Позначка: фація

Головна > Архів > № 1 (201) 2026 > 21–36

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1 (201) 2026, 21–36

ISSN 0869-0774 (Print), ISSN 2786-8621 (Online)

https://doi.org/

Леонід ХОМ’ЯК^a, Мілена БОГДАНОВА^b

Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, Україна

^a e-mail: leonid.khomyak@lnu.edu.ua, https://orcid.org/0000-0002-5944-9684
^b e-mail: milena.bohdanova@lnu.edu.ua, https://orcid.org/0000-0002-7850-4482

---

Анотація

У межах техногенно змінених ландшафтів житлової забудови м. Львова є ділянки складного ерозійного й ерозійно-денудаційного рельєфу, де можна почерпнути інформацію про геологічну будову місцевості. Мета досліджень полягала у вивченні геологічної і геоморфологічної будови північної частини Снопківського парку, приуроченої до балки по вулиці Кримській. Об’єктом вивчення були відклади крейдової і неогенової систем, горизонт підземних вод та мезо- і мікроформи рельєфу. Головні завдання дослідження зводилися до з’ясування геологічної будови означеної місцевості, вивчення будови розрізу і літологічного складу неогенових відкладів, їхнього фаціального типу, гідрогеологічних умов залягання підземних вод, а також ролі структурного і літологічного чинників у формуванні рельєфу. Польовими геологічними і геоморфологічними методами виявлено, що в донній частині балки поширені мергелі верхньої крейди, а вододільні відроги Львівського плато складені відкладами неогену. Розріз неогенової системи тут утворений трьома пачками сталої стратиграфічної послідовності: І – піщанистих літотамнієвих вапняків (баранівські верстви); ІІ – пісків миколаївських верств з великою кількістю фрагментів літотамнієвих вапняків у верхній частині; ІІІ – літотамнієвих вапняків нараївських верств. Товща неогенових відкладів розбита малоамплітудними скидами із диференційованою вертикальною компонентою переміщення крил, має блоковий стиль тектоніки. Тріщинуватість і краща водопроникність порід у межах зон динамічного впливу розломів зумовили місця закладення та розвитку ерозійних форм рельєфу.

Ключові слова

баденський регіоярус, літотамнієві вапняки, структурно-геоморфологічний аналіз, фація

Використані літературні джерела

Байрак, Г. (2018). Методи геоморфологічних досліджень. Львів: ЛНУ імені Івана Франка.

Борняк, У., Гоцанюк, Г., Іваніна, А., & Шайнога, І. (2019). Систематизація і стислий огляд геотуристичних об’єктів міста Львова. Вісник Львівського університету. Серія геологічна, 33, 60–77.

Венглінський, І. В., & Горецький, В. А. (1979). Стратотипи міоценових відкладів Волино-Подільської плити, Передкарпатського і Закарпатського прогинів. Київ: Наукова думка.

Волошин, П., & Кремінь, Н. (2021). Просторово-часові зміни хімічного складу підземних вод центральної частини Львова. Вісник Львівського університету. Серія геологічна, 35, 33–40. https://doi.org/10.30970/vgl.35.04

Генералова, Л., & Хом’як, Л. (2019). Штормові відклади баденського моря у розрізі гори Кортумової (Розточчя). Вісник Львівського університету. Серія геологічна, 33, 3–19.

Герасимов, Л. С., & Герасимова, І. І. (1970). Геологічна карта листів М-34-96-Б (Миколаїв), М-35-85-А (Великі Глібовичі), М-35-85-В (Жидачів). Звіт Миколаївської геологозйомочної партії за 1967–1970 рр. Львів: Фонди ЛГРЕ.

Герасимов, Л. С., Покотилова, Л. П., & Герасимова, І. І. (1967). Звіт про результати комплексної геолого-гідрогеологічної зйомки масштабу 1 : 50 000 аркушів М-34-72-Г (Нестерів), -83-Б (Яворів), 84-А (Івано-Франково) -Б (Брюховичі) -В (Городок) -Г (Пустомити), М-35-73-А (Львів), -В (Виники), проведеної Куликівською партією в 1962–1967 рр. Львів: Фонди ЛГРЕ.

Герасимов, Л. С., Чалий, С. В., Плотніков, А. А., Герасимова, І. І., Полкунова, Г. В., Костик, І. О., & Євтушко, Т. Л. (2004). Державна геологічна карта України масштабу 1 : 200 000 аркуші М-34-ХVІІІ (Рава-Руська), M-35-XІІІ (Червоноград), M-35-XIX (Львів). Київ: Міністерство екології та природних ресурсів України, Державна геологічна служба, Національна акціонерна компанія «Надра України», Дочірнє підприємство «Західукргеологія», Львівська геологорозвідувальна експедиція.

Гоцанюк, Г. І., Іваніна, А. В., Підлісна, О. І., & Спільник, Г. В. (2018). Систематизація та характеристика геотуристичних об’єктів регіонального ландшафтного парку «Знесіння» (м. Львів). Вісник Дніпропетровського університету. Геологія, географія, 26(1), 50–63. https://doi.org/10.15421/111806

Іваніна, А., Богданова, М., Лосів, В., Яремович, М., & Костюк, О. (2024). Типові розрізи неогену Розточчя (Західна Україна). Вісник Львівського університету. Серія геологічна, 38, 61–72. https://doi.org/10.30970/vgl.38.05

Кудрін, Л. М. (1966). Стратиграфія, фації й екологічний аналіз фауни палеогенових і неогенових відкладів Передкарпаття. Львів: Видавництво Львівського університету.

Łomnicki, M. (1897). Geologia Lwowa i okolicy. Atlas geologiczny Galicyi, zeszyt 10, czesc 1. Kraków: Wydawnictwo Fizjograficzne Akademii Um.

Nowak, J. (1914). Budowa geologiczna okolic Lwowa. Przyroda Lwowa. Lwow: Muzeum im. Dzieduszyckich.

Radwański, A., Górka, M., & Wysocka, A. (2014). Badenian (Middle Miocene) echinoids and starfish from western Ukraine,and their biogeographic and stratigraphic significance. Acta Geologica Polonica, 64(2), 207–247. https://doi.org/10.2478/agp-2014-0012

Wysocka, A. (2002). Clastic Badenian deposits and sedimentary environments of the Roztocze Hills across the Polish-Ukrainian border. Acta Geologica Polonica, 52(4), 535–561.

Wysocka, A., Radwański, A., & Górka, M. (2012). Mykolaiv Sands in Opole Minor and beyond: sedimentary features and biotic content of Middle Miocene (Badenian) sand shoals of Western Ukraine. Geological Quarterly, 56(3), 475–492. https://doi.org/10.7306/gq.1034

---

Надійшла до редакції: 09.12.2025 р.
Прийнята до друку: 27.02.2026 р.
Опублікована: 2026 р.

Головна > Архів > № 3–4 (185–186) 2021 > 44–55

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3–4 (185–186) 2021, 44–55.

https://doi.org/10.15407/ggcm2021.03-04.044

Галина ГАВРИШКІВ¹, Юлія ГАЄВСЬКА²

^{1, 2} Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: ¹galinah2404@gmail.com; ²yuhaievska@ukr.net

---

Анотація

Вивчено та проведено реконструкцію процесів осадонагромадження й особливостей формування флішових осадів у палеоцен-еоценовий час у північно-східному сегменті Карпатського басейну.

На підставі аналізу речовинного складу палеоцен-еоценових відкладів дослідженої території за такими критеріями, як розмір уламкової частини, осадові текстури і співвідношення різних порід між собою, було виокремлено 7 фацій, які відкладалися в міру просування гравітаційних потоків униз по континентальному схилу.

Реконструкції осадонагромадження флішових відкладів палеоцен-еоценового віку показали, що теригенний матеріал у досліджений басейн седиментації надходив із двох джерел, одне з яких було на північному заході від дослідженої території і характеризувалося переважанням грубозернистих піщаних осадів, натомість в уламковому матеріалі, що надходив із джерела зносу з центральної частини басейну, переважали глинисті мули та дрібнозернистий псаміт.

Ключові слова

палеоцен, еоцен, фація, пісковик, фліш, континентальний схил, седиментація

Використані літературні джерела

Афанасьева, И. М. (1983). Литогенез и геохимия флишевой формации северного склона Советских Карпат. Киев: Наукова думка.

Вуль, М. Я. (1995). Формування та закономірності розміщення родовищ нафти і газу у піднасувних зонах Карпат. Львів: Фонди УкрДГРІ.

Вялов, О. С., Гавура, С. П., Даныш, В. В., Лещух, Р. Й., Пономарева, Л. Д., Романив, А. М., Смирнов, С. С., Царненко, П. Н., Лемишко, О. Д., & Циж, И. Т. (1988). Стратотипы меловых и палеогеновых отложений Украинских Карпат. Киев: Наукова думка.

Гавришків, Г. Я. (2019). Мінералого-петрографічні особливості палеоценових відкладів Берегової і Орівської скиб Українських Карпат в аспекті їх нафтогазоносності [Автореф. дис. канд. геол. наук]. Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України. Львів.

Гаєвська, Ю. П., & Попп, І. Т. (2008). Літолого-фаціальна мінливість середньоеоценових відкладів Українських Карпат. У П. Ф. Гожик (Ред.), Сучасні проблеми літології та мінерагенії осадових басейнів України та суміжних територій (с. 70–74). Київ: ЛОГОС.

Зоненшайн, Л. П. (1983). Глубоководные отложения на континентах. В Справочник по литологии (с. 426–429). Москва: Недра.

Зоненшайн, Л. П., Деркур, Ж., & Казьмин, В. Г. (1987). Эволюция Тетиса. В История океана Тетис (с. 4–115). Москва.

Иваник, М. М., & Маслун, Н. В. (1977). Кремнистые микроорганизмы и их использование для расчленения палеогеновых отложений Предкарпатья. Киев: Наукова думка.

Казьмин, В. Г. (1989). Коллизии и рифтогенез в истории океана Тетис. Геотектоника, 5, 14–23.

Лисицын, А. П. (1988). Лавинная седиментация и перерывы в осадконакоплении в морях и океанах. Москва: Наука.

Пилипчук, А. С., & Вуль, М. А. (1981). Палеоцен-эоценовый флиш Северного склона Украинских Карпат – отложения древних морских глубоководных конусов выноса. В Геология нефтегазоносных пластовых резервуаров (с. 33–42). Москва.

Пилипчук, А. С., & Рейфман, Л. М. (1984). Отложения пастообразных потоков в Карпатском флише (попельская свита). Осадочные породы и руды. Киев: Наукова думка.

Сеньковський, Ю. М., Григорчук, К. Г., Колтун, Ю. В., Гнідець, В. П., Радковець, Н. Я., Попп, І. Т., Мороз, М. В., Мороз, П. В., Ревер, А. О., Гаєвська, Ю. П., Гавришків, Г. Я., Кохан, O. M., & Кошіль, Л. Б. (2018). Літогенез осадових комплексів океану Тетис. Карпато-Чорноморський сегмент. Київ: Наукова думка.

Хаин, В. Е. (2000). Крупномасштабная цикличность в тектонической истории Земли и ее возможные причины. Геотектоника, 6, 3–14.

Шванов, В. Н. (1982). Опыт классификации осадочных формаций по вещественным (литомологическим) признакам. Вестник Ленинградского государственного университета, 24, 43–52.

Шлапінський, В. Є. (2015). Геологічна будова Скибового, Кросненського і Дуклянсько-Чорногорського покривів Українських Карпат та перспективи їх нафтогазоносності [Автореф. дис. канд. геол. наук]. Львів.

Шлапінський, В., Кузовенко, В., Крупський, Ю., & Харченко, М. (2006). Перспективи пошуків покладів вуглеводнів у Скибовій зоні Карпат. У Проблеми геології та нафтогазоносності Карпат: тези доповідей (с. 239–241). Львів.

Varban, B., Derer, C., Anastasiu, N., Roban, R., & Popa, M. (2001). Architecture of turbidite systems as revealed by the East Carpathians Paleogene sequences (“Tarceu formation” – siriu, Romania). St. cerc. geologie, 46, 19–37.

---