форамініфери – Геологія і геохімія горючих копалин

Опубліковано Липень 2024Липень 2024 від GGCMJournal

КОРЕЛЯЦІЯ СХІДНОГО СЕГМЕНТУ ТЕТИЧНОГО РИФОВОГО БАР’ЄРУ ВЕРХНЬОЇ ЮРИ ТА ПРИЛЕГЛИХ ФАЦІЙ (Карпато-Кримсько-Кавказька область)

Головна > Архів > № 1–2 (193–194) 2024 > 95–112

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1–2 (193–194) 2024, 95–112

https://doi.org/10.15407/ggcm2024.193-194.095

Наталія ЖАБІНА
Інститут геологічних наук НАН України, Київ, Україна, e-mail: zhabinanatalia@gmail.com

Анотація

Східний сегмент верхньоюрського рифового бар’єру простягається через Карпати і Прикарпаття, Придобрудзький прогин, Гірський Крим і Великий Кавказ. На основі власних досліджень та аналізу опублікованих даних простежено поширення фаціальних поясів карбонатного шельфу верхньої юри – нижньої крейди (оксфорд–валанжин), проведено комплексну кореляцію рифогенних і пов’язаних з ними відкладів на підставі порівняння літофаціального і мікропалеонтологічного складу. Для цього використано Стандартну біозональну шкалу за тинтинідами і корелятивні асоціації форамініфер. У Гірських структурах рифогенний комплекс представлений фрагментарно, а на території Польської низовини і в Переддобрудзькому прогині він значно розмитий. Проте в Стрийському юрському прогині заходу України представлений повним комплексом рифового бар’єру і простежуються закономірні фаціальні заміщення. Усі фаціальні пояси в зазначених регіонах характеризуються подібним літологічним складом, асоціаціями форамініфер і тинтинід, що дало можливість провести їхню кореляцію на рівні стратиграфічних підрозділів.

Повний текст

Ключові слова

верхня юра, нижня крейда, рифовий бар’єр, Карпати і Передкарпаття, Переддобрудзький прогин, Гірський Крим, Великий Кавказ, фаціальні пояси, форамініфери, тинтиніди, стратиграфічна кореляція

Використані літературні джерела

Акимец, В. С., & Каримова, А. А. (2005). Стратиграфическая схема юрских отложений Беларуси. Литосфера, 1(22), 114–123.

Анікеєва, О. В., & Жабіна, Н. М. (2009). Умови седиментації верхньоюрських відкладів Гірського Криму (Ялтинський амфітеатр). У П. Ф. Гожик (Ред.), Викопна фауна і флора України: палеоекологічний та стратиграфічний аспекти: збірник наукових праць Інституту геологічних наук НАН України (Т. 2, с. 99–103). Київ. https://doi.org/10.30836/igs.2522-9753.2009.147929

Аркадьев, В. В., & Рогов, М. А. (2006). Новые данные по биостратиграфии и аммонитам верхнего кимериджа и титона восточного Крыма. Стратиграфия и геологическая корреляция, 14(2), 90–104.

Борисенко, Л. С., Кропачева, С. К., Пивоваров, С. В., & Василевская, А. Е. (1974). Первая находка верхнеюрских галогенных отложений в Горном Крыму. Доклады АН СССР, 219(4), 933–935.

Гаврилишин, В. І. (1993). Стратиграфія юрських відкладів Волині. Геологія і геохімія горючих копалин, 1(82), 8–12.

Гаврилишин, В. И., Лещух, Р. И., & Полухтович, Б. М. (1985). Макрофауна и стратиграфия юры и мела восточной части Преддобруджского прогиба. В Ископаемые организмы и стратиграфия осадочного чехла Украины (с. 96–100). Киев: Наукова думка.

Гожик, П. Ф. (Відп. ред.). (2013). Стратиграфія верхнього протерозою та фанерозою України: Т. 1. Стратиграфія верхнього протерозою, палеозою та мезозою України. Київ: Логос.

Дулуб, В. Г., Бурова, М. И., Буров, В. С., & Вишняков, И. Б. (1986). Объяснительная записка к региональной стратиграфической схеме юрских отложений Предкарпатского прогиба и Волыно-Подольской окраины Восточно-Европейской платформы. Ленинград: ВСЕГЕИ.

Дулуб, В. Г., Жабіна, Н. М., Огороднік, М. Є., & Смірнов, С. Є. (2003). Пояснювальна записка до стратиграфічної схеми юрських відкладів Передкарпаття (Стрийський юрський басейн). Львів: ЛВ УкрДГРІ.

Жабіна, Н. М. (1996). Форамініфери рифогенних утворень титону-беріасу південно-східного Криму [Дис. канд. геол. наук]. Інститут геологічних наук НАН України. Київ.

Жабіна, Н. М. (1998). До кореляції верхньоюрських відкладів західного і південного регіонів України. Палеонтологічний збірник, 32, 77–83.

Жабіна, Н. М. (2008). Біостратиграфія та кореляція відкладів верхньої юри–нижньої крейди Тетичної палеопровінції за тинтинідами. Геологічний журнал, 1, 54–62.

Жабіна, Н. М. (2011). Біостратиграфія відкладів верхньої юри-нижньої крейди (оксфорд-валанжин) Українського Передкарпаття за форамініферами і тинтинідами [Дис. д-ра геол. наук]. Інститут геологічних наук НАН України. Київ.

Жабіна, Н. М. (2021). Комплексна схема біостратиграфії юрських відкладів Пенінської зони Українських Карпат. Геологічний журнал, 3(376), 48–73. https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2021.3.228194

Жабіна, Н. М., & Анікеєва, О. В. (2007). Оновлена стратиграфічна схема верхньої юри–неокому Українського Передкарпаття. Збірник наукових праць УкрДГРІ, 3, 46–56.

Жабіна, Н., Анікеєва, О., & Самарська, О. (2015). Нові дані про умови седиментації карбонатного комплексу верхньої юри на території Переддобрудзького прогину. Вісник КНУ. Геологія, 4(71), 11–17. https://doi.org/10.17721/1728-2713.71.02

Жабіна, Н. М., & Мінтузова, Л. Г. (2000). Модель геологічної будови південно-східного Криму. Геологія і геохімія горючих копалин, 1, 25–35.

Зесашвили, В. И., Пайчадзе, Т. А., Тодриа, В. А., Топчишвили, М. В., & Ракус, М. (1978). Стратиграфия и фации юры Кавказа и Западных Карпат. Geologické Práce, Správy 69, 81–140.

Іванік, М. М., Жабіна, Н. М., & Анікеєва, О. В. (2013). Особливості будови титон-беріаських відкладів Південно-східного Криму (район м. св. Іллі). Геологічний журнал, 4, 33–45. https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2013.4.139091

Клименко, З. М., Каримова, А. А., & Яковлева, А. С. (2005). Стратиграфическая схема меловых отложений Беларуси. Литосфера, 1(22), 108–113.

Макарьева, С. Ф. (1979). Дробная стратиграфическая схема верхнего оксфорда–валанжина Северного Кавказа по тинтиннидам. Вопросы микропалеонтологии, 22, 50–63.

Макарьева, С. Ф., & Мациева, Т. В. (1985). Стратиграфия верхнеюрских отложений Северного Кавказа по фораминиферам. В Стратиграфия и корреляция верхней юры СССР по фораминиферам (с. 32–42). Москва: Геологический институт АН СССР.

Мехтиева, З. Н. (2022). Фациальный анализ и палеогеографическая схема юго-восточного Кавказа в верхнеюрскую эпоху (Азербайджан). Endless Light in Science. Наука о Земле, 288–295.

Митянина, И. В. (1957). О фораминиферах юрских отложений юго-запада Белоруссии. Палеонтология и стратиграфия БССР, 2, 210–247.

Приходько, М. Г., Андреєва-Григорович, А. С., Жабіна, Н. М., & Анікеєва, О. В. (2019). Регіональна стратиграфічна схема мезокайнозойських відкладів фундаменту Закарпатського прогину. Геологічний журнал, 1(366), 88–108. https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2019.1.159243

Сахаров, А. С. (1984). Пограничные отложения юры и мела северо-восточного Кавказа. В Пограничные ярусы юрской и меловой систем (с. 36–42). Москва: Наука.

Слюсар, Б. С. (1971). Юрские отложения северо-западного Причерноморья. Кишинев: Штиинца.

Тодриа, В. А. (1977). Позднеюрские фораминиферы Рачи и Юго-Осетии. Труды ГИН АН ГССР, 58.

Тодриа, В. А. (1985). Микробиостратиграфия верхней юры Грузии и корреляция с одновозрастными образованиями бореальных районов СССР. В Стратиграфия и корреляция верхней юры СССР по фораминиферам (с. 43–50). Москва: Геологический институт АН СССР.

Тодриа, В. А. (1999). Позднеюрско-раннемеловые Tintinnida и их распространение в Грузии. В Проблемы палеобиологии (Т. 1, с. 88–108). Тбилиси: МЕЦНИЕРЕБА.

Тодриа, В. А. (2008). Стратиграфия верхнебайосско-нижнеготеривских флишоидных отложений Северо-Западной Абхазии по микрофауне. Новости палеонтологии и стратиграфии. Приложение к журналу «Геология и геофизика» (Т. 49), 10−11, 292–294.

Уилсон, Дж. Л. (1980). Карбонатные фации в геологической истории. Москва: Недра.

Цирекидзе, Л. Р. (1999). Биостратиграфия нижнемеловых отложений Грузии по микрофауне. Труды АН Грузии, Геологический институт, новая серия, 109.

Grabowski, J., & Pszchółkowski, A. (2006). Magneto- and biostratigraphy of the Tithonian–Berriasian pelagic sediments in the Tatra Mountains (central Western Carpathians, Poland): sedimentary and rock magnetic changes at the Jurassic/Cretaceous boundary. Cretaceous Research, 27(3), 398–417. https://doi.org/10.1016/j.cretres.2005.07.007

Gutowski, J. (1998). Oxfordian and Kimmeridgian of the norteastern margin of the Holy Cross Mountains, Central Poland. Geological Quarterly, 42(1), 59–72.

Krajewsky, M., & Olszewska, B. (2006). New data about microfacies and stratigraphy of the Late Jurassic Aj-Petri carbonate buildup (SW Crimea Mountains, S Ukraine). N. Jb. Geol. Paläont. Mh., 5, 298–312.

Niemczycka, T., Brochwicz-Lewinski, W., & Moryc, W. (1997). Formacje skalne, ih stratygrafia i paleogeografia. Jura Gorna. In Epikontynentalny perm i mezozoik w Polsce (S. Marek & M. Pajchlowa, Red.): Prace Panstwowego Instytutu Geologicznego, 153, 300–335.

Olszewska, B. (2005). Microfossils of the Cieszyn Beds (Silesian Unit, Polish Outer Carpathians) – a thin sections study. Polish Geological Institute special papers, 19.

Olszewska, B., Matyszkiewicz, J., Krol, K., & Krajewski, M. (2012). Correlation of the Upper Jurassic–Cretaceous epicontinental sediments in Southern Poland and Southwestern Ukraine based on thin sections. Biuletyn Panstwowego Instytutu Geologicznego, 453, 29–80.

Olszewska, B., & Wieczorek, J. (2000). The Jurassic of the Andrychow Klippes (Western Outher Carpathians) – new paleontological studies and palaeogeographical remarks. Slowak Geol. Mag., 6, 2–3.

Опубліковано Липень 2024Липень 2024 від GGCMJournal

ПАЛЕООКЕАНОГРАФІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПІЗНЬОКРЕЙДОВИХ СЕДИМЕНТАЦІЙНИХ БАСЕЙНІВ ПЕНІНСЬКОЇ ЗОНИ ТА МАРМАРОСЬКОЇ ЗОНИ СКЕЛЬ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ ЗА ДРІБНИМИ ФОРАМІНІФЕРАМИ

Головна > Архів > № 1–2 (193–194) 2024 > 81–94

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1–2 (193–194) 2024, 81–94

https://doi.org/10.15407/ggcm2024.193-194.081

Ксенія НАВАРІВСЬКА^{1, 2}, Олег ГНИЛКО¹
¹Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: ohnilko@yahoo.com
²Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, Україна, e-mail: navarivska@gmail.com

Анотація

На основі форамініферового аналізу та з урахуванням седиментологічних особливостей порід, узагальнено й уточнено уявлення про стратиграфію верхньокрейдових відкладів Пенінської зони та Мармароської зони скель. Реконструйовано особливості палеоокеанографії, зокрема палеобатиметрії, басейнів їхньої седиментації. У досліджених відкладах виокремлено три основні типи угруповань форамініфер, які характеризують палеосередовище: угруповання аглютинованих форамініфер (1) вказують на батіальні–абісальні умови палеобасейну з повільною океанічною седиментацією нижче глибини компенсації кальциту (англ. Calcite Compensation Depth – CCD); змішані угруповання аглютинованих, вапнистих бентосних і планктонних форамініфер (2) характерні для схилів басейну з глибинами вище CCD; планктон-домінантні угруповання форамініфер (3) характерні для мергелів континентального схилу, накопичених на глибинах вище CCD, та визначають батіальні умови відкритого океану.

Верхньокрейдові відклади українського сегмента Пенінської зони відповідають відкладам Чорштинської послідовності її польського сегмента. Вони нагромаджувалися в області Чорштинського підняття (вірогідно, на його схилі), розташованого в океані Альпійський Тетис. Верхньокрейдові відклади Мармароської зони скель були накопичені на підніжжі (турон–сантон) і схилі (верхи сантону–кампан) іншого підняття – на окраїні давнього мікроконтиненту Тисія–Дакія, частиною якого є Мармароський кристалічний масив. Уламкові відклади маастрихту нагромаджувалися в умовах активізації орогенних процесів.

Повний текст

Ключові слова

Пенінська зона, Мармароська зона скель, пізня крейда, форамініфери, палеоокеанографія

Використані літературні джерела

Богданова, М. І., & Гнилко, О. М. (2022). Офіолітокластові брекчії в розрізі соймульської олістостромової товщі. Наукові праці ДонНТУ. Серія гірничо-геологічна, 1(27), 116–121. https://doi.org/10.31474/2073-9575-2022-1(27)-2(28)-116-121

Гнилко, О. М. (2012). Тектонічне районування Карпат у світлі терейнової тектоніки. Стаття 2. Флішові Карпати – давня акреційна призма. Геодинаміка, 1(12), 67–78. https://doi.org/10.23939/jgd2012.01.067

Гнилко, О. (2022). Геологія Субсілезького покриву в басейні р. Ріка (Українські Зовнішні Карпати, Голятинська структура). Вісник Львівського університету. Серія геологічна, 36, 25–43. https://doi.org/10.30970/vgl.36.03

Гнилко, С. Р., Гнилко, О. М., Супрун, І. С., Наварівська, К. О., & Генералова, Л. В. (2023). Стратиграфія верхньокрейдових відкладів з океанічними червоноколірними верствами (CORBs), Українські Карпати. Геологічний журнал, 3(384), 79–107. https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2023.3.281067

Гожик, П. Ф. (Гол. ред.). (2013). Стратиграфія верхнього протерозою та фанерозою України: Т. 1. Стратиграфія верхнього протерозою, палеозою та мезозою України. Київ: ІГН НАН України; Логос.

Гурський, Д. С., & Круглов, С. С. (Ред.). (2007). Тектонічна карта України. Масштаб 1 :1 000 000. Пояснювальна записка. Київ: УкрДГРІ.

Мацьків, Б. В., Ковальов, Ю. В., & Пукач, Б. Д. (2003). Державна геологічна карта України масштабу 1 : 200 000. Карпатська серія. Ужгородська група аркушів: M-34-XXIX (Сніна); M-34-XXV (Ужгород), L-34-V (Сату-Маре). Пояснювальна записка. Київ: Міністерство екології і природних ресурсів України; Державне підприємство «Західукргеологія».

Мацьків, Б. В., Пукач, Б. Д., Воробканич, В. М., Пастуханова, С. В., & Гнилко, О. М. (2009). Державна геологічна карта України масштабу 1 : 200 000, аркуші M-34-XXXVI (Хуст), L-34-VI (Бая-Маре), M-35-XXXI (Надвірна), L-35-I (Вішеу-Де-Сус). Карпатська серія. Пояснювальна записка. Київ: УкрДГРІ.

Наварівська, К. О. (2022). Біостратиграфія та умови накопичення пограничних відкладів нижньої і верхньої крейди за дрібними форамініферами (Пенінська зона, Українські Карпати). Геологічний журнал, 2(379), 86–99. https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2022.2.253854

Наварівська, К. О. (2023). Характеристика відслонених розрізів турону–маастрихту Пенінської зони Українських Карпат за дрібними форамініферами. Наукові праці ДонНТУ. Серія гірничо-геологічна, 2(30), 80–89. https://doi.org/10.31474/2073-9575-2023-2-30-80-89

Пономарьова, Л. Д. (2007). Форамініфери крейдових відкладів Голятинської структури. У Палеонтологічні дослідження в Україні: історія, сучасний стан та перспективи: збірник наукових праць Інституту геологічних наук НАН України (с. 192–194). Київ.

Birkenmajer, K. (1977). Jurassic and Cretaceous lithostratigraphic units of the Pieniny Klippen Belt, Carpathians, Poland. Studia Geologica Polonica, 45(1), 1–158.

BouDagher-Fadel, M. K. (2015). Biostratigraphic and geological significance of planktonic foraminifera. London: UCL Press. https://doi.org/10.14324/111.9781910634257

Csontos, L., & Vörös, A. (2004). Mesozoic plate tectonic reconstruction of the Carpathian region. Palaeogeography, Palaeoclimatology, Palaeoecology, 210(1), 1–56. https://doi.org/10.1016/j.palaeo.2004.02.033

Dabagian, N. V. (1969). Foraminifera from the transition beds between Lower and Upper Cretaceous in the Ukrainian Carpathians. Rocznik Polskiego Towarzystwa Geologicznego, 39(Zeszyt 1‒3), 213‒223.

Golonka, J., & Krobicki, M. (2023). Field trip – Outer Flysch Carpathians and Pieniny Klippen Belt (PKB). Geotourism, 20(3‒4(74‒75), 5–17.

Golonka, J., Krobicki, M., & Waśkowska, A. (2018). The Pieniny Klippen Belt in Poland. Geology, Geophysics and Environment, 44(1), 111–125. https://doi.org/10.7494/geol.2018.44.1.111

Gradstein, F. M., Ogg, J. G., Schmitz, M. D., & Ogg, G. M. (Eds.). (2020). Geologic Time Scale. Elsevier.

Hnylko, S., & Hnylko, O. (2016). Foraminiferal stratigraphy and palaeobathymetry of Paleocene-lowermost Oligocene deposits (Vezhany and Monastyrets nappes, Ukrainian Carpathians). Geological Quarterly, 60(1), 77–105. https://doi.org/10.7306/gq.1247

Hu, X. M., Wang, C. S., Scott, R. W., Wagreich, M., & Jansa, L. (Eds.). (2009). Cretaceous Oceanic Red Beds: Stratigraphy, Composition, Origins and Paleoceanographic and Paleoclimatic Significance. SEPM, Special Publication, 91. https://doi.org/10.2110/sepmsp.091

Krasheninnikov, V. A. (1974). Upper Cretaceous benthonic agglutinated foraminifera, Leg 27 of the Deep Sea Drilling Project. Initial Reports of the Deep Sea Drilling Project, 27, 631–661. https://doi.org/10.2973/dsdp.proc.27.132.1974

Krobicki, M., Kruglov, S. S., Matyja, B. A., Wierzbowski, A., Albrecht, R., Bubniak, A., & Bubniak, I. (2003). Relation between Jurassic klippen successions in the Polish and Ukrainian parts of the Pieniny Klippen Belt. Mineralia Slovaca, 35, 56–58.

Kuhnt, W., & Kaminski, M. (1989). Upper Cretaceous deep-water agglutinated benthic foraminiferal assemblages from the western Mediterranean and adjacent areas. Cretaceous of the western Tethys. In J. Wiedmann (Ed.), Proceedings 3rd International Cretaceous Symposium, Tubingen 1987 (pp. 91–120). Stuttgart: Schweizerbart’sche Verlagsbuchhandlung.

Murray, J. W. (1976). A method of determining proximity of marginal seas to an ocean. Marine Geology, 22(2), 103–119. https://doi.org/10.1016/0025-3227(76)90033-5

Navarivska, K., Hnylko, S., & Heneralova, L. (2023). Turonian to Santonian Foraminiferal Biostratigraphy and Paleobathymetry of Non-calcareous Red Beds of the Vezhany Nappe (Ukrainian Inner Carpathians). In S. Bębenek, A. Waśkowska & M. A. Kaminski (Eds.), Eleventh International Workshop on Agglutinated Foraminifera. Grzybowski Foundation Special Publication, 26, 61–62.

Olszewska, B. (1997). Foraminiferal biostratigraphy of the Polish Outher Carpathians: a record of basin geohistory. Annales Societatis Geologorum Poloniae, 67, 325–337.

Oszczypko, N., Oszczypko-Cloves, M., Golonka, J., & Krobicki, M. (2005). Position of the Marmarosh Flysch (Eastern Carpathians) and its relation to the Magura Nappe (Western Carpathians). Acta Geologica Hungarica, 48(3), 259–282. https://doi.org/10.1556/ageol.48.2005.3.2

Plašienka, D., & Soták, J. (2015). Evolution of Late Cretaceous-Palaeogene synorogenic basins in the Pieniny Klippen Belt and adjacent zones (Western Carpathians, Slovakia): Tectonic controls over a growing orogenic wedge. Annales Societatis Geologorum Poloniae, 85(1), 43–76. https://doi.org/10.14241/asgp.2015.005

Schmid, S., Bernoull, D., Fugenschuh, B., Matenco, L., Schefer, S., Schuster, R., Tischler, M., & Ustaszewski, K. (2008). The Alpine-Carpathian-Dinaric orogenic system: correlation and evolution of tectonic units. Swiss Journal of Geosciences, 101, 139–183. https://doi.org/10.1007/s00015-008-1247-3

Опубліковано Червень 2022Серпень 2023 від GGCMJournal

ВІК ТА УМОВИ НАГРОМАДЖЕННЯ ПАЛЕОЦЕНОВИХ ВІДКЛАДІВ СКИБОВОГО ПОКРИВУ КАРПАТ НА ОСНОВІ МІКРОПАЛЕОНТОЛОГІЧНИХ ТА СЕДИМЕНТОЛОГІЧНИХ ДАНИХ

Головна > Архів > № 1–2 (187–188) 2022 > 36–47

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1–2 (187–188) 2022, 36–47.

https://doi.org/10.15407/ggcm2022.01-02.036

Олег ГНИЛКО, Аїда АНДРЄЄВА-ГРИГОРОВИЧ, Світлана ГНИЛКО
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: igggk@mail.lviv.ua

Анотація

Наведено результати мікропалеонтологічних і седиментологічних досліджень палеоценових відкладів північно-східної частини Скибового покриву Українських Зовнішніх (Флішових) Карпат – верхньострийської підсвіти та ямненської світи. За нанопланктоном і форамініферами верхньострийська підсвіта датована данієм–частково зеландієм, а ямненська – зеландієм–танетом. Седиментологічні особливості дозволили виокремити в палеоценових відкладах (включаючи розріз флішу в м. Яремче) різнозернисті турбідити та грейніти, що перешаровуються між собою та з глинистими (гемі)пелагітами. У фонових геміпелагічних глинистих утвореннях домінує глибоководна біота – численні аглютиновані форамініфери кременистого складу (глибоководні аглютиновані форамініфери, англ. DWAF), які належать до родів Rhabdammina, Hyperammina, Dendrophrya, Ammodiscus, Glomospira, Hormosina, Reophax, Haplophragmoides, Recurvoides, Trochamminoides, Paratrochamminoides, Spiroplectammina, Karreriella і становлять до 100 % черепашок в асоціаціях мікрофауни, що вказує на нижньобатіально-абісальні глибини седиментаційного палеобасейну. Серед палеоценового флішу виокремлені літофації русел (ямненські пісковики) та міжруслових ділянок (верхньострийська підсвіта, яремчанський горизонт) давнього глибоководного конусу виносу.

Повний текст

Ключові слова

Українські Карпати, Скибовий покрив, палеоцен, форамініфери, нанопланктон, седиментація

Використані літературні джерела

Андреева-Григорович, А. С. (1991). Зональная стратиграфия палеогена юга СССР по фитопланктону (диноцисты и нанопланктон) [Автореф. дис. д-ра геол.-мин. наук]. Институт геологических наук АН УССР. Киев.

Андреева-Григорович, А. С. (1994). Зональная шкала по цистам динофлагеллат для палеогена южных регионов СНГ. Альгология, 42, 66‒76.

Андреева-Григорович, А. С., Вялов, О. С., Гавура, С. П., Грузман, А. Д., Дабагян, Н. В., Даныш, В. В., Иваник, М. М., Кульчицкий, Я. О., Лозыняк, П. Ю., Маслун, Н. В., Петрашкевич, М. Й., Пономарева, Л. Д., Портнягина, Л. А., Смирнов, С. Е., & Совчик, Я. В. (1984). Объяснительная записка к региональной стратиграфической схеме палеогеновых отложений Украинских Карпат [Препринт № 84-19]. Киев: Институт геологических наук АН УССР.

Андрєєва-Григорович, А., Маслун, Н., Гнилко, С., & Гнилко, О. (2014). Про вік і умови седиментації горизонтів строкатих аргілітів у палеоцен-еоценових відкладах Українських Карпат. У Матеріали V Всеукраїнської наукової конференції «Проблеми геології фанерозою України»: тези доповідей (с. 3–6). Львів: Львівський національний університет імені І. Франка.

Вялов, О. С. (1951). Схема стратиграфии северного склона Карпат. Доклады Академии наук СССР, 7(77), 689–692.

Вялов, О. С., Гавура, С. П., Даныш, В. В., Лемишко, О. Д., Лещух, Р. Й., Пономарeва, Л. Д., Романив, А. М., Смирнов, С. Е., Смолинская, Н. И., & Царненко, П. Н. (1988). Стратотипы меловых и палеогеновых отложений Украинских Карпат. Киев: Наукова думка.

Гнилко, О. (2016). Геологічна будова та еволюція Українських Карпат [Автореф. дис. д-ра геол. наук]. Львівський національний університет імені І. Франка. Львів.

Гнилко, О. М., & Слотюк, Б. М. (1993). До геологічної палеоокеанографії північно-західної частини Українських Карпат (басейн верхньої течії р. Дністер). Рання крейда–еоцен. Геологія і геохімія горючих копалин, 2–3(84–85), 80–86.

Иваник, М. М., & Маслун, Н. В. (1977). Кремнистые микроорганизмы и их использование для расчленения палеогенових отложений Предкарпатья. Киев: Наукова думка.

Маслакова, Н. И. (1955). Стратиграфия и фауна мелких фораминифер палеогеновых отложений Восточных Карпат. Москва: Госгеолиздат.

Мацьків, Б. В., Пукач, Б. Д., & Гнилко, О. М. (2009). Державна геологічна карта України масштабу 1 : 200 000. Аркуші M-35-XXXI (Надвірна), L-35-I (Вішеу-Де-Сус). Карпатська серія. Геологічна карта дочетвертинних утворень. Київ: УкрДГРІ.

Пилипчук, А. С. (1972). Литологические особенности и условия образования пестроцветных отложений Скибовой зоны Карпат. В Новые данные по геологии и нефтегазоносности УССР (с. 101–110). Львов: Издательство Львовского университета.

Рединг, Х. Г., Коллинсон, Дж. Д., Аллен, Ф. А., Эллиотт, Т., Шрейбер, Б. Ш., Джонсон, Г. Д., Болдуин, К. Т., Селлвуд, Б. У., Дженкинс, X. К., Стоу, Д. А. В., Эдуардз, М., & Митчелл, А. X. Г. (1990). Обстановки осадконакопления и фации (Х. Рединг, Ред.; Б. В. Баранов, И. С. Барсков, Л. Н. Индолев, М. А. Левитан & И. О. Мурдмаа, Пер.; Т. 2). Москва: Мир.

Сеньковський, Ю., Григорчук, К., Гнідець, В., & Колтун, Ю. (2004). Геологічна палеоокеанографія океану Тетіс. Київ: Наукова думка.

Andreyeva-Grigorovich, A. S. (1999). Biostratigraphic correlations of the Paleogene deposits of the Ukrainian Carpathians and Crimea-Bakhchisarai area using nannoplankton and dinocysts. Geologica Carpathica, 50, 10–12.

Einsele, G. (1992). Sedimentary Basins: evolution, facies and sediment budget. Berlin: Springer–Verlag. https://doi.org/10.1007/978-3-642-77055-5

Golonka, J., Gahagan, L., Krobicki, M., Marko, F., Oszczypko, N., & Ślączka, A. (2006). Plate tectonic evolution and paleogeography of the circum-Carpathian region. AAPG, Memoir, 84, 11–46. https://doi.org/10.1306/985606m843066

Golonka, J., Waśkowska, A., & Ślączka, A. (2019). The Western Outer Carpathians: Origin and evolution. Zeitschriftder Deutschen Gesellschaft für Geowissenschaften, 170(3–4), 229–254. https://doi.org/10.1127/zdgg/2019/0193

Kaminski, M. A., & Gradstein, F. M. (2005). Atlas of Paleogenecosmopolitan deep-water agglutinated foraminifera. Grzybowski Foundation Special Publication, 10.

Kováč, M., Márton, E., Oszczypko, N., Vojtko, R., Hók, J., Králiková, S., Plašienka, D., Klučiar, T., Hudáčková, N., & Oszczypko-Clowes, M. (2017). Neogene palaeogeography and basin evolution of the Western Carpathians, Northern Pannonian domain and adjoining areas. Global and Planetary Change, 155, 133–154. https://doi.org/10.1016/j.gloplacha.2017.07.004

Kováč, M., Plašienka, D., Soták, J., Vojtko, R., Oszczypko, N., Less, G., Ćosović, V., Fügenschuh, B., & Králiková, S. (2016). Paleogene palaeogeography and basin evolution of the Western Carpathians, Northern Pannonian domain and adjoining areas. Global and Planetary Change, 140, 9–27. https://doi.org/10.1016/j.gloplacha. 2016.03.007

Schmid, S., Bernoulli, D., Fugenschuh, B., Matenco, L., Schefer, S., Schuster, R., Tischler, M., & Ustaszewski, K. (2008). The Alpine-Carpathian-Dinaric orogenic system: correlation and evolution of tectonic units. Swiss Journal of Geosciences, 101, 139–183. https://doi.org/10.1007/s00015-008-1247-3

Опубліковано Червень 2021Листопад 2021 від GGCMJournal

ТЕКТОНО-СЕДИМЕНТАЦІЙНА ЕВОЛЮЦІЯ ПЕРЕДОВОЇ ЧАСТИНИ НАСУВНОЇ СПОРУДИ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ

Головна > Архів > № 1–2 (183–184) 2021 > 45–59

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1–2 (183–184) 2021, 45–59 .

https://doi.org/10.15407/ggcm2021.01-02.045

Олег ГНИЛКО, Світлана ГНИЛКО, Марія КУЛЯНДА, Романа МАРЧЕНКО
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, e-mail: igggk@mail.lviv.ua

Анотація

На основі проведеного седиментологічного та мікропалеонтологічного аналізу вперше в Українських Карпатах комплексно відтворено глибини та тектоно-седиментаційні процеси в північно-східній частині Зовнішньокарпатського басейну (Скибовий та Бориславсько-Покутський покриви). Встановлено, що в крейді–еоцені тут домінувала глибоководна (приблизно Calcite Compensation Depth) турбідитна і близька до неї седиментація, що періодично чергувалася з (гемі)пелагічним осадженням (строкатокольорові і чорні глинисті сланці). Наприкінці пізнього еоцену відбулося обміління палеобесейну, унаслідок чого в умовах середньої–верхньої батіалі нагромадилися малопотужні, збагачені планктонними форамініферами карбонатні мули (горизонт «глобігеринових мергелів»). У міоцені накопичувалася мілководна моласа. Вірогідно, тектонічний зрив флішових відкладів зі свого субстрату та їхнє конседиментаційне насування в бік платформи зумовили значне обміління і підняття дна седиментаційного басейну, починаючи з пізнього еоцену. Ці процеси відображали ріст передових покривів Карпат на завершальному етапі формування орогену.

Повний текст

Ключові слова

Українські Карпати, Скибовий та Бориславсько-Покутський покриви, форамініфери, турбідити Карпат.

Використані літературні джерела

Андреева-Григорович, А. С., Вялов, О. С., Гавура, С. П., Грузман, А. Д., Дабягян, Н. В., Даныш, В. В., Иваник, М. М., Кульчицкий, Я. О., Лозыняк, П. Ю., Маслун, Н. В., Петрашкевич, М. Й., Пономарева, Л. Д., Портнягина, Л. А., Смирнов, С. Е., & Совчик, Я. В. (1984). Объяснительная записка к региональной стратиграфической схеме палеогеновых отложений Украинских Карпат [Препринт № 84-19]. Киев: Институт геологических наук АН УССР.

Андрєєва-Григорович, А. С., Ващенко, В. О., Гнилко, О. М., & Трофимович, Н. А. (2011). Стратиграфія неогенових відкладів Українських Карпат та Передкарпаття. Тектоніка і стратиграфія, 38, 67–77.

Вялов, О. С., Андреева-Григорович, А. С., Гавура, С. П., Дабягян, Н. В., Даныш, В. В., Кульчицкий, Я. О., Лещух, Р. Й., Лозыняк, П. Ю., Петрашкевич, М. Й., Пономарева, Л. Д., Романив, А. М., & Царненко, П. Н. (1989). Объяснительная записка к региональной стратиграфической схеме меловых отложений Украинских Карпат [Препринт № 89-5]. Львов: Институт геологии и геохимии горючих ископаемых АН УССР.

Вялов, О. С., Гавура, С. П., Даныш, В. В., Лещух, Р. Й., Пономарева, Л. Д., Романив, А. М., Царненко, П. Н., & Циж, И. Т. (1981). История геологического развития Украинских Карпат. Киев: Наукова думка.

Вялов, О. С., Гавура, С. П., Даныш, В. В., & Смирнов, С. Е. (1987). Опорные пограничные разрезы эоцена и олигоцена северного склона Украинских Карпат. Палеонтологический сборник, 24, 20–27.

Гнилко, О. М. (2012). Тектонічне районування Карпат у світлі терейнової тектоніки. Стаття 2. Флішові Карпати – давня акреційна призма. Геодинаміка, 1(12), 67–78.

Гнилко, О. (2016). Геологічна будова та еволюція Українських Карпат [Автореф. дис. д-ра геол. наук]. Львівський національний університет ім. Івана Франка. Львів.

Гнилко, О. М., Гнилко, С. Р., & Генералова, Л. В. (2015). Тектоно-седиментаційна еволюція південно-західної частини Українських Флішевих Карпат. Науковий вісник Національного гірничого університету, 2, 5–13.

Гнилко, С. (2017). Форамініфери і стратиграфія палеоцен-еоценових відкладів Українських Карпат [Автореф. дис. канд. геол. наук]. Інститут геологічних наук НАН України. Київ.

Гожик, П. Ф. (Ред.). (2013). Стратиграфія верхнього протерозою та фанерозою України: Т. 1. Стратиграфія верхнього протерозою, палеозою та мезозою України. Київ: ІГН НАН України; Логос.

Горбачик, Т. Н., Долицкая, И. В., & Копаевич, Л. Ф. (1996). Микропалеонтология. Москва: Издательство МГУ.

Кулянда, М. Й. (2019). Стратиграфія та умови седиментації міоценових відкладів північно-західної частини Українського Прикарпаття на основі вивчення форамініфер. Геологічний журнал, 2(367), 63–71.

Лобковский, Л. И., Никишин, А. М., & Хаин, В. Е. (2004). Современные проблемы геотектоники и геодинамики. Москва: Научный мир.

Мятлюк, Е. В. (1970). Фораминиферы флишевих отложений Восточних Карпат (мел–палеоген). Ленинград: Недра.

Саидова, Х. М. (1964). Распределение донных фораминифер и стратиграфия осадков в северо-восточной части Тихого океана. Труды Института океанологии АН СССР, 68, 84–119.

Саидова, Х. М. (1965). Распределение донных фораминифер в Тихом океане. Океанология, 5(1), 99–108.

Ступка, О. С., Ляшкевич, З. М., Гнилко, О. М., Пономарьова, Л. Д., Ступка, О. О., Братусь, Л. П., Лемішко, О. Д., Гнилко, С. Р., Кулянда, М. Й., Марченко, Р. П., Гайдук, Т. В., & Фіцяк, І. С. (2010). Тектонічне районування Українських Карпат у світлі сучасних геологічних концепцій (Звіт про НДР № ДР 0106U002035). Львів: Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України.

Уемуры, Т., & Мицутани, Ш. (Ред.). (1990). Геологические структуры (Е. Н. Толстой, Пер.). Москва: Недра.

Andreyeva-Grigorovich, A. S. (1999). Biostratigraphic correlations of the paleogene deposits of the Ukrainian Carpathians and Crimea-Bakhchisarai area using nannoplankton and dinocysts. Geologica Carpathica, 50, 10–12.

Einsele, G. (1992). Sedimentary Basins: evolution, facies and sediment budget. Berlin: Springer–Verlag.

Golonka, J., Gahagan, L., Krobicki, M., Marko, F., Oszczypko, N., & Ślączka, A. (2006). Plate tectonic evolution and paleogeography of the circum-Carpathian region. AAPG, Memoir, 84, 11–46. https://doi.org/10.1306/985606m843066

Golonka, J., Waśkowska, A., & Ślączka, A. (2019). The Western Outer Carpathians: Origin and evolution. Zeitschrift der Deutschen Gesellschaft für Geowissenschaften, 170(3–4), 229–254.

Hnylko, O. (2014). Olistostromes in the Miocene salt-bearing folded deposits at the front of the Ukrainian Carpathian orogen. Geological Quarterly, 58(3), 381–392. https://doi.org/10.7306/gq.1132

Hnylko, O., & Hnylko, S. (2019). Geological environments forming the Eocene black-shale formation of the Silesian Nappe (Ukrainian Carpathians). Geodynamics, 26(1), 60–75. https://doi.org/10.23939/jgd2019.01.060

Hnylko, O., Krobicki, M., Feldman-Olszewska, A., & Iwańczuk, J. (2015). Geology of the volcano-sedimentary complex of the Kamyanyi Potik Unit on Chyvchyn Mount (Ukrainian Carpathians): preliminary results. Geological Quarterly, 59(1), 145–156. http://dx.doi.org/10.7306/gq.1220

Hnylko, S., & Hnylko, O. (2016). Foraminiferal stratigraphy and palaeobathymetry of Paleocene-lowermost Oligocene deposits (Vezhany and Monastyrets nappes, Ukrainian Carpathians). Geological Quarterly, 60(1), 75–103. http://dx.doi.org/10.7306/gq.1247

Kaminski, M. A., & Gradstein, F. M. (2005). Atlas of Paleogene cosmopolitan deep-water agglutinated foraminifera. Grzybowski Foundation Special Publication, 10.

Petrova, P. (2004). Foraminiferal assemblages as an indicator of foreland basin evolution (Carpathian Foredeep, Czech Republic). Bulletin of Geosciences, 79(4), 231–242.

Russo, B., Curcio, E., & Iaccarino, S. (2007). Paleocology and paleoceanography of a Langhian succession (Tremiti Islands, southern Adriatic Sea, Italy) based on benthic foraminifera. Bolletino della Societa Paleontologica Italiana, 46(2–3), 107–124.