовая промышленность Средней Азии. – 1964. – № 6. – С. 68–75.

Гарасимчук В. Ю., Колодій В. В., Кулинич О. В. Ґенеза висококонцентрованих солянок піднасувних відкладів південно-східної частини Зовнішньої зони Передкарпатського прогину // Геологія і геохімія горючих копалин. – 2004. – № 4. – С. 105–119.

Карпатська нафтогазоносна провінція / В. В. Колодій, Г. Ю. Бойко, Л. Т. Бойчевська та ін. – Л. ; К. : Укр. вид. центр, 2004. – 390 с.

Карцев А. А. Принципы и пути палеогидрогеологических исследований // Проблемы гидрогеологии. – М. : Гостоптехиздат, 1960. – С. 78–83.

Карцев А. А. Гидрогеология нефтяных и газовых месторождений. – М. : Недра, 1972. – 280 с.

Карцев А. А., Вагин С. Б. Палеогидрогеологические исследования при изучении формирования и разрушения нефтегазовых скоплений (на примере мезозойских отложений Предкавказья) // Сов. геология. – 1962. – № 8. – С. 104–121.

Карцев А. А., Вагин С. Б., Матусевич В. М. Гидрогеология нефтегазоносных бассейнов. – М. : Недра, 1986. – 224 с.

Колодий В. В. Гидрогеология плиоценовых отложений Западно-Туркменской нефтегазоносной области. – М. : Недра, 1969. – 199 с.

Колодий В. В., Кудельский А. В. Гидрогеология горных стран, смежных прогибов и впадин. – Киев : Наук. думка, 1972. – 204 с.

Колодий В. В., Лихоманова И. Н. Термобарические аспекты нефтегазоносности водонапорных систем Предкарпатского прогиба // Геология и геохимия горючих ископаемых. – 1978. – № 51. – С. 6–12.

Колодій В. В. Палеогідрогеологічна характеристика Дніпровсько-Донецької западини в зв’язку з її нафтогазоносністю // Геологія і геохімія горючих копалин. – 1972. – Вип. 30. – С. 9–16.

Крупський Ю. З. Геодинамічні умови формування і нафтогазоносність Карпатського та Волино-Подільського регіонів України. – К. : УкрДГРІ, 2001. – 144 с.

Маков К. И. К вопросу о гидрогеологической истории подземных вод Причерноморья // Изв. АН СССР. Сер. геол. – 1939. – № 6. – С. 88–93.

Медвідь Г. Б. Палеогідродинамічний чинник у процесі формування покладів вуглеводнів у межах північно-західної частини Зовнішньої зони Передкарпатського прогину // Геодинаміка. – 2011. – № 2 (11). – С. 199–201.

Нефтегазовая гидрогеология / А. А. Карцев, С. Б. Вагин, В. П. Шугрин, Ю. И. Брагин. – М. : Нефть и газ, 2001. – 285 с.

Овчинников А. М. Водоносные системы земной коры // Известия ВУЗ. Сер. Геология и разведка. – 1961. – № 8. – С. 86.

Палеогідродинамічні реконструкції північно-західної частини Зовнішньої зони Передкарпатського прогину в контексті проблеми нафтогазоносності / Г. Б. Медвідь, М. І. Спринський, В. В. Колодій та ін. // Геологія і геохімія горючих копалин. – 2006. – № 2. – С. 20–32.

Семихатов А. Н. О гидрогеологических циклах // Докл. АН СССР. – 1947. – Т. 56. – № 6. – С. 629–630.

Чирвинский П. Н. Палеогидрогеология // Проблемы сов. геологии. – 1933. – № 8. – С. 16–32.

Шагоянц С. А. Палеогидрогеологическая схема формирования подземных вод Центральной и Восточной частей Северного Кавказа // Тр. лаб. гидрогеол. проблем. – М. : Изд-во АН СССР, 1949. – Т. 6. – С. 33–45.

Paleohydrodynamic reconstruction of north-western part of the outer zone of the Carpathian foredeep in connection with oil and gas presence / H. Medvid, M. Sprynskyy, V. Kolodiy et al. // Proc. XVIIIth Congr. of the Carpathian-Balkan Geol. Assoc. (September 3–6, 2006). – Belgrade, Serbia, 2006. – P. 356–359.