Головна > Архів > № 1–2 (187–188) 2022 > 58–70
Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1–2 (187–188) 2022, 58–70.
https://doi.org/10.15407/ggcm2022.01-02.058
Мирослава ЯКОВЕНКО
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, myroslavakoshil@ukr.net
Анотація
Досліджено геохімічні особливості розподілу, нагромадження і міграції Стронцію в низинних торфах Львівської області та виявлено основні чинники, що впливають на нерівномірність його концентрації як по латералі, так і вертикалі.
Встановлено значну нерівномірність розподілу концентрації, високу дисперсію та варіабельність (коефіцієнт варіації – 116,61; ст. відхилення – 564,11) Sr у торфах у межах родовищ, районів та області загалом, як з глибиною, так і за площею поширення, та високі показники вмісту Sr відносно кларків літосфери, ґрунтів, золи рослин (КК відносно літосфери = 1,42; КК відносно кларків ґрунтів = 1,94; Кс відносно фонових значень у ґрунтах України = 4,56; КК відносно кларків наземних рослин = 1,61).
Вміст Sr у торфах Львівської області коливається в межах 40–3190 мг/кг (середній вміст – 483,75 мг/кг, вміст за медіаною або фоновий вміст – 250 мг/кг), що зумовлено природно-кліматичними, геологічними, літологічними, гідро-геохімічними та антропогенними факторами.
Встановлено, що на особливості розподілу та ступінь концентрації Sr у торфовищах Львівської області в основному впливають хіміко-мінералого-петрографічний склад корінних порід області зносу при їхньому вивітрюванні; рельєф місцевості, кліматичні, геоморфологічні, тектонічні та гідрогеологічні умови району, від яких залежить інтенсивність процесів вивітрювання порід областей зносу, ступінь перетворення теригенного матеріалу в процесах вивітрювання, швидкість нагромадження біомаси та швидкість її розкладу; особливості водно-мінерального живлення торфовища. Високий вміст Стронцію в торфах Львівської області віддзеркалює місцеві регіональні процеси концентрування елемента в масі торфу і може вказувати на нагромадження у верхніх шарах торф’яних профілів Sr як природного, так і антропогенного походження. Спостерігається збагачення Sr верхніх інтервалів покладів (0–1 м) родовищ північно-східної частини Львівської області (Малополіська торф’яна область).
Ключові слова
торф, торф’яний поклад, Стронцій, мікроелементний склад, концентрація, кларк концентрації, нагромадження, міграція
Використані літературні джерела
Бойко, Т. І. (1995). Геохімія сірки та стронцію в зоні техногенезу сіркодобувних підприємств Передкарпаття [Автореф. дис. канд. геол. наук]. Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України. Львів.
Бурков, В. В., & Подпорина, Е. К. (1962). Стронций. Труды Института минералогии, геохимии и кристаллографии редких металлов, 12, 180.
Бучинська, І., Лазар, Г., Савчинський, Л., & Шевчук, О. (2013). Умови утворення вугілля пласта n8 Львівсько-Волинського басейну за геохімічними даними. Геологія і геохімія горючих копалин, 1–2, 32–41.
Войткевич, Г. В., Мирошников, А. Е., Поваренных, А. С., & Прохоров, В. Г. (1970). Краткий справочник по геохимии. Москва: Недра.
Иванцив, О. Е., & Уженков, Г. А. (1984). Геохимические особенности торфяно-болотного литогенеза Прикарпатья. В Осадочные породы и руды (с. 215–220). Киев: Наукова думка.
Кабата-Пендиас, А., & Пендиас, X. (1989). Микроэлементы в почвах и растениях. Москва: Мир.
Кирильчук, А. А., & Бонішко, О. С. (2011). Хімія ґрунтів. Основи теорії і практикум. Львів: ЛНУ імені Івана Франка.
Клос, В. Р., Бірке, М., Жовинський, Е. Я., Акінфієв, Г. О., Амаїиукелі, Ю. А., & Кламенс, Р. (2012). Регіональні геохімічні дослідження ґрунтів України в рамках міжнародного проекту з геохімічного картування сільськогосподарських та пасовищних земель Європи (GEMAS). Пошукова та екологічна геохімія, 1, 51–66.
Кушнир, С. В., Шутер, Я. Н., Панькив, Р. II., & Сребродольский, Б. И. (1982). Основные формы нахождения стронция в серных рудах Предкарпатья. В Геология и геохимия неметаллических ископаемых (с. 102–108). Киев: Наукова думка.
Кушнір, С. В., Вівчар, О. І., & Бойко, Т. І. (1995). Деякі геохімічні наслідки застосування «вапняково-сірчаного добрива». Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4(88–89), 27–35.
Лазар, Г. (2017). Особливості поширення стронцію у вугіллі пласта v6 Львівсько-Волинського басейну. Геологія і геохімія горючих копалин, 1–2(170–171), 86.
Пампура, В. Д., Сандимирова, Г. П., & Брандт, С. Б. (1991). Геохимия и изотопный состав стронция в гидротермальных системах. Наука, Сибирское отделение.
Скляров, Е. В., Бараш, И. Г., Буланов, В. А., Гладкочуб, Д. П., Донская, Т. В., Иванов, А. В., Летникова, Е. Ф., Миронов, А. Г., & Сизых, А. И. (2001). Интерпретация геохимических данных. Москва: Интерметинжиниринг.
Спринський, М. І. (1999). Літій, рубідій, цезій і стронцій у підземних водах Карпатської нафтогазоносної провінції [Автореф. дис. канд. геол. наук]. Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України. Львів.
Фор, Г., & Джонс, Л. (1974). Изотопный состав стронция в россыпях Красного моря. В Современное гидротермальное рудоотложение (с. 141–148). Москва: Мир.
Чертко, Н. К., & Чертко, Э. Н. (2008). Геохимия и экология химических элементов. Минск: Издательский центр БГУ.
Яковенко, М., Хоха, Ю., & Любчак, О. (2022). Геохімічні особливості накопичення і міграції важких металів у торфах Львівської області. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, cерія «Геологія. Географія. Екологія», 56, 105–121. https://doi.org/10.26565/2410-7360-2022-56-07
Яковенко, М., Хоха, Ю., & Любчак, О. (2021). Розподіл хімічних елементів у низинних торфах Львівської області. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4(185–186), 65–72. https://doi.org/10.15407/ggcm2021.03-04.065
Angino, E., Billings, G. K., & Andersen, N. (1966). Observed variations in the strontium concentration of seawater. Chemical Geology, 1, 145–153. https://doi.org/10.1016/0009-2541(66)90013-1
Bowen, H. J. M. (1979). Environment Chemistry of the Elements. London; New-York; Toronto; Sydney; San-Francisco: Academic Press.
Noll, W. (1931). Über die Bestimmung des Strontiums in der Mineral- und Gesteinsanalyse. Zeitschrift für anorganische und allgemeine Chemie, 199(1), 193–208. https://doi.org/10.1002/zaac.19311990121
Odum, H. T. (1951). Notes on the Strontium Content of Sea Water, Celestite Radiolaria, and Strontianite Snail Shells. Science, 114(2956), 211–213. https://doi.org/10.1126/science.114.2956.211
Orru, H., & Orru, M. (2006). Sources and distribution of trace elements in Estonian peat. Global and Planetary Change, 53(4), 249–258. https://doi.org/10.1016/j.gloplacha.2006.03.007
Turekian, K. K., & Kulp, J. L. (1956). The geochemistry of strontium. Geochimica et Cosmochimica Acta, 10(5–6), 245–296. https://doi.org/10.1016/0016-7037(56)90015-1