Головна > Архів > № 1–2 (193–194) 2024 > 81–94
Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1–2 (193–194) 2024, 81–94
https://doi.org/10.15407/ggcm2024.193-194.081
Ксенія НАВАРІВСЬКА1, 2, Олег ГНИЛКО1
1 Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: ohnilko@yahoo.com
2 Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, Україна, e-mail: navarivska@gmail.com
Анотація
На основі форамініферового аналізу та з урахуванням седиментологічних особливостей порід, узагальнено й уточнено уявлення про стратиграфію верхньокрейдових відкладів Пенінської зони та Мармароської зони скель. Реконструйовано особливості палеоокеанографії, зокрема палеобатиметрії, басейнів їхньої седиментації. У досліджених відкладах виокремлено три основні типи угруповань форамініфер, які характеризують палеосередовище: угруповання аглютинованих форамініфер (1) вказують на батіальні–абісальні умови палеобасейну з повільною океанічною седиментацією нижче глибини компенсації кальциту (англ. Calcite Compensation Depth – CCD); змішані угруповання аглютинованих, вапнистих бентосних і планктонних форамініфер (2) характерні для схилів басейну з глибинами вище CCD; планктон-домінантні угруповання форамініфер (3) характерні для мергелів континентального схилу, накопичених на глибинах вище CCD, та визначають батіальні умови відкритого океану.
Верхньокрейдові відклади українського сегмента Пенінської зони відповідають відкладам Чорштинської послідовності її польського сегмента. Вони нагромаджувалися в області Чорштинського підняття (вірогідно, на його схилі), розташованого в океані Альпійський Тетис. Верхньокрейдові відклади Мармароської зони скель були накопичені на підніжжі (турон–сантон) і схилі (верхи сантону–кампан) іншого підняття – на окраїні давнього мікроконтиненту Тисія–Дакія, частиною якого є Мармароський кристалічний масив. Уламкові відклади маастрихту нагромаджувалися в умовах активізації орогенних процесів.
Ключові слова
Пенінська зона, Мармароська зона скель, пізня крейда, форамініфери, палеоокеанографія
Використані літературні джерела
Богданова, М. І., & Гнилко, О. М. (2022). Офіолітокластові брекчії в розрізі соймульської олістостромової товщі. Наукові праці ДонНТУ. Серія гірничо-геологічна, 1(27), 116–121. https://doi.org/10.31474/2073-9575-2022-1(27)-2(28)-116-121
Гнилко, О. М. (2012). Тектонічне районування Карпат у світлі терейнової тектоніки. Стаття 2. Флішові Карпати – давня акреційна призма. Геодинаміка, 1(12), 67–78. https://doi.org/10.23939/jgd2012.01.067
Гнилко, О. (2022). Геологія Субсілезького покриву в басейні р. Ріка (Українські Зовнішні Карпати, Голятинська структура). Вісник Львівського університету. Серія геологічна, 36, 25–43. https://doi.org/10.30970/vgl.36.03
Гнилко, С. Р., Гнилко, О. М., Супрун, І. С., Наварівська, К. О., & Генералова, Л. В. (2023). Стратиграфія верхньокрейдових відкладів з океанічними червоноколірними верствами (CORBs), Українські Карпати. Геологічний журнал, 3(384), 79–107. https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2023.3.281067
Гожик, П. Ф. (Гол. ред.). (2013). Стратиграфія верхнього протерозою та фанерозою України: Т. 1. Стратиграфія верхнього протерозою, палеозою та мезозою України. Київ: ІГН НАН України; Логос.
Гурський, Д. С., & Круглов, С. С. (Ред.). (2007). Тектонічна карта України. Масштаб 1 :1 000 000. Пояснювальна записка. Київ: УкрДГРІ.
Мацьків, Б. В., Ковальов, Ю. В., & Пукач, Б. Д. (2003). Державна геологічна карта України масштабу 1 : 200 000. Карпатська серія. Ужгородська група аркушів: M-34-XXIX (Сніна); M-34-XXV (Ужгород), L-34-V (Сату-Маре). Пояснювальна записка. Київ: Міністерство екології і природних ресурсів України; Державне підприємство «Західукргеологія».
Мацьків, Б. В., Пукач, Б. Д., Воробканич, В. М., Пастуханова, С. В., & Гнилко, О. М. (2009). Державна геологічна карта України масштабу 1 : 200 000, аркуші M-34-XXXVI (Хуст), L-34-VI (Бая-Маре), M-35-XXXI (Надвірна), L-35-I (Вішеу-Де-Сус). Карпатська серія. Пояснювальна записка. Київ: УкрДГРІ.
Наварівська, К. О. (2022). Біостратиграфія та умови накопичення пограничних відкладів нижньої і верхньої крейди за дрібними форамініферами (Пенінська зона, Українські Карпати). Геологічний журнал, 2(379), 86–99. https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2022.2.253854
Наварівська, К. О. (2023). Характеристика відслонених розрізів турону–маастрихту Пенінської зони Українських Карпат за дрібними форамініферами. Наукові праці ДонНТУ. Серія гірничо-геологічна, 2(30), 80–89. https://doi.org/10.31474/2073-9575-2023-2-30-80-89
Пономарьова, Л. Д. (2007). Форамініфери крейдових відкладів Голятинської структури. У Палеонтологічні дослідження в Україні: історія, сучасний стан та перспективи: збірник наукових праць Інституту геологічних наук НАН України (с. 192–194). Київ.
Birkenmajer, K. (1977). Jurassic and Cretaceous lithostratigraphic units of the Pieniny Klippen Belt, Carpathians, Poland. Studia Geologica Polonica, 45(1), 1–158.
BouDagher-Fadel, M. K. (2015). Biostratigraphic and geological significance of planktonic foraminifera. London: UCL Press. https://doi.org/10.14324/111.9781910634257
Csontos, L., & Vörös, A. (2004). Mesozoic plate tectonic reconstruction of the Carpathian region. Palaeogeography, Palaeoclimatology, Palaeoecology, 210(1), 1–56. https://doi.org/10.1016/j.palaeo.2004.02.033
Dabagian, N. V. (1969). Foraminifera from the transition beds between Lower and Upper Cretaceous in the Ukrainian Carpathians. Rocznik Polskiego Towarzystwa Geologicznego, 39(Zeszyt 1‒3), 213‒223.
Golonka, J., & Krobicki, M. (2023). Field trip – Outer Flysch Carpathians and Pieniny Klippen Belt (PKB). Geotourism, 20(3‒4(74‒75), 5–17.
Golonka, J., Krobicki, M., & Waśkowska, A. (2018). The Pieniny Klippen Belt in Poland. Geology, Geophysics and Environment, 44(1), 111–125. https://doi.org/10.7494/geol.2018.44.1.111
Gradstein, F. M., Ogg, J. G., Schmitz, M. D., & Ogg, G. M. (Eds.). (2020). Geologic Time Scale. Elsevier.
Hnylko, S., & Hnylko, O. (2016). Foraminiferal stratigraphy and palaeobathymetry of Paleocene-lowermost Oligocene deposits (Vezhany and Monastyrets nappes, Ukrainian Carpathians). Geological Quarterly, 60(1), 77–105. https://doi.org/10.7306/gq.1247
Hu, X. M., Wang, C. S., Scott, R. W., Wagreich, M., & Jansa, L. (Eds.). (2009). Cretaceous Oceanic Red Beds: Stratigraphy, Composition, Origins and Paleoceanographic and Paleoclimatic Significance. SEPM, Special Publication, 91. https://doi.org/10.2110/sepmsp.091
Krasheninnikov, V. A. (1974). Upper Cretaceous benthonic agglutinated foraminifera, Leg 27 of the Deep Sea Drilling Project. Initial Reports of the Deep Sea Drilling Project, 27, 631–661. https://doi.org/10.2973/dsdp.proc.27.132.1974
Krobicki, M., Kruglov, S. S., Matyja, B. A., Wierzbowski, A., Albrecht, R., Bubniak, A., & Bubniak, I. (2003). Relation between Jurassic klippen successions in the Polish and Ukrainian parts of the Pieniny Klippen Belt. Mineralia Slovaca, 35, 56–58.
Kuhnt, W., & Kaminski, M. (1989). Upper Cretaceous deep-water agglutinated benthic foraminiferal assemblages from the western Mediterranean and adjacent areas. Cretaceous of the western Tethys. In J. Wiedmann (Ed.), Proceedings 3rd International Cretaceous Symposium, Tubingen 1987 (pp. 91–120). Stuttgart: Schweizerbart’sche Verlagsbuchhandlung.
Murray, J. W. (1976). A method of determining proximity of marginal seas to an ocean. Marine Geology, 22(2), 103–119. https://doi.org/10.1016/0025-3227(76)90033-5
Navarivska, K., Hnylko, S., & Heneralova, L. (2023). Turonian to Santonian Foraminiferal Biostratigraphy and Paleobathymetry of Non-calcareous Red Beds of the Vezhany Nappe (Ukrainian Inner Carpathians). In S. Bębenek, A. Waśkowska & M. A. Kaminski (Eds.), Eleventh International Workshop on Agglutinated Foraminifera. Grzybowski Foundation Special Publication, 26, 61–62.
Olszewska, B. (1997). Foraminiferal biostratigraphy of the Polish Outher Carpathians: a record of basin geohistory. Annales Societatis Geologorum Poloniae, 67, 325–337.
Oszczypko, N., Oszczypko-Cloves, M., Golonka, J., & Krobicki, M. (2005). Position of the Marmarosh Flysch (Eastern Carpathians) and its relation to the Magura Nappe (Western Carpathians). Acta Geologica Hungarica, 48(3), 259–282. https://doi.org/10.1556/ageol.48.2005.3.2
Plašienka, D., & Soták, J. (2015). Evolution of Late Cretaceous-Palaeogene synorogenic basins in the Pieniny Klippen Belt and adjacent zones (Western Carpathians, Slovakia): Tectonic controls over a growing orogenic wedge. Annales Societatis Geologorum Poloniae, 85(1), 43–76. https://doi.org/10.14241/asgp.2015.005
Schmid, S., Bernoull, D., Fugenschuh, B., Matenco, L., Schefer, S., Schuster, R., Tischler, M., & Ustaszewski, K. (2008). The Alpine-Carpathian-Dinaric orogenic system: correlation and evolution of tectonic units. Swiss Journal of Geosciences, 101, 139–183. https://doi.org/10.1007/s00015-008-1247-3